вул. Коцюбинського, 2А, м. Ужгород, 88605, e-mail: inbox@zk.arbitr.gov.ua, вебадреса: http://zk.arbitr.gov.ua
16 березня 2026 р. м. Ужгород Справа № 907/1194/25
Суддя господарського суду - Худенко А.А.
за участю секретаря судового засідання Маркулич Д.В.,
За позовом Антимонопольного комітету України, м. Київ
до відповідача Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Закарпатгаз», м. Ужгород Закарпатської області
про стягнення 11 066 105 грн пені,
представники:
від позивача - Прохоров Є.І., представник в порядку самопредставництва
(в режимі відеоконференції)
від відповідача - Білецька Л.М., адвокат, довіреність б/н від 27.10.2025
СУТЬ СПОРУ ТА ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ СУДУ В МЕЖАХ СПРАВИ.
Антимонопольний комітет України звернувся з позовом до відповідача Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Закарпатгаз» про стягнення штрафу у розмірі 11 066 105 грн та 11 066 105 грн пені.
Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи №907/984/24 визначено головуючого суддю Худенка А.А., про що вказано у протоколі автоматизованого розподілу судової справи між суддями.
Ухвалою Господарського суду Закарпатської області від 20.10.2025 відкрито провадження у справі в порядку загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 25.11.2025.
Ухвалою Господарського суду Закарпатської області від 11.12.2025 підготовче засідання у справі відкладалось з підстав наведених в ухвалі суду на 22.01.2026.
Від представника відповідача через підсистему «Електронний суд» надійшло клопотання №13.11 від 13.11.2025(вх. №02.3.1-02/9918/25 від 14.11.2025) про зупинення провадження у справі. Присутня у підготовчому засіданні представник відповідача усно клопотала про залишення означеного клопотання про зупинення провадження у справі - без розгляду. В підготовчому засіданні суд дійшов висновку про задоволення такого клопотання та про залишення клопотання №13.11 від 13.11.2025(вх. №02.3.1-02/9918/25 від 14.11.2025) про зупинення провадження у справі - без розгляду.
В свою чергу, представником позивача через підсистему «Електронний суд» надійшла заява б/н від 24.11.2025 (вх. №02.3.1-02/10226/25 від 24.11.2025), про залишення позовної заяви в частині стягнення штрафу в розмірі 11 066 105 грн у справі №907/1194/25 без розгляду, яка була задоволена судом, а провадження у справі в частині стягнення 11 066 105 грн штрафу у справі №907/1194/25 - залишено без розгляду ухвалою Господарського суду Закарпатської області від 26.11.2025.
Між тим, ухвалами Господарського суду Закарпатської області від 25.11.2026, 13.01.2026, підготовчі засідання у справі відкладались з підстав зазначених в ухвалах про їх відкладення
У підготовчому засіданні 03.02.2026 судом постановлено закрити підготовче провадження у справі №907/1194/25, призначити справу до судового розгляду по суті, судове засідання призначити на 10.03.2026.
У судовому засіданні 10.03.2026 суд оголосив про перехід до стадії ухвалення рішення у справі.
Позиція позивача
Позивач просить задовольнити позов та стверджує, що згідно рішення Антимонопольного комітету України №810-р від 20.12.2023 відповідача визнано винним у вчиненні порушення законодавства про захист економічної конкуренції, які передбачені пункту 2 статті 50 та частини першої статті 13 Закону України «Про захист економічної конкуренції». Цим рішенням на відповідача накладено штраф у розмірі 11 066 105 грн.
Закон України «Про захист економічної конкуренції» встановлює порядок виконання рішень органів Антимонопольного комітету України. Рішення органу Антимонопольного комітету України є обов'язковим до виконання. Особа, на яку накладено штраф рішенням органу Антимонопольного комітету України, сплачує його у двомісячний строк з дня одержання рішення про накладення штрафу. Згідно ч. 5 ст. 56 Закону України «Про захист економічної конкуренції» - у разі прострочення вказаного строку сплати штрафу за кожний день прострочення стягується пеня у розмірі півтора відсотка від суми штрафу.
Означене стало підставою для звернення позивача до суду з вимогою про стягнення штрафу у розмірі 11 066 105 грн та 11 066 105 грн пені.
