ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
09.03.2026справа №910/15505/25
Господарський суд міста Києва у складі судді Марченко О.В., за участю секретаря судового засідання Роздобудько В.В., розглянув у відкритому судовому засіданні
справу № 910/15505/25
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Еко-Енерджі 2» (вул. Миру, буд. 18, с. Коржівка, Білоцерківський р-н, Київська обл., 09100; ідентифікаційний код 43808050)
до Державного підприємства «Гарантований покупець» (вул. Симона Петлюри, буд. 27, м. Київ, 01032; ідентифікаційний код 43068454)
про стягнення 2 883 933,39 грн,
за участю представників:
позивача - Наливайко С.П. (ордер від 11.12.2025 серія АА №1655675);
відповідача - Прохорова Ю.Г. (довіреність від 31.12.2025 №317-Д).
1. Стислий виклад позовних вимог
Товариство з обмеженою відповідальністю «Еко-Енерджі 2» (далі - Товариство) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з Державного підприємства «Гарантований покупець» (далі - Підприємства): 2 056 546,88 грн основної заборгованості, яка утворилася у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем умов договору від 11.01.2022 №16/02/22 (далі - Договір); 200 427,06 грн 3% річних і 626 959,45 грн втрат від інфляції, а всього 2 883 933,39 грн.
Позовні вимоги мотивовано тим, що:
- 24.11.2021 постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - НКРЕКП), №2304 постановлено видати позивачу ліцензію на право провадження господарської діяльності з виробництва енергії у межах місць провадження господарської діяльності з виробництва енергії відповідно до додатку;
- 11.01.2022 Товариством (продавець за «зеленим» тарифом) і Підприємством (гарантований покупець) було укладено Договір, за умовами якого продавець за «зеленим» тарифом зобов'язується продавати, а гарантований покупець зобов'язується купувати всю відпущену електричну енергію, вироблену продавцем за «зеленим» тарифом, та здійснювати її оплату відповідно до умов Договору та законодавства України, у тому числі Порядку купівлі гарантованим покупцем електричної енергії, виробленої з альтернативних джерел, затвердженого постановою НКРЕКП від 26.04.2019 №641 (далі - Порядок купівлі), або Порядку продажу та обліку електричної енергії, виробленої споживачами, а також розрахунків за неї, затвердженого постановою НКРЕКП від 13.12.2019 № 2804 (далі - Порядок продажу);
- на виконання умов Договору позивачем продавалась, а відповідачем купувалась відпущена електроенергія, вироблена Товариством за «зеленим» тарифом в період з 2022 року;
- проте за періоди: лютий-грудень 2022 року, лютий-липень та вересень 2023 року (далі - спірні періоди) Підприємством не в повному обсязі було здійснено оплату за куплену електричну енергію у позивача;
- 11.04.2024 сторонами було підписано акт зарахування зустрічних однорідних (грошових) вимог, відповідно до якого було зменшено заборгованість відповідача перед позивачем на суму 74 945,15 грн;
- так, за періоди: лютий-грудень 2022 року, лютий-липень 2023 року та вересень 2023 року Підприємством було придбано у позивача електричну енергію на загальну суму 8 050 942,98 грн, що підтверджується підписаними сторонами актами купівлі-продажу електроенергії, за яку, з урахуванням підписаного сторонами акта зарахування зустрічних однорідних (грошових) вимог, здійснено оплату в сумі 5 994 396,10 грн;
- загальна сума заборгованості за поставлену Товариством відповідачу електричну енергію за «зеленим тарифом» складає 2 056 546,88 грн;
- враховуючи прострочення Підприємством оплати отриманої електричної енергії позивачем нараховано 200 427,06 грн 3% річних і 626 959,45 грн втрат від інфляції.
2. Стислий виклад заперечень відповідача
Підприємство 05.01.2026 подало суду відзив на позовну заяву, в якому зазначило таке:
- за умови попереднього отримання коштів від ОСП (Акціонерного товариства «Національна енергетична компанія «Укренерго»; далі - Компанія) обов'язок відповідача з оплати 100% вартості відпущеної продавцям за «зеленим» тарифом електричної енергії відносно кожного попереднього розрахункового періоду настає після затвердження Регулятором вартості послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії;
- станом на 31.05.2025 заборгованість Компанії перед Підприємством за надану у спірному розрахунковому періоді (жовтень 2021 року, квітень 2022 - грудень 2023 року) послугу становить 13 325 122 748,74 грн;
- оскільки за спірні розрахункові місяці Компанія не сплатила послугу в повному обсязі, зобов'язання відповідача перед позивачем за вказані розрахункові періоди у розумінні частини першої статті 530 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) не виникли;
- воєнний стан, в зв'язку з військовою агресією Російської Федерації, є загальновідомим фактом, що має наслідком зміну нормативно-правового регулювання на період дії воєнного стану;
- під час дії воєнного стану: строки розрахунків встановлені постановою НКРЕКП; розмір розрахунків встановлено наказами Міністерства енергетики України, у вказаних наказах зазначено, що Підприємство здійснює діяльність із дотриманням вимог Порядку купівлі та з урахуванням положень, викладених у пункті 2 наказу Міністерства енергетики України від 15.06.2022 №206 «Про розрахунки з виробниками за «зеленим» тарифом» (далі - Наказ №206); Порядком купівлі визначено строк виникнення зобов'язань відповідача;
- прийняття вказаних постанов НКРЕКП відбулося під час воєнного стану і станом на момент затвердження розміру вартості послуги, наданої Підприємством, діяли та, відповідно, підлягали застуванню положення Наказу №206;
- сторони під час підписання Договору чітко усвідомлювали та погоджувались на те, що оплата за Договором регулюються не лише умовами спірного договору, а й нормативно-правовими актами, які можуть змінюватись;
- станом на 25.11.2024 Товариство має перед відповідачем заборгованість щодо частки відшкодування вартості небалансу та частки відхилення в загальній сумі 56 522,10 грн, що підтверджується оборотами рахунків №3618 та №36181;
- враховуючи існуючий борг позивача перед Підприємством, в силу положень підпункт 12 пункту 1 постанови НКРЕКП від 25.02.2022 №332 (у редакції постанови від 03.04.2024 №652), у Товариства відсутні підстави для стягнення суми у вказаному розмірі з Підприємства;
- сума інфляційного збільшення у спірних періодах необґрунтовано завищена позивачем;
- з урахуванням ситуації, в якій опинилася держава, зважаючи на важливість відповідача для економіки України, беручи до уваги соціальну спрямованість його діяльності, особливо в період дії режиму воєнного стану, у разі, якщо суд дійде висновку про наявність у Підприємства заборгованості за заявленими вимогами, слід враховувати настання для відповідача непереборної сили, що унеможливлює стягнення з відповідача процентів річних та втрат від інфляції в судовому порядку.
