Справа № 308/1163/26
1-кс/308/1303/26
02 березня 2026 року м. Ужгород
Слідчий суддя Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області ОСОБА_1 , за участю: секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області клопотання слідчого в ОВС 2 відділення Управління Служби безпеки України в Закарпатській області, полковника юстиції ОСОБА_3 у кримінальному провадженні № 22025070000000189, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 28.11.2025, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 305, ч. 3 ст. 307 КК України, про накладення арешту на майно, -
До слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області надійшло клопотання слідчого в ОВС 2 відділення Управління Служби безпеки України в Закарпатській області, полковника юстиції ОСОБА_3 , погоджене прокурором - заступником керівника Закарпатської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону ОСОБА_4 у кримінальному провадженні № 22025070000000189, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 28.11.2025, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 305, ч. 3 ст. 307 КК України, про накладення арешту на майно, яке вилучено 26.02.2026 в ході проведення обшуку в будинку АДРЕСА_1 за місцем фактичного проживання ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме на: 1 пакунок з кристалічною речовиною білого кольору, вагою приблизно 260 грамів брутто; 1 скляну банку, 1 металеву банку з кришкою та 1 матерчатий мішечок чорного кольору; 2 прозорі поліетиленові пакети (більший та менший), в яких знаходився пакунок з кристалічною речовиною; мобільний телефон «Хіaomi», ІМЕІ: НОМЕР_1 з номером телефону НОМЕР_2 ; мобільний телефон «Iphone», IMEI: НОМЕР_3 , з номером телефону НОМЕР_4 ; дві електронні ваги на 100 гр та 600 грам.
Клопотання мотивоване тим, що вищевказане майно зберегло на собі сліди вчинення кримінальних правопорушень, з приводу яких здійснюється досудове розслідування та може бути засобом їх вчинення. Крім того, відносно вилученого майна існує сукупність підстав та розумних підозр вважати, що воно може мати значення речових доказів у даному кримінальному провадженні, відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 КПК України, перебування цього майна на зберіганні у третіх осіб створює високі ризики щодо його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, перетворення передачі. У зв'язку з цим є необхідність у накладенні арешту на зазначене майно з метою збереження його як речового доказу. Крім того, в органу досудового розслідування наявні достатні підстави вважати, що відносно підозрюваної ОСОБА_5 може бути призначене покарання у виді конфіскації майна, тому з метою упередження в подальшому будь-якого обтяження, перетворення шляхом укладення угод із розподілу (об'єднання), відчуження наведеного вище майна, на нього слід накласти арешт.
Слідчий у судове засідання не з'явився, однак подав письмову заяву, згідно з якою просить розглянути клопотання у його відсутності, клопотання підтримує в повному обсязі.
Власник майна, щодо якого вирішується питання про накладення арешту, будучи належним чином повідомленим про час, дату та місце розгляду клопотання, у судове засідання не з'явився, причини неявки не повідомив, у зв'язку з чим слідчий суддя розглянув клопотання у його відсутності.
Відповідно до ч. 1 ст. 172 КПК України, неприбуття слідчого та власника майна у судове засідання не перешкоджає розгляду клопотання, у зв'язку з чим слідчий суддя розглянув подане клопотання про арешт майна у відсутності вказаних осіб.
Дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя дійшов таких висновків.
Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому КПК України порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.
Відповідно до ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Згідно з ч. 3 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 КПК України.
За ч. 4 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому пунктом 3 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності достатніх підстав вважати, що суд у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України, може призначити покарання у виді конфіскації майна або застосувати до юридичної особи захід кримінально-правового характеру у виді конфіскації майна.
Як встановлено у ході розгляду клопотання, Управління служби безпеки України в Закарпатській області здійснюється досудове розслідування кримінального провадження 22025070000000189, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 28.11.2025 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 307 КК України, що підтверджується витягом з Єдиного реєстру досудових розслідувань від 28.11.2025.
З клопотання встановлено, що на території Закарпатської області діє група невстановлених осіб, учасники якої за попередньою змовою між собою, організовують та здійснюють незаконне переміщення через митний кордон України з країн Європейського Союзу наркотичних засобів та психотропних речовин з приховуванням від митного контролю, з метою подальшої їхньої незаконної реалізації на території України.
Так, до організації та вчинення даного злочину причетний громадянин України ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженець с. Оноківці Ужгородського району Закарпатської області, який організував схему незаконного переміщення через митний кордон України, з приховуванням від митного контролю наркотичних речовин та психотропних речовин з метою подальшого зберігання та збуту на території України. Окрім цього, як слідує з інформації, наданої оперативним підрозділом до вчинення даного злочину причетні наступні особи, яким ОСОБА_6 на постійній основі збуває наркотичні засоби для їх подальшого розповсюдження на території Закарпатської області та інших областей України, зокрема: ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженка м. Ужгород, зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 , фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1 .
