номер провадження справи 3/237/25
12.03.2026 Справа №908/3987/25
м. Запоріжжя, Запорізька область
Господарський суд Запорізької області у складі судді Педорича С.І.,
за участю секретаря судового засідання - Данилейко К.М.,
розглянув у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження справу:
за позовом: керівника Шевченківської окружної прокуратури міста Запоріжжя Запорізької області (вул. Космічна ,118а, м. Запоріжжя, 69050) в інтересах держави, в особі органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції в спірних правовідносинах:
позивач: Департамент управління активами Запорізької міської ради (вул. Зелінського,3, м. Запоріжжя, 69105; ідентифікаційний код юридичної особи 45013287)
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «ДЕСЯТЬ ТАНЦІВ» (вулиця Чарівна, буд. 40А, офіс 1, м. Запоріжжя, 69071; ідентифікаційний код юридичної особи 44087049)
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - КОМУНАЛЬНЕ ПІДПРИЄМСТВО «ГРАДПРОЕКТ» (вул. Зелінського, буд.3, м. Запоріжжя, 69037, ідентифікаційний код 20504731)
про розірвання договору оренди та повернення майна,
за участю представників учасників справи:
прокурор: Ліпартія Аліна Олегівна (в залі суду) - службове посвідчення №075797 від 01.03.2023;
від позивача: не з'явився;
від відповідача: не з'явився;
від третьої особи: не з'явився.
РУХ СПРАВИ.
31.12.2025 до Господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява керівника Шевченківської окружної прокуратури міста Запоріжжя Запорізької області в інтересах держави в особі органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції в спірних правовідносинах: позивача - Департаменту управління активами Запорізької міської ради, до відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю «ДЕСЯТЬ ТАНЦІВ» (скорочене найменування - ТОВ «ДЕСЯТЬ ТАНЦІВ»), про:
1) розірвання договору від 12.05.2021 №522/0 оренди нежитлового приміщення №1 першого поверху (літ. А-9) загальною площею 173, 20 кв.м, що знаходиться за адресою: м. Запоріжжя, вул. Чарівна, 40а, укладений між Департаментом управління активами Запорізької міської ради (вул. Зелінського, 3, м. Запоріжжя, 69126, ідентифікаційний код юридичної особи: 20504731), Комунальним підприємством «ГРАДПРОЕКТ» (вул. Зелінського, 3, м. Запоріжжя, 69126, ідентифікаційний код юридичної особи: 20504731) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Десять танців» (вул. Чарівна, 40а, офіс 1, м. Запоріжжя, 69071, ідентифікаційний код юридичної особи: 44087049);
2) зобов'язання Товариство з обмеженою відповідальністю «Десять танців» (вул. Чарівна, 40а, офіс 1, м. Запоріжжя, 69071, ідентифікаційний код юридичної особи: 44087049) звільнити нежитлове приміщення №1 першого поверху (літ. А-9) загальною площею 173,20 кв.м, що знаходиться за адресою: м. Запоріжжя, вул. Чарівна, 40а, від належних йому речей та повернути указане приміщення Департаменту управління активами Запорізької міської ради (вул. Зелінського, 3, м. Запоріжжя, 69126, ідентифікаційний код юридичної особи: 20504731) за участі Комунального підприємства «ГРАДПРОЕКТ» (вул. Зелінського, буд. 3, м. Запоріжжя, 69037, ідентифікаційний код юридичної особи: 20504731) з одночасним підписанням акту приймання - передачі вказаного майна.
Судові витрати у справі зі сплати судового збору прокурор просить покласти на відповідача.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 31.12.2025 справу №908/3987/25 передано на розгляд судді Педоричу С.І.
Ухвалою суду від 05.01.2026 відкрито провадження у справі №908/3987/25; присвоєно справі номер провадження 3/237/25; постановлено розглядати справу за правилами загального позовного провадження; підготовче судове засідання призначено на 03.02.2026 10:30 год. Учасникам справи надана можливість реалізувати свої процесуальні права та обов'язки.
16.01.2026 через систему «Електронний суд» до суду надійшли від представника третьої особи пояснення щодо позову, в яких зазначено, що третя особа вважає, що є всі підстави для припинення дії договору в судовому порядку, та просить розглядати справу без участі представника третьої особи.
Ухвалою суду від 03.02.2026 відкладено підготовче засідання до 18.02.2026 об 11:00 год.
10.02.2026 від представника позивача Департаменту управління активами Запорізької міської ради через систему «Електронний суд» до суду надійшли додаткові пояснення у справі.
Ухвалою суду від 18.02.2026 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 12.03.2026 об 11:00 год.
У судовому засіданні 12.03.2026 технічна фіксація здійснювалась за допомогою підсистеми відеоконференцзв'язку: vkz.court.gov.ua.
Прокурор в судовому засіданні підтримала позов повністю, просила позовні вимоги задовольнити.
Представник позивача (Департаменту управління активами Запорізької міської ради) в судове засідання 12.03.2026 не з'явився, про причини неявки не повідомив. Про дату, час і місце розгляду справи повідомлений належним чином.
Третя особа у поясненнях від 16.01.2026 просила розглядати справу без участі її представника.
Представник відповідача в судові засідання жодного разу не з'явився, про причини своєї неявки суд завчасно не повідомив. Жодних заяв та клопотань до суду не надав. Про дату, час і місце розгляду справи повідомлений належним чином.
