Заводський районний суд м. Запоріжжя
вул. Мирослава Симчича 65, м. Запоріжжя, 69106, тел.099-55-49-125 , inbox@zv.zp.court.gov.ua
Справа № 332/6183/25
Провадження №: 1-кп/332/219/26
16 березня 2026 р. м. Запоріжжя
Заводський районний суд м. Запоріжжя у складі:
головуючого судді - ОСОБА_1 ,
при секретарі судового засідання - ОСОБА_2 ,
за участю: прокурора - ОСОБА_3 ,
обвинуваченого - ОСОБА_4 ,
захисника - адвоката ОСОБА_5 ,
розглянувши у судовому засіданні в залі суду, обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 62023080020000086 від 24.02.2023, за обвинуваченням ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України,
встановив:
в провадженні Заводського районного суду м. Запоріжжя перебуває обвинувальний акт у кримінальному провадженні відносно ОСОБА_4 за обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України, по якому здійснюється судовий розгляд.
У судовому засіданні прокурор заявив клопотання про продовження щодо обвинуваченого ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, мотивуючи свою позицію тим, що ризики, передбачені п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, які були враховані слідчим суддею при обранні обвинуваченому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою не змінилися та продовжують існувати, а тому продовження строку тримання під вартою необхідне для забезпечення розгляду кримінального провадження.
Обвинувачений ОСОБА_4 заперечував щодо продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Захисник обвинуваченого - адвокат ОСОБА_5 , просив відмовити у задоволенні клопотання посилаючись на відсутність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, або у разі продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою застосувати альтеративний запобіжний захід у вигляді застави.
Заслухавши думку учасників провадження, перевіривши обвинувальний акт та додані до нього матеріали, суд приходить до наступного висновку.
Вимогами ч. 1 ст. 331 КПК України визначено, що під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати, обрати або продовжити запобіжний захід щодо обвинуваченого. Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.
Розглядаючи клопотання прокурора про продовження обвинуваченому ОСОБА_4 , запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, суд виходить з такого.
Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи.
Аналогічне відображення принципів вирішення питання застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та продовження строків тримання під вартою щодо особи міститься і в положеннях ст. ст. 177, 178, 183, 199 КПК України.
Згідно зі ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання зазначеним спробам.
Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не може запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 цього Кодексу.
Ухвалою Заводського районного суду м. Запоріжжя від 19.01.2026 року запобіжний захід щодо ОСОБА_4 було продовжено до 19 березня 2026 року включно.
Вирішуючи питання доцільності продовження тримання обвинуваченому ОСОБА_4 під вартою, суд виходить з того, що останній обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України, яке відповідно до ч. 5 ст. 12 КК України є тяжким злочином, за вчинення якого, у разі визнання обвинуваченого ОСОБА_4 винуватим, останньому загрожує покарання у виді позбавлення волі строком від 5 до 10 років. Тому розуміючи наслідки завершення судового розгляду кримінального провадження, ОСОБА_4 може переховуватися від суду з метою ухилення від можливого покарання у виді позбавлення волі.
У зв'язку з цим, суд враховує прецедентну практику Європейського суду з прав людини, який у справі «Ілійков проти Болгарії» від 26.07.2001 року зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування».
Про наявність ризику, визначеного п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, може свідчити те, що ОСОБА_4 , обвинувачується у вчиненні військового злочину, а саме у самовільному залишенні місця тимчасової дислокації підрозділів військової частини, тобто у його невідповідальній поведінці, а отже про можливість вчинення нового кримінального правопорушення.
За таких обставин, суд вважає, що на цей час є наявними зазначені у клопотанні прокурором ризики, передбачені п. п. 1, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України. Ці обставини можуть зашкодити вирішенню завдань кримінального судочинства.
При цьому, суд звертає увагу, що КПК України не вимагає доказів того, що обвинувачений обов'язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому, оскільки під поняттям «ризик» - слід розуміти обґрунтовану ймовірність протидії обвинуваченого кримінальному провадженню у формах, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України.
Запобіжний захід застосовується з метою попередження ризиків здійснення такої поведінки обвинуваченого та, як наслідок, унеможливлення здійснення негативного впливу на хід та результати кримінального провадження.
Тобто, в даному випадку, слідчий, прокурор, слідчий суддя чи суд мають зробити висновки прогностичного характеру, коли доказування спрямоване не на подію, яка відбулася в минулому, а на встановлення фактичних даних, які дозволять стверджувати про подію, яка може статися з достатньою долею ймовірності у майбутньому.
Також суд враховує, що Указом Президента України № 64/2022 на території України з 24.02.2022 введено воєнний стан. Відповідно до п. 8 роз'яснень, наданих Верховним Судом у листі від 03.03.2022 р. N 1/0/2-22 «Щодо окремих питань здійснення кримінального провадження в умовах воєнного стану», оцінюючи ризики, які обґрунтовують доцільність застосування запобіжних заходів загалом та тримання під вартою зокрема, слідчий суддя (суд) керується всіма наявними матеріалами клопотання про застосування (продовження) запобіжного заходу. Водночас як відповідний ризик суди мають ураховувати запровадження воєнного стану та збройну агресію.
