Рішення від 03.03.2026 по справі 921/637/25

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

03 березня 2026 року м. ТернопільСправа № 921/637/25

Господарський суд Тернопільської області

у складі судді Шумського І.П.

за участі секретаря судового засідання: Беги В.М.

розглянув справу

за позовом - Товариства з обмеженою відповідальністю "Бізнес Позика" (бульвар Лесі Українки, буд. 26, офіс 411, м. Київ, 01133)

до відповідача - Фізичної особи - підприємця Науменко Ірини Валеріївни ( АДРЕСА_1 )

про стягнення заборгованості в сумі 45451,21 грн.

За участі від:

позивача - не з'явився

відповідача - Борзов Я.Е.

Зміст позовних вимог, позиція позивача.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Бізнес Позика" звернулось до Господарського суду Тернопільської області з позовною заявою до Фізичної особи - підприємця Науменко Ірини Валеріївни про стягнення 45451,21 грн заборгованості за кредитним договором, з яких: 14654,96 грн - простроченої заборгованості по тілу кредиту; 29698,13 грн - простроченої заборгованості по процентах; 1098,12 грн - простроченої заборгованості за комісією.

В обґрунтування позовних вимог позивач у позовній заяві посилається на неналежне виконання відповідачем умов договору №503891-КС-001 від 02.07.2024 про надання кредиту.

Прохальна частина тексту позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Бізнес Позика" містила клопотання про витребування в АТ КБ "Приватбанк" письмових доказів, які становлять банківську таємницю, а саме:

- письмового доказу у вигляді відповідного рішення структурного підрозділу або посадової особи банку, чи у вигляді іншого письмового доказу, який би підтверджував або спростовував факт випуску банківської картки № НОМЕР_1 (та відкриття під неї відповідного банківського рахунку) на ім'я Науменко Ірини Валеріївни (РНОКПП НОМЕР_2 );

- письмового доказу у вигляді виписок про рух коштів по рахунку, який був відкритий для обслуговування банківської картки № НОМЕР_1 за період з 02.07.2024 (дата видачі кредиту) до 17.12.2024 (дата закінчення терміну кредитування).

Обґрунтовуючи клопотання, позивач зазначає, що надання банком зазначених вище доказів змогло б додатково підтвердити або спростувати факт виконання позивачем свого обов'язку за кредитним договором щодо перерахування за наданими позичальником під час укладення кредитного договору реквізитами кредитних коштів у розмірі, який передбачений кредитним договором.

Позиція відповідача.

Відповідач у відзиві відзиву на позовну заяву заперечив проти позову.

В обґрунтування цьому ним зазначено наступне:

- позивачем не надано доказів, які б підтверджували, що саме відповідач був зареєстрований в інформаційно-телекомунікаційній системі, не підтверджено отримання саме відповідачем логіну та паролю в системі, що відповідачем було подано заявку на отримання кредиту, а також, що відповідач був ознайомлений з усіма істотними умовами договору, та не надано доказів зарахування коштів на платіжну картку, яка належить саме відповідачу - ФОП Науменко І.В.;

- позивачем не долучено до матеріалів справи будь-яких даних, стосовно одноразового ідентифікатора, яким повинен був підписаний вищезазначений договір, крім цього, немає доказів, які прямо чи опосередковано свідчать, що електронний підпис (або ідентифікатор) належить саме відповідачу;

- в матеріалах справи відсутні докази на підтвердження реєстрації відповідача в інформаційно-телекомунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, отримання ним логіну та паролю в даній системі, подання заявки на отримання кредиту, а також ознайомлення з усіма істотними умовами договору;

- в матеріалах справи відсутній договір №503891-КС-001 від 02.07.2024, підписаний відповідачем за допомогою одноразового цифрового підпису. В справі наявна лише роздруківка договору, не підписана ні власноручним, ні цифровим підписом, відповідно докази укладення відповідачем кредитного договору взагалі відсутні;

- не є належним доказом посилання на візуальну форму послідовності дій клієнта ТОВ "Бізнес Позика" на кредит №503891-КС-001 від 02.07.2024, в якій міститься інформація щодо процесу оформлення та розгляду такої заяви, це лише інформація, надана ТОВ "Бізнес Позика", яка не містить жодних доказів підписання відповідачем кредитного договору;

- додані ж до позову пропозиція, акцепт та кредитний договір, як документи у форматі pdf, так і візуальна форма послідовності дій клієнта, в розрізі зазначених вище процесуальних норм стосовно достовірності доказів, відповідач вважає неспроможними, позаяк вказані документи: 1) не несуть в собі безсумнівну правдивість таких даних та не слугують тією інформацією, яка може встановлювати об'єктивну істинність обставин надіслання відповідачці ідентифікатора для реєстрації/входу в систему та для акцептування пропозиції укласти договір; 2) не свідчать про безпосередній зв'язок між цими обставинами та зазначеними у відповідних формах відомостями, позаяк сама по собі форма представлення позивачем кредитного договору - документу у форматі pdf, як і відскановане зображення у форматі pdf візуальної форми послідовності дій клієнта є такими, що не дозволяють суду перевірити порядок та встановити обставини створення таких документів за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини вчинення сторонами тих чи інших дій;

- позивачем не доведено жодними належними та достовірними доказами того, що під час створення такої візуальної форми послідовності дій відповідний документ захищено від редагування/зміни будь-якими особами, а сама форма створюється автоматично системою та захищається від змін;

- позивач не довів і не обґрунтував, що подані ним анкета клієнта та візуальна схема послідовності дій клієнта формуються його системою автоматично саме в день укладення договору. За наявності у позивача технічної можливості створювати такі документи односторонньо та у будь-який час, твердження позивача про автентичність і первинність цих даних не можуть вважатися достовірними та належними доказами факту укладення електронного кредитного договору №503891-КС-001 від 02.07.2024;

- в матеріалах справи відсутні належні докази перерахування та отримання відповідачем кредитних коштів у розмірі 15000 грн;

- надане позивачем підтвердження щодо здійснення переказу грошових коштів, сформоване ТОВ "ПРОФІТГІД", не містить інформації про перерахування з банківського рахунку кредитора на рахунок позичальника кредитних коштів, яка передбачена для відповідних бухгалтерських документів, якими підтверджується відповідна платіжна операція;

- лише у разі доведення факту укладення договору кредиту у електронній формі та виконання кредитором свого обов'язку перерахувати кредитні кошти позичальнику згідно умов договору - у позичальника з'являється процесуальний обов'язок спростування цих обставин;

- розрахунок заборгованості, складений позивачем (первісним кредитором), є не документом первинного бухгалтерського обліку, а одностороннім арифметичним розрахунком сум, який повністю залежить від волевиявлення і дій позивача;

- позивачем не надано доказів про відкриття рахунку та емітування цієї картки на ім'я відповідача.

- достеменно, не спираючись на припущення, за відсутності належних та достатніх доказів, неможливо встановити перерахування коштів позивача саме відповідачу; позивачем не надано суду первинних бухгалтерських документів відносно видачі кредиту та його часткового погашення (платіжні доручення, меморіальні ордери, розписки, чеки, та ін.), тому немає підстав вважати, що розмір заборгованості відповідача перед позивачем, а також суми відсотків, зазначені в розрахунку та довідці, є правильними;

- позивач посилається на документ під назвою "Правила про надання грошових коштів у кредит фізичним особам-підприємцям ТОВ "Бізнес Позика" як на складову частину договору, однак: у наданому позивачем audit trail (візуальна форма послідовності дій клієнта) відсутні будь-які події, що підтверджують отримання відповідачем тексту правил, відкриття файлу чи сторінки з правилами, підтвердження ознайомлення, підтвердження акцептування правил та підписання цих правил КЕП або одноразовим ідентифікатором; отже, це ставить під сумнів повне розуміння всіх умов, зобов'язання та погодження неухильно дотримуватись договору, а тому добровільно свідомо укладати договір та бажання настання правових наслідків, обумовлених ним, у зв'язку з чим до спірних правовідносин не можуть бути застосовані правила частини першої статті 634 ЦК України, які регламентують правові засади договору приєднання;

- текст правил не розміщений у відкритому доступі на офіційному сайті позивача, що унеможливило ознайомлення з ними відповідача;

- щодо вимог про стягнення комісії, то Верховним Судом в постанові від 20.01.2021 у справі №904/5748/18 сформовано позицію щодо нарахування додаткових сум за надання кредиту, в якій судами попередніх інстанцій встановлено, що умовами договору фактично визначено додаткову плату, що створило ситуацію подвійної оплати за користування кредитом; відтак, вимоги про стягнення комісії за надання кредитних коштів та користуванням (обслуговуванням) кредитом є безпідставними.

