ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
11.03.2026 м. Івано-ФранківськСправа № 909/1496/25
Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Максимів Т. В., секретар судового засідання Масловський А.Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма "Алеко"
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Західдорбуд"
про стягнення заборгованості в сумі 442 583 грн 79 коп.
за участю:
представники не з"явилися
установив: до Господарського суду Івано-Франківської області звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю Фірма "Алеко" з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Західдорбуд" про стягнення заборгованості у сумі 442 583 грн 79 коп.
Вирішення судом процесуальних питань.
02.01.2026 суд постановив прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити провадження у справі; здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження; підготовче засідання призначити на 04.02.2026, яке у зв"язку із нез"явленням відповідача відклав на 16.02.2026.
16.02.2026 суд постановив підготовче провадження закрити та призначити розгляд справи по суті в судовому засіданні на 11.03.2026.
11.03.2026 представники сторін в судове засідання не прибули, причин неприбуття суду не повідомили, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялися належним чином, що підтверджується довідками про доставку електронних листів до їх електронних кабінетів.
Згідно з положеннями ч. 1 ст. 43 ГПК України учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України, якщо учасник справи або його представник належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі: неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.
Враховуючи викладене, суд вважає, що вжив всі залежні від нього заходи для повідомлення відповідачки належним чином про розгляд судової справи і забезпечення її прибуття в судове засідання для реалізації нею права на судовий захист своїх прав та інтересів та дійшов висновку, що є підстави для розгляду справи без її участі за наявними у ній матеріалами.
В судовому засіданні 11.03.2026 суд ухвалив рішення.
Позиція позивача.
Позовні вимоги мотивовані тим, що позивач на виконання умов Генерального договору на поставку нафтопродуктів № 55/П -21 від 23.07.2021 поставив ТОВ "Віта Контракшн" товар на суму 27 792 583 грн 80 коп., однак ТОВ "Віта Контракшн" в порушення умов договору оплату за отриманий товар здійснило частково, що призвело до виникнення заборгованості в сумі 442 583 грн 79 коп.
12.11.2024 позивач (Кредитор), ТОВ "Віта Контракшн" (Первісний боржник) та ТОВ "Західдорбуд" (Новий боржник) уклали Договір № 1211-2 про переведення боргу, згідно з яким Первісний боржник за погодженням Кредитора переводить на Нового боржника борг (грошове зобов'язання) в сумі 442 583 грн 79 коп., що виникло на підставі умов Генерального договору на поставку нафтопродуктів № 55/П -21 від 23.07.2021, а Новий боржник погоджується виконати зазначене грошове зобов'язання.
Станом на 28.12.2025 відповідач свій обов'язок не виконав та не погасив вказану заборгованість перед позивачем, що стало підставою для звернення до суду. Позовні вимоги обґрунтовані положеннями ст. 509, 525, 526, 610, 612, 629 ЦК України.
Позиція відповідача.
Відповідач відзиву на позов не подав, доводи позивача не спростував, доказів оплати товару не долучив.
Обставини справи. Оцінювання доказів.
23.07.2021 Товариство з обмеженою відповідальністю Фірма "Алеко" (Постачальк) та Товариство з обмеженою відповідальністю "Віта Контракшн" (Покупець) уклали Генеральний договір на поставку нафтопродуктів № 55/П -21 від 23.07.2021, згідно з п.1.1. якого Постачальник зобов'язується відповідно до замовлення передавати у власність Покупцю нафтопродукти в асортименті (далі - Товар), а Покупець зобов'язується приймати Товар та своєчасно здійснювати його оплату на умовах цього Договору.
Оплата Товару здійснюється по факту завантаження цистерни (з вказанням строку відстрочки платежу) або передплатою (частковою передплатою) по Договору по домовленості Сторін на кожну партію Товару, що фіксується в Специфікації чи додатковій угоді уповноваженими особами Сторін ( п.4.6.).
Цей Договір набирає чинності з моменту підписання його відповідальними особами Сторін і діє до "31" грудня 2022, але в будь-якому разі - до повного виконанням умов та зобов'язань Сторін згідно з п. 1.1 цього Договору в частині розрахунку за Товар зі Сторони Покупця ( п.5.1.).
