майдан Путятинський, 3/65, м. Житомир, 10002, тел. (0412) 48 16 20,
e-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, web: https://zt.arbitr.gov.ua,
код ЄДРПОУ 03499916
16 березня 2026 р. м. Житомир Справа № 906/876/25
Господарський суд Житомирської області у складі судді: Машевської О.П.
за участю секретаря судового засідання: Газарової Є.Д.
розглянувши клопотання Фізичної особи - підприємця Панченка Ігоря Миколайовича від 08.09.2025 ( вх. № г/с 01-44/2681/25 від 08.09.2025) про зупинення провадження у справі
за позовом: Заступника керівника Житомирської окружної прокуратури в інтересах держави
до: 1. Житомирської міської ради
2. Фізичної особи - підприємця Панченка Ігоря Миколайовича
3. Фізичної особи - підприємця Кульчицького Володимира Віталійовича
про скасування державної реєстрації прав, визнання незаконним рішення, недійсним договору оренди землі, повернення земельної ділянки та знесення самочинного будівництва
за участю представників сторін:
від позивача: Рудченко М.М., прокурор, посвідчення № 071186 від 01.03.23,
від відповідачів 1,2: не прибули,
від відповідача 3: Давиденко В.В, адвокат, ордер серії АМ №1143910 від 28.07.25
08 липня 2025 через діловодну службу Господарського суду Житомирської області надійшла позовна заява Заступника керівника Житомирської окружної прокуратури в інтересах держави до 1. Житомирської міської ради, 2. фізичної особи Панченка Ігоря Миколайовича, 3. фізичної особи-підприємця Кульчицького Володимира Віталійовича з позовними вимогами:
- визнати незаконним та скасувати рішення Житомирської міської ради №449 від 24.12.2021 "Про припинення права користування, надання права користування земельними ділянками та затвердженням документацій із землеустрою" в частині надання в оренду фізичній особі-підприємцю Панченку Ігорю Миколайовичу земельної ділянки з кадастровим номером 1810136300:05:027:0062;
- визнати недійсним договір оренди землі №19 від 11.02.2022 про передачу в оренду земельної ділянки з кадастровим номером 1810136300:05:027:0062;
- зобов'язати фізичну особу-підприємця Кульчицького Володимира Віталійовича (реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 ) повернути Житомирській міській об'єднаній територіальній громаді в особі Житомирської міської ради земельну ділянку з кадастровим номером 1810136300:05:027:0062;
- скасувати державну реєстрацію іншого речового права - права оренди земельної ділянки кадастровий номер 1810136300:05:027:0062 за фізичною особою-підприємцем Кульчицьким Володимиром Віталійовичем (запис про інше речове право №46741399);
- зобов'язати фізичну особу-підприємця Кульчицького Володимира Віталійовича (реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 ) та фізичну особу-підприємця Панченка Ігоря Миколайовича (реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_2 ) звільнити земельну ділянку кадастровий номер 1810136300:05:027:0062 шляхом знесення об'єкту самочинного будівництва - незавершеного будівництва реєстраційний номер об'єкту нерухомого майна 2478784718040;
- скасувати державну реєстрацію права власності фізичної особи-підприємця Кульчицького Володимира Віталійовича на об'єкт незавершеного будівництва реєстраційний номер об'єкту нерухомого майна 2478784718040 (номер відомостей про речове право: 50643688).
Правові підстави позову: ст. 16, 203, 215, 216 ЦК України, ст. 124,134,152 ЗК України, ст. 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", ч. 3 ст. 26 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень". Підстави представництва: ч. 3 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру", ч. 4 ст. 53 ГПК України.
Господарський суд Житомирської області ухвалою від 09.07.2025 відкрив провадження у справі за правилами загального позовного провадження, перше підготовче засідання призначив на 29.07.2025 (далі - Суд, Прокурор, Міська рада, ФОП Панченко І.М. та ФОП Кульчицький В.В.).
Суд ухвалою від 29.07.2025 відклав підготовче засідання на 15.09.2025 р. о 11:00, встановив учасникам провадження строки для вчинення процесуальних дій, зокрема, встановив ФОП Кульчицькому В.В. додатковий строк на подання відзиву на позов до 15.08.2025, а також вказав учасникам справи на можливість скористатися правом подати інші заяви/клопотання з процесуальних питань до завершення стадії підготовчого провадження.
