про залишення заяви без руху
16 березня 2026 року Справа № 915/254/26
м. Миколаїв
Господарський суд Миколаївської області у складі судді Давченко Т.М.,
розглянувши матеріали заяви
ініціюючого кредитора: Фермерського господарства “Діамантові Зорі» (код ЄДРПОУ 35630883, 55553, Миколаївська область, Вознесенський район, с. Калинівка, Єланецька ТГ, провулок Янтарний, буд. 8);
до боржника: Товариства з обмеженою відповідальністю “Сільськогосподарське виробниче підприємство “Таборівське» (код ЄДРПОУ 41495321, адреса: 54005, Миколаївська область, м. Миколаїв, вул. Мала Морська, буд. 9 А/2)
про відкриття провадження у справі про банкрутство
встановив:
Фермерське господарство “Діамантові Зорі» (ФГ “Діамантові Зорі») звернулось до Господарського суду Миколаївської області із заявою від 09.03.2026 (вх. № 3065/26 від 09.03.2026) про відкриття провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю “Сільськогосподарське виробниче підприємство “Таборівське» (ТОВ “СГВП “Таборівське») в порядку ст. 34 Кодексу України з процедур банкрутства. У вказаній заяві викладено такі вимоги:
1) Прийняти до розгляду заяву ФГ “Діамантові Зорі» про відкриття провадження у справі про банкрутство ТОВ “СГВП “Таборівське» (код ЄДРПОУ 41495321).
2) Відкрити провадження у справі про банкрутство ТОВ “СГВП “Таборівське» (код ЄДРПОУ 41495321, адреса: 54005, Миколаївська область, м. Миколаїв, вул. Мала Морська, буд. 9 А/2) та ввести процедуру розпорядження майном.
3) Визнати вимоги ФГ “Діамантові Зорі» (код ЄДРПОУ 35630883) до ТОВ “СГВП “Таборівське» (код ЄДРПОУ 41495321) у сумі 97000,00 грн. - четверта черга задоволення вимог; а також 26624,00 грн судового збору - перша черга; 77823,00 грн. - авансування винагороди арбітражного керуючого - перша черга.
4) Призначити розпорядником майна ТОВ “СГВП “Таборівське» (код ЄДРПОУ 41495321) арбітражного керуючого Шульгу Дмитра Леонідовича (свідоцтво про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого №1119 видане 05.06.2013).
Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 09.03.2026 справі присвоєно єдиний унікальний номер 915/254/26 та визначено головуючим у справі суддю Давченко Т.М.
Дослідивши матеріали поданої заяви, суд дійшов висновку про залишення її без руху, з наступних підстав. Відповідно до частини першої статті 2 Кодексу України з процедур банкрутства провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законами України.
Вимоги до заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство викладені у ст. 34 Кодексу України з процедур банкрутства.
Відповідно приписам ч. 2 ст. 34 Кодексу України з процедур банкрутства до заяви кредитора про відкриття провадження у справі про банкрутство додаються, зокрема, докази сплати судового збору, крім випадків, коли згідно із законом судовий збір не підлягає сплаті; докази авансування винагороди арбітражному керуючому трьох розмірів мінімальної заробітної плати за три місяці виконання повноважень (п.п. 1, 3).
Частиною 3 ст. 34 КУзПБ встановлено, що заява кредитора, крім відомостей, передбачених частиною першою цієї статті, повинна містити відомості про розмір вимог кредитора до боржника із зазначенням окремо розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає сплаті, а також інформацію про заінтересованість кредитора стосовно боржника.
Заява ФГ “Діамантові Зорі» таким вимогам закону не відповідає, оскільки:
1) до заяви не додані докази сплати судового збору у встановленому Законом України “Про судовий збір» порядку та розмірі, або докази наявності підстав для звільнення від сплати судового збору.
Відповідно до підпункту 9 пункту 2 частини другої статті 4 Закону України “Про судовий збір», ставка судового збору за подання до господарського суду заяви кредитора про відкриття провадження у справі про банкрутство становить 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно частин 1, 2 статті 9 Закону України “Про судовий збір» судовий збір сплачується за місцем розгляду справи та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України. Суд перед відкриттям (порушенням) провадження у справі, прийняттям до розгляду заяв (скарг) перевіряє зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України.
