18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua
(вступна та резолютивна частина)
05 січня 2026 року м.Черкаси Справа № 925/240/22
Вх.суду №9519/25 від 20.06.2025
Господарський суд Черкаської області у складі головуючого судді Хабазні Ю.А., із секретарем судового засідання Руденко К.О.,
у судове засідання не з'явились: ліквідатор банкрута, представники від ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , Державної податкової служби України у особі її філії, Головного управління ДПС у Черкаській області,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Черкаси у приміщенні суду заяву від 20.06.2025
заявника, боржника у особі ліквідатора банкрута,
про покладення субсидіарної відповідальності за зобов'язаннями боржника у зв'язку із доведенням підприємства до банкрутства,
у справі за заявою
ініціюючого кредитора, Державної податкової служби України у особі філії, Головного управління ДПС у Черкаській області,
до боржника, Товариства з обмеженою відповідальністю "К.І.Т.",
про банкрутство юридичної особи
1. Боржником у особі ліквідатора банкрута, арбітражного керуючого Новосельцева В.П., подано заяву від 20.06.2025 з вимогами:
покласти субсидіарну відповідальність за зобов'язаннями Товариства з обмеженою відповідальністю "К.І.Т." (адреса: вул.Шевченка, 71, м.Золотоноша, Черкаська область, 19800, ідентифікаційний код 33515039) в сумі 4 671 405,72 грн. на посадових осіб підприємства - ОСОБА_1 (дата народження ІНФОРМАЦІЯ_1 ; адреса: АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 ) та ОСОБА_2 (дата народження: ІНФОРМАЦІЯ_2 ; адреса: АДРЕСА_2 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_2 );
стягнути солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "К.І.Т." грошові кошти у сумі 4 671 405,72 грн.
2. Ліквідатор банкрута у заяві від 20.06.2025 та його представник у судовому засіданні заявлені вимоги підтримали і пояснили,
що згідно з матеріалами реєстраційної справи ТОВ "К.І.Т." боржник був власником нежитлових приміщень, які розташовані за адресою: АДРЕСА_3 ;
що засновниками боржника є ОСОБА_2 (сума вкладу - 9 667,00 грн.), що становить 34% статутного фонду, ОСОБА_1 (сума вкладу - 9 667,00 грн.), що становить 33% статутного фонду, ОСОБА_3 (сума вкладу - 9 666,00 грн.), що становить 33% статутного фонду;
що на підставі нотаріально посвідченої заяви від 30.11.2005 ОСОБА_3 безкоштовно передав у рівних частинах свою частку ОСОБА_1 та ОСОБА_2 ;
що згідно з протоколом загальних зборів засновників (учасників) від 30.11.2005 №2 змінено склад засновників, перерозподілено статутний фонд та затверджено зміни до установчих документів товариства;
що відповідно до перерозподілу часток статутного фонду товариства ОСОБА_1 володів 50% статутного фонду (14 500,00 грн.), ОСОБА_2 володів 50% статутного фонду (14 500,00 грн.);
що рішенням загальних зборів засновників (учасників) ТОВ "К.І.Т." від 16.05.2016 ОСОБА_2 було передане вказане вище нерухоме майно у рахунок виплати вартості частки у статутному капіталі товариства на суму 14 500,00 грн., право власності на яке за ОСОБА_2 було зареєстровано 31.05.2016 та у подальшому ОСОБА_2 передав це майно до статутного капіталу ФГ "Валтас";
що на момент прийняття загальними зборами засновників (учасників) ТОВ "К.І.Т." рішення про відчуження майна одній особі - ОСОБА_2 , засновником товариства був також ОСОБА_1 , а керівником - ОСОБА_4 ;
що виключно через дії вказаних вище осіб відбулося відчуження майна товариства, внаслідок чого останнє стало неплатоспроможним;
що ухвалою суду від 19.04.2022 було відкрито провадження у справі №925/240/22 про банкрутство ТОВ "К.І.Т.", загальна сума кредиторської заборгованості якого складала 4 671 405,72 грн.;
що ліквідаційну масу боржника не було сформовано через відсутність у нього будь-яких майнових активів;
що рішенням суду від 05.03.2024 у справі №925/240/22(925/140/24) зобов'язано ОСОБА_1 передати ліквідатору банкрута бухгалтерську та іншу документацію банкрута, майно (основні засоби), печатки і штампи ТОВ "К.І.Т." (згідно з їх переліком в ухвалі), однак на цей час вказане судове рішення не виконане, на примусове його виконання відкрито виконавче провадження №76173682, у ході якого документи не переадані;
що рішенням суду від 05.02.2025 у справі №925/240/22(925/1112/24) у задоволенні позовної заяви боржника у особі ліквідатора банкрута про витребування з чужого незаконного володіння ФГ "Валтас" майна відмовлено повністю з підстав пропуску строку позовної давності, однак встановлено, що вчинений правочин з виведення нерухомого майна шляхом передачі його як частки у статутному фонді ТОВ "К.І.Т." вчинено у порушення загальних засад цивільного законодавства (засад справедливості, добросовісності та розумності), визначених імперативно п.6 ч.1 ст.3 ЦК України, що є підставою для визнання незаконним і недійсним правочину з його відчуження, як такого, що суперечить ч.1 ст.203 Цивільного кодексу України;
що відчуження майна відбулося у період формування податкового боргу (припинення подання звітності ТОВ "К.І.Т."), заходи з погашення якого посадовими особами боржника не вживалися.
3. Представник Головного управління ДПС у Черкаській області у судовому засіданні заявлену вимогу підтримав.
