65618, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua
веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua
"13" березня 2026 р.м. Одеса Справа № 916/4548/25
Господарський суд Одеської області у складі:
судді В.С. Петрова
при секретарі судового засідання Я.С. Кондратюк
за участю представників:
від позивача - Хуторянець О.В.,
від відповідачів - не з'явилися,
розглянувши у підготовчому засіданні справу за позовом Акціонерного товариства "Райффайзен Банк" до Товариства з обмеженою відповідальністю Агропромислова фірма "Югагросервіс", ОСОБА_1 про солідарне стягнення заборгованості у загальному розмірі 1377989,13 грн., -
Акціонерне товариство "Райффайзен Банк" звернулося до Господарського суду Одеської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю Агропромислова фірма "Югагросервіс", ОСОБА_1 , в якій товариство просить суд солідарно стягнути з відповідачів заборгованість за кредитним договором № 011/89811/01220252 від 16.09.2021 року у загальному розмірі 1377989,13 грн., з яких: 1174292,10 грн. - заборгованість за кредитом; 203697,03 грн. - заборгованість за відсотками.
В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач вказує, що 16.09.2021 р. між Акціонерним товариством "Райффайзен Банк" (кредитор) та Товариством з обмеженою відповідальністю Агропромислова фірма "Югагросервіс" (позичальник) укладено кредитний договір № 011/89811/01220252, за умовами якого кредитор зобов'язується надати позичальнику кредитні кошти в формі невідновлювальної кредитної лінії з лімітом кредитування в сумі 1445000,00 грн на придбання обладнання з кінцевим терміном погашення кредиту 16.09.2023 р., а позичальник зобов'язується використати його за цільовим призначенням, повернути кредитору суму кредиту, сплатити проценти та комісії, а також виконати інші зобов'язання, визначені договором.
Як зазначає позивач, відповідно до п. 2.1 кредитного договору протягом строку фактичного користування кредитом до кінцевого терміну погашення кредиту, визначеного пунктом 1.3 договору включно, позичальник зобов'язаний щомісяця сплачувати кредитору проценти, сума яких розраховується на основі фіксованої процентної ставки в розмірі 13% річних. Розмір процентної ставки може змінюватися в порядку та випадках, передбачених цим договором.
При цьому позивач зазначає, що відповідно до п. 2.3 кредитного договору нарахування процентів за кредитом здійснюється виходячи із фактичної кількості днів у місяці та році. Проценти нараховуються щоденно на залишок фактичної заборгованості за кредитом/простроченої заборгованості за договором протягом всього строку користування кредитом/наявності простроченої заборгованості. При розрахунку процентів враховується день настання кредиту (траншу) та не враховується день погашення кредиту/простроченої заборгованості в повному обсязі. У випадку неповернення кредиту в кінцевий термін погашення кредиту, позичальник зобов'язаний сплатити кредитору проценти, що розраховуються на основі процентної ставки в розмірі 13% річних та нараховуються на залишок фактичної заборгованості за кредитом (в т.ч. простроченої) з дня, наступного за кінцевим терміном погашення кредиту до дня фактичного погашення кредиту (п. 2.2 кредитного договору).
Позивач вказує, що 16.09.2021 р. з метою забезпечення належного виконання зобов'язань за генеральним договором між банком та ОСОБА_1 укладено договір поруки № 153249/89811/328351, за яким поручитель зобов'язався відповідати перед кредитором солідарно з позичальником за виконання забезпечених зобов'язань, у тому числі тих, що виникнуть у майбутньому, які випливають з умов основного договору. Порукою за договором поруки забезпечується виконання забезпечених зобов'язань у повному обсязі, включаючи, але не обмежуючись, сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків та сплату нарахованих відповідно до ст. 625 ЦК України сум тощо.
Наразі позивач посилається на п. 1.2 договору поруки, відповідно до якого поручитель відповідає перед кредитором за виконання забезпечених зобов'язань у тому ж обсязі, що і позичальник, в порядку та строки, визначені основним договором, у тому числі при виникненні підстав для дострокового повного/часткового виконання забезпечених зобов'язань.
Як стверджує позивач, пунктом 2.2 договору поруки встановлено, що поручитель зобов'язується здійснити виконання забезпечених зобов'язань протягом 10 (десяти) календарних днів з дати відправлення кредитором відповідної вимоги та в обсязі, зазначеному в такій вимозі. Єдиною підставою для визначення кредитором у вимозі розміру забезпечених зобов'язань, що підлягають виконанню поручителем, є дані аналітичного обліку та рахунки, що ведуться установою кредитора для визначення грошових зобов'язань позичальника перед кредитором за основним договором. Вимога кредитора є єдиним та достатнім доказом настання підстав для виконання поручителем забезпечених зобов'язань в розмірі, визначеному кредитором у вимозі. Кредитор має право направляти вимоги поручителю будь-яку кількість разів до повного виконання забезпечених зобов'язань.
Крім того, як вказує позивач, відповідно до п. 5.1 договору поруки у разі невиконання або неналежного виконання зобов'язань, встановлених договором, сторони несуть відповідальність згідно законодавства України та положень договору. До регулювання правовідносин, які не врегульовані договором, застосовуються відповідні норми законодавства України.
Також позивач посилається на п. 6.2 договору поруки, яким погоджено, що строк поруки, що встановлена договором, за кожним забезпеченим зобов'язанням становить 5 (п'ять) років від дня закінчення строку/настання терміну виконання відповідного забезпеченого зобов'язання.
Відтак, позивач вказує, що банком належним чином виконано свої зобов'язання, надавши позичальнику кредитні кошти у сумі, визначеній кредитним договором, однак, відповідачем порушено умови кредитного та генерального договорів в частині своєчасного та належного виконання зобов'язань щодо сплати заборгованості по тілу кредиту та нарахованих відсотків, внаслідок чого за позичальником виникла прострочена заборгованість. У зв'язку з чим кредитор має право вимагати повного виконання позичальником та поручителя своїх зобов'язань за вказаними договорами.
Також позивач повідомляє, що на адресу поручителя банком було направлено вимогу № 188/2/745 від 27.10.2025 р. про погашення заборгованості, яка залишена без виконання.
