12 березня 2026 року
м. Хмельницький
Справа № 676/2220/25
Провадження № 11-кп/820/233/26
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Хмельницького апеляційного суду в складі:
судді-доповідача ОСОБА_1
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_4
прокурора ОСОБА_5
представника військової частини ОСОБА_6
розглянула у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Хмельницькому в режимі відеконфереції апеляційну скаргу першого заступника керівника Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону ОСОБА_7 на ухвалу Кам'янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 26 травня 2025 року у кримінальному провадженні №42023242310000040 від 18.08.2023 про роз'яснення вироку Кам'янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 07 квітня 2025 року в частині його виконання щодо ОСОБА_8 , засудженого за ч.2 ст. 364 КК України, та
Зміст оскарженого судового рішення і встановлені слідчим суддею обставини
Вироком Кам'янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 07 квітня 2025 року затверджено угоду про визнання винуватості у кримінальному провадженні № 42023242310000040 від 27 березня 2025 року за обвинуваченням ОСОБА_8 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2ст.364 КК України, укладену між прокурором Хмельницької спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону ОСОБА_9 та обвинуваченим ОСОБА_8 .
ОСОБА_8 визнано винуватим в вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 364 КК України із застосуванням ч.1 ст.69-2 КК України і призначено йому узгоджене покарання у виді позбавлення волі на строк 2 роки з позбавленням права обіймати посади, що підлягають заміщенню особами вищого офіцерського (начальницького) складу, затверджені Указом Президента України №166/2020 від 05.05.2020 на строк два роки, зі штрафом у розмірі 1000 (однієї тисячі) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) грн.
На підставі ч.1 ст.58 КК України замість 2 років позбавлення волі призначено службове обмеження для військовослужбовців на 2 роки із відрахуванням в дохід держави у розмірі 10 (десяти) відсотків із суми грошового забезпечення.
Стягнуто з ОСОБА_8 на користь держави судові витрати в сумі 15524.24 грн.
20 травня 2025 року на адресу Кам'янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області надійшла заява т.в.о. командира військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_10 про роз'яснення вказаного вироку Кам'янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 07 квітня 2025 року в частині його виконання.
Заява мотивована тим, що при ознайомленні з резолютивною частиною вищевказаного процесуального судового рішення, в частині виконання щодо відрахування в дохід держави у розмірі 10 (десяти) відсотків із суми грошового забезпечення військовослужбовця, виникла необхідність у його роз'ясненні, оскільки існує значна ймовірність неправильного його виконання.
Ухвалою Кам'янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 26 травня 2026 року заяву т.в.о. командира військової частини НОМЕР_1 про роз'яснення вироку Кам'янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 07 квітня 2025 року стосовно ОСОБА_8 , засудженого за ч.2 ст.364 КК України, в частині його виконання, задоволено та роз'яснено, що вирок Кам'янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 07 квітня 2025 року підлягає виконанню в частині щодо відрахування в дохід держави у розмірі 10 (десяти) відсотків із суми грошового забезпечення військовослужбовця, що складається відповідно до штатного розпису військової частини.
Вимоги апеляційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала
Не погодившись із оскаржуваною ухвалою суду перший заступник керівника Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону ОСОБА_7 подав апеляційну скаргу, в якій просить ухвалу Кам'янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 26 травня 2025 року про роз'яснення вироку Кам'янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 07 квітня 2025 року в частині його виконання щодо відрахування в дохід держави 10 відсотків із суми грошового забезпечення засудженого ОСОБА_11 - скасувати, та винести нову ухвалу, якою відмовити у задоволенні заяви т.в.о. командира військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_10 про роз'яснення виконання вироку Кам'янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 07 квітня 2025 року.
Вважає, що ухвала Кам?янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області є явно незаконною і підлягає скасуванню через істотні порушення вимог кримінального процесуального закону, які перешкодили суду ухвалити законне, обґрунтоване і вмотивоване рішення, а заява т.в.о. командира військової частини НОМЕР_1 щодо роз?яснення виконання вироку Кам?янець-Подільського міськрайонного суду від 07.04.2025 задоволенню не підлягає через відсутність предмету розгляду.
Прокурор зазначає, що приймаючи заяву т.в.о. командира військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_12 до розгляду, суд вийшов за межі наданих йому повноважень, що перешкодило йому ухвалити законне рішення, оскільки в ухвалі не зазначено, у чому саме полягає «незрозумілість» вироку суду.
Апелянт зауважив, що ст.58 КК України діє з моменту введення в дію Кримінального кодексу України у 2001 році, з того часу застосовувалась і змін не зазнавала, тому додаткових тлумачень не потребує. У свою чергу поняття «грошового забезпечення» визначено Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», Постановою Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», Порядком виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженого Наказом Міністерства оборони України № 260 від 07.06.2018 тощо.
