Справа № 308/3523/26
3/308/1419/26
16 березня 2026 року м. Ужгород
Суддя Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області Світлик О.М., за участю особи, яка притягається до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 , розглянувши справу про адміністративне правопорушення, що надійшла з військової частини НОМЕР_1 Міністерства оброни України, відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , обіймає посаду лінійного наглядача відділення зв'язку взводу зв'язку військової частини НОМЕР_1 , за ч. 4 ст. 172-11 КУпАП,
19 лютого 2026 року, приблизно о 12.00 год., старший солдат ОСОБА_1 , перебуваючи в КНП «ОЗзНПД м. Берегова» ЗОР, самостійно покинув відділення без відому персоналу та лікуючого лікаря, у зв'язку з чим був виписаний за порушення режиму. До військової частини НОМЕР_1 не з'явився. На дзвінки за номером (НОМЕР_2) не відповідав. Було здійснено першочергові розшукові заходи в районах вокзалів та автовокзалів, готелів, ресторанів, кафе та інших закладах відпочинку. Пошукові заходи позитивного результату не дали. У подальшому 20.02.2026 старший солдат ОСОБА_1 прибув до військової частини НОМЕР_1 . У своїх поясненнях, наданих під час проведення службового розслідування, старший сержант ОСОБА_2 вказує, що 19 лютого 2026 року, приблизно о 12.00 год., старший солдат ОСОБА_1 , перебуваючи в КНП «ОЗзНПД м. Берегова» ЗОР, самостійно покинув відділення без відому персоналу та лікуючого лікаря згідно з довідкою №148/01.12 від 19.02.2026, у зв'язку з чим був виписаний за порушення режиму. До військової частини НОМЕР_1 не з'явився. На дзвінки за номером ( НОМЕР_2 ) не відповідав. Було здійснено першочергові розшукові заходи в районах вокзалів та автовокзалів, готелів, ресторанів, кафе та інших закладах відпочинку. Пошукові заходи позитивного результату не дали. По даному факту старшим сержантом ОСОБА_2 було подано рапорт. Старший солдат ОСОБА_3 відмовився від надання пояснень під час проведення службового розслідування на підставі ст. 63 Конституції України. Неправомірні дії старшого солдата ОСОБА_3 полягають у відсутності на військовій службі та невиконання обов'язків військової служби у період з 19.02.2026 по 20.02.2026.
Виходячи з матеріалів службового розслідування вина старшого солдата ОСОБА_1 проявилася у формі умислу ухилення від військової служби у зв'язку з відсутністю повідомлення від останнього про неможливість прибути на військову службу та ненадання документів, які підтверджували поважність відсутності останнього на військовій службі.
Своїми діями старший солдат ОСОБА_1 порушив вимоги: ст. 11 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, відповідно до якої кожний військовослужбовець зобов'язаний свято і непорушно додержуватися Конституції України та Законів України. Військової присяги, віддано служити Українському народові, сумлінно і чесно виконувати військовий обов'язок; ст. 12 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, відповідно до якої про все, що сталося з військовослужбовцем і стосується виконання ним службових обов'язків та про зроблені йому зауваження військовослужбовець зобов'язаний доповідати своєму безпосередньому начальникові: ст. 14 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, відповідно до якої із службових та особистих питань військовослужбовець повинен звертатися до свого безпосереднього начальника, а якщо він не може їх вирішити - до наступного прямого начальника; ст. 16 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, відповідно до якої військовослужбовець зобов'язаний виконувати службові обов'язки, що визначають обсяг виконання завдань, доручених йому за посадою. Ці обов'язки визначаються статутами Збройних Сил України, а також відповідними посібниками, порадниками, положеннями, інструкціями.
Причинами та умовами, що сприяли вчиненню правопорушення є незнання старшим солдатом ОСОБА_1 вимог статей Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, які покладаються на нього як військовослужбовця, низька особиста дисципліна, втрата вимогливості до себе, як військовослужбовця.
ОСОБА_1 у судовому засіданні визнав обставини, викладені у протоколі про адміністративне правопорушення.
Заслухавши пояснення ОСОБА_1 , дослідивши матеріали справи, вважаю, що у його діях є склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 172-11 КУпАП - діяння, передбачені частинами першою або третьою цієї статті (самовільне залишення військової частини або місця служби), вчинені в умовах особливого періоду, крім воєнного стану.
Вина ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 172-11 КУпАП, стверджується зібраними у справі доказами, а саме: протоколом серії НОМЕР_1 №31 про військове адміністративне правопорушення за ч. 4 ст. 172-11 КУпАП, від 29.02.2026; матеріалами службового розслідування за фактом відсутності на стаціонарному лікуванні та проходженні військово-лікарської комісії старшого солдата ОСОБА_1 від 28.02.2026.
Адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами (ст. 23 КУпАП).
Відповідно до вимог ст. 33 КУпАП при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
Обираючи адміністративне стягнення ОСОБА_1 , у відповідності до вимог ст. 33 КУпАП, враховую особу порушника, характер вчиненого правопорушення, ступінь його вини та вважаю необхідним накласти на нього адміністративне стягнення, передбачене санкцією ч. 4 ст. 172-11 КУпАП, яка є альтернативною, у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Вважаю, що застосування відносно ОСОБА_1 саме такого стягнення, буде достатнім для досягнення визначеної ст. 23 КУпАП мети - виховного впливу та запобігання вчинення нових правопорушень.
Відповідно до п. 12 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються військовослужбовці, військовозобов'язані та резервісти, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, - у справах, пов'язаних з виконанням військового обов'язку, а також під час виконання службових обов'язків.
Керуючись ст. 33, 172-11 ч. 4, 283, 284 КУпАП,
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 172-11 КУпАП, та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) гривень.
Постанова про адміністративне правопорушення може бути оскаржена до Закарпатського апеляційного суду через Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області протягом десяти днів з дня її винесення.
Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Відповідно до частини першої статті 307 та частини другої статті 308 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтями 300-1, 300-2 цього Кодексу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується: подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу.
Постанова може бути пред'явлена до виконання протягом трьох місяців.
Суддя Ужгородського міськрайонного суду
Закарпатської області О.М. Світлик