ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
09.03.2026справа №910/8966/25
Господарський суд міста Києва у складі судді Марченко О.В., за участю секретаря судового засідання Роздобудько В.В., розглянув у відкритому судовому засіданні
справу № 910/8966/25
за позовом керівника Подільської окружної прокуратури міста Києва Кутового Дмитра Вікторовича (вул. Костянтинівська, буд. 19 б, м. Київ, 04071; ідентифікаційний код 02910019) в інтересах держави в особі Київської міської ради (вул. Хрещатик, буд. 36, м. Київ, 01044; ідентифікаційний код 22883141)
до Товариства з обмеженою відповідальністю «Гидротехнобур» (вул. Дяченка, буд. 20-Б, м. Київ, 02088; ідентифікаційний код 33937044),
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - Спеціалізоване водогосподарське комунальне підприємство виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) «Київводфонд» (вул. Дмитрівська, буд. 16 Б, м. Київ, 04080; ідентифікаційний код 37292855),
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю «Інженербудпроект» (вул. Інститутська, буд. 16, оф. 1/36, м. Київ, 01021; ідентифікаційний код 36259541),
про стягнення 345 951,03 грн збитків та 69 190,21 грн штрафних санкцій,
за участю представників:
прокуратури - Павліченко В.О. (посвідчення від 01.03.2023 №074107);
позивача - не з'явився;
відповідача - Логойди Я.В. (ордер від 13.01.2025 серія АІ №1790776);
третьої особи-1 - Кудряшова О.Ю. (ордер від 10.02.2025 серія АА №1089873);
третьої особи-2 - не з'явився.
1. Стислий виклад позовних вимог
Керівник Подільської окружної прокуратури міста Києва Кутовий Дмитро Вікторович (далі - Прокуратура) в інтересах держави в особі Київської міської ради (далі - КМР) звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Гидротехнобур» (далі - Товариство) 345 951,03 грн збитків та 69 190,21 грн штрафних санкцій, а всього 415 141,24 грн.
Позовні вимоги мотивовано тим, що:
- за результатом моніторингу інформації, опублікованої в електронній системі публічних купівель «Prozzoro», встановлено, що Спеціалізованим водогосподарським комунальним підприємством виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) «Київводфонд» (замовник; далі - Підприємство) 21.05.2020 на вебпорталі Уповноваженого органу з питань закупівель розміщено оголошення про проведення закупівлі №UA-2020-05-21-004626-c на проведення робіт «ДСТУ Б.Д.1.1-1:2013. Інше. Будівництво артезіанської свердловини малої продуктивності на вулиці Прирічній, 19 в Оболонському районі» з очікуваною вартістю закупівлі 4 239 405,20 грн;
- за результатами проведення закупівлі прийнято рішення про намір укладення договору про закупівлю з Товариством (генеральний підрядник);
- 27.08.2020 Підприємством і Товариством укладено договір №2-КБАС про закупівлю робіт за бюджетні кошти (далі - Договір) на будівництво артезіанської свердловини малої продуктивності на вул. Прирічній, 19 в Оболонському районі міста Києва, відповідно до якого генеральний підрядник за завданням замовника на свій ризик зобов'язується виконати роботи, передбачені Договором, а замовник зобов'язується прийняти виконані роботи та оплатити їх вартість згідно з умовами Договору;
- на виконання Договору підписані акти приймання виконаних будівельних робіт за формою КБ-2в та довідки про вартість виконаних будівельних робіт /та витрати/ за формою КБ-3, до яких внесені відомості щодо обсягів робіт та витрачених матеріалів, які не відповідають фактично виконаним обсягам таких робіт за договорами про закупівлю робіт за бюджетні кошти;
- в ході проведення досудового розслідування кримінального провадження від 24.04.2023 №42023102070000096 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною першою статті 366 та частиною третьою статті 191 Кримінального кодексу України, за вказаним фактом встановлено, що відповідно до висновку судової економічної експертизи від 31.10.2024 №31-1/10-2024 (далі - Висновок №31-1/10-2024), з урахуванням висновків за результатами проведення судових будівельно-технічної від 21.05.2024 №24-52/СЕС (далі - Висновок №24-52/СЕС) та товарознавчої експертиз від 24.10.2024 №10/10-0024 (далі - Висновок №10/10-0024) встановлено, що загальний розмір збитків внаслідок укладення та виконання Договору становить 345 951,03 грн без урахування ПДВ;
- тобто вказаними судовими експертизами встановлено, що фактичні обсяги виконаних робіт за Договором не відповідають даним, зазначеним у підписаних сторонами Договору актах виконаних робіт, а тому завищення обсягів робіт спричинило безпідставне перерахування відповідачу бюджетних коштів у сумі 345 951,03 грн;
- відповідач порушив господарське зобов'язання щодо виконання та передання робіт у відповідному обсязі та належної якості, визначених, зокрема у проектно-кошторисній документації, а також завищив вартість робіт, внаслідок чого повинен повернути незаконно отриманні бюджетні кошти та відповідно до пункту 10 Договору сплатити штрафні санкції у сумі 69 190,21 грн.