Позивачем у відповіді на відзив підтримано позовні вимоги та зазначено, зокрема:

- 02.07.2024 відповідач прийняв (акцепт) пропозицію (оферту) щодо укладення договору №503891-КС-001 про надання кредиту на умовах, визначених офертою; зі своєї сторони, позивачем направлено відповідачу через телекомунікаційну систему одноразовий ідентифікатор UA-2740, на номер телефону НОМЕР_3 (що зазначено позичальником у своїй анкеті в особистому кабінеті), котрий відповідачем було введено/відправлено; таким чином, 02.07.2024 між сторонами було укладено договір №503891-КС-001 про надання кредиту, підписаний одноразовим ідентифікатором у порядку, визначеному статтею 12 Законом України "Про електронну комерцію";

- Фізична особа-підприємець Науменко Ірина Валеріївна через веб-сайт кредитодавця, шляхом введення логіну особистого кабінету та паролю особистого кабінету, увійшла до особистого кабінету та з особистого кабінету через Інформаційно-телекомунікаційну систему (ІТС) подала заявку на отримання кредиту, де відповідно вказується номер свого поточного (карткового) рахунку;

- до позовної заяви була додана візуальна форма послідовності дій клієнта щодо укладення кредитного договору, у якій детально відображені всі дії ТОВ "Бізнес Позика" та відповідача щодо укладення кредитного договору в електронній формі у порядку, визначеному статтею 12 Закону України "Про електронну комерцію";

- ця візуальна форма послідовності дій клієнта щодо укладення кредитного договору була посвідчена директором ТОВ "Бізнес Позика" Гайворонською М.М.;

- під час укладення кредитного договору сторони погодились укласти кредитний договір з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем, дистанційно, в електронній формі, в порядку, передбаченому Законом України "Про електронну комерцію" (що зазначено на самому початку кредитного договору);

- кредитний договір, укладений між позивачем та відповідачем, не є договором приєднання (у розумінні ст. 634 Цивільного кодексу України);

- відповідно до абзацу першого ч.12 ст. 11 Закону України "Про електронну комерцію" електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі;

- позивач додатково надає суду докази направлення на електронну адресу відповідача кредитного договору та Правил, які були відправлені відповідачу одразу після укладення кредитного договору;

- адреса електронної пошти була зазначена позичальником під час укладення кредитного договору в його особистому кабінеті на веб-сайті кредитодавця;

- на підтвердження вищезазначеного до позовної заяви був доданий витяг з інформаційно-телекомунікаційної системи на веб-сайті кредитодавця "Анкета клієнта", у якому була зазначена адреса електронної пошти позичальника;

- відповідно до п.6 кредитного договору позичальник підтверджує, що він ознайомлений з договором та Правилами, повністю розуміє всі умови, їх зміст, суть, об'єм зобов'язань та погоджується неухильно дотримуватись їх та, відповідно, уклав договір; номер банківської картки для перерахування кредитних коштів за кредитним договором був вказаний позичальником під час укладення кредитного договору в його особистому кабінеті на веб-сайті кредитодавця; на підтвердження вищезазначеного, до позовної заяви був доданий витяг з інформаційно-телекомунікаційної системи на веб-сайті кредитодавця "анкета клієнта", відповідно до якого позичальником був зазначений номер банківської картки № НОМЕР_1 для перерахування на цю картку кредитних коштів за кредитним договором;

- позивач свої зобов'язання за договором кредиту виконав, та надав позичальнику грошові кошти в розмірі 15000 грн шляхом перерахування на банківську картку позичальника № НОМЕР_1 (котру позичальником вказано при заповнені анкетних даних в особистому кабінеті), що підтверджується довідкою про перерахування коштів;

- щодо перерахування відповідачу кредитних коштів за кредитним договором в розмірі 15000 грн, позивач повідомляє, що до позовної заяви була додана довідка, сформована в платіжній системі "Platon" та яка була надана ТОВ "Бізнес Позика" посередником ТОВ "ПрофітГід", який надає послуги на підставі договору про надання послуг №ПГ-5 від 04.11.2020;

- ТОВ "Бізнес Позика" не є банківською установою, не відкриває позичальникам банківські рахунки та не випускає на ім'я позичальників банківські картки, тому перерахування кредитних коштів та зарахування платежів позичальників за кредитними договорами зазвичай здійснюється посередниками ТОВ "Бізнес Позика" на підставі відповідних договорів з посередниками за допомогою платіжних систем посередників;

- виписки по рахункам позичальників із зазначенням у них заборгованості позичальників за кредитними договорами можуть надавати виключно банки, які відкривають своїм позичальникам банківські рахунки, та зараховують (видають) на такі рахунки кредитні кошти (кредити).

- відповідно до розрахунку заборгованості за кредитним договором, відповідач на виконання умов договору здійснив часткову оплату на загальну суму 6436,48 грн;

- у відзиві на позовну заяву сторона відповідача не заперечувала факт здійснення відповідачем платежів за кредитним договором;

- відповідач у відзиві на позовну заяву жодним чином не пояснила, чому на її думку доданий позивачем до позовної заяви розрахунок заборгованості за кредитним договором є начебто необґрунтованим та таким, що начебто не узгоджується з матеріалами справи;

- відповідач не був позбавлений можливості надати свій розрахунок заборгованості за кредитним договором.

Процесуальні дії суду у справі.

Ухвалою Господарського суду Тернопільської області від 03.11.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №921/637/25 за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 01.12.2025.

03.11.2025 судом задоволено клопотання ТОВ "Бізнес Позика" про витребування доказів, витребувано в Акціонерного товариства Комерційний Банк "ПриватБанк": письмовий доказ у вигляді відповідного рішення структурного підрозділу або посадової особи банку, чи у вигляді іншого письмового доказу, який би підтверджував або спростовував факт випуску банківської картки № НОМЕР_1 (та відкриття під неї відповідного банківського рахунку) на ім'я Науменко Ірина Валеріївна (РНОКПП НОМЕР_2 ); письмовий доказ у вигляді виписок про рух коштів по рахунку, який був відкритий для обслуговування банківської картки № НОМЕР_1 за період з 02.07.2024 (дата видачі кредиту) до 17.12.2024 (дата закінчення терміну кредитування).

В ухвалі від 03.11.2025 судом зобов'язано Акціонерне товариство Комерційний Банк "ПриватБанк" надати вказану інформацію до 24.11.2025.

Ухвалами суду від 01.12.2025: продовжено строк підготовчого провадження у справі; прийнято до розгляду: відзив відповідача на позов від б/н від 20.11.2025 (вх. №8216 від 21.11.2025); відповідь позивача на відзив б/н від 25.11.2025 (вх. №8311 від 26.11.2025) з додатком; відкладено підготовче засідання на 12.01.2026.

Також 01.12.2025 судом повторно витребувано в Акціонерного товариства Комерційний Банк "ПриватБанк": письмовий доказ у вигляді відповідного рішення структурного підрозділу або посадової особи банку, чи у вигляді іншого письмового доказу, який би підтверджував або спростовував факт випуску банківської картки № НОМЕР_1 (та відкриття під неї відповідного банківського рахунку) на ім'я ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ); письмовий доказ у вигляді виписок про рух коштів по рахунку, який був відкритий для обслуговування банківської картки № НОМЕР_1 за період з 02.07.2024 (дата видачі кредиту) до 17.12.2024 (дата закінчення терміну кредитування).

В ухвалі від 01.12.2025 судом зобов'язано Акціонерне товариство Комерційний Банк "ПриватБанк" надати вказану інформацію до 07.01.2026.

02.01.2026 від АТ КБ "ПриватБанк" надійшла письмова відповідь №20.1.0.0.0/7-251215/70062 від 23-12-2025 (вх. №25), з повідомленням про отримання запиту щодо надання інформації по клієнту ОСОБА_1 . У ній банком зазначено, що відповідь буде підготовлена та направлена протягом 10 робочих днів.

На виконання вимог ухвали суду від 01.12.2025, від АТ КБ "ПриватБанк" 06.01.2026 надійшла письмова відповідь №20.1.0.0.0/7-251215/70062-БТ від 25-12-2025 (вх. №87), відповідно до якої на ім'я ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) банком було емітовано платіжну картку № НОМЕР_1 ( НОМЕР_4 ).

В якості додатку до відповіді АТ КБ "ПриватБанк" долучено виписку по рахунку № НОМЕР_1 ( НОМЕР_4 ) за період 02.07.2024 - 17.12.2024.

Ухвалою суду від 12.01.2026: прийнято до розгляду лист АТКБ "ПриватБанк" від 25.12.2025 №20.1.0.0.0/7-251215/70062-БТ (вх. №87 від 06.01.2026) з додатком; відкладено підготовче засідання на 26.01.2026.

Надалі, ухвалою суду від 26.01.2026 закрито підготовче провадження по справі №921/637/25 та призначено її до розгляду по суті на 26.02.2026.

Представник позивача не приймав участі в судовому засіданні 26.02.2026.

У ч.11 ст. 242 ГПК України зазначено, якщо учасник справи має електронний кабінет, суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи чи її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами. У разі відсутності в учасника справи електронного кабінету суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Позивач належним чином повідомлений про час, дату та місце проведення судового засідання, шляхом направлення ухвали від 26.01.2026 в електронній формі до електронного кабінету позивача у справі. Підтвердженням цьому є довідка про доставку 26.01.2026 о 19:10 електронного листа - ухвали від 26.01.2026 до електронного кабінету позивача в системі "Електронний суд".

Відповідно до п. 2 ч. 6 ст. 242 ГПК України днем вручення судового рішення є день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи.

Відповідно до абз 2 ч. 6 ст. 242 ГПК України якщо судове рішення надіслано до електронного кабінету пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення.

Відтак позивач вважається таким, що 27.01.2026 отримав ухвалу від 26.01.2026.

Стаття 42 ГПК України передбачає, що прийняття участі у судовому засіданні є правом сторони. При цьому норми вказаної статті зобов'язують сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами.

Ч. 1 ст. 202 ГПК України передбачено, що неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Водночас, позивач скористався передбаченим ч.3 ст.196 ГПК України правом про розгляд справи без участі його представника, виклавши відповідне клопотання у позовній заяві.

26.02.2026 представником відповідача подано додаткові пояснення б/н від 26.02.2026 (вх. №1536), зміст яких зводиться до посилань на правові позиції Верховного Суду у постановах від 29.01.2021 у справі № 922/51/20, від 15.07.2022 у справі № 914/1003/21, від 04.02.2026 у справі №758/14925/23.

З урахуванням часу подання додаткових пояснень відповідача (26.02.2026), закриття підготовчого провадження (ухвала суду від 26.01.2026), не надання відповідачем письмових заперечень на пропозицію суду, викладену в ухвалі від 01.12.2025, не визнання судом необхідності подання відповідачем додаткових пояснень та враховуючи правові висновки щодо цього, викладенні у п. 22 постанови Великої Палати Верховного Суду від 11.06.2024 №925/1133/18, керуючись ст. 118, 161, 232 - 235 ГПК України судом залишено без розгляду додаткові пояснення б/н від 26.02.2026 (вх. № 1536 від 26.02.2026), з приводу чого постановлено ухвалу, занесену до протоколу судового засідання від 26.02.2026.

Представник відповідача, який приймав участь в судовому засіданні 26.02.2026 в режимі відеоконференції з використанням власних технічних засобів, заперечив проти позову.

