Справа № 308/3569/26
1-кс/308/1481/26
10 березня 2026 року м. Ужгород
Слідчий суддя Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області ОСОБА_1 , за участі секретаря судових засідань - ОСОБА_2 , у присутності: прокурора - ОСОБА_3 , підозрюваного ОСОБА_4 та його захисника - адвоката ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Ужгороді клопотання прокурора Закарпатської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону ОСОБА_3 , у кримінальному провадженні № 12026070000000023 від 22.01.2026 року, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України, -
10 березня 2026 року до слідчого судді надійшло клопотання прокурора Закарпатської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону ОСОБА_3 , у кримінальному провадженні № 12026070000000023 від 22.01.2026 року, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України.
В обґрунтування клопотання прокурор зазначив, що у невстановленої досудовим розслідуванням особи, в невстановлений досудовим розслідуванням точний час, але не пізніше 02.01.2026 року, та у невстановленому досудовим розслідуванням точному місці, з метою особистого протиправного збагачення, виник злочинний умисел, спрямований на організацію незаконного переправлення осіб призовного віку від 18 до 60 років, яким в умовах правового режиму воєнного стану обмежено виїзд за межі України, через державний кордон України шляхом протиправного перетинання останніми державного кордону України поза межами офіційних пунктів пропуску.
У подальшому 03.01.2026 усвідомлюючи необхідність для вчинення запланованих раніше кримінальних правопорушень, невстановлена досудовим розслідуванням особа, діючи умисно, з корисливих мотивів, за допомогою мобільного додатку-месенджера «Telegram» де остання зареєстрована під ніком-логіном « ІНФОРМАЦІЯ_2 » підшукала громадянина України ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (далі - ОСОБА_6 ), якому під час дії правового режиму воєнного стану обмежено виїзд за межі України, та якому повідомила, що зможе організувати його незаконне переправлення через державний кордон України поза межами пунктів пропуску, за грошову винагороду у сумі 7 800 доларів США, розмежовуючи при цьому вказану вище ціну, а також спосіб передачі вказаних вище грошових коштів, а саме 4 000 доларів США до переправки через державний кордон України та 3 800 доларів США безпосередньо перед нею, обумовивши при цьому можливі дату, місце та механізм його протиправного переплавлення через державний кордон України, на що ОСОБА_6 дав свою згоду.
15.01.2026 невстановлена досудовим розслідуванням особа, діючи умисно, з корисливих мотивів, використовуючи мобільний додаток-месенджер «Telegram» з ніком-логіном « ІНФОРМАЦІЯ_2 », повторно зв'язалась з ОСОБА_6 , та надала останньому поради щодо незаконного перетину державного кордону України, надавши при цьому вказівку щодо підготовки до такого перетину, адже воно відбуватиметься протягом 4 днів, за які останній матиме пішки слідувати вказаному невстановленою досудовим розслідуванням особою маршруту, а також надала ОСОБА_6 поради щодо придбання необхідного для такого перетину спорядження.
Надалі розуміючи неможливість одноособово вчиняти зазначені кримінальні правопорушення, невстановлена досудовим розслідуванням особа, діючи умисно, при невстановлених досудовим розслідуванням обставинах, місці та часі, проте не пізніше 20.02.2026 залучила до своєї протиправної діяльності бувшого військовослужбовця - ветерана ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_4 (далі - ОСОБА_7 ), діючого працівника поліції - оперуповноваженого сектору кримінальної поліції відділу поліції № 2 (з обслуговування житлових масивів «Позняки» та «Осокорки») Дарницького управління поліції Головного управління Національної поліції у місті Києві підполковника поліції ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а також інших наразі невстановлених досудовим розслідуванням осіб.
Як зазначає прокурор, невстановлена досудовим розслідуванням особа розподілила функції між кожним з учасників, які полягали в наступному: ОСОБА_7 будучи ветераном війни та ОСОБА_4 будучи правоохоронцем мали використовуючи суспільне відношення до них, а також будучи обізнаними в методах роботи правоохоронних органів здійснити логістичне перевезення ОСОБА_6 з міста Києва до села Луги Рахівського району Закарпатської області, здійснюючи при цьому об?їзди та безперешкодні проїзди блокпостів, а також патрулів Національної поліції України, Національної гвардії України та державної прикордонної служби України, після чого отримати свою частку за пророблену роботу в сумі 3 800 доларів США на двох, а невстановлені досудовим розслідуванням особи мали здійснити розрахунок ОСОБА_6 , та перерахувати-конвертувати перший транш сплачуваних ним грошових коштів в розмірі 4 000 доларів США в криптовалюту, поповнивши при цьому невстановлений досудовим розслідуванням криптогаманець.