3. Стислий виклад відповіді позивача на відзив
Товариство 09.01.2026 подало суду відповідь на відзив, в якій зазначило, що:
- положення Порядку купівлі жодним чином не звільняють відповідача від обов'язку здійснити повну оплату придбаної електричної енергії за відповідними договорами, а тому строк виконання зобов'язання відповідача перед позивачем зі 100 % оплати за поставлену електричну енергію є таким, що настав;
- станом на дату виникнення спору наказ Міністерства енергетики України від 28.03.2022 №140 «Про розрахунки на ринку електричної енергії» (далі - Наказ №140) втратив чинність, а Наказ №206 не вирішує питання остаточних розрахунків за поставлену електричну енергію;
- Підприємством навіть не доведено факт наявності прострочення позивача в частині оплати частки відшкодування вартості врегулювання небалансу електричної енергії та вартості відхилення в сумі 56 522,10 грн;
- посилання відповідача на неправильний розрахунок позивачем втрат від інфляції через не заокруглення величини індексу інфляції до десяткових чисел після коми є необґрунтованим з огляду на те, що Товариством визначено величини індексу інфляції із округленням до десятих;
- до відзиву не додано відповідний документ Торгово-промислової палати України або її територіальних підрозділів про підтвердження наявності обставин непереборної сили для Підприємства при виконанні умов спірного договору;
- підстави для звільнення відповідача від сплати 3% річних і втрат від інфляції відсутні.
4. Стислий виклад заперечень відповідача на відповідь на відзив
Підприємство 14.01.2026 подало суду заперечення на відповідь на відзив, в яких вказало про те, що усі доводи, наведені позивачем у відповіді на відзив, є необґрунтованими, не підтверджуються належними доказами та не спростовують встановлених у справі обставин.
5. Процесуальні дії у справі
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.12.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі в порядку загального позовного провадження; підготовче засідання призначено на 09.02.2026.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.02.2026 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 09.03.2026.
Товариство 24.02.2026 подало суду додаткові пояснення, в яких зазначило, що сукупна різниця між розрахунком позивача і Підприємства щодо суми втрат від інфляції складає 1 421 грн.
Представник позивача у судовому засіданні 09.03.2026 оголосив вступне слово та підтримав позовні вимоги у повному обсязі.
Представник відповідача оголосив вступне слово та заперечив проти задоволення позовних вимог.
Суд, заслухавши вступне слово представників сторін, з'ясувавши обставини, на які посилаються сторони, дослідив в порядку статей 209 і 210 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) докази у справі.
Після закінчення з'ясування обставин справи та перевірки їх доказами суд перейшов до судових дебатів.
Представники сторін виступили з промовами (заключним словом), в яких посилалися на обставини і докази, досліджені у судовому засіданні.
У судовому засіданні 09.03.2026 було оголошено вступну та резолютивну частини рішення відповідно до статті 233 ГПК України.
Судом згідно з вимогами статей 222 і 223 ГПК України здійснювалося повне фіксування судового засідання технічними засобами та секретарем судового засідання велися протоколи судових засідань, які долучені до матеріалів справи.
ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДОМ
11.01.2022 Товариством (продавець) і Підприємством (гарантований покупець) було укладено Договір, за умовами якого:
- за Договором продавець зобов'язується продавати, а гарантований покупець зобов'язується купувати електричну енергію в точках комерційного обліку електричної енергії, відпущену генеруючими одиницями продавця, включеними до балансуючої групи гарантованого покупця, та здійснювати її оплату відповідно до умов Договору та чинного законодавства України, у тому числі Порядку купівлі (пункт 1.1 Договору в редакції додаткової угоди від 26.03.2025 №754/07/25);
- сторони визнають свої зобов'язання згідно з Законами України «Про ринок електричної енергії», «Про альтернативні джерела енергії», Порядком купівлі, Порядком продажу, Правилами ринку, затвердженими постановою НКРЕКП від 14.03.2018 №307, Правилами ринку «на добу наперед» та внутрішньодобового ринку, затвердженими постановою НКРЕКП від 14.03.2018 №308, та керуються їх положеннями і положеннями законодавства України при виконанні Договору (пункт 2.1 Договору в редакції додаткової угоди від 26.03.2025 №754/07/25);
- продавець здійснює продаж електричної енергії гарантованому покупцю за встановленим Регулятором для кожної генеруючої одиниці «зеленим» тарифом з урахуванням надбавки до нього, та іншими цінами, у випадках, передбачених Законом України «Про ринок електричної енергії» та Порядком купівлі, у національній валюті України (пункт 2.3 Договору в редакції додаткової угоди від 26.03.2025 №754/07/25);
- вартість електричної енергії, купленої гарантованим покупцем у продавця в розрахунковому місяці, визначається відповідно до Порядку купівлі (пункт 2.4 Договору в редакції додаткової угоди від 26.03.2025 №754/07/25);
- Договір укладається одночасно з договором про участь у балансуючій групі гарантованого покупця, крім випадків, передбачених Порядком купівлі (пункт 2.5 Договору в редакції додаткової угоди від 26.03.2025 №754/07/25);
- обсяг фактично проданої та купленої електричної енергії визначається на підставі даних комерційного обліку, наданих гарантованому покупцю адміністратором комерційного обліку відповідно до Порядку купівлі (пункт 3.1 Договору в редакції додаткової угоди від 26.03.2025 №754/07/25);
- розрахунок за куплену гарантованим покупцем електричну енергію здійснюється грошовими коштами, що перераховуються на поточний рахунок продавця, з урахуванням ПДВ; гарантований покупець та продавець при виникненні взаємної однорідної заборгованості мають право за взаємною згодою проводити зарахування зустрічних однорідних вимог, що оформлюється сторонами в установленому законодавством порядку (пункт 3.2 Договору в редакції додаткової угоди від 26.03.2025 №754/07/25);
- оплата електричної енергії, купленої гарантованим покупцем у продавців у розрахунковому місяці, формування актів купівлі-продажу електричної енергії здійснюються відповідно до Порядку купівлі (пункт 3.3 Договору в редакції додаткової угоди від 26.03.2025 №754/07/25);
- гарантований покупець: здійснювати купівлю та продаж електричної енергії в обсязі, визначеному Порядком купівлі; своєчасно та в повному обсязі здійснювати розрахунки за куплену у продавця електричну енергію; виконувати інші зобов'язання, пов'язані з виконанням Договору та покладені на гарантованого покупця Законом, Порядком купівлі та Договором (пункт 4.4 Договору з урахуванням змін, внесених додатковою угодою від 26.03.2025 №754/07/25);
- у випадку порушення продавцем терміну набуття статусу користувача реєстру гарантій походження електричної енергії, виробленої з відновлюваних джерел енергії, або у разі непередачі гарантій походження електричної енергії, виробленої з відновлюваних джерел енергії, гарантованому покупцю протягом місячного строку з дати їх отримання в реєстрі гарантій походження електричної енергії, виробленої з відновлюваних джерел енергії, гарантований покупець невідкладно, у порядку, визначеному Правилами ринку, ініціює виключення генеруючих установок (генеруючих одиниць) продавця, яким порушено термін набуття статусу користувача реєстру гарантій походження електричної енергії, виробленої з відновлюваних джерел енергії, або щодо яких своєчасно не передано гарантії походження, зі складу балансуючої групи гарантованого покупця; дія Договору щодо генеруючої установки (генеруючої одиниці) призупиняється з дня виключення з балансуючої групи гарантованого покупця генеруючої установки (генеруючої одиниці); призупинення дії Договору у випадку порушення терміну набуття статусу користувача реєстру гарантій походження електричної енергії, виробленої з відновлюваних джерел енергії, здійснюється не раніше першого робочого дня четвертого календарного місяця з дня завершення терміну набуття статусу користувача реєстр) гарантій походження електричної енергії, виробленої з відновлюваних джерел енергії та у разі неусунення відповідного порушення до дня призупинення договору відповідно до цього абзацу; гарантований покупець ініціює повторне включення генеруючих установок (генеруючих одиниць) продавця до складу балансуючої групи гарантованого покупця наступного дня після набуття продавцем статусу користувача реєстру гарантій походження електричної енергії, виробленої з відновлюваних джерел енергії, включення зазначених генеруючих установок (генеруючих одиниць) до реєстру гарантій походження електричної енергії, виробленої з відновлюваних джерел енергії, та після виконання продавцем визначених цим пунктом вимог щодо передачі гарантій походження; у такому випадку дія Договору поновлюється з дня включення таких генеруючих установок (генеруючих одиниць) продавця до складу балансуючої групи гарантованого покупця у порядку, визначеному Правилами ринку (пункт 4.10 Договору в редакції додаткової угоди від 26.03.2025 №756/07/25);
- Договір набирає чинності з дати його підписання сторонами та діє на строк дії «зеленого» тарифу (пункт 7.4 Договору в редакції додаткової угоди від 26.03.2025 №754/07/25).