2. Стислий виклад заперечень відповідача
Товариство 11.08.2025 подало суду відзив на позовну заяву, в якому вказало таке:
- відповідачем умови Договору було виконано та збудовано артезіанську свердловину малої продуктивності на вул. Прирічній, 19, в Оболонському районі, м. Києва, в строк, зазначений в Договорі, що підтверджується підписаними замовником та генеральним підрядником актами приймання виконаних будівельних робіт №1/2-КБАС і №2/2-КБАС за листопад 2020 року, актами приймання виконаних будівельних робіт №3/2- КБАС, №4/2-КБАС і №5/2-КБАС за грудень 2020 року;
- протягом всього терміну виконання робіт замовником реалізовувалось право на технічний нагляд за виконанням робіт шляхом здійснення контролю за дотриманням якості та обсягів виконання робіт, відповідності вимогам проектної документації, державних стандартів, будівельних норм і правил; при цьому, за фактом завершення Товариством виконання робіт за Договором жодних зауважень, застережень та претензій від позивача до відповідача з приводу виконання умов Договору та за результатом здійснення замовником технічного нагляду, не було, а тому відповідачем роботи виконано в повному обсязі, що підтверджується актами виконаних робіт;
- Службою технічного нагляду за результатами здійснення технічного нагляду жодних недоліків щодо виконання Товариством робіт, зокрема, й в частині обсягу таких робіт, виявлено не було, у зв'язку з чим відповідний акт (припис) також не складався; відповідальна за здійснення технічного нагляду особа до відповідальності не притягувалася;
- у жодному з перелічених висновків експертів, на які посилається позивач, зазначення того, що вони підготовлені саме для подання до суду відсутнє, чим порушено положення частини першої статті 101 ГПК України, а відтак існують підстави для застосування до таких доказів положень частини другої статті 77 ГПК України, відповідно до якої докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються;
- Висновок № 31-1/10-2024 ґрунтувався, серед іншого, на Висновку №24-52/СЕС та Висновку №10/10-0024, що уже за своєю суттю суперечить приписам частини третьої статті 101 Кримінального процесуального кодексу України, відповідно до якої висновок повинен ґрунтуватися на відомостях, які експерт сприймав безпосередньо або вони стали йому відомі під час дослідження матеріалів, що були надані для проведення дослідження; вказаними діями позивач намагається підмінити поняття оцінки доказів судом оцінкою матеріалів даної справи;
- Висновку №24-52/СЕС та Висновку №31-1/10-2024 судом першої інстанції вже було надано оцінку в рамках іншої справи №910/16348/24 з подібними до даного спору предметом та підставами позову), також за позовом керівника Подільської окружної прокуратури міста Києва в інтересах держави в особі КМР до Товариства про стягнення 89 465,11 грн збитків та 17 893,00 грн штрафних санкцій;
- станом на дату подання вказаної позовної заяви відсутні відомості щодо того, чи надавалась Висновку №24-52/СЕС правова оцінка судом у межах кримінального провадження №42023102070000096; відомостей щодо наявності обвинувального вироку суду у вказаному кримінальному провадженні, який би набрав законної сили, матеріали справи не містять, а тому оцінка Висновкам №24-52/СЕС та №31-1/10-2024 має здійснюватися в сукупності з іншими доказами за правилами, встановленими статтями 86, 104 ГПК України;
- у діях відповідача як генерального підрядника відсутні будь-які порушення, які б свідчили про заподіяння ним шкоди замовнику та відповідно про наявність підстав для відшкодування збитків та штрафних санкцій, передбачених умовами Договору;
- акти приймання виконаних будівельних робіт, підсумкові відомості ресурсів були підписані без зауважень зі сторони замовника, і скріплені його печатками; замовник не скористався своїм правом на складання дефектного акту із зазначенням робіт, що мають недоліки та термінів їх усунення, при цьому маючи передбачену Договором можливість систематичного нагляду за ходом, якістю, вартістю та обсягами виконання робіт відповідачем; зважаючи на здійснення замовником та Службою технічного нагляду технічного нагляду за виконанням робіт, факт підписання актів, підсумкових відомостей ресурсів, дане вчергове підтверджує належне виконання Товариством умов Договору та спростовує доводи позивача та Висновок № 24-52/СЕС;
- позивачем вже подано до Подільського районного суду міста Києва цивільний позов з тих сам підстав та про той самий предмет в рамках кримінального провадження від 24.03.2023 №42023102070000096 (справа №758/2928/25), що свідчить про наявність підстав для застосування приписів пункту 3 частини першої статті 175 ГПК України щодо відмови у відкритті провадження у справі за вказаним позовом через наявність у провадженні цього чи іншого суду справи із спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав;
- відсутні підстави для ствердження про невиконання чи неналежне виконання КМР захисту інтересів держави, відтак не є доведеною необхідність у зверненні з такою позовною заявою до суду саме Прокуратурою.
3. Стислий виклад відповіді позивача на відзив відповідача
Прокуратура 14.08.2025 подала суду відповідь на відзив, в якій зазначила, що відзив Товариства є необґрунтованим та таким, що не містить заперечень з посиланням на відповідні докази та норми права щодо наведених Прокуратурою обставин та правових підстав позову.
4. Стислий виклад заперечень відповідача на відповідь на відзив
Товариством 19.08.2025 подало суду заперечення на відповідь на відзив, в яких вказало про те, що викладені у позовній заяві доводи Прокуратури об'єктивно суперечать дійсним обставинам справи, Прокуратурою не доведено факту порушення відповідачем своїх зобов'язань за Договором, що підтверджує відсутність складу правопорушення у діях Товариства, а тому позовні вимоги не підлягають задоволенню.