Враховуючи положення ст. ст. 13, 74 ГПК України, якими в господарському судочинстві реалізовано конституційний принцип змагальності судового процесу, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих йому повноважень, створені належні умови для надання сторонами доказів та здійснені всі необхідні дії для забезпечення сторонами реалізації своїх процесуальних прав, а тому вважає за можливе розглядати справу за наявними матеріалами справи.

Судом враховано, що у силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов'язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.

Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору.

Відповідно до листа Верховного Суду України головам апеляційних судів України №1-5/45 від 25.01.2006, у цивільних, адміністративних і господарських справах перебіг провадження для цілей статті 6 Конвенції розпочинається з моменту подання позову і закінчується винесенням остаточного рішення у справі.

Критерії оцінювання "розумності" строку розгляду справи є спільними для всіх категорій справ (цивільних, господарських, адміністративних чи кримінальних). Це - складність справи, поведінка заявника та поведінка органів державної влади (насамперед, суду).

У судовому засіданні 26.02.2026 судом повідомлено, що проголошення вступної та резолютивної частин рішення відбудеться 03.03.2026.

03.03.2026 суд ухвалив скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення.

Фактичні обставини справи, встановлені судом.

Судом встановлено, що ТОВ «Бізнес Позика» є фінансовою установою відповідно до Свідоцтва про реєстрацію від 06.04.2017. Свідоцтво видане на виконання розпорядження комісії № 961 від 06.04.2017, реєстраційний номер 1313600 ФК № 880. Код фінансової установи 13.

11.05.2017 Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг видано розпорядження № 1593 "Про видачу ТОВ «Бізнес Позика» ліцензії на провадження господарської діяльності з надання фінансових послуг (крім професійної діяльності на ринку цінних паперів).

14.03.2024 Національним банком України внесено запис до ДРФУ про переоформлення ліцензії ТОВ «Бізнес Позика» (код ЄДРПОУ 41084239) на провадження господарської діяльності з надання фінансових послуг (крім професійної діяльності на ринку цінних паперів), а саме надання коштів у позику в тому числі і на умовах фінансового кредиту на ліцензію на діяльність фінансової компанії з правом надання послуги - надання коштів та банківських металів у кредит.

Відповідно до наявної в матеріалах справи пропозиції укласти договір (оферта) №503891-КС-001 про надання кредиту (електронна форма) від 02.07.2024 Товариство з обмеженою відповідальністю "Бізнес Позика" (кредитодавець, позивач) запропонувало Фізичній особі - підприємцю Науменко Ірині Валеріївні (РНОКПП НОМЕР_2 ) (позичальник, відповідач) укласти договір про надання кредиту з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем, дистанційно, в електронній формі, в порядку, передбаченому Законом України "Про електронну комерцію".

У наявному в матеріалах справи прийнятті (акцепті) пропозиції (оферти) щодо укладання договору №503891-КС-001 про надання кредиту (електронна форма) від 02.07.2024 зазначено, що: Фізична особа-підприємець Науменко Ірина Валеріївна (РНОКПП НОМЕР_2 ) з умовами пропозиції (оферти) укласти договір про надання кредиту з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем, дистанційно, в електронній формі, в порядку, передбаченому Законом України "Про електронну комерцію", ознайомлена, повністю і безумовно їх приймає та акцептує.

У пункті 18 прийняття (акцепт) пропозиції (оферти) щодо укладання договору №503891-КС-001 про надання кредиту (електронна форма) від 02.07.2024 наведено інформацію про позичальника:

- Фізична особа-підприємець Науменко Ірина Валеріївна,

адреса проживання: АДРЕСА_2

паспорт: НОМЕР_5 , виданий 6110 24.06.2020

РНОКПП НОМЕР_2

номер електронного платіжного засобу: 5457-08**-****-1476

засоби зв'язку з позичальником: телефонний: НОМЕР_6 ; електронний: ІНФОРМАЦІЯ_1 ; поштовий: Тернопільська обл., м. Тернопіль, вул. Гетьмана П. Дорошенка, 8А, 19;

- наявна примітка: "Примірник цього договору прошу направити мені на електронну пошту, вказану як електронний засіб зв'язку з позичальником та погоджуюсь, що додаткове підтвердження одержання договору не вимагається, такий документ вважається одержаним позичальником з часу відправлення кредитодавцем. За відсутності повідомлення від позичальника про неотримання примірника договору, примірник договору вважається наданим кредитодавцем позичальнику";

- підписано електронним підписом одноразовим ідентифікатором UA-2740.

номер телефону: НОМЕР_7

02.07.2024 19:53:15.

В матеріалах справи наявний договір №503891-КС-001 про надання кредиту (електронна форма) від 02.07.2024, відповідно до якого ТОВ "Бізнес Позика" та Фізична особа-підприємець Науменко Ірина Валеріївна (РНОКПП НОМЕР_2 ) уклали цей договір про надання кредиту з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем, дистанційно, в електронній формі, в порядку, передбаченому Законом України "Про електронну комерцію", на наступних умовах (вказані умови збігаються з редакціями оферти і акцепту):

- кредитодавець надає позичальнику грошові кошти в розмірі 15000 грн на засадах строковості, поворотності, платності (надалі - кредит), а позичальник зобов'язується повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом у порядку та на умовах, визначених цим договором про надання кредиту та правилами про надання грошових коштів у кредит фізичним особам-підприємцям (надалі - договір); тип кредиту: кредит; строк кредиту: 24 тижнів; стандартна процентна ставка: в день 1,50000000, фіксована; знижена процентна ставка за кредитом: в день 1,15011689, фіксована; комісія за надання кредиту (далі - комісія): 2250 грн; загальний розмір наданого кредиту: 15000 грн; термін дії договору до 17.12.2024; орієнтовна загальна вартість наданого кредиту: 39000 грн; цілі (мета) кредиту: для придбання товарів (робіт, послуг) для здійснення підприємницької, господарської діяльності, незалежної професійної діяльності або будь-якої іншої не забороненої законом діяльності; цей кредит не є споживчим кредитом; грошові кошти у кредит надаються позичальнику у порядку та у строки, передбачені правилами про надання грошових коштів у кредит фізичним особам-підприємцям (п.1 договору);

- протягом строку (терміну) кредитування процентна ставка за кредитом (надалі - проценти за користування кредитом) нараховуються за ставкою, вказаною у п.1 договору на залишок заборгованості по кредиту, наявної на початок календарного дня, за період фактичного користування кредитом, в залежності від дотримання позичальником графіку платежів, що вказаний в п.3 договору і розраховується в порядку, описаному нижче; у разі якщо погашення кредиту здійснюється згідно погодженого сторонами графіку платежів, що наведений в п.3 до договору, чи в разі дострокового повернення суми наданого кредиту, то зобов'язання позичальника по сплаті процентів за користування кредитом розраховуються відповідно до зниженої процентної ставки, що вказана в п.1 договору; сторони домовились, що у разі якщо повернення кредиту не здійснюється згідно погодженого графіку платежів, що наведений в п.3 договору (за виключенням дострокового повернення кредиту), у наслідок чого виникає прострочка по кредиту, та строк цієї прострочки більше семи календарних днів то умови про нарахування процентів за користування кредитом за зниженою процентною ставкою втрачають чинність і до відносин між сторонами застосовуються правила нарахування процентів за стандартною процентною ставкою, що вказана в п.1 договору; при цьому, нарахування процентів за стандартною процентною ставкою починається з восьмого календарного дня від дня простроченого платежу, передбаченого графіком платежів, що вказаний в п.3 до договору, та до закінчення терміну дії договору; у випадку не повернення будь-якого з платежів у строки, передбачені графіком платежів, кредитодавець здійснює відповідне коригування зобов'язань позичальника, в тому числі з врахуванням скасування умови про нарахування процентів за зниженою процентною ставкою, при чому проценти за користування кредитом нараховуються на фактичний залишок суми кредиту; всі нараховані проценти за користування кредитом мають бути сплачені не пізніше дати кожного із наступних чергових платежів, при цьому сторони погодили, що кредитодавець надає позичальнику оновлений графік платежів шляхом відображення такого графіку в особистому кабінеті позичальника; скасування умови про нарахування процентів за зниженою процентною ставкою та початок нарахування процентів за стандартною процентною ставкою на умовах, викладених в цьому договорі, не є зміною істотних умов цього договору (п.2 договору);

- сторони на момент укладення договору встановили наступний графік платежів, припускаючи, що позичальник буде його дотримуватись і застосовуватиметься знижена процентна ставка:

№ платежуДатаЗалишок по основній сумі кредитуПроценти за користування кредитом (1)Частковий платіж основної суми (2)Комісія за надання кредиту (3)Загальний платіж

116.07.2024150002587,80 662,203250

230.07.2024150002415,28 834,723250

313.08.2024150002415,2881,64753,083250

427.08.202414918,362402,12847,88 3250

510.09.202414070,482265,62984,38 3250

624.09.202413086,102107,141142,86 3250

708.10.202411943,241923,041326,96 3250

822.10.202410616,281709,401540,60 3250

905.11.20249075,681461,321788,68 3250

1019.11.20247287,001173,342076,66 3250

1103.12.20245210,34839,022410,98 3250

1217.12.20242799,36450,642799,36 3250

Усього2175015000225039000

Позичальник зобов'язаний повертати кредит, проценти за користування кредитом та комісію у розмірах платежів та у терміни згідно графіку платежів, що передбачений цим пунктом договору;

- позичальник зобов'язаний: виконувати цей договір у порядку та в строки (терміни), встановлені договором; повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом та інші платежі, передбачені договором, до закінчення строку (терміну) дії договору; забезпечити/гарантувати неможливість для третіх осіб здійснити доступ до номеру телефону та/або банківської платіжної карти, вказаного в договорі; позичальник несе ризик та негативні наслідки втрати, незаконного заволодіння, технічного перехоплення інформації тощо, вибуття з володіння мобільного телефону позичальника (зокрема, відповідної sim-карти) та/або банківської платіжної карти; позичальник гарантує, що він в повній мірі повідомлений та беззаперечно усвідомлює, що номер телефону також використовується для отримання одноразового ідентифікатору, введення якого буде прирівняне до електронного підпису; ризик і всю відповідальність за несанкціоноване використання цього номера телефону та/або банківської платіжної карти несе виключно позичальник; будь-яку особу, яка використала такі засоби, кредитодавець безумовно вважає позичальником і не несе відповідальності, якщо це не відповідає дійсності (п.5.2 договору);