Ухвалою Господарського суду Одеської області 17.11.2025 р. вказану позовну заяву Акціонерного товариства "Райффайзен Банк" прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі № 916/4548/25, розгляд справи призначено за правилами загального позовного провадження з викликом учасників справи, при цьому підготовче засідання призначено на 17.12.2025 р. о 10:30 год.
21.11.2025 р. від Акціонерного товариства "Райффайзен Банк" до господарського суду через підсистему "Електронний суд" ЄСІТС надійшла заява про участь у судових засіданнях у справі № 916/4548/25 в режимі відеоконференції (вх. № 37116/25), відповідно до якої позивач просить суд надати можливість його представнику брати участь у підготовчому засіданні, призначеному на 17.12.2025 року о 10:30 год., та всіх наступних судових засіданнях у справі 916/4548/25 у режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.
Ухвалою Господарського суду Одеської області від 24.11.2025 р. задоволено заяву Акціонерного товариства "Райффайзен Банк" про участь у судовому засіданні по справі № 916/4548/25 в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням системи відеоконференцзв'язку ЄСІТС (ВКЗ).
25.11.2025 р. Акціонерним товариством "Райффайзен Банк" подано до господарського суду заяву про забезпечення позову в порядку ст. 136 Господарського процесуального кодексу України, згідно з якою заявник просить суд вжити заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на чотирикімнатну квартиру, що знаходиться у АДРЕСА_1 , що належить на праві власності ОСОБА_1 .
Ухвалою Господарського суду Одеської області від 26.11.2025 р. заяву Акціонерного товариства "Райффайзен Банк" (вх. 2-1835/25 від 25.11.2025) про забезпечення позову у справі № 916/4548/25 задоволено; накладено арешт на майно, яке належить праві власності ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 ; РНОКПП НОМЕР_1 ), а саме: квартиру АДРЕСА_3 (реєстраційний номер майна: 7257855) у межах суми позовних вимог на загальну суму 1377989,13 грн.
Підготовче засідання, призначене на 17.12.2025 р. о 10:30 год., не відбулось у зв'язку з оголошенням системою цивільної оборони у м. Одесі та Одеській області повітряної тривоги.
Ухвалою Господарського суду Одеської області від 17.12.2025 р. призначено підготовче засідання на 15 січня 2026 р. о 12:00 год.
Ухвалою Господарського суду Одеської області від 15.01.2026 р. продовжено строк підготовчого провадження у справі № 916/4548/25 на тридцять днів та відкладено підготовче засідання на 10 лютого 2026 р. об 11:30 год.
Ухвалою Господарського суду Одеської області від 10.02.2026 р. закрито підготовче провадження у справі № 916/4548/25 та призначено справу до судового розгляду по суті в засіданні суду на 10 березня 2025 р. о 10:30 год.
Так, у судовому засіданні господарського суду 10.03.2026 р. по справі № 916/4548/25 протокольно оголошено перерву до 13 березня 2026 року о 10:45 год.
Ухвалою Господарського суду Одеської області від 10.03.2026 р. повідомлено відповідачів - Товариство з обмеженою відповідальністю Агропромислова фірма "Югагросервіс", ОСОБА_1 про те, що розгляд справи № 916/4548/25 відбудеться у судовому засіданні 13 березня 2026 р. о 10:45 год.
11.03.2026 р. від Акціонерного товариства "Райффайзен Банк" до господарського суду через підсистему "Електронний суд" ЄСІТС надійшло клопотання про долучення доказів (вх. № 8762/26), згідно з яким позивач просить суд визнати поважними причинами пропуску строку на подання цих доказів та долучити до матеріалів справи наступні документи: копію листа ТОВ АФ "Югагросервіс" № 146/02 від 20.09.2021 р.; копія платіжної інструкції (меморіальний ордер) № б/н від 21.09.2021 р. (електронна копія).
Відповідач-1 - Товариство з обмеженою відповідальністю Агропромислова фірма "Югагросервіс" відзив на позов у встановлений судом строк не надав, також відповідач в засідання суду не з'явився, хоча про дату, час і місце розгляду справи відповідач повідомлявся судом належним чином за адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а також шляхом направлення на електронну адресу відповідача, яка значиться в укладеному між сторонами договорі поруки у договорі поруки: yuhahroservis.yurist@ukr.com, про що свідчать наявні в матеріалах справи довідки про доставку електронного листа за № 916/4548/25/66770/25 від 17.11.2025 р., за вих. № № 916/4548/25/74410/25 від 17.12.2025 р., за вих. № 916/4548/25/8283/26 від 15.01.2026 р., за вих. № 916/4548/25/13975/26 від 11.02.2026 р., за вих. № 916/4548/25/17142/26 від 10.03.2026 р. Крім того, копії ухвал суду про відкриття провадження у справі від 17.11.2025 р., про призначення підготовчого засідання від 17.12.2025 р., про продовження строку підготовчого провадження від 15.01.2026 р., про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті від 10.02.2026 р. повернулися до суду без вручення разом з рекомендованими повідомленнями про вручення поштових відправлень, що міститься в матеріалах справи, з позначкою "адресат відсутній за вказаною адресою".
Водночас відповідач-2 - ОСОБА_1 відзив на позов у встановлений судом строк не надав, також відповідач в засідання суду не з'явився, хоча про дату, час і місце розгляду справи відповідач повідомлявся судом належним чином за адресою, зазначеною в Єдиному державному демографічному реєстрі, а також шляхом направлення на електронну адресу відповідача, яка значиться в укладеному між сторонами договорі поруки у договорі поруки: yuhahroservis.yurist@ukr.com, про що свідчать наявні в матеріалах справи довідки про доставку електронного листа за вих. № 916/4548/25/66769/25 від 17.11.2025 р., за вих. № 916/4548/25/74408/25 від 17.12.2025 р., за вих. № 916/4548/25/8282/26 від 15.01.2026 р., за вих. 916/4548/25/13974/26 від 11.02.2026 р., за вих. № 916/4548/25/17143/26 від 10.03.2026 р. Також надіслані судом копії ухвал суду про відкриття провадження у справі від 17.11.2025 р., про призначення підготовчого засідання від 17.12.2025 р., про продовження строку підготовчого провадження від 15.01.2026 р., про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті від 10.02.2026 р. були повернуті до суду без вручення разом з рекомендованим повідомленням про вручення поштових відправлень, що міститься в матеріалах справи, з позначкою "адресат відсутній за вказаною адресою".