Так, сторонами протягом лютого - грудня 2022 року, лютого - липня 2023 року та вересня 2023 року було підписано такі акти купівлі-продажу електричної енергії на загальну суму 8 050 942,98 грн, а саме:
від 28.02.2022 (за лютий 2022 року) на суму 242 778,94 грн з ПДВ;
від 31.03.2022 (за березень 2022 року) на суму 422 842,06 грн з ПДВ;
від 30.04.2022 (за квітень 2022 року) на суму 373 744,97 грн з ПДВ;
від 31.05.2022 (за травень 2022 року) на суму 602 368,58 грн з ПДВ;
від 30.06.2022 (за червень 2022 року) на суму 575 135,08 грн з ПДВ;
від 31.07.2022 (за липень 2022 року) на суму 495 827,71 грн з ПДВ (16.05.2024 сторонами підписано акт коригування до акта купівлі-продажу електроенергії від 31.07.2022 (за липень 2022 року) на суму 3 250,84 грн з ПДВ);
від 31.08.2022 (за серпень 2022 року) на суму 474 003,30 грн з ПДВ (30.04.2024 сторонами підписано акт коригування до акта купівлі-продажу електроенергії від 30.09.2022 (за вересень 2022 року) на суму 3 044,38 грн з ПДВ; 17.05.2024 сторонами підписано акт коригування до акта купівлі-продажу електроенергії від 31.08.2022 (за серпень 2022 року) на суму 3 107,75 грн з ПДВ);
від 30.09.2022 (за вересень 2022 року) на суму 311 816,45 грн з ПДВ (30.04.2024 сторонами підписано акт коригування до акта купівлі-продажу електроенергії від 30.09.2022 (за вересень 2022 року) на суму 2 044,38 грн з ПДВ);
від 31.10.2022 (за жовтень 2022 року) на суму 409 620,30 грн з ПДВ;
від 30.11.2022 (за листопад 2022 року) на суму 90 137,56 грн з ПДВ;
від 31.12.2022 (за грудень 2022 року) на суму 62 049,95 грн з ПДВ;
від 28.02.2023 (за лютий 2023 року) на суму 256 463,12 грн з ПДВ;
від 31.03.2023 (за березень 2023 року) на суму 440 620,37 грн з ПДВ;
від 30.04.2023 (за квітень 2023 року) на суму 372 868,25 грн з ПДВ;
від 31.05.2023 (за травень 2023 року) на суму 784 755,34 грн з ПДВ;
від 30.06.2023 (за червень 2023 року) на суму 721 428,61 грн з ПДВ;
від 31.07.2023 (за липень 2023 року) на суму 736 244,20 грн з ПДВ;
від 30.09.2023 (за вересень 2023 року) на суму 669 835,22 грн.
Товариством і Підприємством 13.12.2023 було підписано додаткову угоду №4204/07/23, відповідно до якої:
- сторони дійшли згоди про призупинення дії Договору з дня набрання чинності даною додатковою угодою (пункт 1);
- з дня набрання чинності даною додатковою угодою призупиняється виконання зобов'язань сторін щодо: купівлі-продажу електричної енергії, виробленої продавцем за «зеленим» тарифом; купівлі та оплати продавцем за «зеленим» тарифом частки відшкодування вартості врегулювання небалансу електричної енергії гарантованого покупця; оплати внесків для створення спеціального (цільового) фонду, призначеного для покриття арбітражних витрат гарантованого покупця (пункт 2);
- призупинення дії Договору не звільняє сторони від належного виконання зобов'язань стосовно здійснення розрахунків, що виникли у період до призупинення дії Договору (пункт 3).