- позичальник підтверджує, що він ознайомлений з договором про надання кредиту та Правилами, текст яких розміщено на сайті кредитодавця, повністю розуміє всі умови, їх зміст, суть, об'єм зобов'язань вважає їх справедливими та погоджується неухильно дотримуватись їх, та, відповідно, укладає договір з вільним волевиявленням (п.6 договору);

- п.18 договору визначає адреси та реквізити сторін, зокрема позичальника:

- Фізична особа-підприємець Науменко Ірина Валеріївна,

адреса проживання: АДРЕСА_2

паспорт: НОМЕР_5 , виданий 6110 24.06.2020

РНОКПП НОМЕР_2

номер електронного платіжного засобу: 5457-08**-****-1476

засоби зв'язку з позичальником: телефонний: 0984916706; електронний: ik542095@gmail.com; поштовий: Тернопільська обл., м. Тернопіль, вул. Гетьмана П. Дорошенка, 8А, 19;

- наявна примітка: "Примірник цього договору прошу направити мені на електронну пошту, вказану як електронний засіб зв'язку з позичальником та погоджуюсь, що додаткове підтвердження одержання договору не вимагається, такий документ вважається одержаним позичальником з часу відправлення кредитодавцем. За відсутності повідомлення від позичальника про неотримання примірника договору, примірник договору вважається наданим кредитодавцем позичальнику";

- підписано електронним підписом одноразовим ідентифікатором UA-2740.

номер телефону: НОМЕР_7

02.07.2024 19:53:15.

Також в матеріалах справи наявні Правила відкриття кредитної лінії (надання грошових коштів у кредит фізичним особам-підприємцям), затверджені наказом директора ТОВ "Бізнес Позика" №9-ОД від 02.04.2024, введені в дію з 10 год. 00 хв. 03.04.2024 (надалі - правила).

Указані правила визначають порядок і умови відкриття ТОВ «Бізнес Позика» кредитної лінії (надання грошових коштів у кредит фізичним особам-підприємцям), права та обов'язки сторін, іншу інформацію, необхідну для укладання та належного виконання умов договору, регулюють відносини, що виникають між кредитодавцем і фізичною особою-підприємцем-позичальником, та є невід'ємною частиною договору та разом з договором про відкриття кредитної лінії складають єдиний договір (пункти 1.3, 1.4 правил).

Відповідно до п.3.1. правил, кредитодавець на підставі договору про відкриття кредитної лінії відкриває для позичальника кредитну лінію. Строк дії кредитної лінії становить 180 календарних днів з моменту укладення договору. Строк кредитування, тобто строк, на який надається кредит, є аналогічним строку дії кредитної лінії та становить 180 календарних днів з моменту надання кредиту позичальнику. Строк дії договору є рівним строку дії кредитної лінії. У будь-якому випадку договір діє протягом строку дії договору навіть у випадку повного та належного виконання позичальником своїх зобов'язань за цим договором (дострокове повернення кредиту). Строк кредитування/строк дії договору може бути продовжений за взаємною згодою сторін шляхом укладення додаткової угоди до цього договору. У такому випадку актуальний строк кредитування/строк дії договору зазначається в останній укладеній сторонами додатковій угоді до цього договору, якою змінювався строк кредитування/строк дії договору.

Згідно з п. 3.6. правил, кредит надається позичальнику шляхом безготівкового переказу грошової суми, вказаної у договорі, на банківський рахунок позичальника шляхом використання вказаних позичальником реквізитів електронного платіжного засобу. Ініціювання безготівкового переказу грошових коштів у розмірі, визначеному договором, здійснюється кредитодавцем безпосередньо після укладення сторонами договору та надіслання позичальнику примірнику (оригіналу) договору та додатків до нього у вигляді електронного документа. При наданні кредитодавцем позичальнику в кредит додаткових грошових коштів на підставі додаткової угоди, ініціювання безготівкового переказу грошової суми здійснюється кредитодавцем безпосередньо після укладення сторонами відповідної додаткової угоди до договору та надіслання її примірника (оригіналу) позичальнику у вигляді електронного документа. Кредит вважається наданим позичальнику з моменту списання грошових коштів з банківського рахунку кредитодавця за належними реквізитами для їх наступного зарахування на електронний платіжний засіб, зазначений заявником/позичальником при оформленні договору.

За умовами п. 3.7. правил, плата за користування кредитом встановлюється у формі процентів та комісії за видачу кредиту (якщо сплата комісії за видачу кредиту передбачена умовами договору). Проценти за користування кредитом та комісія за видачу кредиту (якщо сплата комісії за видачу кредиту передбачена умовами договору) сплачуються у розмірі та у строки, які визначені в оферті з врахуванням проведеної кредитодавцем оцінки кредитоспроможності заявника та узгоджуються сторонами у договорі.

Пунктом п.3.8. правил визначено, що орієнтовна реальна річна процентна ставка, денна процентна ставка, орієнтовні загальні витрати за кредитом та орієнтовна загальна вартість кредиту зазначається в договорі про відкриття кредитної лінії, посилання на який розміщується в особистому кабінеті.

Згідно з п.4.1. правил, процес надання (оформлення) кредиту розпочинається зі здійснення позичальником реєстрації в ІТС чи вході позичальника до особистого кабінету з допомогою одноразового паролю. При реєстрації в ІТС чи вході до особистого кабінету позичальник, шляхом проставлення відмітки (чекбокс) на сайті, підтверджує: надання згоди на обробку його персональних даних кредитодавцем та телекомунікаційними операторами на умовах згоди на обробку персональних даних, яка міститься на сайті; ознайомлення з актуальною версією Правил відкриття кредитної лінії (надання грошових коштів у кредит фізичним особам - підприємцям) які містяться на сайті; ознайомлення з актуальною версією публічної інформації про діяльність товариства, яка міститься на сайті; ознайомлення та прийняття публічної пропозиції Товариства з обмеженою відповідальністю "Бізнес Позика" на укладання договору про використання електронних підписів для вчинення правочинів.

За умовами п. 5.1 правил, після отримання заявником від кредитодавця повідомлення про прийняте рішення щодо можливості надання кредиту та відкриття відповідного рішення в особистому кабінеті заявник ознайомлюється з паспортом кредиту, який містить умови кредитування, зокрема, включає умови, викладені в цих правилах, які заявник підписує в порядку, передбаченому статтею 12 Закону України "Про електронну комерцію". Після підписання заявником паспорту кредиту, в особистому кабінеті розміщується оферта (проєкт договору), що є пропозицією у розумінні ч.4 ст.11 Закону України "Про електронну комерцію" та, відповідно до ч.5 ст.11 Закону України "Про електронну комерцію", включає умови, викладені у цих правилах, які є невід'ємною частиною договору, що пропонується до укладення заявнику, зокрема, щодо процентів за користування кредитом, комісії за видачу кредиту та строків сплати процентів та комісії. Після отримання заявником оферти (безпосередньо до використання заявником електронного підпису) заявнику надсилається одноразовий ідентифікатор.

Відповідно до п. 5.2. правил, заявник надає кредитодавцю відповідь про повне та безумовне прийняття оферти (акцепт) щодо укладення договору в електронній формі (в рамках ІТС кредитодавця) в особистому кабінеті заявника/позичальника, шляхом надсилання електронного повідомлення, підписаного електронним підписом заявника у формі одноразового ідентифікатора. Одноразовий ідентифікатор надсилається кредитодавцем заявнику каналом комунікації, вказаним заявником у ІТС кредитодавця, зокрема, але не виключно: з використанням номеру телефона заявника (надсилання СМС-повідомлення на такий номер телефону або надсилання повідомлення з використанням сучасних сервісів передачі даних (Viber, WhatsApp, Telegram, тощо) або шляхом здійснення дзвінку на такий номер телефону та повідомлення одноразового ідентифікатора (одноразового паролю); з використанням адреси електронної пошти заявника (надсилання електронного листа на таку адресу електронної пошти). Надання заявником відповіді кредитодавцю про повне та безумовне прийняття оферти (акцепт) в порядку, передбаченому цим пунктом Правил, вважається підписанням договору відповідно до ч.6 ст.11 та ст. 12 ЗУ "Про електронну комерцію".

За умовами п. 5.3. правил, після акцептування позичальником оферти, що є укладенням договору відповідно до ч.3 ст.11 Закону України "Про електронну комерцію", кредитодавець накладає на договір, укладений у вигляді електронного документу, кваліфікований електронний підпис уповноваженого працівника кредитодавця із кваліфікованою електронною позначкою часу. Безпосередньо після цього кредитодавець направляє позичальнику підтвердження вчинення (укладення) договору у формі електронного документа та примірник (оригінал) договору з додатками до нього у вигляді електронного документа, що містить кваліфікований електронний підпис уповноваженого працівника кредитодавця із кваліфікованою електронною позначкою часу. Вказані електронні документи направляються в особистий кабінет позичальника та на електронну адресу позичальника, вказану ним у заявці. Підтвердження містить обов'язкові відомості відповідно до ч. 11 ст. 11 Закону України "Про електронну комерцію" (у тій мірі наскільки це застосовано до надання грошових коштів в кредит).

Пунктом 5.4 правил визначено, що укладаючи договір кредитодавець та заявник/позичальник визнають усі документи (зокрема, договір), підписані з використанням електронного підпису одноразовим ідентифікатором (одноразовим паролем), еквівалентними за значенням (з точки зору правових наслідків) документам у письмовій формі, підписаним власноручно, що повністю відповідає положенням ч.12. ст. 11 ЗУ "Про електронну комерцію". Сторони підтверджують, що договір, укладений в електронній формі, має таку саму юридичну силу для сторін, як і документи, складені на паперових носіях та скріплені власноручними підписами сторін, тобто, вчинені в простій письмовій формі. Підписуючи договір шляхом використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором, заявник/позичальник підтверджує свою повну обізнаність та згоду з усіма (включаючи, істотними) умовами договору (умовами цих правил та договором про відкриття кредитної лінії).