Згідно з п. 5 ч. 6 ст. 242 ГПК України днем вручення судового рішення є, зокрема, день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Відтак, в силу вищенаведених положень законодавства, день спроби вручення поштового відправлення за адресою місцезнаходження відповідача, який зареєстрований у встановленому законом порядку, вважається днем вручення відповідачу відповідної ухвали суду.
Відповідно до частин 3, 7 статті 120 ГПК України виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень. Учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають електронного кабінету та яких неможливо сповістити за допомогою інших засобів зв'язку, що забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає чи не перебуває.
Отже, якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії направлено судом за належною адресою, тобто повідомленою суду стороною, і повернуто підприємством зв'язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії.
Аналогічна правова позиція міститься у постанові Верховного суду від 28.01.2019р. у справі № 915/1015/16.
Суд також враховує правову позицію Верховного Суду, викладену у постанові від 29.03.2021 р. у справі № 910/1487/20, де зазначено, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, яким в даному випадку є суд (близька за змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі № 800/547/17 (П/9901/87/18) та постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27.11.2019 у справі № 913/879/17, від 21.05.2020 у справі № 10/249-10/19, від 15.06.2020 у справі № 24/260-23/52-б).
Також згідно з ч. 4 ст. 122 ГПК України відповідач, третя особа, свідок, зареєстроване місце проживання (перебування), місцезнаходження чи місце роботи якого невідоме, викликається в суд через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України, яке повинно бути розміщене не пізніше ніж за десять днів до дати відповідного судового засідання. З опублікуванням оголошення про виклик відповідач вважається повідомленим про дату, час і місце розгляду справи. В оголошенні про виклик вказуються дані, зазначені в частині першій статті 121 цього Кодексу.
З огляду на вказане та з урахуванням повернення до суду без вручення ухвал суду господарським судом відповідач також викликався через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України, про що свідчать наявні в матеріалах справи оголошення.
Згідно з ч. 1 ст. 202 ГПК України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цієї статтею.
Виходячи з вищевикладених положень ГПК України та встановлених обставин щодо порядку викликів і повідомлень відповідача, суд вважає, що відповідач є належним чином повідомленим про час та місце судового розгляду, що наділяє суд правом розглядати справу без його участі.
На думку суду, процесуальна поведінка відповідача при розгляді даної справи в суді свідчить про відсутність реальної зацікавленості у вирішенні даного спору у встановлений процесуальним законом строк та відповідно до положень ст. 2 ГПК України.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 2 ГПК України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави. Суд та учасники судового процесу зобов'язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
З огляду на ненадання відповідачами відзиву, відповідно до ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Під час розгляду справи у судовому засіданні 13.03.2026 р. представник позивача позовні вимоги підтримав, просив суд задовольнити їх у повному обсязі.
Заслухавши пояснення представника позивача, розглянувши та дослідивши всі письмові докази, які містяться в матеріалах справи, господарський суд дійшов наступних висновків.
16 вересня 2021 року між Акціонерним товариством "Райффайзен Банк " (кредитор) та Товариством з обмеженою відповідальністю Агропромислова фірма "Югагросервіс", (позичальник) укладено кредитний договір № 011/89811/01220252, відповідно до п. 1.1 якого кредитор зобов'язується надати позичальнику кредитні кошти в формі невідновлювальної кредитної лінії з лімітом кредитування в сумі 1445000,00 грн., а позичальник зобов'язується використати кредит за цільовим призначенням, повернути кредитору суму кредиту, сплатити проценти та комісії, а також виконати інші зобов'язання, визначені договором.
Пунктом 1.2 договору від 16.09.2021 р. визначено, що кінцевий термін надання кредиту - 16.12.2021 р. - становить останній день, коли позичальник може звернутися до кредитора з метою отримання кредиту.
Відповідно до п. 1.3 договору від 16.09.2021 р. кінцевий термін погашення кредиту - 16.09.2023 р. або інша дата, визначена відповідно до пункту 5.4 або статті 8 договору (останній день строку користування кредитом, до закінчення якого позичальник зобов'язаний здійснити погашення заборгованості за договором в повному обсязі).
Грошові зобов'язання позичальника за договором є безумовними та безвідкличними, їх виконання має пріоритет над будь-якими поточними та майбутніми грошовими зобов'язаннями позичальника, якщо інше не встановлено законодавством України (п. 1.5 договору від 16.09.2021 р.).
Згідно з п. 2.1 договору від 16.09.2021 р. протягом строку фактичного користування кредитом до кінцевого терміну погашення кредиту, визначеного пунктом 1.3 договору включно позичальник зобов'язаний щомісяця сплачувати кредитору проценти, сума яких розраховується на основі фіксованої процентної ставки в розмірі 13% річних. Розмір процентної ставки може змінюватися в порядку та випадках, передбачених цим договором.
У п. 2.2 договору від 16.09.2021 р. закріплено, що у випадку неповернення кредиту в кінцевий термін погашення кредиту, позичальник зобов'язаний сплатити кредитору проценти, що розраховуються на основі процентної ставки в розмірі 13% річних та нараховуються на залишок фактичної заборгованості за кредитом (в т.ч. простроченої) з дня, наступного за кінцевим терміном погашення кредиту до дня фактичного погашення кредиту.
Приписами п. 2.3 договору від 16.09.2021 р. передбачено, що нарахування процентів за кредитом здійснюється виходячи із фактичної кількості днів у місяці та році. Проценти нараховуються щоденно на залишок фактичної заборгованості за кредитом / простроченої заборгованості за договором протягом всього строку користування кредитом / наявності простроченої заборгованості. При розрахунку процентів враховується день надання кредиту (траншу) та не враховується день погашення кредиту/простроченої заборгованості в повному обсязі.
