Справа № 725/9748/25
Провадження № 2/727/939/26
(заочне)
13 березня 2026 року м. Чернівці
Шевченківський районний суд м. Чернівців в складі:
головуючого судді Дубець О.С.
за участю секретаря судового засідання Чебуришкіної Н.Ю.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Шевченківського районного суду в м. Чернівців за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
І. ОПИСОВА ЧАСТИНА
Зміст позовних вимог та процесуальні дії вчинені в ході справи
ТОВ «ФК «ЕЙС»» звернулось до Чернівецького районного суду м. Чернівців із позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості в розмірі 11086,00 грн. Також позивач просить стягнути з відповідача судовий збір в розмірі 2422,40 грн та витрати на професійну правову допомогу в сумі 7000,00 грн.
Ухвалою Чернівецького районного суду м. Чернівців від 28 листопада 2025 року справа передана за підсудністю до Шевченківського районного суду м. Чернівців.
Ухвалою суду від 19 січня 2026 року відкрито провадження у справі. Суд вирішив розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.
Відповідачу наданий строк для подання заперечення щодо розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження та надання відзиву на позовну заяву.
Заперечення щодо розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження від відповідача не надійшло.
Правом на подання відзиву відповідач не скористався.
Ухвалою суду від 19 січня 2026 року судом задоволено клопотання позивача про витребування доказів.
Згідно з частиною 8 статті 178 ЦПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Представник позивача в судове засідання не з'явився, скориставшись своїм правом, передбаченим частиною 3 статті 211 ЦПК України, клопотав про розгляд справи у його відсутності, вимоги, викладені в позові, підтримав повністю та просив їх задовольнити, не заперечував проти ухвалення заочного рішення у справі.
Відповідач до суду не з'явився, про час і місце судового розгляду повідомлявся належним чином за зареєстрованим місцем проживання в порядку, передбаченому положеннями статтями 130, 131 ЦПК України, про що у справі є належні докази. Про причини неявки не повідомив.
Відповідно до статті 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з'явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив; позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
З урахуванням викладеного, а також наявністю згоди позивача на проведення заочного розгляду даної справи, суд вважає за можливе, на підставі статті 280 ЦПК України, розглянути вказану справу у відсутності відповідача, на підставі наявних у справі доказів та ухвалити у справі заочне рішення.
У зв'язку з неявкою в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, суд, у відповідності до частини 2 статті 247 ЦПК, постановив здійснювати розгляд справи без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу на підставі наявних у справі доказів.
Стислий виклад позиції позивача
Позовні вимоги ТОВ «ФК «ЕЙС» обґрунтовані такими доводами
30 травня 2024 року між ТОВ «Макс Кредит» та ОСОБА_1 був укладений Кредитний договір № 00-9803100 на суму 5500,00 грн. Відповідач приєднався до умов Кредитного договору шляхом введення одноразового ідентифікатора 77715.
На виконання умов кредитного договору 30 травня 2024 року первісний кредитор ТОВ «Макс Кредит» ініціював переказ коштів шляхом безготівкового зарахування через ТОВ «Платежі Онлайн» на платіжну картку № НОМЕР_1 , що свідчить про прийняття відповідачем пропозиції кредитодавця та отримання ним кредитних коштів.
25 листопада 2024 року ТОВ «Макс Кредит» та ТОВ «ФК «ЕЙС»» уклали Договір факторингу № 25112024-МК/ЕЙС згідно з умовами якого позивач набув право грошової вимоги до відповідача за Кредитним договором № 00-9803100 від 30.05.2024.
Відповідно до реєстру боржників від 25.11.2024 за Договором факторингу від ТОВ «Макс Кредит» до ТОВ «ФК «ЕЙС» перейшло право вимоги до відповідача на загальну суму 11086,00 грн, яка складається із: 5500,00 грн - заборгованість по тілу кредиту та 5586,00 грн - заборгованість по несплаченим відсоткам за користування кредитом.
Відповідач існуючу заборгованість не погасив, тому, у зв'язку із порушенням ОСОБА_1 умов кредитного договору, а також відповідно до статей 509, 526, 1054 ЦК України, ТОВ «ФК «ЕЙС»» звернулось до суду із вказаним позовом.
