79014, місто Львів, вулиця Личаківська, 128
04.03.2026 Справа № 914/3305/25
за позовом: ОСОБА_1 , м. Львів
до відповідача: Об"єднання співвласників багатоквартирного будинку "Освицька 19", м. Львів
про: визнання недійсним рішення загальних зборів ОСББ
Суддя Коссак С.М.
за участі секретаря Полюхович Х.М.
Від учасників справи:
Від позивача: ОСОБА_12 - представник;
Від відповідача: не з'явився
На розгляд Господарського суду Львівської області через систему "Електронний суд" представником позивача ОСОБА_1, м. Львів подано позов до відповідача Об"єднання співвласників багатоквартирного будинку "Освицька 19", м. Львів про визнання недійсним рішення загальних зборів ОСББ "Освицька 19", оформлене протоколом №2 від 04.01.2024 року. Також представником позивача зазначено, що попередній орієнтовний розрахунок судових витрат, які позивач очікує понести у зв"язку з розглядом справи становить 20 000,00грн. - оплата правової професійної допомоги, докази яких будуть подані до закінчення судових дебатів у справі або протягом п"яти днів після ухвалення рішення суду. Також позивачем сплачено судовий збір у розмірі 2 422,40грн., який обраховано із застосуванням коефіцієнту 0,8.
Ухвалою суду від 03.11.2025 року прийнято позовну заяву до розгляду за правилами загального позовного провадження та підготовче засідання призначено на 27.11.2025 року на 10:00 год.; витребувано в Об"єднання співвласників багатоквартирного будинку "Освицька 19" докази, зазначені у клопотання позивача. Рух справи відображено в ухвалах суду.
У зв"язку з технічною неможливістю проведення судового засідання 27.11.2025 року у зв"язку тимчасовим збоєм в роботі підсистеми ВКЗ, судове засідання 27.11.2025 року не відбулося, ухвалою суду від 27.11.2025 року призначено на 11.12.2025 року на 10:40 год.
11.12.2025 року представником позивача подано через систему «Електронний суд» відповідь на відзив за вх.№33251/25.
06.01.2026 року представником відповідача подано через систему «Електронний суд» заперечення на відповідь на відзив за вх.№273/26 з документами згідно вказаного додатку.
06.01.2026 року представником позивача подано через систему «Електронний суд» додаткові пояснення по справі за вх.№266/26 та 07.01.2026 року. В судове засідання 08.01.2026 року позивач явку представника забезпечив, підтримав подані клопотання та не заперечив проти закриття підготовчого провадження та призначення розгляду справи по суті.
В судове засідання 08.01.2026 року відповідач явку представника не забезпечив.
В судовому засіданні 08.01.2026 року судом відмовлено в задоволенні клопотання про витребування доказів № 382/26 від 07.01.2026 року щодо фізичних осіб співввласників квартир ОСББ : ОСОБА_2 , ОСОБА_3 на підставі ст. 81 ГПК України з врахуванням того, що витребувана інформація грунтується на припущеннях щодо їх можливого перебування за кордоном і виходить з особи позивача, яка не була присутня на зборах ОСББ.
Ухвалою суду від 08.01.2026 року закрито підготовче засідання та призначено справу до розгляду по суті.
У зв"язку з технічною неможливістю проведення судового засідання 19.02.2026 року у зв'язку тимчасовим збоєм в роботі підсистеми ВКЗ (доступ до підсистеми відеоконференцзв'язку ЄСІКС був відсутній), судове засідання 19.02.2026 року о 14:00год. не відбулося, що підтверджується Актом Господарського суду Львівської області від 19.02.2026 року.
У судовому засіданні 04.03.2025 року проголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Аргументи учасників справи.
Правова позиція позивача.
Просить визнати визнати недійсним рішення загальних зборів Об'єднання співвласників
багатоквартирного будинку «Освицька 19», оформлене протоколом №2 від 04.01.2024 року.
Правові підстави:
1) позивач не була повідомлена про дату, місце проведення та порядок денний Загальних зборів, унаслідок чого була позбавлена можливості особисто взяти участь у зборах, висловити свою позицію, внести пропозиції або проголосувати.
2) без участі Позивача на Загальних зборах було прийнято рішення про встановлення так званого "тарифу на комплексне обслуговування будинку", що фактично означає визначення розміру щомісячних внесків, які кожен співвласник повинен сплачувати.
3) не всі співвласники були належно повідомлені та залучені до участі у зборах, рішення прийнято обмеженим колом осіб, що суперечить принципу рівності співвласників і вимогам закону;
4) рішення по деяким питанням, які були прийняті на оспорюваних зборах, не набрали достатньої кількості голосів, адже протоколи загальних зборів містять суперечливу інформацію щодо загальної площі будинку з якої визначається необхідна кількість голосів, що належать кожному з учасників ОСББ, для прийняття оспорюваних рішень.
Правова позиція відповідача.
У позові просить відмовити.