Пунктом 2.4 договору від 16.09.2021 р. погоджено, що розмір процентної ставки, за якою позичальник сплачує кредитору проценти за фактичне користування кредитом до настання кінцевого терміну погашення кредиту, збільшується на 200 базисних пунктів при кожному невиконанні або неналежному виконанні позичальником будь-якої з умов, передбачених пунктом 3.5 та/або пунктом 4.2, та/або пунктом 6.1, та/або пунктом 6.4, та/або підпунктом 7.1.1, та/або підпунктом 8.1.4 договору. Зазначене збільшення процентної ставки по кредиту застосовується починаючи з першого банківського дня календарного місяця, наступного за місяцем, в якому кредитору стало відомо про настання обставини, визначеної першим абзацом цього пункту договору (дата змін). Підвищення процентної ставки відповідно до цього пункту договору не є зміною умов договору в односторонньому порядку та така зміна процентної ставки не потребує укладення додаткової угоди до договору. На розсуд кредитора збільшення процентної ставки за кредитом згідно з умовами цього пункту договору може не застосовуватись.
Положеннями п. 2.6 договору від 16.09.2021 р. погоджено, що кредитор зобов'язаний письмово повідомити позичальника про зміну процентної ставки. Позичальник сплачує проценти відповідно до нової процентної ставки, починаючи з відповідної дати зміни процентної ставки.
Відповідно до п. 3.2 договору від 16.09.2021 р. на умовах договору, після виконання позичальником обов'язкових умов, зазначених в пункті 3.1 договору, на підставі письмової заяви позичальника про надання кредиту (траншу). Кредитор зобов'язується в межах ліміту надати кредит (транш) шляхом безготівкового перерахування кредитних коштів з позичкового рахунку на поточний рахунок позичальника, відкритий у кредитора, для подальшого використання згідно з цільовим призначенням.
За умовами п. 3.3 договору від 16.09.2021 р. мінімальний розмір частини кредиту (траншу) не може бути меншим ніж 50000,00 грн.
Пунктом 4.1 договору від 16.09.2021 р. встановлено, що виконання зобов'язань позичальника, що виникають (у т.ч. виникнуть у майбутньому) за договором, забезпечується:
- заставою:
- обладнання: культиватор дисколаповий, Performer 4000, серійний номер Н3332, інвентарний номер -, яке розташовано за адресою: АДРЕСА_4 , та на момент укладання договору належить позичальнику на праві власності (підп. 4.1.1.1);
- порукою відповідно до договору поруки, який повинен бути укладений після укладення договору, але до дня надання кредиту за договором, між кредитором і поручителем
- ОСОБА_1 (підп. 4.1.2);
- будь-якими іншими договорами забезпечення, що вчинені на користь кредитора протягом строку дії договору (підп. 4.1.3).
Відповідно до п. 5.1 договору від 16.09.2021 р. позичальник зобов'язаний здійснити погашення заборгованості в порядку, визначеному договором.
Умовами п. 5.2 договору від 16.09.2021 р. закріплено, що протягом визначеного графіком періоду позичальник зобов'язаний привести розмір заборгованості за кредитом у відповідність до розміру, що не перевищує ліміт, встановлений графіком на відповідний період. Для цього позичальник здійснює погашення заборгованості за кредитом у розмірі, що визначається як різниця між фактичною сумою заборгованості за кредитом та лімітом, встановленим на наступний період, не пізніше дня закінчення дії поточного періоду. Якщо останній день періоду не є банківським днем позичальник зобов'язаний здійснити погашення заборгованості за кредитом не пізніше останнього банківського дня, що передує останньому дню періоду.
Позичальник зобов'язаний з періодичністю, визначеною цією статтею договору та графіком, здійснювати погашення заборгованості за кредитом, сплату процентів, пені шляхом перерахування грошових коштів на рахунок погашення (п. 5.5 договору від 16.09.2021 р.).
Згідно з п. 5.9 договору від 16.09.2021 р. вимоги кредитора щодо погашення заборгованості підлягають задоволенню в залежності від терміну виникнення заборгованості за договором у такій черговості:
- сплата пені, штрафу за договором:
- сплата прострочених нарахованих процентів;
- погашення простроченої заборгованості за кредитом;
- сплата нарахованих процентів;
- погашення поточної заборгованості за кредитом;
- сплата інших платежів, передбачених договором та/або договорами забезпечення.
При цьому кредитор на власний розсуд має право направити грошові кошти, отримані від позичальника для погашення заборгованості, зокрема, на погашення простроченої заборгованості за договором, у разі її наявності.
Позичальник надає кредитору право самостійно приймати рішення щодо встановлення іншої черговості погашення заборгованості. За запитом позичальника кредитор інформує позичальника про застосовану черговість погашення заборгованості.
Положеннями п. 5.11 договору від 16.09.2021 р. визначено, що на підставах та з наслідками, визначеними статтею 528 Цивільного кодексу України, зобов'язання позичальника за договором щодо погашення заборгованості не є нерозривно пов'язаними з особою позичальника та можуть бути виконані як самим позичальником, його правонаступниками, так і будь-якою третьою особою. Таке виконання повинно здійснюватися в порядку, строки та на умовах, визначених договором або за окремою домовленістю кредитора та третьої особи. З моменту прийняття кредитором від третьої особи виконання грошового зобов'язання за договором згідно з умовами цього пункту договору, відповідне грошове зобов'язання позичальника вважається виконаним за його згодою, належним чином.
У п. 11.1 договору від 16.09.2021 р. погоджено, що у разі невиконання або неналежного виконання зобов'язань, встановлених договором, сторони несуть відповідальність згідно з законодавством України та положеннями договору. До регулювання правовідносин, які неврегульовані договором, застосовуються відповідні норми законодавства України.
Згідно з п. 11.2 договору від 16.09.2021 р. за кожен календарний день прострочення виконання будь-яких грошових зобов'язань за договором - пеню в розмірі 2 % річних від суми простроченого платежу. Керуючись ст. 232 Господарського кодексу України, сторони погодили, що нарахування пені за прострочення виконання грошових зобов'язань за договором не припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано. Розрахунок пені здійснюється починаючи з наступного календарного дня після дати, коли відповідне грошове зобов'язання мало бути виконаним, і по день, що передує дню виконання позичальником простроченого зобов'язання. Сплата пені не звільняє позичальника від виконання простроченого (порушеного/невиконаного) зобов'язання.
Пунктом 12.1 договору від 16.09.2021 р. встановлено, що договір вступає в силу з моменту його підписання сторонами і скріплення печатками сторін та діє до повного виконання ними прийнятих зобов'язань за договором. При підписанні документів щодо виконання, зміни, припинення договору сторони визнають обов'язковим скріплення підписів уповноважених осіб печаткою відповідної сторони, від імені яких діють такі особи.
