апеляційне провадження №22-ц/824/7824/2026
справа №760/17123/22
16 березня 2026 року м.Київ
Київський апеляційний суд в складі судді Поліщук Н.В., вирішуючи питання про відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві на рішення Солом'янського районного суду міста Києва від 15 січня 2026 року у справі за позовом Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві до ОСОБА_1 про стягнення безпідставно отриманих коштів, -
Рішенням Солом'янського районного суду міста Києва від 15 січня 2026 року відмовлено у задоволенні позовних вимог.
Не погодившись з ухваленим рішенням, 27 січня 2026 року ГУ ПФУ в м. Києві засобами поштового зв'язку подано апеляційну скаргу, в якій одночасно просить звільнити від сплати судового збору за подання апеляційної скарги.
Клопотання мотивовано тим, що згідно Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" кошти ПФУ формуються переважно за рахунок страхових внесків та використовуються на, зокрема, виплату пенсій, надання соціальних послуг, фінансування адміністративних витрат, пов'язаних з виконанням функцій, покладених на органи ПФУ, оплату послуг з виплати та доставки пенсій, формування резервів ПФУ. Згідно частини 2 статті 73 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" забороняється використання коштів пенсійного фонду на цілі, не передбачені цим Законом.
Вирішуючи питання за заявленим клопотанням, апеляційний суд вказує на таке.
Провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи (частина 3 статті 3 ЦПК України).
Відповідно до частини 1 та 3 статті 136 ЦПК України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі. З підстав, зазначених у частині 1 цієї статті, суд у порядку, передбаченому законом, може зменшити розмір належних до сплати судових витрат, пов'язаних з розглядом справи, або звільнити від їх сплати.
Відповідно до частини 5 статті 136 ЦПК особа, яка заявляє клопотання про відстрочення або розстрочення судових витрат, зменшення їх розміру або звільнення від їх сплати, зобов'язана одночасно надати докази, які підтверджують наявність обставин, якими обґрунтоване таке клопотання.
Стаття 8 Закону України "Про судовий збір" конкретизує порядок, умови відстрочення, розстрочення сплати судового збору, зменшення розміру судового збору або звільнення від його сплати та коло осіб, до яких може застосувати суд цю норму.
Відповідно до положень статті 8 Закону України "Про судовий збір":
1. Враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі, за таких умов:
1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу за попередній календарний рік фізичної особи, яка подає позовну заяву, іншу заяву, скаргу, апеляційну чи касаційну скаргу; або
2) особами, які подають позовну заяву, іншу заяву, скаргу, апеляційну чи касаційну скаргу, є:
а) військовослужбовці;
б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів;
в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю;
г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї;
ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або
3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю; або
4) заявником (позивачем) у межах справи про банкрутство (неплатоспроможність) є юридична або фізична особа, у тому числі фізична особа - підприємець, яка перебуває у судових процедурах розпорядження майном, санації або реструктуризації боргів, за клопотанням арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, керуючого реструктуризацією) або боржника.
2. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині 1 цієї статті.
3. При визначенні майнового стану особи для цілей цієї статті суд може враховувати інформацію про розмір доходів за попередній календарний рік, перебування на утриманні непрацездатних членів сім'ї, наявність у власності нерухомого, рухомого майна та/або іншого цінного майна, а також інші обставини, які мають значення для оцінки майнового стану особи.
Системний аналіз змісту норм зазначеної статті дозволяє дійти висновку, що положення пунктів 1 та 2 частини 1 статті 8 Закону України "Про судовий збір" не поширюються на юридичних осіб, незалежно від наявності майнового критерію (майнового стану учасника справи - юридичної особи), а положення пункту 3 частини 1 статті 8 Закону України "Про судовий збір" можуть бути застосовані до юридичної особи за наявності майнового критерію, але тільки у справах, визначених цим пунктом, тобто предметом позову у яких є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Стаття 129 Конституції України закріплює рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом як одну із засад судочинства.