ІІ. МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА
Фактичні обставини справи та зміст спірних правовідносин, встановлені судом
Дослідивши докази по справі судом встановлені такі фактичні обставини справи та зміст спірних правовідносин.
Судом встановлено, що 30.05.2024 між ТОВ «Макс Кредит» та ОСОБА_1 був укладений договір кредитної лінії №00-9803100 (далі - договір) у формі електронного документу, який підписано електронним підписом з використанням одноразового ідентифікатора 77715.
Перед підписанням Договору відповідач ознайомився із Паспортом споживчого кредиту, в якому зазначені всі істотній умови відкриття кредитної лінії та користування кредитними коштами, в тому числі строк на який надається кредит, проценти за користування. Паспорт з боку Позичальника підписаний за допомогою електронного одноразового ідентифікатора: 83480.
Відповідно до п. 1.1 Договору, Кредитодавець надає Позичальнику кредит у національній валюті у вигляді Кредитної лінії на умовах, передбачених Договором, а Позичальник зобов'язується повернути Кредит, сплатити проценти за користування ним та виконати інші обов'язки, передбачені Договором.
Відповідно до п.п. 1.2., 1.3. Договору сума кредитного ліміту становить 5000,00 грн, строк дії кредитної лінії становить 360 календарних днів та підлягає поверненню 25 травня 2025 року.
Згідно з п.п. 1.5.1, 1.5.2 п. 1.5 Договору тип процентної ставки - фіксована. Стандартна процента ставка складає 1,47 % від суми Кредиту за кожний день користування кредитом, застосовується у межах строку користування Кредитом, зазначеного в пункті 1.3 цього Договору. Знижена процентна ставка становить 1,00 % від суми Кредиту за кожен день користування кредитом.
Відповідно до п. 1.6. Договору за надання Кредиту, Позичальник зобов'язаний сплатити Кредитодавцю одноразову комісію у розмірі 10,00% від суми Кредиту, що складає: 500,00 грн.
Відповідно до п. 2.8. Договору датою надання кредиту є 30 травня 2024 року. Сума Кредиту 5000,00 грн перераховується Кредитодавцем на рахунок Позичальника за реквізитами електронного платіжного засобу (платіжної картки) НОМЕР_2 .
Згідно з наданою ТОВ «Макс Кредит» довідкою про ідентифікацію клієнта, ОСОБА_1 РНОКПП НОМЕР_3 уклав 30.05.2024 кредитний договір № 00-9803100. Акцепт умов договору було здійснено шляхом підписання електронного документа одноразовим ідентифікатором 77715, який було надіслано 30.05.2024 о 16:43:35. на номер телефону НОМЕР_4 , що був зазначений позичальником під час реєстрації.
Судом встановлено, що відповідно до інформації, наданої АТ «Укрсиббанк» у листі від 19.01.2026 на ім'я ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 ) була емітована платіжну картку № НОМЕР_1 , відкрита до рахунку НОМЕР_5 . Згідно з аналізом виписки по вказаному рахунку, у період з 30.05.2024 по 04.06.2024 на зазначений картковий рахунок були зараховані грошові кошти у сумі 5000,00 грн, що підтверджується банківською випискою, наданою банком.
25 листопада 2024 року між ТОВ «Макс Кредит» та ТОВ «ФК «ЕЙС» був укладений договір факторингу № 25112024-МК/ЕЙС, відповідно до умов якого позивач набув право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором № 00-9803100 від 30 травня 2024 року. Відповідно до Реєстру боржників до договору факторингу № 25112024-МК/ЕЙС від 25 листопада 2024 року від ТОВ «Макс Кредит» до позивача перейшло право вимоги до відповідача.
Відповідно до Детального розрахунку заборгованості по Позичальнику: ОСОБА_1 , по кредитному договору № 00-9803100 від 30.05.2024, складеному ТОВ «Макс Кредит» станом на 25.11.2024 (дату відступлення права вимоги), наявна заборгованість становить 11086,00 грн. Розрахунок процентів за користування кредитними коштами зроблений за період з 30.05.2024 по 13.08.2024.