Відповідно до п. 12.7 договору від 16.09.2021 р. всі додатки до договору, а також додаткові угоди до нього, є невід'ємними частинами договору.
Даний кредитний договір від 16.09.2021 р. підписаний представниками сторін та скріплений відтиском їх печаток.
Між тим у матеріалах справи наявний додаток № 1 до кредитного договору № 011/89811/01220252 від 16.09.2021 року, яким сторони встановили, що погашення заборгованості за кредитом за кредитним договором № 011/89811/01220252 від 16.09.2021р. здійснюється згідно з графіком зниження ліміту, наведеним в таблиці:
ПеріодЛіміт Кредитної операції
з 16.09.2021 по 16.02.20221445000,00 гривень (один мільйон чотириста сорок п'ять тисяч гривень 00 коп.)
з 17.02.2022 по 16.03.20221138571,43 гривень (один мільйон двісті тридцять вісім тисяч п'ятсот тисяч гривень 43 коп.)
з 17.03.2022 по 16.08.20221032142,86 гривень (один мільйон тридцять дві тисячі сто сорок дві гривні 86 коп.)
з 17.08.2022 по 16.02.2023825714,29 гривень (вісімсот двадцять п'ять тисяч сімсот чотирнадцять гривень 29 коп.)
з 17.02.2023 по 16.03.2023619285,71 гривень (шістсот дев'ятнадцять тисяч двісті вісімдесят тисяч гривень 71 коп.)
з 17.03.2023 по 16.08.2023412857,14 гривень (чотириста дванадцять тисяч вісімсот п'ятдесят сім гривень 14 коп.)
з 17.08.2023 по 16.09.2023206428,57 гривень (двісті шістдесят тисяч чотириста двадцять вісім гривень 57 коп.)
При цьому відповідно до п. 2 додатку № 1 до договору сума неповернутої заборгованості за кредитом, що перевищує ліміт згідно з графіком зменшення ліміту, вважається простроченою заборгованістю позичальника.
Як встановлено судом, Товариство з обмеженою відповідальністю Агропромислова фірма "Югагросервіс" звернулося з листом на видачу кредитних коштів (вих. № 146/02 від 20.09.2021 р.), відповідно до якого просило надати кредитні кошти згідно з кредитним договором № 011/89811/01220252 від 16.09.2021 року у сумі 1 430 668,05 грн. для придбання культиватору дисколапового PERFORMER 4000, H3332, 2017 року випуску, новий, згідно договору № 41/62 550 купівлі-продажу від 13.09.2021 р. У вказаному листі товариство просило перерахувати кредитні кошти на поточний рахунок Товариства з обмеженою відповідальністю Агропромислова фірма "Югагросервіс" (№ НОМЕР_2 ) в АТ "Райффайзен Банк Аваль".
В силу частини 1 статті 55 Закону України "Про банки і банківську діяльність" відносини банку з клієнтом регулюються законодавством України, нормативно-правовими актами Національного банку України та угодами (договорами) між клієнтом та банком.
Відповідно до ст. 2 Закону України "Про банки і банківську діяльність" банківський кредит - будь-яке зобов'язання банку надати певну суму грошей, будь-яка гарантія, будь-яке зобов'язання придбати право вимоги боргу, будь-яке продовження строку погашення боргу, яке надано в обмін на зобов'язання боржника щодо повернення заборгованої суми, а також на зобов'язання на сплату процентів та інших зборів з такої суми.
Так, укладений між сторонами по справі кредитний договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов'язань, а саме майново-господарських зобов'язань згідно зі ст. ст. ст. 11, 202, 509 ЦК України, і згідно зі ст. 629 ЦК України є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Так, згідно зі ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини.
Частиною 1 статті 626 Цивільного кодексу України передбачено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Частина 1 статті 202 Цивільного кодексу України визначає, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
При цьому за правилами статті 14 Цивільного кодексу України цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.
Згідно зі ст. 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).
Ст. 530 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.
За статтею 538 Цивільного кодексу України виконання свого обов'язку однією із сторін, яке відповідно до договору обумовлене виконанням другою стороною свого обов'язку, є зустрічним виконанням зобов'язання, при якому сторони повинні виконувати свої обов'язки одночасно, якщо інше не встановлено умовами договору, актами цивільного законодавства тощо.
Як вбачається з матеріалів справи, Акціонерним товариством "Райффайзен Банк Аваль" було видано відповідачу - Товариству з обмеженою відповідальністю Агропромислова фірма "Югагросервіс" кредит у розмірі 1430668,05 грн., що підтверджується платіжною інструкцією № bn від 21.09.2021 р. на суму 1430668,05 грн. з призначенням платежу: "Видача кредиту по КД № 011/89811/01220252 від 16.09.2021 р. та листа клієнта № 146/02 від 20.09.2021 р. на ((придб. Культиватору зг.дог.41/62 550 від 13.09.21))".
Між тим з наданої позивачем виписки по особовому рахунку № НОМЕР_3 Товариства з обмеженою відповідальністю "Агропроменерго" вбачається, що вихідний залишок складає 1174292,10 грн.
Як встановлено судом, АТ "Райффайзен Банк" свої зобов'язання за кредитним договором № 01/89811/01220252 від 16.09.2021 р. виконав належним чином, надавши ТОВ "Агропроменерго" кредитні кошти, натомість, як з'ясовано судом та не спростовано відповідачем, умови вказаного кредитного договору 011/89811/01220252 від 16.09.2021 р. відповідач-1 не виконав у повному обсязі, з огляду на що сума боргу відповідача-1 по кредиту складає 1174292,10 грн.
Відповідно до наданого АТ "Райффайзен Банк" детального розрахунку заборгованості ТОВ "Югагросервіс" за договором № 011/89811/01220252 від 16.09.2021 р. станом на 27.10.2025 р. вбачається, що за останнім обліковується заборгованість у розмірі 1377989,19 грн., яка складається із: заборгованості за кредитом у сумі 1174292,10 грн., з яких, в тому числі, прострочена заборгованість за кредитом - 1174292,10 грн., заборгованості за відсотками - 203697,03 грн., з яких прострочена заборгованість за відсотками у сумі 203697,03 грн.
