майдан Путятинський, 3/65, м. Житомир, 10002, тел. (0412) 48 16 20,
e-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, web: https://zt.arbitr.gov.ua,
код ЄДРПОУ 03499916
16 березня 2026 р. м. Житомир Справа № 906/59/26
Господарський суд Житомирської області у складі: судді Сікорської Н.А.
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін справу
за позовом фізичної особи-підприємця Галушки Марини Сергіївни
до фізичної особи-підприємця Білоброва Олександра Миколайовича
про стягнення 61500,00 грн.
Процесуальні дії по справі.
Фізична особа-підприємець Галушка Марина Сергіївна звернулась до суду з позовом про стягнення з фізичної особи-підприємця Білоброва Олександра Миколайовича 61500,00 грн. попередньої оплати за Договором №10.09.2025 комплексного маркетингового обслуговування від 10.09.2025р.
Ухвалою від 14.01.2026р. суд прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі. Постановив розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.
Враховуючи відсутність клопотання будь-якої із сторін про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін, суд розглянув справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами.
Виклад позицій учасників судового процесу, заяви, клопотання.
В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначає, що між ним та відповідачем було укладено Договір №10.09.2025 комплексного маркетингового обслуговування від 10.09.2025р.
На виконання умов договору позивач здійснив попередню оплату послуг відповідно до виставленого рахунку в сумі 61500,00 грн., проте відповідач свої договірні зобов'язання не виконав, послуги у зазначений термін не надано, попередню оплату не повернуто.
У зв'язку з наведеним позивач просить суд стягнути з відповідача суму попередньої оплати послуг у розмірі 61500,00 грн.
Відповідач, в порядку ст.ст. 165, 251 ГПК України, не скористався правом подачі письмового відзиву на позовну заяву, доводи позивача не спростував.
Ухвала про відкриття провадження у справі від 14.01.2026р. надіслана відповідачеві за адресою, вказаною в ЄДРЮОФОПГФ, однак повернена відділенням поштового зв'язку з відміткою "адресат відсутній за вказаною адресою" (а.с. 40, 41).
Також, з метою повідомлення відповідача про слухання справи, здійснено дзвінок за номером телефону НОМЕР_3, яким повідомлено відповідача про відкриття провадження у справі №906/59/26 (телефонограма а.с. 38).
Відповідно до статті 9 Закону "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" відомості до ЄДР про фізичну особу - підприємця, в тому числі щодо її місця знаходження, вносяться відповідно до інформації, наданої самою фізичною особою - підприємцем.
Вказане дає підстави вважати, що така адреса є актуальною, та саме на особу, місцезнаходження якої визначено конкретною адресою, покладено обов'язок перевіряти надходження поштової кореспонденції.
Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій (ч. 4 ст. 13 ГПК України).
Враховуючи викладене, судом було надано учасниками справи можливість для висловлення своєї правової позиції по суті позовних вимог, а також достатньо часу для звернення із заявами по суті справи та з іншими заявами з процесуальних питань.
Згідно ч. 9 ст. 165 ГПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.
10.09.2025р. між фізичною особою-підприємцем Галушкою Мариною Сергіївною (замовник, позивач) та фізичною особою-підприємцем Білобровим Олександром Миколайовичем (виконавець, відповідач) було укладено Договір №10.09.2025 комплексного маркетингового обслуговування (далі - договір) (а.с. 9-11).
Вiдповiдно до пункту 1.1. договору виконавець зобов'язується здiйснити технiчну iнтеграцiю АРІ сайтiв iааi.соm, сораrt.соm, manheim.com у сайт замовника grandcar.ua з метою: автоматичного завантаження нових лотiв (автомобiлiв) у базу даних сайту замовника; регулярного оновлення iнформацiї про наявнiсть/вiдсутнiсть лотiв.
Пунктом 1.3. договору сторони погодили, що обсяг робіт визначається виходячи з абонентського тарифу, вибір якого здійснюється замовником згідно з Додатком №1. Дані послуги мають системний характер зі строком виконання календарний місяць. Конкретні завдання в межах обраного тарифу на поточний календарний місяць замовник надає окремо в письмовому вигляді в бланку Перелік замовлених послуг.
