Ухвала від 11.03.2026 по справі 243/4015/24

УХВАЛА

11 березня 2026 року

м. Київ

Справа № 243/4015/24

Провадження № 61-12845ск25

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду - судді-доповідача Гудими Д. А., суддів Краснощокова Є. В., Пархоменка П. І. - розглянув питання щодо відкриття касаційного провадження

за касаційною скаргою ОСОБА_1 (далі - скаржниця), інтереси якої представляє адвокат Кардаш В'ячеслав Анатолійович (далі - адвокат),

на постанову Дніпровського апеляційного суду від 17 вересня 2025 року

у справі за позовом скаржниці до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (далі - відповідач) про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити певні дії та

ВСТАНОВИВ:

1. У травні 2024 року скаржниця звернулася до суду з позовом, у якому просила визнати протиправними дії відповідача щодо відмови їй включити 189 532,30 грн недоотриманої пенсії за життя батька за період з 1 квітня 2019 року до 31 березня 2023 року включно та зобов'язати відповідача включити цю суму до складу спадщини.

2. 3 березня 2025 року Слов'янський міськрайонний суд Донецької області ухвалив рішення, згідно з яким задовольнив позов скаржниці. Мотивував так: оскільки за життя батько скаржниці не отримав 189 532,30 грн пенсії, а скаржниця є його єдиною спадкоємицею першої черги за законом, вона набула право на отримання невиплаченої пенсії; тому обґрунтованими є вимоги про визнання протиправними дії відповідача з відмови скаржниці включити 189 532,30 грн недоотриманої пенсії за життя батька за період з 1 квітня 2019 року до 31 березня 2023 року включно та зобов'язати відповідача включити цю суму до складу спадщини.

3. 17 вересня 2025 року Дніпровський апеляційний суд ухвалив рішення, згідно з яким скасував рішення суду першої інстанції й ухвалив нове - про відмову у задоволенні позову. Мотивував так:

- якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту, суд відповідно до викладеної в позові вимоги позивача може визначити у рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону. Отже, розглядаючи справу, суд має з'ясувати: 1) чи передбачений обраний позивачем спосіб захисту законом або договором; 2) чи передбачений законом або договором ефективний спосіб захисту порушеного права позивача; 3) чи є спосіб захисту, обраний позивачем, ефективним для захисту його порушеного права у спірних правовідносинах. Якщо суд вважатиме, що обраний позивачем спосіб захисту не передбачений законом або договором та/або є неефективним для захисту порушеного права позивача у цих правовідносинах, немає підстав для задоволення позовних вимог. Однак, якщо обраний позивачем спосіб захисту не передбачений законом або договором, проте є ефективним і не суперечить закону, а закон або договір у свою чергу не визначають іншого ефективного способу захисту, то порушене право позивача слід захистити обраним ним способом (див. постанову Великої Палати Верховного Суду від 19 січня 2021 року у справі № 916/1415/19);

- застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам (див. близькі за змістом висновки у постановах Великої Палати Верховного Суду від 5 червня 2018 року у справі № 338/180/17, від 11 вересня 2018 року у справі № 905/1926/16 і від 30 січня 2019 року у справі № 569/17272/15-ц);

- подаючи позов, скаржниця просила визнати дії Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області протиправними та зобов'язати останнього включити недоотриману пенсію до складу спадщини. Обґрунтувала позов виключно протиправністю дій щодо невиплати недоотриманої пенсії після смерті батька скаржниці;

- її вимоги не відповідають критерію ефективності способу захисту порушеного права, оскільки оскарження дій відповідача та зобов'язання вчинити певні дії у цьому випадку не поновлять порушене право скаржниці.

4. 16 жовтня 2025 року адвокат в інтересах скаржниці сформував у системі «Електронний суд» касаційну скаргу (вх. № 31546/0/220-25 від 16 жовтня 2025 року), у якій просив скасувати зазначену постанову апеляційного суду та залишити в силі рішення суду першої інстанції. Мотивував так:

- у кожній справі за змістом обґрунтувань вимог позивача, його пояснень тощо суд має встановити, якого саме результату хоче досягнути позивач унаслідок вирішення спору. Суд розглядає справи в межах заявлених вимог, але, зберігаючи об'єктивність і неупередженість, сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом. Виконання такого обов'язку пов'язане, зокрема, з тим, що суд має надавати позовним вимогами належну інтерпретацію, а не тлумачити їх лише буквально (див. постанови Великої Палати Верховного Суду від 30 червня 2021 року у справі № 9901/172/20 (пункти 1, 80, 81, 83), від 1 липня 2021 року у справі № 9901/381/20 (пункти 1, 43-47), від 26 жовтня 2021 року у справі № 766/20797/18 (пункти 6, 20-26, 101, 102), від 1 лютого 2022 року у справі № 750/3192/14 (пункти 4, 26, 47), від 22 вересня 2022 року у справі № 462/5368/16- ц (пункти 4, 36), від 20 червня 2023 року у справі № 633/408/18 (підпункт 11.12), від 4 липня 2023 року у справі № 233/4365/18);