За статтею 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом. І, як уже зазначалося, вимога сплатити судовий збір не обмежує право заявників на доступ до правосуддя, яке у розумінні практики Європейського суду з прав людини не є абсолютним, воно може обмежуватися державою різноманітними засобами, в тому числі фінансовими (рішенням від 19 червня 2001 року у справі «Креуз проти Польщі» (заява № 28249/95)).
Зазначене відповідає положенням статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, згідно з якою судові процедури повинні бути справедливим для всіх учасників процесу.
Предметом справи, що розглядається, не є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю, а вказані в клопотанні про звільнення від сплати судового збору не узгоджуються з вимогами закону. Відтак, підстав для задоволення поданого клопотання про звільнення від сплати судового збору апеляційний суд не убачає.
Відтак, суд робить висновок про залишення апеляційної скарги без руху.
Відповідно до частини 1 статті 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Відповідно до підпункту 6 пункту 1 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" за подання юридичною особою до суду апеляційної скарги на рішення суду ставка судового збору становить 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги від розміру оспорюваної суми.
Відповідно до підпункту 1 пункту 1 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана юридичною особою, ставка судового збору становила 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Прожитковий мінімум для працездатних осіб в 2022 році становить 2481 грн.
Установлено, що у 2022 році до суду звернулося ГУ ПФУ в м. Києві із позовом про стягнення безпідставно отримані кошти у розмірі 176 533,32 грн.
Апеляційну скаргу подано в паперовій формі, відтак відсутні підстави для застосування положення частини 3 статті 4 Закону України "Про судовий збір".
Відтак, за звернення із цією апеляційною скаргою слід сплатити судовий збір у розмірі 3972,00 грн (176 533,32 грн * 1,5% = 2648,00 грн * 150% = 3972,00 грн).
З огляду на наведене, особі, яка подає апеляційну скаргу, слід сплатити судовий збір у розмірі 3972,00 грн.
Судовий збір слід сплатити на наступні реквізити:
Отримувач коштів ГУК у м. Києві/Соломян.р-н/22030101
Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37993783
Банк отримувача Казначейство України (ел. адм. подат.)
Код банку отримувача (МФО) 899998
Рахунок отримувача UA548999980313101206080026010
Код класифікації доходів бюджету 22030101
Призначення платежу*;101;__________(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті);Судовий збір, за позовом ___________ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), на рішення від ______ (Дата оскаржуваного рішення) по справі _________ (Номер справи), Київський апеляційний суд (назва суду, де розглядається справа).
Особі, яка подає апеляційну скаргу, слід надати Київському апеляційному суду (судді Поліщук Н.В.) документ про сплату судового збору у вказаному розмірі та на зазначені реквізити.
При вчиненні дій, що пов'язані з виконанням цієї ухвали, особі, якій вона адресована, відповідь слід надавати за адресою Київського апеляційного суду, судді Поліщук Н.В.
Відповідно до частини 2 статті 357 ЦПК України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 356 цього Кодексу, а також подана особою, яка відповідно до частини 6 статті 14 цього Кодексу зобов'язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу.
Оскільки вказані обставини перешкоджають розгляду справи в апеляційній інстанції, апеляційна скарга підлягає залишенню без руху.
Керуючись статтями 185, 356, 357 ЦПК України, суд, -
Відмовити Головному управлінню Пенсійного фонду України в м. Києві у задоволенні клопотання про звільнення від сплати судового збору за подання апеляційної скарги на рішення Солом'янського районного суду міста Києва від 15 січня 2026 року.
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві на рішення Солом'янського районного суду міста Києва від 15 січня 2026 року - залишити без руху.
Надати скаржнику строк для усунення порушення вимог, встановлених статтею 356 ЦПК України, що викладені в ухвалі, - протягом десяти днів з дня вручення цієї ухвали, роз'яснивши, що у випадку невиконання вимог ухвали в цій частині апеляційна скарга буде вважатися неподаною та підлягатиме поверненню.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Н.В. Поліщук