13березня 2026 року
м. Київ
справа № 754/3372/20
провадження № 61-1314ск26
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
Черняк Ю. В. (суддя-доповідач), Коломієць Г. В., Луспеника Д. Д.,
розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Київського апеляційного суду від 15 грудня 2025 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Служба у справах дітей Деснянської районної в м. Києві державної адміністрації, ОСОБА_3 , про позбавлення батьківських прав,
У березні 2020 року ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом до
ОСОБА_1 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Служба у справах дітей Деснянської районної в м. Києві державної адміністрації, ОСОБА_3 , про позбавлення батьківських прав.
Рішенням Деснянського районного суду м. Києва від 02 червня 2021 року позов ОСОБА_2 задоволено. Позбавлено батьківських прав ОСОБА_1 відносно неповнолітньої ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
У вересні 2025 року від ОСОБА_1 до суду першої інстанції надійшла заява про перегляд рішення Деснянського районного суду м. Києва від 02 червня 2021 року за нововиявленими обставинами.
Ухвалою Деснянського районного суду м. Києва від 16 вересня 2025 року заяву ОСОБА_1 про перегляд рішення Деснянського районного суду м. Києва від
02 червня 2021 року за нововиявленими обставинами залишено без розгляду.
Ухвалою Київського апеляційного суду від 15 грудня 2025 року у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Деснянського районного суду м. Києва від 16 вересня 2025 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Служба у справах дітей Деснянської районної в м. Києві, ОСОБА_3 , про позбавлення батьківських прав відмовлено.
02 лютого 2026 року ОСОБА_1 подав до Верховного Суду через електронну пошту касаційну скаргу, в якій просить ухвалу Деснянського районного суду м. Києва від 16 вересня 2025 року та ухвалу Київського апеляційного суду від 15 грудня 2025 року скасувати, справу направити до суду першої інстанції для розгляду його заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами.
Ухвалою Верховного Суду від 11 лютого 2026 року у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Деснянського районного суду м. Києва від 16 вересня 2025 року у справі за позовом
ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Служба у справах дітей Деснянської районної в м. Києві державної адміністрації, ОСОБА_3 , про позбавлення батьківських прав відмовлено. Касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Київського апеляційного суду від 15 грудня 2025 року залишено без руху, запропоновано надіслати до суду клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження із зазначенням поважних причин для його поновлення та надати відповідні докази. Зазначено строк виконання ухвали суду, попереджено про наслідки її невиконання.
У наданий судом строк заявник направив до суду матеріали на усунення недоліків, зазначених в ухвалі Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від
11 лютого 2026 року, в яких порушує клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження ухвали Київського апеляційного суду від 15 грудня 2025 року. На обґрунтування поважності причин пропуску строку на касаційне оскарження посилається на те, що строк пропущено з поважних причин, оскільки із повним текстом ухвали суду апеляційної інстанції ознайомився із Єдиного державного реєстру судових рішень. Вважає зазначені доводи поважними для поновлення строку на касаційне оскарження.
Процесуальний порядок провадження у цивільних справах визначається ЦПК України та іншими законами України, якими встановлюється зміст, форма, умови виконання процесуальних дій, сукупність цивільних процесуальних прав і обов'язків суб'єктів цивільно-процесуальних правовідносин та гарантій їх реалізації.
У частині першій статті 2 ЦПК України визначено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи (частина третя статті 3 ЦПК України).
Відповідно до статті 390 ЦПК України касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.
Строк на касаційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині третій статті 394 цього Кодексу.
Згідно з частиною третьою статті 393 ЦПК України касаційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 390 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, наведені нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право звернутися до суду касаційної інстанції із заявою про поновлення строку або навести інші підстави для поновлення строку.
Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або наведені підстави для поновлення строку касаційного оскарження визнані неповажними, суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження на підставі пункту 4 частини другої статті 394 цього Кодексу.
Із Єдиного державного реєстру судових рішень вбачається, що ухвала суду апеляційної інстанції від 15 грудня 2025 року була зареєстрована 17 грудня 2025 року, забезпечено надання загального доступу 18 грудня 2025 року.
Відповідно до частини першої статті 127 ЦПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
У статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод проголошено право на справедливий судовий розгляд.
Одним з елементів справедливого судового розгляду є принцип правової визначеності прав і обов'язків сторін спору та неможливість безпідставного поновлення пропущеного процесуального строку для оскарження рішення суду, що набрало законної сили, лише з метою його скасування на шкоду інтересам іншого учасника процесу.
У пункті 46 рішення від 29 жовтня 2015 року у справі «Устименко проти України» (Ustimenko v. Ukraine) Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) зазначив, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції, повинно тлумачитися у світлі Преамбули Конвенції, відповідна частина якої проголошує верховенство права спільною спадщиною Високих Договірних Сторін. Одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, який передбачає дотримання принципу res judicata, тобто принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна зі сторін не має права домагатися перегляду остаточного і обов'язкового рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення. Відхід від цього принципу можливий лише коли він зумовлений особливими і непереборними обставинами (див. рішення ЄСПЛ у справі «Рябих проти Росії» (Ryabykh v. Russia), заява № 52854/99, пункти 51 і 52).
Вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави. Однією із таких підстав може бути, наприклад, неповідомлення сторін органами влади про прийняті рішення у їхній справі. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження (див. § 27 рішення ЄСПЛ від 14 жовтня 2003 року у справі «Трух проти України» (Trukh v. Ukraine) та § 41 рішення ЄСПЛ від 03 квітня 2008 року «Олександр Шевченко проти України»(Aleksandr Shevchenko v. Ukraine).
Статтею 44 ЦПК України закріплено обов'язок особи, яка бере участь у справі, добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальні обов'язки.
Сторона, яка бере участь у судовому процесі, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Поважними причинами пропуску строку є ті обставини, які є об'єктивно непереборними, незалежними від волевиявлення сторони та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для вчинення процесуальної дії.
ОСОБА_1 не навів обставин та не надав жодних відповідних доказів на підтвердження таких обставин, які є об'єктивно непереборними, незалежними від волевиявлення сторони, пов'язаними з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для вчинення процесуальної дії. Таким чином, заявником безпідставно пропущено строк на касаційне оскарження судових рішень, а тому підстави для його поновлення відсутні.
Безпідставне поновлення строку на оскарження судового рішення, що набрало законної сили, є порушенням вимог статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Ураховуючи, що відсутні підстави вважати, що заявник був позбавлений можливості скористатися своїм процесуальним правом щодо подання касаційної скарги у передбачений процесуальним законодавством строк, у відкритті касаційного провадження необхідно відмовити.
Керуючись пунктом 4 частини другої статті 394 ЦПК України, Верховний Суд
У відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Київського апеляційного суду від 15 грудня 2025 року
у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Служба у справах дітей Деснянської районної в м. Києві державної адміністрації, ОСОБА_3 , про позбавлення батьківських прав відмовити.
Копію ухвали та додані до скарги матеріали надіслати заявникам.
Ухвала суду касаційної інстанції оскарженню не підлягає.
Судді: Ю. В. Черняк
Г. В. Коломієць
Д. Д. Луспеник