16 березня 2026 року
м. Київ
cправа № 910/7529/25
Верховний Суд у складі судді Касаційного господарського суду Берднік І.С.,
перевіривши матеріали касаційної скарги Державної установи «Генеральна дирекція Державної кримінально-виконавчої служби України»
на постанову Північного апеляційного господарського суду від 27.01.2026 (у складі колегії суддів: Демидова А.М. (головуючий), Владимиренко С.В., Ходаківська І.П.)
та рішення Господарського суду міста Києва від 04.11.2025 (суддя Карабань Я.А.)
у справі №910/7529/25
за позовом Державної установи «Генеральна дирекція Державної кримінально-виконавчої служби України»
до Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕС ЕНД ЕЙ ГРУП»
про визнання пунктів договору недійсними та стягнення 10 037 295,80 грн,
23.02.2026 Державна установа «Генеральна дирекція Державної кримінально-виконавчої служби України» через систему «Електронний суд» подала до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду касаційну скаргу на постанову Північного апеляційного господарського суду від 27.01.2026 та рішення Господарського суду міста Києва від 04.11.2025 у справі №910/7529/25.
Касаційну скаргу оформлено з порушенням вимог, установлених статтею 290 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).
Відповідно до пункту 2 частини четвертої статті 290 ГПК України до касаційної скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.
Однак документів, що підтверджують сплату судового збору, до касаційної не додано.
Натомість скаржник просить Суд відстрочити йому сплату судового збору за подання касаційної скарги до ухвалення Верховним Судом судового рішення у справі № 910/7529/25, обґрунтовуючи заявлене клопотання відсутністю відповідних видатків для сплати судового збору.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначено Законом України «Про судовий збір».
За змістом статті 8 Закону України «Про судовий збір», враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору, а також зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на певний строк, але не довше, ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:
1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік;
або
2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Звільнення від сплати судового збору (відстрочення, розстрочення його сплати або зменшення його розміру) з підстав, передбачених статтею 8 Закону України «Про судовий збір», є прерогативою суду, який вирішує питання відкриття провадження (прийняття заяви, скарги тощо).
Зазначені норми є диспозитивними і встановлюють не обов'язок, а повноваження суду на власний розсуд (за наявності передбачених законом умов) звільнити особу від сплати судового збору (відстрочити, розстрочити його сплату або зменшити його розмір) (аналогічний висновок викладено у постанові Верховного Суду від 12.03.2021 у справі №912/1061/20).
Разом із цим, особа, яка заявляє відповідне клопотання, зокрема, про відстрочення сплати судового збору, повинна надати докази того, що її майновий стан об'єктивно перешкоджає сплаті нею судового збору у встановленому порядку.
Оцінюючи фінансовий стан особи, яка звертається до суду з вимогою про звільнення її від сплати судового збору, зменшення його розміру, надання відстрочки чи розстрочки в його сплаті, національні суди повинні встановлювати наявність у такої особи реального доходу (розмір заробітної плати, стипендії, пенсії, прибутку тощо), рухомого чи нерухомого майна, цінних паперів, можливості розпорядження ними без значного погіршення фінансового стану (рішення ЄСПЛ у справі «Княт проти Польщі» (Kniat v. Poland) від 26.07.2005, пункт 44; рішення ЄСПЛ у справі «Єдамскі та Єдамска проти Польщі»(Jedamski and Jedamska v. Poland) від 26.07.2005, пункти 63, 64).
До касаційної скарги Державної установи «Генеральна дирекція Державної кримінально-виконавчої служби України» не додано жодних доказів, що підтверджують реальну фінансову неспроможність скаржника сплатити судовий збір.
Крім того, звертаючись до Верховного Суду з клопотанням про відстрочення сплати судового збору, скаржник не надав доказів, що б підтверджували можливість сплати ним судового збору протягом визначеного законом процесуального строку розгляду касаційної скарги до ухвалення Верховним Судом судового рішення у справі.
Ураховуючи зазначене, у задоволенні клопотання Державної установи «Генеральна дирекція Державної кримінально-виконавчої служби України» про відстрочення сплати судового збору за подання касаційної скарги слід відмовити.
Відповідно до підпункту 1 пункту 2 частини другої статті 4 цього Закону ставка судового збору за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до підпункту 5 пункту 2 частини другої статті 4 цього Закону ставка судового збору за подання до господарського суду касаційної скарги на рішення суду становить 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.
Отже, зважаючи на предмет спору у справі № 910/7529/25 і предмет касаційного оскарження, ураховуючи приписи частини третьої статті 4 Закону України «Про судовий збір» (щодо застосування коефіцієнту), скаржникові слід сплатити судовий збір у сумі 250 584,68 грн і надати Суду документ, що підтверджує таку сплату.
Реквізити для сплати судового збору:
Отримувач коштів - УК у Печер. р-ні/Печерс.р-н/22030102
Код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 37993783
Банк отримувача - Казначейство України (ЕАП)
Рахунок отримувача - UA288999980313151207000026007
Код класифікації доходів бюджету - 22030102 «Судовий збір (Верховний Суд, 055)»
Призначення платежу: *;101;__________(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті);Судовий збір, за позовом ___________ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), на рішення від ______ (Дата оскарження справи) у справі _________ (Номер справи), ВЕРХОВНИЙ СУД (Касаційний господарський суд)(назва суду, де розглядається справа).
Відповідно до частини другої статті 292 ГПК України у разі якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 290 цього Кодексу, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.
Ураховуючи те, що касаційну скаргу оформлено з порушенням вимог, установлених статтею 290 ГПК України, цю скаргу слід залишити без руху із наданням скаржникові строку для усунення недоліків.
За змістом частини другої статті 174 ГПК України в ухвалі про залишення скарги без руху зазначаються, зокрема, недоліки цієї скарги, спосіб і строк їх усунення.
Суд визначає скаржникові спосіб усунення недоліків касаційної скарги, зазначених в цій ухвалі, шляхом подачі документа, що підтверджує сплату судового збору за подання касаційної скарги.
Керуючись статтями 174, 234, 235, 292 ГПК України,
1. Відмовити у задоволенні клопотання Державної установи «Генеральна дирекція Державної кримінально-виконавчої служби України» про відстрочення сплати судового збору за подання касаційної скарги на постанову Північного апеляційного господарського суду від 27.01.2026 та рішення Господарського суду міста Києва від 04.11.2025 у справі №910/7529/25.
2. Касаційну скаргу Державної установи «Генеральна дирекція Державної кримінально-виконавчої служби України» у справі № 910/7529/25 залишити без руху.
3. Надати скаржникові строк для усунення недоліків та виконання вимог цієї ухвали не більше 10 днів з дня вручення копії цієї ухвали.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя І. С. Берднік