Справа № 462/1971/26
провадження 1-кс/462/405/26
11 березня 2026 року слідчий суддя Залізничного районного суду м. Львова ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши клопотання слідчого Відділу поліції № 1 ЛРУП № 2 ГУ НП у Львівській області слідчого слідчого відділення відділу поліції
№ 1 Львівського районного управління поліції № 2 Головного управління Національної поліції у Львівській області лейтенанта поліції ОСОБА_3 , погоджене прокурором Франківської окружної прокуратури міста Львова Львівської області ОСОБА_4 , про арешт майна, подане в рамках кримінального провадження за № 12026141390000158 від 04.03.2026, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 185 КК України,-
встановив:
Слідчий СВ Відділу поліції № 1 ЛРУП № 2 ГУ НП у Львівській області ОСОБА_3 , за погодженням із прокурором Франківської окружної прокуратури міста Львова Львівської області ОСОБА_4 , звернувся до слідчого судді Залізничного районного суду м. Львова із клопотанням про накладення арешту на речовий доказ у кримінальному провадженні № 12026141390000158 від 04.03.2026, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 185 КК України, а саме на: телефон марки «Iphone 14» білого кольору без наявних видимих пошкоджень та силіконовий чохол рожевого кольору, які поміщено в поліетиленовий спец пакет «Національна поліція України» № NPU 5080557, на який нанесено відповідні характеризуючі написи та підписи понятих, спеціаліста-криміналіста та слідчого.
В обґрунтування клопотання слідчий посилається на те, що у провадженні ВП №1 ЛРУП №2 Головного управління Національної поліції у Львівській області за процесуального керівництва Франківської окружної прокуратури м. Львова знаходяться матеріали кримінального провадження № 12026141390000158 від 04.03.2026, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 185 КК України за фактом надходження 04.03.2026 до ВП №1 ЛРУП №2 ГУНП у Львівській області рапорта ст. О/У СКП ОСОБА_5 про те, що 26.02.2026 о 19 годині 57 хвилині за адресою: м. Львів, вул. Патона 37а, а саме у вбиральні ресторану «Макдоналдс» шляхом вільного доступу, таємно, було викрадено телефон марки «Айфон».
Під час здійснення досудового розслідування у вказаному кримінальному провадженні 04.03.2026 проведено огляд місця події у службовому кабінеті №125 СВ ВП№1 ЛРУП№2 ГУ НП у Львівській області, що за адресою: м. Львів, вул. Чернівецька 2, під час якого гр. ОСОБА_6 добровільно видала телефон марки «Iphone 14» білого кольору, без наявних видимих пошкоджень телефону та наявним силіконовим чохлом рожевого кольору, який остання вкрала, перебуваючи у приміщені ресторану «Макдональдс», що за адресою: м. Львів, вул. Патона 37А. Вказаний предмет поміщено в поліетиленовий спец пакет «Національна поліція України» № NPU 5080557, на який надалі нанесено відповідні характеризуючі написи та підписи понятих, спеціаліста-криміналіста та слідчого.
04 березня 2026 року постановою слідчого СВ ВП № 1 ЛРУП № 2 ГУ НП у Львівській області ОСОБА_3 вилучений органом досудового розслідування під час огляду місця події телефон марки «Iphone 14» та наявний до нього силіконовий чохол рожевого кольору визнано речовим доказом у кримінальному провадженні №12026141390000158 від 04.03.2026.
Слідчий вказує, що постановляючи постанову від 04.03.2026 про визнання речовим доказом виходив з того, що час проведення досудового розслідування встановлено, що на вказаному об'єкті можуть знаходитися сліди вчинення кримінального правопорушення, а також можуть бути відомості, що надалі можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.
Зважаючи на те, що арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому КПК України порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину чи знаряддям вчинення злочину, доказом злочину, набуте злочинним шляхом, доходом від вчиненого злочину, отримане за рахунок доходів від вчиненого злочину або може бути конфісковане у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого чи юридичної особи, до якої може бути застосовано заходи кримінально-правового характеру, або може підлягати спеціальній конфіскації щодо третіх осіб, юридичної особи або для забезпечення цивільного позову чи можуть настати інші наслідки, які можуть перешкодити кримінальному провадженню слідчий просить клопотання задоволити та накласти арешт на вилучене та визнане речовим доказом майно у кримінальному провадженні №12026141390000158 від 04.03.2026, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 185 КК України.
Прокурор та слідчий в судове засідання не з'явилися, належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду клопотання, при цьому у клопотанні просять провести розгляд клопотання про арешт майна без їх участі, клопотання підтримали в повному обсязі та просили його задовольнити, у відповідності до вимог ч. 1 ст. 172 КПК неприбуття цих осіб у судове засідання не перешкоджає розгляду клопотання.
Власник майна належним чином повідомлена про дату, час та місце судового засідання з розгляду клопотання, на виклик суду не з'явилась, про причини неявки суд не повідомила, однак її неявка не перешкоджає проведенню розгляду клопотанню.
Дослідивши матеріали клопотання та докази, додані до такого, слідчий суддя приходить до наступного висновку.