Згідно з п. 6.1. правил, за користування кредитом позичальнику нараховуються, а позичальник повинен сплатити кредитодавцю проценти у розмірі, який зазначено в договорі про відкриття кредитної лінії. Обчислення строку користування кредитом та нарахування процентів за договором здійснюється за фактичну кількість календарних днів користування кредитом відповідно до умов договору. Таким чином, проценти за користування кредитом щоденно нараховуються на неповернену суму кредиту з першого дня перерахування суми кредиту позичальнику (перерахування грошових коштів на поточний (картковий) рахунок позичальника) до дня (включно), коли позичальник повністю виконав зобов'язання за договором.

Відповідно до п. 6.2. правил, сплату процентів за користування кредитом позичальник зобов'язаний здійснювати не пізніше визначних графіком платежів (який є додатком 1 до договору) дат, які є останніми днями відповідних базових періодів шляхом здійснення безготівкового переказу суми, що дорівнює обов'язковому платежу, на банківський рахунок кредитодавця. У разі несплати процентів за користування кредитом не пізніше останнього дня будь-якого базового періоду у розмірі обов'язкового платежу, до такого обов'язкового платежу, починаючи із наступного календарного дня, додаються проценти за користування кредитом за кожен календарний день користування кредитом в межах строку кредитування, які позичальник зобов'язаний оплатити не пізніше цього календарного дня у складі обов'язкового платежу. У випадку оплати обов'язкового платежу у повному обсязі в певному базовому періоді, в подальшому сплату процентів за користування кредитом позичальник зобов'язаний здійснювати не пізніше останнього дня кожного наступного базового періоду у складі наступних обов'язкових платежів. При достроковому внесенні суми обов'язкового платежу у повному обсязі, сума грошових коштів такого обов'язкового платежу розподіляється на дату здійснення дострокової сплати обов'язкового платежу згідно з черговістю, встановленою в п. 6.11. правил. У випадку сплати позичальником грошових коштів у сумі меншій, ніж розрахований згідно з умовами договору обов'язковий платіж, такі грошові кошти розподіляються згідно з черговістю, встановленою правилами для дострокового часткового погашення заборгованості за договором у дату оплати, однак, у подальшому позичальник зобов'язаний сплатити кредитодавцю у строк, передбачений договором, грошові кошти у розмірі різниці між розміром обов'язкового платежу та фактично сплаченими грошовими коштами у базовому періоді. Проценти за користування кредитом та комісія за видачу кредиту (якщо умови договору передбачають сплату комісії за видачу кредиту) вважаються сплаченими з моменту зарахування грошових коштів на банківський рахунок кредитодавця.

За умовами п.6.3. правил, проценти за користування кредитом є платою за користування позичальником наданою йому сумою грошових коштів, належних кредитодавцю. Процент за користування кредитом не несе в собі функції з компенсації витрат кредитодавця, понесених кредитодавцем на видачу позичальнику кредиту.

Пунктами 6.4.-6.6. правил встановлено, що також позичальнику нараховується і позичальник повинен сплатити кредитодавцю комісію за видачу кредиту (якщо умови договору передбачають сплату комісії за видачу кредиту) у розмірі, який зазначено в договорі про відкриття кредитної лінії та комісію за видачу додаткових грошових коштів у кредит, у розмірі, який зазначено в договорі (додатковій угоді) про внесення змін у договір про відкриття кредитної лінії. Комісія за видачу кредиту позичальнику є іншою складовою плати за користування позичальником наданою йому сумою грошових коштів, належних кредитодавцю. Комісія за видачу кредиту нараховується, а позичальник повинен сплатити комісію за видачу кредиту, яка нараховується одноразово при видачі кредиту в дату видачі кредиту (в тому числі і у випадку видачі додаткових грошових коштів у кредит). Комісія за видачу кредиту не є платою за додаткові послуги кредитодавця або окремою платою за таку дію кредитодавця як переказ (видача) коштів позичальнику.

Пунктом 6.11. правил визначено черговість погашення вимог за договором: у разі недостатності суми здійсненого платежу для виконання зобов'язання за договором у повному обсязі ця сума погашає вимоги кредитора в такій черговості: 1) у першу чергу сплачуються прострочена до повернення сума кредиту та прострочені проценти за користування кредитом, 2) у другу чергу сплачуються сума кредиту та проценти за користування кредитом, 3) у третю чергу сплачуються неустойка та інші платежі відповідно до договору.

Відповідно п. 12.2. правил, договір набирає чинності з дати його укладення відповідно до цих правил. Строк дії договору визначається у договорі про відкриття кредитної лінії (строк кредитування), але в частині виконання зобов'язань договір діє до 24 години (включно) доби, наступної після дати повного та належного виконання сторонами своїх зобов'язань за договором.

В анкеті клієнта (витяг з інформаційно-телекомунікаційної системи - https://my.bizpozyka.com/ від 22.10.2025) міститься, зокрема наступна інформація: найменування позичальника: Фізична особа-підприємець Науменко Ірина Валеріївна; адреса реєстрації/проживання: АДРЕСА_2 ; РНОКПП НОМЕР_2 ; дата народження: ІНФОРМАЦІЯ_2 ; місце народження: с. Озеро, Володимирецький район, Рівненська область, Україна; документ, що посвідчує особу: ID карта номер: НОМЕР_5 , виданий 6110; сума бажаного кредиту: 15000 грн; дата отримання кредиту: 02.07.2024; електронна адреса позичальника: ІНФОРМАЦІЯ_1 ; фінансовий номер телефону позичальника: НОМЕР_7 ; номер банківського рахунку/банківської картки для перерахунку коштів: НОМЕР_1 , та інше.

З метою доведення своєї позиції позивачем надано суду візуальну форму послідовності дій клієнта Фізичної особи-підприємця Науменко Ірини Валеріївни (РНОКПП - НОМЕР_2 , номер телефону НОМЕР_6 , електронна пошта ІНФОРМАЦІЯ_1 ) та Товариства (ТОВ «БІЗПОЗИКА»), щодо укладення електронного договору про надання кредиту 503891-КС-001 від 02.07.2024 в інформаційно-телекомунікаційній системі Товариства на сайті https://my.tpozyka.com, яка містить таку інформацію:

- вхід в особистий кабінет - клієнт використовуючи номер телефону ідентифікувався в ІТС та зайшов в особистий кабінет (02.07.2024 19:21:48);

- отримання інформації про статус клієнта - перевірка теперішнього статусу клієнта товариством (02.07.2024 19:21:49);

- передача інформації обраних клієнтом умов кредиту - клієнт надає всю необхідну інформацію для формування товариством належної пропозиції клієнту (02.07.2024 19:53:03);

- запит для відображення інформаційного повідомлення - товариством клієнту на номер телефону відправлено смс-повідомлення з одноразовим ідентифікатором [info3_sms] для підписання інформаційного повідомлення, про отримання згоди від третіх осіб на передачу та обробку їх персональних даних;

- підписання інформаційного повідомлення - клієнт підписав одноразовим ідентифікатором [info3_sms] інформаційне повідомлення про отримання згоди від третіх осіб на передачу та обробку їх персональних даних;

- формування шаблону оферти - товариство направило (розмістило) клієнту в ІТС індивідуальну оферту (з відповідними активними посиланнями), яка містить істотні умови договору (02.07.2024 19:53:04);

- запит на формування одноразового ідентифікатора для підписання договору - відправлення товариством в смс-повідомленні на номер телефону клієнта одноразового ідентифікатора UA-2740 (02.07.2024 19:53:04);

- запит на відправку шаблону акцепту - клієнт ознайомився з офертою товариства та приймає її умови (02.07.2024 19:53:09);

- підписання договору клієнтом - акцептування клієнтом умов оферти, шляхом надсилання товариству акцепту та підписання договору одноразовим ідентифікатором UA-2740 (дані в електронній формі у вигляді алфавітно цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти договір, та надсилаються іншій стороні цього договору) (02.07.2024 19:53:31);

- підписання договору товариством - підписання товариством договору кваліфікованим електронним підписом відповідальної особи товариства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» (02.07.2024 19:53:21);

- формування інформаційного повідомлення про успішне підписання договору - після укладення договору товариство направило (розмістило) клієнту в ІТС підтвердження вчинення електронного правочину у формі електронного документа (02.07.2024 19:53:40);

- відправка документів на електронну пошту - товариством договір, додатки до нього та правила кредитування відправлені клієнту на електронну пошту, вказану як електронний засіб зв'язку з позичальником (02.07.2024 19:53:42);

- відображення документів у особистому кабінеті - розміщення товариством в особистому кабінеті клієнта підписаного договору та додатків до нього, правил кредитування в цілодобовому онлайн доступі (02.07.2024 19:53:45).

Матеріали справи містять електронний лист від 02.07.2024 про направлення о 19:53 відповідачу (на електронну пошту - ik542095@gmail.com) договору та Правил №503891-КС-001 від 02.07.2024.

На виконання зобов'язань за договором кредитодавець надав позичальнику кредитні кошти в сумі 15000 грн шляхом безготівкового перерахування 02.07.2024 на банківську карту позичальника № НОМЕР_1 в АТ КБ «ПриватБанк», вказану ним при заповненні анкетних даних в особистому кабінеті.

Видача кредиту відповідачу здійснювалась позивачем через партнера - ТОВ «ПрофітГід» (оператор послуг платіжної інфраструктури ТОВ "Платежі Онлайн», система Platon), з яким позивачем було укладено договір про надання послуг № ПГ-5 від 04.11.2020, пункти 1.1.1., 2.3.1. та 2.3.2. якого передбачають здійснення оператором платежів, використовуючи в якості джерела кошти, надані платниками а також виконання розпоряджень позивача, які не суперечать чинному законодавству України.

