Справа № 309/4511/25
Провадження № 2-з/309/3/26
16 березня 2026 року м. Хуст
Хустський районний суд Закарпатської області в складі:
головуючого судді - Піцура Я.Я.,
за участі секретаря судового засідання - Бондаренко В.В.,
розглянувши заяву представника позивача ОСОБА_1 про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про поділ майна подружжя,
Позивачка звернулася до суду з позовною заявою ОСОБА_3 про поділ майна подружжя.
У позовній заяві просить: 1) визнати об'єкт нерухомого майна - нежитлові приміщення кафе та стоматологічного кабінету за адресою АДРЕСА_1 спільним майном подружжя ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , та визнати за ОСОБА_2 право власності на 1/2 частки даного майна, здійснити його реальний розподіл та виділити їй 1/2 частки в натурі; 2) визнати за ОСОБА_2 право власності на 1/2 частки земельної ділянки площею 0,0117 га в АДРЕСА_1 , кадастровий номер 2110800000:01:08:0711:00456; 3) визнати об'єкт нерухомого майна - житловий будинок та земельну ділянку площею 0,0248 га кадастровий номер 2110800000:01:003:0030, що розташовано по АДРЕСА_2 спільний майном подружжя ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , та визнати за ОСОБА_2 право власності на 1/2 частки даного майна, здійснити його реальний розподіл та виділити їй 1/2 частки в натурі; 4) визнати об'єкт нерухомого майна гараж за адресою АДРЕСА_3 та земельну ділянку з кадастровим номером 2110800000:01:003:0054 спільним майном подружжя ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , та визнати за ОСОБА_2 право власності на 1/2 частки даного майна, здійснити його реальний розподіл та виділити їй 1/2 частки в натурі.
13.03.2026 року представником позивача подано заяву про забезпечення позову в якій просить вжити заходи забезпечення позову шляхом: 1) заборони відповідачу або іншим особам вчиняти будь-які дії щодо відключення та припинення електропостачання, газопостачання, водопостачання та водовідведення нежитлового приміщення кафе та стоматологічного кабінету за адресою АДРЕСА_1 та житлового будинку що розташований по АДРЕСА_4 , АДРЕСА_5 , та заборонити відповідачу або іншим особам проводити будівельні роботи в нежитлових приміщеннях кафе та стоматологічного кабінету за адресою АДРЕСА_1 та житлового будинку що розташований по АДРЕСА_4 , АДРЕСА_5 . Заява обґрунтована тим, що об'єкти нерухомого майна, що є предметом спору зареєстровані за відповідачем. Всі угоди щодо електропостачання, газопостачання, водопостачання укладені саме з ним, і у нього є всі технічні можливості щодо відключення об'єктів без згоди позивача. У разі таких дій буде порушено право співвласника та повністю припинено діяльність кафе, де продовжує здійснювати підприємницьку діяльність ОСОБА_2 , а це може вплинути на вартість об'єкту та його технічні характеристики. Також ОСОБА_3 після розірвання шлюбу почав активно проводити будівельні роботи в спірних об'єктах, що може змінити технічні характеристики нерухомого майна. Вважає, що невжиття заходів забезпечення позову може утруднити подальше виконання рішення суду у даній справі.
З даного приводу суд зазначає наступне.
У відповідності до положень частини 1 ст. 153 ЦПК України, заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.
Згідно з ч.1, 2 ст.149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Під забезпеченням позову слід розуміти вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача, які гарантують реальне виконання судового рішення, прийнятого за його позовом.
Відповідно до п.п. 2, 4 ч.1 ст. 150 ЦПК України, позов забезпечується: забороною вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов'язання.
Частиною 3 цієї ж статті визначено, що заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.
Співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.
