Справа 757/27035/24-к Головуючий у суді першої інстанції: ОСОБА_1
Провадження № 11-сс/824/5657/2024 Доповідач у суді апеляційної інстанції: ОСОБА_2 Категорія: ст. 303 КПК України
24 вересня 2024 року м. Київ
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ
Київського апеляційного суду в складі:
головуючого суддіОСОБА_2 ,
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
секретар судового засідання ОСОБА_5 ,
розглянувши в приміщенні суду у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу представника Міністерства юстиції України ОСОБА_6 , в якій міститься клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 08 липня 2024 року,
Цією ухвалою відмовлено у задоволенні скарги Міністерства юстиції України на бездіяльність уповноважених осіб Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Києві, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань (надалі - ЄРДР).
В обґрунтування прийнятого рішення слідчий суддя зазначив, що скарга Міністерства юстиції України на бездіяльність уповноважених осіб Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Києві, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР є необґрунтованою, оскільки зі змісту заяви Міністерства юстиції України від 26.04.2024 вих. № 64277/9.1.4/15-24 про вчинення кримінального правопорушення посадовими особами органів державної влади, в розумінні ст.ст. 2, 11 КПК України, не вбачається даних про вчинення діяння, яке містить ознаки злочину та є суспільно небезпечним. Відтак, в уповноважених осіб Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Києві, не виникло обов'язку внести відомості до ЄРДР.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням, представник Міністерства юстиції України ОСОБА_6 подала апеляційну скаргу, в якій першочергово просить поновити строк на апеляційне оскарження, у зв'язку з тим, що ухвалу слідчого судді було постановлено за її відсутності, а копія прийнятого рішення надійшла на електронну адресу Міністерства юстиції України - 08.08.2024.
Що стосується ухвали слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 08.07.2024, то представник Міністерства юстиції України ОСОБА_6 просить її скасувати та постановити нову ухвалу, якою задовольнити скаргу Мін'юсту на бездіяльність заступника директора Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Києві ОСОБА_7 , та зобов'язати уповноважених осіб Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Києві внести відомості за заявою Міністерства юстиції України від 26.04.2024 № 64277/9.1.4/15-24 про вчинення кримінального правопорушення до ЄРДР та провести досудове розслідування.
Представник ОСОБА_6 вказує, що Міністерство юстиції України звернулось до Державного бюро розслідувань із заявою від 26.04.2024 № 64277/9.1.4/15-24 про внесення відомостей до ЄРДР за фактом вчинення кримінального правопорушення.
У вказаній заяві Міністерство юстиції України повідомляло про обставини, що можуть свідчити про вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ст.ст. 364, 365, 367 КК України, вчинених невстановленими особами органів державної влади (зокрема правоохоронних органів) відносно громадянина ОСОБА_8 , в результаті яких Державному бюджету України було завдано збитків (завдано шкоди правам та законним інтересам держави), внаслідок виплати громадянину ОСОБА_8 відшкодування в розмірі 47.897,52 грн. на виконання рішення Європейського суду з прав людини у справі "Сивий та інші проти України".
Одночасно Міністерство юстиції України повідомляло Державне бюро розслідувань, що у додатках до поданої заяви містяться всі наявні у Міністерства юстиції України документи, що можуть бути використані працівниками Державного бюро розслідувань в якості доказів, та які свідчать про наявність об'єкту та об'єктивної сторони кримінального правопорушення.
У поданій заяві Міністерство юстиції України просило внести відомості до ЄРДР про вчинене кримінальне правопорушення, здійснити досудове розслідування та встановити винних осіб.
Водночас, Територіальне управління Державного бюро розслідувань, розташоване у місті Києві листом від 05.06.2024 № 4509зкл к/11-03-9969/24 повідомило Міністерство юстиції України про прийняте ним рішення про відмову у внесенні відомостей до ЄРДР на підставі поданої міністерством заяви від 28.12.2023 про вчинення кримінального правопорушення (вих. № 64277/9.1.4/15-24).
Представник вважає, що положення ч. 1 ст. 214 КПК України не передбачають права слідчого, прокурора не вносити відомості до ЄРДР.