11.04.2024 сторонами підписано акт зарахування зустрічних однорідних (грошових) вимог, згідно з яким:
- сторона 1 (Підприємство) має перед стороною 2 (Товариство) непогашене грошове зобов'язання у сумі 1 946 245,91 грн (в тому числі ПДВ) за купівлю електричної енергії за Договором за періоди: лютий 2022 року у сумі 17 323,06 грн; березень 2022 року у сумі 334 840,65 грн; квітень 2022 року у сумі 189 243,85 грн; травень 2022 року у сумі 477 004,30 грн; червень 2022 року у сумі 401 287,95 грн; липень 2022 року у сумі 318 054,71 грн; серпень 2022 року у сумі 208 491,39 грн (пункт 1);
- сторона 2 (Товариство) має перед стороною 1 (Підприємство) непогашене грошове зобов'язання у сумі 74 945,15 грн (в тому числі ПДВ) за послуги з відшкодування частки вартості врегулювання небалансу електричної енергії балансуючої групи гарантованого покупця за Договором за періоди: лютий 2022 року у сумі 590,75 грн; березень 2022 року у сумі 12 958,19 грн; квітень 2022 року у сумі 14 507,88 грн; травень 2022 року у сумі 6 358,55 грн; червень 2022 року у сумі 12 839,30 грн; липень 2022 року у сумі 18 723,99 грн; серпень 2022 року у сумі 8 966,49 грн (пункт 2);
- строк виконання зобов'язань, зазначених в пунктах 1 і 2 даного акта, настав (пункт 3);
- сторони підтверджують реальність та обсяг взаємних заборгованостей, вказаних у пунктах 1 і 2 даного акта (пункт 4);
- керуючись статтею 601 ЦК України сторони дійшли згоди зарахувати зустрічні однорідні вимоги за зобов'язаннями, зазначеними в пунктах 1 і 2 даного акта, у сумі 74 945,15 грн (в том числі ПДВ), і таким чином з моменту підписання акта вважатимуть:
зобов'язання сторони 2 (пункт 2) таким, що припинено у повному обсязі, залишкова заборгованість сторони 2 перед стороною 1. що визначена у пункті 2 становить 0 грн;
зобов'язання сторони 1 (пункт 1) таким, що припинено частково, залишкова заборгованість сторони 1 перед стороною 2, що визначена у пункті 1 становить 1 871 300,76 грн (в тому числі ПДВ) у тому числі: за лютий 2022 року у сумі 16 732,31 грн; за березень 2022 року у сумі 321 882,46 грн; за квітень 2022 року у сумі 174 735,97 грн; за травень 2022 року у сумі 470 645,75 грн; за червень 2022 року у сумі 388 448,65 грн; за липень 2022 року у сумі 299 330,72 грн; за серпень 2022 року у сумі 199 524,90 грн.
Відповідачем з урахуванням акта зарахування зустрічних однорідних (грошових) вимог було частково оплачено отриману за Договором електричну енергію.
Відповідно до підписаного сторонами 03.12.2025 акта звірки станом на 30.09.2025 у Підприємства наявна перед Товариством заборгованість у сумі 2 056 546,88 грн
ДЖЕРЕЛА ПРАВА Й АКТИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ. ПОЗИЦІЯ СУДУ
Частиною першою статті 275 Господарського кодексу України передбачено, що за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.
Відповідно до пункту 18 частини першої статті 4 Закону України «Про ринок електричної енергії» учасники ринку електричної енергії провадять свою діяльність на ринку електричної енергії на договірних засадах. Для забезпечення функціонування ринку електричної енергії укладається, зокрема, договір про купівлю-продаж електричної енергії за «зеленим» тарифом.
Слід зазначити, що за загальним правилом покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього. Водночас, закон містить застереження, що договором або актом цивільного законодавства може бути встановлений інший строк оплати (частина перша статті 692 ЦК України).
Так, Закон України «Про ринок електричної енергії» наділяючи виробника електричної енергії правом на своєчасне та у повному обсязі отримання коштів за продану ним електричну енергію (пункт 2 частини третьої статті 30 Закону), водночас містить припис, що порядок купівлі гарантованим покупцем електричної енергії за «зеленим» тарифом, порядок визначення вартості та сплати послуги за механізмом ринкової премії, що надається гарантованому покупцю суб'єктами господарювання, яким встановлено «зелений» тариф або які за результатами аукціону набули право на підтримку, визначається порядком купівлі гарантованим покупцем електричної енергії, виробленої з альтернативних джерел енергії, що затверджується Регулятором (частина шоста статті 65 Закону).
Згідно з пунктом 10.1 Порядку купівлі (в редакції, чинній на момент існування спірних правовідносин) до 15 числа (включно) розрахункового місяця гарантований покупець здійснює оплату платежу продавцям із забезпеченням їм пропорційної оплати відповідно до оперативних даних щодо обсягу товарної продукції, наданої АКО, підписаної КЕП уповноваженої особи, за перші 10 днів розрахункового місяця, що визначається відповідно до обсягів відпуску електричної енергії генеруючими одиницями продавця, що визначені відповідно до пунктів 8.7 та 8.8 глави 8 цього Порядку, з урахуванням авансових платежів та заборгованості продавця перед гарантованим покупцем за спожиту електричну енергію.
До 25 числа (включно) розрахункового місяця гарантований покупець здійснює оплату платежу продавцям із забезпеченням їм пропорційної оплати відповідно до оперативних даних щодо обсягу товарної продукції, наданої АКО, підписаної КЕП уповноваженої особи, за перші 20 днів розрахункового місяця, що визначається відповідно до обсягів відпуску електричної енергії генеруючими одиницями продавця, що визначені відповідно до пунктів 8.7 та 8.8 глави 8 цього Порядку, з урахуванням авансових платежів та заборгованості продавця перед гарантованим покупцем за спожиту електричну енергію.
Пунктом 10.4 Порядку купівлі передбачено, що після отримання від продавця акта купівлі-продажу протягом трьох робочих днів з дати оприлюднення рішення Регулятора щодо затвердження розміру вартості послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел, наданої гарантованим покупцем у розрахунковому місяці, гарантований покупець здійснює остаточний розрахунок з продавцем із забезпеченням йому 100 % оплати відпущеної електричної енергії попереднього розрахункового періоду (місяця) з урахуванням авансових платежів.
У разі необхідності оплати продавцем спожитої електричної енергії продавець здійснює таку оплату протягом двох робочих днів з дати отримання від гарантованого покупця підписаного КЕП уповноваженої особи акта купівлі-продажу.
Джерелом коштів, якими гарантований покупець здійснює оплати виробникам електричної енергії за «зеленим» тарифом, є кошти, які ОСП (НЕК «Укренерго») сплачує гарантованому покупцю за послугу із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел за розрахунковий місяць. Зазначений механізм розрахунку відображений в главі 12 Порядку купівлі.
Відповідно до пункту 12.5 Порядку купівлі ОСП протягом двох робочих днів з дати оприлюднення рішення Регулятора щодо затвердження розміру вартості послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел, наданої гарантованим покупцем у розрахунковому місяці, здійснює остаточний розрахунок із гарантованим покупцем із забезпеченням йому 100 % оплати фактично наданої послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел за розрахунковий місяць відповідно до розміру вартості послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел, затвердженої Регулятором, з урахуванням попередньо сплачених авансових платежів.
Тобто, за загальним правилом, гарантований покупець здійснює оплати виробникам електричної енергії за «зеленим» тарифом, в тому числі й позивачу, в 3 етапи, попередньо отримавши кошти від ОСП (НЕК «Укренерго»):
- до 15 числа розрахункового місяця (абзац перший пункту 10.1 Порядку купівлі);
- до 25 числа розрахункового місяця (абзац другий пункту 10.1 Порядку купівлі);
- протягом трьох робочих днів з дати оприлюднення рішення Регулятора (Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг) щодо затвердження розміру вартості послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел, наданої гарантованим покупцем у розрахунковому місяці (абзац перший пункту 10.4 Порядку купівлі).
Постановою НКРЕКП від 24.01.2024 №178 «Про внесення змін до деяких постанов Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг» було затверджено нову редакцію Порядку купівлі.