Зазначає, що у загальних зборах брала участь більшість із співвласників будинку та рішення на загальних зборах прийняті більшістю співвласників квартир, не лише тих, що брали участь у загальних зборах, але більшістю із загальної кількості співвласників ОСББ «Освицька 19».
У поданій в суд позовній заяві представник позивача належними та допустимими доказами не довів факт порушення рішенням загальних зборів, оформленим протоколом №2 від 04.01.2024 року, прав позивача. Зокрема, не обґрунтував, яким чином рішення зборів, а саме - вирішення питання утеплення фасаду, реконструкції парапетів даху будинку, участь у питанні співфінансування з метою заміни ліфта І під'їзду, ремонту сходових І поверхів усіх під'їздів, відмова від гарячої води у будинку, затвердження внесків на утримання будинку та ремонт резервної лінії електромережі будинку, порушило права позивача саме як співвласника багатоквартирного будинку, що, в свою чергу, свідчить про недоведеність факту порушення прийнятим рішенням прав позивача як співвласника багатоквартирного будинку.
Обставини, встановлені судом.
17 лютого 2018 року було створено об'єднання співвласників багатоквартирного будинку АДРЕСА_1 (надалі - ОСББ «Освицька 19»), що підтверджується Протоколом №1 Установчих зборів Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку розташованого, затверджено Статут ОСББ "Освицька 19".
Позивачка є власником квартири АДРЕСА_2 , що підтверджується відомостями про об'єкт нерухомого майна з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
06 березня 2018 року до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань були внесені відомості щодо створення ОСББ «Освицька 19».
20 грудня 2023 року відбулися Загальні збори ОСББ «Освицька 19», які були оформлені Протоколом №2 Загальних зборів ОСББ "Освицька 19" від 04.01.2024 року. У протоколі зазначається, що загальна кількість квартир і нежитлових приміщень багатоквартирного будинку АДРЕСА_1 - 57. У зборах взяли участь особисто або через представників співвласники в кількості осіб 45, що становить 78,95 % відсотки від загальної кількості квартир та нежитлових приміщень.
На порядку денному загальних зборів ОСББ:
«Обрання голови та секретаря Загальних Зборів співвласників ОСББ "Освицька 19".
1. Утеплення фасаду.
2. Реконструкція парапетів даху будинку.
3. Участь у програмі співфінансування 90% до 10% по капітальному ремонту
(заміна) ліфта І під'їзду.
4. Косметичний ремонт сходових (ремонт І поверхів) усіх під'їздів.
5. Відмова від гарячої води у будинку.
6. Розгляд проекту тарифу.
7. Ремонт резервної лінії електромережі будинку».
На підставі рішення загальних зборів ОСББ «Освицька 19», оформленого Протоколом №2 від 04.01.2024 року (дата складання протоколу), вирішили:
Щодо першого питання про необхідність утеплення фасаду будинку, проголосували за - 37 голосів, проти - 4 голоса, утрималось - 4 голоси. Рішення було прийняте, однак вирішили відкласти дану питання до відновлення програми співфінансування з Фондом ЕЕ.
Щодо другого питання про необхідність реставрації парапетів на даху будинку, проголосували за - 38 голосів, проти - 3 голоса, утримались - 4 голоси. Рішення було Документ сформований в системі прийнято, вирішено ввести цільовий внесок на реставрацію парапетів в розмірі 16 941,46 грн з квартири в 1 під'їзді і по 14 408,13 грн з квартири в 2-3 під'їздах, для накопичення 724 152,50 грн для зовнішньої і внутрішньої ділянки парапету і 190 844,00 грн, щоб накрити бляхою парапети.
Щодо третього питання порядку денного про капітальний ремонт (заміна) ліфта, проголосували за - 26 голосів, проти - 0 голосів, утримались - 3 голоси (у голосуванні приймали участь тільки співвласники 1 під'їзду, де розміщено 36 квартир). Рішення було прийнято, вирішили прийняти участь у програмі співфінансування з ЛМР 90%, а співвласники 10%, та внести цільовий внесок у розмірі 5 000,00 грн.
Щодо четвертого питання порядку денного про проведення косметичного ремонту, було запропоновано провести ремонтні роботи із коштів накопичених на ремонтному фонді будинку. Голосували за - 38 голосів, проти - 3 голоси, утрималось - 4 голоси. Рішення було прийнято, вирішено провести по мірі надходження коштів на ремонтний фонд будинку, ремонт І поверхів сходових усіх під'їздів.
Щодо п'ятого питання порядку денного про відмову від гарячого водопостачання до будинку, позаяк 90% квартир користуються бойлерами, проголосували за - 33 голоси, проти - 8 голосів, утрималось - 4 голоси. Рішення було прийняте, однак вирішили так, як 100% голосів не набрано, залишити постачання гарячої води до будинку.
Щодо питання шостого порядку денного про розгляд проекту тарифу на комплексне обслуговування будинку та прибудинкової території, проголосували за 39 голосів, проти - 2 голоси, а утрималось - 4 голоси. Рішення було прийнято, встановили тариф на обслуговування будинку для квартир першого під'їзду від другого поверху і вище 8,50 грн з метра квадратного 7,50 грн з метра квадратного - для квартир другого і третього під'їздів і першого поверху першого під'їзду.