4. ОСОБА_2 у відзиві від 23.08.2025, у додаткових поясненнях від 12.11.2025 та його представник у судовому засіданні проти вимог заперечили повністю і пояснили,
що заявником не надано належних доказів того, що саме дії ОСОБА_2 призвели до неплатоспроможності ТОВ "К.І.Т";
що на момент виходу ОСОБА_2 зі складу учасників товариства (16.05.2016) ТОВ "К.І.Т." було платоспроможним, мало активи та не перебувало у стані банкрутства;
що погіршення фінансового стану, на яке посилається ліквідатор у заяві, відбулося пізніше та з причин, які не залежали від ОСОБА_2 ;
що після виходу зі складу учасників ТОВ "К.І.Т." ОСОБА_2 не обіймав посад у товаристві, не надавав обов'язкових до виконання вказівок, не підписував фінансових або управлінських документів і не мав впливу на господарську діяльність товариства;
що передача майна відбулася у травні 2016 року, тоді як провадження у справі про банкрутство відкрито у 2022 році, отже, спірний правочин був вчинений поза трирічним "підозрілим періодом", протягом якого правочини можуть бути оскаржені в межах справи про банкрутство як такі, що вчинені на шкоду кредиторам;
що будь-який причинно-наслідковий зв'язок між діями ОСОБА_2 та настанням негативних для боржника наслідків (неплатоспроможності, відсутності активів для задоволення вимог кредиторів тощо) відсутній;
що за даними фінансової звітності ТОВ "К.І.Т." за 2015-2016 роки у рік передачі майна показники товариства навпаки суттєво покращилися, тому ця обставина спростовує протилежні доводи ліквідатора;
що на цей час ліквідаційна процедура ТОВ "К.І.Т." не закінчена, тому право ліквідатора подати заяву про покладення субсидіарної відповідальності виникає не раніше ніж після завершення реалізації об'єктів, включених до ліквідаційної маси банкрута, та розрахунку з кредиторами після продажу майна у ліквідаційній процедурі, однак, заявником не надано жодного доказу цьому;
що відповідно до положень п.202.1 ст.202 Податкового кодексу України податкова декларація з податку на додану вартість подається платниками податку за базовий податковий (звітний) період, який дорівнює одному календарному місяцю; що така декларація не подається за рік, а формується і подається щомісячно, відповідно до результатів господарських операцій конкретного звітного місяця; що у зв'язку з цим, посилання на "податкові зобов'язання з ПДВ за 2016 рік" є некоректними, оскільки такий звітний період для цього податку законодавством не передбачений;
що усі податкові нарахування, штрафи та пеня, які виникли у 2016-2017 роках, пов'язані з періодом, коли керівником ТОВ "К.І.Т." був ОСОБА_4 ;
що згідно з матеріалами справи за ТОВ "К.І.Т." зареєстровані транспортні засоби, на які ухвалою суду від 13.10.2022 накладено арешт з оголошенням у розшук та затримання у встановленому законом порядку, однак на цей час вказана ухвала не виконана, транспортні засоби не знайдені і не включені до ліквідаційної маси, отже, заявник не визначив у повному обсязі вартість ліквідаційної маси.
5. ОСОБА_1 відзиву чи й будь-яких заяв до суду не направив, у жодне із судових засідань не з'явився.
Ухвали суду про призначення/відкладення розгляду справи від 05.08.2025, від 23.09.2025, від 09.10.2025, від 06.11.2025, від 20.11.2025, направлені на адресу ОСОБА_1 , повернуті поштою з відмітками: "за закінченням терміну зберігання" та "адресат відсутній". Ухвали суду надсилалися ОСОБА_1 за останньою відомою адресою місця його реєстрації: АДРЕСА_1 , оскільки ця особа не повідомила суду іншої адреси. На запит суду Виконавчий комітет Золотоніської міської ради листом від 18.08.2025 №1578 повідомив, що ОСОБА_1 був знятий із зареєстрованого місця проживання за вказаною адресою, проте відомості про поточне місце проживання (перебування) вказаної особи не надав. Оголошення про виклик ОСОБА_1 у судове засідання було розміщене на офіційному веб-сайті судової влади України 06.08.2025, 16.09.2025, 30.09.2025, 13.10.2025, 11.11.2025, 26.11.2025, 16.12.2025.
Згідно із статтями 3, 4 і 5 Закону України "Про надання публічних (електронних публічних) послуг щодо декларування та реєстрації місця проживання в Україні": декларування та реєстрація місця проживання (перебування) особи здійснюється з метою ведення офіційного листування та здійснення інших комунікацій з особою; особа одночасно може мати лише одне задеклароване або одне зареєстроване місце проживання (перебування); громадянин України, який проживає на території України, а також іноземець чи особа без громадянства, який на законних підставах постійно або тимчасово проживає на території України, зобов'язані протягом 30 календарних днів після прибуття до нового місця проживання (перебування) задекларувати або зареєструвати його. Відповідно до п.4 Порядку декларування та реєстрації місця проживання (перебування), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 07.02.2022 №265, особа може задекларувати/ зареєструвати своє місце проживання (перебування) лише за однією адресою. У разі коли особа проживає у двох і більше місцях, вона здійснює декларування/реєстрацію місця проживання (перебування) за однією з таких адрес за власним вибором. За адресою задекларованого/зареєстрованого місця проживання (перебування) з особою ведеться офіційне листування та вручення офіційної кореспонденції. Відповідно до ст.27 ГПК України для цілей визначення підсудності відповідно до цього Кодексу місцем проживання фізичної особи, яка не є підприємцем, визнається зареєстроване у встановленому законом порядку місце її проживання або перебування.
Відповідно до ч.4 ст.122 ГПК України відповідач, третя особа, свідок, зареєстроване місце проживання (перебування), місцезнаходження чи місце роботи якого невідоме, викликається в суд через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України, яке повинно бути розміщене не пізніше ніж за десять днів до дати відповідного судового засідання. З опублікуванням оголошення про виклик відповідач вважається повідомленим про дату, час і місце розгляду справи.
Відповідно до ч.7 ст.120 ГПК України учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи; у разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв'язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.
Отже ОСОБА_1 був належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи, однак участі повноважного представника у судове засідання не забезпечив, про причини його неявки до суду не повідомив.
6. Учасники провадження у справі про банкрутство боржника були належним чином повідомлені про час і місце розгляду справи, однак участі своїх повноважних представників у останнє судове засідання не забезпечили, про причини неявки до суду не повідомили.
Явка учасників справи обов'язковою не визнавалась.
Відповідно до ч.1 ст.202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, повідомленого належним чином про дату, час і місце судового засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, у зв'язку з чим суд розглянув справу за наявними в ній матеріалами без участі учасників справи, які не з'явились.
7. При вирішенні поданої на розгляд заяви судом застосовуються положення Кодексу України з процедур банкрутства.
Відповідно до ст.233 ГПК України у судовому засіданні приєднано до матеріалів справи вступну та резолютивну частини судового рішення.
8. Заслухавши учасників справи та дослідивши наявні у справі докази суд установив наступні обставини.
20.05.2005 Засновницькими Зборами учасників ТОВ "К.І.Т." прийняті рішення (протокол №1): створити ТОВ "К.І.Т.", затвердити його Статут, сформувати Статутний капітал у розмірі 29 000,00 грн.; визначити такий порядок внесення Учасниками вкладів та розподіл часток у Статутному капіталі ТОВ "К.І.Т.": ОСОБА_2 , - як вклад вносить грошові кошти на суму 9 667,00 грн., що становить 34% Статутного фонду (капіталу) Товариства; ОСОБА_1 , - як вклад вносить грошові кошти на суду 9 667,00 грн., що становить 33% Статутного фонду (капіталу) Товариства; ОСОБА_3 , - як вклад вносить грошові кошти на суму 9 666,00 грн., що становить 33% Статутного фонду (капіталу) Товариства.