У подальшому 06.03.2026 невстановлена досудовим розслідуванням особа діючи з корисливих мотивів, за попередньою змовою групою осіб з ОСОБА_7 , ОСОБА_4 , а також інших невстановлених досудовим розслідуванням осіб використовуючи мобільний додаток-месенджер «Telegram» з ніком-логіном « ІНФОРМАЦІЯ_2 », повторно зв?язалась з ОСОБА_6 , та надала останньому поради щодо незаконного перетину державного кордону України, надавши при цьому вказівку о 08 годині 00 хвилин 07.03.2026 прибути до станції метро «Лісова» що знаходиться у Деснянському районі міста Києва, з метою подальшого перетину державного кордону України, та мати при собі підготовлені до попередніх порад та вказівок речі (туристичну амуніцію) та грошові кошти, в сумі 7 800 доларів США, поділивши їх на 4 000 доларів США та 3 800 доларів США, на що ОСОБА_6 надав свою згоду.
Наступного дня, тобто 07.03.2026 о 08 годині 00 хвилин, ОСОБА_6 , діючи за порадами та вказівками невстановленої досудовим розслідуванням особи, прибув до станції метро «Лісова» що знаходиться у Деснянському районі міста Києва.
В той же час дві невстановлені досудовим розслідуванням особи, діючи з корисливого мотиву, за попередньою змовою групою осіб, спільно з невстановленою досудовим розслідуванням особою, ОСОБА_7 та ОСОБА_4 , відповідно до розробленого раніше злочинного плану, використовуючи додаток-месенджер «Telegram» з ніком-логіном « ІНФОРМАЦІЯ_5 », зв?язались з ОСОБА_6 , після чого уточнивши його місцезнаходження, неподалік від станції метро «Лісова» що знаходиться у Деснянському районі міста Києва, зустрілись з останнім та надавши йому поради та вказівки щодо подальшого перетину державного кордону України, отримали «передплату» за свої незаконні послуги в розмірі 4 000 доларів США, після чого перерахували-конвертували в криптовалюту, поповнивши при цьому невстановлений досудовим розслідуванням криптогаманець, використовуючи невстановлений досудовим розслідуванням термінал-касу перерахунку грошових коштів.
В той же час ОСОБА_7 та ОСОБА_4 діючи з корисливого мотиву, за попередньою змовою групою осіб з невстановленими досудовим розслідуванням особами, відповідно до розробленого раніше злочинного плану, використовуючи транспортний засіб марки «Hyundai» моделі «Sonata» д.н.з. НОМЕР_1 , за кермом якого перебував ОСОБА_7 , а ОСОБА_4 , сидів на передньому пасажирському сидінні, прибули до заздалегідь домовленого місця зустрічі, де на них вже чекали дві невстановлені досудовим розслідуванням особи та ОСОБА_6 .
Після чого ОСОБА_6 , відповідно до вказівок ОСОБА_7 та ОСОБА_4 , сів на заднє пасажирське сидіння вказаного вище транспортного засобу. У подальшому відповідно до попередніх домовленостей ОСОБА_7 та ОСОБА_4 діючи з корисливого мотиву, за попередньою змовою групою осіб з невстановленими досудовим розслідуванням особами, відповідно до розробленого раніше злочинного плану, використовуючи транспортний засіб марки «Hyundai» моделі «Sonata» д.н.з. НОМЕР_1 , почали рух до Закарпатської області, з метою перевезення ОСОБА_6 .
Під час руху до Закарпатської області, а саме до села Луги Рахівського району, ОСОБА_7 та ОСОБА_4 діючи з корисливого мотиву, за попередньою змовою групою осіб з невстановленими досудовим розслідуванням особами, відповідно до розробленого раніше злочинного плану, перевозячи ОСОБА_6 , надали останньому поради та вказівки щодо незаконного перетину державного кордону України, а також неодноразово здійснювали об?їзди та безперешкодні проїзди блокпостів, а також патрулів НПУ, НГУ, та ДПСУ, використовуючи при цьому наявне у ОСОБА_4 службове посвідчення працівника поліції, а також ветеранське та інвалідне посвідчення належні ОСОБА_7 .
