Справа № 438/18/26
Провадження 2/438/190/2026
іменем України
12 березня 2026 року м. Борислав
Бориславський міський суд Львівської області у складі головуючого судді Пантелєєва Д.Г., за участю секретаря Дівчур В.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Бориславі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: орган опіки та піклування виконавчого комітету Бориславської міської ради про розірвання шлюбу, стягнення аліментів та встановлення факту, що має юридичне значення,
встановив:
Позивач звернувся 08.01.2026 року до суду з позовом до відповідачки, просить суд розірвати шлюб між ним та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований 22 вересня 2012 у Відділі державної реєстрації актів цивільного стану Мостиського районного управління юстиції Львівської області, актовий запис №54; стягнути з ОСОБА_2 , на його користь аліменти на утримання малолітньої дитини - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 в твердій грошовій сумі в розмірі 3000 грн. щомісячно з дня подачі позову до суду до досягнення дитиною повноліття; встановити факт, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , самостійно виховує та утримує сина - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
В обґрунтування позову посилається на те, що він 22 вересня 2012 року зареєстрував шлюб відповідачкою у Відділі державної реєстрації актів цивільного стану Мостиського районного управління юстиції Львівської області. Від шлюбу в них народився ІНФОРМАЦІЯ_4 син - ОСОБА_4 . З відповідачкою в нього подружнє життя припинено з квітня 2025 року, з травня 2025 року вони фактично не проживають разом, не ведуть спільне господарство і перестали існувати як подружжя. Вони зареєстровані і фактично мешкають в м. Бориславі, відповідачка зареєстрована в м. Мостиська, місце її фактичного проживання йому не відомо, оскільки вона переховує адресу свого мешкання. Від наших спільних знайомих мені стало відомо, що відповідачка проживає з співмешканцем вже близько пів року. Дитина проживає зі мною та знаходиться на повному моєму утриманні. Відповідачка не цікавиться життям дитини, уникає з дитиною побачень. Те, що дитина проживає з ним підтверджується Актом обстеження умов проживання, виданим службою у справах дітей Бориславської міської ради від 17.12.2025 року, в якому вказано, що він проживаю з сином за адресою: АДРЕСА_1 , сім'я не повна, він один виховує малолітнього сина, належним чином дбає про дитину, забезпечує його базові потреби. В акті також вказано, що відповідачка з сім'єю не проживає, не цікавиться життям сина, матеріально не допомагає. Станом на 17.12.2025 року відповідачка не зверталася до органу опіки та піклування виконавчого комітету Бориславської міської ради щодо встановлення їй способу участі у вихованні дитини - ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_2 . Також вказав, що від наших спільних знайомих мені стало відомо, що відповідачка проживає з співмешканцем вже близько пів року. Дитина проживає з ним та знаходиться на повному його утриманні. Відповідачка не цікавиться життям дитини, уникає з дитиною побачень. Враховуючи вищевикладене, просить позов задовольнити.
Відповідно до ухвали судді від 22.01.2026 року по справі відкрито провадження у порядку загального позовного провадження, призначено підготовче судове засідання.
Відповідно до ухвали суду від 11.02.2026 року закрито підготовче судове засідання, справу призначено до судового розгляду.
Позивач надіслав на адресу суду заяву в якій вказав, що позовні вимоги підтримує в повному обсязі, справу просить розглядати у його відсутність.
Відповідачка ОСОБА_5 в судовому засіданні суду пояснила, що вона на даний час дійсно проживає з іншим чоловіком, їх сім'я з позивачем вже розпалася, дитина проживає з татом, оскільки вона не має на даний час відповідних умов, щоб забрати дитину. Крім того пояснила, що позивачу доглядати за дитиною допомагає його мати, яка не працює. Проти задоволення позову не заперечувала, сплачувати аліменти в розмірі 3000 грн. згідна.
Представник органу опіки та піклування виконавчого комітету Бориславської міської ради - Подставек Г. суду пояснила, що службою у справах дітей був складений акт обстеження умов проживання ОСОБА_1 . Під час обстеження умов проживання встановлено, що батько один виховує сина, квартира в якій мешкає батько з сином забезпечена всім необхідним, дитина має окреме спальне місце, шафу для одягу, куток розвитку. Позивач забезпечує дитину всім необхідним, також під час обстеження умов проживання в квартирі перебувала мати позивача, яка допомагала з дитиною. Мати дитини - ОСОБА_2 з сім'єю не проживає, вихованням дитини не займається Вважає, що заява ОСОБА_1 підлягає задоволенню.
Вислухавши сторони, дослідивши матеріали справи, суд приходить до такого висновку.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрували 22 вересня 2012 року шлюб у Відділі державної реєстрації актів цивільного стану Мостиського районного управління юстиції Львівської області, актовий запис №54, що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_1 від 22 вересня 2012 року.
Від шлюбу в сторін ІНФОРМАЦІЯ_4 народився син - ОСОБА_4 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 виданим Мостиським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Яворівському районі Львівської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, про що 05 квітня 2024 року зроблено актовий №48.
З представлених суду витягів з реєстру територіальної громади від 11.12.2025 року вбачається, що ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_5 та ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_6 зареєстровані за адресою: АДРЕСА_1 .
Суду представлений Акт обстеження умов проживання, виданий службою у справах дітей Бориславської міської ради від 17.12.2025 року, в якому вказано, що ОСОБА_1 проживає з сином за адресою: АДРЕСА_1 , сім'я не повна, батько сам виховує малолітнього сина, належним чином дбає про дитину, забезпечує його базові потреби. В акті також вказано, що відповідачка з сім'єю не проживає, не цікавиться життям сина, матеріально не допомагає. Станом на 17.12.2025 року відповідачка не зверталася до органу опіки та піклування виконавчого комітету Бориславської міської ради щодо встановлення їй способу участі у вихованні дитини - ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Згідно ч.1 ст.24 СК України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушення жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.