30.11.2005 ОСОБА_3 подав на розгляд Загальних Зборів Учасників ТОВ "К.І.Т." заяву, у якій просив вивести його зі складу засновників ТОВ "К.І.Т." за станом здоров'я; зазначив, що належну йому частку у статутному фонді ТОВ "К.І.Т." у розмірі 9 666,00 грн. передає безкоштовно у рівних частках ОСОБА_1 та ОСОБА_2 . Справжність підпису ОСОБА_3 30.11.2005 засвідчено приватним нотаріусом Золотоніського районного нотаріального округу Кравченок С.В.
30.11.2005 Збори Учасників ТОВ "К.І.Т." (протокол №2) вирішили: задовольнити заяву ОСОБА_3 про виведення із складу засновників та передачу власної частки статутного капіталу у ТОВ "К.І.Т." розміром 9 666,00 грн. ОСОБА_2 та ОСОБА_1 у рівних частинах; затвердити перерозподіл часток у статутному фонді (капіталі) ТОВ "К.І.Т." розміром 29 000,00 грн. наступним чином: ОСОБА_1 - частка у Статутному фонді (%) - 50; частка у Статутному фонді (грн.) - 14 500,00; ОСОБА_2 - частка у Статутному фонді (%) - 50; частка у Статутному фонді (грн.) - 14 500,00. Справжність підписів ОСОБА_2 та ОСОБА_1 засвідчено 30.11.2005 приватним нотаріусом Золотоніського районного нотаріального округу Кравченок С.В., зареєстровано в реєстрі за №6553, 6552.
Згідно із Статутом ТОВ "К.І.Т.", затвердженим Засновницькими Зборами Учасників (протокол №1 від 20 травня 2005 року):
п.6.1. Статутний фонд (капітал) Товариства складається з вартості вкладів його Учасників (...);
п.6.3. Для забезпечення діяльності Товариства за рахунок вкладів Учасників створюється Статутний фонд (капітал) в розмірі 29000,00 (...) гривень;
п.6.4. Учасники визначають такий порядок внесення вкладів та розподіл часток у Статутному фонді (капіталі) Товариства: ОСОБА_2 , - як вклад вносить грошові кошти в сумі 9667 (...) гривень 00 коп. що становить 34% Статутного фонду (капіталу) Товариства. ОСОБА_1 , - як вклад вносить грошові кошти в сумі 9667 (...) гривень 00 коп. що становить 33% Статутного фонду (капіталу) Товариства. ОСОБА_3 , - як вклад вносить грошові кошти в сумі 9666 грн. (...) що становить 33% Статутного фонду (капіталу) Товариства;
п.8.3. Фінансові результати діяльності Товариства встановлюються на підставі річного бухгалтерського балансу;
п.9.2. Учасники Товариства визначені в цьому Статуті. Вони рівні в своїх правах. Учасниками ТОВ "К.І.Т." є фізичні особи: ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , ОСОБА_3
п.9.6. Учасники Товариства мають право:
підп.9.6.1. Брати участь в управлінні Товариством в порядку, визначеному цим Статутом, за винятком випадків, встановлених законодавством України;
підп.9.6.3. Вийти з Товариства, письмово попередивши про це інших Учасників (...);
підп.9.6.4. Здійснити відчуження частки у статутному фонді (капіталі) Товариства, що засвідчує дольову участь у Товаристві, у порядку, встановленому законом;
підп.9.6.9. Одержати при виході з Товариства вартість частини майна Товариства пропорційно своїй частці у Статутному фонді Товариства грошима або за власною вимогою та за згодою Товариства отримати вклад повністю або частково в натуральній формі;
п.9.7. Учасники Товариства зобов'язані:
підп.9.7.5. Утримуватись від дій, які можуть призвести до збитків (...);
п.10.1. Учасник Товариства має право продати чи іншим чином відступити свою частку (її частину) у Статутному фонді (капіталі) одному або кільком Учасникам Товариства;
п.10.2. Відчуження Учасником Товариства своєї частки (її частини) третім особам допускається, за умов відмови інших Учасників від її придбання. При передачі частки (її частини) третій особі відбувається одночасний перехід до неї всіх прав та обов'язків, що належали Учаснику, який відступив її повністю або частково;
п.10.3. Учасники Товариства користуються переважним правом купівлі частки (її частини) Учасника пропорційно до розмірів своїх часток, якщо статутом товариства чи домовленістю між учасниками не встановлений інший порядок здійснення цього права. Купівля здійснюється за ціною та на інших умовах, на яких частка (її частина) пропонувалася для продажу третім особам. Якщо Учасники Товариства не скористаються своїм переважним правом протягом 7 днів з дня повідомлення про намір Учасника продати частку (її частину) або домовленістю між його Учасниками, частка (її частина) учасника може бути відчужена третій особі;
п.10.4. Частка учасника Товариства може бути відчужена до повної її сплати лише у тій частині, в якій її уже сплачено;
п.10.7. Учасник має право вийти з Товариства, повідомивши Товариство про свій вихід не пізніше ніж за 30 днів до виходу. При виході Учасника з Товариства йому сплачується вартість частини майна Товариства, пропорційна його частці в Статутному фонді (капіталі). У цих випадках розмір Статутного фонду (капіталу) Товариства підлягає зменшенню (...) За домовленістю між Учасником та Товариством виплата вартості частини майна Товариства може бути замінена переданням майна в натурі (...);
п.12.1. Управління діяльністю Товариства здійснюють його органи та посадові особи (...);
п.12.2. Органи управління Товариством:
- Збори Учасників - вищий орган Товариства;
- Генеральний директор - виконавчий орган Товариства;
- Ревізійна комісія.
Збори Учасників обирають Голову Товариства;
п.12.3. Посадовими особами Товариства визнаються Генеральний директор Товариства та Голова Ревізійної комісії;
п.12.5. До компетенції Зборів Учасників належить: 5) затвердження річних звітів та бухгалтерських балансів, розподіл прибутку та збитків товариства;
п.12.7. (...) Рішення про відчуження майна товариства на суму, що становить п'ятдесят і більше відсотків майна товариства (...) приймаються більшістю не менш як у голосів, якщо інше не встановлено законом (...);
п.12.14. Генеральний директор Товариства:
підп.12.14.1. Виконавчим органом Товариства, який здійснює керівництво поточною діяльністю Товариства та його структурних підрозділів, є Генеральний директор Товариства (...);
підп.12.14.3. До компетенції Генерального директора Товариства належать: (...)
