Справа № 279/1433/26
Номер рядка звіту 8
Провадження № 2-а/279/25/26
"13" березня 2026 р.
Коростенський міськрайонний суд Житомирської області в складі: головуючого-судді Невмержицької О.А., з секретарем Хомутовською М.А., розглянувши в приміщенні суду в м.Коростені цивільну справу за позовом Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Коростенської міської ради Житомирської області до Хмельницького міжрегіонального управління міністерства юстиції України в особі Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Житомирській області Хмельницького міжрегіонального управління Міністерства юстиції України про визнання протиправною та скасування постанови про накладення штрафу, -
Позивач звернувся до суду з позовом про визнання протиправною та скасування постанови про накладення штрафу, зазначивши, що постановою Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 22.09.2014 у справі №279/4619/14-а: визнано дії Управління праці та соціального захисту населення Коростенської міської ради щодо невиплати ОСОБА_1 в повному розмірі доплати до заробітної плати, передбаченої статтею 39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» протиправними; зобов'язано Управління праці та соціального захисту населення Коростенської міської ради зробити перерахунок та виплатити ОСОБА_1 доплату до заробітної плати, відповідно до вимог ст.39 Закону України «Про статус і соціальний
захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» в розмірі двох мінімальних заробітних плат, як потерпілій від Чорнобильської катастрофи 3-ої категорії, за період з 02.01.2014 по 31.05.2014 року, з урахуванням фактично виплачених коштів. На виконання постанови Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 22.09.2014 у справі №279/4619/14-а Управлінням проведено нарахування доплати до заробітної плати відповідно до вимог ст.39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» в розмірі двох мінімальних заробітних плат за період з 02.01.2014 по 31.05.2014 року в розмірі 9554,16 грн.. Починаючи з 2015 року на адресу управління з відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Житомирській області неодноразово надходили постанови про відкриття виконавчого провадження з виконання виконавчого листа №279/4619/14-а, остання надійшла 02.05.2023. На виконання вище зазначених постанов на адресу Відділу направлявся управлінням розрахунок у зазначеній справі та лист з обгрунтуванням причин невиплати коштів (останній направлено 11.05.2023). Відповідно до статті 63 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» фінансування витрат, пов'язаних з реалізацією цього Закону, здійснюється за рахунок коштів державного і місцевого бюджетів та інших джерел, не заборонених законодавством. Статтею 23 Бюджетного кодексу України передбачено, що будь-які бюджетні зобов'язання та платежі з бюджету можуть здійснюватися лише за наявності відповідного бюджетного призначення, якщо інше не передбачено законом про Державний бюджет України. Згідно з ч.3 ст.19 Бюджетного кодексу України учасниками, бюджетного процесу є органи, установи та посадові особи, які наділені бюджетними повноваженнями. Частиною 1 ст.22 даного Кодексу передбачено, що за обсягом наданих повноважень розпорядники бюджетних коштів поділяються на головних розпорядників бюджетних коштів та розпорядників бюджетних коштів нижчого рівня. Управління є бюджетною установою та у своїй діяльності керується Бюджетним кодексом України. Відповідно до ст.48 Бюджетного кодексу України управління, як розпорядник бюджетних коштів нижчого рівня, бере бюджетні зобов'язання та здійснює платежі тільки в межах бюджетних асигнувань, встановлених кошторисами. Зобов'язання, взяті учасником бюджетного процесу без відповідних бюджетних асигнувань або з перевищенням повноважень, встановлених цим Кодексом та законом про Державний бюджет України (рішенням про місцевий бюджет), не вважаються бюджетними зобов'язаннями і не підлягають оплаті за рахунок бюджетних коштів. Взяття таких зобов'язань є порушенням бюджетного законодавства. Витрати бюджету на покриття таких зобов'язань не здійснюються. Законами України про державний бюджет України на відповідні роки видатки на виконання судових рішень з виплати компенсацій та допомоги відповідно до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» Міністерству соціальної політики України, як розпоряднику коштів вищого рівня, не передбачались. До того ж, жодним паспортом бюджетної програми на 2014 - 2022 роки за КПКВК 2501200 «Соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та паспортом бюджетної програми на 2023 - 2026 роки за КПКВК 2501530 «Соціальний захист громадян, які потрапили у складні життєві обставини» управлінню не передбачено видатки на виконання судових рішень. Частиною 1 статті 7 Закону №4901-VI визначено, що виконання рішень суду про зобов'язання вчинити певні дії щодо майна, боржником за якими є державний орган, державне підприємство, юридична особа, здійснюється в порядку, встановленому Законом України «Про виконавче провадження», з урахуванням особливостей, встановлених цим Законом. Відповідно до вимог ч.3 ст.18 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право, зокрема, накладати стягнення у вигляді штрафу на фізичних, юридичних та посадових осіб у випадках, передбачених законом. Відповідно до вимог ч.