Також, стверджує, що системний аналіз норм кримінально-процесуального законодавства, обов'язок слідчого, який передбачено ч. 1 ст. 214 КПК України не вимагає оцінки ним заяви (повідомлення) на предмет наявності ознак складу злочину, для того, щоб вчинити процесуальну дію, яка полягає у внесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР.
А тому, якщо зі звернення особи вбачається, що вона порушує перед органом досудового розслідування питання про вчинення кримінального правопорушення, ініціюючи здійснення ним дій, визначених КПК України, то такі відомості мають бути внесені до ЄРДР з подальшим закриттям провадження, відповідно до ст. 214 КПК України.
Зауважує, що нормами КПК України не передбачено іншого процесуального реагування на повідомлення про вчинення кримінального правопорушення, окрім як внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР у строки, визначені ч. 1 ст. 214 КПК України.
Представник вважає, що як слідчий суддя, так і особа, чия бездіяльність оскаржуються здійснили поверхневий та абсолютно формальний аналіз заяви Міністерства юстиції України без вивчення в повному обсязі доданих матеріалів та доказів у якості додатків.
Вказує, що Європейський Суд виносить рішення проти держави, а не конкретних фізичних/юридичних осіб, та встановлює порушення Конвенції, яка є частиною національного законодавства України, а тому Міністерство юстиції України немає можливості встановити внаслідок чиїх саме дій завдано збитків Державному бюджету України та більш конкретні обставини вчинення вказаних дій.
Наголошує, що Міністерством юстиції України в своїй заяві було зазначено конкретні обставини про кримінальні правопорушення (відомі йому обставини об'єктивної сторони такого правопорушення), які є хоч і неповними, але достатніми у вказаних правовідносинах, зокрема, для попередньої кваліфікації та внесення відомостей до ЄРДР та належного проведення досудового розслідування.
Вважає, що обставини, які викладені Мін'юстом в поданій заяві є виключними та достатніми у вказаних правовідносинах, зокрема, для внесення відомостей до ЄРДР та належного проведення досудового розслідування.
Окрім того, на думку представника Міністерства юстиції України для перевірки відомостей, зазначених в заяві про вчинення кримінального правопорушення, та остаточної кваліфікації кримінального правопорушення необхідно провести слідчі дії для здобуття та дослідження вже наданих доказів, які можуть свідчити про наявність чи відсутність в діях осіб ознак кримінального правопорушення.
Проте, проведення слідчих та процесуальних дій неможливо без внесення відомостей вказаної заяви до ЄРДР.
Враховуючи наведене, представник вважає ухвалу слідчого судді від 08.07.2024 незаконною, оскільки вона суперечить вимогам ч. 1 ст. 214 КПК України.
Територіальне управління Державного бюро розслідувань, розташоване у місті Києві та представник Міністерства юстиції України ОСОБА_6 , про дату, час та місце розгляду провадження повідомлені у спосіб, передбачений кримінальним процесуальним законом, неявка яких/уповноважених осіб яких в судове засідання не перешкоджає розгляду провадження за приписами ч. 4 ст. 405 КПК України.
Заслухавши доповідь головуючого судді, дослідивши матеріали судового провадження за скаргою, обговоривши доводи клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді та доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла наступного.
Як указують приписи п. 3 ч. 2 ст. 395 КПК України, апеляційна скарга на ухвалу слідчого судді може бути подана протягом п'яти днів з дня її проголошення.
Якщо ухвалу слідчого судді було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення, на чому наголошується в ч. 3 ст. 395 КПК України.
Згідно з положеннями ч. 3 ст. 306 КПК України, розгляд скарг на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування здійснюється за обов'язкової участі особи, яка подала скаргу, чи її захисника, представника та слідчого, дізнавача чи прокурора, рішення, дії чи бездіяльність яких оскаржується.
Відсутність слідчого чи прокурора не є перешкодою для розгляду скарги.