- організація ведення бухгалтерського обіку та звітності Товариства;
- подання на розгляд та затвердження Зборам Учасників річного звіту та балансу (...);
підп.12.14.4. Генеральний директор має право:
- здійснювати господарську діяльність від імені та в інтересах Товариства (...);
- без доручення здійснювати будь-які дії (правочини), в т.ч. укладати угоди, договори (...).
24.12.2015 ОСОБА_2 подав Загальним зборам засновників (учасників) ТОВ "К.І.Т." заяву, у якій повідомив, що припиняє свою участь у складі учасників (засновників) ТОВ "К.І.Т.", просив видати належну йому частку у Статутному фонді (капіталі) Товариства нерухомим майном та виплатити частину прибутку підприємства по закінченню поточного року.
Станом на 31 грудня 2015 року згідно з фінансовим звітом (Баланс) ТОВ "К.І.Т." на його балансі на кінець звітного періоду обліковувались основні засоби вартістю 4 239,0 тис. грн..
Станом на 31 грудня 2016 року згідно з фінансовим звітом (Баланс) ТОВ "К.І.Т." на його балансі на кінець звітного періоду обліковувались основні засоби вартістю 617,9 тис. грн.
16.05.2016 Загальними Зборами засновників (учасників) ТОВ "К.І.Т." прийнято рішення (протокол №1), зокрема:
заяву Тітаренка Костянтина Миколайовича від 24.12.2015 про вихід з числа учасників Товариства задовольнити;
передати Тітаренку Костянтину Миколайовичу "нежиле приміщення, що розташоване за адресою: Черкаська область, Золотоніський район, село Хвильово-Сорочин, вулиця Щорса, будинок бн, та складається з: будинок тваринника 1А, 103,3 кв.м., свинарник відгодівельник 1, Бб 737,1 кв.м., зерносклад 1, В 305,5 кв.м., свинарник маточник 1, Гг, г!, 564,6 кв.м., свинарник-відгодівельник, 1, Дд, д!, д!! 951,7 кв.м., господарський корпус 1, Ее, 206,6 кв.м., свинарник відгодівельник 1, Жж, 371,5 кв.м., свинарник маточник 1, Лл, л!, 537,7 кв.м., свинарник маточник 1, Мм, м!, м!!, 577,2 кв.м., літній табор Н,О, млин (комора) П, погріб К, огорожа 1,2,3, вимощення 1, башня Рожновського Р, бойня 1, С - 26,3 кв.м., та перебуває на балансі Товариства згідно свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 04.09.2006 року серія ЯЯЯ №673236 та витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 22.10.2013 року індексний номер витягу 11355882. - в рахунок виплати вартості частики в статутному капіталі Товариства в зв'язку з його виходом зі складу засновників (учасників) Товариства, згідно поданої заяви ";
продати частку у Статутному капіталі Товариства у розмірі 50% за вартістю 14 500,00 грн. (...) - ОСОБА_5 . Надати повноваження директору Товариства Запасному В.В. на підписання договору купівлі продажу корпоративних прав та акту приймання передачі.
Згідно з Інформаційними довідками з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо суб'єкта від 12.03.2024 №369404566, від 06.03.2024 №368768096 та від 12.03.2024 №369406658:
04.09.2006 за ТОВ "К.І.Т." зареєстровано право власності на нерухоме майно (нежилі приміщення) за адресою: АДРЕСА_3 .;
20.05.2016 на підставі акту приймання-передачі нерухомого майна, серія та номер: б/н, виданий 16.05.2016, видавник: ТОВ "К.І.Т.", за ОСОБА_2 зареєстровано право власності на нежитлові приміщення за адресою: АДРЕСА_3 , свинарник-відгодівельник 1, Бб, зерносклад 1,В, свинарник-маточник 1, Гг, г', свинарник-відгодівельник, 1, Дд, д', д'', господарський корпус 1,Ее, свинарник-відгодівельник 1, Жж, свинарник-маточник 1, Лл, л', свинарник-маточник 1, Мм, м', м'', літній табір Н, літній табір О, млин (комора) П, погріб К, огорожа 1,2,3, вимощення І, башня Рожновського Р, бойня 1,С.;
24.05.2016 зареєстровано зміну адреси об'єкта нерухомого майна: "Черкаська обл., Золотоніський р., с.Хвильово-Сорочин, вулиця Щорса (вулиця Соборна), б/н змінено на Черкаська обл., Золотоніський р., с.Хвильово-Сорочин, вулиця Соборна (вулиця Щорса), будинок 24";
31.05.2016 речове право ОСОБА_2 на вказані об'єкти нерухомості припинено;
31.05.2016 право власності на нежитлові приміщення за адресою: Черкаська область, Золотоніський район, с.Хвильово-Сорочин, ул.Соборна (вул.Щорса), буд.24 у складі: будинок тваринника 1А, свинарник-відгодівельник 1, Бб, зерносклад 1,В, свинарник-маточник 1, Гг, г', свинарник-відгодівельник, 1, Дд, д', д'', господарський кор+-пус 1,Ее, свинарник-відгодівельник 1, Жж, свинарник-маточник 1, Лл, л', свинарник-маточник 1, Мм, м', м'', літній табір Н, літній табір О, млин (комора) П, погріб К, огорожа 1,2,3, вимощення І, башня Рожновського Р, бойня 1,С, зареєстроване за Фермерським господарством "ВАЛТАС" на підставі акту приймання-передачі нерухомого майна, серія та номер: б/н, виданий 24.05.2016, видавник: Фермерське господарство "ВАЛТАС";
02.06.2016 до реєстру внесено відомості про припинення/реєстрацію переходу права власності (повне відчуження) об'єкту нерухомого майна, індексний номер рішення 29866540.
14.12.2017 постановою Черкаського окружного адміністративного суду у справі №823/784/17 задоволено адміністративний позов Головного управління ДФС у Черкаській області: стягнуто з рахунків у банках, обслуговуючих ТОВ "К.І.Т." на користь Державного бюджету України через Головне управління ДФС у Черкаській області податковий борг з податку на додану вартість в сумі 1 361 325,15 грн.