Згідно із наявними в матеріалах справи довідками про доставку електронного листа в електронному вигляді до електронного кабінету відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю «ДЕСЯТЬ ТАНЦІВ», ухвали суду від 05.01.2026 про відкриття провадження у справі №908/3987/25, від 03.02.2026 про відкладення підготовчого судового засідання, від 18.02.2026 про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті, доставлені до електронного кабінету відповідача в день постановлення вказаних ухвал.
Також про хід розгляду справи відповідач міг дізнатись з офіційного вебпорталу Судової влади України «Єдиний державний реєстр судових рішень»: //reyestr.court.gov.ua/. Названий вебпортал згідно з Законом України «Про доступ до судових рішень» №3262-IV від 22.12.2005 є відкритим для безоплатного цілодобового користування.
З урахуванням наведеного, відповідач не був позбавлений права та можливості ознайомитись з ухвалою Господарського суду Запорізької області у даній справі в Єдиному державному реєстрі судових рішень.
Відповідно до ст. 42 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) учасники справи зобов'язані виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу; сприяти своєчасному, всебічному, повному та об'єктивному встановленню всіх обставин справи; з'являтися в судове засідання за викликом суду, якщо їх явка визнана судом обов'язковою; подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази; надавати суду повні і достовірні пояснення з питань, які ставляться судом, а також учасниками справи в судовому засіданні; виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки; виконувати інші процесуальні обов'язки, визначені законом або судом.
Також судом враховано, що відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України від 17.07.1997 №475/97-ВР, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення. Перебіг строків судового розгляду у цивільних справах починається з часу надходження позовної заяви до суду, а закінчується ухваленням остаточного рішення у справі, якщо воно не на користь особи (справа «Скопелліті проти Італії» від 23.11.1993), або виконанням рішення, ухваленого на користь особи (справа «Папахелас проти Греції» від 25.03.1999).
Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду неефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням частини 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (параграфи 66, 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі «Смірнова проти України»).
Роль національних суддів полягає у швидкому та ефективному розгляді справ (рішення Європейського суду з прав людини від 30.11.2006 у справі «Красношапка проти України», від 02.12.2010 «Шульга проти України», від 21.10.2010 «Білий проти України»).
Отже, суд дійшов висновку, що матеріали справи містять достатньо документів, необхідних для вирішення спору по суті та прийняття обґрунтованого рішення, оскільки у відповідача було достатньо часу для подання, як відзиву на позову заяву, так і доказів в обґрунтування своєї позиції, у разі їх наявності, чого відповідачем зроблено не було, будь-яких заперечень чи відомостей щодо викладених у позовній заяві обставин відповідачем суду також не повідомлено.
Ураховуючи достатність часу, наданого учасникам справи для подання доказів, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивної господарського процесу, закріплені у статті 129 Конституції України та статтях 13, 14, 74 ГПК України, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих йому повноважень, створені належні умови учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених Господарським процесуальним кодексом України, висловлення своєї правової позиції у спорі та надання відповідних доказів.
Згідно з ч. 1 ст. 202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цієї статтею.
Відповідно до п.п. 1, 2 ч. 3 ст. 202 ГПК України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі: неявки в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин неявки; повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника) незалежно від причин неявки.
З огляду на викладене, суд дійшов до висновку про розгляд справи за наявними в ній матеріалами, за відсутністю відповідача, позивача та третьої особи.
У судовому засіданні 12.03.2026 судом безпосередньо досліджені докази, які наявні в матеріалах справи.
У судовому засіданні 12.03.2026 суд визнав наявні документи достатніми для об'єктивного та всебічного розгляду спору, внаслідок чого після переходу до стадії ухвалення судового рішення, в судовому засіданні, в порядку статті 240 ГПК України, проголошено скорочене судове рішення (вступну та резолютивну частини) та повідомлено, що повний текст рішення буде складено протягом десяти днів з дня проголошення вступної та резолютивної частин рішення.
Суд, розглянувши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позовна заява, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, заслухавши пояснення сторін, встановив наступне.
СТИСЛИЙ ВИКЛАД ПОЗИЦІЇ ПРОКУРОРА.
У позовній заяві прокурор зазначив, що 12.05.2021 Департамент комунальної власності та приватизації Запорізької міської ради (Орендодавець), Комунальне підприємство «Виробниче ремонтно-експлуатаційне житлове об'єднання №7» (Балансоутримувач) та ТОВ «Десять танців» (Орендар) уклали договір №522/0 оренди нежитлового приміщення №1 першого поверху (літ. А-9) загальною площею 173,20 кв.м за адресою: м. Запоріжжя, вул. Чарівна, 40А.
Пунктом 10.1 договору оренди №522/0 встановлено, що цей Договір укладено строком на 5 років та діє з 12.05.2021 по 11.05.2026 включно.
У зв'язку з неналежним виконанням відповідачем договору оренди, не здійснення господарської діяльності за місцем знаходження орендованого майна, не сплатою у повному обсязі орендної плати, просить розірвати договір від 12.05.2021 №522/0 оренди нежитлового приміщення №1 першого поверху (літ. А-9) загальною площею 173, 20 кв.м, що розташоване за адресою: м. Запоріжжя, вул. Чарівна, 40а, та повернути указане приміщення Департаменту управління активами Запорізької міської ради
СТИСЛИЙ ВИКЛАД ПОЗИЦІЇ ПОЗИВАЧА.