З матеріалів провадження за скаргою видно, що ухвала слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 08.07.2024 постановлена за відсутності учасників провадження, у тому числі представника Міністерства юстиції України, з урахуванням клопотання ОСОБА_9 - представника Міністерства юстиції України про розгляд справи за її відсутності (а.п. 49-51, 46-47).
Згідно наявного в матеріалах провадження супровідного листа, копія оскаржуваної ухвали була направлена - «____.____.2024 року», зокрема, представнику Міністерства юстиції України ОСОБА_6 ,(а.п. 52), також в матеріалах провадження відсутній реєстр на кореспонденцію відправки вказаного рішення, а також будь-які докази на підтвердження отримання його представником, тому слід прийняти дату отримання Міністерством юстиції України - 08.08.2024, за відсутності інших відомостей в матеріалах провадження, з урахуванням її оскарження - 13.08.2024 (а.п. 54-58, 59-75), колегія суддів вважає за можливе поновити представнику Міністерства юстиції України ОСОБА_6 строк на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді.
Суд апеляційної інстанції розглядає провадження з дотриманням приписів ч. 1 ст. 404 КПК України щодо суті прийнятого рішення та апеляційних вимог, підтриманих заявником в суді апеляційної інстанції.
Згідно положень ч. 3 ст. 26 КПК України, слідчий суддя у кримінальному провадженні вирішує лише ті питання, що винесені на їх розгляд сторонами та віднесені до його повноважень.
Главою 26 КПК України чітко визначено та регламентовано порядок оскарження рішень, дій, бездіяльності слідчого//детектива, дізнавача, прокурора на досудовому провадженні.
За нормою ч. 1 ст. 303 КПК України, на досудовому провадженні можуть бути оскаржені, зокрема, бездіяльність слідчого, дізнавача, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення.
Як указують приписи ч. 1 ст. 214 КПК України, слідчий, дізнавач, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов'язаний внести відповідні відомості до ЄРДР, розпочати розслідування та через 24 години з моменту внесення таких відомостей надати заявнику витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Досудове розслідування розпочинається з моменту внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань, як свідчить ч. 2 вказаної норми процесуального закону.
Згідно ч. 3 ст. 214 КПК України, здійснення досудового розслідування, крім випадків, передбачених цією частиною, до внесення відомостей до реєстру або без такого внесення - не допускається.
На підставі ч. 4 цієї норми процесуального закону, слідчий, прокурор, інша службова особа, уповноважена на прийняття та реєстрацію заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення, зобов'язані прийняти та зареєструвати таку заяву чи повідомлення.
Відмова у прийнятті та реєстрації заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення - не допускається.
Системний аналіз наведених положень ст. 214 КПК України свідчить про те, що, якщо зі звернення особи вбачається, що вона порушує перед органом досудового розслідування питання про вчинення кримінального правопорушення, ініціюючи здійснення ним дій, визначених КПКУкраїни, то після прийняття та реєстрації такої заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, виходячи з їх змісту, слідчий, прокурор, інша службова особа, уповноважена на прийняття та реєстрацію заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення, має перевірити достатність даних, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, за наслідками чого ним приймається рішення про початок досудового розслідування шляхом внесення відповідних відомостей до ЄРДР, перелік яких визначений, зокрема, п. 4 ч. 5 ст. 214 КПК України, норму якої покладено і в абз. 5 п. 1 глави 2 розділу І Положення про порядок ведення ЄРДР, затвердженого наказом Генеральної прокуратури України від 30.06.2020 № 298.
Якщо у заяві чи повідомленні даних про кримінальне правопорушення немає, то вони не можуть визнаватися такими, що підлягають обов'язковому внесенню до ЄРДР.
