ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
16.03.2026Справа № 910/2446/26
Суддя Мудрий С.М., розглянувши заяву Комунального підприємства "Бессарабський ринок" про видачу судового наказу про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "СОЛ ЕНД САМ" заборгованості за Договором №229 про відшкодування комунальних витрат та витрат підприємства-балансоутримувача КП "Бессарабський ринок" на утримання орендованого майна та інших платежів від 12.06.2018 у розмірі 111 614, 63 грн.
У березні 2026 Комунальне підприємство "Бессарабський ринок" звернулося до Господарського суду міста Києва із заявою про видачу судового наказу про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "СОЛ ЕНД САМ" заборгованості за Договором №229 про відшкодування комунальних витрат та витрат підприємства-балансоутримувача КП "Бессарабський ринок" на утримання орендованого майна та інших платежів від 12.06.2018 у розмірі 111 614, 63 грн.
Розглянувши подану заяву про видачу судового наказу та додані до неї документи, суд дійшов висновку про відмову у видачі судового наказу, з огляду на наступне.
Відповідно до ч. 1 статті 147 Господарського процесуального кодексу України (далі -ГПК України) судовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, передбачених статтею 148 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 1, 2, 3 ст. 150 ГПК України заява про видачу судового наказу подається до суду у письмовій формі та підписується заявником.
У заяві повинно бути зазначено:
1) найменування суду, до якого подається заява;
2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) заявника і боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України заявника та боржника, реєстраційний номер облікової картки платника податків заявника та боржника (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта заявника та боржника (для фізичних осіб - громадян України), вказівку на статус фізичної особи - підприємця (для фізичних осіб - підприємців), а також інші дані, якщо вони відомі заявнику, які ідентифікують боржника, відомості про наявність або відсутність у заявника електронного кабінету;
3) ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) представника заявника, якщо заява подається представником, його місце проживання;
4) вимоги заявника і обставини, на яких вони ґрунтуються;
5) перелік доказів, якими заявник обґрунтовує обставини, на яких ґрунтуються його вимоги.
До заяви про видачу судового наказу додаються:
1) документ, що підтверджує сплату судового збору;
2) документ, що підтверджує повноваження представника, - якщо заява підписана представником заявника;
3) копія договору, укладеного в письмовій (в тому числі електронній) формі, за яким пред'явлено вимоги про стягнення грошової заборгованості;
4) інші документи або їх копії, що підтверджують обставини, якими заявник обґрунтовує свої вимоги.
Судом встановлено, що заявником не дотримано вимог п. 4 ч. 2 ст. 150 ГПК України з огляду на таке.
У вступній та прохальній частині заяви про видачу судового наказу заявником зазначено "ціну позову" та вимогу про стягнення з відповідача заборгованості у сумі 111614,63 грн, тоді як мотивувальній частині заяви про видачу судового наказу заявник вказує, що "станом на день подання заяви, у боржника наявна заборгованість за Договором № 229 за серпень 2025 року в сумі 21 016, 75 грн, за жовтень 2025 в сумі 21 173,00 грн, за листопад 2025 в сумі 21 173, 00 грн, за грудень 2025 в сумі 21 173, 00 грн, за січень 2026 в сумі 21 173, 00 грн, за надане фактично спожите водопостачання за серпень 2025 року в сумі 656, 21 грн, за вересень 2025 в сумі 843, 70 грн, за жовтень 2025 в сумі 1218,67 грн, за листопад 2025 року в сумі 1 076, 06 грн, за грудень 2025 в сумі 187, 49 грн, за січень 2026 в сумі 1 921, 75 грн, що разом становить 111 614 (сто одинадцять тисяч шістсот чотирнадцять грн) 63 коп." проте з урахуванням вказаних заявником сум загальний розмір заборгованості становить 111 612,63 грн.
За таких обставин заява про видачу судового наказу подана без додержання вимог п. 4 ч. 2 ст. 150 Господарського процесуального кодексу України щодо зазначення вимоги заявника і обставин, на яких вони ґрунтуються, оскільки розрахунок заборгованості, наведений у мотивувальній частині заяви, не відповідає сумі грошових вимог, зазначеній у вступній та прохальній частинах заяви.
