вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua
про призначення судових експертиз
"11" березня 2026 р. м. Київ Справа №911/356/24
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Білоцерківбуд-монтаж» (09108, Київська обл., м. Біла Церква, вул. Молодіжна, 25)
до 1. Товариства з обмеженою відповідальністю «КУМИР+» (09108, Київська обл., м. Біла Церква, вул. Кожедуба Івана, 361 Б)
2. Сквирської міської ради (09001, Київська обл., Білоцерківський р-н, м. Сквира, вул. Болсуновського Карла, 28)
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача Колективного підприємства «Білоцерківбуд» (Київська область, м. Біла Церква, вул. Молодіжна, 25)
та за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача-1:
ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 );
ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 ).
про скасування запису про право власності
Суддя Третьякова О.О.
Секретар судового засідання: Капля Є.В.
Представники учасників:
від позивача: Козачков В.Л.
від відповідача-1: не з'явився
від відповідача-2: не з'явився
від третьої особи-1: не з'явився
від третьої особи-2: не з'явився
від третьої особи-3: не з'явився
Обставини справи:
Господарським судом Київської області здійснюється в підготовчому провадженні розгляд справи №911/356/24 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Білоцерківбуд-монтаж" (далі - ТОВ "Білоцерківбуд-монтаж", позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Кумир+" (далі - ТОВ "КУМИР+", відповідач-1) та Сквирської міської ради (далі - відповідач-2), в якому позивач просить суд:
1) скасувати рішення державного реєстратора Сквирської міської ради Шерстюк Альони Олександрівни (далі - державний реєстратор) про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер рішення 562000259, від 18.01.2021 16:36:04;
2) скасувати запис про право власності, номер відомостей про речове право 40163187, вчинений державним реєстратором щодо реєстрації об'єкта нерухомого майна, реєстраційний номер 2271549932103;
3) скасувати рішення державного реєстратора про державну реєстрацію права власності (реєстрація переходу прав власності), індексний номер рішення 63662900, від 24.02.2022 10:53:37;
4) скасувати запис про право власності, номер відомостей про речове право: 46885516, вчинений державним реєстратором щодо реєстрації об'єкта нерухомого майна, реєстраційний номер 2271549932103.
Позовні вимоги мотивовані тим, що позивач є власником трансформаторної підстанції ПС 110/6 кВ (БШК) по вул. Кожедуба, 359 у м. Білій Церкві, яка введена в експлуатацію в 1967 році, та технологічних електричних мереж. Однак, як зазначає позивач, державний реєстратор усупереч вимогам закону здійснив реєстрацію права власності в цілому на об'єкт нерухомості - нежитлову будівлю загальною площею 16,8 м2 (будинок охорони, А1, зі складовими частинами: бетонне вимощення, 1, площею 300 кв.м.; комплектна трансформаторна підстанція ПС-110/6 кВ, 2, виробництва 1968 року; споруда, огорожа, 3), реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 2271549932103, оскільки підставою для прийняття рішення про реєстрацію права власності на вказане майно було рішення від 04.12.2020 та додаткове рішення від 10.12.2021 Сквирського районного суду Київської області у справі № 376/2667/20. Позивач зазначає, що постановою Київського апеляційного суду від 12.12.2023 у справі №376/2667/20 вказані рішення від 04.12.2020 та додаткове рішення від 10.12.2021 Сквирського районного суду Київської області були скасовані, що на думку позивача, свідчить про відсутність підстав для реєстрації права власності на об'єкти нерухомості за Тропотягою З.С. та в подальшому - за ТОВ «КУМИР+» (відповідачем-1) та є підставою для скасування спірних рішень державного реєстратора та записів про державну реєстрацію права власності.
Рішенням Господарського суду Київської області від 14.08.2024 у справі №911/356/24, залишеним постановою Північного апеляційного господарського суду від 25.02.2025 №911/356/24 без змін, позовні вимоги задоволено частково. Скасовано рішення державного реєстратора Сквирської міської ради Шерстюк А.О. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер рішення 562000259 від 18.01.2021 на об'єкт нерухомості. Скасовано рішення державного реєстратора Сквирської міської ради Шерстюк А.О. про державну реєстрацію права власності (реєстрація переходу прав власності), індексний номер рішення 63662900 від 24.02.2022 на об'єкт нерухомості. Стягнуто на користь ТОВ «Білоцерківбуд-монтаж» понесений останнім судовий збір.
Постановою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 20.05.2025 у справі №911/356/24 касаційну скаргу ТОВ «КУМИР+» задоволено частково, постанову Північного апеляційного господарського суду від 25.02.2025 та рішення Господарського суду Київської області від 14.08.2024 у справі №911/356/24 скасовано, справу №911/356/24 передано на новий розгляд до Господарського суду Київської області.
За наслідками автоматизованого розподілу судової справи між суддями справу №911/356/24 передано на розгляд судді Третьяковій О.О.
Ухвалою Господарського суду Київської області від 27.06.2025 справа №911/356/24 прийнята суддею Третьяковою О.О до свого провадження та призначено підготовче засідання у справі на 07.08.2025.
15.07.2025 до Господарського суду Київської області від відповідача-1 надійшов відзив на позовну заяву, у якому відповідач позов не визнав, пославшись, зокрема, на те, що: 1) спірна трансформаторна підстанція ПС 110/6 кВ (БШК) не є рухомим майном, а є нерухомим майном; 2) хоча позивач у спорі стверджує, що він спірну трансформаторну підстанцію отримав у власність за розподільчим балансом від Колективного підприємства «Білоцерківбуд» в результаті реорганізації, однак позивач при цьому не надав суду в якості доказу цей розподільчий баланс (передавальний акт) з описом переданого майна із зазначенням про передачу спірної трансформаторної підстанції позивачу.
