Справа № 308/3788/26
16 березня 2026 року м. Ужгород
Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області у складі головуючого судді ОСОБА_1 , за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , обвинуваченого ОСОБА_4 та його захисника адвоката ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі судових засідань Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області обвинувальий акт в кримінальному провадженні №12025071170000592 від 18.09.2025 за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч.1 ст.121 Кримінального кодексу України,-
В провадженні суду перебуває на розгляді обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025071170000592 від 18.09.2025 року, за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч.1 ст.121 Кримінального кодексу України.
В підготовчому судовому засіданні прокурором заявлено клопотання про продовження обвинуваченому ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
В обґрунтування клопотань прокурор зазначає, що ОСОБА_4 обвинувачуються у вчиненні тяжкого злочину, передбаченому ч.1 ст. 121 КК України. Крім того, прокурор вказує на те, що обвинувачений ОСОБА_4 без застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою може вдатися до спроб: переховування від суду (п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України), незаконно впливати на свідків у кримінальному провадження (п.3 ч.1 ст.177 КПК України), перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином (п.4 ч.1 ст.177 КПК України), вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому обвинувачується (п.5 ч.1 ст.177 КПК України). Застосування до обвинуваченого більш м'якого запобіжного заходу, на думку прокурора, не може усунути існування ризиків, передбаченихст.177 КПК України і не забезпечить його належну процесуальну поведінку.
Позиції сторони захисту та сторони обвинувачення з приводу заявленого клопотання.
В судовому засіданні прокурор підтримав подане ним клопотання. Пояснив, що наразі продовжують існувати ризики, передбачені ч.1 ст.177 КПК України.
Обвинувачений та його захисник адвокат ОСОБА_5 не заперечили проти задоволення клопотання прокурора.
Вислухавши думку учасників процесу, дослідивши обвинувальний акт з додатками, суд приходить до наступного.
Відповідно до ч. 1,2 ст. 331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати, обрати або продовжити запобіжний захід щодо обвинуваченого. При розгляді таких клопотань суд додержується правил, передбачених розділом II цього Кодексу. Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Згідно з ч. 1 ст. 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у ст.177 КПК України, суд зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, в тому числі тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він обвинувачується.
Відповідно до ч. 1 ст. 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у ст.177 КПК України суд зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, в тому числі тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він обвинувачується, наявність судимостей у обвинуваченого тощо.
Аналізуючи положення ст. 194 КПК України разом із загальними положеннями КПК України щодо судового провадження в суді першої інстанції, можна дійти висновку, що суд не надає оцінку наявності обґрунтованої підозри під час вирішення питання щодо обрання заходу забезпечення кримінального провадження, бо такі дії передбачають оцінку доказів, яка може бути надана судом лише в нарадчій кімнаті на стадії ухвалення вироку. Зазначене свідчить про те, що на стадії судового розгляду суд не може робити висновок щодо обґрунтованості підозри чи то обвинувачення безпосередньо шляхом надання оцінки доказів у справі, а повинен виходити з поняття наявності відомостей, які здатні переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа могла вчинити це правопорушення. Цими відомостями, на думку суду, є висунуте в передбаченому законом порядку обвинувачення, яке є предметом дослідження суду наразі.
Також, на думку суду, відомості, викладені в Реєстрі матеріалів досудового розслідування, а також посилання прокурора в клопотанні на матеріали можуть свідчити про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні обвинуваченим інкримінованого кримінального правопорушення. Вагомість таких доказів наразі не викликає сумнівів.
Отже, суд на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначає, що причетність обвинуваченого до вчинення інкримінованого кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування запобіжного заходу з огляду потреб судового провадження.
Щодо продовження існування ризику переховування від суду обвинуваченого ОСОБА_4 .
Як встановлено у судовому засіданні, ОСОБА_4 інкримінуються вчинення злочину, передбаченого ч.1 ст.121 Кримінального кодексу України, даний злочин відповідно до ст. 12 КК України відноситься до категорії тяжких.
Як вбачається з наданих суду матеріалів, щодо ОСОБА_4 на стадії досудового розслідування слідчим суддею було обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою. Підставою обрання запобіжного заходу в виді тримання під вартою було обґрунтованість підозри, вагомість доказів, а також наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, відомості щодо особистості ОСОБА_4 .
Враховуючи, що кримінальне правопорушення, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_4 , за ступенем тяжкості відносяться до тяжких злочинів, зважаючи на вид та розмір покарання, яке загрожує обвинуваченому у разі визнання його винним у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, останній може переховуватися від суду, що свідчить про існування ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, а відповідно до рішення Європейського суду з прав людини (надалі - ЄСПЛ) у справі «Ілійков проти Болгарії» від 26.07.2001 «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування».
