Іменем України
13 березня 2026 року м. Кропивницький
справа № 2-1380/2009
провадження № 22-ц/4809/468/26
Кропивницький апеляційний суд у складі:
головуючого судді - Письменного О.А.,
суддів - Дуковського О.Л., Дьомич Л.М.,
при секретарі - Зайченко В.К.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Олексадрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 20 листопада 2025 року (суддя Петренко С.Ю.) у справі за позовом Відкритого акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит» до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про стягнення заборгованості, за заявою ОСОБА_1 про заміну сторони виконавчого провадження, заінтересовані особи: стягувач - ОСОБА_5 , боржник ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,-
встановив:
У жовтні 2025 року ОСОБА_1 звернувся в суд із зазначеною заявою, мотивуючи її тим, що 16.04.2009 Олександрійським міськрайонним судом Кіровоградської області винесено рішення у справі № 2-1380/2009 про стягнення солідарно з ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 на користь Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит» заборгованість за кредитним договором №МБИ47-07/6 від 05.10.2007 в сумі 155 306,13 гривень 13 копійок. 22.01.2010 Олександрійським міськрайонним судом Кіровоградської області видано виконавчі листи по вищезазначеному рішенню суду. Вказав, що у відповідності до рішення Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, 12 жовтня 2020 року відбулись електронні торги з продажу лоту № GL1N41909 про відступлення права вимоги за кредитними договорами фізичних осіб ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит», оформлені протоколом електронного аукціонну № UA-EA-2020-09-28-000001-b, згідно якого переможцем визначено ОСОБА_5 із найвищою пропозицією в сумі 347 867,75 грн. Оплату лоту №GL1N419094 оформленого протоколом №UA-EA-2020-09-28-000001-b, від 12.10.2020 в сумі 347 867,75 грн. здійснено 22.04.2020, що підтверджується платіжним дорученням. 30.10.2020 між ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» та ОСОБА_5 було укладено Договір про відступлення права вимог б/н за кредитними договорами фізичних осіб. 17.05.2021 ухвалою Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області, у справі № 2-1380/2009, змінено стягувача з ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» на процесуального правонаступника ОСОБА_5 щодо виконання рішення Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 16.04.2009 про стягнення солідарно ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 на користь Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит» заборгованість за кредитним договором № МБИ47-07/6 від 05.10.2007 року в сумі 155306,13 грн.
Вказав, що Олександрійським відділом державної виконавчої служби в Олександрійському районі Кіровоградської області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) були прийняті постанови про повернення виконавчих документів стягувачу щодо стягнення з боржників заборгованість за кредитним договором. Наразі виконавчі документи перебувають у стягувача.
Заявник зазначив, що 09.09.2024 між ОСОБА_5 та ОСОБА_6 було укладено Договір про відступлення (купівлі-продажу) прав вимоги б/н за кредитними договорами фізичних осіб, в подальшому 08.11.2024 ОСОБА_6 відступив йому право за Кредитним договором №МБИ 47-07/6 від 05.10.2007 року, укладеним між Кредитором та ОСОБА_2 , а також договорами, укладеними в якості забезпечення виконання даних кредитних зобов'язань.
Посилаючись на ці обставини, заявник просив замінити стягувача - ОСОБА_5 на нього у виконавчих провадженнях щодо стягнення з боржників заборгованості за кредитним договором.
Ухвалою Олексадрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 20 листопада 2025 року у задоволенні заяви відмовлено.
В апеляційній скарзі скаржник, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення судом норм процесуального права, просить ухвалу суду скасувати та постановити нове судове рішення про задоволення заява про заміну стягувача у виконавчих провадженнях.
Апеляційна скарга мотивована тим, що суд залишив поза увагою те, що виконавчі документи, в яких він просить замінити стягувача на його правонаступника, були поверненні стягувачу саме на підставі ст.37 Закону України «Про виконавче провадження», а не на підставі ст. 39 цього Закону, якою передбачено закінчення виконавчого провадження, що призвело до помилкової оцінки судом обставин справи та прийняття неправомірного рішення.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до таких висновків.
