ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
16.03.2026Справа № 910/1539/21 (910/16041/25)
За позовом Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київтеплоенерго" (01001, м. Київ, пл.І.Франка,5, ідентифікаційний номер 40538421)
до Товариства з обмеженою відповідальністю "3В Ріелті" (01034, м. Київ, вул. Золотоворітська,6, ідентифікаційний код 41449165)
про стягнення 556 096,12грн.
в межах справи №910/1539/21
За заявою Приватного акціонерного товариства "Росава"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "3В Ріелті" (ідентифікаційний код 41449165)
про банкрутство
Суддя Мандичев Д.В.
Представники учасників: не викликались.
У провадженні Господарського суду м. Києва знаходиться справа №910/1539/21 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "3В Ріелті".
23.12.2025 до Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київтеплоенерго" до Товариства з обмеженою відповідальністю "3В Ріелті" про стягнення 556 096,12грн.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.12.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Розгляд справи вирішено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін (без проведення судового засідання).
05.01.2026 до суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву.
13.01.2026 від позивача до суду надійшла відповідь на відзив.
Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.
Приписами статті 248 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -
Відповідно до інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно відповідач з 29.07.2020 є власником нежитлових приміщень №1-19 (група приміщень №1) загальною площею 187.7 м2 за адресою: м. Київ, вул. Саксаганського, 38.
Як слідує з акту № 04512 від 19.11.2025, нежитлові приміщення за адресою: м. Київ, вул. Саксаганського, 38, приєднані до внутрішньо-будинкової системи теплопостачання (індивідуального теплового пункту) житлового будинку за адресою: м. Київ, вул. Саксаганського, 40.
Із 01.05.2018 КП «Київтеплоенерго» здійснює постачання теплової енергії споживачам у місті Києві на підставі ліцензії на право провадження господарської діяльності з виробництва та постачання теплової енергії, яка видана згідно з розпорядженням Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 10.04.2018 №591.
Відтак, позивач у період з 16.10.2020 по 12.04.2021 постачав теплову енергію на потреби опалення до нежитлових приміщень відповідача за адресою: м. Київ, вул. Саксаганського, 38, на підтвердження чого до матеріалів справи надано копії корінців нарядів на включення та відключення вказаного будинку в період опалювального сезону.
01.12.2023 позивачем проведено коригування нарахувань за теплову енергію (добір за попередній період) за період 16.10.2020-12.04.2021 у розмірі 43 916,26 грн. у зв'язку з виявленням факту перебування у власності відповідача нежитлових приміщень, які були підключені до мереж теплопостачання у період опалювального сезону 2020-2021 та до яких постачалась теплова енергія, однак нарахування за які не проводилося у зв'язку з відсутністю інформації про споживача.
Отже, позивачем здійснено нарахування в розмірі 43 916,26 грн. за теплову енергію по особовому рахунку № 7533241-0401, який відкритий в червні 2023 року з початком дії - 29.07.2020, що підтверджується довідкою про нарахування за теплову енергію, обліковою карткою, рахунком-фактурою, актом приймання-передавання товарної продукції та актом звіряння розрахунків за теплову енергію.
30.09.2021 на офіційному веб-сайті Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» https://kte.kmda.gov.ua/i опубліковано текст Договору про надання послуги з постачання теплової енергії за формою, встановленими Правилами затвердженими постановою КМУ від 21.08.2019 року №830, з урахуванням змін, внесених КМУ від 08.09.2021 року №1022.
Відповідно до пункту 1 Договору про надання послуги з постачання теплової енергії цей договір є публічним договором приєднання, який встановлює порядок та умови надання послуги з постачання теплової енергії для потреб опалення або на індивідуальний тепловий пункт для потреб опалення та приготування гарячої води (далі - послуга) індивідуальному споживачу (далі - споживач). Цей договір укладається сторонами з урахуванням статей 633, 634, 641, 642 Цивільного кодексу України.
Даний договір є публічним договором приєднання, який набирає чинності через 30 днів з моменту розміщення на офіційному веб-сайті виконавця КП «Київтеплоенерго» https://kte.kmda.gov.ua/ (пункт 2 договору).
Згідно з пунктом 4 договору фактом приєднання споживача до умов договору (акцептування договору) є вчинення споживачем будь-яких дій, які свідчать про його бажання укласти договір, зокрема надання виконавцю підписаної заяви-приєднання (додаток), сплата рахунка за надану послуги, факт отримання послуги.
Пунктами 34, 38 договору передбачено, що споживач здійснює оплату за цим договором щомісяця не пізніше останнього дня місяця, що настає за розрахунковим періодом, що є граничним строком внесення плати за спожиту послугу. Споживач не звільняється від оплати послуги, отриманої ним до укладення цього договору.