У вказаному судовому рішенні суд встановив, "що відповідач самостійно задекларував зобов'язання з ПДВ згідно з декларацією від 19.01.2017 №9267270966 за 2016 рік у сумі 1 365 527,00 грн. (...) суд дійшов висновку, що грошові зобов'язання, визначені вищевказаною декларацією, є податковим боргом відповідача. Суд встановив, що станом на час узгодження вищевказаних зобов'язань відповідач мав переплату з ПДВ в сумі 51,85 грн. Крім того, відповідач частково сплатив заборгованість у сумі 4150,00 грн. Отже, його недоїмка згідно з підставами позову становить 1361325,15 грн. (...) У зв'язку з несплатою узгодженої суми грошового зобов'язання позивач прийняв податкову вимогу форми "Ю" від 17.02.2017 №24-10 на суму 1365475,15 грн. Вказана вимога отримана відповідачем 24.06.2017, що підтверджується даними копії рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення (...) В установленому законом порядку відповідач її не оскаржив і до часу судового розгляду справи узгоджені зобов'язання у повному обсязі не сплатив, що підтверджується даними зворотного боку облікової картки (...) Отже, суд вважає доведеним право заявника на примусове стягнення з відповідача вищевказаного податкового боргу (...)".
19.04.2022 ухвалою суду відкрито провадження у справі про банкрутство боржника.
25.08.2022 ухвалою суду затверджено реєстр вимог кредиторів боржника із загальною сумою вимог 4 671 405,72 грн.
20.09.2022 постановою суду боржника визнано банкрутом, ліквідатором банкрута призначено арбітражного керуючого Новосельцева В.П.
13.10.2022 ухвалою суду задоволено заяву боржника у особі ліквідатора банкрута, арбітражного керуючого Новосельцева В.П., від 04.10.2022 №02-46/2829: накладено арешт з оголошенням в розшук та проведенням у встановленому законом випадку затримання належних ТОВ "К.І.Т." наступних транспортних засобів: причіп 2ПТС-45, дата реєстрації: 14.04.2006, номерний знак: НОМЕР_3 , 1993 року випуску, свідоцтво: НОМЕР_4 ; самоскид, ГАЗ-САЗ 3507, дата реєстрації: 21.05.2009, ТСЦ 7145, 1986 року випуску, VIN: НОМЕР_5 ; бортовий малотоннажний-в, УАЗ 3303, дата реєстрації: 19.03.2008, ТСЦ 7145, 1991 року випуску, VIN: НОМЕР_6 ; пр-бортовий, ГКБ 8352, дата реєстрації: 06.07.2007, ТСЦ 7145, 1986 року випуску, VIN: НОМЕР_7 .
05.03.2024 рішенням Господарського суду Черкаської області у справі №925/240/22(925/140/24) задоволено позовну заяву боржника у особі ліквідатора банкрута, арбітражного керуючого Новосельцева В.П., від 31.01.2024: зобов'язано ОСОБА_1 , колишнього керівника ТОВ "К.І.Т." передати ліквідатору ТОВ "К.І.Т.", арбітражному керуючому Новосельцеву В.П., бухгалтерську та іншу документацію банкрута, печатки та штампи ТОВ "К.І.Т." та основні засоби (згідно з їх переліком у рішенні суду).
05.02.2025 рішенням Господарського суду Черкаської області у справі №925/240/22(925/1112/24) відмовлено у позові боржника у особі ліквідатора банкрута, арбітражного керуючого Носань Н.С., від 04.09.2024 про витребування з чужого незаконного володіння ТОВ "ВАЛТАС" нежитлових приміщень, що розташовані за адресою: АДРЕСА_3 та складається з: будинок тваринника 1А, 103,3 кв.м, свинарник-відгодівельник 1, Бб, зерносклад, 1, В, свинарник-маточник, 1, Гг, г1, свинарник-відгодівельник, 1, Дд, д1, д11, господарський корпус, 1, Ее, свинарник-відгодівельник, 1, Жж, свинарник-маточник, 1, Лл, л1, свинарник- маточник, 1, Мм, м1, м11, літній табір, Н, літній табір, О, млин (комора), П, погріб, К, огорожа, 1, 2, 3, вимощення, І, башня Рожновського, Р, бойня, 1, С.
У позові відмовлено з підстав спливу строку позовної давності.
Разом з тим, у вказаному рішенні суд дійшов висновку про обгрунтованість вимог позивача.
Суд встановив, що "(...) Як вбачається з балансів позивача-боржника за 2015 і 2016 рік істотні зміни в майновому стані відбулися саме у 2016 році, коли було виведено зі складу статутного фонду Нерухоме майно. Різниця балансу залишкової вартості основних фондів на початок і на кінець звітного 2016 року складає 3621,1 тис. грн. (4239,0 - 617,9), що вказує на зменшення основних фондів (до яких відноситься в першу чергу усе нерухоме майно). Вказана різниця не може бути визнана судом балансовою вартістю саме Нерухомого майна (оскільки до основних фондів відноситься не лише нерухоме, а й рухоме майно, та оскільки відчужуватись могли й інші основні фонди). ТОВ "К.І.Т." самостійно, з порушенням строку декларування, задекларувало 17.01.2017 суму 1 365 527 грн. боргу по ПДВ, який було стягнено постановою Черкаського окружного адміністративного суду від 14.12.2017 у справі №823/784/17, що означає відчуження (продаж) активів вартістю 8 193 162 грн. (розрахунок: 1 365 527 : 20% ПДВ х 100% +1 365 527 = 6 827 635 + 1 365 527) Згідно з відомостями з державного реєстру іпотек (реєстраційний номер обтяження 12413781, зареєстрованого 19.04.2012, а.с.64-65 т7) вартість Нерухомого майна було оцінено у 8 000 000 грн. Однак співвідношення загальної вартості активів по балансу на початок року 5 436,9 тис. грн. з вартістю задекларованої (з порушенням строку декларування) боржником-відповідачем самостійно операції відчуження активів на суму в 1,5 рази (8 193 162 / 5436,9) більшу від вартості усіх наявних у боржника активів, з урахуванням точно установленого факту відчуження Нерухомого майна дає підстави для висновку про те, що фактично майна було відчужено більше ніж на 50% частки у статутному фонді (2 718,45= 5436,9 / 2). та у 2.23 рази більше від фактично відчуженого нерухомого майна (8 193,2 / 3621,1). Суду не надано будь-яких документів про те, що на момент виходу ОСОБА_2 було визначено суму вартості усіх активів боржника та визначено суму вартості Нерухомого майна. Передача майна відбулася Нерухомого майна відбулася у травні 2016 року, тобто до закінчення звітного року. Отже, суд приходить до висновку, що передачу Нерухомого майна здійснено в порушення п.10.7 Статуту ТОВ "К.І.Т." не пропорційно та до затвердження звіту за рік, в якому Учасник вийшов з Товариства, що є підставою для визнання незаконним і недійсним правочину з його відчуження (Акту прийому-передачі від 16.05.20216 від ТОВ "К.