У подальшому 07.03.2026 приблизно о 22 годині 30 хвилин ОСОБА_7 та ОСОБА_4 діючи з корисливого мотиву, за попередньою змовою групою осіб з невстановленими досудовим розслідуванням особами, відповідно до розробленого раніше злочинного плану, привезли ОСОБА_6 до околиці села Луги Рахівського району Закарпатської області, де отримали від останнього свою частку «грошової винагороди» за свої злочинні дії, в сумі 3 800 доларів США.
В той же час невстановлена досудовим розслідуванням особа діючи з корисливих мотивів, за попередньою змовою групою осіб з ОСОБА_7 , ОСОБА_4 , а також інших невстановлених досудовим розслідуванням осіб використовуючи мобільний додаток-месенджер «Telegram» з ніком-логіном « ІНФОРМАЦІЯ_2 », повторно зв?язалась з ОСОБА_6 , та відправила останньому картографічний файл «Lugi osmand.gps» на якому знаходився намічений піший маршрут з України до Румунії.
Надалі ОСОБА_7 та ОСОБА_4 діючи з корисливого мотиву, за попередньою змовою групою осіб з невстановленими досудовим розслідуванням особами, відповідно до розробленого раніше злочинного плану, використовуючи транспортний засіб марки «Hyundai» моделі «Sonata» д.н.з. НОМЕР_1 почали рух, до «кінцевої зупинки», куди останні мали перевезти ОСОБА_6 , однак не змогли вчинити заплановані злочинні дії до кінця, у зв?язку з їх виявленням правоохоронними органами.
За таких обставин, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 332 Кримінального кодексу України, а саме: організація незаконного переправлення осіб через державний кордон України, сприяння їх вчиненню порадами, вказівками, наданням засобів та усуненням перешкод, за попередньою змовою групою осіб, з корисливих мотивів.
08.03.2026 ОСОБА_4 , повідомлено про підозру за ч. 3 ст. 332 КК України.
Прокурор зазначає, що обґрунтованість підозри ОСОБА_4 , у вчиненні вищевказаного кримінального правопорушення ґрунтується на зібраних у ході досудового розслідування доказах, а саме: допитами свідків, протоколом пред'явлення особи для впізнання за фотознімками, протоколами оглядів мобільних телефонів та іншими матеріали в їх сукупності.
На думку сторони обвинувачення, під час досудового розслідування встановлені ризики, передбачені ст. 177 КПК України, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний може:
- переховуватися від органів досудового розслідування та суду;
- знищити, сховати документи, речі які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;
- незаконно впливати на інших підозрюваних, свідків у цьому ж кримінальному провадженні;
- перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, зокрема шляхом погодження показань з особами, причетними до вчинення інкримінованого кримінального правопорушення;
- вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення в якому підозрюється.
Таким чином, орган досудового розслідування просить слідчого суддю застосувати відносно підозрюваного діючого працівника поліції - оперуповноваженого сектору кримінальної поліції відділу поліції № 2 (з обслуговування житлових масивів «Позняки» та «Осокорки») Дарницького управління поліції Головного управління Національної поліції у місті Києві підполковника поліції ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого за адресою АДРЕСА_1 , фактично проживаючого за адресою АДРЕСА_2 , запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на 60 днів.
Прокурор у судовому засіданні клопотання підтримав та просив задовольнити, посилаючись на обставини, викладені у клопотанні та додані до нього матеріали кримінального провадження.
Захисник підозрюваного ОСОБА_4 - адвокат ОСОБА_5 категорично заперечив щодо клопотання сторони обвинувачення, та просив відмовити у його задоволенні. Просив застосувати відносно підозрюваного запобіжний захід не пов'язаний із триманням під вартою та ізоляцією від суспільства.
Окрім того, захисником підозрюваного ОСОБА_4 - адвокатом ОСОБА_5 , подано заяву про взяття особи на особисту поруку.
Підозрюваний у судовому засіданні свою вину в інкримінованому йому правопорушенні не визнав, просив застосувати до нього більш м'який запобіжний захід та підтримав думку свого захисника. Щодо заяви про взяття на особисту поруку - просив таку задовільнити.
