Справа № 932/809/26
Провадження № 1-кс/932/1246/26
05 березня 2026 року слідчий суддя Шевченківського районного суду міста Дніпра ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , за участю прокурора ОСОБА_3 , розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду у м.Дніпро клопотання старшого слідчого в ОВС Третього слідчого відділу (з дислокацією у м. Маріуполі) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Краматорську ОСОБА_4 , погоджене начальником відділу нагляду за додержанням законів територіальним управлінням Державного бюро розслідувань Донецької обласної прокуратури ОСОБА_5 , про арешт майна у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за №620250500100045560 від 20.12.2025 року за підозрою ОСОБА_6 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.368 КК України, -
Старший слідчий в ОВС Третього слідчого відділу (з дислокацією у місті Маріуполі) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Краматорську, ОСОБА_4 , за погодженням начальника відділу нагляду за додержанням законів територіальним управлінням Державного бюро розслідувань Донецької обласної прокуратури ОСОБА_5 , звернувся до слідчого судді з клопотанням про арешт майна у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за №620250500100045560 від 20.12.2025 року за підозрою ОСОБА_6 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.368 КК України, з метою забезпечення конфіскації майна, як обов'язкового додаткового покарання, передбаченого санкцією ч.3 ст.368 КК України, а саме, на легковий автомобіль марки ГАЗ, 2003 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_1 , білого кольору, VIN код НОМЕР_2 , належний останньому.
В обґрунтування клопотання старший слідчий зазначив, що Третім слідчим відділом (з дислокацією у м. Маріуполі) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Краматорську, здійснюється досудове розслідування кримінального провадження №620250500100045560 від 20.12.2025 року за підозрою ОСОБА_6 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.368 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що відповідно до п.1 Положення про державну лісову охорону, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.09.2009 №976 ( далі - Положення 2), Державна лісова охорона (далі- Держлісохорона) діє у складі Держлісагенства, Республіканського комітету Автономної Республіки Крим з питань лісового і мисливського господарства, обласних управлінь лісового та мисливського господарства і підприємств, установ та організацій, що належать до сфери управління Держлісагенства. Держлісохорона має статус правоохоронного органу.
Згідно з п.2 Положення 2 метою діяльності Держлісохорони, лісової охорони інших постійних лісокористувачів та власників лісів є здійснення правових, лісоохоронних та інших заходів, спрямованих на збереження, розширене відтворення, невиснажливе використання лісових ресурсів та об'єктів тваринного світу.
Відповідно до п.4 Положення 2 основними завданнями Держлісохорони є здійснення державного контролю за додержанням вимог лісового та мисливського законодавства, забезпечення охорони лісів від пожеж, незаконних рубок, шкідників і хвороб, пошкодження внаслідок антропогенного та іншого шкідливого впливу, запобігання злочинам і адміністративним правопорушенням у сфері лісового та мисливського господарства, а також використання лісових ресурсів і мисливських тварин.
Згідно з п.5 Положення 2 до посадових осіб Держлісохорони належать посадові особи Держлісагенства, Республіканського комітету Автономної Республіки Крим з питань лісового і мисливського господарства, обласних управлінь лісового та мисливського господарства і підприємств, установ та організацій, що належать до сфери управління Держлісагенства, згідно з додатком.
Відповідно до додатку до Положення 2 до посадових осіб Держлісохорони належать в тому числі керівник, головний лісничий, начальник відділу (сектору) лісового господарства та інженери відділу (сектору) всіх категорій, лісничий, помічник лісничого, старший майстер лісу, майстер лісу.
Крім того, відповідно до ст.2 Закону України «Про державний захист працівників суду і правоохоронних органів» Правоохоронні органи- органи прокуратури, Національної поліції, служби безпеки, Військової служби правопорядку у Збройних Силах України, Національне антикорупційне бюро України, органи охорони державного кордону, органів доходів і зборів, органи і установи виконання покарань, слідчі ізолятори, органи державного фінансового контролю, рибоохорони, державної лісової охорони, інші органи, які здійснюють правозастосовні або правоохоронні функції.