26 лютого 2026 року на підставі ухвали слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 19.02.2023 було проведено обшук в будинку АДРЕСА_1 за місцем фактичного проживання ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у ході якого виявлено та вилучено: 1 пакунок з кристалічною речовиною білого кольору, вагою приблизно 260 грамів брутто; 1 скляну банку, 1 металеву банку з кришкою та 1 матерчатий мішечок чорного кольору; 2 прозорі поліетиленові пакети (більший та менший), в яких знаходився пакунок з кристалічною речовиною; мобільний телефон «Хіaomi», ІМЕІ: НОМЕР_1 з номером телефону НОМЕР_2 ; мобільний телефон «Iphone», IMEI: НОМЕР_3 , з номером телефону НОМЕР_4 ; дві електронні ваги на 100 гр та 600 грам.
Факт вилучення речей, на які слідчий просить накласти арешт, підтверджується матеріалами справи.
Постановою слідчого від 26 лютого 2026 року зазначені вище речі визнані речовими доказами у даному кримінальному провадженні.
З матеріалів клопотання вбачаються достатні підстави вважати, що відшукане в ході проведення обшуку будинку АДРЕСА_1 майно може належати підозрюваній ОСОБА_5 .
Як встановлено слідчим суддею, 27 січня 2026 року ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 307 КК України, кваліфікуючими ознаками яких є незаконне придбання та зберігання з метою збуту психотропних речовин в особливо великих розмірах.
Санкцією ч. 3 ст. 307 КК України передбачено покарання у вигляді позбавленням волі на строк від дев'яти до дванадцяти років з конфіскацією майна.
Таким чином, ОСОБА_5 має статус підозрюваної у даному кримінальному провадженні і відповідно до ч. 5 ст. 170 КПК України, щодо неї може вирішуватися питання про призначення покарання у вигляді конфіскації майна.
Арешт поданий з метою збереження речових доказів та з метою конфіскації майна як виду покарання.
На переконання слідчого судді, стороною обвинувачення доведено, що вилучені в ході обшуку будинку АДРЕСА_1 речі можуть мати значення речових доказів, позаяк могли зберегти на собі сліди кримінального правопорушення або містити інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, чи бути знаряддям чи засобом вчинення кримінального правопорушення.
Зокрема, зазначені вище речі можуть бути предметом кримінального правопорушення, пов'язаного з незаконним переміщенням через митний кордон України з країн Європейського Союзу наркотичних засобів та психотропних речовин з приховуванням від митного контролю, з метою подальшої їхньої незаконної реалізації на території України.
Враховуючи потребу органу досудового розслідування у проведенні слідчих дій з вказаним вище майном, а також можливість використання його в якості речових доказів у даному кримінальному провадженні, беручи до уваги наявність обґрунтованої підозри вважати, що незастосування цього заходу зумовить труднощі чи унеможливить виконання вироку в частині конфіскації майна, якщо таке покарання буде призначене, слідчий суддя вважає, що на даний момент досудового розслідування зберігаються ризики приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження вказаного майна. Водночас, враховуючи розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, наслідки арешту майна для власника майна, слідчий суддя вважає за необхідне накласти арешт на вказане майно.
Таким чином, слідчий суддя дійшов висновку, що клопотання обґрунтоване та підлягає задоволенню.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 98, 131, 132, 167, 170-173, 175, 309 КПК України, слідчий суддя,-
1. Клопотання задовольнити.
2. Накласти арешт на майно, яке вилучено 26 лютого 2026 року в ході проведення обшуку в будинку АДРЕСА_1 , а саме на:
- 1 пакунок з кристалічною речовиною білого кольору, вагою приблизно 260 грамів брутто;
- 1 скляну банку, 1 металеву банку з кришкою та 1 матерчатий мішечок чорного кольору;
- 2 прозорі поліетиленові пакети (більший та менший), в яких знаходився пакунок з кристалічною речовиною;
- мобільний телефон «Хіaomi», ІМЕІ: НОМЕР_1 з номером телефону НОМЕР_2 ;
- мобільний телефон «Iphone», IMEI: НОМЕР_3 , з номером телефону НОМЕР_4 ;
- дві електронні ваги на 100 гр та 600 грам.
Ухвала про арешт майна виконується негайно слідчим, прокурором.
Підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково, яке під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.
Ухвала може бути оскаржена до Закарпатського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого КПК України, якщо таку скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Слідчий суддя ОСОБА_1