Позивач (Департамент управління активами Запорізької міської ради) подав пояснення у справі, в яких зазначив, що Відповідач (Орендар) не виконує умови договору оренди від 12.05.2021 №522/0, орендну плату у повному обсязі не сплачує, що відповідно до положень договору оренди є підставою для його розірвання.
Просить задовольнити позов Шевченківської окружної прокуратури.
СТИСЛИЙ ВИКЛАД ЗАПЕРЕЧЕНЬ ВІДПОВІДАЧА.
Відповідач відзив на позов не надав.
Згідно ст. 165 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Суд вважає, що відповідач не скористався своїм правом на надання відзиву на позовну заяву та вважає можливим розглянути справу за наявними у ній матеріалами.
СТИСЛИЙ ВИКЛАД ПОЯСНЕНЬ ТРЕТЬОЇ ОСОБИ.
Третя особа (КОМУНАЛЬНЕ ПІДПРИЄМСТВО «ГРАДПРОЕКТ») надала пояснення щодо позову у справі, в яких зазначила, що враховуючи, що орендна плата по Договору не вноситься, КП «ГРАДПРОЕКТ» вважає, що є всі підстави для припинення Договору в судовому порядку. Просить розглядати справу без участі представника третьої особи.
ПЕРЕЛІК ОБСТАВИН, ЯКІ Є ПРЕДМЕТОМ ДОКАЗУВАННЯ У СПРАВІ.
Предметом цього судового розгляду є вимоги прокурора про розірвання договору оренди виселення орендаря з нежитлового приміщення.
Предметом доказування, відповідно до частини 2 статті 76 ГПК України, є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Для правильного вирішення цього спору необхідно встановити, які саме правовідносини склались між сторонами, які взаємні права та обов'язки виникли між сторонами (чи був укладений договір, на який строк, чи було передано майно в оренду), чи мало місце порушення будь-яких зобов'язань (чи мало місце систематичне невнесення орендної плати), які саме зобов'язання порушені боржником, яке право чи інтерес кредитора порушено, які наслідки порушення зобов'язань боржником.
ОБСТАВИНИ СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ.
Згідно відомостей з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна нежитлове приміщення №1 першого поверху (літ. А-9) загальною площею 173,20 кв. м, яке розташоване за адресою: вул. Чарівна, буд. 40А в м. Запоріжжі, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна - 1852550323101, перебуває у власності територіальної громади міста Запоріжжя в особі Запорізької міської ради на підставі рішення Запорізької міської ради №205/19 від 27.05.2019.
Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, на вищезазначене нерухоме майно обліковується договір №2064/д оренди нежитлового приміщення по вул. Чарівній, 40а, №2014 від 23.12.2019, виданий приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу, строк дії договору визначено 25.07.2021, з правом пролонгації, орендодавець, балансоутримувач: КП «ВРЕЖО №7», ЄДРПОУ 05478717, орендар: ТОВ «Багатопрофільне підприємство «ПІВДЕНЬПРОМТЕХНОЛОГІЯ», код ЄДРПОУ 23791234, адреса: м. Запоріжжя, вул. Кругова, буд. 150, кв. 6.
Як свідчить додаткова угода від 04.09.2020, укладена між Департаментом комунальної власності та приватизації Запорізької міської ради та ТОВ Багатопрофільне підприємство «ПІВДЕНЬПРОМТЕХНОЛОГІЯ», договір оренди від 23.12.2019 №2064/д об'єкту за адресою: вул. Чарівна, 40а, розірвано 04.09.2020, та відповідно до акту прийому-передачі від 04.09.2020 передано вищезазначене майно Департаменту комунальної власності та приватизації Запорізької міської ради (а.с.20-21).
У той же час 12.05.2021 Департамент комунальної власності та приватизації Запорізької міської ради (Орендодавець), КП «ВРЕЖО №7» (Балансоутримувач) та ТОВ «Десять танців» (Орендар) уклали договір №522/0 оренди нежитлового приміщення №1 першого поверху (літ. А-9) загальною площею 173,20 кв.м за адресою: м. Запоріжжя, вул. Чарівна, 40А (далі - Договір).
Пунктом 10.1 Договору оренди №522/0 встановлено, що цей Договір укладено строком на 5 років та діє з 12.05.2021 по 11.05.2026 включно.
До зазначеного Договору неодноразово вносилися зміни. Зокрема, додатковою угодою від 01.05.2022 до Договору були внесені зміни, зокрема, в п. 3.3 розділу 3 «Орендна плата» Договору, який викладено в наступній редакції: «Орендна плата розраховується та спрямовується Орендарем: 100 відсотків розміру орендної плати (з додатковим нарахуванням ПДВ) за кожний місяць Балансоутримувачу на його розрахунковий рахунок (IBAN) № НОМЕР_1 в філії Запорізьке обласне управління АТ «Ощадбанк», ЄДРПОУ 05478717».
Додатковою угодою від 01.12.2022 до Договору були внесені зміни у зв'язку із переходом КП «ВРЕЖО №7» з 06.07.2022 року на 3 групу єдиного податку за ставкою 2% від доходу на підставі пункту 9 підрозділу 8 розділу ХХ «Перехідних положень» Податкового Кодексу України.