Відповідно до роз'яснень п.4 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 2006 року №9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 15 вересня 2020 року у справі № 753/22860/17 (провадження № 14-88цс20) зазначено, що "умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача. Гарантії справедливого суду діють не тільки під час розгляду справи, але й під час виконання судового рішення. Зокрема тому, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд повинен врахувати, що вжиття відповідних заходів може забезпечити належне виконання рішення про задоволення позову у разі ухвалення цього рішення, а їх невжиття, - навпаки, ускладнити або навіть унеможливити таке виконання. Конкретний захід забезпечення позову буде домірним позовній вимозі, якщо при його застосуванні забезпечується: збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору; можливість ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження прав та охоронюваних інтересів інших учасників справи чи осіб, що не є її учасниками; можливість виконання судового рішення у разі задоволення вимог, які є ефективними способами захисту порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача. […] Цей спір стосується, зокрема, майнових прав на ј частину будинку. Апеляційний суд встановив, що відповідачка під час розгляду справи зареєструвала право власності на будинок. Тому через ризик його відчуження на користь третіх осіб невжиття заходів забезпечення позову у вигляді арешту ј частини будинку може істотно ускладнити ефективний захист прав позивача у випадку задоволення його позову. Те, що відповідачка проживає у будинку впродовж десяти років і після державної реєстрації її права власності на нього ще не вчинила дії, що могли би підтвердити намір відчужити будинок, зокрема, не зверталася до ріелторів і не розміщувала оголошення про продаж, не спростовують висновки апеляційного суду про наявність у відповідачки як в одноособового власника можливості вільно розпорядитись будинком, якщо не вжити заходи забезпечення позову. Крім того, той вид забезпечення позову, який застосував апеляційний суд, є домірним заявленим позовним вимогам. Немає підстав вважати, що застосування такого заходу призведе до невиправданого обмеження майнових прав відповідачки, оскільки будинок залишається в її володінні та користуванні, а можливість розпоряджатися обмежується на певний час лише щодо частини, якої стосується спір".
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 24 квітня 2024 рокуу справі № 754/5683/22 (провадження № 14-28цс23) зазначено, що:
"38. Велика Палата Верховного Суду підтверджує сформульовані нею у справах № 914/1570/20, № 381/4019/18 висновки та додатково зазначає таке.
40. Після набрання чинності Законом № 2147-VIII частини першу, другу статті 149 ЦПК України викладено в такій редакції: "Суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 ЦПК України заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, а також з інших підстав, визначених законом".
41. Тобто з 15 грудня 2017 року законодавець серед передумов забезпечення позову визначає можливий вплив невжиття заходів забезпечення позову не тільки на виконання рішення суду, а й на можливість ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
42. Тлумачення наведених норм процесуального права дає підстави для висновку, що можливість забезпечення судом позову не пов'язується з тим, чи підлягає рішення суду, ухвалене по суті спору, примусовому виконанню.
43. Цивільний процесуальний закон не забороняє вживати заходи забезпечення позову у справі, рішення у якій не підлягає примусовому виконанню, якщо забезпечення позову сприятиме ефективному захисту порушених прав позивача. І навпаки, якщо рішення у справі підлягатиме примусовому виконанню, вжиття заходів забезпечення позову, зокрема накладення арешту на майно, не завжди може бути необхідним та співмірним із пред'явленими вимогами позову і відповідати характеру порушеного права позивача.
45. Жодних обмежень щодо застосування такого виду забезпечення позову, як накладення арешту на майно (грошові кошти), лише у сфері майнових спорів або заборони його застосування при вирішенні немайнового спору цивільне процесуальне законодавство не містить.
46. Тому Велика Палата Верховного Суду констатує, що як характер спору (майновий або немайновий), так і те, чи підлягає судове рішення у конкретній справі примусовому виконанню, не мають вирішального значення при дослідженні судом питання про наявність підстав для вжиття заходів забезпечення позову.
47. Ключовим є встановлення судом: 1) наявності спору між сторонами; 2) ризику незабезпечення ефективного захисту порушених прав позивача, який може проявлятися як через вплив на виконуваність рішення суду у конкретній справі, так і шляхом перешкоджання поновленню порушених чи оспорюваних прав позивача, за захистом яких він звернувся до суду; 3) співмірності обраного позивачем виду забезпечення позову з пред'явленими позовними вимогами та 4) дійсної мети звернення особи до суду з заявою про забезпечення позову, зокрема, чи не є таке звернення спрямованим на зловживання учасником справи своїми правами.