Цей договір набирає чинності з моменту акцептування його споживачем, але не раніше ніж через 30 днів з моменту опублікування і діє протягом одного року з дати набрання чинності. Якщо за один місяць до закінчення строку дії цього договору жодна із сторін не повідомить письмово іншій стороні про відмову від договору, договір вважається продовженим на черговий однорічний строк (пункти 51, 52 договору).
На підтвердження надання послуг у період з 01.11.2021 по 31.10.2025 позивачем долучено до матеріалів справи копії корінців нарядів на включення та відключення індивідуального теплового пункту, що розташований в житловому будинку № 40 по вул. Саксаганського у м. Києві (до якого приєднаний будинок за адресою: м. Київ, вул. Саксаганського, 38).
Також, на підтвердження надання відповідачу послуги з постачання теплової енергії по особовому рахунку № НОМЕР_1 , який відкритий в червні 2023 року, позивачем надано розрахунок заборгованості за послуги з постачання теплової енергії, деталізовану інформацію про коригування нарахувань за послугу з постачання теплової енергії, акти надання послуг з постачання теплової енергії, рахунок на оплату послуг з постачання теплової енергії.
Оскільки відповідач оплату послуги з постачання теплової енергії по особовому рахунку № НОМЕР_1 не здійснював, за ним утворилася заборгованість за період 01.06.2023 - 31.10.2025 у розмірі 412 085,07 грн.
Крім того, за відповідачем обліковується заборгованість за плату за абонентське обслуговування для послуги з постачання теплової енергії за період із 01.11.2021 до 31.10.2025 у розмірі 1075,78 грн. та за плату за абонентське обслуговування послуги з постачання гарячої води у розмірі 861,92 грн., на підтвердження чого позивачем надано акти виконання робіт з плати за абонентське обслуговування послуги з постачання теплової енергії, акти виконання робіт з плати за абонентське обслуговування послуги з постачання гарячої води, рахунок на оплату за абонентське обслуговування послуги з постачання теплової енергії, рахунок на оплату за абонентське обслуговування послуги з постачання гарячої води.
У відзиві відповідач звернув увагу, що 22.04.2021 проведено електронні торги з продажу нежитлових приміщень з № 1 по № 19 (група приміщень №1), поверх-І, літ «А» загальною площею 187,7 кв.м. місцезнаходження м. Київ, вул. Саксаганського, буд. 38, переможець торгів є ТОВ «Таймкол». Таким чином, відповідач не є власником спірного приміщення, та не є споживачем послуг.
Відповідно до протоколу № 535584 проведених електронних торгів, які відбулися 22.04.2021 з продажу нежитлових приміщень з № 1 по № 19 (група приміщень №1), поверх-І, літ «А» загальною площею 187,7 кв.м. місцезнаходження м. Київ, вул. Саксаганського, буд. 38, переможець торгів ТОВ «Таймкол».
Оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про наступне.
Частиною 4 статті 319 ЦК України унормовано, що власність зобов'язує.
Згідно зі статтею 322 ЦК України власник зобов'язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.
За положеннями ч. 1, 2 ст. 182 ЦК України право власності та інші речові права на нерухомі речі, а також обтяження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації. Державна реєстрація прав на нерухомість є публічною, здійснюється відповідним органом, який зобов'язаний надавати інформацію про реєстрацію та зареєстровані права в порядку, встановленому законом.
Відповідно до п.п. 1 п. 1 ст. 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі - державна реєстрація прав) - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
Згідно з ч. 2 ст. 3 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» речові права на нерухоме майно, об'єкт незавершеного будівництва, майбутній об'єкт нерухомості та їх обтяження, що підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, виникають, змінюються та припиняються з моменту такої реєстрації.
Частиною 5 ст. 12 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» передбачено, що відомості про речові права, обтяження речових прав, внесені до Державного реєстру прав, вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою до моменту державної реєстрації припинення таких прав, обтяжень у порядку, передбаченому цим Законом.
У частині 4 ст. 334 ЦК України визначено, що права на нерухоме майно, які потребують державної реєстрації, виникають з моменту проведення такої реєстрації відповідно до закону.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 23 листопада 2021 року у справі № 359/3373/16-ц зазначено, що відомості державного реєстру прав на нерухомість презюмуються правильними, доки не доведено протилежне, тобто державна реєстрація права за певною особою не є безспірним підтвердженням наявності в цієї особи права, але створює спростовувану презумпцію права такої особи (постанови Великої Палати Верховного Суду від 02 липня 2019 року у справі № 48/340 (провадження № 12-14звг19, пункт 6.30), від 12 березня 2019 року у справі № 911/3594/17 (провадження № 12-234гс18, пункт 4.17), від 19 січня 2021 року у справі № 916/1415/19 (провадження № 12-80гс20, пункт 6.13)).