Пунктом 11.4 зазначеної постанови змінено порядок остаточного розрахунку з продавцями за «зеленим» тарифом, а саме: «Гарантований покупець забезпечує проведення розрахунку та здійснення оплати за відпущену продавцем за «зеленим» тарифом у попередньому розрахунковому періоді (місяці) електричну енергію».
Вказані зміни набрали чинності 26.01.2024.
Тобто, з 26.01.2024 збільшився строк остаточного розрахунку за придбану електричну енергію з трьох до п'яти днів.
У пункті 2.5 Договору міститься відсильна норма, відповідно до якої вартість електричної енергії, купленої гарантованим покупцем у продавця за «зеленим» тарифом у розрахунковому місяці, визначається відповідно до глави 10 Порядку купівлі.
Отже, строк остаточного розрахунку за електричну енергію відповідного періоду, сторони, в тому числі керуючись і принципом свободи договору, визначили з вказівкою на подію, яка має неминуче настати (затвердження вартості послуги Комісією) з посиланням на пункт 10.4 Порядку купівлі.
Частиною першою статті 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Як вбачається з матеріалів справи, в рамках виконання Договору мало місце постачання позивачем електричної енергії відповідачу у період з лютого по липень 2022 року, яке супроводжувалось підписанням щомісячних актів купівлі-продажу електроенергії.
Постановою НКРЕКП від 09.09.2022 №1117 затверджено розмір вартості послуги із забезпечення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії, наданої ДП «Гарантований покупець» у січні - травні, липні, жовтні 2021 року та у лютому - червні 2022 року.
Постановою НКРЕКП від 20.09.2022 №1190 затверджено розмір вартості послуги із забезпечення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії, наданої ДП «Гарантований покупець» за липень 2022 року.
Постановою НКРЕКП від 14.03.2023 №473 затверджено розмір вартості послуги із забезпечення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії, наданої ДП «Гарантований покупець» за серпень 2022 року.
Постановою НКРЕКП від 30.04.2024 №858 затверджено розмір вартості послуги із забезпечення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії, наданої ДП «Гарантований покупець» за січень і лютий та липень - вересень 2023 року.
Постановою НКРЕКП від 08.05.2024 №896 затверджено розмір вартості послуги із забезпечення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії, наданої ДП «Гарантований покупець» за грудень 2022 року, березень - червень 2023 року та листопад і грудень 2023 року.
Постановою НКРЕКП від 15.05.2024 №946 затверджено розмір вартості послуги із забезпечення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії, наданої ДП «Гарантований покупець» за вересень - листопад 2022 року та жовтень 2023 року.
Відтак, відповідач був зобов'язаний провести з позивачем остаточний розрахунок за поставку електричної енергії у лютому - червні 2022 року у строк до 15.09.2022 (включно), у липні 2022 року у строк до 26.09.2022 (включно), у серпні 2022 року у строк до 20.03.2023 (включно), у вересні - листопаді 2022 року у строк до 23.05.2024 (включно), у грудні 2022 року у строк до 17.05.2024 (включно), у лютому 2023 року у строк до 08.05.2024 (включно), у березні - червні 2023 року у строк до 17.05.2024 (включно), у липні та вересні 2023 року у строк до 08.05.2024 (включно).
Водночас, при вирішенні питання розміру коштів, що підлягають сплаті за поставлену електричну енергії у лютому - серпні 2022 року, слід керуватись нормативно-правовими актами, які встановлювали та встановлюють регуляторні механізми щодо розміру розподілу грошових коштів у ці періоди.
Згідно з частиною восьмою статті 16 Закону України «Про ринок електричної енергії» у разі введення особливого періоду електроенергетичні підприємства діють згідно із Законом України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» і нормативно-правовими актами центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики в електроенергетичному комплексі, які регулюють функціонування електроенергетики в умовах особливого періоду.
Центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики в електроенергетичному комплексі є Міністерство енергетики України [пункт 1 Положення про Міністерство енергетики України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.06.2020 №507 (далі - Положення №507)].
Статтею 1 Закону України «Про оборону України» визначено, що особливий період - це період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.
Відповідно до приписів частини другої статті 11 Закону України «Про функціонування паливно енергетичного комплексу в особливий період» забезпечення функціонування паливно-енергетичного комплексу, в особливий період покладається на центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у паливно-енергетичному комплексі.
Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» в Україні із 05:30 год 24.02.2022 та станом на момент розгляду даної справи діє воєнний стан.
У зв'язку із введенням воєнного стану в Україні, з урахуванням вимог частини восьмої статті 16 Закону України «Про ринок електричної енергії», Міністерством енергетики України в межах повноважень, передбачених пунктом 8 Положення №507, видано накази від 28.03.2022 №140, який був чинний до 05.07.2022 (втратив чинність на підставі наказу від 05.07.2022 №221) та від 15.06.2022 №206 (втратив чинність на підставі наказу від 01.04.2024 №136). Накази №140 і №206 зареєстровані в Міністерстві юстиції України і є нормативно-правовими актами.
Як вбачається із нормативно-правового регулювання, яким керується гарантований покупець при розрахунках, в тому числі з позивачем, враховуючи пункт 8 Положення №507, Накази №140 та №206 є обов'язковими для виконання.
Окрім того, позивач та відповідач при укладенні Договору погодили, що гарантований покупець зобов'язаний здійснювати оплату електричної енергії відповідно до умов Договору та законодавства України (пункт 1.1 Договору), а також що сторони керуються положеннями законодавства при виконанні Договору (пункт 2.1 Договору).
Так, Наказом №140 Підприємство з дати набрання чинності цим наказом на період дії воєнного стану в Україні з коштів, що наявні на поточному рахунку та надходять від продажу електричної енергії, виробленої з альтернативних джерел енергії, забезпечує перерахування коштів на сплату авансових платежів за придбану електричну енергію, вироблену з альтернативних джерел енергії, виробникам електричної енергії з альтернативних джерел енергії, що мають договірні відносини з Підприємством, із дотриманням Порядку купівлі, та з урахуванням таких положень:
- за результатами продажу електричної енергії за перші 10 днів розрахункового місяця розподіл грошових коштів, наявних на поточному рахунку Підприємства станом на 10 число розрахункового місяця, для виробників, що здійснюють виробництво електричної енергії з енергії сонячного випромінювання здійснюється відповідно до таких показників: сума, що дорівнює значенню 15 відсотків від середньозваженого розміру «зеленого» тарифу за 2021 рік (підпункт 1.1.1 пункту 1.1 Наказу №140);
- у випадку нестачі грошових коштів для забезпечення виплати сум, передбачених підпунктами 1.1.1 - 1.1.5 пункту 1.1, наявні грошові кошти розподіляються між виробниками пропорційно до показників, зазначених у підпунктах 1.1.1 - 1.1.5 пункту 1.1 (пункт 1.2 Наказу №140);
- за результатами продажу електричної енергії за подальші 10 днів розрахункового місяця, а також за результатами розрахункового місяця, розподіл грошових коштів, наявних на поточному рахунку Підприємства станом на 20 число (або на кінець) розрахункового місяця, здійснюється таким чином, щоб за результатами 20 днів розрахункового місяця (або за результатами розрахункового місяця) було збережено показники розрахунків передбачених підпунктами 1.1.1- 1.1.5 пункту 1.1 (пункт 1.3 Наказу №140).