І ст.63 Закону України «Про виконавче провадження» за рішеннями, за якими боржник зобов'язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного ч.6 ст.26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, виконавець перевіряє виконання рішення не пізніш як на третій робочий день після відкриття виконавчого провадження. У разі невиконання без поважних причин боржником рішення державний виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню. - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність (ч.2 ст.63 Закону України «Про виконавче провадження»). Згідно з вимогами ч.І ст.75 Закону України «Про виконавче провадження» у разі невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, що зобов'язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення а роботі виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника-фізичну особу у розмірі 100 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, на посадових осіб-200 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, на боржника-юридичну особу-300 неоподаткованих мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання. Відповідальність за невиконання судового рішення настає виключно за умови, що судове рішення не виконано без наявності поважних причин і в строк, встановлений державним виконавцем. Тобто, даючи оцінку тому чи правомірно на боржника наклали штраф за невиконання/повторие невиконання судового рішення, потрібно з'ясувати часові рамки, в межах яких боржник мав вчинити певні дії (за виконавчим листом) і в чому причина невиконання судового рішення у відведений йому строк, у цьому зв'язку варто зауважити, що сам факт невиконання судового рішення у визначений строк без з'ясування і оцінки причин цього невиконання не може вважатися підставою для відповідальності боржника відповідно до статті 75 Закону України «Про виконавче провадження». Умовою для накладення на боржника у виконавчому провадженні штрафу є невиконання ним судового рішення без поважних причин. У залежності від характеру правовідносин і змісту зобов'язання, примусове виконання якого відбувається у межах виконавчого провадження, поважними причинами можуть визнаватися такі обставини, які створили об'єктивні перешкоди для невиконання зобов'язання, і подолання яких для боржника було неможливим або ускладненим. Аналіз правових норм, що підлягають застосуванню до спірних правовідносин, дає підстави для висновку про те що невиконання боржником рішення суду лише без поважних на те причин, тягне за собою певні наслідки, встановлені нормами Закону України «Про виконавче провадження». Тобто на час прийняття державним виконавцем рішення про накладення штрафу має бути встановленим факт невиконання боржником судового рішення без поважних причин.
На виконання вимог постанови державного виконавця від 02.03.2023 (про відкриття виконавчого провадження) листом від 11.05.2023 за вих.№3867/23.4 повідомлено Відділ про те, що розрахунок допомоги по справі № 279/4619/14-а за позовом ОСОБА_1 проведено, а також Управлінням зазначено об'єктивні причини неможливості виплати нарахованих коштів. Отже, рішення суду в частині нарахування було виконано. При цьому, сума боргу за період з 02.01.2014 по 31.05.2014 року, яка складає 9554,16 гри., не виплачена.
Управління у порядку та у спосіб, які встановлені чинним законодавством України, виконало всі залежні від нього дії для повного виконання вказаного рішення суду. Зокрема, неодноразово зверталося до Міністерства соціальної політики України з листами, в яких просимо виділити кошти для виплат по судових рішеннях. В свою чергу, Мінсоцполітики в листах зазначило, що для них, як розпорядника бюджетних коштів вищого рівня бюджетних призначень на забезпечення виконання судових рішень за програмами соціального захисту громадян потерпілих від наслідків Чорнобильської катастрофи у Державному бюджеті коштів не передбачено.
Просить визнати протиправною постанову старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Житомирській області Хмельницького міжрегіонального управління Міністерства юстиції України від 20.01.2026 ВП №71172543 про накладення штрафу у розмірі 5100,00 грн.. Скасувати постанову старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Житомирській області Хмельницького міжрегіонального управління Міністерства юстиції України від 20.01.2026 ВП №71172543 про накладення штрафу у розмірі 5100,00 грн., зупинити виконання вказаної постанови до набрання законної сили судовим рішенням, ухваленим за наслідками розгляду справи.
