13 березня 2026 року
м. Київ
справа № 197/24/22
провадження № 61-3118ск26
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду: Петрова Є. В. (суддя-доповідач), Грушицького А. І., Литвиненко І. В., розглянувши касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Дніпровського апеляційного суду від 10 лютого 2026 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Приватної агрофірми «Агрофірма Колосс» про стягнення заборгованості за договором оренди земельної ділянки,
Інгулецький районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області рішенням від 06 червня 2025 року задовольнив позов ОСОБА_1
Стягнув з Приватної агрофірми «Агрофірма Колосс» на користь ОСОБА_1 заборгованість за договором оренди землі від 10 квітня 2016 року, кадастровий номер земельної ділянки 1225884400:07:005:0162, у розмірі 78 638,78 грн. Вирішив питання про розподіл судових витрат.
Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, Приватна агрофірма «Агрофірма Колосс» подала апеляційну скаргу.
Під час розгляду справи представникомПриватної агрофірми «Агрофірма Колосс» заявлено клопотання про призначення у справі судової почеркознавчої експертизи.
Дніпровський апеляційний суд постановою від 10 лютого 2026 року клопотання представника Приватної агрофірми «Агрофірма Колосс» про призначення судової почеркознавчої експертизи задовольнив.
Призначив у цій справі судову почеркознавчу експертизу, проведення якої доручив експертам Дніпровського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України.
На час проведення експертизи провадження у цій справі зупинив.
06 березня 2026 року ОСОБА_1 , через засоби поштового зв'язку подала до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права, просить скасувати ухвалу Дніпровського апеляційного суду від 10 лютого 2026 року та направити справу до апеляційного суду для продовження розгляду.
Перевіривши доводи касаційної скарги у відкритті касаційного провадження у справі слід відмовити з наступних підстав.
У відкритті касаційного провадження на ухвалу Дніпровського апеляційного суду від 10 лютого 2026 року в частині призначення судово-почеркознавчої експертизи у справі слід відмовити з таких підстав.
Пункт 8 частини другої статті 129 Конституції України як і пункт 9 частини третьої статті 2 ЦПК України передбачають, що однією з основних засад судочинства є забезпечення права на касаційне оскарження судового рішення у випадках, встановлених законом.
За положеннями пункту 1 частини другої статті 394 ЦПК України суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
Відповідно до пункту 3 частини першої статті 389 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити у касаційному порядку ухвали суду апеляційної інстанції про відмову у відкритті або закриття апеляційного провадження, про повернення апеляційної скарги, про зупинення провадження, щодо забезпечення позову, заміни заходу забезпечення позову, щодо зустрічного забезпечення, про відмову ухвалити додаткове рішення, про роз'яснення рішення чи відмову у роз'ясненні рішення, про внесення або відмову у внесенні виправлень у рішення, про повернення заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, про відмову у відкритті провадження за нововиявленими або виключними обставинами, про відмову в задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, про заміну сторони у справі, про накладення штрафу в порядку процесуального примусу, окремі ухвали.
Перелік ухвал суду апеляційної інстанції, які підлягають касаційному оскарженню, чітко визначено процесуальним законом.
Статтею 389 ЦПК України, яка є спеціальною нормою процесуального права, що регламентує право оскарження судових рішень у касаційному порядку, не передбачено оскарження ухвал суду апеляційної інстанції щодо призначення експертизи, а тому оскаржувана ухвала у цій частині не підлягає касаційному оскарженню.
Щодо оскарження ухвали Дніпровського апеляційного суду від 10 лютого 2026 року в частині зупинення провадження у справіслід відмовити у відкритті касаційного провадження з наступних підстав.
Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до положень пункту 5 частини другої статті 392 ЦПК України у разі подання касаційної скарги на судове рішення, зазначене у пунктах 2 і 3 частини першої статті 389 цього Кодексу, в касаційній скарзі зазначається обґрунтування того, в чому полягає неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення (рішень).
Відповідно до положень частини першої статті 103 ЦПК України суд призначає експертизу у справі за сукупності таких умов: для з'ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо; сторонами (стороною) не надані відповідні висновки експертів із цих самих питань або висновки експертів викликають сумніви щодо їх правильності.
У разі необхідності суд може призначити декілька експертиз, додаткову чи повторну експертизу (частина друга статті 103 ЦПК України).
Згідно частини першої статті 104 ЦПК України про призначення експертизи суд постановляє ухвалу, в якій зазначає підстави проведення експертизи, питання, з яких експерт має надати суду висновок, особу (осіб), якій доручено проведення експертизи, перелік матеріалів, що надаються для дослідження, та інші дані, які мають значення для проведення експертизи.
Відповідно до пункту 5 частини першої статті 252 ЦПК України суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадках призначення судом експертизи. Провадження у відповідності до пункту 9 частини першої статті 253 ЦПК України зупиняється на час проведення експертизи.
Зупинення провадження у справі на час проведення судової експертизи є правом суду, що зумовлене неможливістю вирішення спору по суті до з'ясування обставин, що мають значення для справи, які можуть бути встановлені лише експертом.
Враховуючи те, що оскаржуваною ухвалою суду апеляційної інстанції призначено судову почеркознавчу експертизу, а для проведення експертизи матеріали справи направляються до експертної установи, що унеможливлює в цей період проведення процесуальних дій, апеляційний суд скористався своїм законним правом, передбаченим частиною першою статті 252 ЦПК України, зупинити провадження у справі, що не може вважатися порушенням норм процесуального права, яке тягне за собою наслідки у вигляді скасування відповідного судового рішення.
При цьому доводи касаційної скарги не можуть бути підставою для скасування законного і обґрунтованого судового рішення, оскільки за своєю суттю зводяться до незгоди з висновками суду апеляційної інстанції щодо наявності підстав для задоволення клопотання відповідача про призначення судової почеркознавчої експертизи.
Таким чином, зі змісту касаційної скарги, оскаржуваного судового рішення вбачається, що скарга є необґрунтованою, правильне застосовування апеляційним судом статей 252, 253 ЦПК України є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо їх застосування чи тлумачення, розгляд зазначеної скарги не має значення для формування єдиної правозастосовної практики, а наведені у ній доводи не дають підстав для висновку щодо незаконності та неправильності судового рішення.
Відповідно до частини четвертої статті 394 ЦПК України у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосовування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.
Ураховуючи викладене, Верховний Суд відмовляє у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Дніпровського апеляційного суду від 10 лютого 2026 року в цій частині.
Керуючись статтями 389, 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду
У відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Дніпровського апеляційного суду від 10 лютого 2026 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Приватної агрофірми «Агрофірма Колосс» про стягнення заборгованості за договором оренди земельної ділянки відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді: Є. В. Петров
А. І. Грушицький
І. В. Литвиненко