Крім того, 11.04.2024 укладено додаткову угоду до Договору, відповідно до якої сторони дійшли згоди замінити сторони в Договорі оренди комунального майна за адресою: м. Запоріжжя, вул. Чарівна, 40-а, а саме: «Орендодавця» з Департаменту комунальної власності та приватизації Запорізької міської ради на Департамент управління активами Запорізької міської ради, «Балансоутримувача» з Комунального підприємства «Виробниче ремонтно-експлуатаційне житлове об'єднання № 7» на Комунальне підприємство «ГРАДПРОЕКТ».
Згідно із п. 3.1, 3.3. Договору орендна плата становить суму, визначену за наслідками проведення аукціону та складає 10 600,00 гри без ПДВ. Орендна плата розраховується та спрямовується Орендарем самостійно щомісячно не пізніше 20 числа місяця наступного за звітним на відповідні рахунки: 70% від розміру орендної плати (без нарахування ПДВ) з кожний місяць до місцевого бюджету, 30% розміру орендної плати (з нарахуванням ПДВ) за кожний місяць Балансоутримувачу на його розрахунковий рахунок.
Додатковою угодою до Договору від 01.05.2022 п. 3.3 розділу 3 Договір викладено у наступній редакції: «Орендна плата розраховується та спрямовується Орендарем 100% розміру орендної плати (з додатковим нарахуванням ПДВ) за кожний місяць Балансоутримувачу на його розрахунковий рахунок».
Пунктом 6.2 Договору визначено обов'язок Орендаря своєчасно і в повному обсязі сплачувати орендну плату з урахуванням її індексації незалежно від наслідків своєї господарської діяльності.
Пунктом 9.1 Договору передбачено, що за невиконання або неналежне виконання зобов'язань за цим Договором Сторони несуть відповідальність згідно із законодавством України та Договором.
Згідно із п. 10.6.3 та 10.6.6 Договір припиняється на вимогу Орендодавця з підстав, якщо Орендар допустив прострочення сплати орендної плати на строк більше трьох місяці та на вимогу будь-якої із Сторін цього Договору за рішенням суду з підстав, передбачених законодавством.
Згідно з листами КП «ГРАДПРОЕКТ» № 4048 від 05.12.2025 та Департаменту управління активами Запорізької міської ради № 10754/01/01-07/14181 від 17.12.2025, станом на 03.12.2025, у ТОВ «Десять танців» наявна заборгованість зі сплати орендної плати на користь Балансоутримувача, яка становить: КП «ВРЕЖО №7» 131 849,17 грн, КП «ГРАДПРОЕКТ» - 245 726,40 грн.
Також, судовим наказом Господарського суду Запорізької області по справі №908/995/25 від 17.04.2025 стягнуто з ТОВ «Десять танців» по основній сумі боргу: заборгованість з оплати орендної плати за період з 01.03.2024 по 28.02.2025 (включно) у розмірі 210 764 грн 69 коп, 3% річних у розмірі 3464 грн 90 коп., інфляційні втрати у розмірі 16 636 грн 46 коп, штраф у розмірі 6836 грн 26 коп., та 242 грн 24 коп. відшкодування судового збору на користь КП «ГРАДПРОЕКТ».
Наказ Господарського суду Запорізької області №908/995/25 від 17.04.2025 набрав законної сили та є обов'язковим до виконання.
У той же час, матеріали справи не містять доказів виконання відповідачем наказу Господарського суду Запорізької області по справі №908/995/25 від 17.04.2025.
Також 03.12.2025 КП «ГРАДПРОЕКТ» проведено обстеження нежитлового приміщення №1 першого поверху (літ. А-9) площею 173, 20 кв.м, орендарем якого є ТОВ «Десять танців» згідно договору оренди від 12.05.2021 №522, за результатами обстеження складено відповідний акт, відповідно до якого доступ до вказаного приміщення відсутній (а.с. 64).
Вказані обставини зумовили звернення прокурора до суду з цим позовом.
ОЦІНКА АРГУМЕНТІВ СТОРІН, ВИСНОВКИ СУДУ.
Щодо повноважень прокурора.
Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу, способами захисту цивільних прав та інтересів може бути визнання права.
З положень статті 131-1 Конституції України слідує, що в Україні діє прокуратура, яка здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом. Організація та порядок діяльності прокуратури визначаються законом.
Статтею 23 Закону України Про прокуратуру визначено, що представництво прокурором інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів держави, у випадках та порядку, встановлених законом. Прокурор здійснює представництво в суді держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.
Наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді.
Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва.
Прокурор зобов'язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб'єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва, прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб'єктом владних повноважень.
За приписами статті 53 ГПК України господарський суд порушує справи за заявами прокурорів, які звертаються до господарського суду в інтересах держави. В позовній заяві прокурор самостійно визначає, у чому полягає порушення інтересів держави, та обґрунтовує необхідність їх захисту, а також вказує орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах. У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача.
Системне тлумачення положень ст. 53 ГПК України та ст. 23 Закону «Про прокуратуру» дозволяє дійти висновку, що прокурор здійснює представництво у суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення її інтересів, зокрема, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження здійснювати такий захист у спірних правовідносинах (висновок викладений у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 31.10.2019 у справі №923/35/19, від 23.07.2020 у справі №925/383/18).