Згідно ч.3 ст.105 СК України шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду, відповідно до статті 110 цього Кодексу.
Згідно до ст.110 СК України позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя.
Відповідно до ст.112 СК України, суд з'ясовує фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, бере до уваги наявність малолітньої дитини, дитини-інваліда та інші обставини життя подружжя. Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
Відповідно до ч.2 ст.114 СК України, у разі розірвання шлюбу судом шлюб припиняється у день набрання чинності рішенням суду про розірвання шлюбу.
Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, що має істотне значення.
В судовому засіданні відповідачка підтвердила, що припинила з позивачем шлюбні відносини з травня 2025 року, на даний час мешкає з іншим чоловіком.
Таким чином, сторони припинили сімейно-шлюбні, родина розпалась остаточно і у подальшому збережена бути не може.
Враховуючи вищевикладене, а також те, що відповідачка визнала позовні вимоги, суд вважає неможливим в подальшому зберегти сім'ю, оскільки шлюб сторін носить формальний характер, а тому повинен бути розірваний.
Згідно ст. 180 СК України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття, а у відповідності до ст. 182 СК України кодексу при визначенні розміру аліментів, суд враховує стан здоров'я дитини, матеріальне становище дитини та платника аліментів.
Відповідно до чч.1,2 ст. 27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України №789ХІІ (78912) від 27 лютого 1991 року та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
Згідно з ч. 1 ст. 184 СК України суд за заявою одержувача визначає розмір аліментів у твердій грошовій сумі.
Відповідно до принципів 4, 7 Декларації прав дитини від 20 листопада 1959 року дитині мають належати права на здоровий ріст та розвиток, належне харчування, житло, розваги, медичне обслуговування, отримання освіти. Найкраще забезпечення інтересів дитини щодо її освіти та навчання має бути керівним принципом для батьків.
Враховуючи вищевикладене, суд стягує з відповідачки на користь позивача аліменти на утримання малолітньої дитини ОСОБА_4 в твердій грошовій сумі в розмірі 3000 грн. щомісяця.
Перелік юридичних фактів, що підлягають встановленню в судовому порядку, зазначений у статті 315 ЦПК України і не є вичерпним.
Частинами 1, 2 статті 315 ЦПК України передбачено, що суд розглядає справи про встановлення факту: 1) родинних відносин між фізичними особами; 2) перебування фізичної особи на утриманні; 3) каліцтва, якщо це потрібно для призначення пенсії або одержання допомоги по загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню; 4) реєстрації шлюбу, розірвання шлюбу, усиновлення; 5) проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без шлюбу; 6) належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім'я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з прізвищем, ім'ям, по батькові, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті; 7) народження особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту народження; 8) смерті особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті; 9) смерті особи, яка пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підстави вважати її загиблою від певного нещасного випадку внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру. У судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.
Отже, в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, зокрема, якщо: згідно із законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; встановлення факту не пов'язується із наступним вирішенням спору про право.
Юридичні факти можуть бути встановлені для захисту, виникнення, зміни або припинення особистих чи майнових прав самого заявника, за умови, що вони не стосуються прав чи законних інтересів інших осіб.
Частиною 1 статті 8 Закону України «Про охорону дитинства» передбачено, що кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.
Згідно статті 141 СК України мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини, крім випадку, передбаченого частиною п'ятою статті 157 цього Кодексу.
Відповідно до статті 157 СК України питання виховання дитини вирішується батьками спільно. Той із батьків, хто проживає окремо від дитини, зобов'язаний брати участь у її вихованні і має право на особисте спілкування з нею. Той із батьків, з ким проживає дитина, не має права перешкоджати тому з батьків, хто проживає окремо, спілкуватися з дитиною та брати участь у її вихованні, якщо таке спілкування не перешкоджає нормальному розвиткові.
Суд вважає, що заявником доведено факт самостійного виховання та утримання малолітнього сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , крім того, відповідачка в судовому засіданні підтвердила, що дитина проживає з татом і вона на даний час не має можливості забрати дитину, оскільки мешкає з іншим чоловіком і не може забезпечити дитині належні умови, тому, заява підлягає задоволенню.
Крім того, з відповідачки на користь позивача підлягають стягненню судові витрати, які складаються з суми сплаченого позивачем судового збору в розмірі 1996 грн. 40 коп.
Керуючисьст.ст.12,76-81,141,223,258,259,264-265,268,293,294,315,354,355ЦПК України, суд,-
ухвалив:
Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: орган опіки та піклування виконавчого комітету Бориславської міської ради про розірвання шлюбу, стягнення аліментів та встановлення факту, що має юридичне значення- задовольнити.
Шлюб між ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований 22 вересня 2012 року у відділі державної реєстрації актів цивільного стану Мостиського районного управління юстиції Львівської області, актовий запис за №54 - розірвати.
Стягнути з ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_3 , аліменти на утримання малолітньої дитини - ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_2 , в твердій грошовій сумі 3000 (три тисячі) гривень щомісяця, починаючи з 08 січня 2026 року, і до досягнення дитиною повноліття.
Допустити негайне виконання судового рішення в межах стягнення суми платежу за один місяць.
Встановити факт, що ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_3 , самостійного виховує та утримує сина - ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 1996 грн. 80 коп.
Рішення суду може бути оскаржене до Львівського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення повного тексту рішення суду.
Повний текст рішення складено 16.03.2025 року.
Суддя Дмитро ПАНТЕЛЄЄВ