вул. Давидюка Тараса, 26А, м. Рівне, 33013, тел. (0362) 62 03 12, код ЄДРПОУ: 03500111,
e-mail: inbox@rv.arbitr.gov.ua, вебсайт: https://rv.arbitr.gov.ua
"09" березня 2026 р. Справа № 918/178/26
Господарський суд Рівненської області у складі головуючого судді Політики Н.А., за участі секретаря судового засідання Костюкович Ю.С.,
розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні в залі суду матеріали справи за позовом Приватного акціонерного товариства "Сяйво"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Біовалд"
про стягнення коштів у сумі 134 762 грн 50 коп.,
у судовому засіданні приймали участь:
від позивача - Замлинний С.С., ордер серія АС № 1174306 від 11.02.2026 р. (в режимі відеоконференції);
від відповідача - не з'явився.
Відповідно до частини 14 статті 8, статті 222 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) при розгляді судової справи здійснювалося фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу програмно-апаратного комплексу "Діловодство суду".
У судовому засіданні 9 березня 2026 року, відповідно до частини 1 статті 240 ГПК України, проголошено скорочене рішення (вступну та резолютивну частини).
У лютому 2026 року Приватне акціонерне товариство "Сяйво" (далі - позивач) звернулося до Господарського суду Рівненської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Біовалд" (далі - відповідач) про стягнення коштів у сумі 134 762 грн 50 коп.
Також позивач просить стягнути з відповідача судові витрати. В позовній заяві позивачем наведено попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести в зв'язку з розглядом справи, та які складаються з судового збору, сплаченого при подачі позовної заяви, в розмірі 2 662 грн 40 коп. та з витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 10 000 грн 00 коп.
До позовної заяви позивачем долучено платіжну інструкцію від 11.02.2026 року № 2675 про оплату судового збору за подання даної позовної заяви до Господарського суду Рівненської області в розмірі 2 662 грн 40 коп.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконання відповідачем зобов'язань, прийнятих на себе за Договором поставки продукції від 23 серпня 2023 року № 2308/23, укладеного між Приватним акціонерним товариством "Сяйво" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Біовалд", а саме зобов'язань щодо здійснення оплати за поставлений товар в сумі 134 762 грн 50 коп. в строки, встановлені умовами договору, внаслідок чого позивачем заявлено до стягнення заборгованість у спірній сумі.
Ухвалою суду від 16 лютого 2026 року позовну заяву Приватного акціонерного товариства "Сяйво" прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, розгляд справи вирішено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін у змішаній (паперовій та електронній) формі, судове засідання для розгляду справи призначено на 9 березня 2026 року на 11:00 год.
17 лютого 2026 року від представника позивача через систему "Електронний суд" надійшла заява від 17.02.2026 року про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції, в якій просив забезпечити проведення судового засідання у даній справі, призначеного на 9 березня 2026 року на 11:00 год., в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.
Ухвалою суду від 17 лютого 2026 року заяву представника Приватного акціонерного товариства "Сяйво" від 17.02.2025 року про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції у справі № 918/178/26 задоволено та постановлено судове засідання у справі № 918/178/26, призначене на "09" березня 2026 року на 11:00 год., провести в режимі відеоконференції за участі представника Приватного акціонерного товариства "Сяйво".
Ухвалою суду від 18 лютого 2026 року виправлено описку, допущену в ухвалі Господарського суду Рівненської області від 16 лютого 2026 року у справі № 918/178/26, та постановлено вважати правильним найменування позивача - Приватне акціонерне товариство "Сяйво".
Ухвалою суду від 18 лютого 2026 року виправлено описку, допущену в ухвалі Господарського суду Рівненської області від 17 лютого 2026 року у справі № 918/178/26, та постановлено вважати правильним найменування позивача - Приватне акціонерне товариство "Сяйво".
Представник позивача у судовому засіданні 9 березня 2026 року підтримав вимоги, викладені у позовній заяві, та наполягав на їх задоволенні.
Відповідач у судове засідання 9 березня 2026 року не з'явився, про дату, час і місце даного засідання був повідомлений належним чином, що підтверджується наявною в матеріалах справи довідкою за підписом відповідального працівника суду про доставку електронного листа, а саме ухвали суду від 16.02.2026 року, до електронного кабінету Товариства з обмеженою відповідальністю "Біовалд" (а.с. 31). В той час про причини неявки суд не повідомив.
Відповідно до ч. 4 ст. 13 ГПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Відповідно до ч. 1 ст. 202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки (п. 1 ч. 3 ст. 202 ГПК України).
Згідно з ч. 9 ст. 165 та ч. 2 ст. 178 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
Приймаючи до уваги, що відповідач не подав до суду відзиву на позов, а відтак не скористався наданими йому процесуальними правами, а неявка останнього не перешкоджає розгляду цієї справи та вирішенню спору по суті, то за висновками суду справа може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до частини 2 статті 178 ГПК України.