Рішенням Конституційного суду України від 08.04.1999 у справі №1-1/99 встановлено, що прокурор або його заступник самостійно визначає та обґрунтовує в позовній заяві, в чому полягає порушення інтересів держави чи в чому існує загроза інтересам держави. Інтереси держави можуть збігатися повністю, частково або не збігатися зовсім з інтересами державних органів, державних підприємств та організацій чи з інтересами господарських товариств з часткою державної власності у статутному фонді. Інтереси Держави відрізняються від інтересів інших учасників суспільних відносин. В основі перших завжди є потреба у здійсненні загальнодержавних (політичних, економічних, соціальних та інших) дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону України, гарантування її державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, охорону землі як національного багатства, захист прав усіх суб'єктів права власності та господарювання тощо. Державні інтереси закріплюються як нормами Конституції України, так і нормами інших правових актів.
З урахуванням того, що «інтереси держави» є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.
При встановленні наявності або відсутності порушень або загрози порушень інтересів держави необхідно виходити з того, що ч. 3 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» зазначає про порушення або загрозу порушення "інтересів держави", якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.
Аналіз вказаної статті Закону дає підстави дійти до висновку що «інтереси держави» (як загальне поняття) являють собою комплекс прав та законних інтересів як в цілому держави України (або народу України), так і інтереси окремої територіальної громади певної місцевості (жителі певного населеного пункту або декількох населених пунктів).
Нездійснення захисту виявляється в усвідомленій пасивній поведінці уповноваженого суб'єкта владних повноважень - він усвідомлює порушення інтересів держави, має відповідні повноваження для їх захисту, але всупереч цим інтересам за захистом до суду не звертається. Здійснення захисту неналежним чином виявляється в активній поведінці (сукупності дій та рішень), спрямованій на захист інтересів держави, але яка є неналежною.
Інтереси держави Україна та інтереси певної територіальної громади є частинами одного цілого - «інтересів держави», про які зазначено в ч. 3 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру».
Незалежно від причин неможливості самостійно звернутись до суду з позовом про стягнення безпідставно збережених коштів, сам факт незвернення до суду місцевої ради з позовом, який би відповідав вимогам процесуального законодавства та, відповідно, мав змогу захистити інтереси жителів територіальної громади, свідчить про те, що указаний орган місцевого самоврядування неналежно виконує свої повноваження, у зв'язку із чим у прокурора виникають обґрунтовані підстави для захисту інтересів значної кількості громадян - членів відповідної територіальної громади та звернення до суду з таким позовом, що відповідає нормам національного законодавства та практиці Європейського суду з прав людини.
Таку ж позицію висловлено Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 15.10.2019 у справі №903/129/18.
У постанові Великої Палати Верховного суду від 26.05.2020 у справі №912/2385/18 (провадження №12-194гс19) Верховний Суд зауважив, що відповідно до ч. 3 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» прокурор може представляти інтереси держави в суді лише у двох випадках: 1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює компетентний орган; 2) у разі відсутності такого органу.
У вказаній постанові Великою Палатою Верховного Суду наведено наступні правові висновки.
Прокурор, звертаючись до суду з позовом, має обґрунтувати та довести підстави для представництва, однією з яких є бездіяльність компетентного органу. Бездіяльність компетентного органу означає, що він знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк.
Звертаючись до компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому статтею 23 Закону України «Про прокуратуру», прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.
Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об'єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню тощо.
Таким чином, прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону України «Про прокуратуру», і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження судом підстав для представництва. Якщо прокурору відомі причини такого незвернення, він обов'язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові. Але якщо з відповіді зазначеного органу на звернення прокурора такі причини з'ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим.
З огляду на викладене, підставою для представництва прокурором інтересів держави в суді є належне обґрунтування, підтверджене достатніми доказами, зокрема, але не виключно, повідомленням прокурора на адресу відповідного органу про звернення до суду від його імені, відповідними запитами, а також копіями документів, отриманих від органу, що свідчать про наявність підстав для такого представництва.
У такому випадку суд зобов'язаний дослідити: чи знав або повинен був знати відповідний орган про допущені порушення інтересів держави, чи мав відповідні повноваження для їх захисту, проте всупереч цим інтересам за захистом до суду не звернувся.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 15.09.2020 у справі №906/982/19.
Позивачем у позовній заяві визначено Департамент управління активами Запорізької міської ради.
Прокурор вважає, що інтерес Департамент управління активами Запорізької міської ради, як Орендодавця спірного нерухомого майна, полягає в тому, що Департамент протягом тривалого часу позбавлений можливості управляти оспорюваним нерухомим майном, в інтересах територіальної громади, що призвело до не надходження до місцевого бюджету грошових коштів від оренди та іншого використання такого майна, зокрема шляхом передання майна іншому добросовісному орендарю шляхом проведення аукціону відповідно до норм Закону України «Про оренду державного і комунального майна».
Саме запропонований спосіб захисту забезпечить найефективніший захист інтересів територіальної громади як власника спірного майна, оскільки дозволить у подальшому розпорядитись ним саме у законний спосіб із найбільшими економічними вигадами.
За приписами статті 2 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» місцеве самоврядування в Україні - це гарантоване державою право та реальна здатність територіальної громади - жителів села чи добровільного об'єднання у сільську громаду жителів кількох сіл, селища, міста - самостійно або під відповідальність органів та посадових осіб місцевого самоврядування вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і законів України.
Згідно із приписами ч. 1 ст. 13 та ч. 1 ст.14 Конституції України земля, її надра, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України є об'єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією. Земля є основним національним багатством, що знаходиться під особливою охорони держави.