У наявному в матеріалах справи підтвердженні щодо здійснення переказу грошових коштів ТОВ "ПрофітГід" зазначено, що: в рамках договору про надання фінансових платіжних послуг з переказу коштів №ПГ-5 від 04.11.2020 та на підставі платіжної інструкції (замовлення) відправника, Товариством з обмеженою відповідальністю "ПрофітГід" було здійснено наступний успішний переказ грошових коштів на рахунок отримувача:

- номер платіжної інструкції: 94643e18-3893-11ef-b90a-000c29d57ed2_1;

- надавач платіжних послуг: ТОВ «ПрофітГід», код ЄДРПОУ: 39932827, ліцензія на переказ коштів без відкриття рахунку Національного банку України №21/991-рк від 29.05.2023 року;

- платник: ТОВ «Бізнес Позика», код 41084239;

- номер транзакції: 41993-92329-22243;

- дата/час здійснення переказу коштів: 2024-07-02 19:53:52;

- сума переказу, грн: 15000;

- номер платіжної картки отримувача: НОМЕР_8 ;

- емітент платіжної картки отримувача: PRIVAT BANK;

- код авторизації: 855297;

- код RRN: 418419088757;

- призначення переказу: Перерах. коштiв Науменко І. В. ІПН НОМЕР_2 зг. до кредитного дог. №503891- КС-001 від 02.07.2024 Без ПДВ.

Належність позичальнику банківської карти № НОМЕР_1 , емітованої АТ КБ «ПриватБанк», а також надходження 02.07.2024 на цю карту грошових коштів у сумі 15000 грн підтверджується випискою АТ КБ «ПриватБанк» за період 02.07.2024 - 17.12.2024.

Також в матеріалах справи наявні фотоматеріали паспорта № НОМЕР_5 від 24.06.2020, ідентифікаційного коду, а також довідка №12364708 від 15.09.2021 Відділу реєстрації проживання особи Управління державної реєстрації Тернопільської міської ради про реєстрацію місця проживання Науменко Ірини Валеріївни.

Відповідно до квитанцій №42094-70836-01083, №42232-73948-25213 про сплату через систему Platon 14.07.2024 з картки НОМЕР_8 здійснено оплату 3250 грн, а 30.07.2024 - 3186,48 грн. Їх зміст вказує на те, що одержувачем коштів є ТОВ «Бізнес Позика». Такі квитанції містять посилання на E-MAIL: ik542095@gmail.com платника, тобто електронну адресу відповідача у справі.

Відповідно до розрахунку заборгованості за кредитним договором №503891-КС-001 від 02.07.2024: залишок заборгованості станом на 22.10.2025 складає 45451,21 грн: за кредитом - 14654,96 грн, по відсотках - 29698,13 грн, по комісії - 1098,12 грн.

Вказаний розрахунок відображає дві часткові оплати відповідача датовані 14.07.2024 на суму 3250 та 30.07.2024 на суму 3186,48 грн.

При цьому, сплачені 3250 грн за 14.07.2024 зараховані в рахунок сплати: 345,04 грн кредиту; 2242,76 грн відсотків за користування кредитом; 662,20 грн комісії, а сплачені 3186,48 грн за 30.07.2024 зараховані в рахунок сплати: 2696,80 грн відсотків за користування кредитом; 489,68 грн комісії.

Невиконання відповідачем своїх зобов'язань за договором №503891-КС-001 від 02.07.2024 про надання кредиту стало підставою для звернення позивача до господарського суду з відповідним позовом у справі №921/637/25.

Суд зазначає, що цьому передувало звернення Товариства з обмеженою відповідальністю "Бізнес Позика" 19.03.2025 до Господарського суду Тернопільської області із заявою б/н від 19.03.2025 (вх. №184) про видачу судового наказу у справі №921/163/25 про стягнення з боржника Фізичної особи - підприємця Науменко Ірини Валеріївни 45451,21 грн заборгованості за договором про надання кредиту №503891-КС-001 від 02.07.2024.

25.03.2025 Господарським судом Тернопільської області видано судовий наказ у справі №921/163/25 про стягнення з ФОП Науменко І.В. на користь ТОВ "Бізнес Позика" 45451,21 грн заборгованості за договором про надання кредиту №503891-КС-001 від 02.07.2024, а також 242,24 грн судового збору.

29.04.2025 боржник звернувся до Господарського суду Тернопільської області із заявою б/н від 29.04.2025 (вх. № 3122), в якій просив скасувати судовий наказ у справі №921/163/25 від 25.03.2025.

Ухвалою Господарського суду Тернопільської області від 30.04.2025: задоволено заяву Фізичної особи - підприємця Науменко Ірини Валеріївни №б/н (вх. №3122) від 29.04.2025 про скасування судового наказу у справі №921/163/25; скасовано судовий наказ Господарського суду Тернопільської області від 25.03.2025 у справі 921/163/25 про стягнення з Фізичної особи - підприємця Науменко Ірини Валеріївни на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Бізнес Позика" - 45 451,21 грн, що складається з 14 654,96 грн - заборгованості по тілу кредиту, 29 698,13 грн - заборгованості по процентах, 1 098,12 грн - заборгованості за комісією та 242,24 грн судового збору; роз'яснено Товариству з обмеженою відповідальністю "Бізнес Позика", що заявлені ним вимоги можуть бути розглянуті у господарському суді в порядку спрощеного позовного провадження.

Мотиви та джерела права, з яких виходить суд при ухвалені рішення, висновки суду.

Статтями 15,16 ЦК України встановлено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання; кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Статтею 509 ЦК України визначено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послуги, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно з ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки; підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ч. 1 ст. 202 Цивільного кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

За ч.1 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-комунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку.

Відповідно до статті 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина перша статті 627 ЦК України).

Згідно зі ст.ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

За ч.1 ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною (ч.2 ст. 638 ЦК України).

Відповідно до ч.ч. 1,2 ст. 639 ЦК України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

За ч.1 ст. 640 ЦК Україна договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції.

У відповідності до ч.1 ст. 641 ЦК України пропозицію укласти договір (оферту) може зробити кожна із сторін майбутнього договору. Пропозиція укласти договір має містити істотні умови договору і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов'язаною у разі її прийняття. Пропозицією укласти договір є, зокрема, документи (інформація), розміщені у відкритому доступі в мережі Інтернет, які містять істотні умови договору і пропозицію укласти договір на зазначених умовах з кожним, хто звернеться, незалежно від наявності в таких документах (інформації) електронного підпису.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 642 ЦК України відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти договір, про її прийняття (акцепт) повинна бути повною і безумовною. Якщо особа, яка одержала пропозицію укласти договір, у межах строку для відповіді вчинила дію відповідно до вказаних у пропозиції умов договору (відвантажила товари, надала послуги, виконала роботи, сплатила відповідну суму грошей тощо), яка засвідчує її бажання укласти договір, ця дія є прийняттям пропозиції, якщо інше не вказане в пропозиції укласти договір або не встановлено законом.

За ст. 5 Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг" електронний документ - документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов'язкові реквізити документа. Склад та порядок розміщення обов'язкових реквізитів електронних документів визначається законодавством. Електронний документ може бути створений, переданий, збережений і перетворений електронними засобами у візуальну форму. Візуальною формою подання електронного документа є відображення даних, які він містить, електронними засобами або на папері у формі, придатній для приймання його змісту людиною.

Відповідно до ст. 7 Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг" оригіналом електронного документа вважається електронний примірник документа з обов'язковими реквізитами, у тому числі з електронним підписом автора або підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до Закону України "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги".У разі надсилання електронного документа кільком адресатам або його зберігання на кількох електронних носіях інформації кожний з електронних примірників вважається оригіналом електронного документа. Якщо автором створюються ідентичні за документарною інформацією та реквізитами електронний документ та документ на папері, кожен з документів є оригіналом і має однакову юридичну силу. Оригінал електронного документа повинен давати змогу довести його цілісність та справжність у порядку, визначеному законодавством; у визначених законодавством випадках може бути пред'явлений у візуальній формі відображення, в тому числі у паперовій копії. Електронна копія електронного документа засвідчується у порядку, встановленому законом. Копією документа на папері для електронного документа є візуальне подання електронного документа на папері, яке засвідчене в порядку, встановленому законодавством.

Юридична сила електронного документа не може бути заперечена виключно через те, що він має електронну форму. Допустимість електронного документа як доказу не може заперечуватися виключно на підставі того, що він має електронну форму (ч.1, ч.2 ст. 8 Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг").

У п.1 ч.1 ст. 1 Закону України «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги» зазначено, що автентифікація - це електронний процес, що дає змогу підтвердити електронну ідентифікацію фізичної, юридичної особи, інформаційної або інформаційно-комунікаційної системи та/або походження та цілісність електронних даних.

Згідно з п.п. 1, 5, 6, 7, 12 ч.1 ст. 3 Закону України "Про електронну комерцію" електронна комерція - відносини, спрямовані на отримання прибутку, що виникають під час вчинення правочинів щодо набуття, зміни або припинення цивільних прав та обов'язків, здійснені дистанційно з використанням інформаційно-комунікаційних систем, внаслідок чого в учасників таких відносин виникають права та обов'язки майнового характеру; електронний договір - домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі; електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору; електронний правочин - дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків, здійснена з використанням інформаційно-комунікаційних систем; одноразовий ідентифікатор - алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-комунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію; одноразовий ідентифікатор може передаватися суб'єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв'язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір.

У відповідності до ч.ч. 1, 3-8 ст. 11 Закону України "Про електронну комерцію" пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов'язаною у разі її прийняття; електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною; електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті; пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-комунікаційних системах; пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього; особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них; включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним; відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею; електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства; пропозиція укласти електронний договір (оферта) або електронний договір повинні містити інформацію щодо можливості отримання стороною такої пропозиції або договору у формі, що унеможливлює зміну змісту; якщо покупець (споживач, замовник) укладає електронний договір шляхом розміщення замовлення за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, продавець (виконавець, постачальник) зобов'язаний оперативно підтвердити отримання такого замовлення; замовлення або підтвердження розміщення замовлення вважається отриманим у момент, коли сторона електронного договору отримала доступ до нього; у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-комунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті; такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору; інформаційна система суб'єкта електронної комерції, який пропонує укласти електронний договір, має передбачати технічну можливість особи, якій адресована така пропозиція, змінювати зміст наданої інформації до моменту прийняття пропозиції.