Відтак, як стверджує позивач, що не спростовано відповідачем-1, останнім порушені умови кредитного договору № 011/89811/01220252 від 16.09.2021 р. та не повернуто позивачу заборгованість за кредитом, у зв'язку з чим станом на момент звернення до суду з даною позовною заявою згідно з наданим позивачем розрахунком заборгованості залишок заборгованості за кредитом складає 1174292,10 грн., заборгованості за відсотками - 203697,03 грн.
Враховуючи, що фактично отримані позичальником кошти у добровільному порядку відповідачем після настання відповідного терміну згідно з п. 1.3 кредитного договору не повернуті, суд доходить висновку про наявність у відповідача заборгованості зі сплати основного боргу у сумі 1174292,10 грн.
За змістом ч. 1 ст. 1048 Цивільного кодексу України вбачається, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюється договором.
У ч. 1 ст. 1049 Цивільного кодексу України зазначено, що позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначеній родовими ознаками, у такій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
За змістом ч.ч. 1, 2 ст. 1056-1 Цивільного кодексу України процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.
Так, виходячи зі змісту п. 2.1 договору від 16.09.2021 р., протягом строку фактичного користування кредитом до кінцевого терміну погашення кредиту, визначеного пунктом 1.3 договору включно, позичальник зобов'язаний щомісяця сплачувати кредитору проценти, сума яких розраховується на основі фіксованої процентної ставки в розмірі 13% річних. Розмір процентної ставки може змінюватися в порядку та випадках, передбачених цим договором.
У п. 2.2 договору від 16.09.2021 р. закріплено, що у випадку неповернення кредиту в кінцевий термін погашення кредиту, позичальник зобов'язаний сплатити кредитору проценти, що розраховуються на основі процентної ставки в розмірі 13% річних та нараховуються на залишок фактичної заборгованості за кредитом (в т.ч. простроченої) з дня, наступного за кінцевим терміном погашення кредиту до дня фактичного погашення кредиту.
Приписами п. 2.3 договору від 16.09.2021 р. передбачено, що нарахування процентів за кредитом здійснюється виходячи із фактичної кількості днів у місяці та році. Проценти нараховуються щоденно на залишок фактичної заборгованості за кредитом / простроченої заборгованості за договором протягом всього строку користування кредитом / наявності простроченої заборгованості. При розрахунку процентів враховується день надання кредиту (траншу) та не враховується день погашення кредиту/простроченої заборгованості в повному обсязі.
Як вбачається з наявного в матеріалах справи розрахунку заборгованості, з огляду на вказані положення договору банком за весь період нараховувалися відсотки за користування кредитом за ставкою 13% річних від суми залишку непогашеної заборгованості. При цьому відповідач-1 частково сплачував нараховані позивачем відсотки за користування кредитними коштами, що вбачається з розрахунку заборгованості. Так, станом на 27.10.2025 р. прострочена заборгованість відповідача по нарахованим відсоткам складає 203697,03 грн.
Так, неповернення позичальником отриманих кредитних коштів за вищевказаним договором та несплата нарахованих процентів за користування кредитними коштами є порушенням умов цього договору, що є недопустимим згідно зі ст. 525 Цивільного кодексу України. Відтак, суд погоджується з вимогами позивача про стягнення вказаної заборгованості по кредиту та простроченим відсоткам.
Разом з тим слід зазначити, що заявлену позивачем до стягнення суму заборгованості за кредитом у розмірі 1174292,10 грн. та по простроченим відсоткам у сумі 203697,03 грн. відповідач-1 не спростував, докази її погашення в матеріалах справи відсутні. Адже, частиною першою, третьою статті 74 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень; докази подаються сторонами та іншими учасниками справи, якими в силу ст. 73 ГПК України є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, які мають значення для вирішення справи.
Разом з тим позивачем заявлено вимоги про солідарне стягнення заборгованості з обох відповідачів.
Як вбачається з матеріалів справи, 16 вересня 2021 року Акціонерним товариством "Райффайзен Банк Аваль" (кредитор) та ОСОБА_1 (поручитель) укладено договір поруки № 153249/89811/328351 (договір покури), пунктом 1.1 якого передбачено, що поручитель зобов'язується відповідати перед кредитором солідарно з позичальником за виконання забезпечених зобов'язань, у тому числі тих, що виникнуть у майбутньому, які випливають з умов основного договору. Порукою за цим договором забезпечується виконання забезпечених зобов'язань у повному обсязі, включаючи, але не обмежуючись, сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків та сплату нарахованих відповідно до ст. 625 ЦК України сум тощо.
Відповідно до п. 1.2 договору поруки поручитель відповідає перед кредитором за виконання забезпечених зобов'язань у тому ж обсязі, що і позичальник, в порядку та строки, визначені основним договором, у тому числі при виникненні підстав для дострокового повного/часткового виконання забезпечених зобов'язань.
За умовами п. 1.3 договору поруки без додаткового отримання попередньої згоди поручителя (у тому числі без додаткового повідомлення поручителя та без укладання додаткових угод до договору), підписанням цього договору поручитель надає свою згоду на поширення поруки на будь-які зміни до основного договору, внаслідок яких може бути збільшено розмір його відповідальності перед кредитором, в тому числі внаслідок:
- збільшення розміру будь-якого з забезпечених зобов'язань (наприклад, збільшення розміру кредиту, в т.ч. на суму нарахованих та несплачених процентів (капіталізація процентів), збільшення розміру процентів) або продовження строку виконання будь-якого з забезпечених зобов'язань;
- доповнення основного договору новими зобов'язаннями позичальника щодо сплати будь-яких платежів на користь кредитора;
- зміни будь-яким чином методу (способу) нарахування процентів за кредитними операціями;
- доповнення основного договору будь-якими зобов'язаннями позичальника, невиконання яких може призвести до направлення вимоги про дострокове погашення забезпечених зобов'язань.
Положеннями п. 1.4 договору поруки погоджено, що поручитель погоджується та зобов'язується солідарно відповідати за виконання забезпечених зобов'язань правонаступниками/спадкоємцями позичальника.