Крім того, судом враховується, що відповідно до ч. 8 ст. 176 КПК України під час дії воєнного стану до військовослужбовців, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочинів, передбачених статтями 402-405, 407, 408, 429 Кримінального кодексу України, застосовується виключно запобіжний захід, визначений пунктом 5 частини першої цієї статті, а саме тримання під вартою.
З урахуванням наявності зазначених ризиків, а також з огляду на тяжкість інкримінованого обвинуваченому діяння, строку покарання, яке може бути йому призначено, беручи до уваги обставини, визначені у ст. 178 КПК України, суд приходить до висновку про неможливість застосування до обвинуваченого іншого більш м'якого запобіжного заходу, як на цьому наполягав захисник, який зможе забезпечити виконання покладених на обвинуваченого процесуальних обов'язків, а тому суд вважає за необхідне продовжити обвинуваченому ОСОБА_4 строк тримання під вартою на 60 (шістдесят) днів.
Даних про такий стан здоров'я обвинуваченого ОСОБА_4 , щоб унеможливлював стосовно нього продовження застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, суду не надано.
Відповідно до ч. 4 ст. 183 КПК України під час дії воєнного стану слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначати розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, передбаченого статтями 109-114-2, 258-258-5, 260, 261, 402-405, 407, 408, 429, 437-442 Кримінального кодексу України.
Разом з тим, враховуючи конкретні обставини даного кримінального провадження та клопотання сторони захисту, суд вбачає за можливе визначити альтернативний запобіжний захід, а саме заставу, виходячи із вимог ст.182 КПК України.
Приймаючи до уваги вимоги п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України, та той факт, що злочин, в якому обвинувачується ОСОБА_4 є тяжким, з урахуванням майнового стану обвинуваченого, суд вважає доцільним визначити заставу у розмірі 20 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 66 560, 00 гривень.
У разі внесення вказаної застави на обвинуваченого ОСОБА_4 покладаються обов'язки, передбачені ст.194 КПК України.
Керуючись ст. ст. 177-178, 183, 194, 369 - 372 КПК України, суд
постановив:
Клопотання прокурора про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_4 , - задовольнити.
Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , продовжити на 60 (шістдесят) днів, тобто до 14 травня 2026 року включно, з утриманням у ДУ «Дніпровська установа виконання покарань (№ 4)».
Одночасно ОСОБА_4 визначити запобіжний захід у вигляді застави для забезпечення виконання обов'язків, визначених КПК України.
Розмір застави визначити у межах 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 66 560 гривень 00 копійок (шістдесят шість тисяч п'ятсот шістдесят гривень 00 коп.), яка може бути внесена протягом строку дії даної ухвали як самим обвинуваченим, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок Територіального управління Державної судової адміністрації в Запорізькій області, Отримувач: ТУ ДСА України в Запорізькій області, Код банку отримувача (МФО) - 820172; Банк отримувача: Державна казначейська служба України, м. Київ, Код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 26316700, Рахунок отримувача: UA928201720355289002015001205, Призначення платежу: вид платежу (застава); П.І.Б. особи, за яку вноситься застава; номер справи (провадження); суд, в якому розглядається справа.
Після внесення застави і звільнення з-під варти покласти на ОСОБА_4 обов'язки, передбачені ст. 194 КПК України, в межах строку дії даної ухвали, а саме:
- прибувати на виклик суду;
- повідомляти суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи (несення військової служби);
- не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає без дозволу суду;
Уповноваженій службовій особі місця ув'язнення після внесення застави, перевірки документа, що підтверджує її внесення - негайно здійснити розпорядження про звільнення обвинуваченого з-під варти.
Роз'яснити обвинуваченому чи іншому заставодавцю, відмінному від обвинуваченого, обов'язки, що покладаються у зв'язку з застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави та наслідки його невиконання, а саме: у разі, якщо обвинувачений, будучи належним чином повідомлений, не з'явився за викликом до суду без поважних причин, не повідомив про причину своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов'язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується в порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору. У разі звернення застави в дохід держави суд вирішує питання про застосування до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу.
У разі внесення застави та з моменту звільнення обвинуваченого з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, обвинувачений зобов'язаний виконувати покладені на нього обов'язки, пов'язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.
З моменту звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави обвинувачений вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.
Роз'яснити ОСОБА_4 , що з моменту звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави він вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави, а у разі невиконання покладених на нього обов'язків, застава звертається в дохід держави.
Ухвала може бути оскаржена до Запорізького апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення.
Для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення. Подання апеляційної скарги на ухвалу суду зупиняє набрання нею законної сили, але не зупиняє її виконання.
Копію ухвали направити до адміністрації слідчого ізолятору, де утримується обвинувачений, для виконання.
Суддя: ОСОБА_1