1. У підготовчому засіданні Суд вирішує заяви/клопотання учасників справи, а також питання про вступ у справу інших осіб ( п. п. 4, 10 ч. 2 ст. 182 Кодексу).
У клопотанні від 08.09.2025 ( вх. № г/с 01-44/2681/25 від 08.09.2025) Фізична особа - підприємець Панченко Ігор Миколайович просить зупинення провадження у справі на підставі п. 3 ч.1 ст. 227 ГПК України ( перебування сторони у складі ЗСУ або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції.
У запереченні від 12.09.2025 ( вх. № г/с 11444 від 12.09.2025) на клопотання ФОП Панченко І.М. Прокурор доводить, що до клопотання не додано доказів на підтвердження тій обставині, що військова частина НОМЕР_3 переведена на воєнний стан , тоді як такі докази є підставою для застосування наведених норм процесуального права, що доводить правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 25.04.2024 у справі № 852/2а-1/24.
У поясненнях від 15.09.2025 ( вх. № г/с 11492 від 15.09.2025) представник ФОП Кульчицького В.В. доводить, що 16.07.2025 ухвалою Великої Палати Верховного Суду прийнято до провадження справу №754/947/22 з метою формування єдиної правозастосовчої практики щодо застосування положень п.2 ч.1 ст. 251 ЦПК України у справах, в яких сторона перебуває у складі ЗСУ тощо.
Суд ухвалою від 15.09.2025. прийняв до розгляду клопотання Фізичної особи - підприємця Панченка Ігоря Миколайовича від 08.09.2025 ( вх. № г/с 01-44/2681/25 від 08.09.2025) про зупинення провадження у справі на підставі п. 3 ч.1 ст. 227 ГПК України.
Постановив вирішити клопотання по суті після усунення обставин, які стали підставою для зупинення провадження у цій справі на підставі п. 7 ч. 1 ст. 228ГПК України.
2. Суд ухвалою від 15.09.2025 зупинив провадження у справі №906/876/25 до закінчення перегляду в касаційному порядку Великою Палатою Верховного Суду справи № 908/2388/21 щодо застосування частини четвертої статті 376 ЦК України та оприлюднення повного тексту судового рішення за результатами такого розгляду.
3. 20.02.2026 до Суду надійшло клопотання Житомирської окружної прокуратури від 20.02.2026 (вх. г/с №01-44/743/26 від 20.06.2026) про поновлення провадження з підстав оприлюднення повного тексту постанови Великої Палати Верховного Суду від 17.12.2025 у справі №906/2388/21.
4. Загальний доступ до постанови Великої Палати Верховного Суду від 17.12.2025 у справі №908/2388/21, до розгляду якої було зупинено провадження у цій справі, у Єдиному державному реєстрі судових рішень забезпечено 12.02.2026.
5. Суд ухвалою від 23.02.2026 провадження у справі №906/876/25 поновив. Призначив підготовче засідання на 16 березня 2026 р. о 11:00.
6. 05.03.2026 через систему "Електронний суд" надійшли пояснення від Фізичної особи-підприємця Кульчицького В.В. ( вх. № г/с 2863) щодо розгляду по суті клопотання Фізичної особи - підприємця Панченка І. М. від 08.09.2025 ( вх. № г/с 01-44/2681/25 від 08.09.2025) про зупинення провадження у справі на підставі п. 3 ч.1 ст. 227 ГПК України.
Представник ФОП Кульчицького В.В. в усній формі повідомив, що Велика Палата Верховного Суду у постанові від 12.11.2025 у справі № 754/947/22 вказала, що при застосуванні п. 3 ч.1 ст. 227 ГПК України слід виходити, що з моменту введення в Україні воєнного стану і до моменту скасування чи припинення всі військові формування потрібно вважати такими, що "переведені на воєнний стан". Прокурор доводить, що до клопотання не додано доказів на підтвердження тій обставині, що військова частина НОМЕР_3 переведена на воєнний стан , тому підстави для зупинення провадження у цій справі відсутні.
7. Клопотання ФОП Панченка І. М. від 08.09.2025 ( вх. № г/с 01-44/2681/25 від 08.09.2025) про зупинення провадження у справі на підставі п. 3 ч.1 ст. 227 ГПК України підлягає задоволенню. Мотиви Суду.
