Справа №442/1365/26
Провадження №2/442/938/2026
16 березня 2026 року Дрогобицький міськрайонний суд Львівської області в складі головуючої судді Павлів З.С., розглянувши в приміщенні Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «УНІВЕРСАЛ БАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-
встановив:
Стислий виклад позиції позивача.
АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК» звернулося до суду з позовом, в якому просить стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором у розмірі 23172,19 грн. та судові витрати.
Позов мотивовано тим, що в 17.11.2021 ОСОБА_1 встановила мобільний додаток monobank. Відповідно до п. 1 Розділу 1 «Терміни та визначення» Умов обслуговування рахунків фізичної особи в АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК», далі - Умови, мобільний додаток monobank - сервіс Банку, що дозволяє надавати Клієнтові банківські послуги через смартфон за допомогою мобільного додатку. «Monobank» - це мобільний банк в рамках якого відкриваються поточні рахунки клієнтам, спеціальним платіжним засобом яких є платіжні картки monobank. Особливістю проекту monobank є те, що банківське обслуговування здійснюється дистанційно без відділень. Пройти віддалену ідентифікацію можна за такими документами: id карта та РНОКПП; паспорт у формі книжечки та РНОКПП; закордонний паспорт та РНОКПП; посвідки на постійне проживання (для іноземних громадян) та РНОКПП. Пройшовши реєстрацію, одним із вищезазначених шляхів та надавши один із пакетів документів, Відповідач підписав Анкету-заяву Клієнта до Договору про надання банківських послуг «Monobank» шляхом застосування цифрового власноручного підпису.
Анкета-заява разом з умовами і правилами обслуговування фізичних осіб в АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК» при наданні банківських послуг щодо карткових продуктів (MONOBANK | Universal Bank), таблицею обчислення вартості кредиту і паспортом споживчого кредиту, що розміщені за посиланням www.monobank.ua/terms та тарифами, що розміщені за посиланням www.monobank.ua/rates, складають Договір про надання банківських послуг.
На підставі укладеного Договору Відповідач отримав кредит у розмірі 14000 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на поточний рахунок, спеціальним платіжним засобом якого є платіжна картка НОМЕР_1 . Пільговий період становить 62 дні. Пільгова відсоткова ставка 0,00001% річних. Розмір обов'язкового щомісячного платежу за користування кредитними коштами - 4% від заборгованості. Базова відсоткова ставка - 3,1% на місяць. Збільшена відсоткова ставка на місяць за карткою на суму загальної заборгованості - 6,2%.
Загальний розмір заборгованості ОСОБА_1 перед АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК» за Договором станом на 04.01.2026 становить 23172,19 гривень, з них тіло кредиту - 23140,80 гривень; заборгованість за пене. - 31,39 грн.
На даний час Відповідач продовжує ухилятись від виконання своїх зобов'язань і не погашає заборгованість за Договором, що є порушенням законних прав та інтересів АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК».
Стислий виклад позиції (заперечень) відповідача.
Відповідач відзиву на позов не надав, хоча належним чином повідомлявся про час та місце розгляду справи.
Інші процесуальні дії у справі.
З урахуванням положень ст.187 ЦПК України, 23.02.2026 суддею Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області з метою отримання інформації щодо місця проживання (перебування) відповідача зроблено відповідний запит за допомогою підсистеми ЄСІТС "Електронний суд" та отримано відповідь №2370279 від 23.01.2026 про те, що відповідач зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1
Ухвалою судді Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 23.02.2026 позов прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі. Постановлено проводити розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
Відповідно до ч.5 ст.279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.
Судом на підставі частини другої статті 247 ЦПК України у зв'язку із неявкою в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Фактичні обставини, встановлені судом.
Судом встановлено, що 17.11.2021 між Акціонерним товариством «УНІВЕРСАЛ БАНК» та ОСОБА_1 підписано Анкету-заяву до Договору про надання банківських послуг.
Відповідно до даної Анкети-Заяви до Договору про надання банківських послуг, ОСОБА_1 , підписуючи заяву власноручним підписом на екрані власного смартфону у Мобільному додатку, попросила відкрити поточний рахунок в АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК» на її ім'я, а також встановити кредитний ліміт на суму зазначену у мобільному додатку. У разі виходу з пільгового періоду, що складає до 62 календарних днів, на кредит буде нараховуватися процентна ставка 3,1% на місяць з першого дня користування кредитом.
У п.5 Анкети-Заяви до Договору про надання банківських послуг вказано, що ОСОБА_1 погоджується з тим, що невід'ємною частиною Анкети-заяви є Запевнення Клієнта до Договору про надання банківських послуг «Monobank», з підписанням якого в Мобільному додатку Договір набуває чинність.
