Справа № 210/6915/24
Провадження № 1-кп/210/247/26
іменем України
09 березня 2026 року
Металургійний районний суд міста Кривого Рогу у складі:
головуючого-судді: ОСОБА_1 ,
за участі секретаря судового засідання: ОСОБА_2 ,
прокурора: ОСОБА_3 ,
представника малолітньої потерпілої,
- адвоката: ОСОБА_4 ,
обвинуваченого: ОСОБА_5 ,
представника цивільного відповідача, -
ПрАТ «Явір-2000»: ОСОБА_6 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області, в режимі відеоконференції (дистанційного провадження), кримінальне провадження №12024041230001782 від 13 серпня 2024 року, за обвинуваченням ОСОБА_5 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.286 ч.1 КК України, -
В провадженні суду перебуває кримінальне провадження №12024041230001782 від 13 серпня 2024 року, за обвинуваченням ОСОБА_5 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.286 ч.1 КК України.
09 березня 25026 року обвинувачений ОСОБА_5 звернувся до суду з заявою про призначення судово-технічної експертизи в обґрунтування зазначив, що ознайомившись з матеріалами справи вважає за доцільне призначити судово-технічну експертизу автомобіля «Renault Clio» р.н. НОМЕР_1 у салоні якого серед інших пасажирів перебувала ОСОБА_7 , з метою усунення розбіжностей суперечностей про наявність або відсутність у салоні дитячого крісла та ременів безпеки, визначення стану гальмівної системи та рульового управління автомобіля та можливість чи заборону його використання.
Крім того, обвинувачений ОСОБА_5 звернувся до суду з клопотанням про призначення повторної судово-медичної експертизи з метою усунення розбіжностей і суперечностей між лікарським висновком та діагнозом, оскільки на його думку ОСОБА_7 отримала легкі тілесні ушкодження, а не тілесні ушкодження середньої тяжкості. Оскільки, постраждала ОСОБА_7 при доставці швидкою допомогою після ДТП була відправлена на амбулаторне лікування, і лише при другому зверненні 05.08.2024 року знаходилась на лікуванні 15 діб з 05.08.2024р. по 20.08.2024р.
Прокурор заперечував проти заявлених обвинуваченим клопотань та зазначила, що звертаючись до суду з вказаним клопотанням обвинувачений не навів підстав за яких на його думку висновки експертів є не повними або викликають у нього сумніви в їх достовірності. Стосовно відсутності підстав для визначення середнього ступеня тяжкості тілесних ушкоджень зазначила, що визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень не залежить від кількості днів перебування особи саме на стаціонарному лікуванні, вказані обставини унормовані вимогами законодавства. Щодо посилання обвинуваченого як на необхідність призначення судово-технічної експертизи наявність або відсутність у салоні дитячого крісла та ременів безпеки, визначення стану гальмівної системи та рульового управління автомобіля, зазначила, що допитані в судовому засіданні свідки підтвердили, що в салоні автомобіля перебувало дитяче авто крісло, натоміть сам обвинувачений після дорожньо-транспортної пригоди до автомобіля потерпілого не підходив. Обвинуваченим не надано доказів відсутності у салоні дитячого крісла та ременів безпеки, у зв'язку з чим, експерт буде позбавлений можливості провести експертизу у зв'язку з відсутністю доказів.
Представник малолітньої потерпілої ОСОБА_4 заперечував проти задоволення заявленого клопотання, зазначив, що відсутні підстави для призначення додаткової або повторної експертизи, не доведено, що є необхідністю у проведенні таких експертиз та не вказано, що ставить під сумнів обвинувачений в експертизах які вже є в матеріалах справи. До заявленого клопотання не долучено доказів існування інших обставин ніж тих які вже були дослідженні експертом. Звертаючись до суду з клопотаннями обвинувачений має на меті затягнути розгляд справи.
Представник цивільного відповідача ОСОБА_6 заперечувала проти задоволення заявлених клопотань та зазначила, що вважає їх необґрунтованими та безпідставними.
Заслухавши пояснення учасників по справі, дослідивши матеріали кримінального провадження, суд приходить до переконання, що заявлені обвинуваченням клопотання задоволенню не підлягають.
Так, статтею 22 КПК України визначено, що кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом.
Ч.ч.1, 2 ст.332 КПК України передбачено, що під час судового розгляду суд за клопотанням сторін кримінального провадження або потерпілого за наявності підстав, передбачених статтею 242 цього Кодексу, має право своєю ухвалою доручити проведення експертизи експертній установі, експерту або експертам.
Суд має право своєю ухвалою доручити проведення експертизи експертній установі, експерту або експертам незалежно від наявності клопотання, якщо: суду надані кілька висновків експертів, які суперечать один одному, а допит експертів не дав змоги усунути виявлені суперечності; під час судового розгляду виникли підстави, передбачені частиною другою статті 509 цього Кодексу; існують достатні підстави вважати висновок експерта (експертів) необґрунтованим чи таким, що суперечить іншим матеріалам справи або викликає інші обґрунтовані сумніви в його правильності.