У силу ч. ч. 3, 5 ст. 16 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» матеріальною і фінансовою основою місцевого самоврядування є рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, земля, природні ресурси, що є у комунальній власності територіальних громад сіл, селищ, міст, районів у містах, а також об'єкти їхньої спільної власності, що перебувають в управлінні районних і обласних рад. Від імені та в інтересах територіальних громад права суб'єкта комунальної власності здійснюють відповідні ради.
Статтями 142 Конституції України та ст. ст. 16, 60 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» передбачено, що матеріальною і фінансовою основою місцевого самоврядування є рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, земля, природні ресурси, що є у комунальній власності територіальних громад сіл, селищ, міст, районів у містах, а також об'єкти їхньої спільної власності, що перебувають в управлінні районних і обласних рад. Держава бере участь у формуванні доходів місцевого самоврядування, фінансово підтримує місцеве самоврядування.
У статті 60 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» зокрема закріплено, що територіальним громадам сіл, селищ, міст, районів у містах належить право комунальної власності на землю.
Відповідно до частини першої статті 10 цього Закону сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.
Згідно зі ст. 145 Конституції України права місцевого самоврядування захищаються в судовому порядку.
Право на звернення прокурора в інтересах держави в особі органу місцевого самоврядування підтверджене у постанові Великої Плати Верховного Суду від 04.12.2018 у справі № 32/563 (провадження № 12-172гс18).
Відповідно до ч. 2 ст. 2 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» місцеве самоврядування здійснюється територіальними громадами сіл, селищ, міст як безпосередньо, так і через сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи, а також через районні та обласні ради, які представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ, міст.
У п.п. 1.1 п. 1 Положення про Департамент управління активами Запорізької міської ради (далі - Положення) зазначено, що Департамент управління активами Запорізької міської ради (далі Департамент) є виконавчим органом Запорізької міської ради, що утворюється Запорізькою міською радою, підзвітний і підконтрольний Запорізькій міській раді, підпорядкований виконавчому комітету Запорізької міської ради, міському голові, заступнику міського голови з питань діяльності виконавчих органів ради за відповідним напрямком роботи згідно із функціональним розподілом обов'язків між заступниками міського голови з питань діяльності виконавчих органів ради.
З метою встановлення наявності підстав для представництва інтересів держави в суді Шевченківську окружною прокуратурою міста Запоріжжя Запорізької області на адресу Департаменту управління активами Запорізької міської ради скеровано листи №57-101-4457ВИХ-25 від 24.07.2025, №57-101-7717ВИХ-25 від 27.11.2025, в яких з'ясовувалась позиція Орендодавця у тому числі щодо припинення орендних правовідносин.
Згідно з листом Департаменту управління активами Запорізької міської ради №6307/01/01-07/8916 від 06.08.2025 Департаментом, як орендодавцем, заходи судово-претензійного характеру, спрямовані на розірвання Договору та повернення з орендного користування зазначеного вище нерухомого майна, не вживалися.
Відповідно до листа Департаменту управління активами Запорізької міської ради №10754/01/01-07/14181 від 17.12.2025 Департаментом, як орендодавцем, заходи судово-претензійного характеру, спрямовані на розірвання Договору та повернення з орендного користування зазначеного нерухомого майна, на теперішній час не вживалися.
Зазначене свідчить про нездійснення Департаментом управління активами Запорізької міської ради захисту порушених інтересів держави та територіальної громади міста Запоріжжя і наявність передбачених ч. 3 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» підстав для їх представництва.
Фактично, звернення прокурора до суду спрямоване на задоволення суспільної потреби у відновленні законності при вирішенні суспільно значимого питання надання в оренду комунального майна та дотримання конституційного принципу рівності усіх перед Законом, у зв'язку з чим заступник керівника Шевченківської окружної прокуратури міста Запоріжжя Запорізької області звертається до суду з позовом щодо захисту інтересів держави в сфері комунальної власності.
Також в матеріалах справи міститься адресоване Департаменту управління активами Запорізької міської ради повідомлення Шевченківської окружної прокуратури міста Запоріжжя 29.12.2025 № 57-101-8616 ВИХ-25 на виконання ч.4 ст.23 Закону України «Про прокуратуру» про звернення до господарського суду з позовною заявою.
На підставі вищевикладеного, суд дійшов до висновку про наявність законних підстав для представництва прокурором в суді інтересів держави в особі позивача - Департаменту управління активами Запорізької міської ради.
Щодо заявлених позовних вимог.
Згідно з положеннями ст. 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини. Цивільні права та обов'язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства.
Згідно ч. 1 ст. 15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Статтею 16 ЦК України передбачено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Згідно з ст. 509 ЦК України зобов'язанням с правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
У силу ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Стаття 599 ЦК України вказує на те, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Частиною 1 ст. 612 ЦК України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Згідно ч. 1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Судовим наказом Господарського суду Запорізької області по справі №908/995/25 від 17.04.2025 стягнуто з ТОВ «Десять танців» по основній сумі боргу: заборгованість з оплати орендної плати за період з 01.03.2024 по 28.02.2025 (включно) у розмірі 210 764 грн 69 коп, 3% річних у розмірі 3464 грн 90 коп., інфляційні втрати у розмірі 16 636 грн 46 коп, штраф у розмірі 6836 грн 26 коп., та 242 грн 24 коп. відшкодування судового збору на користь КП «ГРАДПРОЕКТ».
