Справа № 635/4461/25
Провадження № 6/635/253/2026
13 березня 2026 року сел. Покотилівка
Харківський районний суд Харківської області у складі
головуючого судді Лук'яненко С.А.
секретар судового засідання Пальчук Е.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні подання приватного виконавця виконавчого округу Харківської області Близнюкова Юрія Володимировича про примусове проникнення до житла чи іншого володіння боржника ОСОБА_1 ,-
Приватний виконавець виконавчого округу Харківської області Близнюков Ю.В. звернувся до суду з поданням про примусове проникнення до житла боржника ОСОБА_1 , зокрема: житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 ; земельної ділянки з кадастровим номером 6325180500:04:012:0290 площею 0.8816 га; земельної ділянки з кадастровим номером 6325182000:02:003:0056 площею 2 га; земельної ділянки з кадастровим номером 6325180500:04:003:0005 площею 4.0779 га.
Дане подання обґрунтовано тим, що на виконанні у приватного виконавця виконавчого округу Харківської області Близнюкова Ю.В. перебуває зведене виконавче провадження № 80473918, яке складається із виконавчих проваджень: ВП 80392185 з примусового виконання виконавчого листа № 635/4461/25, виданого 23.01.2026 року Харківським районним судом Харківської області про стягнення з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Сенс Банк» судового збору в розмірі 4160 (чотири тисячі сто шістдесят) гривень 54 копійок та ВП 80392458 з виконання виконавчого листа №635/4461/25, виданого 23.01.2026 Харківським районним судом Харківської області про стягнення з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Сенс Банк» заборгованості за кредитним договором № 501302111 від 10.03.2021 року у розмірі 346711 (триста сорок шість тисяч сімсот одинадцять) гривень 46 копійок.
Виконавчі провадження за даними виконавчими листами відкриті 03.03.2026 року.
Під час виконання виконавчих листів, виданих Харківським районним судом Харківської області по справі № 635/4461/25 від 23.01.2026 року, вжиті виконавцем заходи щодо звернення стягнення на рухоме майно боржника не призвели до очікуваного результату у вигляді повного та фактичного виконання боржником вимог виконавчого документа, а в діях ОСОБА_1 вбачаються ознаки ухилення від виконання обов'язків, покладених на неї законом, у зв'язку з чим виникла необхідність звернутись до суду з поданням про постановлення вмотивованого рішення про примусове проникнення до житла чи іншого володіння, з метою пошуку та звернення стягнення на рухоме майно боржника, яке не підлягає державній реєстрації.
Приватний виконавець Близнюков Ю.В. просить проводити розгляд клопотання без його участі.
Суд, перевіривши надані приватним виконавцем докази на обґрунтування подання, приходить до наступних висновків.
Постановою приватного виконавця виконавчого округу Харківської області Близнюковим Ю.В. від 03.03.2026 року, на підставі виконавчого листа Харківського районного суду Харківської області № 635/4461/25 від 23.01.2026 року про стягнення з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Сенс Банк» заборгованості за кредитним договором № 501302111 від 10.03.2021 року у розмірі 346711 грн., відкрито виконавче провадження № 80392458.
В матеріалах виконавчого провадження наявні підтвердження про направлення постанови про відкриття виконавчого провадження рекомендованою кореспонденцією на адресу боржника.
Згідно акту приватного виконавця від 11.03.2026 виконавцю не було надано допуск до проведення виконавчих дій щодо нерухомого майна боржника, зокрема: житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 ; земельної ділянки з кадастровим номером 6325180500:04:012:0290 площею 0.8816 га; земельної ділянки з кадастровим номером 6325182000:02:003:0056 площею 2 га; земельної ділянки з кадастровим номером 6325180500:04:003:0005 площею 4.0779 га.