Відповідачем подано відзив на позовну заяву, в якому просить в задоволенні позову відмовити, з посиланням на те, що у відділі примусового виконання рішень перебуває виконавче провадження №71172543 з примусового виконання виконавчого листа по справі №279/4619/14-а виданий 29.12.2015 Коростенським міськрайонним судом Житомирської області яким зобов'язано Управління праці та соціального захисту населення Коростенської міської ради зробити перерахунок та виплатити ОСОБА_1 доплату до заробітної плати, відповідно до вимог ст.39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» в розмірі двох мінімальних заробітних плат, як потерпілій від Чорнобильської катастрофи 3-ої категорії, за період з 02.01.2014 року по 31.05.2014 року, з урахуванням фактично виплачених коштів. 02.03.2023 державним виконавцем винесена постанова про відкриття виконавчого провадження, копії якої направлено сторонам виконавчого провадження. Пунктом 2 постанови про відкриття виконавчого провадження зазначено про необхідність боржнику виконати рішення суду протягом 10 робочих днів. Згідно повідомлення боржника Управління праці та соціального захисту населення Коростенської міської ради Житомирської області, щодо виконавчого листа №279/4619/14-а Управлінням відповідно до ст. 39 ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали в наслідок Чорнобильської катастрофи» здійснено доплату за роботу на території радіоактивного забруднення за період з 02.01.2014 по 31.05.2014 р. в сумі 9554,16 грн.. Рішенням по справі №279/4619/14-а Управління праці та соціального захисту населення Коростенської міської ради Житомирської області зобов'язано вчинити дві дії: перерахунок ОСОБА_1 доплату до заробітної плати, відповідно до вимог ст.39 Закону України « Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» в розмірі двох мінімальних заробітних плат, як потерпілій від Чорнобильської катастрофи 3- ої категорії, за період з 02.01.2014 року по 31.05.2014 року, з
урахуванням фактично виплачених коштів та виплату. Тому 20.01.2026 державним виконавцем за невиконання рішення суду та на підставі вимог статей 63,75 Закону України «Про виконавче провадження» винесено постанову про накладення на боржника штрафу в сумі 5100 грн., в якій також зазначена вимога боржнику виконати рішення суду протягом 10 робочих днів та попереджено про кримінальну відповідальність. Обов'язок виконати рішення суду у спосіб та порядок передбачений рішенням суду виникає у Боржника ще з моменту набуття рішенням законної сили, а процедура передбачена Закон України «Про виконавче провадження» закріплює
примусове виконання такого рішення та не покладає на боржника нових обов'язків. Тому Боржник зобов'язаний виконати рішення суду у спосіб та порядок передбачений рішенням, а не симулювати його виконання у будь-який інший спосіб чи робити вигляд, що про існування вказаної судової справи йому ні чого невідомо. Враховуючи викладене постанова про накладення штрафу від 20.01.2026 є законною та винесена з дотриманням статей 63,75 Закону України «Про виконавче провадження».
Позивачем відповідь на відзив не подано.
Дослідивши письмові матеріали справи в їх сукупності, суд приходить до наступного.
Судом встановлено, що постановою Коростенського міськрайонного суду Житомисрької області від 22.0-9.2014 року у справі №279/4619/14-а визнано дії Управління праці та соціального захисту населення Коростенської міської ради щодо невиплати ОСОБА_1 в повному розмірі доплати до заробітної плати, передбаченої статтею 39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» протиправними; зобов'язано Управління праці та соціального захисту населення Коростенської міської ради зробити перерахунок та виплатити ОСОБА_1 доплату до заробітної плати, відповідно до вимог ст.39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» в розмірі двох мінімальних заробітних плат, як потерпілій від Чорнобильської катастрофи 3-ої категорії, за період з 02.01.2014 по 31.05.2014 року, з урахуванням фактично виплачених коштів.
На виконання постанови Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 22.09.2014 у справі №279/4619/14-а Управлінням проведено нарахування доплати до заробітної плати відповідно до вимог ст.39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» в розмірі двох мінімальних заробітних плат за період з 02.01.2014 року по 31.05.2014 року в розмірі 9554,16 грн..
Рішення суду в частині нарахування було виконано. При цьому, сума боргу за період з 02.01.2014 по 31.05.2014 року, яка складає 9554,16 грн., не виплачена.
Відповідно до статті 63 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» фінансування витрат, пов'язаних з реалізацією цього Закону, здійснюється за рахунок коштів державного і місцевого бюджетів та інших джерел, не заборонених законодавством.