Між тим, в процесі розгляду справи, від представника позивача через підсистему «Електронний суд» надійшла заява про залишення позовної заяви в частині стягнення штрафу в розмірі 11 066 105 грн у справі №907/1194/25 без розгляду, мотивуючи означене тим, що рішенням комітету від 20.11.2025 відповідачу розстрочено сплату штрафу у розмірі 11 066 105 грн.
Означена заява була задоволена судом, а провадження у справі в частині стягнення 11 066 105 грн штрафу у справі №907/1194/25 - залишено без розгляду ухвалою Господарського суду Закарпатської області від 26.11.2025.
Водночас, позивач просить стягнути з відповідача 11 066 105 грн пені за прострочення сплати штрафів що накладені згідно рішення.
Позиція відповідача
Відповідач скористався наданим йому правом та подав відзив на позовну заяву.
Відповідач не заперечує факту існування зобов'язання, однак вважає заявлений до стягнення розмір пені надмірним та таким, що підлягає зменшенню судом з огляду на положення статті 233 Господарського кодексу України та частини третьої статті 551 Цивільного кодексу України, які передбачають право суду зменшити розмір неустойки у разі її явної невідповідності наслідкам порушення зобов'язання.
Крім того, відповідач зазначає про наявність особливих обставин, які, на його думку, свідчать про необхідність зменшення розміру пені. Так, постановою НКРЕКП від 27.12.2023 № 2510 дію ліцензії АТ «Закарпатгаз» на провадження діяльності з розподілу природного газу було зупинено у зв'язку з передачею цілісного майнового комплексу іншому суб'єкту господарювання - ТОВ «Газорозподільні мережі України». У зв'язку з цим з 01.01.2024 відповідач фактично не здійснює ліцензовану діяльність та не отримує доходу від розподілу природного газу, що раніше становив основне джерело його фінансування.
Відповідач також вказує на складний фінансовий стан товариства, зокрема на наявність від'ємного значення чистих активів, значні щомісячні податкові та інші обов'язкові платежі, а також застосування до товариства процедур примусового погашення податкового боргу. За таких обставин, на думку відповідача, стягнення пені у повному розмірі створить надмірний фінансовий тягар та може призвести до фактичного припинення його господарської діяльності.
Крім того, відповідач зазначає, що значна частина майна товариства передана в оренду діючому оператору газорозподільної системи - ТОВ «Газорозподільні мережі України», яке забезпечує розподіл природного газу на території Закарпатської області. На думку відповідача, стягнення надмірних штрафних санкцій може негативно вплинути на виконання ним зобов'язань за відповідним договором оренди та опосередковано вплинути на стабільність функціонування об'єктів критичної інфраструктури в умовах воєнного стану.
З огляду на наведене, відповідач просить суд, керуючись принципами справедливості, добросовісності та розумності, врахувати наведені обставини та зменшити розмір пені, що підлягає стягненню, на 85 % або звільнити відповідача від її сплати.
ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ. ПРАВОВА ОЦІНКА ТА ВИСНОВКИ СУДУ.ЗАКОНОДАВСТВО, ЩО ПІДЛЯГАЄ ЗАСТОСУВАННЮ ДО СПІРНИХ ПРАВОВІДНОСИН.
24.12.2020 у справі №128-26.13/104-19 Антимонопольним комітетом України (надалі - відповідач, Комітет, АМКУ) було прийнято рішення №810-р «Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу» (надалі - Рішення).