Приписами п. 2.1 договору поруки встановлено, що у випадку повного або часткового невиконання (неналежного виконання) позичальником всіх або окремих забезпечених зобов'язань кредитор набуває права вимагати від поручителя виконання ним як солідарним боржником забезпечених зобов'язань та сплати заборгованості за забезпеченими зобов'язаннями, а поручитель - зобов'язаний виконати вимоги кредитора щодо виконання забезпечених зобов'язань та сплатити заборгованість за забезпеченими зобов'язаннями.
Згідно з п. 2.2 договору поруки поручитель зобов'язується здійснити виконання забезпечених зобов'язань протягом 10 (десяти) календарних днів з дати відправлення кредитором відповідної вимоги та в обсязі, зазначеному в такій вимозі (вимога). Єдиною підставою для визначення кредитором у вимозі розміру забезпечених зобов'язань, що підлягають виконанню поручителем, є дані аналітичного обліку та рахунки, що ведуться установою кредитора для визначення грошових зобов'язань позичальника перед кредитором за основним договором. Вимога кредитора є єдиним та достатнім доказом настання підстав для виконання поручителем забезпечених зобов'язань в розмірі, визначеному кредитором у вимозі. Кредитор має право направляти вимоги поручителю будь-яку кількість разів до повного виконання забезпечених зобов'язань.
Пунктом 2.6 договору поруки встановлено, що на підставах та з наслідками, що визначені статтею 528 Цивільного кодексу України, поручитель має право за власною ініціативою здійснювати повне або часткове виконання забезпечених зобов'язань позичальника, у тому числі до настання або до закінчення строків їх виконання за основним договором. Кредитор приймає таке виконання при дотриманні кожної з наступних умов:
- позичальник або поручитель виконали умови основного договору щодо порядку здійснення дострокового виконання забезпечених зобов'язань (зокрема, направлення попереднього повідомлення та/або сплата комісій за дострокове погашення);
- кредитор отримав письмову згоду позичальника на дострокове виконання поручителем забезпечених зобов'язань із зазначенням їх виду та розміру.
Між тим п. 3.1 договору поруки передбачено, що поручитель засвідчує і гарантує, що:
- поручитель має необхідний обсяг дієздатності та правоздатності для укладення то виконання цього договору, умови цього договору не суперечать жодним положенням договорів, укладених поручителем з іншими особами, або положенням інших правочинів, дія яких поширюється на поручителя (підп. 3.1.1);
- поручитель належним чином і в повному обсязі ознайомлений з положеннями основного договору та договорів, що забезпечують його виконання, цілком розуміє їх зміст і будь-яке посилання в тексті цього договору на основний договір чи окремі його положення є достатньою підставою вважати, що ці положення застосовуються рівною мірою до виконання прав і обов'язків сторін за цим договором (підп. 3.1.2);
- поручитель володіє всією необхідною інформацією про позичальника, його правовий статус та фінансовий стан, у т.ч. щодо його спроможності здійснювати виконання забезпечених зобов'язань, а також має всі можливості для самостійного, без участі кредитора, отримання інформації щодо стану виконання позивальником забезпечених зобов'язань (підп. 3.1.3).
У п. 5.1 договору поруки встановлено, що у разі невиконання або неналежного виконання зобов'язань, встановлених цим договором, сторони несуть відповідальність згідно чинного законодавства України то положень цього договору. До регулювання правовідносин, які не врегульовані цим договором, застосовуються відповідні норми чинного законодавства України.
За умовами п. 5.3 договору поруки поручитель, на вимогу кредитора, сплачує останньому за кожен календарний день прострочення виконання будь-яких грошових зобов'язань за цим договором - пеню, в розмірі 2% річних від суми простроченого платежу. Розрахунок пені здійснюється починаючи з наступного календарного дня після дати, коли відповідне грошове зобов'язання мало бути виконаним, і по день, що передує дню виконання поручителем простроченого зобов'язання в повному обсязі. Пеня підлягає сплаті після отримання поручителем відповідної письмової вимоги, на зазначені в цій вимозі рахунки та в визначені вимогою строки.
Пунктом 5.4 договору поруки визначено, що до правовідносин, пов'язаних з укладенням цього договору, додаткових угод до нього та визнанням договору/додаткових угод до нього недійсними, застосовується загальний строк позовної давності тривалістю у три роки. До всіх інших правовідносин, в т.ч. пов'язаних з виконанням поручителем зобов'язань за договором, застосовується строк позовної давності тривалістю у п'ять років.
У п. 6.1 договору поруки закріплено, що цей договір вступає в силу з моменту його підписання сторонами і скріплення печаткою кредитора. Цей договір укладено у двох оригінальних примірниках, що мають однакову юридичну силу, по одному для кожної із сторін.
Положеннями п. 6.2 договору поруки сторони погодили, що строк поруки, що встановлена договором, за кожним забезпеченим зобов'язанням становить 5 (п'ять) років від дня закінчення строку/настання терміну виконання відповідного забезпеченого зобов'язання. Порука для відповідного забезпеченого зобов'язання не припиняється після закінчення цього строку у разі, якщо кредитор у межах цього строку пред'явив вимогу до поручителя. Сторони погодили, що строк поруки для забезпечених зобов'язань, виконання яких здійснюється частинами, обчислюється окремо по кожній його частині починаючи від дня закінчення строку/настання терміну виконання відповідної частини такого забезпеченого зобов'язання.
Згідно з п. 6.3 договору поруки розірвання та зміни до договору оформлюються у вигляді додаткових угод, які підписуються сторонами, якщо інше не передбачено договором. Всі додаткові угоди до договору є невід'ємною частиною цього договору. Встановлена договором порука поширюється на відносини сторін, які виникають та/або продовжують існувати після ухвалення рішення про стягнення заборгованості.
Так, договір поруки № 153249/89811/328351 від 16.09.2021 р. укладений на забезпечення виконання основного договору - кредитного договору № 011/89811/01220252 від 16.09.2021 р., укладеного між Акціонерним товариством "Райффайзен Банк " та Товариством з обмеженою відповідальністю Агропромислова фірма "Югагросервіс".
Відтак, враховуючи викладене вище, господарський суд, зазначає, що між сторонами виникли господарські зобов'язання, підставою яких є укладений 08.06.2021 року між Акціонерним товариством "Райффайзен Банк" та Товариством з обмеженою відповідальністю Агропромислова фірма "Югагросервіс" кредитний договір № 011/89811/01077828 від 08.06.2021 р., поручителем за належне виконання зобов'язань якого перед Банком виступив ОСОБА_1 відповідно до укладеного 16.09.2021 року договору поруки.
