Справа №362/1970/25 Суддя І інстанції - Дорошенко В.М.
Провадження № 33/824/161/2026 Суддя суду апел. інст.- Кепкал Л.І.
23 лютого 2026 року суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду Кепкал Л.І., розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою захисника Гуцол Р.І. в інтересах ОСОБА_1 на постанову судді Васильківського міськрайонного суду Київської області від 19 травня 2025 року про притягнення до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, жителя АДРЕСА_1 ,
Постановою судді Васильківського міськрайонного суду Київської області від 19 травня 2025 року ОСОБА_1 визнано винуватим за ст. 124 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п'ятдесят) гривень, зі стягненням судового збору на користь держави 605,60 грн.
Згідно постанови судді, 15.03.2025 о 13:20 год. на перехресті а/д Т1006 та С100717 у с. Гвоздів Обухівського району Київської області водій ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом Audi Q4 E-Tron, д.н.з. НОМЕР_1 , у порушення правил п. 14.6 ПДР України, здійснював обгін на перехресті нерівнозначних доріг, у результаті чого здійснив зіткнення з автомобілем Toyota Camry, д.н.з. НОМЕР_2 під керуванням водія ОСОБА_2 , внаслідок чого транспортні засоби отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками.
Не погоджуючись із постановою судді, захисник Гуцол Р.І. в інтересах ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Васильківського міськрайонного суду Київської області від 19 травня 2025 року і закрити провадження у справі.
Обґрунтовуючи вимоги апеляційної скарги, захисник вказує, що наявна у справі схема ДТП не може бути покладена в основу рішення суду, оскільки ця схема не є належним і допустимим доказом в розумінні ч. 4 Розділу ІХ Інструкції, оскільки не містить обов'язкової необхідної інформації, що має бути у ній зазначена, а інформація відображена у цій схемі є недостатньою для встановлення суттєвих для справи обставин, як мінімум для встановлення метричних розмірів перехрестя, оскільки інформація відображена у цій схемі про місце зіткнення автомобілів з прив'язкою до сталого орієнтиру (точки 4) вказана неправильно і це визнано працівником поліції ОСОБА_3 .
Також апелянт зазначає, що суд першої інстанції у постанові навіть не встановив, що таке перехрестя в розумінні ПДР, не визначив його метричної зони, не дослідив наявну у справі схему ДТП, навіть на предмет інформації, що повідомив працівник поліції ОСОБА_3 . Без цієї мінімально необхідної інформації для встановлення, що обгін дійсно здійснювався на перехресті, а не до перехрестя, суд абсолютно невмотивовано визнав ОСОБА_1 винним у порушенні п. 14.6 ПДР України.
Апелянт звертає увагу, що визнання працівником поліції ОСОБА_3 того факту, що відстань від Електроопори №56 до місця зіткнення була не 3 метри, а «більше (8 чи 13 метрів)», є надзвичайно важливим, адже розрахована зона перехрестя від зазначеного орієнтира закінчується на відстані 6 метрів. Таким чином, якщо зіткнення відбулося на відстані 8 або 13 метрів від Електроопори №56, то воно безумовно сталося поза межами перехрестя, що повністю спростовує вину ОСОБА_1 у порушенні п. 14.6 ПДР України.
Заслухавши доповідь судді, пояснення захисника Гуцола Р.І. в інтересах ОСОБА_1 , який підтримав апеляційну скаргу, думку ОСОБА_2 та його представника - адвоката Марченка В.С., які заперечили проти апеляційної скарги, допитавши в судовому засіданні працівника патрульної поліції ОСОБА_3 , перевіривши матеріали справи в повному обсязі, обговоривши доводи апеляційної скарги, вважаю, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Відповідно до вимог ст. 245 КУпАП, завданнями провадження у справах про адміністративне правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом.
Згідно ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення, зобов'язаний, зокрема, з'ясувати, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність особи, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи та інших обставин справи, що мають значення для її правильного вирішення.
Суд, у відповідності з положеннями ст. 252 КУпАП, оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Зі змісту оскаржуваної постанови вбачається, що суд першої інстанції при розгляді справи про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 вказаних вимог закону дотримався в повному обсязі, з'ясував всі обставини, дослідив і належним чином оцінив всі докази та дійшов правильного висновку про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, за обставин, викладених у постанові суду.
Згідно з диспозицією ст. 124 КУпАП обов'язковою ознакою даного адміністративного правопорушення є наявність причинно-наслідкового зв'язку між діями особи у виді порушення правил дорожнього руху та наслідками у вигляді пошкодження транспортних засобів або іншого майна.
Пункт 14.6а Правил дорожнього руху, встановлює заборону обгону для водіїв, у тому числі, на перехресті. В даному випадку водію ОСОБА_1 поставлено в провину порушення п.14.6а ПДР, який встановлює імперативну заборону здійснювати обгін на перехресті.
Відповідно до ПДР України при наближенні до перехрестя та в його межах наноситься відповідна розмітка, а саме горизонтальна розмітка, яка забороняє обгін, а також розподіляє потоки транспортних засобів тощо.