Відповідно до означеного рішення, група суб'єктів господарювання в особі АТ «Вінницягаз», АТ «Волиньгаз», АТ «Житомиргаз», АТ «Закарпатгаз», АТ «Запоріжгаз», АТ «Київоблгаз», АТ «Дніпрогаз», АТ «Дніпропетровськгаз», АТ «Криворіжгаз», АТ «Миколаївгаз», АТ «Рівнегаз», АТ «Сумигаз», АТ «Івано-Франківськгаз», АТ «Харківгаз», АТ «Харківміськгаз», АТ «Хмельницькгаз», АТ «Чернівцігаз», АТ «Чернігівгаз» протягом 2016 - 2018 років займала монопольне (домінуюче) становище на ринку послуги з розподілу природного газу в межах територій міста Вінниця та Вінницької області, міста Гайворон Гайворонського району Кіровоградської області [з 19.06.2017 Вінницької області (крім сіл Якушенці, Зарванці Вінницького району, смт Браїлів, сіл Сьомаки, Біликівці, Тартак, Кармалюкове, Курилівці, Дубова, Новоселиця, Василівка, Слобода Почапинецька, Почапинці, Зоринці, Лисогірка, Людавка Жмеринського району, смт Кирнасівка, сіл Одая, Нестерварка, Федьківка, Дранка, Тиманівка, Клебань, Копіївка, хутора Маркове Тульчинського району, сіл Пилипи Борівські, Калинка Томашпільського району, сіл Сокіл, Моївка, Борівка, хутора Грабовець Чернівецького району, села Махаринці Козятинського району, сіл Бухни, Морозівка Погребищенського району), а також території міста Гайворон Кіровоградської області]; Волинської області; міста Житомир та Житомирської області (крім міста Коростишів та Коростишівського району), а також територій сіл Бухни та Морозівка Погребищанського району та села Махаринці Козятинського району Вінницької області; Закарпатської області; міста Запоріжжя та Запорізької області (крім міста Мелітополь, Мелітопольського, Веселівського, Приазовського районів та села Темирівка Гуляйпільського району); Київської області; міста Дніпро та Дніпропетровського району (крім сіл Любимівка, Перше травня, Балівка, Зоря, Маївка, Степове, Партизанське, Чумаки, радгоспу «Дзержинець») Дніпропетровської області; Дніпропетровської області (крім міст Дніпро і Кривий Ріг та Дніпровського і Криворізького районів), а також сіл Любимівка, Перше Травня, Степове, Чумаки, Маївка, Зоря, Балівка, Партизанське Дніпровського району, житлового масиву Інгулець Інгулецького району в місті Кривий Ріг Дніпропетровської області, села Темирівка Гуляйпільського району Запорізької області та села Придніпрянське Кобиляцького району Полтавської області; міста Кривий Ріг (крім житлового масиву Інгулець Інгулецького району в місті Кривий Ріг) та Криворізького району Документ сформований в системі «Електронний суд» 17.10.2025 2 Дніпропетровської області; міста Миколаїв та Миколаївської області; міста Рівне та Рівненської області; міста Суми та Сумської області; міста Івано-Франківськ та Івано Франківської області (крім міст Тисмениця і Тисменицького району Івано Франківської області), а також територій сіл Черніїв, Чукалівка, Підлісся, Загвіздя, Угринів, Павлівка, Ямниця, Підлужжя, Клузів Тисменицького району Івано Франківської області та вулиці Зелена, Ямна та Висока (будинки з № 23 по № 32) села Діброва Монастириського району Тернопільської області; Харківської області (крім міста Харкова, Харківського та Дергачівського районів Харківської області); міста Харкова, сіл Горбані, Заїки, Затишшя, Логачівка, Мищенки, Нестеренки, Горіхове, Павленки, Перемога, Ржавець, Санжари, Радгоспне, Ударне, Хроли, Циркуни, селищ міського типу Безлюдівка, Кулиничі, Манченки та садових товариств Акація, Казка Харківського району, а також територій сіл Лісне, Родичі, Сіряки, Чайковка, Черкаська Лозова-2, Черкаська Лозова та селища міського типу Мала Данилівка Дергачівського району Харківської області; міста Хмельницький та Хмельницької області (крім міста Шепетівка та Шепетівського району); Чернівецької області; міста Чернігів та Чернігівської області, де розташовані газорозподільні системи, що перебувають у їх власності, господарському віданні, користуванні чи експлуатації, із часткою 100 %.