По питанню сьомому порядку денного про ремонт резервної лінії електромережі будинку, голосували за - 41 голос, проти - 1 голос, утрималось - 3 голоси. Рішення було прийнято, вирішено зробити ремонт резервної лінії електромережі будинку.
У протоколі №2 Загальних Зборів ОСББ "Освицька 19" зазначається, що результати голосування до питань порядку денного є у додатку №1 до протоколу, який наявний у матеріалах справи.
Норми права та мотиви суду
Згідно зі статтею 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Відповідно до частин першої та другої статті 4 ГПК України право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом. Юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
Підставою для звернення особи до суду є наявність у неї порушеного права та/або законного інтересу. Таке звернення здійснюється особою, котрій це право належить, і саме з метою його захисту. Відсутність обставин, які б підтверджували наявність порушення права та/або законного інтересу особи, за захистом якого вона звернулася, є підставою для відмови у задоволенні такого позову.
Порушенням є такий стан суб'єктивного права, за якого воно зазнало протиправного впливу з боку правопорушника, внаслідок чого суб'єктивне право особи зменшилось або зникло як таке. Порушення права пов'язане з позбавленням можливості здійснити, реалізувати своє право повністю або частково.
Верховний Суд неодноразово зазначав, що вказаний вище підхід є загальним і може застосовуватись при розгляді будь-яких категорій спорів, оскільки недоведеність порушення прав, за захистом яких було пред'явлено позов, у будь-якому випадку є підставою для відмови у його задоволенні.
Вирішуючи переданий на розгляд господарського суду спір по суті, суд повинен встановити наявність у особи, яка звернулася з позовом, суб'єктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу, на захист якого подано позов, тобто встановити, чи є особа, за позовом якої (або в інтересах якої) відкрито провадження у справі, належним позивачем.
Особа, яка звертається до суду з позовом, реалізуючи передбачене статтею 55 Конституції України, ст. 4 ГПК України право на судовий захист, вказує у позові власне суб'єктивне уявлення про її порушене право та/або охоронюваний інтерес та спосіб його захисту.
Позивач, звертаючись до суду з позовом, самостійно визначає у позовній заяві, яке його право та/або охоронюваний законом інтерес порушене особою, до якої пред'явлений позов, та зазначає, які саме дії необхідно вчинити суду для відновлення порушеного права/інтересу. В свою чергу, суд має перевірити доводи, на яких ґрунтуються заявлені вимоги, у тому числі щодо матеріально-правового інтересу у спірних відносинах.
Оцінка предмету заявленого позову, а відтак наявності підстав для захисту порушеного права та/або інтересу позивача, про яке ним зазначається в позовній заяві, здійснюється судом, на розгляд якого передано спір, крізь призму оцінки спірних правовідносин та обставин (юридичних фактів), якими позивач обґрунтовує заявлені вимоги.
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду у постанові від 12 лютого 2026 року у справі №922/1552/25 зазначає, що для визнання недійсними рішень загальних зборів необхідно встановити факт порушення цим рішенням прав та законних інтересів співвласників об'єднання. Також суд повинен у кожному конкретному випадку оцінити характер порушення, враховуючи баланс інтересів як позивача, так і інших співвласників ОСББ.
Позивач не навів належних та допустимих доказів того, що прийнятим рішенням загальних зборів порушено його суб'єктивні права та охоронювані законом інтереси. Підстави позову складають обставини з покликанням на загальні факти не повідомлення про проведення загальних зборів, участь в зборах представників без належно оформлених довіреностей, можливі порушення при підрахунку голосів.
Суд має утримуватися від зайвого втручання в питання діяльності ОСББ, в тому числі і шляхом визнання недійсними рішень, у разі, якщо вони поза жодним сумнівом підтримані більшістю співвласників і за своїм змістом не мають ознак дискримінації або іншого порушення прав чи законних інтересів конкретного співвласника, який оскаржує такі рішення в судовому порядку. Аналогічний висновок викладено у постановах Верховного Суду від 02.05.2024 у справі № 910/10400/22, від 18.10.2023 у справі № 924/1225/21.
При цьому, Верховний Суд у постанові від 18.07.2024 по справі № 914/2347/23 звертав увагу на те, що рішення загальних зборів, прийняті за наявності достатньої кількості голосів співвласників, необхідних для їх прийняття, є результатом волевиявлення домінуючої більшості співвласників. У разі оскарження співвласником таких результатів суди мають враховувати принцип пропорційності - справедливої рівноваги (балансу) між інтересами співвласників багатоквартирного будинку, які реалізують свої права на участь в управлінні справами об'єднання співвласників багатоквартирного будинку, були присутні на загальних зборах, інтересами позивача та досягненням основної мети діяльності об'єднання співвласників багатоквартирного будинку.