Лінію 1.1 перетинати забороняється, відповідно до вимог розділу 34 ПДР України.
Так, обгін це маневр, який пов'язаний з виїздом на смугу зустрічного руху. Маневр обгону є складним маневром та полягає з трьох етапів: (1) етап перестроювання на зустрічну смугу, (2) етап випередження по зустрічній смузі та (3) етап повернення на свою смугу руху.
Таким чином, для того, що б маневр обгін був виконаний у відповідності до вимог пункту 14 ПДР, потрібно їх дотримуватись на всіх етапах виконання цього маневру та з дотриманням вимог ПДР, повернутись із зустрічної смуги руху у свою смугу руху.
Враховуючи наведене, водій ОСОБА_1 , рухаючись у світлу пору доби, мав розрахувати та вжити всіх необхідних дій, щоб завершити маневр обгону, тобто повернутися у свою смугу руху до перехрестя.
Порушення ОСОБА_1 вимог п.п. 14.6 ПДР, за обставин, викладених у постанові, підтверджується зібраними у справі та дослідженими судом доказами, які містяться в матеріалах справи, а саме: протоколі про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 272173, з якого вбачається, що 15.03.2025 о 13:20 год. на перехресті а/д Т1006 та С100717 у с. Гвоздів Обухівського району Київської області водій ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом Audi Q4 E-Tron, д.н.з. НОМЕР_1 , у порушення правил п. 14.6 ПДР України, здійснював обгін на перехресті нерівнозначних доріг, у результаті чого здійснив зіткнення з автомобілем Toyota Camry, д.н.з. НОМЕР_2 під керуванням водія ОСОБА_2 , внаслідок чого транспортні засоби отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками.
В свою чергу, наведені в протоколі про адміністративне правопорушення обставини повністю підтверджуються схемою місця ДТП від 15.03.2025, підписаною учасниками ДТП без жодних зауважень; поясненнями іншого учасника ДТП ОСОБА_2 .
Ці докази є належними, допустимими та достовірними, оскільки вони здобуті з додержанням процесуальної процедури, не суперечать фактичним обставинам справи і об'єктивно узгоджуються між собою.
Враховуючи сукупність наявних доказів у справі доходжу висновку про те, що судом першої інстанції вірно встановлені фактичні обставини, а дії водія ОСОБА_1 , який здійснював обгін на перехресті нерівнозначних доріг, у результаті чого здійснив зіткнення з автомобілем Toyota Camry, є порушенням п.14.6а ПДР та утворюють склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.
Зі схеми дорожньо-транспортної пригоди від 15.03.2024 вбачається, що транспортні засоби отримали такі ушкодження: Toyota Camry - передній бампер, капот, переднє ліве крило, передні ліві двері; автомобіль Audi Q4 E-Tron - передні праві двері, задні праві двері, переднє та заднє праві крила, передній бампер, праве дзеркало заднього виду, праве переднє колесо, правий поріг. Також з цього доказу убачається, що місцем пригоди є Т-подібне перехрестя на смузі зустрічного руху для обох водіїв.
В своїх письмових поясненнях від 15.03.2025 водій ОСОБА_1 зазначив, що ДТП сталась у період 13:15 год.-13:20 год. на асфальтованому покриті під час дощу. Перед початком обгону при швидкості 75 км/год. увімкнув лівий покажчик повороту, впевнився у відсутності автомобілів на зустрічній смузі, безпечності маневру та розпочав обгін задовго до перехрестя, не порушуючи ПДР. Автомобіль, який рухався попереду, не давав змоги завершити цей маневр, збільшуючи швидкість та без увімкнення покажчика повороту, почав виконувати маневр повороту ліворуч. Внаслідок цього відбулося зіткнення з цим автомобілем у передні двері. Гальмував, щоб уникнути удару, після зіткнення його автомобіль відкинуло у кювет.
В своїх письмових поясненнях від 15.03.2024 після ДТП водій ОСОБА_2 зазначив, що він рухався на автомобілі Toyota Camry та мав намір повернути у напрямку с. Велика Бугаївка. Увімкнув покажчик повороту, перед поворотом знизив швидкість та, переконавшись, що на зустрічній смузі для руху, відсутні автомобілі, виконував поворот. У цей момент у його автомобіль врізався автомобіль Audi Q4 E-Tron, який здійснював обгін через «сплошну» перед поворотом наліво, куди він мав намір повернути.
Відтак, факт здійснення повороту ліворуч водієм ОСОБА_2 , факт зіткнення автомобілів на зустрічній смузі руху для обох водіїв та факт здійснення обгону водієм ОСОБА_1 не заперечувався жодним з учасників справи.
На наявних в матеріалах справи фотознімках зафіксовано місце ДТП та розміщення обох автомобілів, де зображена ділянка дороги з Т-подібним перехрестям, автомобіль Toyota Camry розташований на правій смузі для руху відносно повороту ліворуч, на ньому відсутній передній бампер, який знаходиться поруч на правому узбіччі, а автомобіль Audi Q4 E-Tron знаходиться на певній відстані за перехрестям зліва за межами проїзної частини.