Як слідує з матеріалів заяви, заявник звернувся до суду з заявою 09.03.2026. Тому, з урахуванням вимог ч. 1 статті 4 Закону України “Про судовий збір», статті 7 Закону України “Про Державний бюджет України на 2026 рік», за подання заяви кредитор мав сплатити судовий збір у розмірі 33280,00 грн. (3328,00*10)
Відповідно до ч.3 ст.4 Закону України “Про судовий збір» при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Отже, кредитору необхідно надати докази сплати в дохід державного бюджету судового збору в сумі 26624,00 грн. (33280,00*0,8)
2) до заяви не додані докази авансування винагороди арбітражному керуючому трьох розмірів мінімальної заробітної плати за три місяці виконання повноважень. Розмір авансування винагороди арбітражному керуючому визначено у ст. 30 Кодексу України з процедур банкрутства.
Так, розмір основної грошової винагороди арбітражного керуючого за виконання ним повноважень розпорядника майна або ліквідатора визначається в розмірі середньомісячної заробітної плати керівника боржника за останніх 12 місяців його роботи до відкриття провадження у справі, але не менше трьох розмірів мінімальної заробітної плати за кожний місяць виконання арбітражним керуючим повноважень.
Згідно з ст. 8 Закону України "Про Державний бюджет України на 2026 рік", зокрема, розмір мінімальної заробітної плати становить 8647,00 грн.
Таким чином, з розрахунку трьох розмірів мінімальної заробітної плати за кожний місяць виконання арбітражним керуючим повноважень розмір авансування винагороди розпоряднику майна має становити 77823,00 грн (8647*3*3).
Тому, кредитору необхідно надати докази доплати авансування винагороди арбітражного керуючого в сумі 77823,00 грн.
3) заява, всупереч вимогам ч. 2 ст. 34 КУзПБ, не містить інформації про заінтересованість кредитора стосовно боржника.
Підсумовуючи викладене, суд встановив, що заява ФГ “Діамантові Зорі» подана без додержання вимог, викладених у частині 2-3 статті 34 КУзПБ.
Згідно ч. 3 ст. 37 КУзПБ, господарський суд залишає без руху заяву про відкриття провадження у справі про банкрутство з підстав, передбачених ст. 174 ГПК України, з урахуванням вимог цього Кодексу.
Суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у ст. 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху (ч. 1 ст. 174 ГПК України).
Отже, в контексті норм ГПК України та КУзПБ неподання заявником документів, передбачених вказаними статтями, свідчить про недоліки такої заяви, що відповідно до ст. 174 ГПК України є підставою для залишення поданої заяви без руху та надання строку для усунення недоліків, шляхом подання необхідних доказів.
В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Суд звертає увагу, що відповідно до ч. 3 ст. 174 ГПК України, якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до господарського суду та приймається до розгляду, про що суд постановляє ухвалу в порядку, встановленому статтею 176 цього Кодексу.
Разом з тим ч.4 ст. 174 ГПК України визначено негативний наслідок для позивача у разі невиконання вимог суду щодо усунення недоліків позовної заяви, а саме якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою.
Згідно ст. 14 ГПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов?язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.
При цьому, судом прийнято до уваги прецедентні рішення Європейського суду з прав людини у справах "Осман проти Сполученого Королівства" від 28.10.98 та "Креуз проти Польщі" від 19.06.2001. У вказаних рішеннях зазначено, що право на суд не є абсолютним. Воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави. Якщо законом визначений порядок для вчинення певних дій, такий порядок в силу вимог вітчизняного та Європейського законодавства повинен дисциплінувати осіб, що звертаються до суду та не допустити судовий процес у безладний рух, так як право на суд не є абсолютним.
Керуючись ст. 2, 34, 37 Кодексу України з процедур банкрутства, ст. 174, 233-235, 255 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Залишити без руху заяву Фермерського господарства “Діамантові Зорі» про відкриття провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю “Сільськогосподарське виробниче підприємство “Таборівське» (код ЄДРПОУ 41495321).
2. Встановити заявнику 10-денний строк з дня отримання даної ухвали для усунення недоліків заяви шляхом подання до суду заяви про усунення недоліків заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство, зазначених в мотивувальній частині даної ухвали.
3. Роз?яснити заявнику, що в разі не усунення всіх недоліків у встановлений судом строк, заява вважається неподаною і повертається заявникові згідно з ч.4 ст.174 Господарського процесуального кодексу України та ст. 38 Кодексу України з процедур банкрутства.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя Т.М. Давченко