Як вбачається з протоколу №535584 проведення електронних торгів ДП «СЕТАМ» від 22.04.2021, переможцем торгів стало ТОВ «Таймкол», якого, зокрема, зобов'язано перерахувати грошові кошти за придбане майно та додаткову грошову винагороду організатору торгів у строк до 11.05.2021.
Натомість, до матеріалів справи доказів сплати ТОВ «Таймкол» грошових кошів за придбане нерухоме майно не надано.
Відповідно до пункту 13 розділу VI Порядку реалізації арештованого майна, затвердженим Наказом Міністерства юстиції України від 29.09.2016№ 2831/5 не пізніше наступного робочого дня після дня надходження на рахунок відділу державної виконавчої служби (приватного виконавця) коштів від реалізації лота на підставі протоколу про проведення аукціону, який надійшов на електронну адресу, виконавець складає акт про проведений аукціон за фіксованою ціною. Державний виконавець затверджує акт про проведений аукціон за фіксованою ціною у начальника відділу, якому він безпосередньо підпорядкований. Приватний виконавець самостійно затверджує акт про проведений аукціон шляхом його підписання та скріплення печаткою приватного виконавця.
Судом прийнято до уваги, що відповідач є боржником у виконавчому провадженні, в межах якого проведено електронні торги з продажу нежитлових приміщень з № 1 по 19 (група приміщень №1, літ «А»), загальною площею 187,7 м2.
Натомість, відповідних доказів щодо виконання ТОВ «Таймкол», як переможцем, умов електронного аукціону зі внесення оплати за придбане нерухоме майно, затвердження акту про проведений електронний аукціон до матеріалів справи не надано.
У постанові Верховного Суду від 08.09.2021 у справі № 644/7232/17 викладено правову позицію про те, що переможець торгів який не звернувся до нотаріуса та не отримав свідоцтво права власності на це майно, вважається таким, що не набув таке право власності.
Суд наголошує, що відповідно до інформаційної довідки № 335020929 від 08.06.2023 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкту нерухомого майна, нежитлові приміщення за адресою: м. Київ, вул. Саксаганського, 38 (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 1377675780000, тип об'єкта: нежитлові приміщення з № 1 по 19 (група приміщень №1, літ «А»), загальною площею 187,7 м2, належать на праві власності відповідачу.
За наведених обставин, суд дійшов обґрунтованого висновку про відсутність належних доказів на підтвердження належності спірних приміщень на праві власності іншій особі, а не відповідачу.
Частинами 1 та 2 статті 509 ЦК України встановлено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Пунктом 1 частини 2 статті 11 ЦК України передбачено, що однією з підстав виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.
Договір є обов'язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).
Статтею 526 ЦК України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до частини 1 статті 275 Господарського кодексу України (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) за договором енергопостачання підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.
Згідно зі статтею 714 ЦК України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання. До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін.
Відповідно до частини першої ст. 633 ЦК України, публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов'язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв'язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо).
Договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору (частина перша ст. 634 ЦК України).
Згідно з частиною першою ст. 640 ЦК України договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції.
Частиною першою ст. 641 ЦК України передбачено, що пропозицію укласти договір (оферту) може зробити кожна із сторін майбутнього договору. Пропозиція укласти договір має містити істотні умови договору і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов'язаною у разі її прийняття. Пропозицією укласти договір є, зокрема, документи (інформація), розміщені у відкритому доступі в мережі Інтернет, які містять істотні умови договору і пропозицію укласти договір на зазначених умовах з кожним, хто звернеться, незалежно від наявності в таких документах (інформації) електронного підпису. У матеріалах справи відсутні заперечення відповідача щодо умов на постачання теплової енергії чи щодо не отримання житлово-комунальних послуг за вказаним договором.
Споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором. Споживач не звільняється від оплати житлово-комунальних послуг, отриманих ним до укладення відповідного договору (частина 1 статті 9 Закону України " Про житлово-комунальні послуги " у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).
Споживач повинен щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію (частина 6 статті 19 Закону України "Про теплопостачання" у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).
Відсутність договору на надання житлово-комунальних послуг не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг у повному обсязі. Дана правова позиція викладена в постановах від 21.08.2019 у справі № 922/4239/16, від 25.09.2019 у справі № 522/401/15-ц, від 10.12.2018 у справі № 638/11034/15-ц тощо.
Матеріалами справи підтверджується, що відповідач не здійснив оплату теплової енергії за період 16.10.2020-12.04.2021 у розмірі 43 916,26 грн. по особовому рахунку № 7533241-0401, який відкритий в червні 2023 року з початком дії - 29.07.2020, а також за період 01.06.2023 - 31.10.2025 у розмірі 412 085,07 грн. по особовому рахунку № НОМЕР_1 .