21.07.2025 до Господарського суду Київської області від позивача надійшла відповідь на відзив відповідача-1, у якій позивач заперечив доводи відповідача-1, пославшись, зокрема, на незаконність реєстрації права власності на об'єкт нерухомого майна з реєстраційним номером 2271549932103. У відповіді на відзив позивач вказав, що спірну трансформаторну підстанцію ПС 110/6 кВ (БШК) він отримав у власність в 2016 році за розподільчим балансом від Колективного підприємства «Білоцерківбуд» в результаті реорганізації. При цьому сам цей розподільчий баланс (передавальний акт) за 2016 рік з описом переданого майна, зокрема трансформаторної підстанції позивачу, позивач до своєї відповіді на відзив не долучив.
28.07.2025 до Господарського суду Київської області від відповідача-1 надійшло заперечення на відповідь позивача на відзив. У вказаному запереченні відповідач-1 повторив свої доводи про те, що позивач не надав суду в якості доказу додаток до розподільчого балансу (передавального акта) від 18.05.2016 з описом переданого майна із зазначенням в такому описі про передачу трансформаторної підстанції позивачу.
10.09.2025 до Господарського суду Київської області від відповідача-1 надійшло клопотання про долучення доказів та клопотання про витребування доказів.
11.09.2025 до Господарського суду Київської області від позивача надійшло клопотання про витребування доказів та клопотання про долучення доказів.
11.09.2025 до Господарського суду Київської області від позивача надійшло клопотання про залучення до участі у справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, наступних осіб: Колективного підприємства "Білоцерківбуд", ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .
16.09.2025 до Господарського суду Київської області від відповідача-1 надійшло заперечення на клопотання позивача про залучення третіх осіб.
Підготовче засідання у справі №911/356/24 неодноразово відкладалось для надання учасникам справи можливості подати необхідні пояснення, докази та через неможливість завершити в одному підготовчому засіданні розгляд усіх питань, визначених частиною другою статті 182 Господарського процесуального кодексу України, а також з інших причин (витребування доказів, залучення третіх осіб тощо).
В підготовчому засіданні при визначенні характеру спірних правовідносин, позовних вимог та заперечень проти позовних вимог судом з'ясовано, що правова позиція позивача у справі полягає в тому, що спірну трансформаторну підстанцію ПС 110/6 кВ, яка за даними позивача розташована за адресою: м.Біла Церква, вул. Кожедуба, 359 та введена в експлуатацію в 1967 році, позивач вважає рухомим майном. В свою чергу, відповідач, який заперечує проти позовних вимог, вважає трансформаторну підстанцію нерухомим майном (складовою частиною об'єкта з реєстраційним номером 2271549932103), яка розташована за адресою м.Біла Церква, вул. Кожедуба, 361-Б та збудована в 1968 році.
Направляючи цю справу №911/356/24 на новий розгляд, Верховний Суд у пунктах 5.24 та 5.25 постанови від 20.05.2025 у цій справі вказав, що суди попередніх інстанцій, задовольняючи позовні вимоги ТОВ "Білоцерківбуд-монтаж", не перевірили та достеменно не встановили на підставі поданих сторонами доказів обставини наявності чи відсутності права власності позивача на трансформаторну підстанцію ПС 110/6 кВ (БШК). Таким чином, вирішуючи спір, суди не перевірили наявність у ТОВ "Білоцерківбуд-монтаж" порушеного права чи охоронюваного законом інтересу, на захист якого подано цей позов. Крім того, суди не встановили правовий режим спірного майна, зокрема, не з'ясували, чи належить трансформаторна підстанція ПС 110/6 кВ (БШК) до рухомого чи нерухомого майна, а відтак не з'ясували, чи обраний позивачем спосіб захисту його порушених прав або законних інтересів є ефективним, і чи призведе він до потрібних результатів, чи відновить стан позивача, який існував до порушення його права та інтересу.
Враховуючи зазначені висновки постанови Верховного Суду від 20.05.2025 у цій справі, позицію позивача у спорі про отримання ним спірної трансформаторної підстанції у власність в 2016 році за розподільчим балансом (передавальним актом) від Колективного підприємства «Білоцерківбуд», а також подане відповідачем-1 клопотання про витребування відповідних доказів від позивача, суд в підготовчому засіданні 11.09.2025 протокольною ухвалою зобов'язав позивача надати докази передання трансформаторної підстанції позивачу в 2016 році за розподільчим балансом (передавальним актом) від Колективного підприємства «Білоцерківбуд». Оскільки станом на момент проведення наступного підготовчого засідання 02.10.2025 позивач витребувані докази ще не надав, суд в цьому підготовчому засіданні 02.10.2025 протокольною ухвалою встановив позивачу строк для виконання ухвали про витребування доказів до 10.10.2025.
10.10.2025 до Господарського суду Київської області від позивача на виконання протокольної ухвали про витребування доказів надійшли докази - копія передавального акта (розподільчого балансу) від 18.05.2016 та копія Додатку №14 до передавального акта (розподільчого балансу) від 18 травня 2016 року - Інвентарна книга основних засобів на 18 травня 2016 року.
22.10.2025 до Господарського суду Київської області від відповідача-1 надійшло клопотання про призначення у справі судово-технічної експертизи документа, а саме Додатка №14 до передавального акта (розподільчого балансу) від 18.05.2016 - Інвентарна книга основних засобів на 18.05.2016. Вказане клопотання відповідача-1 обґрунтоване сумнівами в достовірності вказаного документа, оскільки, як посилається відповідач-1: 1) позивач тривалий час не надавав цей доказ в добровільному порядку в справу №911/356/24; 2) наявне неспівпадіння числових показників, зазначених в цьому Додатку №14 до передавального акта (розподільчого балансу), із показниками самого передавального акта (розподільчого балансу) від 18.05.2016; 3) у відповідача-1 наявний лист Колективного підприємства «Білоцерківбуд» від 22.03.2024 із якого вбачається, що цим листом КП «Білоцерківбуд» не підтверджує факт передачі спірної трансформаторної підстанції ПС 110/6 кВ (БШК) позивачу за передавальним актом (розподільчим балансом) від 18.05.2016.