Згідно з випискою з особистого рахунку за Кредитним договором № 00-9803100 від 30.05.2024 у ОСОБА_1 перед ТОВ «ФК «ЕЙС»» станом на 01.10.2025 наявна заборгованість в розмірі 11086,00 грн, яка складається з: прострочена заборгованість за тілом кредиту - 5500,00 грн; прострочена заборгованість за сумою відсотків -5586,00 грн.
З урахуванням наведеного судом встановлено, що предметом даного позову є стягнення із ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «ЕЙС»» заборгованості за Договором кредитної лінії №00-9803100 від 30 травня 2024 року, укладеним в електронній формі, яка складається із заборгованості по кредиту та заборгованості по нарахованим та несплаченим процентам.
Релевантні джерела права й акти, їх застосування та позиція суду
Положеннями частини 1 статті 4 ЦПК України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Відповідно до положень статей 12, 13, 81 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках, а кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом.
Щодо визнання договору укладеними
За правилом частини першої статті 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.
Відповідно до статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку.
Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.
Згідно з частиною першою статті 627 ЦК України відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Частина друга статті 639 ЦК України визначає, що якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.
Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.
Відповідно до правового висновку, висловленого Верховним Судом у постановах від 09 вересня 2020 року у справі № 732/670/19, від 23 березня 2020 року у справі № 404/502/18, від 07 жовтня 2020 року № 127/33824/19, будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статті 205, 207 ЦК України).
Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію».
Згідно з пунктом 6 частини першої статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших; електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.
При цьому одноразовий ідентифікатор - це алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб'єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв'язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти догові (пункт 12 частини першої статті 3 Закону України «Про електронну комерцію»).
Відповідно до частини третьої статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (частини четверта статті 11 Закону України «Про електронну комерцію»).
Згідно із частиною шостою статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею.
За правилом частини восьмої статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.
Стаття 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначає порядок підписання угоди в сфері електронної комерції. Якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Укладання договору в електронному вигляді через інформаційно-комунікаційну систему можливе за допомогою електронного підпису лише за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами цього правочину.
В іншому випадку електронний правочин може бути підписаний сторонами електронним підписом одноразового ідентифікатора та/або аналогом власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Судом встановлено, що 30 травня 2024 року між ТОВ «Макс Кредит» та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір № 00-9803100 в електронній формі шляхом підписання його відповідачем електронним підписом з одноразовим ідентифікатором 77715, який було надіслано на номер мобільного телефону НОМЕР_4 , зазначений в анкетних даних як фінансовий номер телефону ОСОБА_1 .
Відповідач через особистий кабінет на веб-сайті кредитора подав заявку на отримання кредиту за умовами, які вважав зручними для себе, та підтвердив умови отримання кредиту, після чого кредитор надіслав відповідачу за допомогою засобів зв'язку на вказаний ним номер телефону одноразовий ідентифікатор у вигляді смс-коду, який відповідач використав для підтвердження підписання кредитного договору. Без здійснення зазначених вище дій відповідачем кредитний договір не був би укладений сторонами.
Відповідно до Закону України «Про електронну комерцію» вказаний кредитний договір вважається такими, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеному у письмовій формі, та укладення цього договору у запропонованій формі відповідало внутрішній волі відповідача.
Доказів протилежного матеріали справи не містять, відповідачем таких не надано, що в силу положень статей 12, 81 ЦПК України є його процесуальним обов'язком.
До аналогічних висновків дійшов Верховний Суду постановах від 23 березня 2020 року у справі № 404/502/18; від 09 вересня 2020 року у справі № 732/670/19; від 12 січня 2021 року у справі № 524/5556/19, від 07 жовтня 2020 року у справі № 127/33824/19 і від 16 грудня 2020 року у справі № 561/77/19.
Щодо стягнення суми заборгованості за основною сумою кредиту та процентам
У частині першій статті 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до статті 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно з частиною 1 статті 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлено строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк. Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.
Відповідно до статті 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти
Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).
Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.
У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
За частиною першою статті 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то у разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього кодексу.
Відповідно до пункту 1 статті 13 Закону України «Про електронну комерцію» розрахунки у сфері електронної комерції здійснюються відповідно до законів України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» (чинний на день укладення кредитного договору), «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг», інших законів та нормативно-правових актів Національного банку України.