Прокурор у судовому засіданні категорично заперечив щодо задоволення заяви захисника про взята на особисту поруку.
Заслухавши позицію прокурора з приводу внесеного клопотання, пояснення підозрюваного та його захисника, дослідивши клопотання та додані до нього матеріали кримінального провадження, слідчий суддя дійшов наступного висновку.
У відповідності до вимог ст. 177 КПК України - метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків. Застосування таких заходів завжди пов'язано із необхідністю запобігання ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.
Підставами застосування запобіжного заходу є обґрунтованість підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення та наявність ризику (ризиків), перелік яких встановлено пунктами 1 - 5 ч. 1 ст. 177 КПК.
У відповідності до ст. 176 КПК України запобіжними заходами є: особисте зобов'язання; особиста порука; застава; домашній арешт; тримання під вартою.
Слідчий суддя, суд відмовляє у застосуванні запобіжного заходу, якщо слідчий, прокурор не доведе, що встановлені під час розгляду клопотання про застосування запобіжних заходів обставини, є достатніми для переконання, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів, передбачених частиною першою цієї статті, не може запобігти доведеним під час розгляду ризику або ризикам. При цьому найбільш м'яким запобіжним заходом є особисте зобов'язання, а найбільш суворим - тримання під вартою.
Як зазначено у ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:
1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;
2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;
3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Слідчий суддя, суд зобов'язаний постановити ухвалу про відмову в застосуванні запобіжного заходу, якщо під час розгляду клопотання прокурор не доведе наявність всіх обставин, передбачених частиною першою цієї статті.
Якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м'який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов'язки, передбачені частиною п'ятою цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.
Відповідно до ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п'ятою статті 176 цього Кодексу. Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як: до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років.
Слідчим суддею встановлено, що Головним управлінням Національної поліції в Закарпатській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12026070000000023 від 22.01.2026 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України.
08.03.2026 року ОСОБА_4 , повідомлено про підозру за ч. 3 ст.332 КК України.
Перевіряючи обґрунтованість підозри, слідчий суддя виходить з практики Європейського суду з прав людини та вважає, що дані, які вказують на обґрунтовану підозру, та навіть в сторонньої людини не можуть викликати розумних сумнівів щодо можливого вчинення підозрюваним ОСОБА_4 інкримінованого йому кримінального правопорушення, містяться в їх сукупності в матеріалах, здобутих в ході проведення досудового розслідування у кримінальному провадженні та доданих до клопотання, а саме: повідомленням про виявлення кримінального правопорушення від 21.06.2026 року, рапортом від 22.01.2026 року, протоколом допиту свідка від 02.02.2026 року, протоколом огляду від 07.03.2026 року, протоколом допиту свідка від 08.03.2026 року, протоколом затримання від 08.03.2026 року, протоколом пред'явлення особи для впізнання від 08.03.2026 року, протоколом огляду предмета від 09.03.2026 року, протоколом огляду предмета від 08.03.2026 року, протоколом пред'явлення транспортного засобу для впізнання за фотознімками від 08.03.2026 року, що у їх сукупності, тим самим встановлена достатність доказів для підозри ОСОБА_4 , у вчиненні ним кримінального правопорушення передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України.
Вказані докази слідчий суддя вважає достатніми для визначення поняття обґрунтованої підозри ОСОБА_4 у вчиненні інкримінованому йому кримінального правопорушення.
Між тим, поняття «обґрунтована підозра» з позиції Європейського суду з прав людини (справа «Нечипорук і Йонкало проти України» (заява № 42310/04), рішення від 21.04.2011 року) означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення. Також вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення (рішення у справах «Мюррей проти Об'єднаного Королівства» від 28.10.1994 року, «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30.08.1990 року).
Водночас слідчий суддя констатує, що під час вирішення питання щодо застосування запобіжних заходів оцінка наданих слідчому судді доказів здійснюється не в контексті доведення чи не доведення винуватості особи, з метою досягнення таких висновків, які необхідні суду при постановленні вироку, а з тією метою, щоб встановити чи є підозра обґрунтованою, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення.