За ст. 12 Закону України "Про електронну комерцію" якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису відповідно до вимог Законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги", за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Згідно з ч.12 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

Відповідно до статті 1054 параграфу 2 глави 71 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Статтею 1055 ЦК України передбачено, що кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним.

За договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості (ч.1 ст. 1046 ЦК України).

Згідно з ч.1 ст.1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Статтею 1049 ЦК України встановлено, що позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Статтею 1056-1 ЦК України встановлено, що розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Згідно з ч.1 ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Відповідно до ч.1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею ст. 599 ЦК України передбачено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Належним виконанням зобов'язання є виконання, прийняте кредитором, у результаті якого припиняються права та обов'язки сторін зобов'язання.

За ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

У відповідності до ч.1 ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені законом або договором (ст. 611 ЦК України).

Фізична особа здійснює своє право на підприємницьку діяльність за умови її державної реєстрації в порядку, встановленому законом (ч. 2 ст. 50 ЦК України).

Як встановлено в ст. 51 ЦК України, до підприємницької діяльності фізичних осіб застосовуються нормативно-правові акти, що регулюють підприємницьку діяльність юридичних осіб, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин.

Фізична особа-підприємець відповідає за зобов'язаннями, пов'язаними з підприємницькою діяльністю, усім своїм майном, крім майна, на яке згідно із законом не може бути звернено стягнення (ч. 1 ст. 52 ЦК України).

У відповідності до ч.1 ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з вимогами ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов'язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою.

Відповідно до ст. 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Обов'язок з доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи. Важливим елементом змагальності процесу є стандарти доказування - спеціальні правила, яким суд має керуватися при вирішення справи. Ці правила дозволяють оцінити, наскільки вдало сторони виконали вимоги щодо тягаря доказування і наскільки вони змогли переконати суд у своїй позиції, що робить оцінку доказів більш алгоритмізованою та обґрунтованою. На сьогодні у праві існують такі основні стандарти доказування: "баланс імовірностей" (balance of probabilities) або "перевага доказів" (preponderance of the evidence); "наявність чітких та переконливих доказів" (clear and convincing evidence); "поза розумним сумнівом" (beyond reasonable doubt). Тлумачення змісту цієї статті свідчить, що нею покладено на суд обов'язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються скоріше були (мали місце), аніж не були (постанова Верховного Суду від 27.01.2022 у справі №917/996/20).

Статтею 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Принцип рівності сторін у процесі вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представляти справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (п.87 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Салов проти України" від 06.09.2005).

У Рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Надточій проти України" від 15.05.2008 зазначено, що принцип рівності сторін передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.

Змагальність означає таку побудову судового процесу, яка дозволяє всім особам - учасникам певної справи відстоювати свої права та законні інтереси, свою позицію у справі.

Принцип змагальності є процесуальною гарантією всебічного, повного та об'єктивного з'ясування судом обставин справи, ухвалення законного, обґрунтованого і справедливого рішення у справі.

Статтею 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

У рішенні Європейського суду з прав людини "Серявін та інші проти України" вказано, що усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 09.12.1994, серія A, №303-A, п.29). Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов'язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (див. рішення у справі "Суомінен проти Фінляндії", №37801/97, п.36, від 01.07.2003). Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті. Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією (див. рішення у справі "Гірвісаарі проти Фінляндії", №49684/99, п.30, від 27.09.2001).

У Рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Проніна проти України" від 18.07.2006 та у справі "Трофимчук проти України" у рішенні від 28.10.2010 Європейський суд з прав людини зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент сторін. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення.

Суд зазначає, що спір у даній справі виник з приводу договору №503891-КС-001 від 02.07.2024 про надання кредиту, укладеного сторонами в електронному вигляді з використанням електронного підпису одноразовим ідентифікатором, що відповідає вимогам статті 12 Закону України "Про електронну комерцію".

При цьому відповідачем заперечується факт укладення договору №503891-КС-001 від 02.07.2024 про надання кредиту.

Відповідно до ч. 4 ст. 236 ГПК України, ч. 6 ст. 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 22.03.2023 у справі №154/3029/14-ц зазначила, що правові висновки Верховного Суду не мають універсального характеру для всіх без винятку справ. З огляду на різноманітність суспільних правовідносин та обставин, які стають підставою для виникнення спорів у судах, з урахуванням фактичних обставин, які встановлюються судами на підставі наданих сторонами доказів у кожній конкретній справі, суди повинні самостійно здійснювати аналіз правовідносин та оцінку релевантності та необхідності застосування правових висновків Великої Палати Верховного Суду в кожній конкретній справі.

Верховний Суд у постанові від 04.02.2026 у справі №758/14925/23 зазначив, що згідно зі статтею 12 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» перевірка цілісності електронного документа проводиться шляхом підтвердження удосконаленого або кваліфікованого електронного підпису чи печатки, а в разі накладання на електронний документ електронного підпису чи печатки іншого виду, із застосуванням інших засобів і методів захисту інформації з дотриманням вимог законодавства у сфері захисту інформації.

Якщо електронний документ підписаний за допомогою КЕП або УЕП, суд може перевірити достовірність, цілісність і незмінність даних, які в ньому містяться, за допомогою спеціальних програмних засобів або з використанням спеціальних онлайн-сервісів.

Якщо ж електронний документ підписано за допомогою будь-якого іншого електронного підпису (не КЕП чи УЕП), то суд має здійснити окремі процесуальні дії, спрямовані на перевірку цілісності та незмінюваності даних, які в ньому містяться.

Які саме це мають бути дії, залежить від способу надання відповідного процесуального документу до суду (паперова копія, електронний примірник тощо), формату, в якому цей документ зберігається, особливостей електронного підпису, за допомогою якого він підписаний, тощо. При цьому характер цих процесуальних дій визначається особливостями дослідження електронних доказів, що передбачені процесуальним законодавством.

Надаючи оцінку факту укладення між сторонами договору №503891-КС-001 від 02.07.2024 про надання кредиту, господарський суд виходить з наступного.

Як вбачається з наявних матеріалів справи, позивачем було адресовано відповідачу оферту (пропозицію) про укладення договору про надання кредиту, яка була акцептована - відповідачем прийняті умови, викладені в цій оферті (пропозиції) із визначенням істотних умов кредитного договору (сума кредиту, строки повернення кредиту, процентну ставку), при цьому в кредитному договорі міститься примітка, що договір підписано електронним підписом одноразовим ідентифікатором UA-2740, номер телефону: НОМЕР_6 , 02.07.2024 19:53:15.

Господарський суд зауважує, що в анкеті клієнта (витяг з інформаційно-телекомунікаційної системи - https://my.bizpozyka.com/) міститься, зокрема наступна інформація: найменування позичальника (Фізична особа-підприємець Науменко Ірина Валеріївна); сума бажаного кредиту (15000 грн); дата отримання кредиту (02.07.2024); фінансовий номер телефону позичальника ( НОМЕР_7 ); номер банківського рахунку/банківської картки для перерахунку коштів ( НОМЕР_1 ).

Визначена сума бажаного кредиту співпадає з сумою кредиту, визначеною в оферті, акцепті та договорі, та сумою, яку надалі було перераховано на рахунок відповідача.

Так, у візуальній формі послідовності дій клієнта - Фізичної особи-підприємця Науменко Ірини Валеріївни та ТОВ "Бізнес Позика" щодо укладення електронного договору про надання кредиту №503891-КС-001 від 02.07.2024 в інформаційно-телекомунікаційній системі на сайті www.my.bizpozyka.com відображені: дата та час вчинення, послідовність дій Товариства та клієнта в ІТС, опис дії та виконавця, зокрема дії відповідача зі входу в особистий кабінет, запиту на відправку шаблону акцепту, підписання договору (електронним підписом одноразовим ідентифікатором UA-2740).

Верховний Суд у постанові від 12.01.2021 у справі №524/5556/19 вказав, що суди дійшли обґрунтованого висновку про те, що оспорюваний договір про надання фінансового кредиту підписаний позивачкою за допомогою одноразового паролю-ідентифікатора, тобто належними та допустимими доказами підтверджено укладання між сторонами спірного правочину. Без отримання листа на адресу електронної пошти та/або смс-повідомлення, без здійснення входу на сайт товариства за допомогою логіна особистого кабінету і пароля особистого кабінету кредитний договір між позивачем та відповідачем не був би укладений. Сторони досягли згоди щодо усіх істотних умов правочину, що спростовує доводи касаційної скарги у цій частині.

Водночас господарський суд бере до уваги наявні фотоматеріали паспорта, ідентифікаційного коду, довідки про реєстрацію місця проживання Науменко Ірини Валеріївни, тобто здійснену ТОВ "Бізнес Позика" верифікацію позичальника. Відповідачем у поданому відзиві не вказано, що особа, яка відображена на фотоматеріалах (з іншими фотоматеріалами щодо її особи) не є особисто Науменко І.В., а ці документи не належать їй.

Суд дійшов висновку, що наявними матеріалами справи підтверджений факт укладення між сторонами договору №503891-КС-001 від 02.07.2024 про надання кредиту в електронній формі.

Доводи відповідача про відсутність доказів на підтвердження реєстрації відповідача в інформаційно-телекомунікаційній системі, отримання логіну та пароля в системі, подання заявки на отримання кредиту, а також ознайомлення з істотними умовами договору, не приймаються судом до уваги, оскільки наданими позивачем доказами, зокрема анкетою клієнта, візуальною формою послідовності дій клієнта - Фізичної особи-підприємця Науменко Ірини Валеріївни та ТОВ "Бізнес Позика" щодо укладення електронного договору про надання кредиту №503891-КС-001 від 02.07.2024, фото верифікацією, яка здійснювалась ТОВ "Бізнес Позика", підтверджується, що саме відповідач подала в електронному вигляді заявку на отримання кредиту із наданням інформації для формування пропозиції, прийняла оферту і підписала відповідний договір шляхом застосування одноразового ідентифікатора.