- відповідно до класичного принципу «jura novit curia» саме на суд покладений обов'язок надати юридичну кваліфікацію відносинам сторін, виходячи з фактів, установлених під час розгляду справи, та визначити, яку юридичну норму слід застосувати для вирішення спору (див. постанову Великої Палати Верховного Суду від 15 червня 2021 року у справі № 904/5726/19);

- невідповідність чи неповна відповідність позовних вимог належному способу захисту не може бути підставою для відмови в позові з формальних підстав, якщо прагнення позивача не викликає сумніву, а позовні вимоги можна витлумачити відповідно до належного способу захисту прав. Протилежний підхід не відповідав би завданням судочинства (див. постанови Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 19 квітня 2023 року у справі № 904/7803/21, від 20 вересня 2023 року у справі № 910/3453/22, від 1 листопада 2023 року у справі № 910/7987/22, Великої Палати Верховного Суду від 16 липня 2025 року у справі № 910/2389/23);

- оцінку предмета заявленого позову та наявності підстав для захисту порушеного права позивача, про яке він зазначає в позовній заяві, здійснює суд, на розгляд якого передано спір, крізь призму оцінки спірних правовідносин та обставин (юридичних фактів), якими позивач обґрунтовує заявлені вимоги (див. постанови Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 19 вересня 2019 року у справі № 924/831/17, від 26 травня 2022 року у справі № 910/17717/20, Великої Палати Верховного Суду від 22 лютого 2024 року у справі № 990/150/23).

5. 24 лютого 2026 року Верховний Суд у складі судді Другої судової палати Касаційного цивільного суду постановив ухвалу, згідно з якою залишив без руху касаційну скаргу та встановив десятиденний строк для усунення її недоліків. Скаржниця мала доплатити 1 937,92 грн судового збору.

6. 5 березня 2026 року адвокат в інтересах скаржника сформувала у системі «Електронний суд» заяву про усунення недоліків касаційної скарги (вх. № 6834/0/220-26 від 5 березня 2026 року), до якої додав квитанцію про доплату 1 937,92 грн судового збору.

7. Одержавши касаційну скаргу, оформлену відповідно до вимог статті 392 цього Кодексу, колегія суддів у складі трьох суддів вирішує питання про відкриття касаційного провадження (про відмову у відкритті касаційного провадження) (частина перша статті 394 ЦПК України).

8. Верховний Суд вважає, що є підстави для відкриття касаційного провадження. Касаційна скарга подана у визначений статтею 390 ЦПК України строк із дотриманням вимог статті 392 ЦПК України. У касаційній скарзі є доводи, які потребують перевірки, щодо передбаченої у пункті 1 частини другої статті 389 ЦПК України підстави касаційного оскарження.

ПОСТАНОВИВ:

1. Відкрити касаційне провадження за касаційною скаргою за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Дніпровського апеляційного суду від 17 вересня 2025 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії.

2. Витребувати зі Слов'янського міськрайонного суду Донецької області цивільну справу № 243/4015/24.

3. Роз'яснити учасникам справи право подати відзив на касаційну скаргу, який за формою і змістом має відповідати вимогам статті 395 ЦПК України, впродовж десяти днів із дня отримання цієї ухвали.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання й оскарженню не підлягає.

Судді Д. А. Гудима

Є. В. Краснощоков

П. І. Пархоменко

Попередній документ
134833096
Наступний документ
134833098
Інформація про рішення:
№ рішення: 134833097
№ справи: 243/4015/24
Дата рішення: 11.03.2026
Дата публікації: 17.03.2026
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Цивільне
Суд: Касаційний цивільний суд Верховного Суду
Категорія справи: Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах щодо права власності чи іншого речового права на нерухоме майно (крім землі), з них:
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Передано судді (31.03.2026)
Дата надходження: 31.03.2026
Предмет позову: про визнання дій протиправними та зобов’язання вчинити певні дії
Розклад засідань:
01.07.2024 08:30 Слов'янський міськрайонний суд Донецької області
01.08.2024 08:10 Слов'янський міськрайонний суд Донецької області
24.10.2024 13:00 Слов'янський міськрайонний суд Донецької області
12.12.2024 11:00 Слов'янський міськрайонний суд Донецької області
13.02.2025 09:00 Слов'янський міськрайонний суд Донецької області
03.03.2025 09:00 Слов'янський міськрайонний суд Донецької області
13.08.2025 11:00 Дніпровський апеляційний суд
17.09.2025 12:10 Дніпровський апеляційний суд