Дії Групи суб'єктів господарювання в особі АТ «Вінницягаз», АТ «Волиньгаз», АТ «Житомиргаз», АТ «Закарпатгаз», АТ «Запоріжгаз», АТ «Київоблгаз», АТ «Дніпрогаз», АТ «Дніпропетровськгаз», АТ «Криворіжгаз», АТ «Миколаївгаз», АТ «Рівнегаз», АТ «Сумигаз», АТ «Івано-Франківськгаз», АТ «Харківгаз», АТ «Харківміськгаз», АТ «Хмельницькгаз», АТ «Чернівцігаз», АТ «Чернігівгаз»«, що полягали у висуванні в період з 11.11.2016 по 10.07.2018 додаткових необґрунтованих вимог щодо обов'язкової наявності протоколу випробування з позитивними висновками за РМ 081/39.434-2014 для участі в закупівлях побутових лічильників газу з використанням електронної системи «ProZorro», що призвели до ущемлення інтересів інших суб'єктів господарювання та були б неможливими за умов існування значної конкуренції, є порушенням, передбаченим п. 2 ст. 50, ч. 1 ст. 13 Закону України «Про захист економічної конкуренції», у вигляді зловживання монопольним (домінуючим) становищем на ринку послуги з розподілу природного газу в межах територій міста Вінниця та Вінницької області, міста Гайворон Гайворонського району Кіровоградської області [з 19.06.2017 - Вінницької області (крім сіл Якушенці, Зарванці Вінницького району, смт Браїлів, сіл Сьомаки, Біликівці, Тартак, Кармалюкове, Курилівці, Дубова, Новоселиця, Василівка, Слобода Почапинецька, Почапинці, Зоринці, Лисогірка, Людавка Жмеринського району, смт Кирнасівка, сіл Одая, Нестерварка, Федьківка, Дранка, Тиманівка, Клебань, Копіївка, хутора Маркове Тульчинського району, сіл Пилипи Борівські, Калинка Томашпільського району, сіл Сокіл, Моївка, Борівка, хутора Грабовець Чернівецького району, села Махаринці Козятинського району, сіл Бухни, Морозівка Погребищенського району), а також території міста Гайворон Кіровоградської області; Волинської області; міста Житомир та Житомирської області (крім міста Коростишів та Коростишівського району), а також територій сіл Бухни та Морозівка Погребищанського району та села Махаринці Козятинського району Вінницької області; Закарпатської області; міста Запоріжжя та Запорізької області (крім міста Мелітополь, Мелітопольського, Веселівського, Приазовського районів та села Темирівка Гуляйпільського району); Київської області; міста Дніпро та Дніпропетровського району (крім сіл Любимівка, Перше травня, Балівка, Зоря, Маївка, Степове, Партизанське, Чумаки, радгоспу «Дзержинець») Дніпропетровської області; Дніпропетровської області (крім міст Дніпро і Кривий Ріг та Дніпровського і Криворізького районів), а також сіл Любимівка, Перше Травня, Степове, Чумаки, Документ сформований в системі «Електронний суд» 17.10.2025 3 Маївка, Зоря, Балівка, Партизанське Дніпровського району, житлового масиву Інгулець Інгулецького району в місті Кривий Ріг Дніпропетровської області, села Темирівка Гуляйпільського району Запорізької області та села Придніпрянське Кобиляцького району Полтавської області; міста Кривий Ріг (крім житлового масиву Інгулець Інгулецького району в місті Кривий Ріг) та Криворізького району Дніпропетровської області; міста Миколаїв та Миколаївської області; міста Рівне та Рівненської області; міста Суми та Сумської області; міста Івано-Франківськ та Івано Франківської області (крім міст Тисмениця і Тисменицького району Івано Франківської області), а також територій сіл Черніїв, Чукалівка, Підлісся, Загвіздя, Угринів, Павлівка, Ямниця, Підлужжя, Клузів Тисменицького району Івано Франківської області та вулиці Зелена, Ямна та Висока (будинки з № 23 по № 32) села Діброва Монастириського району Тернопільської області; Харківської області (крім міста Харкова, Харківського та Дергачівського районів Харківської області); міста Харкова, сіл Горбані, Заїки, Затишшя, Логачівка, Мищенки, Нестеренки, Горіхове, Павленки, Перемога, Ржавець, Санжари, Радгоспне, Ударне, Хроли, Циркуни, селищ міського типу Безлюдівка, Кулиничі, Манченки та садових товариств Акація, Казка Харківського району, а також територій сіл Лісне, Родичі, Сіряки, Чайковка, Черкаська Лозова-2, Черкаська Лозова та селища міського типу Мала Данилівка Дергачівського району Харківської області; міста Хмельницький та Хмельницької області (крім міста Шепетівка та Шепетівського району); Чернівецької області; міста Чернігів та Чернігівської області, де розташовані газорозподільні системи, що перебувають у їх власності, господарському віданні, користуванні чи експлуатації.