Доказів погашення вказаної заборгованості на час розгляду справи відповідачем не надано.
Крім того, відповідно до листів КП «ГРАДПРОЕКТ» №4048 від 05.12.2025 та Департаменту управління активами Запорізької міської ради №10754/01/01-07/14181 від 17.12.2025 відповідач продовжує не сплачувати орендну плату, та станом на 03.12.2025 у ТОВ «Десять танців» наявна заборгованість зі сплати орендної плати на користь Балансоутримувача, яка становить: КП «ВРЕЖО №7» 131 849,17 грн, КП «ГРАДПРОЕКТ» - 245 726,40 грн.
Відповідно до акту звірки взаємних розрахунків за період з 01.03.2024 - 03.12.2025 остання оплата орендної плати відповідачем була здійснена в листопаді 2024 року (а.с. 44).
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору.
Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 19 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» (чинного на момент укладення Договору) рішення про відмову у продовженні договору оренди може бути прийнято, якщо орендар допустив прострочення сплати орендної плати на строк більше трьох місяців.
Пунктом 10.6.3. договору №522/0 від 12.05.2021 передбачено можливість припинення договору на вимогу Орендодавця у разі, якщо Орендар допустив прострочення сплати орендної плати на строк більше трьох місяців.
Метою укладення договору найму нерухомого майна, відповідно до якого наймодавець вступає в договірні відносини, є належне і своєчасне виконання умов договору оренди в частині використання предмету оренди та внесення орендарем орендної плати.
Комунальне майно перебуває в користуванні орендаря, який грубо та систематично порушує умови Договору, більш трьох місяців не сплачує орендну плату.
Оскільки комунальне майно перебуває в користуванні орендаря, балансоутримувач не має змоги передавати комунальне майно потенційним орендарям в користування та отримувати дохід від передачі комунального майна в оренду.
Статтею 782 ЦК України передбачено, що наймодавець має право відмовитися від договору найму і вимагати повернення речі, якщо наймач не вносить плату за користування річчю протягом трьох місяців підряд (ч.1). У разі відмови наймодавця від договору найму договір є розірваним з моменту одержання наймачем повідомлення наймодавця про відмову від договору (ч.2).
Відповідно до ст. 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.
Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.
Частиною 2 ст. 24 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» передбачено, що договір оренди може бути розірвано за погодженням сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірвано за рішенням суду у разі невиконання сторонами своїх зобов'язань та з інших підстав, передбачених законодавчими актами України.
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду у своїй постанові від 21.01.2020 № 914/252/19 дійшов висновку, що істотне порушення орендарем (наймачем) такої умови договору оренди державного (комунального) майна, як невнесення орендної плати, є достатньою правовою підставою для дострокового розірвання зазначеного договору оренди в судовому порядку
Відповідач факт систематичної несплати орендної плати за спірний об'єкт не спростував, доказів сплати заборгованості не надав.
Таким чином, Орендарем не виконуються взяті на себе зобов'язання, що підтверджується листами КП «ГРАДПРОЕКТ» №2865 від 18.09.2025 та №4048 від 05.12.2025, листами Департаменту управління активами Запорізької міської ради №6490/01/01-07/8916 від 12.08.2025, №6307/01/01-07/8916 від 06.08.2025, №10754/01/01-07/14181 від 17.12.2025, судовим наказом Господарського суду Запорізької області від 17.04.2025 №908/995/25, та є суттєвим порушенням умов договору у розумінні ст. ст. 610, 651 ЦК України, одним із наслідків якого, згідно зі ст. 611 цього Кодексу, є розірвання договору в судовому порядку та повернення майна орендодавцю.
Враховуючи, що орендна плата по Договору не вноситься більш ніж три місяці, суд приходить до висновку, що позовні вимоги про розірвання Договору підлягають задоволенню.
Частиною 1 ст. 25 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» у разі припинення договору оренди орендар зобов'язаний протягом трьох робочих днів з дати припинення договору повернути орендоване майно в порядку, визначеному договором оренди.
Відповідно до ст. 785 ЦК України у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу або у стані який було обумовлено договором.
Згідно з ч. 2 ст. 795 ЦК України, повернення наймачем предмета договору найму оформляється відповідним документом (актом), який підписується сторонами договору. З цього моменту договір найму припиняється.
Відповідно до п. 4.1.4 Договору орендар повертає комунальне майно Орендодавцю одночасно із підписанням Акту приймання-передачі вказаного майна у порядку, передбаченому чинним нормативно-правовими актами з цього питання протягом трьох робочих днів з дати припинення/розірвання цього Договору.
Передача майна в оренду зазначеного у п. 1.1 даного Договору не тягне за собою виникнення у Орендаря права власності на це майно. Власником орендованого майна залишається територіальна громада м. Запоріжжя в особі Запорізької міської ради, а Орендар користується ним протягом строку оренди (п. 2.2 Договору).
Пунктом 4.1.1 Договору передбачено умови повернення орендованого майна у разі припинення або розірвання Договору, а саме: звільнити орендоване Майно від належних Орендарю речей і повернути його відповідно до Акта приймання передачі з оренди орендованого Майна, в тому стані, в якому Майно перебувало на момент передачі його в оренду, з урахуванням нормального фізичного зносу, а якщо Орендарем були виконані невід'ємні поліпшення, здійснено капітальний ремонт та (або) реконструкція, які не можна відокремити від орендованого Майна, не завдаючи йому шкоди - то разом із такими поліпшеннями, капітальним ремонтом/реконструкцією.
