Справа № 308/3430/26
3/308/1393/26
16 березня 2026 року м. Ужгород
Суддя Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області Світлик О.М., за участю захисника - адвоката Кракосевича І.Р., розглянувши справу про адміністративне правопорушення, що надійшла з ВПС « ІНФОРМАЦІЯ_1 » ІНФОРМАЦІЯ_2 , відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , громадянки України, яка проживає за адресою: АДРЕСА_1 , за ч. 2 ст. 204-1 КУпАП,
З протоколу про адміністративне правопорушення серії ЗхРУ №001900Е від 01.03.2026 вбачається, що 01.03.2026, о 15 год. 00 хв., на відстані 200 метрів до державного кордону України, на напрямку 339 прикордонного знаку на відстані 250 м від населеного пункту Малі Селменці, в прикордонної смуги (Сюртівської територіальної громади Ужгородського району, Закарпатської області) прикордонним нарядом «Група реагування» була виявлена та затримана спільно з ОСОБА_2 , яка здійснила спробу незаконного перетинання державного кордону України в Словацьку Республіку в пішому порядку, поза межами встановлених пунктів пропуску через державний кордон. Своїми діями порушила вимоги ст. 9, 12 Закону України «Про державний кордон України» та вчинила правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 1 ст. 204-1 КУпАП.
У судове засідання ОСОБА_1 не з'явилася, однак подала до суду письмові пояснення, в яких вказує, що постійно проживає в Австрії, працює викладачем в україномовній школі. Пояснює, що офіційно перебуває на відпочинку зі своїм хлопцем в м. Ужгород. 01.03.2026 о 15.00 год. вони разом із ОСОБА_2 були затримані прикордонним нарядом і на них були складені протоколи про адміністративне правопорушення за ч. 2 ст. 204-1 КУпАП. Свою вину у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 204 КУпАП заперечує. Зазначає, що має всі необхідні документи для офіційного та законного перетину кордону через міжнародні пункти пропуску. Просила розгляд справи проводити без її участі.
Адвокат Кракосевич І.Р. у судовому засіданні зазначив, що ОСОБА_1 вину у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 204-1 КУпАП, заперечує. Зазначає, що до матеріалів справи не долучено належних і допустимих доказів, які б свідчили про вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 204-1 КУпАП. Вважає, що у даній справі не доведено поза всяким розумним сумнівом факт спроби ОСОБА_1 перетинання державного кордону України 01.03.2026, за що передбачено відповідальність ч. 2 ст. 204-1 КУпАП, а тому на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП просить закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 .
Заслухавши пояснення адвоката Кракосевича І.Р., дослідивши матеріали справи, приходжу до наступного висновку.
Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Частиною 2 ст. 7 та ст. 245 КУпАП передбачено, що провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності, всебічного і об'єктивного з'ясування всіх обставин кожної справи, правильного і справедливого її вирішення.
Диспозицією ч. 2 ст. 204-1 КУпАП передбачена, зокрема, відповідальність за спробу перетинання державного кордону України будь-яким способом поза пунктами пропуску через державний кордон України, вчинену групою осіб.
Суб'єктивна сторона вказаного правопорушення характеризується наявністю прямого умислу.
Отже, для наявності в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 204-1 КУпАП, необхідно встановити факт спроби перетину ним державного кордону з України в Словацьку Республіку поза встановленими пунктами пропуску у групі осіб та наявність прямого умислу на незаконний перетин державного кордону.
Згідно зі ст. 10 КУпАП адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків.
Статтею 251 КУпАП визначено, що доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Разом з тим, до матеріалів справи не додано належних доказів, які б свідчили про наявність у діях ОСОБА_1 об'єктивної та суб'єктивної сторони адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 204-1 КУпАП.
Відповідно до письмових пояснень ОСОБА_1 від 02.03.2026, остання постійно проживає в Австрії, працює викладачем в україномовній школі. На даний час перебуває на відпочинку в м. Ужгород, викладені в протоколі про адміністративне правопорушення щодо наявності у неї умислу на незаконний перетин державного кордону України заперечує.
Як вбачається з протоколу про адміністративне затримання від 01.03.2026, ОСОБА_1 затримано о 15 год. 00 хв. 01.03.2026 на відстані 200 метрів до державного кордону. При цьому згідно з протоколом особистого огляду, огляду речей та вилучення речей і документів від 01.03.2026 іноземної валюти у ОСОБА_1 не виявлено, а також не виявлено паспорта громадянина України для виїзду за кордон. При собі вона мала паспорт громадянина України та мобільний телефон.
З огляду на досліджені докази у даному випадку неможливо встановити прямий умисел в діях ОСОБА_1 щодо спроби незаконного перетину державного кордону України поза пунктами пропуску.
Крім того, суддя бере до уваги положення передбаченого нормативно-правовими актами України принципу диспозитивності, відповідно до якого сторони провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених нормативно-правовими актами; що в підтвердження висновку про доведеність вини особи у скоєнні правопорушення суд вправі посилатись лише на докази, які зібрані відповідно до чинних нормативно-правових актів України, не містять суперечностей і не є суб'єктивною думкою окремих посадових осіб і не породжують сумнівів у достовірності зазначених у них відомостей; що всі сумніви щодо доведеності вини особи повинні тлумачитись на користь цієї особи; що справа про адміністративне правопорушення повинна бути розглянута у розумні строки.
Винуватість особи у вчиненні адміністративного правопорушення має бути безумовно доведена достатніми доказами, які установлюють об'єктивну істину в справі.
Статтею 62 Конституції України регламентовано, що ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь. За змістом цієї норми на особу не може бути покладений і обов'язок доводити свою невинуватість в учиненні адміністративного правопорушення.
Тому суддя, ухвалюючи рішення, виходить із встановлених та перевірених у суді доказів.
У своїх рішеннях «Ірландія проти Сполученого Королівства» від 18 січня 1978 року та «Коробов проти України» від 21 жовтня 2011 року Європейський суд з прав людини повторює, що при оцінці доказів суд, як правило, застосовує критерій доведення «поза розумним сумнівом», така доведеність може випливати із співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків.
Пунктом 1 ст. 247 КУпАП передбачено, що провадження в справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Таким чином, враховуючи, що в матеріалах справи про адміністративне правопорушення відсутні докази вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 204-1 КУпАП, її поясненнями не спростовано, приходжу до висновку, що провадження у справі підлягає закриттю у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення.
Керуючись ст. 204-1 ч. 2, 247 ч. 1 п. 1, 283-285, 287-294 КУпАП,
Провадження в справі про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 204-1 КУпАП закрити на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП у зв'язку з відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 204-1 КУпАП.
На постанову може бути подана апеляційна скарга до Закарпатського апеляційного суду через Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області протягом десяти днів з дня її винесення.
Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Суддя Ужгородського міськрайонного суду
Закарпатської області О.М. Світлик