48. Наявність або відсутність підстав для забезпечення позову суд вирішує в кожній конкретній справі з урахуванням установлених фактичних обставин такої справи та загальних передумов для вчинення відповідної процесуальної дії.
57. Апеляційний суд обґрунтовано прийняв до уваги, що без вжиття заходів забезпечення позову відповідачка має можливість безперешкодно відчужити спірне нерухоме майно. Водночас відсутні підстави вважати, що застосування такого заходу забезпечення позову призведе до невиправданого обмеження майнових прав відповідачки, оскільки квартира залишається в її володінні та користуванні.
63. У справі № 910/8298/21 Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду з посиланням на правовий висновок, сформульований у постанові Верховного Суду у складі суддів об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 16 серпня 2018 року у справі № 910/1040/18, зазначив: "У випадку звернення особи до суду з позовними вимогами немайнового характеру, судове рішення у разі задоволення яких не вимагатиме примусового виконання, то в такому випадку має застосовуватися та досліджуватися така підстава вжиття заходів забезпечення позову, як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду. Водночас у таких немайнових спорах має досліджуватися, чи не призведе невжиття заявленого заходу забезпечення позову до порушення вимоги щодо справедливого та ефективного захисту порушених прав, оскільки позивач не зможе їх захистити в межах одного судового провадження за його позовом без нових звернень до суду".
У даному випадку позивачем пред'явлено позов про реальний розподіл майна подружжя. Вказане майно зареєстроване на праві власності за відповідачем. Суд вважає доречним покликання представника позивача на те, що відповідач, як особа за яким зареєстроване дане майно та з якою укладені усі договори електропостачання, газопостачання, водопостачання має можливість здійснити припинення відповідного постачання. Також відповідач мА можливість проводити будівельні роботи в спірних об'єктах. Вказане у свою чергу може призвести до зміни технічних характеристик та вартості спірного майна, тобто фактичного стану предмету спору, що може мати наслідком неможливість позивача захистити свої права в межах одного судового провадження за його позовом без нових звернень до суду. Отже наявні підстави для забезпечення позову у вигляді заборони відповідачу та іншим особам вчиняти певні дії.
Вжиття таких заходів забезпечення позову є співмірними із заявленими вимогами.
При цьому такі заборони є тимчасовими заходами та спрямовані на забезпечення виконання судового рішення.
У зв'язку суд вважає, що заява про забезпечення позову є обґрунтованою і підлягає до задоволення.
Керуючись ст.ст.151-153 ЦПК України,
Заяву представника позивача Томищ М.С. про забезпечення позову задовольнити.
Заборонити ОСОБА_3 або іншим особам вчиняти будь-які дії щодо відключення та припинення електропостачання, газопостачання, водопостачання та водовідведення об'єктів нерухомого майна, а саме нежитлового приміщення кафе та стоматологічного кабінету за адресою АДРЕСА_1 , та житлового будинку що розташований по АДРЕСА_2 , та заборонити ОСОБА_3 або іншим особам проводити будівельні роботи в нежитлових приміщеннях кафе та стоматологічного кабінету за адресою АДРЕСА_1 , та житлового будинку що розташований по АДРЕСА_2 .
Допустити ухвалу до негайного виконання з дня її постановлення.
Зупинити провадження у справи на час проведення експертизи.
Примірник ухвали про забезпечення позову направити учасникам справи.
Ухвала суду може бути оскаржена безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду протягом 15 днів з дня її проголошення.
Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання.
Стягувач: ОСОБА_2 , мешканка АДРЕСА_6 , РНОКПП НОМЕР_1 ;
Боржник: ОСОБА_3 , мешканець АДРЕСА_6 , РНОКПП НОМЕР_2 .
Строк пред'явлення до виконання по 16 березня 2029 року.
Повний текст ухвали складено 16.03.2026 року.
Суддя Хустського
районного суду: Піцур Я.Я.