Судом встановлено, що рішенням Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 16.04.2009 року у цивільній справі № 2-1380/2009 з ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 на користь ВАТ «Банк «Фінанси та Кредит» солідарно стягнуто заборгованість за кредитним договором № МБИ47-07/6 від 05.10.2007 року в сумі 155306,13грн., а також з кожного по 517,66 грн. сплаченого судового збору та по 10 грн. сплачених витрат на інформаційно-технічне забезпечення (а.с.47-48).
Відповідно до рішення Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, 12 жовтня 2020 року відбулись електронні торги (https://prozorro.sale/auction/UA-EA-2020-09-28- 000001-b)з продажу лоту № GL1N41909 про відступлення права вимоги за кредитними договорами фізичних осіб ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит», оформлені протоколом електронного аукціонну № UA-EA-2020-09-28-000001-b, згідно якого переможцем визначено ОСОБА_5 із найвищою пропозицією в сумі 347 867,75 грн.
Оплату лоту № GL1N419094 оформленого протоколом №UA-EA-2020-09-28-000001-b, від 12.10.2020 в сумі 347 867,75 грн. здійснено 22.04.2020, що підтверджується платіжним дорученням.
30.10.2020 між ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» та ОСОБА_5 було укладено Договір про відступлення права вимог б/н за кредитними договорами фізичних осіб.
17.05.2021 ухвалою Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області, у справі № 2-1380/2009, змінено стягувача з ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» на процесуального правонаступника ОСОБА_5 щодо виконання рішення Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 16.04.2009 про стягнення солідарно ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 на користь Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит» заборгованість за кредитним договором № МБИ47-07/6 від 05.10.2007 року в сумі 155306,13 гривень 13 копійок.
16.11.2021 Олександрійський відділ державної виконавчої служби в Олександрійському районі Кіровоградської області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) було прийнято постанову про повернення виконавчого документу стягувачу у виконавчому провадженні № 58764900 щодо стягнення з ОСОБА_2 заборгованість за кредитним договором № МБИ 47-07/6 від 05.10.2007 року в сумі 155 306,13 (сто п'ятдесят п'ять тисяч триста шість) гривень 13 копійок.(а.с.137)
Відповідно до п. 2.1. Договору про відступлення права вимоги від 30.10.2020, в порядку та на умовах, визначених цим Договором, Банк відступає шляхом продажу Новому кредитору належні Банку, а Новий кредитор набуває у обсязі та на умовах, визначених цим Договором, права вимоги Банку до позичальника та/або заставодавця, зазначених у Додатку №1 до цього Договору, надалі за текстом Боржники, включаючи права вимоги до правонаступників Боржників, спадкоємців Боржників, страховиків або інших осіб, до яких перейшли обов'язки Боржників або які зобов'язані виконати обов'язки Боржників, за кредитними договорами, з урахуванням усіх змін, доповнень і додатків до них, згідно реєстру у Додатку №1 до цього Договору, надалі за текстом Основні договори, надалі за текстом Права вимоги.
Пунктом 2.2. Договору, за цим Договором Новий кредитор в день укладення цього Договору, але в будь-якому випадку не раніше моменту отримання Банком у повному обсязі коштів, відповідно до пункту 4.1. цього Договору, набуває наступні права кредитора за Основними договорами: право вимагати належного виконання Боржниками зобов'язань за Основними договорами щодо сплати Боржниками грошових коштів у сумах, вказаних у Додатку №1 до цього Договору та визначених на момент набуття Новим Кредитором Права вимоги, включаючи право вимагати сплати нарахованих і не сплачених на момент набуття Права вимоги процентів у розмірах, вказаних у Додатку №1 до цього Договору, право вимагати сплати нарахованих і не сплачених на момент набуття Прав вимоги штрафних санкцій, неустойок (штрафів, пеней), відшкодування за договором страхування, тощо. Розмір Прав вимоги, які переходять до Нового кредитора, вказаний у Додатку №1 до цього Договору. Права кредитора за Основними договорами переходять до Нового кредитора відповідно до цього Договору у обсязі та на умовах, які існують на момент відступлення Права вимоги.
