Дата документу 06.03.2026
Справа № 334/880/26
Провадження № 2-сз/334/19/26
06 березн 2026 року Дніпровського районний суд м. Запоріжжя у складі головуючого судді Філіпової І.М., за участі секретаря судового засідання Мандик М.О., розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс» про повернення судового збору,
Представник позивача Поляков О.В. звернувся до суду із заявою про повернення судового збору, у зв'язку з тим, що ухвалою Дніпровського районного суду м. Запоріжжя від 17.02.2026 позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором було повернуто позивачу у зв'язку з не усуненням виявлених судом недоліків на підставі ч.3 ст. 185 ЦПК України. Дослідивши матеріали справи та надані документи, суд прийшов до настпних висновків.
Ухвалою Дніпровського районного суду м. Запоріжжя від 17.02.2026 позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором було повернуто позивачу у зв'язку з не усуненням виявлених судом недоліків.
В своїй заяві представник Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс» просить повернути сплачену суму судового збору у розмірі 2662,40 грн.
При зверненні до суду з вказаною позовною заявою ТОВ «Фінансова компанія «Ейс» сплачено суму судового збору в розмірі 2662,40 грн., що підтверджується платіжною інструкцією № 31726 від 08.01.2026.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступних висновків.
Судом встановлено, що 02.02.2026 через систему «Електронний суд» ТОВ «Фінансова компанія «Ейс» звернулась до Дніпровського районного суду м. Запоріжжя із позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, в якій просила стягнути з відповідача заборгованість за кредитними договорами у загальному розмірі 28 587,87 грн та судовий збір у розмірі 2662,40 грн та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 7000,00 грн.
Відповідно до ухвали Дніпровського районного суду м. Запоріжжя від 05.02.2026 вищезазначену заяву залишено без руху, оскільки така не відповідала вимогам ст. 175,177 Цивільного процесуального кодексу України (далі ЦПК України), з наданням десятиденного строку для усунення недоліків.
Ухвалою Дніпровського районного суду м. Запоріжжя від 17.02.2026 позовну заяву ТОВ «Фінансова компанія «Ейс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитними договорами повернуто позивачу у зв'язку із не усуненням недоліків позовної заяви.
Під час винесення ухвал про залишення позовної заяви без руху від 05.02.2026 та про повернення позовної заяви від 17.02.2026 суд звертав увагу та наголошував, що врахувати платіжну інструкцію №31726 від 14.01.2025 на суму 08.01.2026 грн, як належний доказ сплати судового збору не можливо, оскільки така платіжна інструкція вже врахована по іншій справі № 334/200/26 провадження 2/334/1298/26.
Згідно до частини другої статті 9 Закону України від 08.07.2011 № 3674-VI«Про судовий збір», суд перед відкриттям (порушенням) провадження у справі, прийняттям до розгляду заяв (скарг) перевіряє зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України.
Отже, судовий збір сплачується за місцем розгляду справи, надходження до спеціального фонду Державного бюджету України якого перевіряються судом перед відкриттям (порушенням) провадження у справі, прийняттям до розгляду заяв (скарг). Тобто, суд зобов'язаний перевірити надходження судового збору до спеціального фонду у межах кожної конкретної справи.
Такого висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 05.08.2021 у справі №160/5879/20.
Перевірку зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України реалізовано за допомогою комп'ютерної програми документообігу загальних судів "Д-3". Дані, щодо підтвердження сплати (повернення) судового збору надходять в автоматичному режимі до "Д-3", при цьому виконується автоматичне поєднання записів про сплату (повернення) судового збору, які зазначаються в картці справи, з записами підтверджень про оплату (повернення) судового збору, які надійшли з Державної казначейської служби України.
При перевірці квитанції №31726 від 08.01.2025 на суму 2662,40 грн про зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України, судом встановлено, що вказана квитанція вже подавалось до Дніпровського районного суду м. Запоріжжя під час звернення з позовом у справі № № 334/200/26 провадження 2/334/1298/26.
Згідно ст. ст.1, 2 Закону України «Про судовий збір» визначено, що судовий збір це збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат.
Платники судового збору - громадяни України, іноземці, особи без громадянства, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні) та фізичні особи - підприємці, які звертаються до суду чи стосовно яких ухвалене судове рішення, передбачене цим Законом.
При цьому за подання кожної заяви, позовної заяви, скарги до суду, тощо позивачем або заявником сплачується судовий збір окремо.
Таким чином, у кожному випадку звернення особи до суду судовий збір цією особою обов'язково повинен бути сплачений, за виключенням випадків, коли позивач, заявник або скаржник звільнені від сплати судового збору.
Порядок сплати судового збору визначено ст. 6 Закону України «Про судовий збір», якою не встановлено звільнення особи від сплати судового збору в разі подання повторно позову після визнання його неподаним та повернення позивачу, в тому числі не передбачено звільнення особи від сплати судового збору в разі його сплати за іншим позовом між тими ж сторонами проте з іншим предметом спору, який було визнано неподаним та повернуто позивачу.
В той же час, відповідно до п.2 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір», сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі повернення заяви або скарги.
Тобто в разі повернення заяви або скарги заявник має право на повернення йому сплаченого судового збору в такій справі, від сплати судового збору при повторному зверненні до суду він не звільняється та зарахування раніше сплаченого судового збору по іншій справі до нової справи, що надійшла до суду, Законом України «Про судовий збір» не передбачено.
При цьому строк заявлення клопотання про повернення судового збору Законом не обмежено, та таке право не обмежено встановленням обставин повторного звернення до суду та використання документу про сплату судового збору повторно. Так, позивач має право повернути судовий збір за його клопотанням по справі № 334/200/26 провадження 2/334/1298/26.
Отже, враховуючи все наведене вище, суд дійшов до висновку про відмову у задоволенні клопотання представника заявника про повернення судового збору у справі №334/880/26 відповідно до платіжної інструкції №31726 від 08.01.2026 на суму 2662,40 грн, оскільки такий платіжний документ врахований у справі № 334/200/26 провадження 2/334/1298/26 і позивач може звернутись із таким клопотанням в межах зазначеної справи.
На підставі та керуючись ст. ст. 12, 255, 256, 352-355 ЦПК України,
У задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс»про повернення судового збору у цивільній справі №334/880/26 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договоромвідмовити.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Запорізького апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів у порядку ст. 354 ЦПК України.
Суддя: Філіпова І. М.