Відповідно до ст. 546 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Договором або законом можуть бути встановлені інші види забезпечення виконання зобов'язання.
У ч. 1 ст. 548 Цивільного кодексу України визначені загальні умови забезпечення виконання зобов'язання, якою передбачено, що виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.
Так, в силу приписів ст. 553 Цивільного кодексу України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов'язання частково або у повному обсязі.
Згідно зі ст. 554 ЦК України у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.
У відповідності до ч. 4 ст. 559 ЦК України порука припиняється після закінчення строку поруки, встановленого договором поруки. Якщо такий строк не встановлено, порука припиняється у разі виконання основного зобов'язання у повному обсязі або якщо кредитор протягом трьох років з дня настання строку (терміну) виконання основного зобов'язання не пред'явить позову до поручителя. Якщо строк (термін) виконання основного зобов'язання не встановлений або встановлений моментом пред'явлення вимоги, порука припиняється, якщо кредитор протягом трьох років з дня укладення договору поруки не пред'явить позову до поручителя. Для зобов'язань, виконання яких здійснюється частинами, строк поруки обчислюється окремо за кожною частиною зобов'язання, починаючи з дня закінчення строку або настання терміну виконання відповідної частини такого зобов'язання.
27.10.2025 року Акціонерне товариство "Райффайзен Банк" звернулося до відповідача-2 - ОСОБА_1 з листом-вимогою (вх. № 188/2/745) про погашення заборгованості за кредитним договором № 011/89811/01220252 від 16.09.2021 р., в якій вимагав виконати зобов'язання негайно, але не пізніше 10 (десяти) календарних днів з дати направлення даної вимоги, а саме погасити заборгованість у сумі 1416049,06 грн. з яких: 1174292,10 грн. - заборгованість за кредитом; 241756,96 грн. - заборгованість за відсотками.
Позивач направив вказану вимогу від 27.10.2025 р. відповідачу-2 засобами поштового зв'язку, про що свідчать копії опису вкладення у цінний лист № 0113500337485, фіскального чеку від 27.10.2025 р. та накладної № 0113500337465. Додатково позивач направив вказану вимогу відповідачу-2 - ОСОБА_1 на електронну адресу, зазначену у п. 6.4 договору поруки № 153249/89811/328351 від 16.09.2021 р.: yuhahroservis.yurist@ukr.net.
Враховуючи вищенаведене та виходячи зі змісту ст.ст. 554, 559 ЦК України, суд вважає, що порука, встановлена договором поруки № 153249/89811/328351 від 16.09.2021 р., як вид забезпечення виконання зобов'язань за вищезазначеним кредитним договором № 011/89811/01220252 від 16.09.2021 р., не є припиненою, оскільки позивач пред'явив вимогу до поручителя.
Таким чином, господарський суд вважає цілком обґрунтованими вимоги позивача про стягнення з відповідачів солідарно суми заборгованості за кредитним договором № 011/89811/01220252 від 16.09.2021 року, а саме по кредиту у розмірі 1174292,10 грн. та по відсоткам у сумі 203697,03 грн., що було встановлено судом.
Відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Згідно зі ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Відповідно до ст. 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права в разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Згідно зі ст. 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: визнання права; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов'язку в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.
Таким чином, оцінюючи наявні в матеріалах справи докази в сукупності, суд вважає, що позовні вимоги Акціонерного товариства "Райффайзен Банк" про солідарне стягнення з відповідачів заборгованості за кредитним договором № 011/89811/01220252 від 16.09.2021 року обґрунтовані, відповідають вимогам чинного законодавства та фактичним обставинам справи, у зв'язку з чим підлягають задоволенню.
У зв'язку з тим, що спір виник внаслідок неправомірних дій відповідача та рішення відбулось на користь позивача, згідно зі ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по сплаті судового збору в сумі 16535,87 грн. (із застосуванням коефіцієнту 0,8), понесені позивачем при подачі позову, покладаються на відповідачів порівну по 8267,93 грн. на кожного.
Керуючись ст.ст. 129, 232, 236-239, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. Позов Акціонерного товариства "Райффайзен Банк" до Товариства з обмеженою відповідальністю Агропромислова фірма "Югагросервіс", ОСОБА_1 про солідарне стягнення заборгованості у загальному розмірі 1377989,13 грн. задовольнити.
2. СТЯГНУТИ солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю Агропромислова фірма "Югагросервіс" (73025, м. Херсон, вул. Богородицька, буд. 127; код ЄДРПОУ 22745858) та ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Акціонерного товариства "Райффайзен Банк" (01011, м. Київ, вул. Генерала Алмазова, буд. 4-А; код ЄДРПОУ 14305909) заборгованість за кредитним договором № 011/89811/01220252 від 16.09.2021 року, яка складається з: заборгованості за кредитом у розмірі 1174292/один мільйон сто сімдесят чотири тисячі двісті дев'яносто дві/грн. 10 коп., заборгованості за відсотками у сумі 203697/двісті три тисячі шістсот дев'яносто сім/грн. 03 коп.
3. СТЯГНУТИ з Товариства з обмеженою відповідальністю Агропромислова фірма "Югагросервіс" (73025, м. Херсон, вул. Богородицька, буд. 127; код ЄДРПОУ 22745858) на користь Акціонерного товариства "Райффайзен Банк" (01011, м. Київ, вул. Генерала Алмазова, буд. 4-А; код ЄДРПОУ 14305909) витрати по сплаті судового збору у розмірі 8267/вісім тисяч двісті шістдесят сім/грн. 93 коп.
4. СТЯГНУТИ з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Акціонерного товариства "Райффайзен Банк" (01011, м. Київ, вул. Генерала Алмазова, буд. 4-А; код ЄДРПОУ 14305909) витрати по сплаті судового збору у розмірі 8267/вісім тисяч двісті шістдесят сім /грн. 93 коп.
Рішення господарського суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги протягом 20-денного строку з моменту складення та підписання повного тексту рішення.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не буде подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повне рішення складено та підписано 16 березня 2026 р.
Суддя В.С. Петров