03110, м. Київ, вул. Солом'янська, 2-а, inbox@kia.court.gov.ua
Єдиний унікальний номер справи № 752/20017/25 Головуючий у суді першої інстанції - Кирильчук І. А.
Номер провадження № 22-ц/824/8333/2026 Доповідач в суді апеляційної інстанції - Яворський М.А.
про залишення апеляційної скарги без руху
13 березня 2026 року м. Київ
Суддя Київського апеляційного суду Яворський М.А., розглянувши матеріали цивільної справи за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Голосіївського районного суду міста Києва від 10 лютого 2026 року, постановлену під головуванням судді Кирильчук І. А.,у місті Києві, у справі за позовом ОСОБА_1 до Комунального підприємства «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Голосіївського району м. Києва» про визнання поширеної інформації недостовірною, спростування недостовірної інформації,-
Ухвалою Голосіївського районного суду міста Києва від 10 лютого 2026 року провадження у даній цивільній справі за позовом ОСОБА_1 - закрито.
Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу 19 лютого 2026 року засобами електронного зв'язку через підсистему «Електронний суд» безпосередньо до апеляційного суду, проте апеляційне провадження у вказаній справі не може бути відкрито, а процедура апеляційного розгляду розпочата з наступних підстав.
Зі змісту апеляційної скарги вбачається, що ОСОБА_1 посилається на те, що він є звільненим від сплати судового збору за подачу апеляційної скарги на ухвалу Голосіївського районного суду міста Києва від 10 лютого 2026 року на підставі статті 22 Закону України «Про захист прав споживачів».
Частиною третьою статті 22 Закону України «Про захист прав споживачів» передбачено, що споживачі звільняються від сплати судового збору за позовами, що пов'язані з порушенням їх прав.
Преамбула Закону України «Про захист прав споживачів» визначає, що Закон регулює відносини між споживачами товарів, робіт і послуг та виробниками і продавцями товарів, виконавцями робіт і надавачами послуг різних форм власності, встановлює права споживачів, а також визначає механізм їх захисту та основи реалізації державної політики у сфері захисту прав споживачів.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 21.03.2018 у справі №761/24881/16-ц зазначила, що статтею 5 Закону України «Про судовий збір» визначено перелік пільг щодо сплати судового збору, проте системний і комплексний аналіз зазначеного Закону і статті 22 Закону України «Про захист прав споживачів» дає правові підстави зробити висновок про те, що сама по собі відсутність такої категорії осіб у переліку осіб, які мають пільги щодо сплати судового збору, встановленому статтею 5 Закону України «Про судовий збір», не може безумовно означати те, що споживачі такої пільги не мають, оскільки така пільга встановлена спеціальним законом, який гарантує реалізацію та захист прав споживачів. Велика Палата констатувала, що стаття 5 Закону України «Про судовий збір» не містить вичерпного переліку осіб, яким надано пільги щодо сплати судового збору, як і не містить позиції про те, що пільги надаються лише за пред'явлення позову. Спеціальний закон, звільнивши споживачів від сплати судового збору за подання позову, зазначив, що вони звільняються з метою захисту своїх порушених прав (стаття 22 Закону України «Про захист прав споживачів»). Отже, при прийнятті Закону України «Про судовий збір» законодавець передбачив можливість застосування Закону України «Про захист прав споживачів» при визначенні пільг певних категорій осіб щодо сплати судового збору. Велика Палата Верховного Суду зробила висновок, що порушені права можуть захищатись як у суді першої інстанції (при пред'явленні позову), так і на наступних стадіях цивільного процесу, а саме при апеляційному перегляді.
Отже, Велика Палата Верховного Суду визначила єдиний підхід щодо застосування судами норм матеріального права під час визначення, чи звільнена особа від сплати судового збору за звернення до суду із позовом на підставі Закону України «Про захист прав споживачів», сформулювавши, що виключно позивачі - споживачі у справах про захист прав споживачів звільняються від справляння судового збору на всіх стадіях судового розгляду.
Крім того, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 08.09.2021 у справі № 160/15864/20 зазначено, що стаття 22 Закону України «Про захист прав споживачів» підтверджує можливість судового захисту прав споживачів, передбачених законодавством, і встановлює певні особливості судового захисту їх прав, однією з яких є звільнення споживачів від сплати судового збору за позовами, що пов'язані з порушенням їх прав. У регулюванні сплати судового збору положення зазначеної норми права є спеціальними щодо положень статті 5 Закону України «Про судовий збір», оскільки остання загалом урегульовує питання звільнення різних суб'єктів звернення до суду від сплати судового збору за різні процесуальні дії (об'єкти сплати судового збору) в судах усіх інстанцій.
Ураховуючи наведене, споживачі звільняються від сплати судового збору на всіх стадіях цивільного процесу у випадку, якщо вони є позивачами і звертаються до суду з позовами про захист прав споживачів.
У даній справі ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом про визнання поширеної інформації недостовірною, спростування недостовірної інформації.
Таким чином, позовні вимоги ОСОБА_1 стосуються визнання інформації недостовірною та не пов'язані із захистом прав споживача у розумінні зазначеного Закону, тому останній не може бути звільненим від сплати судового збору на підставі ст. 22 Закону України «Про захист прав споживачів».
Отже, підстави для звільнення ОСОБА_1 від сплати судового збору у цій справі відсутні.
Підстави, розмір та порядок сплати судового збору визначені Законом України «Про судовий збір».
Відповідно до п. 1.9 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011 року № 3674-VI (зі змінами, внесеними згідно із Законом № 484-VIII від 22.05.2015 р.) розмір ставки судового збору за подання апеляційної скарги на ухвалу суду фізичною особою становить 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до ч. 3 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Таким чином, оскільки апеляційну скаргу було подано в 2026 році, то сума судового збору за подачу апеляційної скарги на ухвалу суду становить 665, 60 грн.
Враховуючи, що апеляційна скарга подана через електронний кабінет у підсистемі «Електронний суд» розмір судового збору становить 532, 48 грн (665,60х0,8).
Згідно реквізиту рахунків на 2026 рік для сплати судового збору апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції до Київського апеляційного суду оплата коштів має здійснюватися на рахунок: отримувач коштів: ГУК у м. Києві/Соломян.р-н/22030101; код за ЄДРПОУ 37993783; банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); МФО Банку: 899998; Р/Р: UA548999980313101206080026010.
Пунктом 3.8. Інструкції «Про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті» визначено, що реквізит «Призначення платежу» платіжного доручення заповнюється платником так, щоб надавати повну інформацію про платіж та документи, на підставі яких здійснюється перерахування коштів отримувачу.
Тобто необхідними реквізитами ідентифікації апеляційної скарги є, зокрема, номер справи, в межах якої подається відповідна скарга та дата оскаржуваного судового рішення.
Документи, що підтверджують сплату судового збору подаються до Київського апеляційного суду.
За правилами ст. 357 ЦПК України, до апеляційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 356 названого Кодексу, застосовуються положення ст. 185 ЦПК України, тому апеляційну скаргу слід залишити без руху, надавши апелянту строк для усунення недоліків, а саме: надати квитанцію на підтвердження сплати судового збору у зазначеному розмірі або документи, що можуть підтверджувати звільнення від такої сплати.
Керуючись ст. 185, 357 ЦПК України, суддя, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Голосіївського районного суду міста Києва від 10 лютого 2026 року залишити без руху та встановити строк тривалістю десять днів з моменту отримання копії ухвали для виправлення вказаних недоліків, в іншому випадку апеляційна скарга вважатиметься неподаною та буде повернута апелянту.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Київського
апеляційного суду М.А.Яворський