Порядок виконання зазначеного виду покарання визначений ст.47 КВК України, вищевказаними нормативними актами, Інструкцією про організацію виконання Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, затвердженою 10.04.2009 Наказом Міністра Оборони України № 170 тощо.
Положеннями ч.2 ст.9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», пунктом 2 Постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», Порядком виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженого Наказом Міністерства оборони України № 260 від 07.06.2018, визначено тлумачення «грошового забезпечення» військовослужбовців.
Натомість, «роз?яснюючи» вищевказаний вирок, фактично взявши на себе тлумачення ст.58 КК України, що не входить до його повноважень, суд у мотивувальній частині оскаржуваної ухвали суттєво зменшив перелік виплат, що входять до поняття «грошового забезпечення», зазначивши, що вирок підлягає до виконання в частині щодо відрахування в дохід держави у розмірі 10 (десяти) відсотків із суми забезпечення військовослужбовця, що складається з окладу за військовим званням, посадового окладу, надбавки за вислугу років, 50 %, надбавки за роботу в умовах режимних обмежень, 20% відповідно до штатного розпису військової частини.
Всупереч вимогам п.2 ч.1 ст 372 КПК України в мотивувальній частині ухвали суд не зазначив мотивів, з яких виходив при постановлені ухвали, і положення закону, яким він керувався, визначаючи на власний розсуд, з яких складових сум грошового забезпечення слід відраховувати 10 відсотків в дохід держави. Поряд з цим, всупереч п.3 ч.1 ст.372 КПК України, висновок суду у резолютивній частині з розглянутого питання фактично дублює зміст призначеного вироком від 07.04.2025 покарання, що робить незрозумілою мету ухвалення цього рішення.
Вказане призвело до неповного стягнення грошових коштів у дохід держави з засудженого ОСОБА_8 .
В ході перевірки додержання вимог законодавства при виконанні вироку відносно ОСОБА_8 , проведеної відповідно до ст.26 Закону України «Про прокуратуру», з наданої відповіді т.в.о. командира військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_12 №199 від 19.01.2026 виявлено, що відрахування в дохід держави 10 відсотків із суми грошового забезпечення військовослужбовця ОСОБА_8 проводиться не відповідно до вимог законодавства, а відповідно до ухвали Кам?янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 26.05.2025.
Згідно довідки військової частини НОМЕР_1 №36-фс від 14.01.2026 про нараховані та виплачені види грошового забезпечення ОСОБА_8 , впродовж травня-листопада 2025 року йому нараховано грошове забезпечення на загальну суму 490 758, 56 грн., яке включало в себе наступні складові: оклад за військовим званням, посадовий оклад, надбавки за вислугу років, за особливості проходження служби, таємність, премія, індексація, додаткова винагорода.
Відповідно, з указаної суми підлягало стягненню в дохід держави 10%. В той же час, військовою частиною НОМЕР_1 надано довідку №37-фс від 14.01.2026 про стягнуті кошти по справі №676/2220/25, з якої вбачається що на виконання ухвали суду від 26.05.2025 року впродовж травня-листопада 2025 року з ОСОБА_8 стягнено в дохід держави лише 9 783,97 грн., стягнення відбувалося лише із наступних складових грошового забезпечення: оклад за військовим званням, посадовий оклад, вислуга років, таємність. У платіжних інструкціях за травень-листопад 2025 року про відрахування коштів з ОСОБА_8 у дохід держави військова частина НОМЕР_1 посилається як на підставу саме на ухвалу від 26.05.2026 по справі 676/2220/25.
Тобто, на підставі явно незаконної ухвали суду від 26.05.2025 стягнення в дохід держави із складових грошового забезпечення, таких як надбавка за особливості проходження військової служби, премія, індексація, додаткова винагорода не відбувалось, що фактично призвело до зменшення мінімального порогу стягнень з грошового забезпечення військовослужбовців у виді 10% грошового забезпечення, визначеного ст. 58 КК України. Вказане має наслідком ненадходження до державного бюджету України в час війни коштів в сумі 39291,88 грн. На даний час стягнення із суми грошового забезпечення ОСОБА_8 продовжує здійснюватися на підставі явно незаконного судового рішення.
Позиції учасників судового провадження
Прокурор ОСОБА_5 підтримала вимоги апеляційної скарги, просила скасувати ухвалу Кам'янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області як незаконну та відмовити у задоволенні заяви т.в.о. командира військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_10 про роз'яснення вироку Кам'янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 07 квітня 2025 року в частині його виконання, з наведених в апеляційній скарзі підстав.
Представник військової частини ОСОБА_6 заперечував проти задоволення апеляційної скарги прокурора, просив залишити апеляційну скаргу без задоволення, а ухвалу суду про роз'яснення вироку без змін.