Розрахунки у сфері електронної комерції можуть здійснюватися з використанням платіжних інструментів, електронних грошей, шляхом переказу коштів або оплати готівкою з дотриманням вимог законодавства щодо оформлення готівкових та безготівкових розрахунків, а також в інший спосіб, передбачений законодавством України.
Судом встановлено, що відповідно до умов укладеного 30.05.2024 між ТОВ «Макс Кредит» та ОСОБА_1 договору кредитної лінії № 00-9803100, Товариством було надано відповідачу грошові кошти у розмірі 5000,00 грн. Факт отримання відповідачем кредитних коштів підтверджується інформацією, наданою АТ «Укрсиббанк» у листі від 19.01.2026, відповідно до якої на ім'я ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 ) емітовано платіжну картку № НОМЕР_1 , відкриту до рахунку НОМЕР_5 . Згідно з аналізом виписки по вказаному рахунку, у період з 30.05.2024 по 04.06.2024 на зазначений картковий рахунок було зараховано грошові кошти у сумі 5000,00 грн, що підтверджується банківською випискою, наданою банком.
Разом з тим суд зазначає, що доказів того, що відповідачу був наданий кредит в розмірі 5500,00 грн матеріали справи не містять.
Так, відповідно до умов договору кредитної лінії № 00-9803100 від 30.05.2024 розмір кредиту становить 5000,00 грн. Додаткових угод, відповідно до яких розмір кредиту був збільшений до 5500,00 грн позивачем не надано.
З огляду на наведене суд доходить висновку, що документально підтвердженим є надання відповідачу кредитних коштів в розмірі 5000,00 грн.
Щодо нарахованих та заявлених до стягнення процентів, то суд зазначає таке.
За положеннями статей 1046, 1049 ЦК України, за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Відповідно до частини першої статті 1048 та частини першої статті 1049 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми кредиту, розмір і порядок одержання яких встановлюються договором. Отже, припис абзацу 2 частини першої статті 1048 ЦК України про виплату процентів до дня повернення позики може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування.
Аналіз зазначених норм матеріального права дозволяє дійти висновку про те, що після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред'явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється. Права та інтереси кредитодавця в охоронних правовідносинах забезпечуються частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов'язання.
Зазначена правова позиція висловлена Великою Палатою Верховного Суду у постановах: від 28.03.2018 у справі № 444/9519/12, провадження № 14-10цс18, від 04.07.2018 у справі № 310/11534/13-ц, провадження № 4-154цс18, від 31.10.2018 у справі № 202/4494/16-ц, провадження № 14-318цс18.
Судом встановлено, що згідно з умовами укладеного Договору строк кредитування становить 360 днів. Відповідно до п.п. 1.5.1, 1.5.2 п. 1.5 Договору тип процентної ставки - фіксована та становить 1,47 % від суми Кредиту за кожний день користування кредитом, яка застосовується у межах строку користування Кредитом, зазначеного в пункті 1.3 цього Договору. Знижена процентна ставка становить 1,00 % від суми Кредиту за кожен день користування кредитом. Розмір нарахованих процентів за користування кредитом становить 5586,50 грн.
Разом з наведеним відповідач не надав суду докази, які б спростовували, як факт надання кредиту в розмірі, визначеному договором, так і розмір нарахованих процентів за користування кредитними коштами. Доказів погашення заборгованості по отриманому кредиту та нарахованим процентам відповідачкою також надано не було.
Щодо правомірності стягнення заборгованості на користь ТОВ «ФК « ЕЙС»
Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Стаття 514 ЦК України визначає, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно з частиною 1 статті 1082 ЦК України боржник зобов'язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж.
Судом встановлено, що ТОВ «ФК «ЕЙС» набуло право грошової вимоги до ОСОБА_1 за Кредитним договором № 00-9803100 від 30 травня 2024 року на підставі Договору відступлення права вимоги № 25112024-МК/ЕЙС від 25 листопада 2024 року.
З урахуванням наведеного вище ОСОБА_1 має непогашену заборгованість за Кредитним договором, який є предметом даного позову, перед ТОВ «ФК «ЕЙС».