Діяльність об'єднання співвласників багатоквартирного будинку спрямована на утримання та використання спільного майна співвласників, забезпечення і захисту їх прав та обов'язків. Об'єднання створюється для забезпечення і захисту прав співвласників та дотримання їхніх обов'язків, належного утримання та використання спільного майна, забезпечення своєчасного надходження коштів для сплати всіх платежів, передбачених законодавством та статутними документами. Основна діяльність об'єднання полягає у здійсненні функцій, що забезпечують реалізацію прав співвласників на володіння та користування спільним майном співвласників, належне утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території, сприяння співвласникам в отриманні житлово-комунальних та інших послуг належної якості за обґрунтованими цінами та виконання ними своїх зобов'язань, пов'язаних з діяльністю об'єднання.
Відповідно до правової позиції, викладеної, зокрема, у постановах Верховного Суду від 21.10.2021 у справі № 910/15071/20, від 03.11.2020 у справі № 916/3133/17, від 12.02.2020 у справі № 916/1253/19 не всі порушення законодавства, допущені під час скликання та проведення загальних (установчих) зборів юридичної особи, є підставами для визнання недійсними прийнятих ними рішень.
Верховний Суд у постанові від 16.08.2023 у справі № 904/1711/22 звертав увагу на специфіку відносин між співвласниками у ОСББ й, зокрема, зазначав, що ОСББ є неприбутковою організацією, яка на відміну від господарських товариств при проведенні зборів, в тому числі і шляхом письмового опитування, як правило не користується кваліфікованою правовою допомогою, через що можливими є незначні процедурні помилки в організації та проведенні зборів, які не повинні слугувати підставою для скасування рішень ОСББ з питань спільного управління майном. Крім того, на відміну від господарських товариств з невеликою кількістю учасників в ОСББ є певна, і часто доволі значна частина співвласників, які не прагнуть брати активну участь у вирішенні питань управління об'єднанням, вони не приходять на збори, не беруть участь у письмових опитуваннях. Тому проведення кожних зборів вимагає значних зусиль від органів управління або ініціативної групи по скликанню зборів, інформуванню співвласників, вручення та отримання заповнених бюлетенів. Суд має утримуватися від зайвого втручання в питання діяльності ОСББ, в тому числі і шляхом скасування рішень, у разі, якщо вони поза жодним сумнівом підтримані більшістю співвласників і за своїм змістом не мають ознак дискримінації або іншого порушення прав чи законних інтересів конкретного співвласника, який оскаржує такі рішення в судовому порядку.
Аналогічна правова позиція також викладена у постанові Верховного Суду від 05.02.2025 у справі №924/1270/23.
Суд враховує висновки, зазначені Верховним Судом у постанові від 01.09.2023 по справі №909/1154/21 про те, що обставина неповідомлення учасника господарського товариства про скликання загальних зборів у разі оскарження учасником товариства рішень загальних зборів сама по собі не є самостійною підставою для визнання недійсними рішень загальних зборів господарського товариства, однак з урахуванням конкретних обставин справи може бути достатньою підставою для визнання їх недійсними. Ця обставина може бути підставою для визнання недійсними рішень загальних зборів у разі, якщо учасник товариства, який звертається до суду з позовом про визнання недійсним рішення загальних зборів, довів не лише факт його неповідомлення, а також довів належними та допустимими доказами, зокрема, але не виключно: існування інших підстав для визнання недійсним рішення загальних зборів; та /або факт того, що він не брав участі у таких зборах, не мав можливості взяти участь у цих зборах, а прийняті на таких зборах рішення суперечать вимогам законодавства та / або статуту господарського товариства, прийняті з порушенням порядку голосування, стосуються безпосередньо його прав та інтересів та порушують їх. Крім того, у кожному конкретному випадку судам слід досліджувати дійсні підстави та мотиви звернення до суду учасника товариства з позовом про визнання недійсними рішень загальних зборів учасників, зокрема і у випадку, якщо учасник товариства звернувся до суду з таким позовом через тривалий час після стверджуваного порушення його прав.
Верховний Суд у постанові від 20.04.2023 у справі №914/2547/21 зазначив, що розглядаючи спір про визнання недійсними рішень загальних зборів з підстав порушень, допущених під час скликання та проведення загальних зборів, суд повинен встановити факт порушення цим рішенням прав та законних інтересів позивача. Також суд повинен у кожному конкретному випадку оцінити характер порушення, враховуючи баланс інтересів як позивача, так й інших співвласників ОСББ. Інтереси окремого власника можуть не збігатися з інтересами інших співвласників багатоквартирного будинку. Тому, вирішуючи питання щодо визнання недійсними рішення загальних зборів, суди мають враховувати баланс інтересів усіх співвласників та самого ОСББ, уникати зайвого втручання в питання діяльності ОСББ, які вирішуються загальними зборами співвласників.