Ухвалами Господарського суду Київської області від 31.10.2025 та від 22.01.2026 витребувано за клопотанням позивача докази від Таращанської міської ради та від Комунального підприємства Таращанської міської ради «Архпроект».
14.01.2026 до Господарського суду Київської області від відповідача-1 надійшло клопотання про долучення доказів, у якому відповідач-1 послався на те, що 08.01.2026 в рамках кримінального провадження№42023112030000024 був проведений огляд земельної ділянки з кадастровим номером №3220489500:02:026:0657, що розташована по вул. Івана Кожедуба, 361Б в місті Біла Церква. Відповідач-1 зазначив, що в протоколі огляду місцевості від 08.01.2026 зафіксовано, що на земельній ділянці виявлено з лівого боку від входу одноповерхову будівлю, лівіше від входу за металевою огорожею виявлено трансформаторну підстанцію, що вмонтована на фундаменті. Також відповідач-1 послався на те, що довідка експерта до вказаного протоколу огляду від 08.01.2026 підтверджує, що трансформаторна підстанція ПС-110/6 кВ є об'єктом капітального будівництва.
12.02.2026 до Господарського суду Київської області від позивача надійшла заява про зміну предмета позову, у прийнятті якої суд відмовив. Мотиви відмови суду у прийнятті вказаної заяви позивача про зміну предмета позову викладені в письмовій ухвалі суду від 25.02.2026.
18.02.2026 до Господарського суду Київської області від Комунального підприємства Таращанської міської ради «Архпроект» надійшли витребувані судом за клопотанням позивача докази.
У підготовче засідання 25.02.2026 з'явились позивач, відповідач-1 та третя особа-3, не з'явились відповідач-2, третя особа-1 та третя особа-2. При цьому від відповідача-2 та третьої особи-2 суду надійшли клопотання про проведення підготовчого засідання 25.02.2026 без їх участі. У підготовчому засіданні 25.02.2026 суд поставив на обговорення учасників справи питання про доцільність призначення у справі судової експертизи (експертиз), враховуючи наявні у справі докази, які містять суперечності, подане відповідачем-1 клопотання про призначення у справі судово-технічної експертизи документа, а також вказівки постанови Верховного Суду від 20.05.2025 у цій справі про необхідність з'ясування ключових питань, а сам того, чи відноситься спірна трансформаторна підстанція до майна рухомого чи нерухомого, та чи набував позивач вказану трансформаторну підстанцію у власність. Протокольною ухвалою в підготовчому засіданні 25.02.2026 була оголошена перерва на 11.03.2026 для надання учасникам справи можливості подати свої пояснення з приводу призначення у справі судової експертизи (експертиз), сформувати орієнтовний перелік питань на експертизу або заперечення.
05.03.2026 до Господарського суду Київської області від відповідача-1 надійшли пояснення з орієнтовним переліком питань на вирішення експерту. У вказаних поясненнях відповідач послався на те, що питання віднесення трансформаторної підстанції ПС 110/6 кВ (БШК), з приводу якої виник спір у цій справі, до рухомого майна чи нерухомого може бути вирішено у межах будівельно-технічної експертизи. Відповідач-1 запропонував орієнтовний перелік питань для проведення такої будівельно-технічної експертизи. Орієнтовний перелік питань для проведення судово-технічної експертизи документа відповідач-1 сформулював у поданому до суду 22.10.2025 клопотанні про призначення судом вказаної експертизи. Для справедливого розподілу витрат на проведення експертиз відповідач-1 просив суд витрати на проведення будівельно-технічної експертизи покласти на позивача, а витрати на проведення технічної експертизи документа покласти на відповідача-1.
06.03.2026 до Господарського суду Київської області від позивача надійшло заперечення на клопотання відповідача-1 про призначення судово-технічної експертизи документа. Вказане заперечення позивача мотивовано тим, що судово-технічна експертиза документа та поставлені відповідачем-1 питання експерту не стосуються, на думку позивача, предмета доказування у цій справі. Позивач вважає, що предметом доказування у цій справі є питання правомірності набуття права власності та відповідно прийняття державними реєстраторами рішень про державну реєстрацію прав власності на об'єкт нерухомого майна (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 2271549932103) за Тропотягою Зоєю Семенівною та в подальшому за Товариством з обмеженою відповідальністю "Кумир+". Не дивлячись на те, що позивач заперечував проти призначення у цій справі судової експертизи, позивач у цьому ж запереченні одночасно запропонував свої питання для проведення експертизи, роз'яснення яких, як зазначив позивач, потребує висновку експерта. Позивач також зазначив, що у разі якщо суд знайде підстави для призначення судової експертизи, позивач просить проведення експертизи доручити Київському науково дослідному інституту судових експертиз, а витрати по оплаті експертизи покласти на відповідача-1.
09.03.2026 до Господарського суду Київської області від третьої особи-3 надійшли письмові пояснення, у яких остання підтримала запропонований відповідачем-1 орієнтовний перелік питань на вирішення експерту.
У підготовче засідання 11.03.2026 з'явились позивач та відповідач-1, не з'явились інші учасники справи, які про здійснення судом підготовчого провадження у цій справі були обізнані. Позивач заперечив проти призначення у справі судової експертизи, пославшись на затягування відповідачем-1 розгляду справи та тим, що судова експертиза не стосується питань, які входять до предмета доказування у цій справі. Відповідач-1 підтримав своє клопотання про призначення у справі судово-технічної експертизи документа з метою встановлення обставин складення наданого позивачем в якості доказу Додатка №14 до передавального акта (розподільчого балансу) від 18.05.2016. Також відповідач-1 не заперечив щодо призначення з ініціативи суду будівельно-технічної експертизи з метою встановлення обставин того, чи відноситься трансформаторна підстанція ПС 110/6 кВ (БШК), з приводу якої виник спір у цій справі, до рухомого майна чи нерухомого майна. У підготовчому засіданні 11.03.2026 протокольною ухвалою оголошувалась перерва до 17 год. 50 хв. 11.03.2026.