Пройшовши в Мобільному додатку Monobank реєстрацію, ОСОБА_1 підписала Анкету-заяву із застосуванням цифрового власноручного підпису. Без підписання Анкети-заяви Клієнт не отримала би платіжну картку, йому не було б відкрито картковий рахунок.
ОСОБА_1 у повній мірі ознайомлена із Умовами і правилами, адже в Мобільному додатку Позичальника міститься інформація про розмір кредитного ліміту, Тарифи та Паспорт споживчого кредиту розділу II Умов та правил із відповідними прикладами та поясненнями, що дозволяють всебічного та повно зрозуміти права та обов?язки Позичальника перед підписанням Договору про надання банківських послуг.
Відповідно до Розділу ІІ Умов і правил, Клієнт погоджується з тим, що Кредитний ліміт встановлюється за рішенням Банку, і Клієнт дає право Банку в будь-який момент змінити Кредитний ліміт.
Відповідно до Умов отримання кредитів на суму наданого Кредиту Банк нараховує відсотки. Відсотки нараховуються за кожен календарний день використання кредитного ліміту, з розрахунку 365/366 календарних днів у році, за процентними ставками, зазначеними в Тарифах. Сума Щомісячного мінімального платежу визначається Банком відповідно до Тарифів, але не менше 100 (ста) гривень та не може перевищувати повного розміру Заборгованості за Договором.
Клієнт зобов?язаний щомісяця сплачувати Щомісячний мінімальний платіж у розмірі та у термін, зазначені в Мобільному додатку. При несплаті Щомісячного мінімального платежу Клієнт повинен сплатити штраф за несплату Щомісячного мінімального платежу згідно з Тарифами.
Відповідно п.4.2.10. Умов і правил обслуговування в АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК», клієнт зобов'язаний оплачувати послуги Банку, що виникають в результаті використання платіжних карток, згідно тарифів.
Згідно із п.10.1. Умов і правил обслуговування в АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК», зміна або розірвання Договору не звільняє Клієнта та/або Банк від виконання своїх зобов?язань за Договором, що виникли до моменту такої зміни або розірвання.
Відповідно до паспорту споживчого кредиту Чорної картки Monobank, пільгова процентна ставка становить - 0,00001%, базова процентна ставка становить - 3,1% в місяць (37,2% річних). Тип процентної ставки - фіксована. Ефективна відсоткова ставка за карткою - 44,26% річних. Загальні витрати за кредитом - 36668,07 гривень розраховано, виходячи з суми кредитного ліміту 100000 гривень, погашення якого відбувалось впродовж 12 місяців. Орієнтовна загальна вартість кредиту для споживача за весь строк користування кредитом - 136668,07 гривень розраховано, виходячи з суми кредитного ліміту 100000 гривень, погашення якого відбувалось впродовж 12 місяців.
Згідно із довідкою про розмір встановленого кредитного ліміту ОСОБА_1 відкрито поточний рахунок № НОМЕР_2 шляхом підписання Анкети-заяви до договору.
Відповідно до розрахунку заборгованості за договором № б/н від 17.11.2021 укладеного між «Універсал Банк» та ОСОБА_1 , станом на 04.01.2026 заборгованість становить - 23172,19 гривень, з них тіло кредиту - 23140,80 гривень; заборгованість за пене. - 31,39 грн.
Норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування.
Рішення суду як найважливіший акт правосуддя покликане забезпечити захист гарантованих Конституцією України прав і свобод людини та здійснення проголошеного Основним Законом України принципу верховенства права.
Відповідно до положень частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Суд при розгляді справи керується принципом верховенства права. Суд розглядає справи відповідно до Конституції України, законів України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї (далі - Конвенція), згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) як джерело права. Забороняється відмова у розгляді справи з мотивів відсутності, неповноти, нечіткості, суперечливості законодавства, що регулює спірні відносини (стаття 10 ЦПК України).
Під час вирішення цивільного спору суд у межах своїх процесуальних повноважень та в межах позовних вимог установлює зміст (правову природу, права та обов'язки) правовідносин сторін, які випливають зі встановлених обставин, та визначає правову норму, яка підлягає застосуванню до цих правовідносин. Законодавець вказує саме на «норму права», що є значно конкретизованим, ніж закон. Більш того, керуючись положеннями ЦПК України, така функціональність суду має імперативний характер. Підсумок такої процесуальної діяльності суду відображається в судовому рішенні, зокрема в його мотивувальній і резолютивній частинах.