Верховний Суд у постанові від 08.02.2022 у справі №918/964/20 вказав на необхідність врахування принципу пропорційності - справедливої рівноваги (балансу) між інтересами співвласників багатоквартирного будинку, які реалізують свої права на участь в управлінні ОСББ, і які були присутні на загальних зборах, та інтересами позивача.
Правові та організаційні засади створення, функціонування, реорганізації та ліквідації об'єднань власників жилих та нежилих приміщень багатоквартирного будинку, захисту їхніх прав та виконання обов'язків щодо спільного утримання багатоквартирного будинку визначає Закон України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку".
Закон України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку" визначає об'єднання співвласників багатоквартирного будинку (далі - об'єднання) - юридична особа, створена власниками квартир та/або нежитлових приміщень багатоквартирного будинку для сприяння використанню їхнього власного майна та управління, утримання і використання спільного майна (стаття 1 Закону).
Відповідно до частини четвертої статті 4 Закону України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку" основна діяльність об'єднання полягає у здійсненні функцій, що забезпечують реалізацію прав співвласників на володіння та користування спільним майном співвласників, належне утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території, сприяння співвласникам в отриманні житлово-комунальних та інших послуг належної якості за обґрунтованими цінами та виконання ними своїх зобов'язань, пов'язаних з діяльністю об'єднання.
Отже, Закон визначає ОСББ як юридичну особу, створену власниками для сприяння використання їх власного майна, управління, утримання і використання неподільного та загального майна.
Згідно зі статтею 1 Закону України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку" співвласником багатоквартирного будинку є власник квартири або нежитлового приміщення у багатоквартирному будинку; управління багатоквартирним будинком - вчинення співвласниками багатоквартирного будинку дій щодо реалізації прав та виконання обов'язків співвласників, пов'язаних з володінням, користуванням і розпорядженням спільним майном багатоквартирного будинку.
За приписами частини другої статті 4 Закону України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку" власники квартир та нежитлових приміщень є співвласниками спільного майна багатоквартирного будинку.
Таким чином, управління майном багатоквартирного будинку є правом (та відповідно обов'язком) власників приміщень у багатоквартирному будинку, яке може реалізовуватися та виконуватися ними, зокрема, через об'єднання співвласників багатоквартирного будинку, створене в цьому будинку.
Водночас, визначення порядку управління багатоквартирним будинком, є невід'ємною складовою реалізації прав та виконання обов'язків співвласниками багатоквартирного будинку щодо належного утримання та управління спільним майном, що здійснюється за їх безпосереднім волевиявленням.
Безумовною підставою для визнання недійсними рішень загальних зборів у зв'язку з порушенням прямих вказівок закону є: прийняття загальними зборами рішення за відсутності кворуму для проведення загальних зборів або в разі неможливості встановлення наявності кворуму; прийняття загальними зборами рішень з питань, не включених до порядку денного загальних зборів товариства; відсутність протоколу загальних зборів.
Такі ж правові висновки викладені у постановах Верховного Суду від 15.11.2023 у справі № 917/1891/21 та від 12.02.2025 у справі № 521/16579/18. При цьому, встановлення окремих порушень під час скликання та проведення загальних зборів учасників юридичних осіб не призводить до обов'язкового визнання недійсним рішення таких зборів.
Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 23.07.2024р., ОСББ «Освицька 19» налічує 56 квартир і нежитлове приміщення. Загальна кількість співвласників складає 81 особу.
У загальних зборах, згідно протоколу, взяло участь 45 співвласників, що є більшістю від загальної кількості співвласників ОСББ. Дослідивши кількість учасників співвласників ОСББ у загальних зборах суд встановив таке.
Суд погоджується з позицією позивача, що такі особи, як: ОСОБА_4 кв.№1; АДРЕСА_3 ; ОСОБА_13 кв. АДРЕСА_4 ; ОСОБА_5 кв. АДРЕСА_5 голосували на зборах за інших осіб без належно оформленої довіреності. Як зазначає позивач, «неможливо видати довіреність на представлення інтересів у юридичної особи, якої на той момент не існувало». Це - 5 осіб.
Поряд з тим, суд констатує, що гр. ОСОБА_6 є співвласником кв. АДРЕСА_6 , голосувала на підставі довіреності від 28.08.2018 року за іншого співвласника цієї квартири ОСОБА_7 та від 30.08.2018 року - ОСОБА_8 . Отже, це додатково 2 голоси для кворуму та прийняття рішення (40 +2 =42).
ОСОБА_9 та ОСОБА_10 , співвласниці кв. АДРЕСА_7 довірили взяти участь у зборах та голосуванні іншому співвласнику - ОСОБА_11 на підставі довіреності від 28.08.2018 року та від 09.2018 року. Отже, це додатково 2 голоси співвласників (42+2=44).
Таким чином, незважаючи на порядок оформлення довіреностей ще до часу створення ОСББ, суд доходить висновку про кворум участі осіб у загальних зборах.
