Дата документу 16.03.2026
Справа № 316/738/18
Провадження № 6/334/90/26
16 березня 2026 року м. Запоріжжя
Суддя Дніпровського районного суду м. Запоріжжя Коломаренко К.А., розглянувши матеріали заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Капіталресурс» про заміну сторони виконавчого провадження та видачу дублікату виконавчого листа у цивільній справі №316/738/18 за позовом Акціонерного товариства комерційного банку «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
До суду надійшла заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Капіталресурс» про заміну сторони виконавчого провадження та видачу дублікату виконавчого листа у цивільній справі №316/738/18 за позовом Акціонерного товариства комерційного банку «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.
04 березня 2026 року судом надіслано запит до Департаменту соціального захисту населення ЗМР про надання інформації щодо пербування боржника на обліку як ВПО.
16.03.2026 року до суду надійшла відповідь на запит, згідно якої ОСОБА_1 на обліку як ВПО в місті Запоріжжі не перебуває.
При вирішенні питання про прийняття заяви до провадження, суддею встановлено, що заява не відповідає вимогам ЦПК України.
Згідно зі ст. 517 ЦК України, первісний кредитор у зобов'язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення. Боржник має право не виконувати свого обов'язку новому кредиторові до надання боржникові доказів переходу до нового кредитора прав у зобов'язанні.
Пунктом 17.4 Перехідних положень ЦПК України визначено, що у разі втрати виконавчого документа суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий документ, може видати його дублікат, якщо стягувач або державний виконавець, приватний виконавець звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред'явлення виконавчого документа до виконання. Про видачу дубліката виконавчого документа постановляється ухвала у десятиденний строк із дня надходження заяви. Ухвала про видачу чи відмову у видачі дубліката виконавчого документа може бути оскаржена в апеляційному та касаційному порядку.
Відповідно до ч.3 ст. 12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ч. 1 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Єдиною підставою, визначеною нормами ЦПК України, для видачі дублікату виконавчого листа, є втрата виконавчого документа.
При вирішенні питання про видачу дубліката виконавчого листа у зв'язку з його втратою заявник повинен повідомити суду обставини, за яких виконавчий лист було втрачено, надавши відповідні докази. Оригінал виконавчого листа вважається втраченим, коли його загублено, вкрадено, знищено або істотно пошкоджено, що унеможливлює його виконання. Дублікат виконавчого листа видається на підставі матеріалів справи та судового рішення, за яким був виданий втрачений виконавчий лист (постанова Верховного Суду від 14 грудня 2022 року у справі № 2-1380/088 (провадження № 61-10540св22)).
В роз'ясненнях, які містяться в Постанові Пленуму Верховного Суду України № 2 від 12.06.2009 року «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції» зазначено, що суди мають звертати особливу увагу, зокрема, на те, що у позовній заяві повинні не лише міститися позовні вимоги, а й бути викладені обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, і зазначені докази, що підтверджують кожну обставину.
У заяві заявник посилається на те, що 25.12.2019 винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачу. Проте ані постанова від 25.12.2019, ані оригінал виконавчого листа у цивільній справі №316/738/18 на адресу АТ КБ «Приватбанк» не надходили, а тому зазначений виконавчий лист не був переданий ТОВ «Капіталресурс» як новому кредитору відповідно до договору факторингу № 8-22-08/2025 від 22.08.2025. Таким чином, виконавчий лист у цивільній справі № 316/738/18 був втрачений.
При цьому, будь-яких доказів втрати виконавчого листа заявник до заяви не долучив. Заява не містить зазначення доказів на підтвердження обставин викладених в заяві, а саме щодо: не отримання (втрати) первісним стягувачем оригіналу виконавчого листа №316/738/18 (довідка з державної виконавчої служби, тощо) та не передання вказаного виконавчого листа новому кредитору.
Разом із тим, слід звернути увагу на ту обставину, що представником заявника в заяві від 04.03.2026 року вказано в якості додатку документ з назвою «Договір факторингу». Але фактично до заяви додано лише 1, 2, 9 і 10 сторінку документу з назвою «Договір факторингу № 8-22-08/2025». Це вказує на не виконання заявником вимог ч. 5 ст. 177 ЦПК України що до подання до суду всіх наявних у нього доказів, зокрема тих, які зазначені в якості додатків до заяви.
Представлення заявником належним чином сформованого доказу - Договору факторингу № 8-22-08/2025, надасть можливість не лише перевірити доводи заявника про набуття прав стягувача як сторони виконавчого листа № 316/738/18, а також дозволить з'ясувати узгоджений між його сторонами АТ КБ «ПРИВАТБАНК» та ТОВ «КАПІТАЛРЕСУРС» спосіб передачі виконавчих листів чи іншої інформації про здійснення примусового виконання судового рішення, та як наслідок перевірити виконання обов'язку по передачі виконавчого листа від Клієнта до Фактора.
Відповідно до положень статті 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Як зазначено у пункті 17.4) Перехідних положень Цивільного процесуального кодексу України, у разі втрати виконавчого документа суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий документ, може видати його дублікат, якщо стягувач або державний виконавець, приватний виконавець звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред'явлення виконавчого документа до виконання. Про видачу дубліката виконавчого документа постановляється ухвала у десятиденний строк із дня надходження заяви. За видачу стягувачу дубліката виконавчого документа справляється судовий збір у розмірі 0,03 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Ухвала про видачу чи відмову у видачі дубліката виконавчого документа може бути оскаржена в апеляційному та касаційному порядку.
Згідно діючого законодавства дублікатом є документ, який видається замість втраченого оригіналу і має силу первісного акта. Дублікат видається судом, який ухвалив рішення, після розгляду заяви про видачу дубліката. При вирішенні питання про видачу дубліката виконавчого документа суд повинен перевірити, чи не було воно виконано за втраченим документом, адже повністю виконаним рішенням дублікат виконавчого документа не видається.
Діючим законодавством не визначені вимоги до форми та змісту заяви про видачу дубліката виконавчого листа.
Разом з тим, як зазначено у пункті 17.4) Перехідних положень Цивільного процесуального кодексу України, за видачу стягувачу дубліката виконавчого документа справляється судовий збір у розмірі 0,03 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Проте, доказів сплати судового збору у розмірі 0,03 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб заявником не надано.
Відповідно до частини четвертої статті 183 ЦПК України суд, встановивши, що письмову заяву (клопотання, заперечення) подано без додержання вимог частини першої або другої цієї статті, повертає її заявнику без розгляду.
Повернення заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви (частина сьома статті 185 ЦПК України).
На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 183, 260, 261, ЦПК України, суд, -
Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Капіталресурс» про заміну сторони виконавчого провадження та видачу дублікату виконавчого листа у цивільній справі №316/738/18 за позовом Акціонерного товариства комерційного банку «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - повернути без розгляду.
Роз'яснити заявнику, що повернення ї заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подачі протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення безпосередньо до Запорізького апеляційного суду апеляційної скарги.
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Ухвали, що постановлені судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею (суддями).
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.
З інформацією щодо тексту судового рішення учасники справи можуть ознайомитися за веб-адресою Єдиного державного реєстру судових рішень: http://www.reyestr.court.gov.ua.
Суддя: Коломаренко К. А.