У підготовчому засіданні 11.03.2026 після перерви взяв участь позивач, інші учасники справи в підготовче засідання не з'явились, судом була проголошена вступна та резолютивна частини цієї ухвали суду про призначення судових експертиз у справі №911/356/24.
Дослідивши в підготовчому засіданні усні та письмові пояснення учасників справи з приводу призначення з ініціативи суду будівельно-технічної експертизи та з приводу клопотання відповідача-1 про призначення у справі судово-технічної експертизи документа, суд дійшов висновку про необхідність призначення у цій справі: 1) судової будівельно-технічної експертизи з метою встановлення обставин віднесення спірної у цій справі трансформаторної підстанції ПС 110/6 кВ (БШК) до рухомого або нерухомого майна; та 2) судово-технічної експертизи документа з метою встановлення обставин складення наданого позивачем в якості доказу Додатка №14 до передавального акта (розподільчого балансу) від 18.05.2016.
Мотиви і норми закону, яким керувався суд, постановляючи цю ухвалу, є наступними.
Частиною 1 статті 2 Господарського процесуального кодексу України визначено завдання господарського судочинства, яким є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.
Відповідно частини 2 ст. 42 Господарського процесуального кодексу України учасники справи зобов'язані сприяти своєчасному, всебічному, повному та об'єктивному встановленню всіх обставин справи.
Із висновків, які містяться в постанові Верховного Суду від 20.05.2025 у цій справі, випливає, що предметом доказування у цій справі є, серед іншого: 1) питання належності спірної трансформаторної підстанції ПС 110/6 кВ (БШК) до рухомого чи нерухомого майна; 2) обставина набуття позивачем права власності на спірну трансформаторну підстанцію ПС 110/6 кВ (БШК). Ці обставини є ключовими для правильного вирішення справи.
Позивач у своїх запереченнях проти призначення судових експертиз помилково обмежує предмет доказування у цій справі лише питанням правомірності набуття права власності та прийняття державними реєстраторами рішень про державну реєстрацію права власності на об'єкт нерухомого майна (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 2271549932103) за Тропотягою Зоєю Семенівною та в подальшому за Товариством з обмеженою відповідальністю "Кумир+". Оскільки позивач свою позицію у цій справі будує на тому, що спірна трансформаторна підстанція є рухомим майном і що позивач є її власником на підставі передавального акта (розподільчого балансу) від 18.05.2016, а відповідач-1, в свою чергу, заперечує цю позицію позивача, стверджуючи, що спірна трансформаторна підстанція є нерухомим майном та на підставі передавального акта (розподільчого балансу) від 18.05.2016 позивачу не передавалась, тому всі ці обставини також входять у предмет доказування у цій справі. Так, відповідно до частини 1 ст.74 Господарського процесуального кодексу України кожна із сторін повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. При цьому відповідно до частини 5 ст.236 цього Кодексу обґрунтованим є рішення суду, яке ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Відповідно до частини 1 ст.99 Господарського процесуального кодексу України суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи призначає експертизу у справі за сукупності таких умов:
1) для з'ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо;
2) жодною стороною не наданий висновок експерта з цих самих питань або висновки експертів, надані сторонами, викликають обґрунтовані сумніви щодо їх правильності, або за клопотанням учасника справи, мотивованим неможливістю надати експертний висновок у строки, встановлені для подання доказів, з причин, визнаних судом поважними, зокрема через неможливість отримання необхідних для проведення експертизи матеріалів.
Водночас, у цій справі №911/356/24 жодною стороною у справі не наданий висновок експерта з питань, що ставляться судом та мають значення для правильного вирішення справи, повного та всебічного з'ясування її обставин, в той час як дослідження відповідних обставин та їх встановлення потребує спеціальних знань експерта, а саме.
Щодо призначення з ініціативи суду будівельно-технічної експертизи суд зазначає, що питання належності трансформаторної підстанції ПС 110/6 кВ (БШК), з приводу якої виник спір у цій справі, до рухомого чи нерухомого майна у цьому спорі пов'язане не лише з документальним оформленням прав на таке майно (формальний аспект), а й пов'язано із з'ясуванням певних фактичних обставин, що також мають значення для справи і потребують спеціальних знань у сфері іншій, ніж право. Такими фактичними обставинами є фізичні властивості спірної трансформаторної підстанції в питаннях її пов'язаності або не пов'язаності із землею, можливості або неможливості її фізичного переміщення без втрати функціонального призначення (фізичний аспект).
Так, відповідно до ст.181 Цивільного кодексу України до нерухомих речей (нерухоме майно, нерухомість) належать земельні ділянки, а також об'єкти, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення. Рухомими речами є речі, які можна вільно переміщувати у просторі.
Однак ні позивачем, який стверджує про віднесення спірної трансформаторної підстанції до рухомих речей, ні відповідачем-1, який стверджує про її віднесення до нерухомого майна, не надано висновок експерта з питання фізичних властивості спірної трансформаторної підстанції в аспекті можливості (як рухомого майна) або неможливості (як нерухомого майна) її переміщення без знецінення та зміни призначення. Сам суд не володіє спеціальними знаннями для визначення відповідних фізичних властивостей спірної трансформаторної підстанції.
Як випливає із пункту 5.1.1 розділу ІІ «Інженерно-технічні експертизи» Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень та Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень (наказ Міністерства юстиції України від 08.10.1998 № 53/5 із змінами та доповненнями), питання щодо фізичних властивостей спірної трансформаторної підстанції можуть бути предметом дослідження будівельно-технічної експертизи, в т.ч. й питання про те, чи є певний об'єкт нерухомим майном або не є.
