Справа № 308/2064/26
16 березня 2026 року місто Ужгород
Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області в складі:
головуючого судді - Малюк В.М.,
при секретарі судового засідання - Вереш А.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду, в м. Ужгород, цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Косєй К.В. до ОСОБА_2 , про розірвання шлюбу,-
ОСОБА_1 звернувся до Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області із позовною заявою до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, мотивуючи її тим, що 25.01.2017 року був зареєстрований шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у Ужгородському міському відділі державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Закарпатській області, про що зроблено актовий запис №28.
Спільних дітей сторони не мають.
На теперішній час, офіційно зареєстрований шлюб між сторонами має формальний характер і тому знаходиться на стадії розірвання. Підставою для розірвання шлюбу є ті обставини, що у Позивача і Відповідача, відсутні спільні інтереси, наявні різні погляди на життя, відсутнє взаєморозуміння. Сторони втратили почуття любові, довіри та поваги один до одного. Будь-які спроби в свій час примиритися не дали бажаних результатів. Таким чином, подружні відносини між Позивачем та Відповідачем припинилися.
Сторони не проживають разом як подружжя, спільного бюджету не мають, спільне господарство не ведуть. Подальше збереження шлюбу є неможливим, суперечить інтересам Позивача.
За таких обставин, позивач просить суд шлюб, який був укладений 25.01.2017 року, між ним та ОСОБА_2 , розірвати.
У судове засідання позивач ОСОБА_1 не з'явився, однак у прохальній частині позовної заяви просив розглянути справу без його участі. Позовні вимоги підтримує повністю.
Відповідачка ОСОБА_2 в судове засідання надала суду заяву, згідно якої позовні вимоги визнає та просить розглянути справу у її відсутності.
Дослідивши матеріали справи та подані сторонами заяви, оцінивши докази в їх сукупності, суд дійшов до наступного висновку.
Як вбачається з оригіналу свідоцтва про одруження серії НОМЕР_1 виданого 25.01.2017 року, між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 було укладено шлюб, який зареєстровано Ужгородським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Закарпатській області, про що зроблено відповідний актовий запис №28. (оригінал свідоцтва про шлюб додається).
Від даного шлюбу у подружжя дітей немає.
Відповідно до ч.3 ст.109 СК України, суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що заява про розірвання шлюбу відповідає дійсній волі дружини та чоловіка і що після розірвання шлюбу не будуть порушені їхні особисті та майнові права, а також права їхніх дітей.
Судом встановлено, що спільне життя у сторін не склалося, спільне господарство як подружжя не ведуть, життя, яке б ґрунтувалося на почуттях взаємної любові, дружби та поваги немає. Спільне життя і збереження шлюбу суперечить інтересам сторін.
Приписами ст.110 СК України визначено, що позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним з подружжя.
Згідно ст. 112 СК України при розгляді справи про розірвання шлюбу суд з'ясовує фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, бере до уваги наявність малолітньої дитини й інших обставин життя чоловіка і жінки. Відповідно до ч.3 ст.105 СК України шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду.
Стаття 51 Конституції України передбачає, що шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки і чоловіка. Кожен із подружжя має рівні права і обов'язки у шлюбі та сім'ї. Аналогічні приписи викладені у ст. 24 СК України, у якій, крім іншого передбачено, що примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.
Відповідно до ч.3 та ч.4 ст. 56 СК України кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини. Примушування до припинення шлюбних відносин, примушування до їх збереження, є порушенням права дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканість і може мати наслідки, встановлені законом.
Згідно зі ст.24 СК України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається. Таке положення національного законодавства України відповідає ст.16 Загальної декларації прав людини, прийнятої Генеральною Асамблеєю ООН 10 грудня 1948 року, згідно з якою чоловіки і жінки, які досягли повноліття, мають право без будь-яких обмежень за ознакою раси, національності або релігії одружуватися і засновувати сім'ю. Вони користуються однаковими правами щодо одруження під час шлюбу та під час його розірвання.
Оскільки сторони наполягають на розірванні шлюбу, то відповідно відмова в розірванні шлюбу буде примушенням до шлюбу та шлюбним відносинам, що є неприпустимим.
Спору щодо поділу спільного майна подружжя сторонами не заявлялося.
Враховуючи вищенаведені обставини справи та аналізуючи наведені вище норми СК України, суд приходить до висновку, що подальше спільне проживання подружжя і збереження шлюбу суперечить інтересам як позивача так і відповідачки, а тому шлюб між сторонами, слід розірвати.
Що стосується стягнення судового збору, то як слідує з прохальної частини позову, ОСОБА_1 просить залишити такий за ним.
Керуючись ст.ст. 21,24,110,112,113 СК України, ст.ст. 2,13,82,141,142,259,263,265,268,354 ЦПК України, суд, -
Позовну заяву - задоволити.
Шлюб, укладений 25.01.2017 року, між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , який зареєстровано Ужгородським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Закарпатській області, про що зроблено відповідний актовий запис № 28 - розірвати.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом тридцяти днів з дня отримання копії цього рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду.
Повний текст рішення суду складено 16.03.2026 року.
Суддя Ужгородського
міськрайонного суду В.М. Малюк