Також суд погоджується з доводами позивача, що «додані відповідачем письмова заяви фізичних осіб не є правовстановчим документом і не можуть скасовувати зареєстроване право власності інших осіб відповідно до Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. Окрім того, до заяв не було додано жодного витягу з Державного реєстру речових прав, договору дарування чи купівлі-продажу, які б підтверджували перехід права власності до іншої особи».
Однак ці наведені аргументи позивача не впливають на загальну кількість співвласників ОСББ, які взяли участь у зборах та прийнятті рішень як мінімум у кількості 44 осіб.
Таким чином, за наявними у справі матеріалами наявний кворум для проведення загальних зборів співвласників ОСББ та прийняття відповідних рішень.
Щодо правомірності представництва суд зазначає таке.
У своїй постанові від 15 червня 2020 року у справі № 826/20221/16 (пункти 101-103) Велика Палата Верховного Суду вже звертала увагу на те, що у представництві розрізняють внутрішні і зовнішні правовідносини.
Внутрішні правовідносини виникають між представником та особою, яку представник представляє. У випадку якщо представник діє на виконання договору доручення, між представником й особою, яку він представляє, виникають договірні правовідносини. Водночас особа, щодо якої представник вчиняє правочин від імені того, кого він представляє, не є учасницею внутрішніх правовідносин.
Зовнішні правовідносини виникають між особою, яку представник представляє, та особою, щодо якої вчиняється правочин. Відповідно до ст.239 ЦК України правочин, вчинений представником, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов'язки особи, яку він представляє. Отже, представник не є ані стороною правочину, який він вчинив від імені особи, яку він представляє, ані учасником зовнішніх правовідносин.
Тому відповідно до частини першої ст.245 ЦК України форма довіреності повинна відповідати формі, в якій вчиняється договір (тобто договір, який регулює виключно внутрішні відносини повіреного та довірителя), як вважали суди попередніх інстанцій, а формі, в якій відповідно до закону має вчинятися правочин (акт) представником від імені особи, яку він представляє (тобто правочин, який регулює зовнішні відносини).
Відповідно до частини п'ятої ст. 245 ЦК України довіреність на право участі та голосування на загальних зборах, видана фізичною особою, посвідчується у порядку, визначеному законодавством. Однак Законом не передбачено спеціальних вимог щодо посвідчення довіреності на представництво інтересів співвласника в ОСББ, голосування від імені співвласника представником здійснюється в порядку представництва згідно з вимогами цивільного законодавства.
Оскільки рішення зборів співвласників оформлюються протоколом, який вчиняється в письмовій формі, то довіреність на участь у таких зборах має вчинятися в письмовій формі. При цьому обов'язкового нотаріального посвідчення такої довіреності законом не передбачено. Особливості представництва інтересів члена ОСББ в роботі його органів управління можуть визначатися статутом ОСББ.
Велика Палата Верховного Суду вважає доходить висновку про необов'язковість нотаріального посвідчення довіреності на право участі та голосування на загальних зборах.
Участь у загальних зборах ОСББ, зокрема в установчих зборах, пов'язується законом з наявністю в особи права власності на квартири або нежитлові приміщення у багатоквартирному будинку. Закон не вимагає спеціального обумовлення в довіреності на представництво власника квартири або нежитлового приміщення окремих повноважень на участь в установчих (чи загальних) зборах. Якщо власник бажає обмежити повноваження представника, він може вказати у довіреності, що представник не наділений повноваженням на участь у зборах від імені власника, або, навпаки, видати довіреність тільки на участь у таких зборах. Водночас правовий висновок про те, чи наділений представник повноваженнями на участь у зборах співвласників, слід робити в кожному окремому випадку, встановивши зміст довіреності та надавши їй правову оцінку (правовий висновок ВП ВС, викладений у постанові від 01 лютого 2022 року у справа №910/5179/20).
Згідно приписів статті 10 Закону України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку" органами управління об'єднання є загальні збори співвласників, правління, ревізійна комісія об'єднання. Вищим органом управління об'єднання є загальні збори. Загальні збори скликаються і проводяться в порядку, передбаченому цим Законом для установчих зборів, правлінням об'єднання або ініціативною групою з не менш як трьох співвласників.
Кожний співвласник (його представник) під час голосування має кількість голосів, пропорційну до частки загальної площі квартири або нежитлового приміщення співвласника у загальній площі всіх квартир та нежитлових приміщень, розташованих у багатоквартирному будинку. Якщо одна особа є власником квартир (квартири) та/або нежитлових приміщень, загальна площа яких становить більш як 50 відсотків загальної площі всіх квартир та нежитлових приміщень багатоквартирного будинку, кожний співвласник має один голос незалежно від кількості та площі квартир або нежитлових приміщень, що перебувають у його власності.
Статутом об'єднання може бути встановлено інший порядок визначення кількості голосів, що належать кожному співвласнику на загальних зборах.
Відповідно до ст. 10 Закону України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку» вищим органом управління об'єднання є загальні збори. Загальні збори скликаються та проводяться в порядку, передбаченому цим Законом для установчих зборів з урахуванням положень цієї статті. До виключної компетенції загальних зборів об'єднання відноситься, зокрема, визначення порядку сплати, переліку та розмірів внесків і платежів співвласників.