Зупинення провадження у справі - це тимчасове припинення всіх процесуальних дій у справі, зумовлене настанням певних визначених законом обставин, що перешкоджають подальшому руху справи до їх усунення.
Зупинення провадження у справі не повинне розглядатися як невиправдане затягування строків розгляду справи і застосовується лише за обставин, визначених процесуальним законом в інтересах виконання завдань судочинства.
Дотримання судом процесуальних норм під час зупинення провадження у справі сприяє дотриманню принципу юридичної визначеності, оскільки сторони мають право очікувати, що ці норми будуть застосовані.
Згідно з пунктом 3 частини першої статті 227 ГПК суд зобов'язаний зупинити провадження у справі у випадку перебування сторони або третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції.
За змістом пункту 2 частини першої статті 229 ГПК провадження у справі зупиняється у випадках, встановлених пунктом 3 частини першої статті 227 цього Кодексу - до припинення перебування сторони або третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції.
Велика Палата Верховного Суду в постанові від 12.11.2025 у справі №754/947/22 щодо зупинення провадження та права особи на участь у розгляді своєї справи, серед іншого, виснувала, що:
"75. Зазначені норми права забезпечують дотримання фундаментальних засад правосуддя, гарантованих як Конституцією України, так і статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція), а саме: права на доступ до суду та права на справедливий розгляд справи. У цьому випадку це стосується реалізації процесуальних прав військовослужбовців у судочинстві. Особи, які мобілізовані на військову службу у період воєнного стану, виконують конституційний обов'язок із захисту України від збройної агресії. Військові формування у період воєнного стану діють у єдиній організаційній структурі з метою виконання завдань, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави.".
Підсумовуючи, Велика Палата Верховного Суду у пункті 76 вказаної постанови зазначила, що правила, визначені пунктом 2 частини першої статті 251 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК) (аналогічні за змістом положення містяться також у пункті 3 частини першої статті 227 ГПК), мають для суду визначальний характер. Формулювання "суд зобов'язаний" не дозволяє суду діяти на власний розсуд.
Крім цього в пунктах 95, 96 цієї постанови Велика Палата Верховного Суду зауважила, що є зрозумілим, що мета законодавця у формулюванні конструкції пункту 2 частини першої статті 251 ЦПК (аналогічні за змістом положення містяться також у пункті 3 частини першої статті 227 ГПК) була в тому, щоб гарантувати недоторканність прав тих осіб, які у запроваджений в Україні воєнний стан виконують конституційний обов'язок, пов'язаний із захистом Батьківщини від ворога, - військовослужбовців.
За нинішньої редакції пункту 2 частини першої статті 251 ЦПК (аналогічні за змістом положення містяться також у пункті 3 частини першої статті 227) в суду є обов'язок, а не право зупинити провадження у справі в разі перебування сторони або третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції.
Велика Палата Верховного Суду в постанові від 12.11.2025 у справі №754/947/22 виснувала, що:
"117. Отже, під час застосування правил пункту 2 частини першої статті 251 ЦПК України та аналогічних процесуальних норм права, визначених у пункті 3 частини першої статті 227 ГПК України та в пункті 5 частини першої статті 236 КАС України, судам потрібно виходити з такого:
1) з моменту введення в Україні воєнного стану і до моменту його скасування чи припинення Збройні Сили України та інші утворені відповідно до закону військові формування потрібно вважати такими, що "переведені на воєнний стан";
2) упродовж дії воєнного стану в Україні та проведення загальної мобілізації належними для застосування судом згаданих вище норм процесуального права є докази (військовий квиток, накази командира військової частини тощо), що містять інформацію про те, що військовослужбовець (сторона або третя особа, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору) перебуває на військовій службі;
3) якщо військовослужбовець (сторона або третя особа, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору), права якого захищають положення пункту 2 частини першої статті 251 ЦПК України, висловлює власну волю проти зупинення провадження у справі та прагнення продовжувати розгляд справи (особисто або через представника), суд має врахувати його волевиявлення та продовжити здійснювати судочинство у відповідному провадженні.".
Як вбачається з матеріалів справи, на підтвердження факту перебування на військовій службі ФОП Панченка І.М. подано копію посвідчення офіцера серії НОМЕР_4 та довідку військової частини НОМЕР_3 від 20.02.2026 за № 302/1 про те, що капітан ОСОБА_1 перебуває на військовій службі в військовій частині НОМЕР_3 з 03.03.2022 по теперішній час.