Аналогічний механізм розподілу коштів після втрати чинності Наказу №140 запроваджено Наказом №206 (діяв протягом періоду з 24.06.2022 до 16.04.2024).
Наказом №206:
- Підприємству на період дії воєнного стану в Україні з коштів, що наявні на поточному рахунку та надходять від продажу електричної енергії, виробленої з альтернативних джерел енергії, забезпечити перерахування коштів на сплату платежів за придбану електричну енергію, вироблену з альтернативних джерел енергії, виробникам електричної енергії з альтернативних джерел енергії, що мають договірні відносини з Підприємством, із дотриманням вимог Порядку №641, та з урахуванням положень, викладених у пункті 2 наказу:
- встановлено, що за результатами продажу електричної енергії за перші 10 днів розрахункового місяця розподіл грошових коштів, наявних на поточному рахунку Підприємства станом на 10 число розрахункового місяця, для виробників, що здійснюють виробництво електричної енергії з енергії сонячного випромінювання здійснюється відповідно до таких показників:
сума, що дорівнює значенню 18 відсотків від середньозваженого розміру «зеленого» тарифу за 2021 рік (підпункт 1 пункту 2);
у випадку наявності залишку грошових коштів, що залишився на поточному рахунку після виконання підпунктів 1-5 цього пункту 2, цей залишок розподіляється та спрямовується виробникам пропорційно розміру нарахувань для відповідного виробника, здійснених з урахуванням підпунктів 1-5 цього пункту, але не більше вартості товарної продукції розрахункового періоду, розрахованої за «зеленим» тарифом для такого виробника (підпункт 6 пункту 2);
у випадку нестачі грошових коштів для забезпечення виплати сум, передбачених підпунктами 1-5 цього пункту, наявні грошові кошти розподіляються між виробниками пропорційно до показників, зазначених у підпунктах 1-5 пункту 2 (підпункти 7 пункту 2);
- встановлено, що за результатами продажу електричної енергії за подальші 10 днів розрахункового місяця, а також за результатами розрахункового місяця, розподіл грошових коштів, наявних на поточному рахунку Підприємства станом на 20 число (або на кінець) розрахункового місяця, здійснюється таким чином, щоб за результатами 20 днів розрахункового місяця (або за результатами розрахункового місяця) було збережено показники розрахунків, передбачених підпунктами 1-5 пункту 2 цього наказу.
У випадку наявності залишку грошових коштів, що залишився на поточному рахунку після виконання підпунктів 1-5 пункту 2 цього наказу, цей залишок розподіляється та спрямовується виробникам відповідно до підпункту 6 пункту 2 цього наказу (пункт 3).
Правомірність Наказу №206 була предметом дослідження Окружним адміністративним судом міста Києва у справі №640/10894/22 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Солар-Груп» до Міністерства енергетики України про визнання протиправним та скасування Наказу №206. Рішенням адміністративного суду у вказаній справі від 06.12.2022, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 04.03.2023, у позові відмовлено.
Адміністративні суди дійшли висновку про наявність повноважень та компетенції у Міністерства енергетики України щодо прийняття Наказу №206. Суди зазначили, що:
- Міненерго здійснює нормативно-правове регулювання відносин у електроенергетичному комплексі в особливий період шляхом видання наказів, які мають відповідати вимогам Конституції та законів України, а електроенергетичні підприємства у своїй діяльності в особливий період повинні керуватись прийнятими актами Міненерго;
- Наказ №206 прийнятий в межах повноважень та з метою забезпечення розрахунків за електричну енергію, вироблену з альтернативних джерел енергії;
- державна реєстрація наказу відбулась відповідно до Указу Президента України від 03.10.1992 №493 «Про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств та інших органів виконавчої влади», постанови Кабінету Міністрів України від 28.12.1992 №731 «Про затвердження Положення про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств та інших органів виконавчої влади», Порядку подання нормативно-правових актів на державну реєстрацію до Міністерства юстиції України та проведення їх державної реєстрації, затвердженого наказом Міністра юстиції України від 12.04.2005 №34/5;
- постановою Кабінету Міністрів України від 01.03.2022 №172 «Про внесення зміни до пункту 13 Положення про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств, інших органів виконавчої влади» передбачено, що у невідкладних випадках, пов'язаних із введенням в Україні або в окремих її місцевостях воєнного стану, що потребують негайного прийняття рішення, суб'єкт нормотворення може видати відповідний нормативно-правовий акт без узгодження із суб'єктами нормотворення та/або з іншими заінтересованими органами;
- приймаючи оскаржуваний наказ Міненерго реалізувало передбачену компетенцію по регулюванню сталого функціонування підприємства паливо-енергетичного комплексу (ДП «Гарантований покупець») в особливий період, а саме: під час воєнного стану, введеного Указом Президента України від 24.02.2022 №64;
- регулювання порядку здійснення ДП «Гарантований покупець» протягом періоду дії воєнного стану в Україні перерахування коштів на сплату платежів за придбану електричну енергію, вироблену з альтернативних джерел енергії, виробникам електричної енергії з альтернативних джерел енергії, що мають договірні відносини з ДП «Гарантований покупець», не відноситься до виключної компетенції Кабінету Міністрів України щодо управління ДП «Гарантований покупець», а тому підстави стверджувати про те, що видання оскаржуваного наказу є перевищенням повноважень Міненерго, є необґрунтованими.
Оцінюючи зміст Наказу №206, адміністративні суди констатували, що:
- Наказ №206 був виданий для стабілізації ситуації в енергетичному секторі країни в період дії воєнного стану та з метою збереження можливості для всіх без винятку генерацій здійснювати виробництво електричної енергії з альтернативних джерел в умовах значного дефіциту коштів на ринку електричної енергії;
- оскаржуваний наказ не надає необґрунтованих переваг іншим виробникам електричної енергії, реалізація якої здійснюється за «зеленим» тарифом та не передбачає поводження з особами у різний спосіб у відносно схожих ситуаціях, отже прояви дискримінації відсутні.
Виходячи з наведеного, об'єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду в постанові від 21.06.2024 зі справи №910/4439/23 вказала про наявність правових підстав для застосування Наказів №140 та №206 при вирішенні питання розміру коштів, що підлягають сплаті за поставлену електричну енергії у лютому - липні 2022 року.