5. Стислий виклад пояснень третьої особи-1 щодо предмета спору
Підприємство 11.08.2025 подало суду письмові пояснення, в яких зазначило таке:
- Прокуратурою не доведено належними та допустимими доказами наявності у КМР, від імені якої вона виступає у даній справі, порушеного інтересу зацікавленої особи, який би давав підстави для стягнення збитків та штрафних санкцій за Договором;
- відповідно до статті 77 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) Висновок №24-52/СЕС та Висновок №31-1/10-2024, судом не можуть прийматися;
- належні та допустимі докази істотності недоліків, а також докази непридатності цих робіт для їх використання Прокуратурою не надано;
- Прокуратурою не доведено, в чому саме полягають понесені позивачем збитки внаслідок допущених відповідачем порушень договірних зобов'язань, на які посилається Прокуратура, враховуючи те, що заявлені нею до стягнення грошові кошті, які третя особа сплатила відповідачу на виконання умов Договору, не є збитками в розумінні статті 22 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), статей 224, 225 Господарського кодексу України, а є платою за виконану відповідачем роботу;
- протягом усього періоду виконання робіт контроль за дотриманням проектних рішень та вимог державних стандартів, будівельних норм і правил, а також контроль за якістю та обсягом робіт, виконаних Товариством здійснював Фізична особа - підприємець Турчин В.М. (служба технічного нагляду) на підставі укладеного з третьою особою договору від 21.07.2020 №2-ТНКБАС на здійснення функцій технічного нагляду;
- від служби технічного нагляду не надходили повідомлення про недоліки у роботі Товариства, всі роботи Товариства за Договору були прийняті службою технічного нагляду без зауважень, про що свідчить акти виконаних робіт (КБ-2В);
- є факт невідповідності позовних вимог щодо стягнення штрафу на користь КМР, оскільки умовами пункту 10.2 Договору передбачено стягнення штрафу на користь замовника, яким є третя особа;
- Прокуратурою не доведено того, що виконані відповідачем роботи з будівництва артезіанської свердловини малої продуктивності на вул. Прирічній, 19, якимось чином погіршили якість води (результати роботи), або допустив недоліки, які роблять бюветний комплекс непридатним для використання відповідно до договору або для звичайного використання результатів роботи такого характеру;
- бюветний комплекс з часу введення в експлуатацію по сьогодні забезпечує містян питною водою, санітарний стан питної води відповідає чинним Державним санітарним правилам і нормам, а тому Прокуратурою не доведено обставин необхідних для стягнення штрафу за Договором.
6. Процесуальні дії у справі
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.07.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі в порядку загального позовного провадження; підготовче засідання призначено на 25.08.2025; залучено до участі у справі Підприємство як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача.
Прокуратура 22.08.2025 подала суду письмові пояснення на заперечення Товариства, в яких вказало, що усі доводи, наведені відповідачем у запереченнях, є необґрунтованими, не підтверджуються належними доказами та не спростовують встановлених у справі обставин.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.09.2025 залучено до участі у справі Товариство з обмеженою відповідальністю «Інженербудпроект» (далі - ТОВ «Інженербудпроект») як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача; підготовче засідання відкладено на 03.11.2025; зобов'язано Прокуратуру у строк до двох тижнів надіслати ТОВ «Інженербудпроект» позовну заяву з доданими до неї документами, докази такого надіслання подати суду; запропоновано ТОВ «Інженербудпроект» у строк у п'ятнадцять днів з дня вручення даної ухвали подати суду письмові пояснення щодо позову з викладенням своїх аргументів і міркувань на підтримку або заперечення проти позову з доданням доказів, що підтверджують викладені обставини, та доказів надіслання письмових пояснень і доданих до них документів учасникам справи.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 03.11.2025 підготовче засідання відкладено на 22.12.2025; повторно запропоновано ТОВ «Інженербудпроект» у строк у п'ятнадцять днів з дня вручення даної ухвали подати суду письмові пояснення щодо позову з викладенням своїх аргументів і міркувань на підтримку або заперечення проти позову з доданням доказів, що підтверджують викладені обставини, та доказів надіслання письмових пояснень і доданих до них документів учасникам справи.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.12.2025 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 26.01.2026.
У зв'язку з технічним збоєм в роботі підсистеми «Система захищеного відеоконференцзв'язку з судом» (посилання в мережі інтернет - https://vkz.court.gov.ua/) судове засідання 26.01.2026 не відбулося.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.02.2026 відкладено розгляд справи по суті на 09.03.2026.
Представники позивача та третьої особи-2 у судове засідання 09.03.2026 не з'явилися, про причини неявки суд не повідомили.
Представниця Прокуратури у судовому засіданні 09.03.2026 оголосила вступне слово та підтримала позовні вимоги у повному обсязі.
Представник відповідача оголосив вступне слово та заперечив проти задоволення позовних вимог.
Представник третьої особи-1 надав пояснення щодо предмета спору.
Суд, заслухавши вступне слово представників учасників справи, з'ясувавши обставини, на які посилаються учасники справи, дослідив в порядку статей 209 і 210 ГПК України докази у справі.
Після закінчення з'ясування обставин справи та перевірки їх доказами суд перейшов до судових дебатів.
Представники учасників справи виступили з промовами (заключним словом), в яких посилалися на обставини і докази, досліджені у судовому засіданні.
У судовому засіданні 09.03.2026 було оголошено вступну та резолютивну частини рішення відповідно до статті 233 ГПК України.
Судом згідно з вимогами статей 222 і 223 ГПК України здійснювалося повне фіксування судового засідання технічними засобами та секретарем судового засідання велися протоколи судових засідань, які долучені до матеріалів справи.
ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДОМ
27.08.2020 Підприємством (замовник) і Товариством (генеральний підрядник) було укладено Договір, за умовами якого:
- за Договором генеральний підрядник за завданням замовника на свій ризик зобов'язується виконати роботи, передбачені Договором, а замовник зобов'язується прийняти виконані роботи та оплатити їх вартість відповідно до умов Договору (пункт 1.1 Договору);
- найменування робіт згідно з ДСТУ Б.Д.1.1.-1:2013. Інше. Будівництво артезіанської свердловини малої продуктивності на вулиці Прирічній, 19 в Оболонському районі (код за національним класифікатором України ДК 021:2015: 45220000-5. Інженерні та будівельні роботи) [далі - Об'єкт] (пункт 1.2 Договору);
- роботи за Договором виконуються відповідно до затвердженої кошторисної документації та згідно з розпорядженням виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 06.12.2017 №1571 «Про будівництво артезіанської свердловини малої продуктивності на вулиці Прирічній, 19 в Оболонському районі» (пункт 1.3 Договору);
- договірна ціна визначена виходячи з обсягів робіт на підставі Державних будівельних норм, ДСТУ та відповідно до бюджетних призначень на 2020 рік становить 3 959 485,74 грн, в тому числі ПДВ: 20% - 659 914,29 грн (пункт 2.1 Договору в редакції додаткової угоди від 24.12.2020 №2);
- договірна ціна робіт буріння свердловини, будівництва камери насосної станції, улаштування зовнішніх мереж та часткового монтажу технологічного обладнання визначена на підставі Державних будівельних норм, ДСТУ та відповідно до бюджетних призначень на 2020 рік становить 3 230 800 грн, в тому числі ПДВ 20% - 538 466,67 грн (пункт 2.1.1 Договору);
- договірна ціна робіт часткового монтажу технологічного обладнання, електромонтажних робіт та благоустрою території визначена на підставі Державних будівельних норм, ДСТУ та після виділення відповідних бюджетних призначень на 2021 рік становитиме 899 200 грн, в тому числі ПДВ 20% - 149 866,67 грн (пункт 2.1.2 Договору);
- розрахунки здійснюються в національній валюті України у безготівковій формі шляхом перерахування належних до сплати сум коштів на поточний рахунок генерального підрядника у межах отриманого бюджетного фінансування (пункт 3.1 Договору);
- розрахунки за виконані роботи з місцевого бюджету в сумі 3 959 485,74 грн з ПДВ здійснюються у 2020 році відповідно до рішення КМР від 12.12.2019 №456/8029 «Про бюджет міста Києва на 2020 рік» (із змінами і доповненнями, внесеними рішеннями КМР від 26.03.2020 №907/9077 і від 10.09.2020 №453/9532), та розпорядження виконавчого органу КМР (Київської міської державної адміністрації) від 01.10.2020 №1530 «Про внесення змін до розпорядження виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 28.12.2019 року № 2290 «Про деякі питання виконання Програми економічного і соціального розвитку м. Києва на 2018-2020 роки у 2020 році» (пункт 3.1.1 Договору в редакції додаткової угоди від 24.12.2020 №2);
- розрахунки за виконані роботи з місцевого бюджету в сумі 899 200 грн з ПДВ будуть здійснюватися після затвердження річних кошторисних призначень (пункт 3.1.2 Договору);
- джерело фінансування - бюджет м. Києва (пункт 3.2 Договору);
- строк виконання робіт, визначений Договором, такий: початок робіт - з дати укладення Договору, але не раніше реєстрації дозвільних документів на виконання будівельних робіт; закінчення робіт - до 24.12.2020 (пункт 4.1 Договору в редакції додаткової угоди від 24.11.2020 №1);
- датою закінчення робіт вважається дата їх прийняття замовником з підписанням відповідного акта (пункт 4.2 Договору);
- після закінчення робіт генеральний підрядник готує акти приймання виконаних будівельних робіт за формою КБ-2В і довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за формою КБ-3 в двох примірниках, узгоджує їх зі Службою технічного нагляду і передає для підписання замовнику; разом з актами генеральний підрядник надає на перевірку замовнику виконавчу документації на роботи (журнал робіт, акти прихованих робіт, виконавчі схеми, акти випробувань, паспорти та сертифікати на матеріали та обладнання) замовник має право не приймати документи від генерального підрядника у випадку їх неналежного оформлення; у такому випадку роботи за Договором є не виконаними, а строк оплати таким, що не настав (пункт 4.8 Договору);
- замовник протягом 5 робочих днів з дати отримання документів перевіряє їх та у випадку відсутності зауважень підписує акт приймання виконаних будівельних робіт за формою №КБ-2В та повертає генеральному підряднику (пункт 4.9 Договору);
- у випадку виявлення замовником недоліків у виконаних роботах замовник протягом 5 робочих днів повертає генеральному підряднику документи без підпису та складає дефектний акт із зазначенням робіт, що мають недоліки та термінів їх усунення; термін усунення недоліків робіт не може перевищувати 10 днів (пункт 4.10 Договору);
- генеральний підрядник зобов'язаний розглянути, підписати та повернути замовнику дефектний акт протягом 3-х днів з дати його отримання; у випадку неповернення підписаного дефектного акта або акта з мотивованими зауваженнями генеральним підрядником у вказані строки, дефектний акт є прийнятим та погодженим генеральним підрядником та підлягає виконанню (пункт 4.11 Договору);
- недоліки в роботі, що виникли з вини генерального підрядника, усуваються за рахунок та силами генерального підрядника; остаточне приймання виконаних робіт з урахуванням усунених недоліків здійснюється у порядку, передбаченому пунктом 4.8 Договору (пункт 4.12 Договору);
- у випадку, якщо недоліки не будуть усунені генеральним підрядником у терміни, зазначені в Договорі, замовник має право залучити сторонні організації до виконання робіт з усунення недоліків, або усунути такі недоліки самостійно; в такому випадку замовник зменшує суму оплати за Договором на суму вартості робіт з усунення недоліків (пункт 4.13 Договору);
- замовник має право відмовитися від приймання робіт та розірвати в односторонньому порядку Договір у випадку виявлення недоліків, які не можуть бути усунені взагалі або у строки, визначені Договором; в такому випадку генеральний підрядник відшкодовує замовнику всі збитки, заподіяні внаслідок неналежного виконання умов Договору і штрафні санкції та повертає суму отриманого авансу у строк, що не перевищує 3 днів з дня отримання відповідного повідомлення замовника (пункт 4.14 Договору);