Висновки суду за результатами розгляду справи
Щодо суті позовних вимог
Таким чином оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд доходить висновку, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» до ОСОБА_1 є частково обґрунтованими та підлягають частковому задоволенню.
Враховуючи те, що зобов'язання не виконуються з вини відповідача та з урахуванням наведеного в мотивувальній частині обґрунтування позиції суду, з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» підлягає стягненню заборгованість за Кредитним договором № 00-9803100 від 30 травня 2024 року в розмірі 10586,00 грн з них: прострочена заборгованість за тілом кредиту - 5000,00 грн; прострочена заборгованість за сумою відсотків - 5586,50 грн.
Щодо судових витрат
Відповідно до частини першої статті 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Відповідно до частин 1 статті 134 ЦПК України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи.
Статтею 137 ЦПК України передбачено, що за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Судом встановлено, що 20 серпня 2025 року між Адвокатським бюро «Соломко та Партнери» та ТОВ «ФК «ЕЙС» укладено Договір про надання правничої допомоги № 20/08/2025-1.
Відповідно до Додаткової Угоди № 25770809118 до Договору про надання правничої допомоги № 20/08/2025-1 від 20 серпня 2025 року сторони домовились, що ТОВ «ФК «ЕЙС» доручило Адвокатському бюро «Соломко та Партнери» надати юридичну допомогу по справі про стягнення заборгованості за кредитним договором, укладеним із ОСОБА_1 .
Відповідно до акту прийому-передачі наданих послуг до Договору про надання правничої допомоги № 20/08/2025-1 від 20 серпня 2025 року Адвокатське бюро «Соломко та Партнери» надало, а ТОВ «ФК «ЕЙС»» прийняло правову допомогу, а саме: складання позовної заяви 2 год., вартість 5000,00 грн; вивчення матеріалів 2 год., вартість 1000,00 грн; підготовка адвокатського запиту щодо отримання інформації про зарахування кредитних коштів за кредитним договором 1 год., вартість 500,00 грн; підготовка та подача клопотання щодо отримання інформації про зарахування кредитних коштів за кредитним договором 1 год., вартість 500,00 грн. Загальна сума витрат 7000,00 грн.
Клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката відповідачем не заявлено.
Враховуючи наведене вище витрати позивача на правничу допомогу по даній справі підтверджені в розмірі 7000,00 грн.
Так, частинами першою, другою статті 141 ЦПК України визначено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
З урахуванням наведеного та беручи до уваги те, що позовні вимоги ТОВ «ФК «ЕЙС»» задоволені частково, стягненню підлягає сума судового збору та витрат на професійну правничу допомогу в розмірі, пропорційному до задоволених позовних вимог.
За розгляд справи судом першої інстанції ТОВ «ФК «ЕЙС»» сплатило судовий збір в розмірі 2422,40 грн. Отже, сума судового збору, яка підлягає стягненню, становить 2313,14 грн (2422,40 грн * (10586,00 грн / 11086,00 грн)).
Розмір витрат на професійну правничу допомогу, які слід стягнути з відповідача на користь позивача, становить 6684,28 грн (7000,00 грн * (10586,00 грн / 11086,00 грн)).
Керуючись статтями 12, 13, 81, 133, 137, 141, 259, 263-265, 273, 280-282, 284, 351-355 ЦПК України, суд
Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС»» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС»» заборгованість за Договором кредитної лінії №00-9803100 від 30 травня 2024 року в розмірі 10586,00 грн (десять тисяч п'ятсот вісімдесят шість грн 00 коп.), яка складається з: 5000,00 грн - заборгованість по тілу кредиту та 5586,00 грн - заборгованість по несплаченим відсоткам за користування кредитом.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС»» витрати по сплаті судового збору в розмірі 2313,14 грн (дві тисячі триста тринадцять грн 14 коп.) та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 6684,28 грн (шість тисяч шістсот вісімдесят чотири грн 28 коп.).
В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його повного складання до Чернівецького апеляційного суду.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Повне найменування учасників процесу:
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС»», юридична адреса: м. Київ вул. Алматинська буд. 8 офіс 310а, код ЄДРПОУ 42986956.
Відповідач: ОСОБА_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 .
Дата складання повного судового рішення 13 березня 2026 року.
Суддя Дубець О.С.