Враховуючи належне повідомлення відповідача про судове засідання, призначене на 09.03.2026 року, а також не повідомлення причини неявки, суд дійшов висновку про розгляд справи за його відсутності.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд, -
23 серпня 2023 року між Приватним акціонерним товариством "Сяйво" (далі - Постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Біовалд" (далі - Покупець) укладено Договір поставки продукції № 2308/23 (далі - Договір).
Відповідно до п. 1.1. Договору, Постачальник зобов'язується передати у встановлений у даному договорі термін у власність Покупця товар, а Покупець зобов'язується прийняти товар та оплатити його вартість відповідно до умов цього договору.
Ціна, загальна кількість, асортимент, сортамент та розгорнута номенклатура товару, що поставляється за цим договором, визначається у Специфікаціях, у розмінні ст. 266 Господарського кодексу України, рахунках-фактурах Постачальника (далі - рахунки-фактури), які є невід'ємними частинами цього договору, та підтверджується накладними Постачальника (пункт 1.2. Договору).
Згідно з п. 1.3. Договору, факт поставки товару за цінами, загальною кількістю, асортиментом, сортаментом та номенклатурою, зазначеними у письмових заявках, у рахунках-фактурах та/або видаткових накладних, або факт оплати рахунку-фактури означає взаємну згоду Постачальника і Покупця з умовами поставки та умовами оплати товару (якщо вони вказані у рахунку-фактурі Постачальника), ціною, загальною кількістю, сортаментом та номенклатурою. Товар прийнятий Покупцем за видатковою накладною або узгоджений сторонами в рахунку, переданому по факсу або електронною поштою, не підлягає поверненню з ініціативи Покупця, крім випадків його невідповідності якості, або якщо кількість переданого товару перевищує кількість заявлену Покупцем.
Загальна сума договору складається із суми всіх виставлених рахунків згідно договору (пункт 2.1. Договору).
Відповідно до п. 2.2. Договору оплата товару здійснюється Покупцем на підставі даного договору, видаткових накладних до нього, шляхом перерахування кошті на поточний рахунок Постачальника, вказаний у цьому договорі або у рахунках-фактурах Постачальника.
Розрахунки за кожну поставлену партію товару здійснюються в безготівковому порядку та таким чином: Покупець в триденний термін після узгодження з Постачальником рахунку-фактури перераховує передоплату на поточний рахунок Постачальника в розмірі 100% (сто відсотків) загальної вартості рахунку-фактури Постачальника (пункт 2.3 Договору).
Датою і фактом оплати вважається дата надходження безготівкових грошових коштів на поточний рахунок Постачальника (пункт 2.5. Договору).
Після закінчення терміну дії договору сторони здійснюють звірку розрахунків і оформляють акт звірки не пізніше 10 числа місяця наступного за місяцем закінчення терміну дії даного договору. У випадку наявності заборгованості Покупця перед Постачальником, Покупець зобов'язується оплатити таку заборгованість у строк до 5 (п'яти) календарних днів з моменту підписання акту звірки (пункт 2.7. Договору).
Відповідно до п. 3.1. Договору поставка товару повинна бути здійснена Покупцю не пізніше терміну узгодженого сторонами окремо по кожній партії товару, що вказується у рахунках-фактурах Постачальника.
Поставка товару здійснюється зі складу Продавця або при додатковій домовленості між сторонами транспортом Постачальника, транспортними компаніями, іншим способом (пункт 3.2. Договору).
Згідно п. 3.3. Договору вартість перевезення (доставки) товару та сторона, що оплачує цю вартість, зазначається у рахунках-фактурах Постачальника.
У відповідності до п. 3.4. Договору, право власності на товар, а також усі пов'язані з ним ризики переходять від Постачальника до Покупця з моменту підписання накладних, а у випадку самовивозу Покупцем - з моменту передачі товару Покупцю. Перехід ризику випадкової загибелі або випадкового псування товару відбувається в момент переходу права власності Покупця на товар.
Відповідно до п. 3.5. Договору, Постачальник разом з товаром надає Покупцю рахунок-фактуру, товарну накладну, податкову накладну, а також інші документи, які мають відношення до товару і підлягають передачі відповідно до чинного законодавства України.
Договір набуває чинності з моменту його підписання уповноваженими представниками сторін і діє до 31 грудня 2023 року включно, а в частині взаєморозрахунків - до повного розрахунку між сторонами. Якщо за один місяць до закінчення терміну цього договору жодна із сторін не повідомила іншу сторону про свій намір припинити дію цього договору, він автоматично продовжується на наступний календарний рік (пункт 8.1. Договору).
На виконання умов Договору позивачем було поставлено відповідачу товар, що підтверджується належним чином оформленими та підписаними видатковими накладними: № РН-0000001 від 10 січня 2025 року, № РН-0000027 від 16 січня 2025 року, № РН-0000144 від 3 лютого 2025 року, № РН-0000575 від 8 травня 2025 року, № РН-0000617 від 16 травня 2025 року, № РН-0000740 від 5 червня 2025 року, № РН-0000854 від 26 червня 2025 року, № РН-0001055 від 28 липня 2025 року та № РН-0001081 від 31 липня 2025 року, а також товарно-транспортними накладними.