- роботи, виконані генеральним підрядником, повинні відповідати умовам Договору, умовам проектно-кошторисної документації, державним будівельним нормам та іншим нормативним документам України або міжнародним стандартам (пункт 9.1 Договору);
- генеральний підрядник гарантує досягнення об'єктом показників, визначених у проектній документації, та можливість нормальної експлуатації об'єкта за цільовим призначенням протягом гарантійного строку; об'єкт повинен відповідати вимогам Договору протягом усього гарантійного строку, гарантійний строк експлуатації об'єкта становить 10 (десять) років (пункт 9.2 Договору);
- перебіг гарантійних строків починається з моменту прийняття об'єкта в експлуатацію у встановленому порядку [при відсутності необхідності прийняття об'єкта в експлуатацію - з моменту підписання актів виконаних робіт] (пункт 9.3 Договору);
- гарантійні строки на обладнання та матеріали, що буде поставлене генеральним підрядником, встановлюються в межах гарантійних строків, що надаються безпосередньо виробниками такого обладнання та матеріалів; генеральний підрядник гарантує, що всі матеріали, вироби та конструкції, які використовуються при виконанні робіт, сертифіковані згідно з чинними правилами сертифікації будівельних матеріалів, виробів та конструкцій, передбачених ДСТУ, ГОСТ, ДБН, іншими нормативно-правовими актами органів державної влади та відповідає перед замовником за всіма гарантійними зобов'язаннями; гарантія поширюється на всі складові обладнання, вузли, частини і механізми обладнання, що поставляється генеральним підрядником, за умови дотримання замовником встановлених вимог і норм експлуатації даного обладнання та відсутності механічних ушкоджень на ньому, які виникли з вини замовника; гарантійний термін на обладнання зазначається у відповідній технічній документації на нього і може бути додатково збільшений/зменшений сторонами шляхом укладання додаткової угоди (пункт 9.4 Договору);
- у разі постачання неякісного чи некомплектного обладнання та матеріалів, генеральний підрядник зобов'язаний за свій рахунок замінити їх новим доброякісним обладнанням, або у разі поставки некомплектного обладнання замінити або доукомплектувати обладнання протягом 10 (десяти) календарних днів з моменту письмового звернення (повідомлення) замовника або протягом іншого розумного строку, погодженого із замовником; ремонт або заміна обладнання в період гарантійного терміну підтверджується відповідним актом, складеним представниками сторін; при поставці неякісних матеріалів генеральний підрядник за власний рахунок протягом гарантійного строку зобов'язаний замінити матеріали та виконати роботи із заміни матеріалів (пункт 9.5 Договору);
- якщо протягом гарантійного терміну будуть виявлені недоліки (дефекти) робіт та/або матеріалів, то генеральний підрядник зобов'язаний усунути та/або замінити їх власними силами і засобами за власний рахунок (пункт 9.6 Договору);
- виявлені недоліки (дефекти) фіксуються у дефектному акті; для участі в складанні дефектного акта, погодження порядку та термінів усунення виявлених недоліків (дефектів), генеральний підрядник направляє свого представника не пізніше 5 (п'яти) календарних днів з дати отримання письмового повідомлення замовника надісланого на адресу генерального підрядника, вказану у розділі 14 Договору (пункт 9.7 Договору);
- якщо генеральний підрядник безпідставно уникає проведення огляду робіт та складання дефектного акта у визначений у пункті 9.7 Договору термін, дефектний акт складається без його участі із залученням незалежних спеціалістів та/або експертів за вибором замовника, при цьому вважається, що кандидатури спеціалістів/експертів погоджені генеральним підрядником і останній не має права висувати претензії щодо порядку складання дефектного акта; дефектний акт разом з вимогою усунути недоліки (дефекти) не пізніше наступного робочого дня надсилаються на адресу генерального підрядника, зазначену в розділі 14 Договору, при цьому вважається, що генеральний підрядник належним чином поінформований про наявність недоліків та зобов'язаний усунути їх у встановлені у дефектному акті строки; генеральний підрядник зобов'язаний усунути виявлені недоліки протягом строку, визначеного у дефектному акті, проте в будь-якому разі не пізніше ніж у термін 10 (десять) робочих дні з дати отримання дефектного акта (пункт 9.8 Договору);
- у випадку, якщо генеральний підрядник не виправить недоліки (дефекти) робіт (в тому числі, але не обмежуючись - не здійснить заміну неякісних матеріалів) у встановлені сторонами строки, замовник має право самостійно або із залученням третіх осіб усунути виявлені недоліки (дефекти); всі витрати, пов'язані з усуненням замовником виявлених недоліків (дефектів), а також шкода, нанесена замовникові у зв'язку із допущеними генеральним підрядником недоліками (дефектами), оплачуються генеральним підрядником протягом 10 (десяти) календарних днів з дати отримання відповідного повідомлення від замовника (пункт 9.9 Договору);
- генеральний підрядник відповідає за недоліки/дефекти допущені ним або залученими генеральним підрядником субпідрядними організаціями, які були виявлені у межах гарантійного строку, якщо він не доведе, що вони сталися внаслідок: неправильної експлуатації об'єкта або неправильних інструкцій щодо його експлуатації; неналежно здійснених будівельних робіт на об'єкті в подальшому (пункт 9.10 Договору);
- у разі невідповідності виконаних генеральним підрядником робіт вимогам щодо якості або кошторисній документації, генеральний підрядник сплачує замовнику штраф у розмірі 20% від вартості неякісних або невідповідних робіт (пункт 10.3 Договору);
- Договір набуває чинності з моменту його укладення і діє до 31.12.2020, але в будь-якому разі до повного виконання сторонами своїх зобов'язань (пункт 13.1 Договору в редакції додаткової угоди від 24.11.2020 №1).
На виконання Договору підписані акти приймання виконаних будівельних робіт за формою КБ-2в та довідки про вартість виконаних будівельних робіт /та витрати/ за формою КБ-3, до яких внесені відомості щодо обсягів робіт та витрачених матеріалів.