Таким чином позовні вимоги щодо звільнення та повернення нежитлового приміщення Департаменту управління активами Запорізької міської ради з одночасним підписанням акту приймання - передачі підлягають задоволенню.
ПЕРЕЛІК ДОКАЗІВ, ЯКИМИ СТОРОНИ ПІДТВЕРДЖУЮТЬ АБО СПРОСТОВУЮТЬ НАЯВНІСТЬ КОЖНОЇ ОБСТАВИНИ, ЯКА Є ПРЕДМЕТОМ ДОКАЗУВАННЯ У СПРАВІ.
Обставини, на які посилається позивач, доводяться додатковою угодою та актом прийому-передачі від 04.09.2020 між КП «ВРЕЖО-7» та ТОВ «ПІВДЕНЬПРОМТЕХНОЛОГІЯ» (а.с.20-21), договором №5222/0 від 12.05.2021 (а.с. 23-30), технічним паспортом на групу нежитлових приміщень (а.с. 31- 32), оголошення про проведення аукціону (а.с.34-35), листуванням прокуратури з позивачем та третьою особою (а.с. 36-69).
ВИСНОВКИ СУДУ ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ РОЗГЛЯДУ СПРАВИ.
Згідно зі ст. 129 Конституції України однією з засад судочинства є змагальність.
Приписами ст. ст. 76, 77 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Згідно із ст. 78, 79 ГПК України достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.
Статтею 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Європейський суд з прав людини вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, №63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).
Також у рішенні у справі «Серявін та інші проти України» Європейський суд з прав людини в вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід (рішення Європейського суду з прав людини у справі Трофимчук проти України).
Відповідач у справі доводів позивача не спростував, жодних доказів не надав.
Враховуючи вище встановлені обставини, враховуючи предмет та визначені позивачем підстави позову, принципи диспозитивності, змагальності та рівності сторін перед законом і судом, суд дійшов висновку, що заявлені позовні вимоги слід задовольнити у повному обсязі.
РОЗПОДІЛ СУДОВИХ ВИТРАТ.
За результатами вирішення спору судові витрати щодо судового збору у справі покладаються на Відповідача відповідно до ст. 129 ГПК України.
Керуючись положеннями Цивільного кодексу України, ст.ст. 73, 74, 123, 129, 232, 233, 236-241, 326 Господарського процесуального кодексу України, суд
Позов задовольнити повністю.
Розірвати договір від 12.05.2021 №522/0 оренди нежитлового приміщення №1 першого поверху (літ. А-9) загальною площею 173, 20 кв.м, що розташоване за адресою: м. Запоріжжя, вул. Чарівна, 40а, укладений між Департаментом управління активами Запорізької міської ради (вул. Зелінського, 3, м. Запоріжжя, 69126, ідентифікаційний код юридичної особи: 20504731), Комунальним підприємством «ГРАДПРОЕКТ» (вул. Зелінського, 3, м. Запоріжжя, 69126, ідентифікаційний код юридичної особи: 20504731) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Десять танців» (вулиця Чарівна, буд. 40А, офіс 1, м. Запоріжжя, 69071; ідентифікаційний код юридичної особи: 44087049).
Зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю «Десять танців» (вулиця Чарівна, буд. 40А, офіс 1, м. Запоріжжя, 69071; ідентифікаційний код юридичної особи: 44087049) звільнити нежитлове приміщення №1 першого поверху (літ. А-9) загальною площею 173,20 кв.м, що розташоване за адресою: м. Запоріжжя, вул. Чарівна, 40а, від належних йому речей та повернути указане приміщення Департаменту управління активами Запорізької міської ради (вул. Зелінського, 3, м. Запоріжжя, 69126, ідентифікаційний код юридичної особи: 20504731) за участі Комунального підприємства «ГРАДПРОЕКТ» (вул. Зелінського, буд. 3, м. Запоріжжя, 69037, ідентифікаційний код юридичної особи: 20504731) з одночасним підписанням акту приймання-передачі вказаного майна. Видати наказ.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Десять танців» (вулиця Чарівна, буд. 40А, офіс 1, м. Запоріжжя, 69071; ідентифікаційний код юридичної особи: 44087049) на користь Запорізької обласної прокуратури в особі Шевченківської окружної прокуратури міста Запоріжжя (вул. Космічна, буд. 118а, м. Запоріжжя, 69050, ідентифікаційний код юридичної особи: 02909973, розрахунковий рахунок: UA438201720343180001000000271, відкритий в Державній казначейській службі України, м. Київ, МФО 820172, отримувач: Запорізька обласна прокуратура, ЄДРПОУ 02909973, код класифікації видатків бюджету - 2800) кошти, витрачені у 2025 році на сплату судового збору при здійсненні представництва інтересів держави, у розмірі 4844,80 грн (чотири тисячі вісімсот сорок чотири гривні 80 коп.). Видати наказ.
Видати накази після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржено впродовж двадцяти днів з дня складення повного судового рішення у порядку, встановленому ст. 257 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст рішення складено та підписано 16.03.2026.
Рішення розміщується в Єдиному державному реєстрі судових рішень за вебадресою у мережі Інтернет за посиланням: http://reyestr.court.gov.ua.
Суддя С.І. Педорич