На спростування обставин, які доводить суду позивач, відповідачем не надано доказів щодо заволодіння цими документами та телефонним номером: +380984916706 іншими (сторонніми) особами.

Доказів, що указаний в договорі одноразовий ідентифікатор та персональні дані належать третім особам, а не позичальниці, останньою не надано, тоді як наведений позивачем алгоритм укладення договорів виключає підстави вважати, що без їх погодження позичальниця могла отримати кредитні кошти.

Доводи відповідача про відсутність доказів зарахування коштів на платіжну картку, яка належить саме відповідачу, спростовуються наданою на виконання ухвали суду банківською випискою АТ КБ «Приватбанк».

Виписки з особового рахунка клієнта банку (банківські виписки з рахунку позичальника) є належними та допустимими доказами у справі, що підтверджують рух коштів по конкретному банківському рахунку, вміщують записи про операції, здійснені протягом операційного дня, та є підтвердженням виконаних за день операцій (постанови Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 23.09.2019 у справі № 910/10254/18, від 19.02.2020 у справі № 910/16143/18, від 26.02.2020 у справі № 911/1348/16, від 19.11.2020 у справі № 910/21578/16, від 20.04.2023 у справі №910/5174/21).

Посилання відповідача на судову практику, зокрема у справі №904/5748/18 не приймаються судом до уваги в обґрунтування мотивів для відмови у задоволенні позову, оскільки така не є релевантною для даної справи.

Враховуючи встановлені судом обставини, господарський суд дійшов висновку, що на виконання умов договору про надання кредиту №503891-КС-001 від 02.07.2024 відповідачу, на картковий рахунок ( НОМЕР_1 ), який був вказаний в анкеті клієнта та який належить відповідачу, були надані кредитні кошти у розмірі 15000 грн, що підтверджується наявними в матеріалах справи підтвердженням щодо здійснення переказу грошових коштів ТОВ "ПрофітГід" та випискою по банківській картці НОМЕР_1 за період з 02.07.2024 до 17.12.2024, яка надана АТ КБ "Приватбанк". Окрім того, з відповіді АТ КБ "Приватбанк" також вбачається, що на ім'я Науменко Ірини Валеріївни банком було емітовано платіжну картку № НОМЕР_1 ( НОМЕР_4 ).

Судом встановлено часткове виконання відповідачем умов вказаного договору, а саме здійснено дві оплати 14.07.2024 на суму 3250 грн та 30.07.2024 на суму 3186,48 грн.

Проаналізувавши наявні матеріали справи, господарський суд дійшов висновку, що позивачем на виконання умов договору про надання кредиту №503891-КС-001 від 02.07.2024 були надані відповідачу кредитні кошти у розмірі 15000 грн, що підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, проте відповідач в порушення умов договору та вищевказаних норм права несвоєчасно та не в повному обсязі повернув надані кредитні кошти (частково здійснив оплату на суму 6436,48 грн) та неналежним чином виконав умови кредитного договору, внаслідок чого у відповідача виникла заборгованість за кредитом у розмірі 45451,21 грн, що підтверджується матеріалами справи та відповідачем не спростована, а тому господарський суд дійшов висновку про доведеність, підставність та необхідність задоволення заявлених Товариством з обмеженою відповідальністю "Бізнес Позика" позовних вимог про стягнення з відповідача 45451,21 грн заборгованості, яка складається з: заборгованості за кредитом - 14654,96 грн; заборгованості по відсотках - 29698,13 грн; заборгованості по комісії - 1098,12 грн.

Також суд звертає увагу, що у договорі наявне застереження про те, що позичальник підтверджує, що він ознайомлений з договором про надання кредиту та Правилами, текст яких розміщено на сайті кредитодавця, повністю розуміє всі умови, їх зміст, суть, обсяг зобов'язань, вважає їх справедливими та погоджується неухильно дотримуватись їх, та, відповідно, укладає договір з вільним волевиявленням.

Матеріали справи містять електронний лист від 02.07.2024 про направлення о 19:53 відповідачу (на електронну пошту - ik542095@gmail.com) договору та Правил №503891-КС-001 від 02.07.2024.

Відповідачем не надано до матеріалів справи жодних доказів отримання ним на його електронну адресу умов договору та правил відкриття кредитної лінії з відмінним текстом (змістом, умовами), ніж ті, що додані позивачем до позову.

У договорі обумовлено, що позичальник зобов'язаний повертати кредит, проценти за користування кредитом та комісію у розмірах платежів та у терміни згідно графіку платежів, що передбачений пунктом 3 договору. Отже, відповідач був обізнаний про наявність зобов'язань по сплаті процентів та комісії за надання кредиту, погодився на умови договору щодо їх розміру.

З урахуванням п. 1 договору строк кредиту становить 24 тижні. Термін дії договору - 17.12.2024.

Доказів на підтвердження пролонгації позичальником умов кредитування матеріали справи не містять.

З урахуванням наведеного, судом з'ясовано, що строк виконання зобов'язання по вказаному договору настав.

Судом взято до уваги наданий позивачем розрахунок заборгованості, дані якого відповідачем не спростовано.

Підписавши указаний договір, відповідачка добровільно погодилася на визначені у ньому істотні умови кредитування, отримала кредитні кошти, взяла на себе відповідні зобов'язання щодо їх повернення, частково здійснювала повернення цих коштів, не ставлячи під сумнів як умови кредитування, так і факт укладення кредитного договору в цілому. Нерозуміння умов зобов'язання не звільняє сторону від його виконання. Це загальний принцип цивільного права, який означає, що особа, яка прийняла на себе зобов'язання, несе відповідальність за його виконання. При цьому суд ураховує сталу позицію Верховного Суду, за змістом якої не може бути визнаний неукладеним договір, який виконуються сторонами зобов'язання.

Всі доводи відповідача щодо безпідставності позову спростовані наявними матеріалами справи доказами та вищевикладеними висновками суду, а докази надані позивачем на підтвердження позовних вимог є більш вірогідними ніж одні лише доводи, вказані відповідачем на їх спростування.

Протилежного відповідачем не доведено жодними доказами.

Таким чином, враховуючи встановлені судом обставини, господарський суд дійшов висновку про задоволення позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Бізнес Позика" в повному обсязі, шляхом стягнення з відповідача заборгованості згідно кредитного договору в сумі 45451,21 грн, яка складається з: 14654,96 грн простроченої заборгованості по тілу кредиту; 29698,13 грн простроченої заборгованості по відсотках; 1098,12 грн простроченої заборгованості комісії, як доведені позивачем та не спростовані належним чином відповідачем.

Розподіл судових витрат.

Згідно з ч. 1 ст. 129 ГПК України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору врегульовано Законом України "Про судовий збір".

Відповідно до ст. 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Зокрема, за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру, розмір судового збору становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (ч.2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір").

Згідно з ст. 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2025 рік" у 2025 році прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2025 року становив 3028 грн.

Таким чином, при зверненні до господарського суду із позовною заявою б/н від 28.10.2025 (вх. №726 від 29.10.2025) про стягнення коштів на загальну суму 45451,21 грн до сплати підлягав судовий збір в розмірі 3028 грн.

Разом з тим, ч.3 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" передбачено, що при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

Позовну заяву б/н від 28.10.2025 (вх. №726 від 29.10.2025) Товариством з обмеженою відповідальністю "Бізнес Позика" сформовано та подано до суду через систему "Електронний суд", тобто в електронній формі.

Позивачем згідно платіжної інструкції №17189 від 28.10.2025 сплачено судовий збір в сумі 2180,16 грн.

Як вже зазначалось, 19.03.2025 мало місце звернення Товариства з обмеженою відповідальністю "Бізнес Позика" до Господарського суду Тернопільської області із заявою б/н від 19.03.2025 (вх. №184) про видачу судового наказу у справі №921/163/25 про стягнення з боржника Фізичної особи - підприємця Науменко І.В. 45451,21 грн заборгованості за договором про надання кредиту №503891-КС-001 від 02.07.2024, з тих самих підстав, що і у справі №921/637/25.

За подання вказаної заяви ним сплачено судовий збір в сумі 242,24 грн згідно платіжної інструкції №4514 від 07.03.2025.

Надалі, ухвалою Господарського суду Тернопільської області від 30.04.2025 скасовано судовий наказ від 25.03.2025 у справі №921/163/25.

Відповідно до ст. 151 ГПК України за подання заяви про видачу судового наказу справляється судовий збір у розмірі, встановленому законом. У разі відмови у видачі судового наказу або в разі скасування судового наказу внесена сума судового збору стягувачу не повертається. У разі пред'явлення стягувачем позову до боржника у порядку позовного провадження сума судового збору, сплаченого за подання заяви про видачу судового наказу, зараховується до суми судового збору, встановленої за подання позовної заяви.

З урахуванням наведеної норми ч.3 ст.4 Закону України "Про судовий збір", сплаченої суми судового збору у справі №921/163/25, суд зазначає, що за звернення до суду із позовом у справі №921/637/25 слід вважати сплаченим судовий збір на загальну суму 2422,40 грн.

Тому, в порядку ст. ст. 123, 129 ГПК України судовий збір в сумі 2422,40 грн покладається на відповідача.

На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 3, 4, 12,13, 20, 73-80, 86, 91, 123, 129, 233, 236-240 ГПК України,

ВИРІШИВ:

Позов задоволити.

Стягнути з Фізичної особи - підприємця Науменко Ірини Валеріївни, ІНФОРМАЦІЯ_2 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Бізнес Позика" (бульвар Лесі Українки, 26, офіс 411, м. Київ, 01133, ідентифікаційний код 41084239) заборгованість за кредитним договором в сумі 45451 (сорок п'ять тисяч чотириста п'ятдесят одну) грн 21 коп., судовий збір в сумі 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) грн 40 коп.

Видати наказ.

Апеляційна скарга на рішення суду подається в порядку та строки встановлені ст. ст. 256,257 ГПК України.

У зв'язку з перебуванням судді Шумського І.П. у відрядженні, повне рішення складено 16 березня 2026 року.

Суддя І.П. Шумський