Суд, беручи до уваги обставини вчиненого правопорушення, вважає, що ОСОБА_4 перебуваючи на волі, може впливати на свідків, потерпілого у даному кримінальному провадженні з метою дачі, зміни ними показань на його користь, а це створює загрозу тиску та підбурювання вказаних осіб до дачі неправдивих показань, або відмови від надання таких.
Крім того, при встановленні наявності ризику впливу на свідків слід враховувати, що суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав від свідків, потерпілого під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 КПК України, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них (ч. 4 ст. 95 КПК України). За таких обставин ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом. Вказане в сукупності свідчить про наявність ризику, передбаченого п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Одночасно суд критично оцінює доводи сторони обвинувачення існування ризику, передбаченого п. п.4 ч. 1 ст. 177 КПК України, оскільки ані слідчим у клопотанні, ані прокурором в судовому засіданні не було наведено належного обґрунтування вказаному доводу.
В частині продовження існування ризику вчинення іншого кримінального правопорушення чи продовження кримінального правопорушення, у якому обвинувачуються (п. 5 ч. 1ст. 177 КПК України), суд бере до уваги обставини вчинення кримінального правопорушення, його специфіку, у зв'язку з чим існує ризик вчинення ОСОБА_4 іншого кримінального правопорушення чи продовження кримінального правопорушення, в якому обвинувачуються.
Відомості, які враховуються судом при визначенні ОСОБА_4 розміру застави.
В частині визначення розміру застави суд зазначає, що враховуючи обставини кримінального правопорушення, тяжкість злочину, у вчиненні якого обвинувачуються ОСОБА_4 , майновий стан останнього, беручи до уваги встановлені в судовому засіданні ризики, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, суд приходить до переконання, що обраний ухвалою слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 19.09.2025 розміри застави здатний стримувати можливу протиправну поведінку обвинуваченого під загрозою звернення застави в дохід держави та забезпечити виконання покладених на обвинуваченого процесуальних обов'язків у випадку її внесення, а тому такий розмір застави зміні не підлягає.
Щодо призначення обвинувального акту до судового розгляду.
Ураховуючи позиції сторін кримінального провадження, перешкод для призначення судового розгляду судом не встановлено, підстави для прийняття рішення в порядку, передбаченому пунктами 1-4 ч. 3ст. 314 КПК України відсутні, як і підстави для закриття кримінального провадження, передбачені пунктами 4-8, 10 ч. 1 або ч. 2 ст. 284 КПК України. Кримінальне провадження підсудне Ужгородському міськрайонному суду Закарпатської області.
Обвинувальний акт відповідає вимогам ст. 291 КПК України, при його затвердженні прокурором дотримано вимоги процесуального закону, порушень вимог КПК України, які б унеможливлювали призначення судового розгляду на підставі обвинувального акту та були підставою для повернення обвинувального акту прокурору, судом не встановлено.
Судом проведено підготовку до судового розгляду, як і визначено час та місце судового розгляду, з урахуванням дати отримання обвинуваченим копії обвинувального акту, складу осіб, що підлягають виклику.
Керуючись ст. ст. 177, 178, 181, 193, 197, 309, 314, 315, 316 КПК України, -
Продовжити ОСОБА_4 , обвинуваченому у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч.1 ст.121 Кримінального кодексу України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, а саме до: 14.05.2026 включно.
Визначений раніше розмір застави як запобіжного заходу, достатнього для забезпечення виконання обвинуваченим ОСОБА_4 обов'язків, передбачених КПК України, у розмірі 90 840 (дев'яносто тисяч вісімсот сорок) грн 00 коп - залишити без змін.
У разі внесення застави у вказаному розмірі покласти на обвинуваченого ОСОБА_4 наступні обов'язки:
- прибувати до суду за кожним викликом, вимогою та визначеною періодичністю;
- повідомляти суд про зміну свого місця проживання та місця роботи;
- утриматись від спілкування з потерпілим та свідками у вказаному кримінальному провадженні;
- здати на зберігання до ГУ ДМС у Закарпатській області свій паспорт (паспорти, якщо їх декілька) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Роз'яснити ОСОБА_4 , що у разі невиконання вищевказаних обов'язків, до нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід і на нього може бути накладено грошове стягнення.
Строк дії покладених на обвинуваченого обов'язків визначити до 14.05.2026 року.
Призначити судовий розгляд на підставі обвинувального акту за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч.1 ст.121 Кримінального кодексу України, у відкритому судовому засіданні на 23.03.2026 на 10:00 год в залі судових засідань в приміщенні Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області за участю прокурора, потерпілого, обвинуваченого та його захисника.
Ухвала в частині продовження строку тримання під вартою може бути оскаржена до Закарпатського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення, в іншій частині ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя ОСОБА_6