Відповідно до частини першої статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Згідно з частиною першої статті 15, частиною першою статті 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Загальними засадами цивільного законодавства є, зокрема, справедливість, добросовісність та розумність (пункт 6 частини першої статті 3 ЦК України).
Тлумачення змісту як статті 3 ЦК України загалом, так і пункту 6 статті 3 ЦК України свідчить, що загальні засади (принципи) цивільного права мають фундаментальний характер й інші джерела правового регулювання, в першу чергу акти цивільного законодавства, мають відповідати змісту загальних засад. Це, зокрема, проявляється в тому, що загальні засади (принципи) за своєю суттю є нормами прямої дії та повинні враховуватися, зокрема, під час тлумачення норм, що містяться в актах цивільного законодавства.
Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Згідно ст.629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ст.526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Статтею 527 ЦК України передбачено, що боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.
Відповідно до ст.530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк. Зобов'язання, строк виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк виконання боржником обов'язку не встановлений, або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час, боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Відповідно до ст.1054 ЦК України за кредитним договором Банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).
Відповідно до ст.1050 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу. Якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.
Згідно із частиною першою статті 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов'язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв'язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.
За змістом статті 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
У переважній більшості випадків застосування конструкції договору приєднання його умови розроблює підприємець (в даному випадку АТ «Універсал Банк»).
Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв'язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому, з огляду на зміст статей 633, 634 ЦК України, можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.
Згідно зі статтею 1049 згаданого Кодексу позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
З огляду на викладені норми права, у позичальника виникає зобов'язання повернути кредитодавцю позику (кредит) в порядку, на умовах та в строк, що передбачені кредитним договором та сплатити проценти за користування кредитними коштами.
Щодо частини позовної вимоги про стягнення пені за договором у розмірі 31,39 гривень, суд зазначає наступне:
з ст.549 ЦК України вбачається, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Згідно із ч.3 ст.549 ЦК України, пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Відповідно до п.18 Прикінцевих та Перехідник положень ЦК України, у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов'язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов'язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).
Згідно із п.6. Прикінцевих та Перехідних положень Закону України «Про споживче кредитування» у разі прострочення споживачем у період з 1 березня 2020 року до припинення зобов'язань за договором про споживчий кредит, укладеним до тридцятого дня включно з дня набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг", у тому числі того, строк дії якого продовжено після набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг", споживач звільняється від відповідальності перед кредитодавцем за таке прострочення. У тому числі, але не виключно, споживач у разі допущення такого прострочення звільняється від обов'язку сплати кредитодавцю неустойки (штрафу, пені) та інших платежів, передбачених договором про споживчий кредит за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) споживачем зобов'язань за таким договором. Забороняється збільшення процентної ставки за користування кредитом з інших причин, ніж передбачені частиною четвертою статті 1056-1 Цивільного кодексу України, у разі невиконання зобов'язань за договором про споживчий кредит у період, зазначений у цьому пункті. Дія положень цього пункту поширюється, у тому числі, на кредити, визначені частиною другою статті 3 цього Закону. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена договором про споживчий кредит, нараховані за період, зазначений у цьому пункті, за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) зобов'язань за таким договором, підлягають списанню кредитодавцем.
Таким чином, норма, зазначена в п.18 Прикінцевих та Перехідник положень ЦК України, та норма, зазначена в п.6 Прикінцевих та Перехідних положень Закону України «Про споживче кредитування» суперечить один одному.
З огляду на таку ситуацію, суд зазначає наступне:
Закон України «Про правотворчу діяльність» прийнятий з метою впорядкування правотворчої діяльності в Україні, посилення взаємодії між учасниками правотворчої діяльності у процесі підготовки нормативно-правових актів, а також контролю за їх реалізацією, забезпечення участі громадянського суспільства у правотворчій діяльності та якості законодавства України.
Згідно із ч.2 ст.9 Закону України «Про правотворчу діяльність», законодавство України включає: 1) Конституцію України - Основний Закон України; 2) закони; 3) підзаконні нормативно-правові акти.
Відповідно до ст. 10 Закону України «Про правотворчу діяльність», закон - це нормативно-правовий акт, прийнятий Верховною Радою України та (або) на всеукраїнському референдумі в установленому Конституцією України та законом порядку, що регулює найбільш важливі суспільні відносини. Закон приймається у формі, зокрема кодексу України.
Згідно із ч.1 ст. 11 Закону України «Про правотворчу діяльність», кодекс - це закон, який створений шляхом систематизації норм права, містить загальні засади, на підставі яких комплексно регулює однорідну сферу суспільних відносин, забезпечуючи стабільність правового регулювання.