Відповідно до Положення про Донецьке надлісництво філії «Східний лісовий офіс» державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України», затвердженої Наказом філії «Східний лісовий офіс» ДП «Ліси України» від 24.07.2025 №367 Донецьке надлісництво є структурним підрозділом філії «Східний лісовий офіс» державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України», який створюється відповідно до затвердженої організаційної структури Філії. Надлісництво у своїй діяльності керується Конституцією та законами України, указами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, національними стандартами з питань сертифікації лісів, іншими нормативно - правовими актами та іншими документами.
До складу Надлісництва входять виробничі та інші підрозділи, що забезпечують його діяльність відповідно до мети та предмету діяльності Філії та діють на підставі положень, затверджених директором Філії, та внутрішніх документів Підприємства. Координація роботи Надлісництва забезпечуються начальником управління з виробництва, головним лісничим та головним інженером Філії.
Начальник Надлісництва призначається на посаду та звільняється з посади директором Філії. Призначення начальника Надлісництва (в тому числі виконуючим (тимчасово виконуючим) обов'язки начальника Надлісництва, покладання виконання обов'язків) здійснюється за попереднім погодженням з керівниками самостійних структурних підрозділів апарату Підприємства, до повноважень яких відноситься координація відповідного напряму роботи.
Лісничі лісництв, керівники інших виробничих підрозділів, які підпорядковані начальнику Надлісництва призначаються на посади та звільняються з посад директором Філії за погодженням з начальником відповідного Надлісництва, начальником управління з виробництва, в межах повноважень головним лісничим та/або головним інженером Філії.
Так, Наказом ДП «Ліси України» №227-к від 21.07.2025 року ОСОБА_6 призначено на посаду майстра лісу (по 31.12.2025) Краматорського лісництва Донецького надлісництва.
Наказом ДП «Ліси України» №420-к від 30.12.2025 ОСОБА_6 змінено характер трудового договору, укладеного по 31.12.2025, шляхом переведення з 01 січня 2026 року зі строкового трудового договору на безстроковий трудовий договір на посаду майстра лісу Краматорського лісництва Донецького надлісництва.
Таким чином, ОСОБА_6 , в силу ст.2 Закону України «Про державний захист працівників суду і правоохоронних органів», Положення про державну лісову охорону, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №976 від 16.09.2009, п.1 Примітки до ст.364 та ч.3 ст.18 КК України- є працівником правоохоронного органу.
Відповідно до п. «е» п.1 ч.1 ст. 3 Закону України «Про запобігання корупції», ОСОБА_6 є суб'єктом відповідальності за корупційні правопорушення.
Нормами ст. 22 Закону України «Про запобігання корупції» встановлено, що особам, зазначеним у ч.1 ст. 3 цього Закону, забороняється використовувати свої службові повноваження або своє становище та пов'язані з цим можливості з метою одержання неправомірної вигоди для себе чи інших осіб, у тому числі використовувати будь -яке державне або комунальне майно або кошти в приватних інтересах.
При цьому, відповідно Примітки до ст. 45 КК України, корупційним кримінальним правопорушенням відповідно до цього Кодексу, в тому числі вважається і кримінальне правопорушення, передбачене ст. 368 КК України.
Функціональні обов'язки, права та відповідальність майстру лісу Краматорського лісництва Донецького надлісництва філії «Східний лісовий офіс» державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України» передбачені посадовою Інструкцією майстра Краматорського лісництва Донецького надлісництва, затвердженої директором філії «Східний лісовий офіс» ДП «Ліси України» (далі за текстом- Інструкція) з положеннями якої ОСОБА_6 призначений 21.07.2025 на вказану посаду був ознайомлений під підпис 22.07.2025.
Відповідно до п.1.4 Інструкції, майстер лісу у своїй діяльності керується Конституцією України, законами України, постановами Верховної Ради України, указами і розпорядженнями Президента України, постановами та розпорядженнями Кабінету Міністрів України, іншими нормативно правовими актами, Статутом Підприємства, локальними нормативними актами Підприємства та філії, Правилами внутрішнього трудового розпорядку, Положеннями про філію і цією Інструкцією.
Відповідно до п.2.1. Інструкції, майстер лісу здійснює згідно з чинним законодавством і нормативними актами, які регулюють діяльність підприємства керівництва працівниками лісокультурних, лісомеліоративних, лісозахисних, протипожежних та інших лісогосподарських роботах, вирощуванні лісового садивного матеріалу та заготівлі лісового насіння на закріпленій за ним дільниці.
