65618, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua
веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua
про залишення позовної заяви без руху
"16" березня 2026 р.м. Одеса Справа № 916/885/26
Господарський суд Одеської області у складі судді Литвинової В.В., розглянувши матеріали заяви
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю “АГРО ПАТ» (66428, Одеська область, Подільський район, село Гандрабури, вул. Липецька, буд. 13, код ЄДРПОУ 41426420)
до відповідачів:
- Ананьївської міської ради (55247, Одеська область, м. Ананьїв, вул. Незалежності, 51, код ЄДРПОУ 04056807);
- Фізичної особи- підприємця Котлик Олени Іванівни ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 )
про визнання протиправним та скасування рішень, визнання недійсним договорів оренди, скасування державної реєстрації права оренди земельної ділянки
встановив:
Товариство з обмеженою відповідальністю “АГРО ПАТ» звернулось до Господарського суду Одеської області до Ананьївської міської ради та до Фізичної особи- підприємця Котлик Олени Іванівни про визнання протиправним та скасування рішень, визнання недійсним договорів оренди, скасування державної реєстрації права оренди земельної ділянки.
Відповідно до ч. 1 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України (надалі - ГПК України) суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Дослідивши матеріали позовної заяви, суд дійшов висновку про наявність підстав для залишення її без руху, виходячи з такого.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 164 ГПК України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Як слідує з прохальної частини позовної заяви, позивачем заявлено 18 вимог немайнового характеру.
Суд зазначає, що порядок сплати судового збору та його розмір передбачені Законом України “Про судовий збір» № 3674-V-І. При цьому, відповідно до ст. 4 Закону України “Про судовий збір» ставка судового збору за подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру становить 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто 3328 грн, позовної заяви майнового характеру становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто не менше 3328,00 грн, і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до ч. 3 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом в постанові від 16.11.2022 у справі № 916/228/22.
Оскільки позивачем заявлено 18 вимог немайнового характеру, то він має сплатити 47923,20грн судового збору.
Судом встановлено, що позивачем додано до позову платіжну інструкцію № 2703 від 19.02.2026.
Судом встановлено, що платіжною інструкцією № 2703 від 19.02.2026 на суму 47923,20грн судовий збір був сплачений позивачем за подання до суду позовної заяви у справі № 916/433/26, що підтверджується випискою про зарахування судового збору.
Ухвалою Господарського суду Одеської області (суддя Погребна К.) від 02.03.2026 у справі № 916/433/26 позовну заяву повернуто позивачу.
Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 7 Закону України “Про судовий збір» сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі повернення заяви або скарги.
Та обставина, що позивач станом на даний момент не звернувся до суду із клопотанням про повернення судового збору у справі № 916/433/26 не є гарантією неподання ним такого клопотання у майбутньому.
У разі прийняття судом платіжної інструкції № 2703 від 19.02.2026 як належного доказу оплати судового збору за подання позову у даній справі, позивач, після ухвалення судом рішення у цій справі, не буде позбавлений можливості подання клопотання про повернення судового збору, сплаченого за подання позовної заяви у справі №916/433/26.
Аналогічна позиція викладена у постанові Центрального апеляційного господарського суду від 28.03.2023 у справі №904/4585/22 та постанові Північно-західного апеляційного господарського суду від 08.08.2024 у справі № 924/133/21.
Питання повторного використання платіжного документа при повторному поданні позовної заяви за умови повернення без розгляду попередньо поданої заяви також розглядалося Верховним Судом.
Так, у постанові від 13 лютого 2019 року у справі №1540/3297/18 Верховний Суд звернув увагу, що певний час редакція частини четвертої статті 6 Закону України "Про судовий збір" передбачала таке право, що якщо сума судового збору підлягала поверненню у зв'язку із залишенням позову без розгляду, але не була повернута, до повторно поданого позову додається первісний документ про сплату судового збору (друге речення цієї норми закону). Проте Законом України від 22 травня 2015 року № 484-VIII "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору" це речення було виключено з цієї норми (підпункт 4 пункт 4 цього Закону) і станом на час розгляду заяви стаття 6 Закону України "Про судовий збір" передбачала, що за повторно подані позови, що раніше були залишені без розгляду, судовий збір сплачується на загальних підставах.
Тому, заявник/позивач, коли подає повторно заяву, має сплати судовий збір за її розгляд і не вправі використовувати первісний документ про сплату цього платежу, доданий до первинної заяви, яку суд залишив без розгляду. Запроваджене законодавче нововведення не обмежує і не порушує прав заявника / позивача в частині обов'язку нести додаткові майнові витрати у зв'язку зі зверненням до суду, оскільки за законом такий заявник / позивач має право на повернення суми судового збору, сплаченого за подання первісної заяви, яка була залишена без розгляду.
Аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду від 12.10.2023 у справі №160/554/23.
За таких обставин, прийняття судом платіжної інструкції № 2703 від 19.02.2026 як належного доказу оплати судового збору за подання позову у даній справі № 916/885/26 з високою імовірністю буде мати наслідком безпідставне повернення позивачу з Державного бюджету України грошових коштів у розмірі 47923,20 за подання позовної заяви.
Водночас, за відсутності дієвого державного механізму, що гарантуватиме фактичну наявність у Державному бюджеті України грошових коштів за подання цього позову, судове рішення не може ґрунтуватись на ймовірності добросовісної поведінки позивача.
За таких обставин платіжна інструкція № 2703 від 19.02.2026 не може бути прийнята судом в якості належного доказу оплати судового збору за подання позову у даній справі.
Отже, до позовної заяви не додано належних доказів сплати судового збору за подання позовної заяви у встановлених порядку та розмірі, а саме - не сплачено 47923,20грн судового збору.
З огляду на викладене, скільки позовна заява не відповідає вимогам господарського процесуального законодавства, суддя вважає необхідним залишити позовну заяву без руху, надавши позивачу строк для усунення зазначених недоліків.
Керуючись статтями 162, 164, 172, 174, 234, 235, 254 ГПК України,
ухвалив:
1. Позовну заяву залишити без руху.
2. Встановити позивачу строк не більше десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху усунути недоліки позовної заяви, а саме надати:
- докази сплати 47923,20грн судового збору.
3. Роз'яснити позивачу, що згідно з ч. 4 ст. 174 ГПК України, у разі неусунення недоліків у встановлений судом строк, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою.
4. Звернути увагу позивача, що подання доказів здійснюється в порядку, передбаченому ст.80 Господарського процесуального кодексу України.
5. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає оскарженню окремо від рішення суду.
Повний текст ухвали складено та підписано 16.03.2026
Суддя В.В. Литвинова