Як вбачається з Договору про відступлення прав та Додатку до даного Договору, Новому кредитору було відступлене право вимоги за Кредитним договором № МБИ 47-07/6 від 05.10.2007року, укладеним між Кредитором та ОСОБА_7 , а також договорами, укладеними в якості забезпечення виконання даних кредитних зобов'язань.
Встановивши дані обставини справи, а також те, що постановами державних виконавців виконавчі листи були повернуті стягувачу, суд першої інстанції дійшов висновку про відмову у задоволенні заяви про заміну стягувача у виконавчих провадження, виходячи з того, що зміна сторони у виконавчому провадженні можлива лише за наявності відкритого виконавчого провадження.
Апеляційний суд не погоджується з таким висновком суду з огляду на таке.
У статті 129-1 Конституції України визначено, що судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Відповідно до частин першої, другої статті 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок: 1) передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги); 2) правонаступництва; 3) виконання обов'язку боржника поручителем або заставодавцем (майновим поручителем); 4) виконання обов'язку боржника третьою особою. Кредитор у зобов'язанні може бути замінений також в інших випадках, встановлених законом.
До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 514 ЦК України).
Зміна кредитора у зобов'язанні шляхом відступлення права вимоги із зазначенням у договорі обсягу зобов'язання, яке передається на стадії виконання судового рішення, не обмежує цивільних прав учасників спірних правовідносин. У зв'язку із зміною кредитора в зобов'язанні саме зобов'язання зберігається цілком і повністю, змінюється лише його суб'єктивний склад у частині кредитора.
Процесуальне правонаступництво є похідним від матеріального та випливає з юридичних фактів правонаступництва (заміни сторони в матеріальному правовідношенні її правонаступником). Процесуальне правонаступництво передбачене статтею 55 ЦПК України, частиною першою якої встановлено, що у разі смерті фізичної особи, припинення юридичної особи, заміни кредитора чи боржника у зобов'язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідної сторони або третьої особи на будь-якій стадії судового процесу.
Тобто процесуальне правонаступництво передбачає перехід процесуальних прав та обов'язків сторони у справі до іншої особи у зв'язку з вибуттям особи у спірному матеріальному правовідношенні. У зв'язку із цим для вирішення судом питання щодо процесуальної заміни сторони у справі необхідна наявність відповідних первинних документів, які підтверджують факт вибуття особи з матеріального правовідношення та перехід її прав та обов'язків до іншої особи - правонаступника.
Матеріальне правонаступництво реалізується в межах процесуального правонаступництва виключно за правилами останнього.
Відповідно до частини першої статті 442 ЦПК України, у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником.
Законодавець не ототожнює «процесуальне правонаступництво» і «заміну сторони виконавчого провадження», оскільки цим інститутам присвячені дві окремі статті ЦПК України - 55 та 442 відповідно. Також це опосередковано випливає зі змісту пункту 28 частини першої статті 353 ЦПК України, відповідно до якого ухвала про заміну сторони у справі (процесуальне правонаступництво) та ухвала про заміну сторони виконавчого провадження відокремлені одна від одної як такі, на які можуть подаватися скарги окремо від рішення суду.
Особа, на користь якої видано виконавчий документ, набуває статусу стягувача з моменту видачі такого виконавчого документу, а не з моменту відкриття виконавчого провадження. Проте разом із тим ця особа до відкриття виконавчого провадження як юридичного процесу є лише стягувачем у виконавчому документі на стадії виконання судового рішення з відповідним потенціалом прав у виконавчому провадженні, які повноцінно реалізує лише у статусі стягувача як сторони відкритого виконавчого провадження, за виключеннями, передбаченими законодавством. Тому заміна стягувача саме як сторони виконавчого провадження неможлива, якщо заява правонаступника про це подана, зокрема, після спливу строку пред'явлення виконавчого документа до виконання, але якщо цей строк не був поновлений судом.
Водночас заміна стягувача у виконавчому документі іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги) допускається на будь-якій стадії судового процесу.