Такий висновок узгоджується з положеннями, закріпленими у ст. 2 КПК України, в якій зазначається про те, що завданнями кримінального провадження є не лише захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а й забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Вказане застосування закону знайшло своє відображення і в постанові колегії суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 30.09.2021 у справі № 556/450/18 (провадження № 51-4229км20) щодо того, що підставою для початку досудового розслідування є не будь-які прийняті та зареєстровані заяви, повідомлення, а лише ті з них, з яких вбачаються вагомі обставини, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, короткий виклад яких, серед іншого вносяться до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Як видно з матеріалів провадження за скаргою, 26.04.2024 Міністерство юстиції України звернулося до Державного бюро розслідувань із заявою 64277/9.1.4/15-24 про внесення відомостей до ЄРДР за фактом вчинення кримінального правопорушення, в якій повідомляло про обставини, що можуть свідчити про вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ст.ст. 364, 365, 367 КК України, вчинених невстановленими особами органів державної влади (зокрема правоохоронних органів) відносно громадянина ОСОБА_8 , в результаті яких Державному бюджету України було завдано збитків (завдано шкоди правам та законним інтересам держави), внаслідок виплати громадянину ОСОБА_8 відшкодування в розмірі 47.897,52 грн. на виконання рішення Європейського суду з прав людини у справі "Сивий та інші проти України".
На виконання вказаного рішення Європейський суд з прав людини з Державного бюджету на особовий рахунок заявника перераховано 47.897,52 грн. (еквівалент - 1.200 євро).
Виплачені за рішенням Європейського суду з прав людини кошти є збитками, завданими Державному бюджету України в результаті протиправних дій невстановлених осіб органів державної влади, в результаті яких порушено права громадян і такі дії мають ознаки кримінальних правопорушень, передбачених ст.ст. 365, 367 КК України (а.п. 36-38).
Листом Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого в м Києві № 4309/зкп/к/11-03-9963/23 від 05.06.2024 Міністерство юстиції України повідомлено, що наслідками опрацювання заяви Міністерства юстиції України та рішення Європейського суду не встановлено обставин, що можуть свідчити про вчинення конкретними особами кримінального правопорушення (зокрема працівниками правоохоронних органів та/або суддями) у зв'язку з чим підстав для внесення відомостей до ЄРДР на даний час не вбачається (а.п. -32-34).
12.06.2024 до Печерського районного суду міста Києва надійшла скарга представника Міністерства юстиції України ОСОБА_6 на бездіяльність уповноважених осіб Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Києві, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР після отримання заяви про кримінальне правопорушення № 64277/9.1.4/15-24 від 26.04.2024.
Дослідивши зміст долученої до скарги заяви Міністерства юстиції України про вчинення кримінального правопорушення від № 64277/9.1.4/15-24 від 26.04.2024 слідчий суддя погодився із висновками, викладеними у листі № 4309/зкп/к/11-03-9963/23 від 05.06.2024 за підписом заступника Директора Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованим у м. Києві ОСОБА_10 щодо того, що вказана заява не містить викладу обставин про вчинення кримінального правопорушення та дійшов до висновку, що у скарзі не наведено жодних фактичних даних на підтвердження того, що подане заявником повідомлення про кримінальне правопорушення містить достатні про вчинення діяння, яке містить ознаки злочину та є суспільно небезпечним.
Отже, оскільки заява представника Міністерства юстиції України ОСОБА_6 не містила викладу обставин, що можуть свідчити про вчинення невідомими посадовими особами органів державної влади кримінальних правопорушень, передбачених ст.ст. 365, 367 КК України, обов'язковість чого передбачена п. 4 ч. 5 ст. 214 КПК України, слідчий суддя місцевого суду і дійшов висновку про відмову у задоволенні скарги, з правильністю чого погоджується і колегія суддів, а тому підстав для скасування ухвали слідчого судді - не вбачається.
Підсумовуючи, за наведеним, апеляційна скарга представника Міністерства юстиції України ОСОБА_6 задоволенню не підлягає.
Керуючись ст.ст. 404, 407. 422 КПК України, колегія суддів, -
Клопотання представника Міністерства юстиції України ОСОБА_6 задовольнити та поновити їй строк на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 08 липня 2024 року.
Апеляційну скаргу представника Міністерства юстиції України ОСОБА_6 залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 08 липня 2024 року, якою відмовлено у задоволенні скарги Міністерства юстиції України на бездіяльність уповноважених осіб Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Києві, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань - без змін.
Ухвала оскарженню не підлягає.
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4