Відповідно до ч. 1 ст. 439 ЦПК України питання про примусове проникнення до житла чи іншого володіння боржника - фізичної особи або особи, у якої знаходиться майно боржника чи майно та кошти, належні боржникові від інших осіб, або дитина, щодо якої є виконавчий документ про її відібрання, при виконанні судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) вирішується судом за місцезнаходженням житла чи іншого володіння особи або судом, який ухвалив рішення за поданням державного виконавця, приватного виконавця. Суд розглядає подання, зазначене в частині першій цієї статті, негайно, але не пізніше наступного дня з дня його надходження до суду, без повідомлення (виклику) сторін та інших заінтересованих осіб за участю державного чи приватного виконавця.
Положеннями ч. 1 - 3 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Виконавець зобов'язаний: здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом; надавати сторонам виконавчого провадження, їхнім представникам та прокурору як учаснику виконавчого провадження можливість ознайомитися з матеріалами виконавчого провадження; розглядати в установлені законом строки заяви сторін, інших учасників виконавчого провадження та їхні клопотання; заявляти в установленому порядку про самовідвід за наявності обставин, передбачених цим Законом; роз'яснювати сторонам та іншим учасникам виконавчого провадження їхні права та обов'язки.
Виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право: за наявності вмотивованого рішення суду про примусове проникнення до житла чи іншого володіння фізичної особи безперешкодно входити на земельні ділянки, до житлових та інших приміщень боржника - фізичної особи, особи, в якої перебуває майно боржника чи майно та кошти, належні боржникові від інших осіб, проводити в них огляд, у разі потреби примусово відкривати їх в установленому порядку із залученням працівників поліції, опечатувати такі приміщення, арештовувати, опечатувати та вилучати належне боржникові майно, яке там перебуває та на яке згідно із законом можливо звернути стягнення. Примусове проникнення на земельні ділянки, до житлових та інших приміщень у зв'язку з примусовим виконанням рішення суду про виселення боржника та вселення стягувача і рішення про усунення перешкод у користуванні приміщенням (житлом) здійснюється виключно на підставі такого рішення суду.
Недоторканність житла є однією з конституційних гарантій громадян. Як зазначено у ст. 30 Конституції України, не допускається проникнення до житла чи до іншого володіння особи, проведення в них огляду чи обшуку інакше як за вмотивованим рішенням суду.
Статтею 311 ЦК передбачено право на недоторканність житла. У частинах 1, 2 ст. 311 ЦК зазначено, що житло фізичної особи є недоторканним. Проникнення до житла чи до іншого володіння фізичної особи, проведення у ньому огляду чи обшуку може відбутися лише за вмотивованим рішенням суду.
Гарантування кожному прав на повагу та недоторканність житла є не тільки конституційно-правовим обов'язком держави, а й дотриманням взятих Україною міжнародно-правових зобов'язань відповідно до положень Загальної декларації прав людини 1948 року, Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Міжнародного пакту про громадянські і політичні права 1966 року.
Зазначені міжнародні акти згідно з ч. 1 ст. 9 Конституції України є частиною національного законодавства України.
Згідно зі ст. ст. 12,18 Загальної декларації прав людини 1948 року, ст. 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, п. 1 ст. 17 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права 1966 року ніхто не може зазнавати безпідставного посягання на недоторканність свого житла.
При здійсненні своїх прав і свобод кожна людина може зазнавати тільки таких обмежень, які встановлені законом виключно з метою забезпечення належного визнання та поваги до прав і свобод інших та забезпечення справедливих вимог моралі, громадського порядку і загального добробуту в демократичному суспільстві.
Рішення суду про примусове проникнення до житла чи іншого володіння боржника - фізичної особи має бути вмотивованим і ґрунтуватися на доказах, які підтверджують перешкоджання боржника вільному доступу державного виконавця до цього житла чи іншого володіння особи та ухилення його від виконання судового рішення.
Суду мають бути надані переконливі докази, які б свідчили про те, що державний виконавець (приватний виконавець) вичерпав всі можливості виконати рішення без примусового проникнення до житла чи іншого володіння боржника, проте це не дало результатів.