До таких висновків дійшла Велика Палата Верховного Суду у постанові від 08 лютого 2022 року у справі № 2-7763/10 (провадження № 14-197цс21).
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 08 лютого 2022 року у справі № 2-7763/10 (провадження № 14-197цс21) зазначено, зокрема, що: На стадії виконання судового рішення як на завершальній стадії судового провадження можлива заміна сторони у виконавчому провадженні як юридичному процесі правонаступником за наявності відкритого виконавчого провадження. Після відкриття виконавчого провадження та до його закінчення заміна сторони виконавчого провадження (з одночасною заміною відповідного учасника справи) правонаступником здійснюється у порядку, передбаченому статтею 442 ЦПК України з урахуванням підстав, визначених статтею 55 ЦПК України. У цьому випадку приписи статті 442 ЦПК України, що містить процесуальні особливості здійснення правонаступництва у виконавчому провадженні, застосовуються разом з положеннями статті 55 ЦПК України.
Натомість, як до відкриття виконавчого провадження, так і після його закінчення заміна учасника справи правонаступником здійснюється на підставі статті 55 ЦПК України, а в окремих випадках також на підставі частини п'ятої статті 442 ЦПК України. Відповідно, тільки до закінчення виконавчого провадження можна ставити питання про заміну сторони виконавчого провадження, а якщо виконавче провадження закінчене, то заміна відповідної сторони цього виконавчого провадження правонаступником є неможливою без його відновлення відповідно до умов законодавства.
Відповідно до частини першої статті 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Окреслене завдання включає в себе як своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ, так і досягнення мети ефективного захисту порушених прав шляхом своєчасного та ефективного виконання судового рішення.
Заміна будь-якого учасника справи судом носить не виключно формальний характер, покликаний зафіксувати процесуальне правонаступництво на підставі матеріального правонаступництва, а здійснюється для реалізації завдань цивільного судочинства, передбачених частиною першою статті 2 ЦПК України, в межах стадій судового процесу.
Реалізація процесуального правонаступництва має мати процесуальну мету, яку суд також враховує разом із доказами матеріального правонаступництва, яке стало підставою процесуального правонаступництва. Враховуючи, що сформульована у цій справі проблематика стосовно реалізації прав сторін спору на стадії виконання судового рішення, в тому числі в контексті пред'явлення до виконання виконавчого документа та здійснення виконавчого провадження, саме з точки зору такої процесуальної мети має розглядатись процесуальне правонаступництво у цій справі. Заміна судом сторони справи на підставі матеріального правонаступництва з метою реалізації правонаступником судового рішення у виконавчому провадженні без розгляду підстав поновлення такого виконавчого провадження, якщо воно вважається закінченим відповідно до умов законодавства, позбавлене процесуальної мети.
Враховуючи завдання виконавчого провадження як складової судового провадження, процесуальною метою заміни як сторони відкритого виконавчого провадження, так і сторони справи (стягувача у виконавчому документі) в цьому контексті є отримання виконання судового рішення в межах виконавчого провадження. За відсутності підстав відновлення виконавчого провадження, яке було закрите, досягнення цієї процесуальної мети неможливе. Тому разом із заявою щодо правонаступництва у закритому виконавчому провадженні заявник має здійснювати процесуальні дії, спрямовані на відновлення виконавчого провадження, а суд має оцінювати це в комплексі.
Якщо ж виконавче провадження не закінчене, але виконавчий документ був повернутий без виконання стягувачу, визначеному у цьому документі, у його правонаступника є потенційна можливість отримати право на повторне звернення з виконавчим документом до виконання. Але таке право залежить не тільки від реалізації процесуального правонаступництва, але й дотримання строків звернення виконавчого документа до виконання, передбачених Законом про виконавче провадження. А якщо ці строки пропущені, то разом з питанням правонаступництва має вирішуватись питання поновлення цих строків, оскільки за відсутності підстав поновлення відсутня дійсна процесуальна мета такого правонаступництва.
Отже, не можна замінити сторону виконавчого провадження, яке було закінчене, якщо не існує підстав для відновлення виконавчого провадження, з приводу чого особа має звернутися до суду, надавши переконливі аргументи щодо такого відновлення».