Засуджений ОСОБА_8 в судове засідання не з'явився, був належним чином повідомлений про час, дату та місце розгляду апеляційної скарги, надав клопотання про зупинення провадження до закінчення спеціального режиму воєнного стану або до настання реальної можливості брати участь у судових засіданнях.
Колегія суддів, з'ясувавши думку присутніх учасників провадження за клопотанням засудженого, з урахуванням вимог ч.2 ст.380 КПК України, вважає клопотання не підлягаючим задоволенню, неявка засудженого не перешкоджає цьому апеляційному розгляду.
Захисник ОСОБА_13 в судове засідання не з'явився, був належним чином повідомлений про час, дату та місце розгляду апеляційної скарги, заяв або клопотань з приводу участі в апеляційному розгляді від нього не надходило, поважних причин неявки він не повідомив, натомість по телефону зазначив про закінчення його повноважень, що згідно з частиною 4 статті 405 КПК України не перешкоджає апеляційному розгляду.
Заслухавши суддю-доповідача, прокурора та представника військової частини, перевіривши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи апеляційної скарги в її межах, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Мотиви суду
Згідно з вимогами статті 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.
Законним є рішення, ухвалене судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до статті 94 цього Кодексу, тобто кожний доказ повинен бути оціненим з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
Відповідно до ст.380 КПК України, якщо судове рішення є незрозумілим, суд, який його ухвалив, за заявою учасника судового провадження чи органу виконання судового рішення, приватного виконавця ухвалою роз'яснює своє рішення, не змінюючи при цьому його зміст.
З приписів наведеної норми кримінального процесуального закону вбачається, що роз'ясненню підлягає лише незрозуміле судове рішення, зумовлене його нечіткістю за змістом, можливістю різного тлумачення висновків суду, коли воно є неясним та незрозумілим для осіб, стосовно яких воно ухвалене, та тих осіб, котрі будуть здійснювати його виконання.
Роз'яснення рішення це викладення рішення у більш ясній і зрозумілій формі. Здійснюючи роз'яснення судового рішення, суд викладає більш повно і зрозуміло ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, при цьому не вносячи змін до рішення по суті і не торкаючись тих питань, які не були предметом судового розгляду.
Разом з тим, якщо фактично порушується питання про зміну рішення, про внесення до нього нових даних, про роз'яснення мотивів прийняття рішення, та фактичного оскарження вироку, суд відмовляє в роз'ясненні.
20 травня 2025 року на адресу Кам'янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області надійшла заява т.в.о. командира військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_10 про роз'яснення вироку Кам'янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 07 квітня 2025 року по кримінальному провадженні №42023242310000040 стосовно ОСОБА_8 засудженого за ч.2 ст.364 КК України, в частині його виконання, а саме в частині виконання щодо відрахування в дохід держави 10 (десяти) відсотків із суми грошового забезпечення військовослужбовця, оскільки існує значна ймовірність неправильного його виконання.
Так, вироком Кам'янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 07 квітня 2025 затверджено угоду про визнання винуватості, укладену між прокурором та обвинуваченим, ОСОБА_8 засуджено за ч.2 ст.364 КК України із застосуванням ч.1 ст. 69-2 КК України до основного покарання у виді позбавлення волі на строк 2 роки.
На підставі ч.1 ст.58 КК України замість 2 років позбавлення волі призначено службове обмеження для військовослужбовців на 2 роки із відрахуванням в дохід держави 10 (десяти) відсотків із суми грошового забезпечення.
Як в угоду про визнання винуватості, яка підписана обвинуваченим та його захисником, так і у вироку суду вказано про стягнення із суми грошового забезпечення обвинуваченого ОСОБА_8 відрахування в дохід держави у розмірі 10 відсотків.
Ухвалою Кам'янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 26 травня 2025 року заяву т.в.о. командира військової частини НОМЕР_1 про роз'яснення вироку Кам'янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 07 квітня 2025 року в частині його виконання стосовно ОСОБА_8 задоволено.
При цьому у резолютивній частині ухвали суду роз'яснено, що вирок Кам'янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 07 квітня 2025 року підлягає до виконання в частині щодо відрахування в дохід держави у розмірі 10 (десяти) відсотків із суми грошового забезпечення військовослужбовця, що складається відповідно до штатного розпису військової частини.
Разом з тим, у мотивувальній частині цієї ухвали суд вважав за необхідне роз'яснити, що вирок Кам'янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 07 квітня 2025 року підлягає до виконання в частині щодо відрахування в дохід держави у розмірі 10 (десяти) відсотків із суми грошового забезпечення військовослужбовця, що складається з окладу за військовим званням, посадового окладу, надбавки за вислугу років, 50%, надбавки за роботу в умовах режимних обмежень, 20% відповідно до штатного розпису військової частини.