Тому для з'ясування цих обставин щодо фізичних властивостей спірного майна, що мають значення для справи і потребують спеціальних знань у сфері іншій, ніж право, а також для всебічності, повноти й об'єктивності з'ясування обставин справи суд вважає за необхідним призначити у цій справі будівельно-технічну експертизу, на вирішення якої поставити такі питання стосовно трансформаторної підстанції ПС 110/6 кВ (БШК), рік побудови - 1967 рік (за даними позивача) або 1968 рік (за даними відповідача-1), яка розташована на земельній ділянці з кадастровим номером 3220489500:02:026:0657 за адресою: міста Біла Церква, вул. Івана Кожедуба, будинок №359 (за даними позивача) або №361Б (за даними відповідача-1), надалі - Трансформаторна підстанція:
- Чи була ця Трансформаторна підстанція за своїми фізичними властивостями станом на травень 2016 року нерухомим майном? Чи є ця Трансформаторна підстанція за своїми фізичними властивостями станом на момент проведення експертизи нерухомим майном?
- Чи пов'язана ця Трансформаторна підстанція із землею (фундаментом або іншою стаціонарною конструкцією) нерозривно?
- Чи може бути ця Трансформаторна підстанція переміщена без втрати функціонального призначення або значного збитку?
- Чи відносилася ця Трансформаторна підстанція станом на травень 2016 року до об'єктів капітального будівництва? Чи відноситься ця Трансформаторна підстанція станом на момент проведення експертизи до об'єктів капітального будівництва?
Для повноти дослідження усіх обставин справи та враховуючи, що позивач у спорі стверджує, що він спірну трансформаторну підстанцію отримав у власність в травні 2016 року на підставі передавального акта (розподільчого балансу) від 18.05.2016, а також беручи до уваги, що від травня 2016 по день розгляду справи та призначення судом експертизи минув значний проміжок часу, протягом якого трансформаторна підстанція потенційно могла зазнати суттєвих конструктивних змін, суд запропоновані відповідачем-1 ключові питання («чи є трансформаторна підстанція нерухомим майном?» та «чи відноситься трансформаторна підстанція станом на момент проведення експертизи до об'єктів капітального будівництва?») додатково розділив на два хронологічні періоди (підпитання), розмежувавши таким чином період травня 2016 року та період проведення експертизи в 2026 році.
З метою дотримання передбаченого статтею 15 Господарського процесуального кодексу України принципу пропорційності суд не вбачає підстав ставити перед експертами додатково питання, яке було запропоноване відповідачем-1 під порядковим номером 2 - «Чи є об'єкт, а саме: трансформаторна підстанція ПС-110/6 кВ (БШК) складовою частиною єдиної інженерної системи?». Суд при цьому виходить з того, що питання, які вже поставлені судом на експертизу і зазначені вище, можуть бути достатніми для з'ясування тих фізичних властивостей спірної трансформаторної підстанції, які мають значення для вирішення справи. В той час як питання належності або неналежності трансформаторної підстанції ПС-110/6 кВ (БШК) до тієї чи іншої інженерної системи є другорядним та не є необхідним при наявності вже інших ключових питань, поставлених на експертизу.
Суд враховує, що позивач просив суд у разі, якщо суд призначить судову експертизу, її проведення доручити Київському науково-дослідному інституту судових експертиз (КНДІСЕ). Відповідач-1 у своїх поясненнях, які стосувались будівельно-технічної експертизи, не висловився за кандидатуру тієї чи іншої експертної установи. У своєму клопотанні про призначення судово-технічної експертизи документа відповідач-1 в якості експертної установи пропонував Київський науково-дослідний експертно-криміналістичний центр МВС України для проведення судово-технічної експертизи документа. Щодо запропонованої позивачем кандидатури експертної установи - КНДІСЕ в питанні проведення будівельно-технічної експертизи відповідач-1 заперечень не надав.
Відповідно до частин 3-5 ст. 99 Господарського процесуального кодексу України при призначенні експертизи судом експерт або експертна установа обирається сторонами за взаємною згодою, а якщо такої згоди не досягнуто у встановлений судом строк, експерта чи експертну установу визначає суд. З урахуванням обставин справи суд має право визначити експерта чи експертну установу самостійно.
Враховуючи, що сторони не досягли згоди щодо експерта чи експертної установи, однак позивач при цьому запропонував кандидатуру КНДІСЕ, а інші сторони заперечень щодо вказаної кандидатури суду не надали, тому суд на підставі частини 3 ст.99 та ст.100 Господарського процесуального кодексу України визначає в якості експертної установи для проведення вказаної судової будівельно-технічної експертизи Київський науково-дослідний інститут судових експертиз (03057, м. Київ, вул. Сім'ї Бродських, 6).
Щодо призначення за клопотанням відповідача-1 судової технічної експертизи документа суд зазначає, що питання приналежності позивачу трансформаторної підстанції ПС 110/6 кВ (БШК), з приводу якої виник спір у цій справі, також входить до предмету доказування у цій справі. Позивач у своїх запереченнях проти призначення судових експертиз помилково обмежує предмет доказування у цій справі лише питанням правомірності набуття права власності на спірний об'єкт Тропотягою Зоєю Семенівною та Товариством з обмеженою відповідальністю "Кумир+", ігноруючи при цьому, що відповідно до частини 3 ст.45 Господарського процесуального кодексу України позивачами є особи, які подали позов або в інтересах яких подано позов про захист порушеного, невизнаного чи оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу. Тобто позивач повинен подати докази наявності у самого позивача порушеного, невизнаного чи оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу щодо трансформаторної підстанції, з приводу якої виник спір у цій справі.
