Справа № 210/106/26
Провадження № 2/210/899/26
іменем України
13 березня 2026 року
Металургійний районний суд міста Кривого Рогу у складі головуючого судді Скотар Р.Є., перевіривши позовну заяву адвоката Яковлєвої Людмили Іванівни (62302, м. Дергачі, вул. Центральна, 23/7), яка діє в інтересах ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до ОСОБА_2 (останнє відоме місце реєстрації відсутнє) про розірвання шлюбу, -
До суду 13 січня 2026 року надійшла позовна заява про розірвання шлюбу.
Ухвалою суду від 30 січня 2026 року позов залишено без руху та надано строк на усунення недоліків.
16 лютого 2026 року від представника позивача - адвоката Яковлєвої Л.І. надійшла до суду заява про усунення недоліків.
Відповідно до ч.ч. 2, 3 ст. 175 ЦПК України позовна заява подається до суду в письмовій формі і підписується позивачем або його представником, або іншою особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи. Позовна заява повинна містити: 1) найменування суду першої інстанції, до якого подається заява; 2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі), відомі номери засобів зв'язку та адреси електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету;
Крім того, згідно з п. 5 ч. 3 ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини, а згідно з ч. 5 ст. 177 цього Кодексу позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
Позивачем до суду не надано доказів місця проживання чи перебування позивача та відповідача, поштовий індекс, відомі номери засобів зв'язку та адреси електронної пошти відповідача.
Згідно відповіді з Єдиного державного демографічного реєстру № 2452993 від 13.03.2026 року ОСОБА_3 зареєстрованим не значиться.
Також суду не надано доказів домовленості подружжя про розгляд справи за зареєстрованим місцем проживання чи перебування будь-кого з них.
Відповідно до ст. 497 ЦПК України підсудність судам України цивільних справ з іноземним елементом визначається цим Кодексом, законом або міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України. У випадках, встановлених законом або міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, підсудність судам України цивільних справ з іноземним елементом може бути визначено за угодою сторін.
Пунктом 2 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про міжнародне приватне право» визначено, що іноземний елемент ознака, яка характеризує приватноправові відносини, що регулюються цим Законом, та виявляється в одній або кількох з таких форм: хоча б один учасник правовідносин є громадянином України, який проживає за межами України, іноземцем, особою без громадянства або іноземною юридичною особою; об'єкт правовідносин знаходиться на території іноземної держави; юридичний факт, який створює, змінює або припиняє правовідносини, мав чи має місце на території іноземної держави.
У міжнародному праві категорія «підсудність» застосовується для визначення розподілу як компетенції між судами існуючої в державі системи розгляду цивільних справ, так і компетенції судів щодо вирішення справ з іноземним елементом, тобто міжнародної підсудності.
Порядок розірвання шлюбу, укладеного між громадянином України та іноземцем, передбачає визначення закону, відповідно до якого буде проводитися розірвання шлюбу.
Так, відповідно до ст. 63 Закону України «Про міжнародне приватне право» припинення шлюбу та правові наслідки припинення шлюбу визначаються правом, яке діє на цей час щодо правових наслідків шлюбу.
Відповідно до ч.ч. 1-3 ст. 60 Закону України «Про міжнародне приватне право» правові наслідки шлюбу визначаються спільним особистим законом подружжя, а за його відсутності - правом держави, у якій подружжя мало останнє спільне місце проживання, за умови, що хоча б один з подружжя все ще має місце проживання у цій державі, а за відсутності такого - правом, з яким обидва з подружжя мають найбільш тісний зв'язок іншим чином. Подружжя, яке не має спільного особистого закону, може обрати право, що буде застосовуватися до правових наслідків шлюбу, якщо подружжя не має спільного місця проживання або якщо особистий закон жодного з них не збігається з правом держави їхнього спільного місця проживання. Вибір права згідно з частиною другою цієї статті обмежений лише правом особистого закону одного з подружжя без застосування частини другої статті 16 цього Закону. Угода про вибір права припиняється, якщо особистий закон подружжя стає спільним.
Згідно з ч. 1 ст.16 Закону України «Про міжнародне приватне право» особистим законом фізичної особи вважається право держави, громадянином якої вона є.
Тобто, якщо подружжя є громадянами різних держав, спільно проживали на території України, і на час розірвання шлюбу хоча б один з них продовжує проживати на її території, то розірвання шлюбу провадиться за законодавством України.
Суд роз'яснює, що підсудність справи за нормами ЦПК України за відсутності у подружжя дітей визначається за загальним правилом ч. 1 ст. 27 ЦПК України за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або перебування, якщо інше не передбачено законом.
За ч. 9 ст. 28 ЦПК України позови до відповідача, місце реєстрації проживання або перебування якого невідоме, пред'являються за місцезнаходженням майна відповідача чи за останнім відомим зареєстрованим його місцем проживання або перебування чи постійного його заняття (роботи).
Згідно із п. 5 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 21.12.2007 №11 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя, позов про розірвання шлюбу з особою, яка не має в Україні місця проживання або місце проживання якої невідоме, може пред'являтися за місцем знаходження майна відповідача, або за останнім відомим місцем його проживання чи перебування, а у випадку, коли з позивачем проживають його малолітні або неповнолітні діти або якщо він не може за станом здоров'я чи з інших поважних причин виїхати до місця проживання відповідача - за місцем проживання позивача. У разі розірвання шлюбу між громадянином України та іноземцем або особою без громадянства, один з яких проживає в Україні, питання підсудності визначається за загальними правилами ЦПК України.
Відповідно до заяви представника позивача, наданої на ухвалу суду про залишення позову без руху позивач зазначає, що позивач не підтримує спілкування з відповідачем, який мешкає в Німеччині, також відсутні відомості про місце проживання відповідача у Федеративній Республіці Німеччина.
Крім того, представник позивача вказує, що позивач разом з відповідачем взагалі не проживали на території України після укладення шлюбу в місті Львів.
Таким чином, вимоги вищевказаної ухвали Металургійного районного суду м. Кривого Рогу від 30 січня 2026 року позивачем в наданий судом строк повністю не виконані.
Суд, вивчивши матеріали справи, дійшов висновку, що оскільки ні позивачем, ані її представником вимоги ухвали суду не виконані, не усунуто недоліки, що позбавляє суд можливості відкрити провадження у справі з дотриманням правил підсудності. тому дану позовну заяву необхідно повернути позивачу.
Керуючись ч. 3 ст. 185 ЦПК України, суд,-
Позовну заяву адвоката Яковлєвої Людмили Іванівни (62302, м. Дергачі, вул. Центральна, 23/7), яка діє в інтересах ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до ОСОБА_2 (останнє відоме місце реєстрації відсутнє) про розірвання шлюбу - повернути позивачу.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня складення її повного тексту.
Суддя: Р. Є. Скотар