На виконання умов Договору, позивач поставив ТОВ "Віта Контракшн" товар на суму 27 792 583 грн 80 коп., що підтверджується долученими до матеріалів справи копіями рахунків на оплату, специфікаціями, видатковими накладними, Актами - приймання передачі продукції та товаро - транспортними накладними на відпуск нафтопродуктів.
ТОВ "Віта Контракшн" в порушення умов договору оплату за отриманий товар здійснило частково, внаслідок чого виникла заборгованість в сумі 442 583 грн 80 коп., що підтверджується також Актом звіряння взаємних розрахунків за 3 квартал 2023 року, який підписаний сторонами договору та скріплений печатками товариств.
12.11.2024 позивач (Кредитор), ТОВ "Віта Контракшн" (Первісний боржник) та ТОВ "Західдорбуд" (Новий боржник) уклали Договір № 1211-2 про переведення боргу.
Відповідно до п.1. Договору, цим Договором регулюються відносини, пов'язані із заміною зобов'язаної сторони (Первісного боржника) у зобов'язанні, що виникає із Договору поставки № 55/П-21 від 23.07.2021, укладеного Первісним боржником та Кредитором (далі іменується "Основний договір").
Первісний боржник переводить на Нового боржника борг (грошове зобов'язання) у розмірі 442 583 (чотириста сорок дві тисячі п"ятсот вісімдесят три) грн 79 коп., що виник на підставі умов вищезазначеного договору, а Новий боржник погоджується виконати зазначене грошове зобов'язання (п.2.).
Первісний боржник сплачує Новому боржнику плату за прийняття боргу у розмірі 442 583 (чотириста сорок дві тисячі п'ятсот вісімдесят три) грн 79 коп., на вимогу останнього. Первісний боржник має право здійснити сплату частинами (п.2.1.).
Кредитор не заперечує проти заміни Первісного боржника Новим боржником в Основному договорі і, підписуючи зі своєї сторони цей Договір, дає свою згоду на відповідне переведення боргу в порядку та на умовах, визначених цим Договором (п.3.)..
Новий боржник має право висунути проти вимоги Кредитора всі заперечення, що ґрунтуються на відносинах між Кредитором та Первісним боржником за Основним договором (п.4.).
Новий боржник, підписуючи цей Договір, підтверджує, що йому була передана вся необхідна інформація (документація), пов'язана із Основним договором, зокрема і та, що стосується спорів і суперечностей за Основним договором між Первісним боржником та Кредитором (п.5.).
Цей Договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання Сторонами та його скріплення печатками Сторін (у разі наявності) (п.7.).
Після набрання чинності цим Договором всі попередні переговори за ним, листування, попередні договори, протоколи про наміри та будь-які інші усні або письмові домовленості Сторін з питань, що так чи інакше стосуються цього Договору, втрачають юридичну силу, але можуть братися до уваги при тлумаченні умов цього Договору (п.8.).
В порушення умов Договору про переведення боргу № 1211-2 від 12.11.2024 відповідач станом на 23.10.2025 заборгованість не оплатив.
23.10.2025 позивач з метою досудового врегулювання спору направив на адресу відповідача претензію № б/н про сплату заборгованості, докази чого приєднані до матеріалів справи. Однак вказана вимога залишена відповідачем без відповіді та виконання, у зв"язку з чим позивач звернувся до суду за захистом порушеного права.
Норми права та мотиви, якими суд керувався при ухваленні рішення.
Статтею 509 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
За приписами статті 11 Цивільного кодексу України, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Згідно із частиною 1 статті 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Відповідно до частин 1, 2 статті 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Так, згідно із частиною 1 статті 691 Цивільного кодексу України, покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, або, якщо вона не встановлена у договорі і не може бути визначена виходячи з його умов, - за ціною, що визначається відповідно до статті 632 цього Кодексу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу.
Частинами 1, 2 статті 692 Цивільного кодексу України встановлено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу.
Статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
За правилами статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до частини 1 статті 510 Цивільного кодексу України, сторонами у зобов'язанні є боржник і кредитор.
Стаття 520 Цивільного кодексу України встановлює, що боржник у зобов'язанні може бути замінений іншою особою (переведення боргу) лише за згодою кредитора, якщо інше не передбачено законом.
Згідно із частиною 1 статті 521 Цивільного кодексу України, форма правочину щодо заміни боржника у зобов'язанні визначається відповідно до положень статті 513 цього Кодексу.
Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) - ч. 1 ст. 610 ЦК України.
Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч. 1 ст. 612 ЦК України).
У постанові Верховного Суду від 21.10.2021 у справі № 908/3027/20 зазначено, що до загальних засад цивільного законодавства належить справедливість, добросовісність та розумність, які і встановлюють певну межу поведінки учасників цивільно-правових відносин. Ці загальні засади втілюються у конкретних нормах права та умовах договорів і регулюють конкретні ситуації таким чином, що кожен з учасників відносин зобов'язаний сумлінно здійснювати свої цивільні права та виконувати цивільні обов'язки - захищати власні права та інтереси, а також дбати про права та інтереси інших учасників, передбачати можливість завдання своїми діями (бездіяльністю) шкоди правам і інтересам інших осіб, закріпляти можливість адекватного захисту порушеного цивільного права або інтересу.
Отже, зобов'язання, які виникають між суб'єктами господарювання мають ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання з урахуванням інтересів другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
З огляду на зміст позовних вимог, обов'язковість умов договору, балансу інтересів обох сторін договору слід дійти висновку, що укладаючи договір про переведення боргу, сторони (позивач та відповідач) взяли на себе певні зобов'язання, які відповідно, і повинні ними виконуватись в межах прав та обов'язків, визначених умовами цього договору.
Суд встановив, що згідно з умовами Договору про переведення боргу сторони погодили заміну зобов'язаної сторони у грошовому зобов'язанні, що виникло з Генерального договору на поставку нафтопродуктів № 55/П -21 від 23.07.2021. Первісний боржник перевів, а Новий боржник добровільно прийняв на себе борг у сумі 442 583 грн 79 коп., який виник унаслідок поставки нафтопродуктів Кредитором. Обов'язок Первісного боржника зі сплати вартості поставленої продукції виник безпосередньо з моменту прийняття поставленої продукції та на час укладення Договору про переведення боргу був таким, строк виконання якого настав і не був виконаний належним чином.
Відповідно, на підставі згоди сторін згідно зі статтями 520, 521 Цивільного кодексу України, обов'язок зі сплати зазначеної суми перейшов до Нового боржника в порядку правонаступництва. Таким чином, сплата суми за Договором про переведення боргу є виконанням вже існуючого грошового зобов'язання, строк виконання якого настав, іншим боржником, який добровільно прийняв на себе відповідний обов'язок.
Відповідно до статей 73, 74 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність чи відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи.
Зазначені вище норми процесуального закону спрямовані на реалізацію статті 13 Господарського процесуального кодексу України. Згідно з положеннями цієї статті судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності (ст.86 ГПК України).
Висновок суду.
Факт порушення відповідачем свого зобов'язання щодо оплати заборгованості підтверджується матеріалами справи, тому вимога позивача про стягнення з відповідача 442 583 грн 79 коп. заборгованості обґрунтована та належить до задоволення.
Судові витрати.
Згідно з ч. 1 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
При зверненні з позовом позивач сплатив судовий збір в сумі 6 638 грн 74 коп., що підтверджується платіжною інструкцією №13 від 01 грудня 2025 року.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Суд, враховуючи задоволення позовних вимог, судовий збір в сумі 6 638 грн 74 коп. покладає на відповідача.
Керуючись статтями 2, 73, 74, 129, 233, 236-238, 240, 241, 256 Господарського процесуального кодексу України, суд
задовольнити позов Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма "Алеко" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Західдорбуд" про стягнення заборгованості в сумі 442 583 грн 79 коп.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Західдорбуд", 78405, Івано-Франківська обл., м. Надвірна, вул. Майданська, буд. 2 (код ЄДРПОУ 42836751) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма "Алеко", 27507, Олександрійський р-н, Кіровоградська обл., м. Світловодськ, провулок Вітрівський, буд.2, (код ЄДРПОУ 20641422) 442 583 (чотириста сорок дві тисячі п'ятсот вісімдесят три) грн 79 коп. заборгованості, а також 6 638 (шість тисяч шістсот тридцять вісім) грн 74 коп. судового збору.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення господарського суду може бути оскаржено до Західного апеляційного господарського суду в порядку та строк, встановлений розділом IV Господарського процесуального кодексу України.
Повне рішення складено: 16.03.2026
Суддя Т. В. Максимів