Також судом встановлено, що заявником не дотримано вимог п. 4 ч. 2 ст. 150 Господарського процесуального кодексу України з огляду на таке.
В обґрунтування своїх вимог заявник зазначає: "відповідно до Договору № 229 за користування об'єктом оренди орендар сплачує щомісячно підприємству: 1.1.1. комунальні витрати на утримання нежитлового приміщення, розрахунок яких здійснюється пропорційно займаної площі та становить 463,13 грн з урахуванням ПДВ згідно з додатком №1, що є невід'ємною частиною цього Договору. 1.1.2. витрати підприємства-балансоутримувача КП «Бессарабський ринок» на утримання орендованого майна та інших платежів, розрахунок яких здійснюється пропорційно займаної площі та становить 14 390, 53 грн. з урахуванням ПДВ згідно з додатком № 2, що є невід'ємною частиною цього Договору. 1.1.3. відшкодування за фактично спожиту електричну енергію згідно показників лічильника з урахуванням коефіцієнту втрат в мережах та КЗ трансформатора на підставі акту. 1.1.4. відшкодування за фактично спожите водопостачання та водовідведення згідно показників лічильника на підставі акту."
Також заявник вказує: "Додатковою угодою № 4 від 03.12.2020 сторони дійшли згоди внести в п.п. 1.1.1 та п.п. 1.1.2. п. 1 розділу 1 Договору зміни, та викласти їх в наступній редакції: "1.1.1. комунальні витрати на утримання нежитлового приміщення, розрахунок яких здійснюється пропорційно займаної площі та становить 1 570, 61 грн з урахуванням ПДВ згідно з додатком №1, що є невід'ємною частиною цього Договору; 1.1.2. витрати підприємства-балансоутримувача КП «Бессарабський ринок» на утримання орендованого майна та інших платежів, розрахунок яких здійснюється пропорційно займаної площі та становить 19 602, 40 грн. з урахуванням ПДВ згідно з додатком № 2, що є невід'ємною частиною цього Договору."
Проте до заяви про видачу судового наказу заявником не додано актів передбачених підпунктами 1.1.3 та 1.1.4 Договору № № 229 та Додаткової угоди № 4 від 03.12.2020 з додатками до цієї додаткової угоди.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 152 ГПК України суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо заяву подано з порушеннями вимог статті 150 цього Кодексу.
За приписами ч. 2 ст. 154 ГПК України за результатами розгляду заяви про видачу судового наказу суд видає судовий наказ або постановляє ухвалу про відмову у видачі судового наказу.
Відповідно до ч. 2 ст. 152 ГПК України про відмову у видачі судового наказу суддя постановляє ухвалу не пізніше десяти днів з дня надходження до суду заяви про видачу судового наказу.
За таких обставин, суд дійшов висновку про наявність підстав для відмови у видачі Комунальному підприємству "Бессарабський ринок" судового наказу про стягнення заборгованості, оскільки таку заяву подано з порушенням вимог ст. 150 ГПК України.
Відповідно до ч. 1 ст. 153 ГПК України відмова у видачі судового наказу з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 2-1, 8, 9 частини першої статті 152 цього Кодексу, не є перешкодою для повторного звернення з такою самою заявою в порядку, встановленому цим розділом, після усунення її недоліків.
Керуючись викладеним та ст.ст. 152, 154, 234 ГПК України, суд
Відмовити Комунальному підприємству "Бессарабський ринок" у видачі судового наказу про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "СОЛ ЕНД САМ" заборгованості за Договором №229 про відшкодування комунальних витрат та витрат підприємства-балансоутримувача КП "Бессарабський ринок" на утримання орендованого майна та інших платежів від 12.06.2018 у розмірі 111 614, 63 грн.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена в порядку та строки встановлені ст.ст. 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.
Суддя Сергій МУДРИЙ