Відповідно до п.2.2. Інструкції, майстер лісу знає межі лісових масивів свого обходу, місця ведення робіт, споруд, вільно користується картою та планшетом.
Відповідно до п.2.3. Інструкції, майстер лісу, організовує роботу в обході робітниками і контролює виконання ними своїх обов'язків.
Відповідно до п.2.6. Інструкції, майстер лісу здійснює контроль за правильністю лісокористування, охороною і захистом лісу на закріплених лісогосподарських площах.
Відповідно до п.2.8. Інструкції, майстер лісу Складає протоколи про порушення лісового законодавства і правил полювання та передає їх у лісництво.
Відповідно до п.2.12. Інструкції, майстер лісу, серед іншого, здійснює охорону лісів від незаконних рубок.
Відповідно до розділу 4 Інструкції, майстер лісу несе відповідальність, зокрема за стан охорони та захисту лісу, неналежне виконання або невиконання посадових обов'язків, передбачених цією посадовою інструкцією, завдання матеріальної шкоди, в межах, визначених чинним цивільним законодавством, а також недотримання вимог законів та інших актів законодавства, з питань, що стосується його діяльності.
Свідомо нехтуючи вищезазначеними нормами чинного законодавства, ОСОБА_6 , будучи службовою особою правоохоронного органу, здійснюючи функції представника влади, діючи умисно, з корисливих мотивів, всупереч інтересам служби. Підозрюється у вчиненні злочину за наступних обставин.
Так, в середині грудня 2025 року, більш точної дати в ході досудового розслідування не встановлено, ОСОБА_7 повідомив ОСОБА_6 про те, що є особа, яка бажає придбати деревину для опалення, на що ОСОБА_6 зазначив, що здійснити продаж деревини паливної у встановленому законом порядку на теперішній час неможливо, при цьому вказав на можливість залучення сторонніх осіб для здійснення незаконної рубки дерев в необхідної кількості на території регіонального ландшафтного парку «Краматорський», за що особи, які здійснюють незаконну рубку деревини за посередництва ОСОБА_7 повинні передавати ОСОБА_6 грошові кошти у розмірі 10000 гривень за кожний день здійснення незаконної порубки деревини за невиконання останнім передбачених законом та посадовою інструкцією заходів з охорони лісу.
Діючи з вищевказаною злочинною метою, спрямованою на отримання неправомірної вигоди, 08.01.2026 ОСОБА_6 , перебуваючи поряд з буд.№45 по вул. Ювілейній, м. Краматорськ, Донецької області, висловив ОСОБА_7 вимогу сплатити йому неправомірну вигоду у розмірі 50 000 грн. за здійснення незаконної порубки лісу протягом наступних п'яти днів.
Реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на вимагання та отримання неправомірної вигоди, 16.01.2026 приблизно об 11 год.30 хв., біля будинку №1 по вул. Слов'янської, м. Краматорськ, Донецької області, ОСОБА_6 отримав від ОСОБА_7 грошові кошти у сумі 50000 гривень.
Таким чином, ОСОБА_6 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.368 КК України, тобто отримання неправомірної вигоди на невчинення такою службовою особою в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду, дій з використанням наданої їй влади чи службового становища, поєднане з вимаганням такої неправомірної вигоди.
Крім того, ОСОБА_6 , свідомо нехтуючи вищезазначеними нормами чинного законодавства, будучи службовою особою правоохоронного органу, здійснюючи функції представника влади, діючи умисно,, повторно, з корисливих мотивів, всупереч інтересам служби, підозрюється у вчиненні злочину за наступних обставин.
Так, 26 січня 2026 року, ОСОБА_6 повідомив ОСОБА_7 про те, що необхідно збільшити обсяг незаконної порубку лісу вдвічі та надавати йому неправомірну вигоду із розрахунку 20000 гривень за кожний день здійснення незаконної порубки деревини за невиконання останнім передбачених законом та посадовою інструкцією заходів з охорону лісу.
Реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на вимагання та отримання неправомірної вигоди, діючи повторно, 03.02.2026, приблизно о 08 год.34 хв., біля будинку №4 по вул. Слов'янська, м. Краматорськ, Донецької області, ОСОБА_6 отримав від ОСОБА_7 грошові кошти у сумі 100000 гривень.