Разом з тим, слідчий суддя дослідивши матеріали клопотання та додані до нього докази також дійшов висновку про обґрунтованість ризиків, передбачених у п.п. 1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме що підозрюваний ОСОБА_4 , може ухилятися від органу досудового розслідування та суду оскільки злочин який інкримінують йому є тяжким та передбачає покарання у виді позбавлення волі строком до 9-ти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років з конфіскацією майна, та будучи обізнаною про покарання, що їй загрожує за інкримінований їй злочин для уникнення покарання може переховуватися від органу досудового розслідування та суду.
Підозрюваний ОСОБА_4 може здійснювати незаконний вплив на свідків чи інших учасників кримінального провадження. Ризик передбачений п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України наявний у зв'язку з тим, що у разі обрання запобіжного заходу не пов'язаного з триманням під вартою неможливо буде запобігти контактам ОСОБА_4 , з іншими невстановленими співучасниками вчинення злочину, з якими ОСОБА_4 , перебуваючи на свободі зможе вільно спілкуватись.
Однак, ризик передбачений п. 2, ч. 1 ст. 177 КПК України, не знайшов свого підтвердження у матеріалах клопотання, оскільки прокурором не доведено яким саме чином підозрюваний може знищити, сховати документи, речі які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення.
Також, слідчий суддя не погоджується з доводами сторони обвинувачення про те, що наявні ризики, передбачений п.п. 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме що ОСОБА_4 , може перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином чи вчинити інше кримінальне правопорушення, оскільки ОСОБА_4 , раніше взагалі не судимий, а клопотання сторони обвинувачення не містить жодного обґрунтування таких ризиків та відомостей про імовірні спроби/дії підозрюваного допустити поза процесуальну поведінку.
Отже, прокурором жодним чином не доведено наявність ризиків передбачених п. 2, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Слідчий суддя враховує, що підозрюваним у даному кримінальному провадженні є ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянин України, українець, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , з повною вищою освітою, має постійне місце роботи, оперуповноважений сектору кримінальної поліції відділу поліції № 2 (з обслуговування житлових масивів «Позняки» та «Осокорки») Дарницького управління поліції Головного управління Національної поліції у місті Києві, підполковник поліції, одружений, має на утриманні двох неповнолітніх дітей ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_6 та ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , за місцем роботи та проживання характеризується позитивно, має державні відзнаки та нагороди, до кримінальної відповідальності не притягувався, запобіжний захід не обирався, раніше не судимий.
Слідчим суддею досліджено та розглянуто клопотання сторони захисту про взяття підозрюваного ОСОБА_4 на особисту поруку.
Згідно ч. 1 ст. 180 КПК України, особиста порука полягає у наданні особами, яких слідчий суддя, суд вважає такими, що заслуговують на довіру, письмового зобов'язання про те, що вони поручаються за виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків відповідно до статті 194 цього Кодексу і зобов'язуються за необхідності доставити його до органу досудового розслідування чи в суд на першу про те вимогу.
Особиста порука як запобіжний захід застосовується з метою забезпечення належної поведінки підозрюваного та його своєчасної участі в кримінальному провадженні.
Особиста порука основана на довірі до поручителя з боку суду, яка, в свою чергу, ґрунтується на особливих моральних якостях поручителя, його авторитеті, зокрема, для підозрюваного, що робить можливим для поручителя забезпечити виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків та у разі потреби - доставку його до органу розслідування чи в суд на першу вимогу.
Враховуючи тяжкість кримінального правопорушення у якому підозрюється ОСОБА_4 , обставини та спосіб його вчинення, наявність вищевказаних ризиків, дані про особу підозрюваного, слідчий суддя приходить до висновку, що запобіжний захід у вигляді особистої поруки не зможе запобігти вищезазначеним ризикам та забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного.
Слідчий суддя погоджується з доводами органу досудового розслідування щодо наявності достатніх підстав вважати, що будь-який інший запобіжний захід, не пов'язаний із позбавленням волі, не зможе забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного ОСОБА_4 , не зменшить наявність вищевказаних ризиків та не зможе перешкодити їх реалізації на даній стадії кримінального провадження.
З урахуванням викладеного слідчий суддя дійшов висновку, що для убезпечення вищезазначених ризиків слід обрати щодо підозрюваного запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Разом з тим, при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання від вартою, суд, відповідно до ч. 2 ст. 183 КПК України, визначаючи розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків, передбачених цим Кодексом, оскільки у іншому кримінальному провадженні вже визначався розмір застави і прокурором не повідомлено суд про порушення такого запобіжного заходу.