Як зазначає Прокуратура і не заперечується відповідачем та Підприємством, виконані за Договором роботи були оплачені у повному обсязі на суму 3 959 485,74 грн.
В ході проведення досудового розслідування кримінального провадження від 24.04.2023 №42023102070000096 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених частиною третьою статті 28, частиною першою статті 366 та частиною третьою статті 191 Кримінального кодексу України, було проведено ряд судових експертиз, зокрема, щодо обсягів та вартості фактично виконаних будівельних робіт за Договором.
Так, за висновком від 21.05.2024 №24-52/СЕС за результатами проведення судової будівельно-технічної експертизи за матеріалами кримінального провадження №42023102070000096, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 24.04.2023, експерт, зокрема, дійшов такого висновку: в частині глибини свердловини, розташованої за адресою: вул. Прирічна, 19, Оболонський район, м. Київ, та змонтованих труб фактичні обсяги не відповідають даним в актах виконаних робіт (форми КБ-2в та КБ-3); сума невідповідності становить 122 652,83 грн з ПДВ (сума без ПДВ - 102 210,69 грн, ПДВ 20% - 20 442,14 грн).
За висновком від 24.10.2024 №10/10-0024 за результатами проведення товарознавчої експертизи у кримінальному провадженні від 24.04.2023 №42023102070000096 судовий експерт дійшов, зокрема, таких висновків:
- ринкова вартість «Труби сталевої обсадної чорної, зовнішній діаметр 219 мм, товщина стінки 10 мм», яку придбано та використано при проведенні будівельних робіт за Договором станом на дату підписання акта приймання виконаних будівельних робіт від 19.11.2020 №1/2-КБАС (за листопад 2020 року), тобто станом на 19.11.2020, могла складати за один метр 980 грн без ПДВ або 1 176 грн з ПДВ;
- ринкова вартість «Труби сталевої обсадної чорної, зовнішній діаметр 325 мм, товщина стінки 10 мм», яку придбано та використано при проведенні будівельних робіт за Договором, станом на дату підписання акта приймання виконаних будівельних робіт від 19.11.2020 №1/2-КБАС (за листопад 2020 року), тобто станом на 19.11.2020, могла складати за один метр 1 514,17 грн без ПДВ або 1 817 грн з ПДВ.
За висновком від 31.10.2024 №31-1/10-2024 за результатами проведення судово-економічної експертизи в кримінальному провадженні від 24.04.2023 №4202310207000096, експертом за результатами проведеного дослідження, відповідно до наявних документів та з урахуванням Висновку №24-52/СЕС і Висновку №10/10-0024 внаслідок укладення та виконання Договору встановлено, що:
- розмір збитків територіальної громади міста Києва документально підтверджується у сумі 102 210,69 грн без урахування ПДВ (у сумі завищення фактичних обсягів проведених робіт та витрачених матеріалів в актах приймання виконаних будівельних робіт №КБ-2в до Договору, з урахуванням Висновку №24-52/СЕС);
- розмір збитків територіальній громаді міста Києва міг становити 243 740,34 грн без урахування ПДВ (у сумі перевищення вартості матеріальних ресурсів в актах №КБ-2в над ринковою вартістю, з урахуванням Висновку №10/10-0024);
- загальний розмір збитків територіальної громади міста Києва внаслідок укладення та виконання Договору складає 345 951,03 грн без урахування ПДВ.
ДЖЕРЕЛА ПРАВА Й АКТИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ. ПОЗИЦІЯ І ВИСНОВКИ СУДУ
Статтею 16 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), положення якої кореспондують з положенням статті 20 Господарського кодексу України, передбачено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Згідно з частинами першою і другою статті 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.
Збитками є:
1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки);
2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).
Відповідно до частини першої статті 224 Господарського кодексу України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено.
Частиною першою статті 225 Господарського кодексу України передбачено, що до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються:
вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства;
додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною;
неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною;
матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.
Згідно зі статтею 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.
Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.
Положення цієї глави застосовуються також до вимог про:
1) повернення виконаного за недійсним правочином;
2) витребування майна власником із чужого незаконного володіння;
3) повернення виконаного однією із сторін у зобовязанні;
4) відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.
Відповідно до частини шостої статті 75 ГПК України обвинувальний вирок суду в кримінальному провадженні або постанова суду, якою особу притягнуто до адміністративної відповідальності у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов'язковими для господарського суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.
Частиною першою статті 73 ГПК України передбачено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно з частиною першою статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Відповідно до статті 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.
Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Частиною першою статті 77 ГПК України передбачено, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Так, з огляду на встановлені будівельно-технічною, товарознавчою і економічною експертизами факти наявності розбіжностей в частині як обсягу виконаних підрядних робіт, так і їх вартості, Підприємство перерахувало на рахунок Товариства кошти місцевого бюджету на загальну суму 345 951,03 грн в якості оплати за роботи та витрати на будівництво артезіанської свердловини малої продуктивності на вул. Прирічній, 19 в Оболонському районі міста Києва, які фактично не були виконані та не понесені, а також завищення вартості супутніх матеріалів, які на момент їх встановлення могли мати меншу вартість, ніж була заявлена відповідачем, Прокуратура просить стягнути з Товариства на користь територіальної громади міста Києва в особі КМР 345 951,03 грн збитків.
Разом з тим, згідно з правовою позицією Великої Палати Верховного Суду, викладеною у постанові від 15.06.2021 зі справи №904/5726/19, в процесуальному законодавстві діє принцип jura novit curia (суд знає закони), який полягає в тому, що: 1) суд знає право; 2) суд самостійно здійснює пошук правових норм щодо спору безвідносно до посилання сторін; 3) суд самостійно застосовує право до фактичних обставин спору (da mihi factum, dabo tibi jus).