Колегія суддів звертає увагу, що ухвала суду не містить жодного обґрунтування в чому саме полягає незрозумілість вироку суду, а також законодавчих норм, з яких виходив суд, вказавши, що при відрахуванні 10 (десяти) відсотків із суми грошового забезпечення військовослужбовця потрібного виходити з того, що грошове забезпечення військовослужбовця складається з окладу за військовим званням, посадового окладу, надбавки за вислугу років, 50%, надбавки за роботу в умовах режимних обмежень, 20% відповідно до штатного розпису військової частини, тоді як ані в укладеній угоді, ані у вироку суду не йшлося про таку складову грошового забезпечення військовослужбовця.
Колегія суддів вважає слушними доводи апеляційної скарги прокурора, що поняття «грошового забезпечення військовослужбовця» визначено Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», постановою Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», Порядком виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженого Наказом Міністерства оборони України № 260 від 07.06.2018 тощо.
Положеннями ч.2 ст.9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», пунктом 2 постанови Кабінету міністрів України від 30 серпня 2017 року №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», Порядком виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженого Наказом Міністерства оборони України № 260 від 07.06.2018, визначено, що до складу грошового забезпечення військовослужбовців входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.
До щомісячних основних видів грошового забезпечення належать: посадовий оклад; оклад за військовим званням; надбавка за вислугу років. До щомісячних додаткових видів грошового забезпечення належать: підвищення посадового окладу; надбавки; доплати; винагорода за особливості проходження служби (навчання) під час воєнного стану (особливого періоду); премія.
До одноразових додаткових видів грошового забезпечення належать: винагороди (крім винагороди військовослужбовцям, які обіймають посади, пов?язані з безпосереднім виконанням завдань із забезпечення кібербезпеки та кіберзахисту, винагороди за особливості проходження служби (навчання) під час воєнного стану (особливого періоду)), а також додаткова винагорода та одноразова винагорода на період дії воєнного стану; допомоги.
Натомість, роз?яснюючи вищевказаний вирок, суд у мотивувальній частині оскаржуваної ухвали суттєво зменшив перелік виплат, що входять до поняття «грошового забезпечення військовослужбовців», зазначивши, що вирок підлягає до виконання в частині щодо відрахування в дохід держави у розмірі 10 (десяти) відсотків із суми забезпечення військовослужбовця, що складається з окладу за військовим званням, посадового окладу, надбавки за вислугу років, 50 %, надбавки за роботу в умовах режимних обмежень, 20% відповідно до штатного розпису військової частини, що призвело до неповного стягнення грошових коштів у дохід держави з засудженого ОСОБА_8 ..
Таким чином, колегія суддів приходить до переконання, що оскаржувана ухвала постановлена з порушенням вимог ст. 370, 372, 380 КПК України, зокрема, суддею не наведені належні та достатні мотиви, з яких він виходив при постановлені ухвали та положення закону, якими він керувався при прийнятті рішення про задоволення заяви т.в.о. командира військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_10 про роз'яснення вироку Кам'янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 07 квітня 2025 року
Зі змісту вироку Кам'янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 07 квітня 2025 року вбачається, що дане судове рішення є зрозумілим та не потребує додаткового роз'яснення в частині відрахування в дохід держави 10 (десяти) відсотків із суми грошового забезпечення військовослужбовця та з чого складається це забезпечення, з огляду на те, що воно не припускає різних варіантів свого тлумачення та не містить положень, що викликають суперечності з приводу його розуміння, мотиви, з яких суд виходив при постановленні вироку викладені в доступній формі, є доступними для сприйняття та зрозумілість є очевидною, оскільки діючим законодавством встановлено, що входить до складу грошового забезпечення військовослужбовців.
Таким чином, колегія суддів приходить до висновку про задоволення апеляційної скарги прокурора, скасування ухвали Кам'янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 26 травня 2025 року про роз'яснення вироку Кам'янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 07 квітня 2025 року в частині його виконання щодо ОСОБА_8 , засудженого за ч.2 ст. 364 КК України та постановлення нової ухвали, якою слід відмовити у задоволенні заяви т.в.о. командира військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_10 про роз'яснення вироку Кам'янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 07 квітня 2025 року в частині його виконання.
Керуючись статтями 404, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу прокурора задовольнити.
Ухвалу Кам'янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 26 травня 2025 року про роз'яснення вироку Кам'янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 07 квітня 2025 року в частині його виконання щодо ОСОБА_8 , засудженого за ч.2 ст. 364 КК України, скасувати.
Постановити нову ухвалу, якою відмовити у задоволенні заяви т.в.о. командира військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_10 про роз'яснення вироку Кам'янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 07 квітня 2025 року в частині його виконання по кримінальному провадженні №42023242310000040, за обвинуваченням ОСОБА_8 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.364 КК України.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Судді:
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3