Частиною п'ятою статті 12 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що у разі повернення виконавчого документа стягувачу у зв'язку з неможливістю в повному обсязі або частково виконати рішення, строк пред'явлення такого документа до виконання після переривання встановлюється з дня його повернення, а в разі повернення виконавчого документа у зв'язку із встановленою законом забороною щодо звернення стягнення на майно чи кошти боржника, а також проведення інших виконавчих дій стосовно боржника - з дня закінчення строку дії відповідної заборони.
Стягувач, який пропустив строк пред'явлення виконавчого документа до виконання, має право звернутися із заявою про поновлення такого строку до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції.
Отже після переривання строку пред'явлення виконавчого документа до виконання у зв'язку з його пред'явленням до виконання перебіг строку починається заново з наступного дня після його повернення. Час, що минув до переривання строку, до нового строку не зараховується.
Подібні висновки містяться у постанові Верховного Суду від 22 вересня 2021 року у справі № 240/10258/19 (провадження № К/9901/20374/21).
Відповідно до Закону України Про внесення змін до розділу XIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про виконавче провадження», який прийнятий 15 березня 2022 року та набрав чинності 26 березня 2022 року, тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України визначені цим Законом строки перериваються та встановлюються з дня припинення або скасування воєнного стану.
Як убачається з матеріалів справи, виконавчі листи стягувачу повернуті на підставі частини першої статті 37 Закону України «Про виконавче провадження», тобто виконавче провадження по виконавчим листам не завершено, строк на пред'явлення яких ще не закінчився, а тому наявні підстави для заміни стягувача у виконавчих провадженнях.
Висновки суду першої інстанції про можливість заміни сторони виконавчого провадження лише за наявності відкритого виконавчого провадження є помилковими та не відповідають встановленим обставинам справи, тому відповідно до ст. 376 ЦПК України, ухвала підлягає скасуванню з ухваленням нового судового рішення.
За таких обставин, апеляційна скарга підлягає задоволенню, в ухвала суду першої інстанції скасуванню з ухваленням нового судового рішення про задоволення заяви.
Керуючись ст.ст. 367, 374, 376, 381 - 384 ЦПК України, суд, -
ухвалив:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
Ухвалу Олексадрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 20 листопада 2025 року скасувати та ухвалити нове судове рішення.
Заяву ОСОБА_1 про заміну сторони виконавчого провадження - задовольнити.
Замінити стягувача - ОСОБА_5 на процесуального правонаступника (нового кредитора) - ОСОБА_1 (код НОМЕР_1 )у виконавчому провадженні №46210784 відкритого на підставі рішення Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 16.04.2009 у справі № 2-1380/2009 про стягнення солідарно з ОСОБА_4 заборгованість за кредитним договором № МБИ47-07/6від05.10.2007 року в сумі155 306,13 (сто п'ятдесят п'ять тисяч триста шість) гривень 13 копійок.
Замінити стягувача - ОСОБА_5 на процесуального правонаступника (нового кредитора) - ОСОБА_1 (код НОМЕР_1 ) у виконавчому документі № 2-1380/2009 виданий 22.01.2010 року Олександрійським міськрайонним судом Кіровоградської області про солідарне стягнення з ОСОБА_2 заборгованість за кредитним договором № МБИ47-07/6 від 05.10.2007 року в сумі 155 306,13 (сто п'ятдесят п'ять тисяч триста шість) гривень 13 копійок.
Замінити стягувача - ОСОБА_5 на процесуального правонаступника (нового кредитора) - ОСОБА_1 (код НОМЕР_1 ) у виконавчому документі № 2-1380/2009 виданий 22.01.2010 року Олександрійським міськрайонним судом Кіровоградської області про солідарне стягнення з ОСОБА_3 заборгованість за кредитним договором № МБИ47-07/6 від 05.10.2007 року в сумі 155 306,13 (сто п'ятдесят п'ять тисяч триста шість) гривень 13 копійок
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.
Судді:
О.А.Письменний О.Л. Дуковський Л.М. Дьомич