Справа № 308/3028/26
1-кп/308/341/26
04 березня 2026 року м. Ужгород
Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області в складі:
головуючої судді - ОСОБА_1 , за участю:
секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,
розглянувши у спрощеному провадженні за відсутності учасників судового провадження без проведення судового розгляду в судовому засіданні кримінальне провадження № 12026078030000054, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 06.02.2026 за обвинуваченням:
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця с. Плав'я Свалявського району Закарпатської області, українця, зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , стрільця-помічника гранатометника відділення охорони взводу роти охорони військової частини НОМЕР_1 , раніше не судимого,
у вчиненні кримінального правопорушення (проступку), передбаченого ч. 1 ст. 357 КК України, -
21 липня 2025 року ОСОБА_3 призначено наказом командира військової частини НОМЕР_2 (по особовому складу) від 21.07.2025 № 625-PС на військову службу у військову частину НОМЕР_1 на посаду стрільця-помічника гранатометника відділення охорони взводу роти охорони військової частини НОМЕР_3 . Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 24 Закону України «Про військовий обов?язок і військову службу», з моменту призову ОСОБА_3 та зарахування його до списків особового складу військової частини НОМЕР_1 він набув статусу військовослужбовця - особи, яка проходить військову службу. Будучи військовослужбовцем військової служби, ОСОБА_3 , повинен у своїй повсякденній діяльності дотримуватись вимог статей 11, 49 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, згідно з якими військовослужбовці зобов?язані, зокрема: свято та непорушно додержуватись Конституції України та законів України, Військової присяги, віддано служити Українському народові, сумлінно і чесно виконувати військовий обов?язок; бути хоробрими, ініціативними, дисциплінованими; беззастережно виконувати накази командирів (начальників); знати та виконувати свої обов?язки та додержуватись вимог статутів Збройних Сил України; бути зразком високої культури, скромності і витримки, не допускати негідних вчинків і стримувати від них інших військовослужбовців; берегти військову честь, захищати свою й поважати гідність інших людей; завжди пам?ятати, що за їх поведінкою судять не лише про них, а й про Збройні Сили України в цілому; статей 4, 6 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, відповідно до яких військова дисципліна зобов?язує кожного військовослужбовця дотримуватися Конституції та Законів України, зміцнювати військове товариство, виявляти повагу до командирів і один до одного, бути ввічливим і додержуватися військового етикету, поводитися з гідністю й честю, не допускати самому і стримувати інших від негідних вчинків.
Натомість, ОСОБА_3 , діючи всупереч інтересам служби та наведеним вимогам Статутів Збройних Сил України та законів України, став на шлях вчинення кримінального правопорушення, за наступних обставин.
Так, 30 січня 2026 року, близько 13 год. 00 хв., ОСОБА_3 , перебуваючи в м. Ужгороді на проспекті Свободи 37, виявив у смітнику три банківські картки Приватбанку за номерами НОМЕР_4 , НОМЕР_5 , НОМЕР_6 , та клаптик паперу з кодами доступу до них, (вказані речі) були втрачені потерпілою ОСОБА_4 з власної необережності. У подальшому, ОСОБА_3 , усвідомлюючи, що виявлені ним банківські картки є засобом доступу до банківських рахунків, а наявні на банківських рахунках кошти є чужою власністю, не вчинив жодних дій щодо встановлення власника карток чи їх повернення, діючи умисно, маючи прямий умисел, спрямований на привласнення офіційних документів, діючи з корисливих мотивів, усвідомлюючи протиправність своїх дій і бажаючи настання суспільно небезпечних наслідків, маючи на меті подальше використання банківських карток у власних корисливих цілях, а саме - для заволодіння грошовими коштами, привласнив вищевказані картки, які відповідно до ст. 1 Закону України «Про інформацію», пункту 56 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про платіжні послуги», примітки до ст. 358 КК України є офіційним документом, оскільки містить зафіксовану на матеріальному носієві інформацію, яка підтверджує та посвідчує певні факти, які здатні спричинити наслідки правового характеру та видані повноважною особою юридичної особи, з дотриманням визначеної законом форми та містить передбачені законом реквізити, таким чином позбавивши потерпілу ОСОБА_4 , можливості використовувати зазначені банківські картки за призначенням, тобто умисно привласнив вказані офіційні документи, з корисливих мотивів.