Статтею 23 Бюджетного кодексу України передбачено, що будь-які бюджетні зобов'язання та платежі з бюджету можуть здійснюватися лише за наявності відповідного бюджетного призначення, якщо інше не передбачено законом про Державний бюджет України.
Згідно з ч.3 ст. 19 Бюджетного кодексу України учасниками, бюджетного процесу є органи, установи та посадові особи, які наділені бюджетними повноваженнями.
Частиною 1 ст.22 даного Кодексу передбачено, що за обсягом наданих повноважень розпорядники бюджетних коштів поділяються на головних розпорядників бюджетних коштів та розпорядників бюджетних коштів нижчого рівня.
Управління є бюджетною установою та у своїй діяльності керується Бюджетним кодексом України.
Відповідно до ст.48 Бюджетного кодексу України управління, як розпорядник бюджетних коштів нижчого рівня, бере бюджетні зобов'язання та здійснює платежі тільки в межах бюджетних асигнувань, встановлених кошторисами. Зобов'язання, взяті учасником бюджетного процесу без відповідних бюджетних асигнувань або з перевищенням повноважень, встановлених цим Кодексом та законом про Державний бюджет України (рішенням про місцевий бюджет), не вважаються бюджетними зобов'язаннями і не підлягають оплаті за рахунок бюджетних коштів. Взяття таких зобов'язань є порушенням бюджетного законодавства. Витрати бюджету на покриття таких зобов'язань не здійснюються.
Законами України про державний бюджет України на відповідні роки видатки на виконання судових рішень з виплати компенсацій та допомоги відповідно до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» Міністерству соціальної політики України, як розпоряднику коштів вищого рівня, не передбачались. До того ж, жодним паспортом бюджетної програми на 2014 - 2022 роки за КПКВК 2501200 «Соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та паспортом бюджетної програми на 2023 - 2026 роки за КПКВК 2501530 «Соціальний захист громадян, які потрапили у складні життєві обставини» управлінню не передбачено видатки на виконання судових рішень.
Статтею 1 Закону України Про виконавче провадження (в редакції, чинній на час прийняття оскаржуваної постанови) встановлено, що виконавче провадження, як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів, зокрема: виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України (п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону України Про виконавче провадження).
Згідно з частиною першою статті 18 Закону України Про виконавче провадження виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. При цьому п. 1 ч. 2 ст. 18 цього Закону визначено, що виконавець зобов'язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.
Відповідно до частини третьої статті 18 вказаного Закону виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право проводити перевірку виконання боржниками рішень, що підлягають виконанню відповідно до цього Закону; накладати стягнення у вигляді штрафу на фізичних, юридичних та посадових осіб у випадках, передбачених законом.
Відповідно до вимог ч. 6 ст. 26 Закону України «Про виконавче провадження» за рішенням немайнового характеру виконавець у постанові про відкриття виконавчого провадження зазначає про необхідність виконання боржником рішення протягом 10 робочих днів (крім рішень, що підлягають негайному виконанню, рішень про встановлення побачення з дитиною).
Відповідно до частин 1 та 2 статті 63 Закону України «Про виконавче провадження», зокрема, за рішеннями, за якими боржник зобов'язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного ч. 6 ст. 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. У разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів та попередження про кримінальну відповідальність.
Частиною 1 статті 75 Закону України «Про виконавче провадження» встановлено, що у разі невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, що зобов'язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на посадових осіб - 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на боржника - юридичну особу - 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання.
У разі повторного невиконання рішення боржником без поважних причин виконавець у тому самому порядку накладає на нього штраф у подвійному розмірі та звертається до органів досудового розслідування з повідомленням про вчинення кримінального правопорушення (ч.2 ст.75 цього Закону).
Аналізуючи наведені положення законодавства суд зазначає, що накладення штрафу за невиконання рішення, що зобов'язує боржника до вчинення певних дій, є видом юридичної відповідальності боржника за невиконання покладеного на нього зобов'язання.
Застосування такого заходу до боржника є обов'язком державного виконавця і направлено на забезпечення реалізації мети виконавчого провадження як завершальної стадії судового провадження.
Водночас умовою для накладення на боржника у виконавчому проваджені штрафу є невиконання (повторне невиконання) ним рішення суду без поважних причин.
У залежності від характеру правовідносин і змісту зобов'язання, примусове виконання якого відбувається у межах виконавчого провадження, поважними причинами можуть визнаватися такі обставини, які створили об'єктивні перешкоди для невиконання зобов'язання, і подолання яких для боржника було неможливим або ускладненим.