Товар був прийнятий відповідачем без будь-яких зауважень щодо кількості чи якості, що підтверджується підписами уповноваженої особи та відбитками печатки відповідача на первинних документах.
Як зазначено в позовній заяві, незважаючи на умови договору щодо обов'язкової попередньої оплати відповідач свої грошові зобов'язання не виконав. Заборгованість у розмірі 134 762,50 грн. виникла 31 липня 2025 року та станом на дату подання позову не погашена.
Вказане стало підставою для звернення позивача до суду з відповідним позовом у даній справі.
Згідно ст. 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Позивач та відповідач уклали договір поставки, визначивши умови, права та обов'язки сторін, які є обов'язковими для них.
Згідно ст. 629 ЦК України договір є обов'язковий для виконання сторонами.
За змістом ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Положеннями статті 526 ЦК України визначено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно статті 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до статті 712 ЦК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Зобов'язання покупця оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, визначено статтею 691 ЦК України.
Покупець, відповідно до статті 692 ЦК України, зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу. У разі прострочення оплати товару продавець має право вимагати оплати товару та сплати процентів за користування чужими грошовими коштами.
Судом встановлено, що загальна сума заборгованості Товариства з обмеженою відповідальністю "Біовалд" перед Приватним акціонерним товариством "Сяйво" за договором поставки продукції від 23 серпня 2023 року № 2308/23 становить 134 762 грн 50 коп.
Відповідно до ст. 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Відповідно до ч. 1 ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
За приписами ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
За приписами ч. 1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
За результатами з'ясування обставин, на які позивач посилався як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, і з наданням оцінки всім аргументам у їх сукупності та взаємозв'язку, як це передбачено вимогами ст. ст. 75-79, 86 ГПК України, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги Приватного акціонерного товариства "Сяйво" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Біовалд" про стягнення коштів у сумі 134 762 грн 50 коп. є обґрунтованими, підтвердженими належними доказами та такими, що підлягають задоволенню.
Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.
У позовній заяві позивач просить стягнути з відповідача судові витрати. Зокрема в позовній заяві позивачем наведено попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести в зв'язку з розглядом справи, та які складаються з судового збору, сплаченого при подачі позовної заяви, в розмірі 2 662 грн 40 коп. та з витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 10 000 грн 00 коп.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Частиною 1 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" встановлено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Відповідно до Закону України "Про Державний бюджет України на 2026 рік" розмір прожиткового мінімуму на одну працездатну особу з 1 січня складає 3 328 грн 00 коп.
Згідно з ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" ставка судового збору за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру ставка судового збору становить - 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до ч. 3 ст. 4 Закону України "Про судовий збір", при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Враховуючи, що позивачем заявлено одну вимогу майнового характеру, за яку судовий збір становить 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб (3 328,00), та позовну заяву подано через систему "Електронний суд", відповідно останній зобов'язаний був сплатити при поданні позову до суду, судовий збір в розмірі 2 662 грн 40 коп., так як у даному випадку застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору (3 328,00*0,8).
Як вбачається з матеріалів справи, при поданні даного позову Приватним акціонерним товариством "Сяйво" було сплачено 2 662 грн 40 коп. судового збору, що підтверджується платіжною інструкцією від 11.02.2026 року № 2675.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 129 ГПК України судовий збір покладається: 1) у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін; 2) у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
З огляду на зазначене, враховуючи, що позов визнано обґрунтованим судом в повному обсязі, судові витрати у справі по сплаті судового збору у розмірі 2 662 грн 40 коп. покладаються на відповідача у справі.
Відповідно до ч. 4 ст. 129 ГПК України інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача, у разі відмови в позові - на позивача, у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Так, Приватним акціонерним товариством "Сяйво" не надано докази, що підтверджують розмір понесених судових витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 10 000 грн 00 коп., а відтак судом не вирішується питання щодо понесених позивачем вказаних судових витрат при прийнятті рішення.
Керуючись ст. ст. 73-79, 91, 123, 129, 178, 202, 222, 233, 236-238, 240-242 Господарського процесуального кодексу України, суд -
Позов задовольнити.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Біовалд" (33027, Рівненська обл., Рівненський р-н, м. Рівне, вул. Федорова, буд. 7, офіс б/н, код ЄДРПОУ 45069551) на користь Приватного акціонерного товариства "Сяйво" (43017, Волинська обл., м. Луцьк, вул. Мамсурова, буд. 12Г, код ЄДРПОУ 21750308) заборгованість у розмірі 134 762 (сто тридцять чотири тисячі сімсот шістдесят два) грн 50 коп. та 2 662 (дві тисячі шістсот шістдесят дві) грн 40 коп. витрат по оплаті судового збору.
Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом двадцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення суду або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складено та підписано 16 березня 2026 року.
Суддя Політика Н.А.