Згідно із витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань 04 березня 2026 року за
№ 12026141390000158 внесено відомості про кримінальне правопорушення із попередньою правовою кваліфікацією за ч. 4 ст. 185 КК України за фактом надходження 04.03.2026 до ВП №1 ЛРУП №2 ГУНП у Львівській області рапорта ст. О/У СКП ОСОБА_5 про те, що 26.02.2026 о 19 годині 57 хвилині за адресою: м. Львів, вул. Патона 37а, а саме у вбиральні ресторану «Макдоналдс» шляхом вільного доступу, таємно, було викрадено телефон марки «Айфон».
Відповідно до протоколу огляду місця події від 04.03.2026 в межах проведення досудового розслідування у кримінальному провадженні №12026141390000158 від 04.03.2026, за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч. 4 ст.185 КК України, гр. ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , добровільно видала мобільний телефон марки «Iphone 14» білого кольору із силіконовим чохлом до нього рожевого кольору.
Постановою про визнання речових доказів від 04.03.2026 слідчим СВ ВП № 1 ЛРУП № 2 ГУ НП у Львівській області ОСОБА_3 вилучений 04.03.2026 під час огляду події від 04.03.2026 мобільний телефон марки «Iphone 14» білого кольору із силіконовим чохлом до нього рожевого кольору визнано речовим доказом у кримінальному провадженні №12026141390000158 від 04.03.2026, за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч.4 ст.185 КК України.
Згідно з ч. 1 ст. 167, ч. 5 ст. 171 КПК України тимчасовим вилученням майна є фактичне позбавлення підозрюваного або осіб, у володінні яких перебуває зазначене у частині другій цієї статті майно, можливості володіти, користуватися та розпоряджатися певним майном до вирішення питання про арешт майна або його повернення. Клопотання слідчого, прокурора про арешт тимчасово вилученого майна повинно бути подано не пізніше наступного робочого дня після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, у якої його було вилучено. У разі тимчасового вилучення майна під час обшуку, огляду, здійснюваних на підставі ухвали слідчого судді, передбаченої статтею 235 цього Кодексу, клопотання про арешт такого майна повинно бути подано слідчим, прокурором протягом 48 годин після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, в якої його було вилучено.
Речовими доказами, відповідно до ст. 98 КПК України, є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
У відповідності до ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів.
Частиною 3 ст. 170 КПК України визначено, що у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
З огляду на положення ч. 2 ст. 167, п. 1 ч. 2, ч. 3 ст. 170 КПК України передбачено, що майно, яке має ознаки речового доказу, повинно вилучатися та арештовуватися незалежно від того, хто є його власником, у кого і де воно знаходиться, незалежно від того чи належить воно підозрюваному чи іншій зацікавленій особі, оскільки в протилежному випадку не будуть досягнуті цілі застосування цього заходу - запобігання можливості протиправного впливу (відчуження, знищення, приховання) на певне майно, що, як наслідок, перешкодить встановленню істини у кримінальному провадженні.
Враховуючи вищевикладене та беручи до уваги, що зазначене у клопотанні майно має статус речового доказу в межах вказаного кримінального провадження, відповідає критеріям, визначеним у ч. 2 ст. 167 КПК України, є обгрунтовані підстави припускати, що є об'єктом кримінального правопоуршення, може містити відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин кримінального правопорушення, відтак з метою збереження речового доказу у кримінальному провадженні, слідчий суддя приходить до висновку, що клопотання слідчого про арешт є обґрунтованим і таке слід задоволити.
Керуючись ст. 131, 132, 167, 170-173, 236, 309 КПК України, -
постановив:
Клопотання слідчого Відділу поліції № 1 ЛРУП № 2 ГУ НП у Львівській області слідчого слідчого відділення відділу поліції № 1 Львівського районного управління поліції № 2 Головного управління Національної поліції у Львівській області лейтенанта поліції ОСОБА_3 , погоджене прокурором Франківської окружної прокуратури міста Львова Львівської області ОСОБА_4 , про арешт майна, подане в рамках кримінального провадження за
№ 12026141390000158 від 04.03.2026, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 185 КК України - задоволити.
Накласти арешт на речовий доказ у кримінальному провадженні за № 12026141390000158 від 04.03.2026, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 185 КК України, а саме на: телефон марки «Iphone 14» білого кольору без наявних видимих пошкоджень та силіконовий чохол рожевого кольору, які поміщено в поліетиленовий спец пакет «Національна поліція України» № NPU 5080557 на який нанесено відповідні характеризуючі написи та підписи понятих, спеціаліста-криміналіста та слідчого.
Відповідно до ч. 1 ст. 174 КПК України власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково.
Апеляційна скарга на ухвалу може бути подана протягом п'яти днів з дня її оголошення безпосереднього до Львівського апеляційного суду.
Слідчий суддя: (підпис) ОСОБА_1
З оригіналом згідно.
Оригінал ухвали знаходиться в матеріалах справи № 462/1971/26.
Слідчий суддя: ОСОБА_1