Рішення загальних зборів, прийняте відповідно до статуту, є обов'язковим для всіх співвласників.
Кожний співвласник (його представник) під час голосування має кількість голосів, пропорційну до частки загальної площі квартири або нежитлового приміщення співвласника у загальній площі всіх квартир та нежитлових приміщень, розташованих у багатоквартирному будинку. Якщо одна особа є власником квартир (квартири) та/або нежитлових приміщень, загальна площа яких становить більш як 50 відсотків загальної площі всіх квартир та нежитлових приміщень багатоквартирного будинку, кожний співвласник на установчих зборах має один голос незалежно від кількості та площі квартир або нежитлових приміщень, що перебувають у його власності (стаття 10 Закону України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку»).
Суд констатує, що названі позивачем недоліки оформлених документів (зокрема щодо незначних виправлень та проставлення лише підписів у місцях для голосування) не є суттєвими та не спростовують дійсне волевиявлення більшості співвласників щодо прийняття спірного рішення.
Висловлюючи заперечення проти належності підписів та повноважень осіб, які здійснювали голосування, позивачкою не було надано належних та достовірних доказів на спростування дійсного волевиявлення учасників загальних зборів, які поставили свої підписи та які мали право віддавати голоси за прийняття відповідних рішень. Не було надано до суду доказів відкликання підписів, заперечень або спростувань проти голосування тих осіб, прізвища яких зазначено у додатку №1 до протоколу загальних зборів. Зазначаючи про сумніви в голосуванні «за» прийняття рішення на загальних зборах конкретних учасників позивачка не надала до суду свідчень цих учасників. Також суд не може брати до уваги припущення про те, що оформлений протокол містить підроблені підписи, або підписи неповноважних осіб, без належних доказів таких тверджень.
Також суд звертає увагу, що визнання недійсними рішень ОСББ в судовому порядку через значний проміжок часу після їх прийняття (збори були проведені у 2023 році) матиме негативні наслідки на діяльність ОСББ, адже створює ситуацію правової невизначеності для всіх співвласників і самого ОСББ. За таких умов суд повинен приділяти ще більше уваги дослідженню питань балансу інтересів співвласників ОСББ, з'ясуванню того, яке саме право співвласника було порушено оскаржуваним рішенням і можливості його відновлення саме через визнання недійсними рішень.
Відповідно до п.п. 7-9 розділу ІІІ Статуту ОСББ «Освицька 19», затвердженого Установчими зборами ОСББ протокол №1 від 17.02.2018 року, кожен співвласник під час голосування має один голос незалежно від кількості та площі квартир або нежитлових приміщень, що перебувають у його власності. Загальні збори можуть встановити інший порядок визначення кількості голосів, що належить кожному співвласнику на загальних зборах. Рішення на загальних зборах приймаються шляхом відкритого поіменного голосування. Рішення вважається прийнятим, якщо за нього проголосували співвласники, які мають більше половини від загальної кількості голосів співвласників. Рішення про визначення переліку та обсягів внесків і платежів співвласників, порядок управління та користування спільним майном, передачу у користування фізичним та юридичним особам спільного майна, а також про реконструкцію та капітальний ремонт багатоквартирного будинку або зведення господарських споруд вважається прийнятим, якщо за нього проголосувало більше половини від загальної кількості голосів співвласників. З інших питань рішення вважається прийнятим, якщо за нього проголосувало більше половини від загальної кількості співвласників. Рішення загальних зборів викладається письмово та засвідчується особистим підписом кожного, хто проголосував, із зазначенням результату його голосування ( «за» чи «проти»). Загальні збори можуть встановити інший порядок голосування на зборах та прийняття рішень на них. Якщо в результаті проведення загальних зборів для прийняття рішення не набрано кількості голосів «за» або «проти», встановленої п.8 цього розділу, ініціатором зборів (правлінням або ініціативною групою) проводиться письмове опитування серед співвласників, які не голосували на загальних зборах.
Отже, Статут ОСББ не передбачає спеціальних вимог щодо кількості голосів, що необхідні для прийняття рішення з питання про визначення переліку та розмірів внесків і платежів співвласників, а тому таке питання, яке винесене на розгляд загальних зборів, вирішується більшістю голосів співвласників.
Верховний Суд у п.5.15 постанови від 20.07.2022 у справі №908/1445/21 наголосив, що для встановлення необхідної кількості голосів із питання визначення переліку та розмірів внесків і платежів співвласників, порядку управління та користування спільним майном, передачі у користування фізичним та юридичним особам спільного майна, а також про реконструкцію та капітальний ремонт багатоквартирного будинку або зведення господарських споруд судам необхідно, поряд із приписами ч.14 ст.10 Закону "Про ОСББ", застосовувати положення статуту ОСББ, які можуть не передбачати спеціальних вимог щодо кількості голосів, що необхідні для прийняття рішення з такого питання, у дві третини загальної кількості голосів співвласників, і тоді зазначене питання буде вирішуватися більшістю голосів співвласників. Тобто, у випадку визначення в статуті кількості голосів, необхідних для прийняття відповідного рішення, така (кількість) повинна відповідати приписам наведених норм (не менш як дві третини загальної кількості усіх співвласників), прийняття відповідних рішень більшістю голосів можливо лише у разі, якщо б статутом взагалі не було передбачено прийняття таких рішень.