Із змісту клопотання обвинуваченого вбачається, що перед судом ставиться питання про призначення повторної судово-технічної експертизи з тих підстав, що обвинувачений має припущення щодо необ'єктивності та неповності наданого стороною обвинувачення експертного висновку. Окрім того, обвинувачений вважає за необхідне поставити перед експертами додаткові запитання.
Відповідно до п.1.2.11 Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень та Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень, згідно з процесуальним законодавством України експертами виконуються первинні, додаткові, повторні, комісійні та комплексні експертизи. Первинною є експертиза, коли об'єкт досліджується вперше. Повторною є експертиза, під час проведення якої досліджуються ті самі об'єкти і вирішуються ті самі питання, що й при проведенні первинної (попередніх) експертизи (експертиз). Повторна експертиза проводиться у випадку, якщо висновок первинної експертизи визнано необґрунтованим чи таким, що суперечить іншим матеріалам справи або інакше викликає сумніви в його правильності.
Згідно положень п.11 Постанови Пленуму Верховного Суду України №8 від 30.05.1997 року «Про судову експертизу в кримінальних і цивільних справах», повторна експертиза призначається, коли є сумніви у правильності висновку експерта, пов'язані з його недостатньою обґрунтованістю чи з тим, що він суперечить іншим матеріалам справи, а також за наявності істотного порушення процесуальних норм, які регламентують порядок призначення і проведення експертизи.
Системний аналіз положень, закріплених в ст.ст.242, 332 КПК України, дає підстави дійти висновку, що під час судового розгляду суд за клопотанням сторін кримінального провадження або потерпілого за наявності підстав, передбачених статтею 242 цього Кодексу, має право своєю ухвалою доручити проведення експертизи експертній установі, експерту або експертам.
Однак, враховуючи те, що після дослідження в судовому засіданні висновку проведеної інженерно-транспортної експертизи №СЕ-129/112-24/3794-ІТ від 12.11.2024р. обвинуваченим не заявлялось про наявність недоліків в експертизі чи необхідність виклику та допиту у судове засіданні експерта для усунення певних протиріч, відсутні підстави для задоволення заяви про призначення судово-технічної експертизи.
Крім того, суд погоджується з твердженнями прокурора та представник малолітньої потерпілої ОСОБА_4 , що обвинуваченим не надано доказів, що в салоні авто «Renault Clio» р.н. НОМЕР_1 було відсутнє дитяче крісло та ремені безпеки та яким чином наявність або відсутність дитячого крісла та ременів безпеки може вплинути на порушення Правил дорожнього руху обвинуваченим.
Стосовно твердження обвинуваченого про необхідність визначення експерту стану гальмівної системи та рульового управління автомобіля та можливість чи заборону його використання, суд зазначає, що відповідно до висновку проведеної інженерно-транспортної експертизи №СЕ-129/112-24/3794-ІТ від 12.11.2024р. експертом зазначено, що відповідно до вихідних даних транспортний засіб «Renault Clio» р.н. НОМЕР_1 був у технічно справному стані та водій ОСОБА_8 до зіткнення не гальмував та не застосовував відворот керма в будь-яку сторону. Доказів зворотного обвинуваченим ні в заявленому клопотанні не під час слухання справи не доведено.
Стосовно клопотанням про призначення повторної судово-медичної експертизи, суд зазначає, що питання призначення та проведення судово-медичної експертизи регулюється Інструкцією про проведення судово-медичної експертизи, затвердженої наказом Міністерства охорони здоров'я України, №6 від 17.01.1995р. та Правилами судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень», затверджених Наказом МОЗ №6 від 17.01.1995р.
Згідно Інструкції, судово-медична експертиза проводиться з метою дослідження на підставі спеціальних знань матеріальних об'єктів, що містять інформацію про обставини справи, яка перебуває в провадженні органів дізнання, слідчого, прокурора чи суду.
Відповідно до Правил, ушкодження середньої тяжкості мають наступні ознаки: а) відсутність небезпеки для життя; б) відсутність наслідків, що викладені в п.2.1.1. цих Правил; в) тривалий розлад здоров'я; г) стійка втрата працездатності менш ніж на третину. Крім цього, тривалим належить вважати розлад здоров'я строком понад 3 тижні (більш як 21 день). Під стійкою втратою працездатності менш як на одну третину належить розуміти втрату загальної працездатності від 10% до 33%.
За висновком експерта №2044 від 04.11.2024р., за своїм характером тілесні ушкодження відносяться до середнього ступеню тяжкості, за ознакою тривалого розладу здоров'я, більше 21 доби. У висновку експерт зазначає, що з наданого слідчим оригіналу медкартки №6070-1143 стаціонарного хворого дитячого травматологічного відділення, на ім'я ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 перебувала на лікуванні з 05.08.2024р. по 20.08.2024р.
