Справа № 462/2181/26
про відмову у відкритті провадження
16 березня 2026 року суддя Залізничного районного суду м. Львова Постигач О. Б., вивчивши матеріали позовної заяви Львівського міського комунального підприємства «Львівтеплоенерго» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги,
встановила:
представниця ЛМКП «Львівтеплоенерго» Бекерська О. І. звернулась до Залізничного районного суду м. Львова з позовом, в якому просить стягнути солідарно з відповідачів на користь позивача заборгованість за надані житлово-комунальні послуги за період з 01.01.2022 року по 31.01.2026 року у розмірі 7 672,69 грн, пеню у розмірі 306,90 грн, 3% річних у розмірі 103,96 грн, інфляційні втрати у розмірі 297,97 грн та вирішити питання про розподіл судових витрат.
Перевіривши заяву та додані до неї документи під час вирішення питання про відкриття провадження у справі, суддя дійшла наступного висновку.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 2 ЦПК України завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов'язані керуватися завданнями цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
Згідно з ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право у порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Частиною першою статті 48 ЦПК України передбачено, що сторонами у цивільному процесі є позивач і відповідач.
Відповідно до ст. 46 ЦПК України здатність мати цивільні процесуальні права та обов'язки сторони, третьої особи, заявника, заінтересованої особи (цивільна процесуальна правоздатність) мають усі фізичні і юридичні особи. Згідно ст. 47 ЦПК України здатність особисто здійснювати цивільні процесуальні права та виконувати свої обов'язки в суді (цивільна процесуальна дієздатність) мають фізичні особи, які досягли повноліття, а також юридичні особи.
Тобто, стороною у справі може бути лише особа, яка має цивільну процесуальну правоздатність і цивільну процесуальну дієздатність.
Оскільки відповідачами у справі вказано фізичних осіб суд, відповідно до ч. 6 ст. 187 ЦПК України, звернувся до органу реєстрації місця перебування та місця проживання особи щодо надання інформації про зареєстроване місце проживання (перебування) таких фізичних осіб.
Як вбачається з відповіді № 2461596 від 16.03.2026 щодо реєстрації осіб з Державного реєстру фізичних осіб платників податків відповідача ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ідентифіковано, але на момент надходження запиту РНОКПП закрито/серія (за наявності) та номер паспорта знято з обліку, у зв'язку з наявністю повідомлення від ВРАЦС про громадян, які померли.
Цивільна правоздатність фізичної особи припиняється у день її смерті (ч. 4 ст. 25 ЦК України).
Згідно ч. 1 ст. 55 ЦПК України у разі смерті фізичної особи, припинення юридичної особи, заміни кредитора чи боржника у зобов'язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідної сторони або третьої особи на будь-якій стадії судового процесу.
Процесуальне правонаступництво у разі смерті фізичної особи можливе в порядку ст. 55 ЦПК України шляхом залучення правонаступника, однак лише за умови, що фізична особа померла після відкриття провадження у справі.
У своїй постанові від 16.05.2018 року по справі № 183/4229/14 Верховний суд зазначив, що ЦПК України не містить норм, які б передбачали здійснення провадження у справах щодо осіб, які померли до відкриття провадження у справі.
Велика Палата Верховного суду в постанові від 07.04.2020 року у справі № 473/1433/18 зазначила, що процесуальне правонаступництво у разі смерті фізичної особи в порядку ст. 55 ЦПК України можливо лише шляхом залучення правонаступника померлої сторони за умови, що смерть фізичної особи настала після звернення позивача до суду та відкриття провадження у справі, адже залучення правонаступників особи, яка померла до відкриття провадження у справі, суперечить принципам цивільного судочинства.
Таким чином, процесуальним законодавством не передбачено судового вирішення спору з особою, яка на час звернення до суду померла і правоздатність якої відповідно до вимог ч. 4 ст. 25 ЦК України припинилася. Залучення правонаступників особи, яка померла до відкриття провадження по справі, суперечить принципам цивільного судочинства, є порушенням прав, свобод та інтересів третіх осіб.
Такі правові висновки містяться в постанові Верховного Суду від 23.01.2018 року по справі № 489/4072/2016-ц та постанові Верховного Суду у складі об'єднаної палати Касаційного цивільного суду від 20.06.2019 року по справі № 185/998/16ц.
Згідно п. 6 ч. 1 ст. 186 ЦПК України суддя відмовляє у відкритті провадження у справі якщо настала смерть фізичної особи або оголошено її померлою чи припинено юридичну особу, які звернулися із позовною заявою або до яких пред'явлено позов, якщо спірні правовідносини не допускають правонаступництва.
З огляду на те, що позивач звернувся до суду із позовною заявою про солідарне стягнення заборгованості з відповідачів, один з яких на час звернення з позовом до суду вже помер, суд дійшов висновку, що у відкритті провадження в справі за позовом Львівського міського комунального підприємства «Львівтеплоенерго» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги слід відмовити на підставі п. 6 ч. 1 ст. 186 ЦПК України.
Враховуючи наведене та керуючись ст. ст. 2, 13, 46-47, 55, 186, 258-261 ЦПК України, суддя,
постановила:
у відкритті провадження за позовом Львівського міського комунального підприємства «Львівтеплоенерго» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги- відмовити.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Львівського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.
Суддя: Постигач О. Б.