І.Т." до ОСОБА_2 ), як такого, що суперечить ч.1 ст. 203 Цивільного кодексу України (зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства) (...)Борг перед ініціюючим кредитором (ГУ ДПС у Черкаській області) на 7 080,84 грн. зі сплати єдиного соціального внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування; 3 183 914,69 грн. зі сплати податків і зборів; 1 397 100,19 грн. нарахованих штрафних санкцій і пені, було виявлено після складення Акту про результати камеральної перевірки порушення граничних термінів реєстрації податкових накладних від 10.07.2017 №725/23-00-12-0506/33515039 та податкового повідомлення-рішення №0007491205 від 11.07.2017 (тобто наступного року після відчуження Нерухомого майна та після припинення подання звітності ТОВ "К.І.Т.") і надалі стягнуто вищевказаними рішенням і постановою Черкаського окружного адміністративного суду у справах №823/784/17 і №580/199/20. Очевидно, що виведених у 2016 році основних засобів на самостійно задекларовану боржником суму 8 193 162 грн. було більш ніж достатньо для погашення вимог органу ДПС, які вже виникли у цей період, але були виявленні. Отже вчинений правочин з виведення Нерухомого майна шляхом передачі його як частки у статутному фонді ТОВ "К.І.Т." вчинено у порушення загальних засад цивільного законодавства (засад справедливості, добросовісності та розумності), визначених імперативно п. 6 ч. 1 ст. 3 ЦК України, які мають наслідком вихід учасниками правочину за межі здійснення цивільних прав, наданих договором чи актами цивільного законодавства, з наміром завдати шкоди іншій особі, державі у особі органу ДПС (ч.3 ст. 13 ЦК України), що є підставою для визнання незаконним і недійсним правочину з його відчуження (Акту прийому-передачі від 16.05.20216 від ТОВ "К.І.Т." до ОСОБА_2 ), як такого, що суперечить ч.1 ст.203 Цивільного кодексу України (зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам)".
9. При вирішенні спору судом застосовано наступні норми законодавства.
Згідно з Господарським процесуальним кодексом України:
ч.6 ст.12. Господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку, передбаченому цим Кодексом для позовного провадження, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом"
ч.1 і 3 ст.13. Судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін; кожна сторона повинна довести ті обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків,встановлених законом;
ч.1 ст.73. Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи;
ч.1, 3 і 4 ст.74. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень; докази подаються сторонами та іншими учасниками справи; суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів;
ч.4 ст.75. Обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом;
ч.1 і 2 ст.86. Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів; жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Згідно з Кодексом України з процедур банкрутства:
п.3 ч.2 ст.12. Арбітражний керуючий зобов'язаний: проводити аналіз фінансово-господарського стану, інвестиційної та іншої діяльності боржника та становища на ринках боржника та подавати результати такого аналізу до господарського суду разом з документами, що підтверджують відповідну інформацію;
ч.2 ст.59. Протягом 15 днів з дня призначення ліквідатора відповідні посадові особи банкрута зобов'язані передати бухгалтерську та іншу документацію, печатки і штампи, матеріальні та інші цінності банкрута ліквідатору. У разі ухилення від виконання зазначених обов'язків відповідні посадові особи банкрута несуть зобов'язання щодо відшкодування збитків, завданих таким ухиленням (…);
ч.1 ст.61. Ліквідатор з дня свого призначення здійснює такі повноваження: приймає у своє відання майно боржника, забезпечує його збереження; виконує функції з управління та розпорядження майном банкрута; проводить інвентаризацію та визначає початкову вартість майна банкрута; аналізує фінансовий стан банкрута, складає висновок про наявність або відсутність ознак доведення до банкрутства, приховування стійкої фінансової неспроможності, незаконних дій під час провадження у справі про банкрутство за результатом його проведення; формує ліквідаційну масу; заявляє до третіх осіб вимоги щодо повернення банкруту сум дебіторської заборгованості; (…) вживає заходів, спрямованих на пошук, виявлення та повернення майна банкрута, що знаходиться у третіх осіб (…). Під час здійснення своїх повноважень ліквідатор, кредитор має право заявити вимоги до третіх осіб, які відповідно до законодавства несуть субсидіарну відповідальність за зобов'язаннями боржника у зв'язку з доведенням його до банкрутства. Розмір зазначених вимог визначається з різниці між сумою вимог кредиторів і ліквідаційною масою. У разі банкрутства боржника з вини його засновників (учасників, акціонерів) або інших осіб, у тому числі з вини керівника боржника, які мають право давати обов'язкові для боржника вказівки чи мають змогу іншим чином визначати його дії, на засновників (учасників, акціонерів) боржника - юридичної особи або інших осіб у разі недостатності майна боржника може бути покладена субсидіарна відповідальність за його зобов'язаннями. Стягнені суми включаються до складу ліквідаційної маси і можуть бути використані лише для задоволення вимог кредиторів у порядку черговості, встановленому цим Кодексом.
Відповідно до Цивільного кодексу України:
ч.1-3 і 6 ст.13 Цивільні права особа здійснює у межах, наданих їй договором або актами цивільного законодавства; при здійсненні своїх прав особа зобов'язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб, завдати шкоди довкіллю або культурній спадщині; не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах; у разі недодержання особою при здійсненні своїх прав вимог, які встановлені частинами другою - п'ятою цієї статті, суд може зобов'язати її припинити зловживання своїми правами, а також застосувати інші наслідки, встановлені законом;
ч.1, 2 ст.614. Особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання.