Вчиняючи повторно вищевказане кримінальне правопорушення, ОСОБА_6 усвідомлював протиправний характер своїх дій та розумів суспільно небезпечні їх наслідки, тобто скоїв злочин з прямим умислом з корисливих мотивів.
Таким чином, ОСОБА_6 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.368 КК України, тобто вимаганні та отриманні неправомірної вигоди за невчинення такою службовою особою в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду дій з використанням наданої їй влади чи службового становища, поєднане з вимаганням такої неправомірної вигоди, вчинено повторно.
03.02.2026 ОСОБА_6 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.368 КК України.
Наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_6 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.368 КК України, підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами у їх сукупності, зокрема: повідомленнями про вчинення кримінальних правопорушень, протоколами допиту в якості свідка ОСОБА_7 , показаннями інших свідків, зокрема, ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 та інших, протоколами огляду, копіювання та вручення заздалегідь ідентифікованих засобів- грошових купюр від 16.01.2026, протоколом огляду, копіювання та вручення заздалегідь ідентифікованих засобів- грошових купюр від 03.02.2026, протоколом обшуку від 03.02.2026 та іншими зібраними під час досудового розслідування доказами в їх сукупності.
Таким чином, під час досудового розслідування встановлено обставини, які вказують на вчинення ОСОБА_6 кримінального правопорушення, за яким останньому повідомлено про підозру.
Санкцією частини 3 статті 368 КК України визначено обов'язковим додаткове покарання у вигляді конфіскації майна.
Згідно з отриманою в ході досудового розслідування інформацією, ОСОБА_6 на праві власності належить: легковий автомобіль марки ГАЗ, 2003 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_1 , білого кольору, VIN код НОМЕР_2 .
Враховуючи викладене, з метою виконання завдань кримінального провадження, забезпечення можливої конфіскації майна, як виду покарання, старший слідчий просить задовольнити клопотання та накласти арешт на вказане вище майно, що на праві приватної власності належить ОСОБА_6 .
Прокурор у судовому засіданні підтримала клопотання та просила його задовольнити.
Старший слідчий у судове засідання для розгляду клопотання не з'явився, про час та місце його розгляду повідомлений належним чином, про причини своєї неявки суд не повідомив.
Відповідно до ч. 2 ст. 172 КПК України клопотання слідчого, прокурора, цивільного позивача про арешт майна, яке не було тимчасово вилучене, може розглядатися без повідомлення підозрюваного, обвинуваченого, іншого власника майна, їх захисника, представника чи законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо це є необхідним з метою забезпечення арешту майна.
З метою забезпечення арешту майна, клопотання розглядається без повідомлення підозрюваного ОСОБА_6 та його захисника ОСОБА_12 .
Заслухавши прокурора, дослідивши додані до клопотання матеріали, слідчий суддя вважає, що клопотання старшого слідчого підлягає частковому задоволенню, виходячи з такого.
Слідчим суддею встановлено, що Третім слідчим відділом (з дислокацією у м. Маріуполі) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Краматорську, здійснюється досудове розслідування кримінального провадження №62025050010045560 від 20.12.2025, за підозрою ОСОБА_6 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 368 КК України.
03 лютого 2026 року ОСОБА_6 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.368 КК України - тобто у вимаганні та отриманні неправомірної вигоди за невчинення такою службовою особою в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду дій з використанням наданої їй влади чи службового становища, поєднане з вимаганням такої неправомірної вигоди, вчинено повторно, за обставин зазначених вище.
Згідно інформації МВС України легковий автомобіль марки ГАЗ, 2003 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_1 , білого кольору, VIN код НОМЕР_2 зареєстрований за ОСОБА_6 .
Стаття 1 Першого протоколу до Європейської конвенції з прав людини передбачає, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений свого майна інакше, як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права.
Чинний кримінальний процесуальний закон покладає на орган досудового розслідування обов'язок вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні (ч. 1ст. 170 КПК України), який полягає у тимчасовому, до скасування у встановленому КПК порядку, позбавлення права відчуження, розпорядження та/або користування майном, у тому числі для можливої конфіскації майна.
Згідно з вимогами п.3 ч.2 ст.170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення конфіскації майна, як виду покарання.