Доводи позивача, які були ним висловлені під час підготовчого засідання, про затягування відповідачем-1 шляхом подання клопотання про призначення експертизи розгляду цієї справи, провадження у якій відкрито з 2024 року, суд відхиляє як безпідставні. Суд зазначає, що відповідно до ст.7 та 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах рівності та змагальності сторін. Суд, зберігаючи об'єктивність і неупередженість: 1) керує ходом судового процесу; 2) сприяє врегулюванню спору шляхом досягнення угоди між сторонами; 3) роз'яснює у разі необхідності учасникам судового процесу їхні процесуальні права та обов'язки, наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій; 4) сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом; 5) запобігає зловживанню учасниками судового процесу їхніми правами та вживає заходів для виконання ними їхніх обов'язків.
Принцип змагальності господарського судочинства надає сторонам достатні процесуальні можливості у представленні та доказуванні своєї позиції, спростуванні позиції інших учасників процесу з метою правильного вирішення спору. Цей принцип передбачає активну роль сторін як заінтересованих учасників процесу у доказуванні своєї правової позиції. За змістом ст.177 Господарського процесуального кодексу України підготовче провадження - це стадія процесу, спрямована на остаточне визначення предмета спору, складу учасників та збір доказів перед розглядом справи по суті. Законодавча регламентація підготовчого провадження та подання доказів відповідає процедурі повного розкриття доказів (discovery). По суті зазначені норми спрямовані на зміщення акценту зі стадії розгляду справи по суті на стадію підготовчого провадження, під час якого і має відбуватися збір процесуального матеріалу і так званий обмін змагальними паперами, що забезпечує розгляд справи в розумні строки.
Суд зауважує, що хоча позивач із позовом у цій справі звернувся до суду в 2024 році, однак Додаток №14 до передавального акта (розподільчого балансу) від 18.05.2016 позивач в якості доказу вперше подав до суду лише 10.10.2025, а вже 22.10.2025 суду від відповідача-1 надійшло клопотання про призначення у справі судово-технічної експертизи вказаного документа. Також суд відмічає, що протягом жовтня 2025 - січня 2026 суд за клопотанням позивача витребував докази від Комунального підприємства Таращанської міської ради «Архпроект», уповноваживши представника позивача на їх отримання. Витребувані судом за клопотанням позивача докази надійшли до суду тільки в лютому 2025.
Таким чином, принцип змагальності та реалізація позивачем на стадії підготовчого провадження протягом жовтня 2025-лютого 2026 процесуального права та обов'язку з подання суду доказів на підтвердження правової позиції позивача не може розглядатись як затягування відповідачем-1 розгляду справи та не може бути поставлене за вину відповідачу-1.
Щодо самого клопотання відповідача-1 про призначення у справі судово-технічної експертизи документа суд зазначає, що вказане клопотання фактично спрямоване на підтвердження або спростування, з дотриманням засадах змагальності, справжності наданого позивачем в якості доказу Додатка №14 до передавального акта (розподільчого балансу) від 18.05.2016. Суд зазначає, що на стадії підготовчого провадження він не надає оцінку доказам у справі, однак саме клопотання відповідача-1 про призначення у справі судово-технічної експертизи документа суд не вважає безпідставним. Зокрема, у вказаному клопотанні відповідач-1 посилається на лист Колективного підприємства «Білоцерківбуд» від 22.03.2024, з якого вбачається, що цим листом КП «Білоцерківбуд» не підтверджує факт передачі спірної трансформаторної підстанції ПС 110/6 кВ (БШК) позивачу за передавальним актом (розподільчим балансом) від 18.05.2016. Вказаний лист Колективного підприємства «Білоцерківбуд» від 22.03.2024 відповідач-1 подав в матеріали цієї справи ще в квітні 2024 року. Тому, подаючи тільки в жовтні 2025 року Додаток №14 до передавального акта (розподільчого балансу) від 18.05.2016 в якості доказу на підтвердження обставини передачі спірної трансформаторної підстанції Колективним підприємством «Білоцерківбуд» позивачу, позивач міг розумно розраховувати на те, що відповідач-1 цей поданий позивачем новий доказ прагнутиме підтвердити або спростувати на засадах змагальності, враховуючи вже наявний у справі лист самого Колективного підприємства «Білоцерківбуд» від 22.03.2024. У зв'язку з цим доводи позивача про затягування відповідачем-1 розгляду справи є безпідставними.
Отже, з однієї сторони, позивачем суду в якості доказу надано складений Колективним підприємством «Білоцерківбуд» Додаток №14 до передавального акта (розподільчого балансу) від 18.05.2016, з якого вбачається передача трансформаторної підстанції позивачу за цим передавальним актом. З іншої сторони, відповідачем-1 суду в якості доказу надано лист Колективного підприємства «Білоцерківбуд» від 22.03.2024, з якого вбачається, що цим листом КП «Білоцерківбуд» не підтверджує факт передачі трансформаторної підстанції позивачу за передавальним актом (розподільчим балансом) від 18.05.2016. Інших примірників Додатку №14 до передавального акта (розподільчого балансу) від 18.05.2016 (які потенційно могли зберігатись наприклад, в Колективному підприємстві «Білоцерківбуд», органі державної реєстрації або податковому органі тощо) суду не надано, відповідних клопотань про витребування таких примірників у відповідних підприємств, установ чи організацій суду не заявлено.
Не надаючи на даному етапі оцінку доказам у справі, суд зазначає, що клопотання відповідача-1 про призначення у справі судово-технічної експертизи документа по суті спрямоване на всебічне дослідження доказів та підтвердження або спростування справжності наданого позивачем в якості доказу Додатка №14 до передавального акта (розподільчого балансу) від 18.05.2016, який позивач надав на підтвердження факта наявності у позивача права власності на трансформаторну підстанцію і який відповідач-1 ставить під сумнів у цьому спорі з посиланням на інші наявні у справі докази.
Враховуючи обставини виникнення спору та наявні розбіжності між сторонами та наданими ними доказами, клопотання відповідача-1 про призначення у справі судово-технічної експертизи документа є обґрунтованим, а прискорення судового процесу не може бути виправданням для порушення принципів змагальності та рівності сторін.