Крім цього Суд враховує, що в постанові від 12.11.2025 у справі №754/947/22 Велика Палата Верховного Суду звертала увагу також на те, що:
"97. Тож норма пункту 2 частини першої статті 251 ЦПК України, яка встановлює обов'язок суду зупинити провадження, є спеціальною захисною гарантією для військовослужбовців, які через виконання конституційного обов'язку із захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України (стаття 65 Конституції України) об'єктивно позбавлені можливості брати активну участь у судовому процесі, захищати свої права, свободи та інтереси.
98. За таких умов розсуд суду є доволі обмеженим у тому, щоб не застосовувати таке обов'язкове зупинення провадження у судовій справі.
102. Водночас обов'язок суду зупинити провадження не повинен тлумачитися всупереч волі та інтересам військовослужбовця як учасника цивільного процесу. Тож застосовувати пункт 2 частини першої статті 251 ЦПК України не можна тоді, коли це безпосередньо суперечить інтересам військовослужбовця, який звернувся до суду як позивач та вимагає судового захисту його прав, свобод та/або інтересів, а так само військовослужбовця як відповідача чи третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, який прагне продовження розгляду справи по суті за його відсутності.
103. Тобто ключовим під час вирішення питання про зупинення провадження у справі на підставі пункту 2 частини першої статті 251 ЦПК України є саме воля військовослужбовця як сторони чи третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору.
104. За таких обставин прохання військовослужбовця, який є стороною або третьою особою, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, продовжити розгляд справи, незважаючи на його військову службу, суд має врахувати як достатню підставу не зупиняти провадження у справі.
107. Велика Палата Верховного Суду звертає увагу на те, що про своє волевиявлення проти зупинення провадження та прагнення продовжувати розгляд справи військовослужбовець - сторона або третя особа, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, може заявити у позовній заяві, апеляційній чи касаційній скарзі, відзиві на них або відповіді на відзив, а також у будь-якій іншій заяві або клопотанні у справі, адресованих суду.
108. Проте в будь-якому разі така його воля до продовження судового розгляду має правове значення винятково для суду певної судової інстанції, в якій було здійснене це волевиявлення.".
З огляду на наведене та враховуючи, що з 24.02.2022 в Україні введено правовий режим воєнного стану, внаслідок чого Збройні Сили України як цілісна структура були переведені на організацію і штати воєнного часу, а також беручи до уваги факт проходження відповідачем ФОП Панченком І. М. військової служби в період дії воєнного стану, який є об'єктивною обставиною, що перешкоджає його участі в розгляді справи і відсутність беззастережної волі військовослужбовця - ФОП Панченка І. М. щодо продовження розгляду справи, Суд вважає за необхідне зупинити провадження у цій справі на підставі пункту 3 частини першої статті 227 ГПК задля забезпечення дотримання, зокрема, основних засад (принципів) господарського судочинства, як-от верховенства права, елементом якого є право на доступ до суду, в межах якого відповідач матиме можливість брати активну участь у судовому процесі, захищати свої права, свободи та інтереси.
Керуючись п. 3 ч.1 ст. 227, ст.ст. 233-235 ГПК України, господарський суд, -
1. Задовольнити клопотання Фізичної особи - підприємця Панченка Ігоря Миколайовича від 08.09.2025 ( вх. № г/с 01-44/2681/25 від 08.09.2025) про зупинення провадження у справі на підставі п. 3 ч.1 ст. 227 ГПК України.
2. Зупинити провадження у справі № 906/876/25 на час перебування Фізичної особи - підприємця Панченка Ігоря Миколайовича у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції.
3. Зобов'язати Фізичну особу - підприємця Панченка Ігоря Миколайовича повідомити суду про усунення обставин, що викликали зупинення провадження у цій справі.
Ухвала набрала законної сили 16.03.2026 та підлягає апеляційному оскарженню.
Повна ухвала складена та підписана 16.03.2026.
Суддя Машевська О.П.
Друк:
1 - в справу
2- прок -ру (через Ел. суд)
3- Житом. м/раді (через Ел. суд)
4- ФОП Панченку І.М. (рек з повідомл), РНОКПП НОМЕР_2
5- ФОП Кульчицькому В.В. через Ел. каб. адвоката Давиденка В.В.