Слід зазначити, що метою Наказів №140 та №206 є забезпечення безпеки постачання електричної енергії споживачам та уникнення ризиків призупинення діяльності виробників електричної енергії з альтернативних джерел енергії в умовах воєнного стану.
Отже, Міністерство енергетики України змінило відсоткове співвідношення розподілу коштів між виробниками за «зеленим» тарифом з метою збереження можливості для всіх виробників здійснювати виробництво електричної енергії з альтернативних джерел. Обов'язок розподілу було покладено на ДП «Гарантований покупець» у залежності від коштів, що наявні на його поточному рахунку, та надходять від продажу електричної енергії, виробленої з альтернативних джерел енергії.
В свою чергу, надаючи правову оцінку змісту Наказів №140 та №206, об'єднана палата дійшла висновку, що Наказ №206, як і попередній Наказ №140 ніяким чином не обмежує право позивача як виробника електричної енергії за «зеленим» тарифом на отримання повної вартості проданої електричної енергії, встановленої укладеним сторонами в справі договором, а також не змінює терміни виникнення та виконання грошових зобов'язань гарантованого покупця щодо проведення остаточних розрахунків за договором та згідно з пунктом 10.4 Порядку №641.
Разом з цим об'єднана палата наголосила на тому, що у відносинах між гарантованим покупцем та виробниками електричної енергії за «зеленим» тарифом, які виникли у період до введення воєнного стану в України та до прийняття Міністерством енергетики України Наказів №140 та №206, а також у правовідносинах, які виникли під час дії воєнного стану в Україні (особливого періоду у розумінні положень статті 16 Закону України «Про ринок електричної енергії») строк виконання грошового зобов'язання гарантованого покупця у розмірі 100 % оплати за поставлену електричну енергію за «зеленим» тарифом визначається виключно згідно з умовами двостороннього договору та Порядку №641, при цьому розмір коштів, що підлягають сплаті за поставлену електричну енергії, має обраховуватися з урахуванням положень, викладених у Наказах №140 та №206.
Враховуючи наведені у постанові від 21.06.2024 зі справи №910/4439/23 висновки, об'єднана палата погодилася з висновками Верховного Суду, викладеними в постановах від 21.03.2024 зі справи №910/6185/23 і від 11.04.2024 зі справи №910/9100/22 щодо застосування положень частини восьмої статті 16 Закону України «Про ринок електричної енергії», пункту 10.4 Порядку купівлі, Наказу №206, відповідно до яких положення Наказу №206 не змінюють і не припиняють обов'язок Підприємства здійснити своєчасний розрахунок відповідно до вимог чинного законодавства та Порядку купівлі.
Відтак, об'єднана палата не вбачає підстав для відступу від висновку стосовно застосування положень частини восьмої статті 16 Закону України «Про ринок електричної енергії», пункту 10.4 Порядку купівлі, Наказу №206, викладеного в раніше ухвалених постановах Верховного Суду від 21.03.2024 зі справи №910/6185/23 і від 11.04.2024 зі справи №910/9100/22.
Оскільки, за висновками об'єднаної палати, положення Наказів №140 та №206 не змінюють порядок та строки розрахунків за придбану електричну енергію за Договором, укладеним з виробником електричної енергії за «зеленим» тарифом на час дії особливого періоду, тому для визначення строку виконання грошового зобов'язання гарантованого покупця у розмірі 100 % оплати за поставлену електричну енергію виробника за «зеленим» тарифом у період дії воєнного стану не має значення та не потребує доведення обставина наявності / відсутності на рахунках Підприємства коштів, необхідних для розрахунку з виробниками електричної енергії з альтернативних джерел, позаяк визначення строків розрахунків наведено у пункті 10.4 Порядку купівлі.
З огляду на викладене, а також враховуючи наявність обставин щодо ненадання відповідачем розрахунків і доказів відсутності на поточному рахунку коштів, які б дозволили оплатити повну вартість отриманої продукції, об'єднана палата дійшла висновків про відсутність підстав для тлумачення норм Наказу №206 як такого, що змінює чи припиняє обов'язок Підприємства здійснити своєчасний розрахунок відповідно до чинного законодавства, Порядку купівлі та укладеного сторонами договору.
Поряд з цим, об'єднана палата звернула увагу на те, що Міністерство енергетики наказом від 01.04.2024 №136 скасувало дію Наказу №206, яким встановлювались для Підприємства мінімальні відсотки виплат виробникам електроенергії з ВДЕ (відновлювальні джерела електроенергії) вартості отриманої електроенергії.
Отже, наразі відсутні будь-які законодавчі обмеження щодо розміру виплат, які передбачені пунктом 10.1 Порядку купівлі.
Відтак, у відповідача наявний обов'язок з повного виконання грошового зобов'язання - оплати у розмірі 100 % вартості за поставлену електричну енергію за «зеленим» тарифом у період дії воєнного стану та Наказів №140 і №206.
Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом (стаття 625 ЦК України).
Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та 3 % річних в порядку статті 625 ЦК України є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.
Отже, на день прийняття рішення у даній справі з урахуванням часткових оплат та зарахування зустрічних однорідних вимог заборгованість Підприємства перед Товариством за Договором за період лютий - грудень 2022 року, лютий - липень 2023 і вересень 2023 року становить 2 056 546,88 грн.
Відповідач, заперечуючи проти задоволення позовних вимог, вказує про те, що: станом на 25.11.2024 позивач має перед Підприємством заборгованість у сумі 56 522,10 грн з частки відшкодування вартості врегулювання небалансу електричної енергії та частки відхилення, що підтверджується оборотами рахунків 3618 і 36181; тому, враховуючи існуючий борг Товариства перед відповідачем за послугу з відшкодування частки відшкодування вартості небалансу електричної енергії балансуючої групи гарантованого покупця і частки відхилення, в силу положень підпункт 12 пункту 1 Постанови №332, позовні вимоги в частині стягнення з Підприємства 56 522,10 грн задоволенню не підлягають; одночасно з наведеним відповідач наголошує, що в постанові об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 19.04.2024 зі справи №911/1359/22 об'єднана палата дійшла висновку про те, що Постанова №332 (її окремі положення) має обов'язковий характер як норма щодо правового регулювання договірних відносин учасників ринку електроенергії та підлягає імперативному виконанню.
Суд зазначає, що у справі №911/1359/22 об'єднаною палатою досліджувалося питання щодо тимчасового зупинення нарахування та стягнення штрафних санкцій, тоді як у даній справі Товариством не було заявлено до стягнення з Підприємства штрафних санкцій, а відповідач, посилаючись на Постанову №332, зазначає про наявність підстав для зустрічного зарахування однорідних вимог.