За зазначене порушення, на відповідача накладено штраф у розмірі 11 066 105 гривень.
Копія рішення Комітету була надіслана позивачем разом із супровідним листом від 12.01.2021 № 128-26.13/08-310 та отримана Відповідачем 18.01.2021, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення №0303504562665.
Як вбачається з матеріалів позовної заяви, відповідач оскаржив рішення Комітету до Господарського суду міста Києва.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 29.01.2025 у справі №910/3320/21 АТ «ОГС «Закарпатгаз» в задоволенні позовних вимог відмовлено повністю.
Постановою Північного апеляційного господарського суду від 31.03.2025 у справі №910/3320/21 апеляційну скаргу АТ «ОГС «Закарпатгаз» залишено без задоволення, а зазначене рішення Господарського суду міста Києва - без змін.
Постановою Верховного Суду від 26.06.2025 у справі №910/3320/21 касаційну скаргу АТ «ОГС «Закарпатгаз» залишено без задоволення, а зазначені рішення Господарського суду міста Києва та постанову Північного апеляційного господарського суду - без змін.
Відтак рішення №810-р «Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу» від 24.12.2020 є таким що підлягало виконанню.
Не виконання означеного рішення стало підставою для звернення позивача з позовом до суду з вимогою про стягнення з відповідача Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Закарпатгаз» штрафу у розмірі 11 066 105 грн та 11 066 105 грн пені.
Між тим, під час розгляду даної справи, сторони досягли згоди щодо розстрочення сплати штрафу, накладеного на відповідача. Означене підтверджується долученим до матеріалів справи рішенням Антимонопольним комітетом України «Про розстрочення сплати штрафу» №888-р від 20.11.2025.
Однак, враховуючи прострочення сплати штрафів що накладені згідно рішення, позивачем заявлено до стягнення з відповідача суму 11 066 105 грн пені.
Згідно з ч. 1 ст. 56 Закону України «Про захист економічної конкуренції» рішення (витяг з нього за вилученням інформації з обмеженим доступом, а також визначеної відповідним державним уповноваженим Антимонопольного комітету України, головою територіального відділення Антимонопольного комітету України інформації, розголошення якої може завдати шкоди інтересам інших осіб, які брали участь у справі), розпорядження органів Антимонопольного комітету України, голів його територіальних відділень надається для виконання шляхом надсилання або вручення під розписку чи доведення до відома в інший спосіб.
Відповідно до абз. 5 ч. 1 ст. 56 Закону України «Про захист економічної конкуренції» рішення, розпорядження органів Антимонопольного комітету України вважається таким, що вручене відповідачу, через десять днів з дня оприлюднення інформації про прийняте рішення, розпорядження в офіційному друкованому органі (газета Верховної Ради України «Голос України», газета Кабінету Міністрів України «Урядовий кур'єр», «Офіційний вісник України», друковані видання відповідної обласної ради за останнім відомим місцем проживання чи місцем реєстрації, юридичної адреси відповідача).
Приписами ч. 3 ст. 56 Закону України «Про захист економічної конкуренції» встановлено, що особа, на яку накладено штраф за рішенням органу Антимонопольного комітету України, сплачує його у двомісячний строк з дня одержання рішення про накладення штрафу.
Заявник, відповідач, третя особа мають право оскаржити рішення органів Антимонопольного комітету України повністю або частково до господарського суду у двомісячний строк з дня одержання рішення. Цей строк не може бути відновлено (ч. 1 ст. 60 Закону України «Про захист економічної конкуренції»).
Відповідно до ч. 1 ст. 22 Закону України «Про Антимонопольний комітет України», розпорядження, рішення та вимоги органу Антимонопольного комітету України, голови територіального відділення Антимонопольного комітету України, вимоги уповноважених ними працівників Антимонопольного комітету України, його територіального відділення в межах їх компетенції є обов'язковими для виконання у визначені ними строки, якщо інше не передбачено законом.