Поважними, в розумінні наведених норм Закону України «Про виконавче провадження», можуть вважатися об'єктивні причини, які унеможливили або значно ускладнили виконання рішення боржником та які не залежали від його власного волевиявлення.
Аналогічні праві висновки викладені у постанові Верховного Суду від 31 березня 2021 року у справі № 360/3573/20.
Суд приймає до уваги доводи позивача, що виконання судового рішення в повному обсязі, можливо лише за наявності відповідного бюджетного призначення за рахунок Державного бюджету.
З огляду на викладене, суд вважає, що невиконання судового рішення боржником в частині виплати грошових коштів за відсутності відповідного фінансового забезпечення та фактичної відсутності коштів не може вважатися невиконанням судового рішення без поважних причин.
В даному випадку, суд не погоджується з позицією відповідача щодо невиконання рішення суду без поважних підстав, оскільки відсутні підстави стверджувати про таке. Фактично, залишилась невиконаною лише частина цього рішення, щодо виплати нарахованої доплати до заробітної плати відповідно до вимог ст.39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» в розмірі двох мінімальних заробітних плат за період з 02.01.2014 по 31.05.2014 року в розмірі 9554,16 грн.. Водночас, у повному обсязі виконання судового рішення, можливо лише за наявності відповідного бюджетного призначення за рахунок Державного бюджету.
У спірних правовідносинах відповідач, обираючи вид відповідальності, наділений правом адміністративного розсуду й при прийнятті рішення з цього питання враховує характер порушення, обставини його вчинення і поведінку суб'єкта, який його допустив, ступінь його вини, негативні наслідки, які у зв'язку з цим настали, або могли бути спричинені, розмір шкоди, яка завдана або могла бути завдана внаслідок цього, та на власний розсуд визначає відповідну санкцію, яка підлягає застосуванню до порушника, співрозмірно та пропорційно до тяжкості вчиненого порушення.
Натомість, оскаржувана постанова не містить обґрунтування неповажності причин невиконання рішення суду в частині виплати суми 9554,16 грн. з урахуванням фактичних обставин справи та повноважень відповідача.
Узагальнюючи викладене, суд дійшов висновку, що оскаржувана постанова державного виконавця про накладення на позивача штрафу за невиконання судового рішення є протиправною та підлягає скасуванню, а відтак позовні вимоги підлягають задоволенню.
Керуючись статтями 2, 77, 139, 241-245, 250, 271, 287 КАС України, суд -
Позовні вимоги задовольнити.
Визнати протиправною постанову старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Житомирській області Хмельницького міжрегіонального управління Міністерства юстиції України від 20.01.2026 ВП №71172543 про накладення штрафу на Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Коростенської міської ради Житомирської області у розмірі 5100,00 грн..
Скасувати постанову старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Житомирській області Хмельницького міжрегіонального управління Міністерства юстиції України від 20.01.2026 ВП №71172543 про накладення штрафу на Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Коростенської міської ради Житомирської області у розмірі 5100,00 грн..
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Хмельницького міжрегіонального управління Міністерства юстиції України в особі Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Житомирській області Хмельницького міжрегіонального управління Міністерства юстиції України на користь Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Коростенської міської ради Житомирської області судових витрат за сплату судового збору в розмірі 3328,00 (три тисячі триста двадцять вісім) гривень.
Зупинити виконання постанови старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Житомирській області Хмельницького міжрегіонального управління Міністерства юстиції України від 20.01.2026 ВП №71172543 про накладення штрафу на Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Коростенської міської ради Житомирської області у розмірі 5100,00 грн., до набрання законної сили даного судового рішення.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку в 30-денний строк, який обчислюється з дня проголошення (складення) рішення. Учасник справи, якому рішення не було вручено у день його проголошення (складення), має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, а в разі подання апеляційної скарги - після розгляду справи апеляційним судом, якщо рішення не було скасовано.
Сторони:
Позивач -Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Коростенської міської ради Житомирської області, адреса місця знаходження:11503,м. Коростень,вул. Шевченка (ст.н. Кірова), буд. 8, Житомирська область, ЄДРПОУ 03192709.
Відповідач -Хмельницьке міжрегіональне управління Міністерства юстиції України в особі Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Житомирській області Хмельницького міжрегіонального управління, адреса місця знаходження: 10014, м.Житомир, вул. Майдан Соборний, 1, ЄДРПОУ45798761.
Суддя: Невмержицька О.А.