В ч.2 і ч.3 ст.11 Закону України «Про правотворчу діяльність» заначено, що при прийнятті законів, що розвивають положення кодексу у відповідній сфері, повинні дотримуватися основні принципи правового регулювання суспільних відносин, встановлені кодексом. Якщо суб'єкт права законодавчої ініціативи подає до Верховної Ради України проект закону, що регулює суспільні відносини інакше, ніж кодекс, він зобов'язаний одночасно подати проект закону про внесення змін до кодексу. Такий законопроект розглядається Верховною Радою України одночасно з відповідним проектом закону про внесення змін до кодексу.
В ч.2 ст.4 Цивільного кодексу України зазначено, що основним актом цивільного законодавства України є Цивільний кодекс України. Актами цивільного законодавства є також інші закони України, які приймаються відповідно до Конституції України та цього Кодексу (далі - закон). Якщо суб'єкт права законодавчої ініціативи подав до Верховної Ради України проект закону, який регулює цивільні відносини інакше, ніж цей Кодекс, він зобов'язаний одночасно подати проект закону про внесення змін до Цивільного кодексу України. Поданий законопроект розглядається Верховною Радою України одночасно з відповідним проектом закону про внесення змін до Цивільного кодексу України.
Разом з тим, 25 січня 2023 року Верховний Суд у справі №676/47/21 зробив висновок про те, що основним актом цивільного законодавства України с Цивільний кодекс України. Актами цивільного законодавства є також інші закони України, які приймаються відповідно до Конституції України та цього Кодексу. Якщо суб'єкт права законодавчої ініціативи подав до Верховної Ради України проект закону, який регулює цивільні відносини інакше, ніж цей Кодекс, він зобов?язаний одночасно подати проект закону про внесення змін до Цивільного кодексу України. Поданий законопроект розглядається Верховною Радою України одночасно з відповідним проектом закону про внесення змін до Цивільного кодекси У країни.
Додатково суд вказує, що внесення змін до Прикінцевих та Перехідних положень ЦК України відбулось у зв'язку із прийняттям Закону № 2120-IX від 15.03.2022, а внесення змін до п.6 Прикінцевих та Перехідних положень «Про споживче кредитування» у зв'язку із прийняттям Закону № 3498-IX від 22.11.2023.
Таким чином, в даній ситуації застосовуватися мають норми Цивільного кодексу України.
З огляду на вищевказане, стягнення заборгованості за пенею, що становить 31,39 грн. не підлягає задоволенню.
За таких обставин, суд приходить до висновку, що позов Акціонерного Товариства «УНІВЕРСАЛ БАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором підлягає частковому задоволенню.
Таким чином, з ОСОБА_1 на користь Акціонерного Товариства «УНІВЕРСАЛ БАНК» слід стягнути заборгованість за кредитним договором №б/н від 17.11.2021 у розмірі 23140,80 гривень.
Щодо розподілу судових витрат.
При зверненні до суду з даним позовом позивач Акціонерне Товариство «УНІВЕРСАЛ БАНК» сплатило судовий збір за подання позовної заяви у розмірі 2662,40 гривень.
Відповідно до п.6 ч.1 ст.264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує питання як розподілити між сторонами судові витрати.
Згідно зі ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати , пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача.
З врахуванням часткового задоволення позовних вимог, суд вважає, що з відповідачки необхідно стягнути на користь позивача понесені судові витрати у виді сплаченого судового збору за подання позовної заяви у розмірі 2658,79 гривень.
Керуючись ст.ст.12, 13, 76-81, 247, 258, 259, 264, 265, 268 ЦПК України,
ухвалив:
Позов Акціонерного товариства «УНІВЕРСАЛ БАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задоволити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 в користь Акціонерного товариства «УНІВЕРСАЛ БАНК» заборгованість за Договором про надання банківських послуг «Monobank» від 17.11.2021 у розмірі 23140,80 (двадцять три тисячі сто сорок гривень 80 коп.) гривень.
Стягнути з ОСОБА_1 в користь Акціонерного товариства «УНІВЕРСАЛ БАНК» 2658,79 (дві тисячі шістсот п'ятдесят вісім гривень 79 коп.) гривень сплаченого судового збору.
В решті позову відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржено до Львівського апеляційного суду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Позивач: Акціонерне товариство «УНІВЕРСАЛ БАНК», ЄДРПОУ- 21133352, адреса: 04080, м. Київ, вул. Оленівська, буд.23.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , адреса проживання: АДРЕСА_1 .
Повне судове рішення складено 16.03.2026.
Суддя Павлів З.С.