Відповідно до п.п.4.10, 4.11 Правил підсумки у висновку експерта (акті) повинні бути результатом аналізу відомостей, що встановлені при проведенні експертизи. Вони повинні бути детальними і науково обґрунтованими. Складання так званих попередніх висновків, що містять згадане твердження про ступінь тяжкості тілесних ушкоджень, неприпустиме. У випадках встановлення за об'єктивними медичними відомостями, що тілесне ушкодження було небезпечним для життя чи коли наслідки і кінець ушкодження, що не було небезпечним для життя, не викликає сумнівів, судово-медичний експерт визначає ступінь тяжкості тілесного ушкодження, не очікуючи його кінця.
У п.4.13 Правил визначено наступне «Судово-медичному експерту належить утриматись від встановлення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень у випадках: 4.13.1. Невизначеності клінічної картини чи недостатнього клінічного і лабораторного обстеження потерпілого; 4.13.2 Невизначеного кінця ушкодження, що не було небезпечним для життя; 4.13.3 Відмови обстежуваного від додаткового огляду чи явки його на повторне обстеження, якщо це позбавляє експерта можливості правильно оцінити характер ушкодження, його клінічний перебіг і кінець; 4.13.4. Відсутність медичних документів, у тому числі результаті додаткових досліджень, без яких не можна судити про характер і ступінь тяжкості тілесних ушкоджень. У таких випадках судово-медичний експерт у своїх підсумках викладає причини, що не дозволяють визначити ступінь тяжкості тілесних ушкоджень і зазначає, які дані необхідні для вирішення цього питання (медичні документи, результати додаткових досліджень тощо), а також визначає термін повторного огляду».
Враховуючи наявність в матеріалах справи висновку експерта №2044 від 04.11.2024р., у судового експерта були відсутні підстави для того щоб утриматись від встановлення ступеня тяжкості тілесного ушкодження.
Верховний Суд, з метою забезпечення єдності судової практики та запобіганню появі протилежних за змістом судових рішень, визначив правові позиції щодо правильного застосування вимог законодавства щодо призначення експертизи в наступних постановах: (Постанова (ЄДРСР 108262348) Верховного Суду від 29 грудня 2022 року, справа №686/15304/19-ц, провадження №61-11528св22; Постанова (ЄДРСР 96933120) Верховного Суду 21 квітня 2021 року справа №201/15019/14-ц, провадження №61-22773св19).
У зазначених Постановах сформульовано положення про те, що у випадку коли висновок експерта буде визнано необґрунтованим або таким, що суперечить іншим матеріалам справи або викликає сумніви в його правильності, судом може бути призначена повторна експертиза, яка доручається іншому експертові (експертам).
Первинною є експертиза, при проведенні якої об'єкт досліджується вперше.
Додаткова експертиза призначається після розгляду судом висновку первинної експертизи, коли з'ясується, що усунути неповноту або неясність висновку шляхом допиту експерта неможливо.
Висновок визнається неповним, коли експерт дослідив не всі подані йому об'єкти чи не дав вичерпних відповідей на порушені перед ним питання.
Неясним вважається висновок, який нечітко викладений або має невизначений, неконкретний характер.
В ухвалі про призначення додаткової експертизи суду необхідно зазначати, які висновки експерта суд вважає неповними чи неясними або які обставини зумовили необхідність розширення експертного дослідження.
Повторна експертиза призначається, коли є сумніви у правильності висновку експерта, пов'язані з його недостатньою обґрунтованістю чи з тим, що він суперечить іншим матеріалам справи, а також за наявності істотного порушення процесуальних норм, які регламентують порядок призначення і проведення експертизи.
Висновок визнається неповним, коли експерт не дав вичерпних відповідей на порушені перед ним питання, у зв'язку з чим суд має обговорити питання про призначення додаткової або повторної експертизи залежно від обставин справи.
Обвинуваченим не подано належних і допустимих доказів, переконливих аргументів, які б могли вказувати на неправильність, недоведеність, сумнівність або очевидну неповноту висновків експертиз. Сама незгода з висновком експертизи, не є та не може бути підставою для призначення повторної експертизи.
Оцінка показань свідків (експертів) та доказів здійснюється судом в нарадчій кімнаті при ухваленні вироку.
Оскільки під час розгляду заявлених клопотань не здобуто нових об'єктивних даних для призначення повторної судово-медичної експертизи та судово-технічної експертизи, суд вважає, що повторне призначення експертиз не вплине на встановлення істини у справі, а лише призведе до затягування судового розгляду, отже в задоволенні клопотання слід відмовити.
Керуючись ст.ст.242, 332, 350 КПК України, суд, -
Клопотання обвинуваченого ОСОБА_5 про призначення у кримінальному провадженні повторної судово-технічної експертизи, та повторної судово-медичної експертизи, - залишити без задоволення.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Повний текст ухвали складено 13 березня 2026 року.
Суддя: ОСОБА_1