Активна роль суду проявляється, зокрема, в самостійній кваліфікації судом правової природи відносин між позивачем та відповідачем, виборі і застосуванні до спірних правовідносин відповідних норм права, повного і всебічного з'ясування обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Таким чином, при вирішенні спору суд в межах своїх процесуальних функціональних повноважень та в межах позовних вимог встановлює зміст (правову природу, права та обов'язки) правовідносин сторін, які випливають із встановлених обставин, та визначає правову норму, яка підлягає застосуванню до цих правовідносин. Законодавець вказує саме на норму права, що є значно конкретизованим, аніж закон. Більше того, з огляду на положення ГПК України така функціональність суду, на переконання Великої Палати Верховного Суду, носить імперативний характер.
Отже, враховуючи, що в межах кримінального провадження було встановлено, що Товариством було завищено фактичні обсяги проведених робіт та витрачених матеріалів в актах приймання виконаних будівельних робіт №КБ-2в до Договору, а також перевищено вартість матеріальних ресурсів в актах №КБ-2в над ринковою вартістю, то заявлена до стягнення сума не є збитками в розумінні статті 22 ЦК України, а є безпідставно набутим Товариством майном та підлягає стягненню з відповідача на підставі статті 1212 ЦК України.
Разом з тим, Підприємство, заперечуючи проти задоволення позовних вимог, вказує про те, що Прокуратурою не доведено належними та допустимими доказами наявності у КМР, від імені якої він виступає у даній справі, порушеного інтересу зацікавленої особи, який би давав підстави для стягнення збитків та штрафних санкцій за Договором.
Відповідно до частин першої, абзацу першого частини третьої та абзацу першого частини четвертої статті 23 Закону України «Про прокуратуру» прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті. Наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді.
Частинами третьою - п'ятою статті 53 ГПК України передбачено, що у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.
Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених статтею 174 цього Кодексу.
У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі набуває статусу позивача.
Аналіз положень частин третьої - п'ятої статті 53 ГПК України у взаємозв'язку зі змістом частини третьої статті 23 Закону України «Про прокуратуру» дає підстави вважати, що прокурор може представляти інтереси держави в суді лише у двох випадках: 1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесено відповідні повноваження; 2) у разі відсутності такого органу.
У першому випадку прокурор набуває право на представництво, якщо відповідний суб'єкт владних повноважень не здійснює захисту або здійснює неналежно.
Поняття «нездійснення захисту» має прояв в усвідомленій пасивній поведінці уповноваженого суб'єкта владних повноважень - він усвідомлює порушення інтересів держави, має відповідні повноваження для їх захисту, але всупереч цим інтересам за захистом до суду не звертається.
«Здійснення захисту неналежним чином» має прояв в активній поведінці (сукупності дій та рішень), спрямованій на захист інтересів держави, але яка є неналежною.
«Неналежність» захисту може бути оцінена з огляду на встановлений порядок захисту інтересів держави, який, серед іншого, включає досудове з'ясування обставин порушення інтересів держави, обрання способу їх захисту та ефективне здійснення процесуальних прав позивача (аналогічна правова позиція наведена у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 04.04.2019 зі справи №914/882/17 і від 22.10.2019 зі справи №926/979/19).
Отже, захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні суб'єкти владних повноважень. При цьому, щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює у судовому провадженні відповідного суб'єкта владних повноважень, який всупереч вимогам закону не здійснює захисту або робить це неналежно. У кожному такому випадку прокурор повинен навести (а суд перевірити) причини, які перешкоджають захисту інтересів держави належним суб'єктом, і які є підставами для звернення прокурора до суду.
Прокурор не може вважатися альтернативним суб'єктом звернення до суду і замінювати належного суб'єкта владних повноважень, який може і бажає захищати інтереси держави.
Аналогічна правова позиція викладена у низці постанов Верховного Суду від 25.04.2018 зі справи №806/1000/17, від 20.09.2018 зі справи №924/1237/17, від 05.12.2018 зі справи №923/129/17, від 20.03.2019 зі справи №905/1135/18 і від 26.05.2020 зі справи №912/2385/18.
Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом таких підстав для представництва. Прокурор зобов'язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб'єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу (аналогічна правова позиція викладена об'єднаною палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду справи у постанові від 25.10.2019 зі справи №911/1107/18).
У свою чергу, врегульовуючи розбіжності у правових позиціях, Велика Палата Верховного Суду постановою від 26.05.2020 зі справи №912/2385/18 уточнила висновки, зроблені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 15.10.2019 зі справи №903/129/18, Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 06.02.2019 зі справи №927/246/18, від 16.04.2019 зі справи №910/3486/18, від 16.04.2019 зі справи №925/650/18, від 17.04.2019 зі справи №923/560/18, від 18.04.2019 зі справи №913/299/18, від 13.05.2019 зі справи №915/242/18, Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 10.10.2019 зі справи №0440/6738/18, та вказала, що прокурор, звертаючись до суду з позовом, має обґрунтувати та довести підстави для представництва, однією з яких є бездіяльність компетентного органу.
Бездіяльність компетентного органу означає, що він знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк.
Звертаючись до компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому статтею 23 Закону України «Про прокуратуру», прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.
Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об'єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню тощо.
Відтак, прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону України «Про прокуратуру», і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження судом підстав для представництва. Якщо прокурору відомі причини такого незвернення, він обов'язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові. Але якщо з відповіді зазначеного органу на звернення прокурора такі причини з'ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим.
Оскільки засновником Підприємства та власником її майна є територіальна громада міста Києва в особі КМР, яка фінансує і контролює діяльність цього комунального підприємства, а також зобов'язана контролювати використання місцевого бюджету, зокрема, законність та ефективність використання Підприємством коштів цього бюджету за договорами про закупівлю робіт, то КМР є особою, уповноваженою на вжиття заходів представницького характеру щодо захисту інтересів територіальної громади, інтереси якої є складовою інтересів держави, пов'язаних із законним та ефективним витрачанням коштів місцевого бюджету, а тому є належним позивачем у даній справі.