Невиконання розпоряджень, рішень та вимог органу Антимонопольного комітету України, голови територіального відділення Антимонопольного комітету України, вимог уповноважених ними працівників Антимонопольного комітету України, його територіального відділення тягне за собою передбачену законом відповідальність (ч. 2 ст. 22 Закону України «Про Антимонопольний комітет України»).
Згідно з ст. 25 Закону України «Про Антимонопольний комітет України», з метою захисту інтересів держави, споживачів та суб'єктів господарювання Антимонопольний комітет України, територіальні відділення Антимонопольного комітету України у зв'язку з порушенням законодавства про захист економічної конкуренції органами влади, юридичними чи фізичними особами подають заяви, позови, скарги до суду, в тому числі про зобов'язання виконати рішення органів Антимонопольного комітету України.
У силу п. 1 ч. 5 ст. 56 Закону України «Про захист економічної конкуренції», за кожний день прострочення сплати штрафу стягується пеня у розмірі півтора відсотка від суми штрафу. Розмір пені не може перевищувати розміру штрафу, накладеного відповідним рішенням органу Антимонопольного комітету України.
Позивачем, здійснено нарахування пені за період прострочення:
- з 19.03.2021 (наступний день після двомісячного строку для сплати штрафу, накладеного рішенням Комітету) по 21.03.2021 включно ( день, який передував винесенню Господарським судом міста Києва ухвали про відкриття провадження у справі № 910/4020/21);
- з 30.01.2025 (наступний день після прийняття Господарським судом міста Києва рішення у справі №910/3320/21) по 02.03.2025 включно (день, який передував винесенню Північним апеляційним господарським судом ухвали про відкриття апеляційного провадження у справі №910/3320/21);
- з 01.04.2025 (наступний день після прийняття Північним апеляційним господарським судом постанови у справі № 910/3320/21) по 01.06.2025 включно (день, який передував винесенню Верховним Судом ухвали про відкриття касаційного провадження у справі №910/3320/21);
- з 27.06.2025 (наступний день після прийняття Верховним Судом постанови у справі №910/3320/21) по 18.08.2025 включно (день, до якого розраховано пеню)
Водночас, у відзиві на позовну заяву відповідач просить зменшити розмір пені або звільнити його від її сплати , або розстрочити сплату штрафних санкцій. Щодо останнього зокрема зазначає, що таке буде заявлено окремим документом.
Згідно з ч. 7, 9 ст. 56 Закону України «Про захист економічної конкуренції» у разі несплати штрафу у строки, передбачені рішенням, та пені органи Антимонопольного комітету України стягують штраф та пеню у судовому порядку; суми стягнутих штрафів та пені зараховуються до державного бюджету.
Водночас абзацами третім - п'ятим, частини п'ятої ст. 56 Закону України «Про захист економічної конкуренції» передбачено зупинення нарахування пені на час розгляду чи перегляду господарським судом: справи про визнання недійсним рішення органу Антимонопольного комітету України про накладення штрафу; відповідного рішення (постанови) господарського суду.
Отже, тривалість такого зупинення визначається виключно періодом часу, протягом якого фактично здійснювався зазначений розгляд чи перегляд (наприклад, у суді першої інстанції - від дня порушення провадження у справі до дня прийняття рішення в ній; у судах апеляційної та касаційної інстанцій - від дня прийняття апеляційної чи касаційної скарги до дня прийняття постанови), і в цей період не включається час знаходження матеріалів справи у суді, коли згадані розгляд чи перегляд не здійснювалися.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 16.04.2019 у справі №910/11550/18.
Виходячи з системного аналізу частин першої та четвертої статті 60 Закону України «Про захист економічної конкуренції», оскарження рішення органів Антимонопольного комітету України повністю або частково до господарського суду має відбуватися у двомісячний строк з дня одержання такого рішення, який (строк) не може бути відновлено, тоді як порушення господарським судом провадження у справі про визнання недійсним такого рішення, а також перегляд за заявою сторони відповідного рішення (постанови) господарського суду зупиняє лише примусове виконання зазначеного рішення органу Антимонопольного комітету України на час розгляду цієї справи чи перегляду відповідного рішення (постанови) господарського суду. Зазначений двомісячний строк є присічним, його перебіг не переривається і не зупиняється.
Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постанові від 27.11.2018 у справі №910/4081/18.
Також, відповідно до ч. 5 ст. 56 Закону України «Про захист економічної конкуренції» розмір пені не може перевищувати розміру штрафу, накладеного відповідним рішенням Комітету.
Відтак, стосовно клопотання про зменшення заявленої до стягнення суми пені суд зазначає, що Закон України «Про захист економічної конкуренції» не містить норм, які надавали б господарському суду право зменшувати розмір (а відтак і суму) стягуваних штрафу та/або пені (у разі їх правомірного нарахування).
Подібної правової позиції дотримується Верховний Суд у постановах від 13 лютого 2018 року у справі №910/20661/16, від 22 січня 2019 року №915/304/18, від 16 червня 2022 року у справі №917/530/21.
Керуючись вищенаведеним, суд погоджується з визначеним позивачем строком щодо нарахування пені та задовольняє позовні вимоги Антимонопольного комітету України про стягнення з Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Закарпатгаз» пені в загальному розмірі 11 066 105 грн.
Згідно зі ст. 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно до статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Положеннями ст. 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
В силу ст. 79 ГПК України, наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.
Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (ст. 86 Господарського процесуального кодексу України).
З урахуванням вищевикладеного в сукупності, суд приходить до висновку про задоволення позову в повному обсязі.
Розподіл судових витрат.
За звернення з позовною заявою Антимонопольним комітетом України сплачено судовий збір в розмірі 265 586,52 грн, що підтверджується наявною в матеріалах позовної заяви платіжною інструкцією №1039 від 16.10.2025.
Між тим, в подальшому позивач через підсистему «Електронний суд» подав клопотання про залишення позовної заяви без розгляду в частині стягнення штрафу в розмірі 11 066 105 грн, яка була прийнята до розгляду судом та задоволена.
Згідно із п. 1, 4 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір», сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі, зокрема, зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом, а також залишення заяви або скарги без розгляду (крім випадків, якщо такі заяви або скарги залишені без розгляду у зв'язку з повторним неприбуттям або залишенням позивачем судового засідання без поважних причин та неподання заяви про розгляд справи за його відсутності, або неподання позивачем витребуваних судом матеріалів, або за його заявою (клопотанням).
Відтак, судові витрати підлягають віднесенню на відповідача у відповідності до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України в розмірі 132 793,26 грн на відшкодування витрат по сплаті судового збору.
При цьому, суд відзначає, що Антимонопольний комітет України має право на повернення судового збору в розмірі 132 793,26 грн з Державного бюджету України в порядку статті 7 Закону України «Про судовий збір».
Керуючись статтями 2, 13, 73, 74, 76, 77, 78, 79, 86, 126, 129, 221, 236, 238,240 Господарського процесуального кодексу України,
1. Позов задовольнити.
2 Стягнути з Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Закарпатгаз», вул. Коновальця Євгена, будинок 2, м. Ужгород, Закарпатська область, 88015 (код ЄДРПОУ 05448610) на користь Державного бюджету України пеню у розмірі 11 066 105 грн (Одинадцять мільйонів шістдесят шість тисяч сто п'ять гривень)
3. Стягнути з Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Закарпатгаз», вул. Коновальця Євгена, будинок 2, м. Ужгород, Закарпатська область, 88015 (код ЄДРПОУ 05448610) на користь Антимонопольного комітету України, вул. Митрополита Василя Липківського, будинок 45, м. Київ, 03035, (код ЄДРПОУ 00032767) суму 132 793,26 грн (Сто тридцять дві тисячі сімсот дев'яносто три гривні 26 кок) витрат з оплати судового збору за подання позовної заяви.
4. На підставі ст. 241 Господарського процесуального кодексу України рішення Господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга на рішення суду, згідно зі ст. 256 Господарського процесуального кодексу України, подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Рішення може бути оскаржене до Західного апеляційного господарського суду.
5. Вебадреса сторінки на офіційному вебпорталі судової влади України в Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по даній справі, -://court.gov.ua/fair/sud5008/ або http://www.reyestr.court.gov.ua.
Повний текст рішення складено та підписано 16.03.2025
Суддя А.А. Худенко