Аналіз положень Закону України «Про виконавче провадження» та процесуальних норм дає підстави для висновку, що законодавець збалансував права як особи, що ініціює питання звернення з поданням до суду про примусове проникнення до житла, так і особи, щодо якої такі заходи застосовано. При цьому питання про примусове проникнення до житла вирішується не інакше як шляхом прийняття вмотивованої ухвали суду з додержанням принципу верховенства права.
Юридично важливою обставиною при розгляді подання про примусове проникнення до житла чи іншого володіння боржника є не лише факт невиконання рішення та неможливість виконавця потрапити до приміщення боржника для проведення опису й арешту його майна, а саме перешкоджання виконавцю у вчиненні таких дій.
Такі правові висновки викладені в постановах Верховного Суду від 12 березня 2020 року у справі № 757/41727/19-ц, від 17 лютого 2021 року у справі № 761/37339/19.
Наданий приватним виконавцем акт про те, що йому не надано допуск для проведення виконавчих дій до нерухомого майна, що належить боржниці - ОСОБА_1 , не підтверджують здійснення боржником перешкод у входженні приватним виконавцем до належному їй нерухомого майна, з огляду на відсутність в матеріалах справи повідомлення боржнику про намір приватного виконавця про проведення відповідних виконавчих дій у визначеному місці, а також визначену дату та час.
Крім того, за приписами ч. 2, ч. 3 ст. 22 Закону України «Про виконавче провадження» присутність понятих є обов'язковою у випадку, передбаченому частиною третьою статті 53 цього Закону, а також у разі відсутності боржника або його представника під час вчинення виконавчих дій, пов'язаних з примусовим входженням на земельні ділянки, до нежитлових приміщень і сховищ, де зберігається майно боржника, на яке звернено стягнення, або майно стягувача, яке має бути повернуто йому в натурі, до житла, іншого володіння особи для забезпечення примусового виселення з нього та вселення в нього, під час проведення опису, арешту, вилучення і передачі майна. Понятими можуть бути будь-які дієздатні особи, які не мають особистої заінтересованості у вчиненні виконавчих дій і не пов'язані між собою або з учасниками виконавчого провадження родинними зв'язками, а також підлеглі учасників виконавчого провадження.
Понятий зобов'язаний засвідчити факт, зміст і результати виконавчих дій, під час провадження яких він був присутній.
Кількість понятих під час вчинення виконавчих дій не може бути меншою ніж дві особи.
Разом із тим, з акту приватного виконавця від 11.03.2025 вбачається, що приватним виконавцем для проведення виконавчих дій у вигляді проникнення до нерухомого майна боржниці не було залучено понятих, хоча про це мається посилання в акті, оскільки ними цей акт не підписано. Відтак, виконавчі дії проводились без дотримання ч. 2, 3 ст. 22 Закону України «Про виконавче провадження».
Враховуючи вищевикладене, у боржника в даному виконавчому провадженні, навіть за умови обізнаності про відкриття виконавчого провадження, не виникло б кореспондуючого обов'язку, передбаченого ч. 5 ст. 19 Закону України «Про виконавче провадження», в установленому законом порядку допускати приватного виконавця до зазначеного нерухомого майнка для проведення виконавчих дій, позаяк установлений законом порядок проникнення до житла (іншого володіння боржника) самим приватним виконавцем дотриманий не був.
Приватним виконавцем виконавчого округу Харківської області Близнюковим Ю.В. не надано суду належних доказів отримання боржником постанов про відкриття виконавчого провадження та перешкоджання боржницею у здійсненні виконавчих дій, в зв'язку з чим суд вважає необґрунтованим та недоведеним подання та відсутність достатніх правових підстав для проникнення до житла.
На підставі викладеного і керуючись ст. 439 ЦПК України, суд,-
У задоволенні подання приватного виконавця виконавчого округу Харківської області Близнюкова Юрія Володимировича про примусове проникнення до житла чи іншого володіння боржника ОСОБА_1 - відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала може бути оскаржена до Харківського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного тексту ухвали.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена в день її складання має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому ухвали суду.
Суддя Лук'яненко С.А.