При цьому ні позивачем, який стверджує про справжність Додатка №14 до передавального акта (розподільчого балансу) від 18.05.2016, ні відповідачем-1, який з посиланням на лист Колективного підприємства «Білоцерківбуд» від 22.03.2024 та інші обставини ставить під сумнів справжність цього Додатка №14 від 18.05.2016, не надано висновок експерта з питання наявності/відсутності ознак монтажу чи іншої підробки цього документа. Сам суд не володіє спеціальними знаннями для визначення відповідних ознак справжності або несправжності цього документа.
Як випливає із глави 3 «Технічна експертиза документів» розділу І Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень та Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень (наказ Міністерства юстиції України від 08.10.1998 № 53/5 із змінами та доповненнями), питання щодо наявності ознак монтажу чи іншої підробки документа можуть бути предметом дослідження технічної експертизи документів, в т.ч. й питання про визначення відносної давності виконання документа.
Тому для з'ясування цих обставин, що мають значення для справи і потребують спеціальних знань у сфері іншій, ніж право, а також для всебічності, повноти й об'єктивності з'ясування обставин справи суд вважає за необхідним призначити у цій справі за клопотанням відповідача-1 технічну експертизу документа, на вирішення якої поставити питання, у межах запропонованих відповідачем-1, стосовно документа під назвою «Додаток №14 до передавального акта (розподільчого балансу) від 18 травня 2016 року - Інвентарна книга основних засобів на 18 травня 2016 року», надалі - Документ, а саме:
- Чи відповідає час виготовлення Документа даті, вказаній на даному документі?
- Чи містить Документ ознаки штучного зістарювання?
- Чи виготовлено Документ шляхом монтажу за допомогою комп'ютерної або копіювально-розмножувальної техніки?
- Чи замінювались у Документі аркуші?
- Яким способом та у якій послідовності у Документі наносились частини тексту, а саме: заголовок «Додаток №14 до передавального акту (розподільчого балансу) від 18 травня 2016 року»; таблиця з переліком майна; підписи?
З метою проведення вказаної експертизи суд цією ухвалою відповідно до ст.102 Господарського процесуального кодексу України зобов'язує позивача надати оригінал вказаного Документа.
Суд враховує, що оскільки для проведення будівельно-технічної експертизи, яку суд також призначив у цій справі і про яку зазначив вище, експертною установою визначено Київський науково-дослідний інститут судових експертиз (КНДІСЕ), то в інтересах процесуальної економії суд проведення у цій справі технічної експертизи документа також доручає вказаній експертній установі.
При вирішенні питання розподілу витрат на проведення судових експертиз суд враховує, що будівельно-технічна експертиза у цій справі призначається з ініціативи суду, тому витрати на проведення вказаної експертизи суд на цьому етапі покладає в рівних частинах на ТОВ «Білоцерківбуд-монтаж» (яке у цьому спорі стверджує, що трансформаторна підстанція є рухомим майном) та на ТОВ «КУМИР+» (яке у цьому спорі стверджує, що трансформаторна підстанція є нерухомим майном).
Оскільки технічна експертиза документа у цій справі призначається з ініціативи відповідача-1, то витрати на її проведення суд на цьому етапі покладає повністю на самого відповідача-1 (ТОВ «КУМИР+»).
Щодо запропонованих позивачем питань для проведення експертиз суд, по-перше, зауважує, що позиція позивача є певним чином суперечливою в питанні експертиз, оскільки позивач одночасно: і 1) заперечує проти проведення судових експертиз, і 2) пропонує свої нові питання, які виходять за межі предмета дослідження та ключових питань будівельно-технічної експертизи та технічної експертизи документа у цій справі, і 3) просить при цьому витрати на проведення судових експертиз з питань, які запропоновані позивачем, покласти на відповідача-1.
По-друге, суд враховує, що запропоновані позивачем питання щодо порядку виконання підписів (чи виконані підписи однією особою) на передавальному акті (розподільчому балансі) від18.05.2016 та Додатку №14 до вказаного акта (питання позивача від №1 по №9 включно) відносяться до почеркознавчої експертизи, а не будівельно-технічної експертизи чи технічної експертизи документа, тобто виходять за межі експертиз, які призначаються судом у цій справі для з'ясування ключових питань. При цьому позивачем не обґрунтовано та не вбачається, щоб ці запропоновані позивачем конкретні питання мали значення для правильного вирішення справи, адже сам порядок виконання підписів на передавальному акті (розподільчому балансі) від 18.05.2016 та Додатку №14 протилежна сторона - відповідач-1 не ставить під сумнів, однак відповідач-1 ставить під сумнів саме давність виготовлення Додатку №14. Тому суд відхиляє ці запропоновані позивачем питання як такі, що не мають суттєвого значення для правильного вирішення справи та виходять за межі тих видів експертиз, які призначаються судом у цій справі для з'ясування ключових питань (одна - з ініціативи суду, друга - за клопотанням відпровідача-1).
Щодо запропонованих позивачем питань №9 та №10 стосовно інвентаризаційних справ №190/2020 та №146/2021, то суд зауважує, що первинним, ключовим та безпосереднім об'єктом будівельно-технічної експертизи, яка призначається з ініціативи суду, з метою визначення її належності до майна рухомого або нерухомого є сама спірна трансформаторна підстанція. В той час як реєстраційні, інвентаризаційні та інші документи, в яких може бути зафіксована така спірна трансформаторна підстанція, можуть бути другорядними об'єктами такого дослідження. При цьому судом вже поставлені на експертизу ключові питання стосовно безпосередньо самої спірної трансформаторної підстанції. За таких умов запропоновані позивачем питання стосовно інвентаризаційних справ №190/2020 та №146/2021 як об'єктів дослідження є другорядними та не впливають на ключові питання, які поставлені на експертизу стосовно безпосередньо самої спірної трансформаторної підстанція. Тому суд на підставі передбаченого статтею 15 Господарського процесуального кодексу України принципу пропорційності не вбачає підстав ставити перед експертами додаткові питання №9 та №10, які запропоновані відповідачем-1 та стосуються інвентаризаційних справ, а не самої трансформаторної підстанції як об'єкта дослідження.