З метою перевірки доводів апеляційної скарги в судовому засіданні був допитаний інспектор патрульної поліції, який складав протокол про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 - ОСОБА_3 , який пояснив, що автомобіль Audi здійснював обгін на перехресті, автомобіль Toyota повертав ліворуч і відбулос зіткнення. Протоколи про адміністратвині правопорушення склали на обох водіїв. Заміри здійснював він в присутності водіїв. 81 метр - це відстань від електроопори до автомобіля Audi Q4 . В замірах 3 метри від електроопори це помилка, вона більша орієнтовно на плюс 5-6 метрів, але ця помилка впливає на місце зіткнення, оскільки, місце зіткнення було чітко в межах перехрестя, воно було встановлено з пояснень водіїв, які підписали схему без зауважень.
Заміри робили спеціальною рулеткою. Перехрестя Т-образне з'єднання двох доріг в даному випадку. Зіткнення відбулось на перехресті, два водія показали на одну точку зіткнення. Розташування бамперу після ДТП на схемі не зазначали, оскільки це не впливало на місце зіткнення та інші обставини ДТП. Перед перехрестям є суцільна довга смуга, вона зазначена на схемі. По факту ця суцільна лінія була довша. Пропорційність при складанні схеми Інструкцією не передбачена.
Схема складена без дотримання чіткого масштабу, але всі необхідні відомості в ній маються. Місце зіткнення на цій відображено вірно, оскільки ДТП відбулась на зустрічній для обох водіїв смузі руху в рамках перехрестя.
Права водіям - учасникам ДТП роз'яснювали. Місце зіткнення було в зустрічній смузі руху для обох автомобілів.
Апеляційний суд враховує показання працівника поліції про те, що у схемі ДТП невірно зазначена відстань від електроопори до кінцевого розташування транспортного засобу Toyota та до місця ДТП, разом з тим, неточність зазначення працівником поліції цих замірів на схемі, по факту не спростовує розташування місця зіткнення на зустрічній смузі в межах перехрестя. В судовому засіданні чітко встановлено, що водій ОСОБА_1 здійснював обгін на перехресті, що стало причиною дорожньо-транспортної пригоди, і доводи апеляційної скарги захисника цього не спростовують. Той недолік, який містить схема місця ДТП на даний час не є підставою для направлення матеріалів до УПП на дооформлення, як про те вказував в апеляційній скарзі захисник, оскільки усунути такий недолік на даний час не є можливим.
Суд критично ставиться до твердження захисника про те, що зіткнення відбулося не на Т-подібному перехресті, а не доїжджаючи до нього, оскільки це спростовується вищенаведеними доказами, у тому числі даними схеми ДТП, яка підписана обома водіями без зауважень.
Враховуючи сукупність наявних доказів у справі доходжу висновку про те, що судом першої інстанції вірно встановлені фактичні обставини, а дії водія ОСОБА_1 , який керуючи транспортним засобом Audi Q4 E-Tron, д.н.з. НОМЕР_1 , здійснював обгін на перехресті нерівнозначних доріг, у результаті чого здійснив зіткнення з автомобілем Toyota Camry, д.н.з. НОМЕР_2 під керуванням водія ОСОБА_2 , є порушенням п. 14.6а та утворює склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.
Будь-яких доказів на спростування висновків суду першої інстанції щодо винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, апелянтом не наведено, та апеляційним судом не встановлено.
Доводи апеляційної скарги захисника щодо необхідності скасування постанови суду через непроведення по справі автотехнічної експертизи є безпідставними, оскільки суд першої інстанції повністю з'ясував обставини справи, надав оцінку всім наявним у справі доказам, не вважав, відповідно до вимог ст. 273 КУпАП, потреби в спеціальних знаннях експерта, та дійшов обґрунтованого висновку про винуватість ОСОБА_1 в порушенні п. 14.6а Правил дорожнього руху, що стало безпосередньою підставою зіткнення транспортних засобів.
Накладаючи на ОСОБА_1 , адміністративне стягнення, суд дотримався загальних правил накладення стягнення за адміністративне правопорушення, передбачених ст. 33 КУпАП.
Будь - якого неправильного застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права, які б могли стати підставою для скасування рішення суду першої інстанції, апеляційним судом не встановлено.
З урахуванням вищезазначеного, вважаю, що постанова судді Васильківського міськрайонного суду Київської області від 19 травня 2025 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП є законною та обґрунтованою і апеляційних підстав для її скасування не вбачаю.
На підставі викладеного та керуючись ст. 294 КУпАП,-
Апеляційну скаргу захисника Гуцола Р.І. в інтересах ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Постанову судді Васильківського міськрайонного суду Київської області від 19 травня 2025 року, якою ОСОБА_1 визнано винуватим за ст. 124 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п'ятдесят) гривень - залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає чинності з моменту її винесення, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя Л.І. Кепкал