Відповідно до вимог ч.5 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому п. 3 ч. 2 ст.170 КПК України, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності достатніх підстав вважати, що суд у випадках, передбачених КК України, може призначити покарання у виді конфіскації майна або застосувати до юридичної особи захід кримінально-правового характеру у виді конфіскації майна.
Згідно з вимогами ч. 2 ст. 173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати в тому числі: правову підставу для арешту майна; наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених в тому числі й п. 3 ч. 2 ст.170 КПК України; розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення.
В рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Нечипорук та Йонкало проти України» від 21 квітня 2011 року термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення. Вказана позиція відображена, зокрема й в рішенні Суду від 30 серпня 1990 року у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства».
З матеріалів провадження, наданих слідчому судді, які обґрунтовують клопотання, вбачається, що зазначені обставини підозри ОСОБА_6 за обставин, викладених старшим слідчим, могли мати місце і підтверджуються на цьому етапі розслідування достатньою сукупністю доказів. Тобто існують обґрунтовані підстави підозрювати ОСОБА_6 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст.368 КК України, санкція якої передбачає додаткове покарання у вигляді конфіскації майна.
Оскільки на даному етапі кримінального провадження не допускається вирішення тих питань, які повинен вирішувати суд під час розгляду по суті, а саме питань, пов'язаних з оцінкою доказів з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення, то на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів лише можна визначити, що причетність ОСОБА_6 до вчинення кримінальних правопорушень є вірогідною та достатньою для застосування слідчим суддею щодо нього такого обмежувального заходу, як арешт майна.
Окрім того, в судовому засіданні встановлено, що майно, на яке просить накласти арешт старший слідчий, знаходиться у власності підозрюваного, а тому існує обґрунтований ризик його відчуження задля запобігання можливої конфіскації у разі в майбутньому доведеності висунутого обвинувачення.
За таких обставин, слідчий суддя приходить до висновку, що потреби досудового розслідування виправдовують саме такий процесуальний примус, як накладення арешту на вказане майно, що належить підозрюваному ОСОБА_6 та надасть змогу виконати завдання, для виконання якого старший слідчий звернувся із клопотанням.
Одночасно, згідно ч.11 ст.170 КПК України заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.
Також, відповідно до ч.4 ст.173 КПК України у разі задоволення клопотання слідчий суддя, суд застосовує найменш обтяжливий спосіб арешту майна.
З огляду на правову підставу для накладення арешту на вищевказаний транспортний засіб, з метою забезпечення можливої конфіскації майна, як виду покарання (п.3 ч.2 ст.170 КПК України), зауважуючи на тому, що ані слідчим, ані прокурором не доведено доцільність на стадії досудового розслідування застосування найбільш обтяжливого способу арешту майна - у вигляді накладення заборони не тільки відчужувати та розпоряджатися, але і користуватися таким майном; а також враховуючи, те що винуватість ОСОБА_6 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.368 КК України, на даний час обвинувальним вироком суду не доведена, слідчий суддя вважає за необхідне накласти арешт на зазначений вище транспортний засіб шляхом тимчасового позбавлення можливості відчужувати і розпоряджатися будь-яким чином таким майном.
На підставі вищевикладеного, слідчий суддя переконана, що з метою забезпечення дієвості кримінального провадження та забезпечення можливої конфіскації майна, є правові підстави для часткового задоволення клопотання.
Керуючись ст.ст. 170- 173, 309, 376 КПК України, слідчий суддя, -
Клопотання старшого слідчого в ОВС Третього слідчого відділу (з дислокацією у м. Маріуполі) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Краматорську ОСОБА_4 , погоджене начальником відділу нагляду за додержанням законів територіальним управлінням Державного бюро розслідувань Донецької обласної прокуратури ОСОБА_5 , про арешт майна у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за №620250500100045560 від 20.12.2025 року за підозрою ОСОБА_6 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.368 КК України - задовольнити частково.
Накласти арешт на майно підозрюваного ОСОБА_6 , а саме, на легковий автомобіль марки ГАЗ, 2003 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_1 , білого кольору, VIN код НОМЕР_2 - з метою тимчасового позбавлення права відчужувати і розпоряджатися будь - яким чином таким майном.
Роз'яснити, що відповідно до ст.174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя: ОСОБА_1