Відповідно до частини 1 ст.228 Господарського процесуального кодексу України суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадку призначення судом експертизи.
Враховуючи викладене, у зв'язку з призначенням у справі №911/356/24 судової будівельно-технічної експертизи та судово-технічної експертизи документа провадження підлягає зупиненню на час проведення цих експертиз Київським науково-дослідним інститутом судових експертиз та повернення матеріалів справи до Господарського суду Київської області.
Керуючись ст.ст. 2, 11, 13, 15, 42, 69, 99, 100, 102, 103, 228, 234-235 Господарського процесуального кодексу України, суд
ухвалив:
1. Призначити у справі №911/356/24 судову будівельно-технічну експертизу та судово-технічну експертизу документа, проведення яких доручити Київському науково-дослідному інституту судових експертиз (03057, м. Київ, вул. Сім'ї Бродських, 6) із залученням судових експертів з належною кваліфікацією для вирішення наступних питань, що ставляться судом.
2. На вирішення судової будівельно-технічної експертизи поставити такі питання стосовно трансформаторної підстанції ПС 110/6 кВ(БШК), рік побудови - 1967 рік (за даними позивача) або 1968 рік (за даними відповідача-1), яка розташована на земельній ділянці з кадастровим номером 3220489500:02:026:0657 за адресою: міста Біла Церква, вул. Івана Кожедуба, будинок №359 (за даними позивача) або №361Б (за даними відповідача-1), надалі - Трансформаторна підстанція:
2.1. Чи була ця Трансформаторна підстанція за своїми фізичними властивостями станом на травень 2016 року нерухомим майном? Чи є ця Трансформаторна підстанція за своїми фізичними властивостями станом на момент проведення експертизи нерухомим майном?
2.2. Чи пов'язана ця Трансформаторна підстанція із землею (фундаментом або іншою стаціонарною конструкцією) нерозривно?
2.3. Чи може бути ця Трансформаторна підстанція переміщена без втрати функціонального призначення або значного збитку?
2.4. Чи відносилася ця Трансформаторна підстанція станом на травень 2016 року до об'єктів капітального будівництва? Чи відноситься ця Трансформаторна підстанція станом на момент проведення експертизи до об'єктів капітального будівництва?
3. На вирішення судово-технічної експертизи документа поставити такі питання стосовно документа під назвою «Додаток №14 до передавального акта (розподільчого балансу) від 18 травня 2016 року - Інвентарна книга основних засобів на 18 травня 2016 року», надалі - Документ:
3.1. Чи відповідає час виготовлення Документа даті, вказаній на даному документі?
3.2. Чи містить Документ ознаки штучного зістарювання?
3.3. Чи виготовлено Документ шляхом монтажу за допомогою комп'ютерної або копіювально-розмножувальної техніки?
3.4. Чи замінювались у Документі аркуші?
3.5. Яким способом та у якій послідовності у Документі наносились частини тексту, а саме: заголовок «Додаток №14 до передавального акту (розподільчого балансу) від 18 травня 2016 року»; таблиця з переліком майна; підписи?
4. Відповідно до ст.4 Закону України «Про судову експертизу» попередити експертів про кримінальну відповідальність, передбачену ст. ст.384,385 Кримінального кодексу України та надіслати їм копію цієї ухвали.
5. Зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю «Білоцерківбуд-монтаж» (09108, Київська обл., м. Біла Церква, вул. Молодіжна, 25, код ЄДРПОУ 40516408) та Товариство з обмеженою відповідальністю «КУМИР+» (09108, Київська обл., м. Біла Церква, вул. Кожедуба Івана, 361 Б, код ЄДРПОУ 44418098) оплатити вартість витрат по проведенню судової будівельно-технічної експертизи в рівних частинах (порівну).
6. Зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю «КУМИР+» (09108, Київська обл., м. Біла Церква, вул. Кожедуба Івана, 361 Б, код ЄДРПОУ 44418098) оплатити вартість витрат по проведенню судово-технічної експертизи документа в повному обсязі.
7. Зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю «Білоцерківбуд-монтаж» (09108, Київська обл., м. Біла Церква, вул. Молодіжна, 25, код ЄДРПОУ 40516408) протягом 3-х (трьох) робочих днів з дня проголошення цієї ухвали подати Господарському суду Київської області в матеріали справи №911/356/24 оригінал документа під назвою «Додаток №14 до передавального акта (розподільчого балансу) від 18 травня 2016 року - Інвентарна книга основних засобів на 18 травня 2016 року».
8. Зобов'язати сторін своєчасно надавати на вимогу експертів всі необхідні для проведення експертиз документи, а також забезпечувати та всіляко сприяти проведенню експертиз експертною установою та експертами.
9. Попередити сторін про майнову відповідальність, передбачену ст.135 Господарського процесуального кодексу України, зокрема, за ухилення від вчинення дій, обов'язок вчинення яких покладено господарським судом на учасника судового процесу.
10. Зупинити провадження у справі №911/356/24 на час проведення судової будівельно-технічної експертизи та судово-технічної експертизи документа.
11. Ухвалу суду разом з матеріалами справи №911/356/24 направити до експертної установи.
12. По закінченню судових експертиз висновки експертів разом з матеріалами справи №911/356/24, а також відомостями щодо витрат, пов'язаних з проведенням судових експертиз, подати Господарському суду Київської області.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її складення до Північного апеляційного господарського суду в порядку, передбаченомуст.257 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст ухвали складено та підписано 16.03.2026.
Суддя О.О. Третьякова