Згідно наданого Додатку №1 до протоколу Загальних зборів ОСББ №2 від 20 грудня 2023 року у голосувані взяло участь 45 осіб. Навіть без врахування довіреностей, які видані до часу створення ОСББ, але враховуючи видані довіреності після його створення, з врахуванням співвласників, уповноважених на голосування, кворум 41+ для проведення загальних зборів був, а відтак голосування «за» згідно згаданих вимог статуту проводилося простою більшістю голосів від присутніх. Враховуючу цю обставину для прийняття позивного рішення необхідно було проголосувати «за» 22+ співвласника.
Відтак щодо першого питання про необхідність утеплення фасаду будинку, проголосували за - 37 голосів, проти - 4 голоси, утрималось - 4 голоси. Рішення було прийняте, однак вирішили відкласти дане питання до відновлення програми співфінансування з Фондом ЕЕ.
Щодо другого питання про необхідність реставрації парапетів на даху будинку, проголосували за - 38 голосів, проти - 3 голоси, утримались - 4 голоси. Рішення було прийнято, вирішено ввести цільовий внесок на реставрацію парапетів в розмірі 16 941,46 грн з квартири в 1 під'їзді і по 14 408,13 грн з квартири в 2-3 під'їздах, для накопичення 724 152,50 грн для зовнішньої і внутрішньої ділянки парапету і 190 844,00 грн, щоб накрити бляхою парапети. Щодо третього питання порядку денного про капітальний ремонт (заміна) ліфта, проголосували за - 26 голосів, проти - 0 голосів, утримались - 3 голоси (у голосуванні приймали участь тільки співвласники 1 під'їзду, де розміщено 36 квартир). Рішення було прийнято, вирішили прийняти участь у програмі співфінансування з ЛМР 90%, а співвласники 10%, та внести цільовий внесок у розмірі 5 000,00 грн. Щодо четвертого питання порядку денного про проведення косметичного ремонту, було запропоновано провести ремонтні роботи із коштів накопичених на ремонтному фонді будинку. Голосували за - 38 голосів, проти - 3 голоси, утрималось - 4 голоси. Рішення було прийнято, вирішено провести по мірі надходження коштів на ремонтний фонд будинку, ремонт І поверхів сходових усіх під'їздів. Щодо п'ятого питання порядку денного про відмову від гарячого водопостачання до будинку, позаяк 90% квартир користуються бойлерами, проголосували за - 33 голоси, проти - 8 голосів, утрималось - 4 голоси. Рішення було прийняте, однак вирішили так, як 100% голосів не набрано, залишити постачання гарячої води до будинку.
Щодо питання шостого порядку денного про розгляд проекту тарифу на комплексне обслуговування будинку та прибудинкової території, проголосували за 39 голосів, проти - 2 голоси, а утрималось - 4 голоси. Рішення було прийнято, встановили тариф на обслуговування будинку для квартир першого під'їзду від другого поверху і вище 8,50 грн з метра квадратного 7,50 грн з метра квадратного - для квартир другого і третього під'їздів і першого поверху першого під'їзду.
По питанню сьомому порядку денного про ремонт резервної лінії електромережі будинку, голосували за - 41 голос, проти - 1 голос, утрималось - 3 голоси. Рішення було прийнято, вирішено зробити ремонт резервної лінії електромережі будинку. Тобто, питання прийняте більшістю співвласників квартир, не лише тих, що брали участь у загальних зборах, але більшістю із загальної кількості співвласників ОСББ «Освицька 19».
Частиною 1 статті 74 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідно до ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Відповідно до ст.86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Зазначені вище норми процесуального закону спрямовані на реалізацію статті 13 ГПК України. Згідно з положеннями цієї статті судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Дослідивши наявні у справі докази, заяви по суті справи, суд доходить висновку про відмову у задоволені позову.
Судові витрати.
Відповідно до ст. 123 ГПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Судовий збір у справі покласти на позивача.
Керуючись статтями 2, 13, 74, 76, 77, 78, 79, 86, 129, 236, 237, 238, 239, 240, 241 ГПК України, суд
1. У задоволені позову відмовити.
2. Рішення набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 241 ГПК України.
3. Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Західного апеляційного господарського суду в порядку, встановленому розділом IV ГПК України.
Веб-адреса сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі, що розглядається - http://court.gov.ua/fair/sud5015, а також у Єдиному державному реєстрі судових рішень за веб-адресою - http://reyestr.court.gov.ua.
Повний текст рішення складено та підписано 16.03.2026 року.
Суддя Коссак С.М.