Правові позиції Верховного Суду:
у постанові від 09.12.2021 у справі №916/313/20 - 34. Визначене частиною другою статті 61 КУзПБ господарське правопорушення, за вчинення якого засновники (учасники, акціонери), керівник боржника та інші особи, які мають право давати обов'язкові для боржника вказівки чи мають можливість іншим чином визначати його дії, можуть бути притягнуті до субсидіарної відповідальності поряд з боржником у процедурі банкрутства у разі відсутності майна боржника, має обґрунтовуватися судами шляхом встановлення складу такого правопорушення (об'єкта, об'єктивної сторони, суб'єкта та суб'єктивної сторони). 35. Об'єктом цього правопорушення є суспільні відносини у певній сфері, у даному випадку - права кредитора (-ів) на задоволення його (їх) вимог до боржника у справі про банкрутство за рахунок активів боржника, що не можуть бути задоволені внаслідок відсутності майна у боржника. 36. Об'єктивну сторону такого правопорушення складають дії або бездіяльність певних фізичних осіб та/або юридичних осіб, пов'язаних з боржником, що призвели до відсутності у нього майнових активів для задоволення вимог кредиторів або до відсутності інформації про такі активи, що виключає можливість дослідження активу та його оцінки. 37. Суб'єктами правопорушення є особи, визначені частиною другою статті 61 КУзПБ. 38. Суб'єктивною стороною правопорушення для застосування субсидіарної відповідальності є ставлення особи до вчинюваних нею дій чи бездіяльності (мотиву, мети, умислу чи необережності суб'єкта правопорушення). 39. Відтак, субсидіарна відповідальність у справах про банкрутство є самостійним цивільно-правовим видом відповідальності, який за заявою ліквідатора покладається на засновників (учасників, акціонерів) або інших осіб, у тому числі керівника боржника при наявності підтвердження вини вказаних осіб у доведенні юридичної особи (боржника у справі про банкрутство) до стану неплатоспроможності. Для застосування такої відповідальності необхідним є встановлення судом складових елементів господарського правопорушення як об'єкт, об'єктивна сторона, суб'єкт та суб'єктивна сторона правопорушення. 40. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 22.04.2021 у справі № 915/1624/16. 43. Згідно з положеннями частини другої статті 614 ЦК України відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання, тобто цією нормою визначено презумцію вини у разі порушення зобов'язання;
у постанові від 22.04.2021 у справі №915/1624/16 - правова презумпція субсидіарної відповідальності керівника закріплена у ст. 61 Кодексу, тому керівник повинен довести відсутність своєї вини у доведенні до банкрутства;
у постанові від 28.07.2021 у справі № 917/1500/18(917/1932/20) - не лише неправомірні дії осіб, що контролюють боржника, але і їх бездіяльність, що призвела до неплатоспроможності товариства, порушення прав та інтересів кредиторів, є підставою для покладення на таких осіб субсидіарної відповідальності;
у постанові від 22.04.2021 у справі №915/1624/16 (п.114, 115) - "законодавцем не конкретизовано, які саме дії чи бездіяльність складають об'єктивну сторону такого правопорушення. Тому при вирішенні питання щодо кола обставин, які мають бути доведені суб'єктом звернення (ліквідатором) та, відповідно, підлягають встановленню судом для покладення субсидіарної відповідальності, мають прийматися до уваги також положення частини першої статті 215 ГК України та підстави для порушення справи про банкрутство, з огляду на які такими діями можуть бути, зокрема: 1) вчинення суб'єктами відповідальності будь-яких дій, направлених на набуття майна, за відсутності активів для розрахунку за набуте майно чи збільшення кредиторської заборгованості боржника без наміру її погашення; 2) прийняття суб'єктами відповідальності рішення при виведення активів боржника, внаслідок чого настала неплатоспроможність боржника по його інших зобов'язаннях; 3) прийняття суб'єктами відповідальності рішення, вказівок на вчинення майнових дій чи бездіяльності боржника щодо захисту власних майнових інтересів юридичної особи боржника на користь інших юридичних осіб, що мало наслідком настання неплатоспроможності боржника тощо.
Аналогічні за змістом висновки щодо кола обставин (перелік яких не є вичерпним), які мають братися до уваги під час розгляду питання застосування субсидіарної відповідальності у справі про банкрутство сформовано у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 16.06.2020 у справі № 910/21232/16, від 30.01.2018 у справі № 923/862/15, від 05.02.2019 у справі № 923/1432/15 та від 10.03.2020 у справі № 902/318/16, від 01.10.2020 у справі № 914/3120/15, від 12.11.2020 у справі № 916/1105/16, від 10.12.2020 у справі 922/1067/17".
10. Аналізуючи установлені обставини справи та норми чинного законодавства суд прийшов до таких висновків.
10.1. Враховуючи інформацію з балансів боржника за 2015-2016 роки боржник на кінець 2015 року мав активи на суму 5 436,9 тис.грн., з яких вартість основних засобів складала 4 239,0 тис.грн., в той час як на кінець 2016 року баланс підприємства складав 13 288,0 тис. грн. (з яких 12 596,7 тис.грн. становлять оборотні активи), натомість вартість основних засобів зменшилась до 617,9 тис.грн. Тобто у 2016 році було виведені активи (майно) на суму 3 621,1 тис.грн.
Якщо аналізувати вказані у постанові Черкаського окружного адміністративного суду у справі №823/784/17 обставини виникнення податкового боргу на підставі самостійного декларування боржником зобов'язання згідно з податковою декларацією від 19.01.2017 №9267270966 за 2016 рік на суму 1 365 527,00 грн., то дії з передачі (відчуження частки) єдиного майна ТОВ "К.І.Т.", за рахунок якого можливо погасити заборгованість, є очевидним виведенням активів (майна) з метою ухилення від сплати податкового боргу, оскільки документи, які підтверджують правомірність зменшення активів балансу у 2016 році, ліквідатору банкрута посадовими особами боржника передані не були, та оскільки майно боржника виведене у тому ж році, за який надалі було подано податкову декларацію.
Тобто саме ці дії засновників (учасників) та керівника ТОВ "К.І.Т." призвели до неплатоспроможності боржника.
10.2. Об'єктом зазначеного правопорушення та захисту при покладенні субсидіарної відповідальності є права кредиторів на задоволення вимог до боржника, що залишилися незадоволеними у справі про банкрутство.
Так, згідно з реєстром вимог кредиторів боржника (ухвала суду від 25.08.2022) сума їх вимог становить 4 671 405,72 грн.; ліквідаційна маса боржника становить 0 грн.; отже розмір не задоволених вимог кредиторів як субсидіарної відповідальності складає 4 671 405,72 грн. Тому вимоги підлягають задоволенню.
При цьому суд виходить з того, що вартість майна, яке було виведено з активів боржника, не впливає на розмір субсидіарної відповідальності, а визначенню розміру останньої передує формування ліквідаційної маси.