Разом з тим, згідно з постановою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 19.11.2025 зі справи №910/9692/24 для застосування положень Постанови №332 Підприємство мало звернутися до Товариства з відповідною заявою про припинення зобов'язання відповідача з оплати боргу за договором у спірні періоди; крім того, Підприємство зобов'язане було вчинити дії на реалізацію свого права зменшення розрахунків, зокрема, повідомивши позивача, відобразивши відповідні зменшення в обліку та актах звірки, провести зарахування однорідних вимог за правилами статті 601 ЦК України. Тобто відповідач мав чітко визначити, на які саме суми, за які періоди, та відповідно до яких актів ним реалізовано право на зменшення рівня розрахунків, що мало б наслідком припинення відповідного зобов'язання Підприємства перед Товариством на суму зарахування. Проте відповідач зазначених дій не вчинив, тобто наданим Постановою №332 правом фактично не скористався.
Не було вчинено наведених дій Підприємством і в межах даного спору, а тому наявність права відповідача зменшити рівень розрахунків із продавцем за «зеленим» тарифом на суму неоплаченої частки відшкодування вартості врегулювання небалансу електричної енергії та вартості відхилення не звільняє Підприємство від обов'язку здійснити повну оплату придбаної електричної енергії за Договором.
Відтак, стягненню з відповідача підлягає 2 056 546,88 грн основної заборгованості за Договором за період лютий - грудень 2022 року, лютий - липень 2023 і вересень 2023 року.
Крім основної суми заборгованості позивач просить стягнути з відповідача 200 427,06 грн 3% річних і 626 959,45 грн втрат від інфляції.
Судом перевірено розрахунок наведених сум та періодів їх нарахування та встановлено, що вони правильні, а тому стягненню з Підприємства підлягає 200 427,06 грн 3% річних і 626 959,45 грн втрат від інфляції.
Що ж до посилань відповідача на обставини непереборної сили як підставу для звільнення його від сплати 3% річних та втрат від інфляції, то відповідно до частини першої статті 617 ЦК України особа, яка порушила зобов'язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов'язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили.
Форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні та невідворотні обставини, що об'єктивно унеможливлюють виконання зобов'язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов'язків згідно із законодавчими та іншими нормативними актами (частина друга статті 141 Закону України «Про Торгово-промислові палати в Україні»).
Надзвичайними є ті обставини, настання яких не очікується сторонами при звичайному перебігу справ. Під надзвичайними можуть розумітися такі обставини, настання яких добросовісний та розумний учасник правовідносин не міг очікувати та передбачити при прояві ним достатнього ступеня обачливості.
Невідворотними є обставини, настанню яких учасник правовідносин не міг запобігти, а також не міг запобігти наслідкам таких обставин, навіть за умови прояву належного ступеня обачливості та застосуванню розумних заходів із запобігання таким наслідкам. Ключовим є те, що непереборна сила робить неможливим виконання зобов'язання в принципі, незалежно від тих зусиль та матеріальних витрат, які сторона понесла чи могла понести (постанова Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 21.07.2021 зі справи № 912/3323/20).
Разом з тим форс-мажор є окремою, самостійною обставиною, яка звільняє від відповідальності за порушення договірних зобов'язань, яка характеризується тим, що обставини форс-мажору повинні виникнути після укладення договору, неможливість виконання зобов'язання повинна бути у період існування таких обставин і такі обставини повинні бути зазначені в договорі.
Згідно з частиною другою статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Інфляційні втрати (індекс споживчих цін) - це показник, який характеризує зміни загального рівня цін на товари і послуги, які купує населення для невиробничого споживання.
Змістом наведеної норми закону нарахування інфляційних втрат та 3% річних на суму боргу входять до складу грошового зобов'язання і вважаються особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов'язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування останнім утримуваними грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.
Таким чином вимагати сплати суми боргу з врахуванням індексу інфляції та 3% річних є правом кредитора, яким останній наділений в силу нормативного закріплення зазначених способів захисту майнового права та інтересу.
Визначені частиною другою статті 625 ЦК України право стягнення інфляційних втрат і 3% річних є мінімальними гарантіями, які надають кредитору можливість захистити згадані вище інтереси; позбавлення кредитора можливості реалізувати це право порушуватиме баланс інтересів і сприятиме виникненню ситуацій, за яких боржник повертатиме кредитору грошові кошти, які, через інфляційні процеси, матимуть іншу цінність, порівняно з моментом, коли такі кошти були отримані (у тому числі у вигляді прострочення оплати відповідних товарів та послуг).
Крім того, інфляційні втрати не є штрафними санкціями, а входять до складу грошового зобов'язання і виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення коштів внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення в їх сплаті та отриманні від боржника компенсації (плати) за користування ним коштами, належними до сплати кредиторові.
Так, по-перше, Підприємством жодних чином не доведено наявність обставин непереборної сили, що зумовила неможливість виконання останнім умов Договору в частині розрахунків за отриману електричну енергію, а по-друге, 3% річних та втрати від інфляції за своєю правовою природою не є правовою відповідальністю (штрафними санкціями), встановленою статтею 611 ЦК України та статтею 217 Господарського кодексу України, тому правила щодо звільнення від відповідальності за порушення зобов'язання у випадку настання непереборної сили (форс-мажору), визначені наведеними статтями, не підлягають застосуванню до акцесорного зобов'язання, передбаченого частиною другою статті 625 ЦК України, стосовно сплати суми боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також процентів річних від простроченої суми.
За приписами статті 129 ГПК України витрати зі сплати 34 607,20 грн судового збору (43 259 грн * 0,8 [коефіцієнт для пониження відповідного розміру ставки судового збору за подання позовної заяви в електронній формі]) слід покласти на відповідача.
Керуючись статтями 129, 233, 236 - 238, 240 та 241 ГПК України, Господарський суд міста Києва
1. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Еко-Енерджі 2» (вул. Миру, буд. 18, с. Коржівка, Білоцерківський р-н, Київська обл., 09100; ідентифікаційний код 43808050) до Державного підприємства «Гарантований покупець» (вул. Симона Петлюри, буд. 27, м. Київ, 01032; ідентифікаційний код 43068454) про стягнення 2 883 933,39 грн задовольнити повністю.
2. Стягнути з Державного підприємства «Гарантований покупець» (вул. Симона Петлюри, буд. 27, м. Київ, 01032; ідентифікаційний код 43068454) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Еко-Енерджі 2» (вул. Миру, буд. 18, с. Коржівка, Білоцерківський р-н, Київська обл., 09100; ідентифікаційний код 43808050): 2 056 546 (два мільйони п'ятдесят шість тисяч п'ятсот сорок шість) грн 88 коп. основної заборгованості; 200 427 (двісті тисяч чотириста двадцять сім) грн 06 коп. 3% річних; 626 959 (шістсот двадцять шість тисяч дев'ятсот п'ятдесят дев'ять) грн 45 коп. втрат від інфляції та 34 607 (тридцять чотири тисячі шістсот сім) грн 20 коп. судового збору.
Після набрання рішенням законної сили видати відповідний наказ.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Північного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне судове рішення складено 16.03.2026.
Суддя Оксана Марченко