Прокуратура зверталася до КМР з листом від 25.02.2025 №45-1992ВИХ-25, в якому просила повідомити чи зверталась КМР з відповідним позовом з метою стягнення з Товариства відшкодування збитків та штрафу у розмірі 20% вартості неякісно виконаних робіт, а саме при будівництві артезіанської свердловини малої продуктивності на вул. Прирічній, 19 в Оболонському районі м. Києва; також Прокуратура просила повідомити чи здійснювалась процедура закупівлі за кошти місцевого бюджету; якщо так, то надати копії відповідних документів; крім того, Прокуратура повідомила, що у разі невжиття відповідних заходів, за наявності підстав захисту державних інтересів, такі заходи будуть вжиті Прокуратурою.
Департамент житлово-комунальної інфраструктури виконавчого органу КМР (Київської міської державної адміністрації) листом від 04.03.2025 №058/7/1-1345 повідомив Прокуратуру про те, що: згідно з розпорядженням виконавчого органу КМР (Київської міської державної адміністрації) від 06.12.2017 №1571 «Про будівництво артезіанської свердловини малої продуктивності на вулиці Прирічній, 19 в Оболонському районі м. Києва» Підприємство визначено замовником будівництва; Договір було укладено у 2022 році за результатами проведення закупівлі (UA-2020-05-21-004626-c); оплату вказаних послуг здійснено за рахунок коштів бюджету міста Києва; у Департаменту як структурного підрозділу виконавчого органу КМР (Київської міської державної адміністрації) та безпосередньо в КМР відсутні підстави та права на стягнення з Товариства штрафних санкцій за неякісно виконані роботи з огляду на те, що органи місцевого самоврядування міста Києва не є стороною договору і не наділені дискрецією щодо стягнення з Товариства, як сторони Договору, суми ймовірних завданих збитків.
Втім, Прокуратура листом від 14.07.2025 №45-7089ВИХ-25, повідомляючи КМР про наявність збитків та недоліків у виконаних Товариством роботах, зазначила, що окружна прокуратура підготувала позовну заяву в інтересах держави в особі КМР до Товариства про стягнення штрафу у розмірі 20% вартості неякісно виконаних робіт.
Тобто, фактично Прокуратура не повідомила КМР про звернення до суду з позовом про стягнення збитків у сумі 345 951,03 грн, яка фактично є безпідставно набутим Товариством майном та підлягає стягненню з відповідача на підставі статті 1212 ЦК України, проте з огляду на недотримання Прокуратурою порядку повідомлення КМР про звернення до суду з позовом в даній частині, вимоги Прокуратури про стягнення з Товариства 345 951,03 грн безпідставно отриманим коштів задоволенню не підлягають.
Що ж до стягнення з Товариства на користь територіальної громади міста Києва в особі КМР 69 190,21 грн 20% штрафу від вартості неякісних або невідповідних робіт, нарахування яких передбачено пунктом 10.3 Договору, то слід зазначити таке.
Частиною першою статті 875 ЦК України передбачено, що за договором будівельного підряду підрядник зобов'язується збудувати і здати у встановлений строк об'єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов'язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов'язок не покладається на підрядника, прийняти об'єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх.
Згідно з частиною першою статті 526 ЦК України зобов?язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до статті 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно зі статтею 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Частиною першою статті 546 ЦК України передбачено, що виконання зобов'язання може забезпечуватися, зокрема, неустойкою.
Відповідно до частин першої та другої статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.
Тобто право на відповідне стягнення має виключно сторона Договору, права якої порушені (кредитор) неналежним виконанням іншою особою (боржник) умов Договору, в даному випадку таке право належить виключно Підприємству, в той час як ні територіальна громада міста Києва в особі КМР, ані безпосередньо КМР не мають жодного відношення до Договору, і КМР як розпорядник коштів місцевого бюджету не має прав стягувати на свою користь штрафні санкції за договорами, які хоч і укладені підприємствами, що їй підпорядковуються, проте стороною яких КМР не являється.
Таким чином, позовні вимоги Прокуратури в частині стягнення з Товариства 69 190,21 грн штрафних санкцій задоволенню не підлягають, оскільки КМР є неналежним позивачем за такою вимогою.
За приписами статті 129 ГПК України витрати зі сплати судового збору слід покласти на Київську міську прокуратуру.
Керуючись статтями 129, 233, 236 - 238, 240 та 241 ГПК України, Господарський суд міста Києва
1. Відмовити у задоволенні позовних вимог керівника Подільської окружної прокуратури міста Києва Кутового Дмитра Вікторовича (вул. Костянтинівська, буд. 19 б, м. Київ, 04071; ідентифікаційний код 02910019) в інтересах держави в особі Київської міської ради (вул. Хрещатик, буд. 36, м. Київ, 01044; ідентифікаційний код 22883141) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Гидротехнобур» (вул. Дяченка, буд. 20-Б, м. Київ, 02088; ідентифікаційний код 33937044), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - Спеціалізоване водогосподарське комунальне підприємство виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) «Київводфонд» (вул. Дмитрівська, буд. 16 Б, м. Київ, 04080; ідентифікаційний код 37292855), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю «Інженербудпроект» (вул. Інститутська, буд. 16, оф. 1/36, м. Київ, 01021; ідентифікаційний код 36259541), про стягнення 345 951,03 грн збитків та 69 190,21 грн штрафних санкцій.
2. Витрати зі сплати судового збору на Київську міську прокуратуру (вул. Предславинська, буд. 45/9, м. Київ, 03150; ідентифікаційний код 02910019).
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Північного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне судове рішення складено 16.03.2026.
Суддя Оксана Марченко