10.3. Суб'єктами правопорушення (субсидіарної відповідальності), що може бути покладена у справі про банкрутство за заявою ліквідатора, є засновники (учасники, акціонери) або інші особи, у тому числі керівник боржника, які мають право давати обов'язкові для боржника вказівки чи мають можливість іншим чином визначати його дії, за умови існування вини цих осіб у банкрутстві боржника, тобто вчиненні суб'єктом (суб'єктами) субсидіарної відповідальності винних дій, що призвели до банкрутства боржника.
Отже, суб'єктами правопорушення є засвновники (учасники) боржника ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , які вчинили недобросовісні дії з виведення майна підприємства.
10.4. Об'єктивна сторона правопорушення.
У п.42-44 постанови Верховного Суду 02.08.2022 у справі №908/314/18 зазначено, що "для вирішення питання щодо кола необхідних і достатніх обставин, які мають бути доведені суб'єктом звернення (ліквідатором) та, відповідно, підлягають встановленню судом для покладення субсидіарної відповідальності, виходячи з диспозиції частини першої статті 215 ГК України та частини п'ятої статті 41 Закону про банкрутство, та з урахуванням підстав для порушення справи про банкрутство (стаття 1, частина третя статті 10, стаття 11 Закону про банкрутство), необхідна конкретизація об'єктивної сторони правопорушення з доведення до банкрутства/банкрутства з вини відповідальних суб'єктів, за які покладається субсидіарна відповідальність, виходячи, зокрема із сукупності таких обставин щодо Боржника та дій (бездіяльності) відповідальних суб'єктів: 1) вчинення суб'єктами відповідальності, за відсутності у боржника будь-яких активів, будь-яких дій/бездіяльності, направлених на набуття/збільшення кредиторської заборгованості боржника без наміру її погашення (вказівка на вчинення/ вчинення правочину без наміру його реального виконання боржником через відсутність матеріальних, фінансових, інформаційних, технічних, кадрових ресурсів; невиконання податкових зобов'язань, бездіяльність щодо стягнення дебіторської заборгованості тощо); при цьому не забезпечені реальними активами внески до статутного фонду боржника, активами не вважаються; 2) прийняття суб'єктами відповідальності рішення, вказівка на вчинення/вчинення майнових дій з виведення активів боржника за наявності у боржника заборгованості та за відсутності будь-яких інших ресурсів (та перспектив їх отримання боржником) для погашення заборгованості боржника (що вказує на мету - ухилення від погашення боржником заборгованості та її збільшення); 3) прийняття суб'єктами відповідальності рішення, вказівка на вчинення дій/бездіяльності з набуття/збільшення кредиторської заборгованості боржника в один і той же період часу (податковий період тощо) або з незначним проміжком часу з прийняттям рішення, вказівкою на вчинення/вчиненням майнових дій з виведення активів боржника за відсутності будь-яких інших ресурсів (та перспектив їх отримання боржником) для погашення заборгованості боржником.
Така правова позиція Верховного Суду, викладена у постановах від 30.01.2018 у справі № 923/862/15, від 05.02.2019 у справі № 923/1432/15 та від 16.06.2020 у справі № 910/21232/16, та не втратила своєї актуальності із введенням в дію Кодексу України з процедур банкрутства.
У даному випадку об'єктивна сторона порушення полягає у виведенні активів боржника його засновниками ОСОБА_2 та ОСОБА_1 (за рахунок яких могла бути погашена заборгованість) за обставин виникнення заборгованості з податків і зборів, які надалі були стягнені рішеннями суду.
Вказані дії перебувають у причинно-наслідковому зв'язку з доведенням боржника до банкрутства і його неплатоспроможністю.
10.5. Суб'єктивна сторона полягає в наявності умисного доведення до банкрутства, яке викликане цілеспрямованими діями ОСОБА_2 та ОСОБА_1 і які завдали істотної матеріальної шкоди інтересам держави, суспільства та інтересам кредиторів, що охороняються законом.
Згідно з правовою позицією Верховного Суду у постанові від 22.04.2021 у справі №915/1624/16 правова презумпція субсидіарної відповідальності керівника закріплена у ст.61 Кодексу, тому керівник повинен довести відсутність своєї вини у доведенні до банкрутства.
10.6. Отже, вказані вище обставини відповідно до ч.2 ст.61 Кодексу України з процедур банкрутства, є підставою для покладення на засновників (учасників) ТОВ "К.І.Т." ОСОБА_2 та ОСОБА_1 субсидіарної відповідальності за зобов'язаннями боржника у розмірі 4 671 405,72 грн. у зв'язку з доведенням до боржника банкрутства.
10.7. Боржника визнано банкрутом 20.09.2022, заяву ліквідатором банкрута подано заяву від 20.06.2025, отже трирічний строк позовної давності не сплив.
11. Суд відхиляє доводи ОСОБА_2 , оскільки на момент його виходу зі складу засновників і отримання майна боржника йому було відомо як про те, що податковий борг виник і його необхідно декларувати, так і про те отримане майно не відповідає його частці (значно перевищує 50% вартість усіх активів боржника); оскільки погіршення фінансового стану боржника сталось саме внаслідок виведення майна, яке виступало засобами виробництва і отримання прибутку; оскільки відсутні первинні документи, які підтверджують покращення фінансового стану товариства після передачі нерухомого майна - вони не передані ліквідатору банкрута і не надані суду ОСОБА_2 , обов'язком якого є спростування презумпції субсидіарної відповідальності); оскільки реєстрація транспортних засобів за боржником не означає їх фактичну наявність і включення до ліквідаційного балансу, який вже складений.
Керуючись ст.234, 235 ГПК України, суд
1. Заяву боржника у особі ліквідатора банкрута, арбітражного керуючого Новосельцева В.П., від 20.06.2025 задовольнити повністю.
1.1. Стягнути солідарно з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , дата народження: ІНФОРМАЦІЯ_1 ) та ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , дата народження ІНФОРМАЦІЯ_2 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "К.І.Т." (вул.Шевченка,71, м.Золотоноша, Черкаська область, 19800, ідентифікаційний код 33515039) грошові кошти у сумі 4 671 405,72 грн. (чотири мільйони шістсот сімдесят одна тисяча чотириста п'ять гривень 72 копійки).
Ухвала суду набрала законної сили 16.03.2026. Ухвала суду може бути оскаржена до Північного апеляційного господарського суду в порядку та у строки, встановлені статтями 254-257 Господарського процесуального кодексу України.
Повне судове рішення складено і підписано 16.03.2026.
Направити цю ухвалу ліквідатору банкрута, членам комітету кредиторів (1), рекомендованим листом з повідомленням ОСОБА_1 , ОСОБА_2 .
Суддя Ю.А. Хабазня
Я-5