Таким чином, ОСОБА_3 своїми діями вчинив кримінальне правопорушення (проступок), передбачене ч. 1 ст. 357 КК України, а саме привласнення офіційних документів, вчинене з корисливих мотивів.
Згідно із заявою обвинуваченого ОСОБА_3 , підписаною ним у присутності його захисника - адвоката ОСОБА_5 , який підтвердив добровільність волевиявлення обвинуваченого, ОСОБА_3 згодний із встановленими досудовим розслідуванням обставинами вчиненого ним кримінального правопорушення (проступку), за яке передбачена кримінальна відповідальність за ч. 1 ст. 357 КК України, беззаперечно визнає свою вину, згодний на розгляд обвинувального акту в спрощеному провадженні, ознайомлений з обмеженням у такому випадку його права на апеляційне оскарження вироку.
Як вбачається із заяви ОСОБА_4 , яка є потерпілою у кримінальному провадженні, вона не заперечує щодо розгляду кримінального провадження за обвинуваченням ОСОБА_3 у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 357 КК України, у спрощеному провадженні за відсутності учасників судового провадження без проведення судового розгляду в судовому засіданні.
Відповідно до ч. 2 ст. 381 КПК України, у разі, якщо обвинувачений не оспорює встановлені під час дізнання обставини і згоден з розглядом обвинувального акта за його відсутності, суд розглядає обвинувальний акт щодо вчинення кримінального проступку за відсутності учасників судового провадження без проведення судового розгляду в судовому засіданні.
Згідно з ч. 2 ст. 382 КПК України, вирок суду за результатами спрощеного провадження ухвалюється в порядку, визначеному КПК України, та повинен відповідати загальним вимогам до вироку суду. У вироку суду за результатами спрощеного провадження замість доказів на підтвердження встановлених судом обставин зазначаються встановлені органом досудового розслідування обставини, які не оспорюються учасниками судового провадження.
Дослідивши обвинувальний акт з додатками та матеріали кримінального провадження, суд дійшов висновку, що вина ОСОБА_3 у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 357 КК України - привласнення офіційних документів, вчинене з корисливих мотивів, доведена повністю, а його дії вірно кваліфіковано за ч. 1 ст. 357 КК України.
Обставиною, що пом'якшує покарання, суд визнає щире каяття.
Обставини, що обтяжують покарання, судом не встановлені.
Визначаючи вид та розмір покарання, яке слід обрати обвинуваченому ОСОБА_3 , суд врахував тяжкість вчиненого ним кримінального правопорушення, особу винного, наявність обставини, яка пом'якшує покарання, відсутність обставин, які обтяжують покарання, та дійшов висновку про призначення обвинуваченому покарання у виді штрафу і саме таке покарання, на думку суду, відповідатиме вимогам ст. 50 КК України, а саме сприятиме виправленню обвинуваченого, а також запобігатиме вчиненню нових злочинів як обвинуваченим так і іншими особами.
Цивільний позов у справі не заявлено.
Доля речових доказів підлягає вирішенню в порядку ст. 100 КПК України.
Судові витрати відсутні.
Керуючись ст.ст. 107, 302, 373, 374, 375, 376, 381, 382 КПК України, суд,-
1. ОСОБА_3 визнати винним у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 357 КК України, та призначити йому покарання у виді штрафу в розмірі 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850,00 грн (вісімсот п'ятдесят грн 00 коп).
2. Речовий доказ у вказаному кримінальному провадженні, а саме СD-R диск, на якому міститься відеозапис із вчиненням кримінального правопорушення, залишити при матеріалах справи.
Вирок може бути оскаржений до Закарпатського апеляційного суду через Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Відповідно до ч. 1 ст. 394 КПК України, вирок суду першої інстанції, ухвалений за результатами спрощеного провадження в порядку, передбаченому статтями 381 та 382 КПК України, не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, недослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.
Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не було скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.
Копію вироку не пізніше дня, наступного за днем його ухвалення, надіслати учасникам судового провадження.
Суддя ОСОБА_1