Застава полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків, під умовою звернення внесених коштів у доход держави в разі невиконання цих обов'язків, розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього.
Для того, щоб розмір застави можна було вважати таким, що здатен забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого суд з урахуванням положень ст. ст.177, 178 КПК України, повинен раціонально співставити його з доведеними у справі ризиками, даними про особу обвинуваченого, тяжкістю злочину у вчиненні якого він підозрюється. При цьому, необхідно мати на увазі, що розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави, буде достатнім стримуючим засобом, щоб у особи, щодо якої застосовано заставу, не виникало бажання будь-яким чином перешкоджати встановленню істини у кримінальному провадженні.
Відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України розмір застави визначається у таких межах: щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
При цьому слідчий суддя не вбачає жодних підстав задля виходу за межі законодавчо встановленого розміру застави, оскільки прокурором не доведена виключність підстав та не повідомлено про наявність жодних порушень запобіжного заходу у вигляді застави.
З урахуванням викладеного, беручи до уваги всі обставини, перелічені у ст. 178 КПК, суд приходить до переконання, що для забезпечення виконання підозрюваним, передбачених КПК України вимог, слід визначити заставу у сорок розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 133 120,00 грн. (Сто тридцять три тисячі сто двадцять гривень 00 копійок).
У разі внесення застави, зобов'язати підозрюваного ОСОБА_4 у строк до 05 травня 2026 року включно прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора або слідчого судді за кожним їхнім викликом, вимогою та визначеною ними періодичністю, а також виконувати обов'язки, передбачені статтею 194 КПК, а саме:
- не відлучатися із м. Києва без дозволу слідчого або прокурора;
- повідомляти слідчого, прокурора або суд про зміну свого місця проживання та місця роботи;
- не спілкуватися із потерпілим, свідками, спеціалістами, експертами у цьому кримінальному провадженні;
- здати на зберігання до Головного управління Державної міграційної служби у Закарпатській області свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Керуючись ст. ст. 177-178, 180, 183, 186, 193, 194, 309, 392, 395 КПК України, -
Відмовити у задоволенні заяви від 10.03.2026 року захисника - адвоката ОСОБА_5 про взяття особи на поруці.
Клопотання прокурора задовольнити.
Застосувати до підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 60 днів, тобто до 05 травня 2026 року включно.
Строк тримання під вартою рахувати з 08 березня 2026 року з 00 год. 53 хв.
Визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання ОСОБА_4 обов'язків, передбачених КПК України - у сорок розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 133 120,00 грн. (Сто тридцять три тисячі сто двадцять гривень 00 копійок).
Роз'яснити, що відповідно до ч. 7 ст. 182 КПК України підозрюваний ОСОБА_4 або заставодавець мають право в будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
У разі внесення застави, зобов'язати підозрюваного ОСОБА_4 у строк до 05 травня 2026 року включно прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора або слідчого судді за кожним їхнім викликом, вимогою та визначеною ними періодичністю, а також виконувати обов'язки, передбачені статтею 194 КПК, а саме:
- не відлучатися із м. Києва без дозволу слідчого або прокурора;
- повідомляти слідчого, прокурора або суд про зміну свого місця проживання та місця роботи;
- не спілкуватися із потерпілим, свідками, спеціалістами, експертами у цьому кримінальному провадженні;
- здати на зберігання до Головного управління Державної міграційної служби у Закарпатській області свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Також роз'яснити підозрюваному ОСОБА_4 що в разі невиконання вище перерахованих обов'язків до нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід і на нього може бути накладено грошове стягнення в розмірі від 0,25 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб до 2 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Копію ухвали вручити прокурору, підозрюваному та його захиснику та надіслати начальнику Державної установи «Закарпатська установа виконання покарань (№ 9)», - для відому та виконання.
Під час досудового розслідування можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали слідчого судді про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або відмову в його застосуванні.
Оскарження ухвал слідчого судді здійснюється в апеляційному порядку. Апеляційна скарга подається на судові рішення, ухвалені судом першої інстанції, - через суд, який ухвалив судове рішення. Апеляційна скарга може бути подана на ухвалу слідчого судді - протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1