Відповідно до статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений за договором або законом.
За арифметичним перерахунком суду, з відповідача підлягають стягненню нараховані за період з 01.12.2023 по 31.10.2025 на суму боргу 43 916,26 грн. інфляційні втрати в розмірі 7 421,85 грн. та 2 418,40 грн. 3% річних; нараховані за період з 01.11.2021-31.10.2025 на суму боргу 412 085,07 грн. інфляційні втрати в розмірі 59 871,85 грн., 3% річних у розмірі 26 420,31 грн., пеня в розмірі 2 024,68 грн.
Пунктом 11 частини першої ст.1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» встановлено плату за абонентське обслуговування, яка нараховується при наданні комунальних послуг. Плата за абонентське обслуговування - це платіж, який споживач сплачує виконавцю за індивідуальним договором про надання комунальних послуг у багатоквартирному будинку для відшкодування витрат, пов'язаних з укладенням договору, здійснення розподілу обсягу спожитих послуг між споживачами, нарахуванням та стягненням плати за спожиті послуги, обслуговуванням та заміною вузлів комерційного обліку води (у разі їх наявності у будівлі споживача), а також за виконання інших функцій, пов'язаних з обслуговуванням виконавцем абонента за індивідуальним договором (крім обслуговування та поточного ремонту внутрішньобудинкових систем теплопостачання та постачання гарячої води).
Відповідно до частини п'ятої ст. 13 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», плата виконавцю комунальної послуги за індивідуальним договором про надання комунальної послуги, що є публічним договором приєднання, складається з: плати за послугу, що розраховується виходячи з розміру затверджених цін/тарифів на відповідну комунальну послугу та обсягу спожитих комунальних послуг, визначеного відповідно до законодавства; лати за абонентське обслуговування, яка не може перевищувати граничний розмір, визначений Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до частини 1 статті 17 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» (у редакції Закону № 1060-IX від 03.12.2020) комерційний облік комунальних послуг з постачання теплової енергії, гарячої води, централізованого водопостачання здійснюється вузлами обліку відповідних комунальних послуг, що забезпечують загальний облік їх споживання в будівлі, її частині (під'їзді), обладнаній окремим інженерним вводом, згідно з показаннями його (їх) засобів вимірювальної техніки. Розподіл обсягів спожитих у будівлі послуг з постачання теплової енергії, гарячої та холодної води між споживачами здійснюється відповідно до законодавства. Витрати, пов'язані з обслуговуванням та заміною вузлів комерційного обліку води та теплової енергії, відшкодовуються: шляхом сплати споживачами комунальних послуг виконавцю комунальної послуги плати за абонентське обслуговування, яка не може перевищувати граничний розмір, визначений Кабінетом Міністрів України, - у разі укладення індивідуальних договорів або індивідуальних договорів з обслуговуванням внутрішньобудинкових систем; за рахунок співвласників багатоквартирного будинку - у разі укладення колективного договору про надання комунальних послуг, договорів про надання комунальних послуг з колективним споживачем або у разі прийняття співвласниками відповідного рішення про обслуговування та заміну вузлів комерційного обліку. Порядок та умови обслуговування та заміни вузла комерційного обліку визначаються правилами і типовими договорами про надання відповідних комунальних послуг.
Судом установлено, що заборгованість відповідача за абонентське обслуговування для послуги з постачання теплової енергії за період із 01.11.2021 до 31.10.2025 становить 1075,78 грн., та за плату за абонентське обслуговування послуги з постачання гарячої води складає 861,92 грн.
Статтею 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Відповідно до частини 1 статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
За приписами частини 1 статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Відповідно до частини 1 статті 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
На підставі статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Судові витрати позивача по сплаті судового збору відповідно до положень статті 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.
Керуючись ст.ст. 74, 76-79, 86, 123, 129, 232-233, 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. Позовні вимоги задовольнити повністю.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "3В Ріелті" (01034, м. Київ, вул. Золотоворітська,6, ідентифікаційний код 41449165) на користь Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київтеплоенерго" (01001, м. Київ, пл.І.Франка,5, ідентифікаційний номер 40538421) 456 001 (чотириста п'ятдесят шість тисяч одну) грн. 33 коп. основного боргу, 67 293 (шістдесят сім тисяч двісті дев'яносто три) грн. 70 коп. інфляційних втрат, 28 838 (двадцять вісім тисяч вісімсот тридцять вісім) грн. 71 коп. 3% річних, 2 024 (дві тисячі двадцять чотири) грн. 68 коп. пені, 8 341 (вісім тисяч триста сорок одну) грн. 44 коп. витрат по сплаті судового збору.
3. Видати наказ.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення суду або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складено 16.03.2026
Суддя Д.В. Мандичев