Згідно п.2.1.1. договору, виконавець зобов'язується в обумовлені термiни надавати замовнику послуги, передбачені в рамках проектного плану, розробленого протягом першого місяця співробітництва, протягом усього періоду абонентського інтернет-маркетингового обслуговування.
Відповідно до п. 2.2.1. договору, замовник зобов'язується оплачувати послуги виконавця згідно з цим договором.
Пунктом 3.1. договору сторони погодили, що орієнтовна вартість робiт становить вiд 61500,00 грн. до 84000,00 грн. залежно вiд обсягу технічних робiт та доопрацювань.
Згідно п. 3.2. договору, оплата здійснюється у два етапи:
- етап 1. - попередня оплата у розмірі 61500,00 грн.;
- етап 2. - у разi збiльшення обсягу робiт виконавець має право до виставити рахунок на залишок у межах зазначеної вартості. Замовник зобов'язаний здійснити оплату протягом 5 (п'яти) банківських днiв з дати отримання рахунку.
Виконавець, який допустив невиконання або неналежне виконання будь-якого зобов'язання за договором, або неналежне виконання при наявності вини з його боку, несе за це відповідальність (п. 4.1. договору).
Відповідно до п. 5.1. договору визначено, що договір регулює вiдносини сторін, які виникли в момент підписання сторонами цього договору, i діє до повного виконання сторонами зобов'язань за договором та/або додатковою угодою.
Договір є дійсним до 31 грудня поточного року, після чого автоматично продовжується на кожен наступний календарний рік за умови, що жодна зі сторiн не ініціює змін до договору або його розірвання. Автоматичне продовження потребує погодження обох сторiн (п.5.2. договору).
У додатку №1 до договору від 10.09.2025р. сторони погодили опис робіт, термін їх виконання та вартість (а.с. 12).
Так, згідно додатку №1 виконання робіт проходить у два етапи:
- етап 1: виконавець здійснює інтеграцію АРІ сайтiв iааi.соm, сораrt.соm, manheim.com у grandcar.ua; термін виконання 30 робочих днів / 80 робочих годин; вартість - 61500,00 грн. (попередня оплата);
- етап 2: виконавець здійснює додаткові технічні роботи/доопрацювання, що можуть виникнути в процесі інтеграції; термін виконання за домовленістю / не більше 70 робочих годин; вартість - до 22500,00 грн. (довиставлення рахунку). Загальна сума не перевищує 84000,00 грн.
Договiр мiж сторонами укладено в електроннiй формi та підписаний в формi електронного документу з використанням сервiсу електронного документообiгу «ВЧАСНО».
На виконання вищевказаних послуг відповідачем виставлено рахунок-фактуру №10/09/2025 від 10.09.2025р. на суму 61500,00 грн. (а.с. 14).
Вказаний рахунок оплачено позивачем, що підтверджується платіжною інструкцією №599 від 11.09.2025р. на суму 61500,00 грн. (а.с. 16).
Вiдповiдач мав надати оплачені послуги в повному обсязi до 23.10.2025р.
03.12.2025р. позивач направив відповідачу претензію, у якій повідомив про втрату інтересу до виконання Договору №10.09.2025 від 10.09.2025р. комплексного маркетингового обслуговування у зв'язку з простроченням відповідачем надання послуг, передбачених договором, та вимагав повернути суму попередньої оплати в розмірі 61500,00 грн. (а.с. 17, 18).
Відповідач відмовився від отримання вказаної претензії позивача, що підтверджується довідкою про причини повернення/досилання поштового відправлення АТ «Укрпошта» (а.с. 19).
Вказані обставини стали підставою для звернення ФОП Галушки М.С. до суду з позовною заявою про стягнення з ФОП Білоброва О.М. попередньої оплати у розмірі 61500,00 грн.
Норми права, застосовані судом, оцінка доказів, аргументів, наведених учасниками справи, та висновки щодо порушення, не визнання або оспорення прав чи інтересів, за захистом яких мало місце звернення до суду.
Статтею 11 ЦК України встановлено, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Згідно з статтею 627 Цивільного кодексу України відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Договір це універсальний регулятор, а отже він є підставою для становлення, зміни чи припинення приватних прав і обов'язків та інших наслідків саме для його сторін. Договір як універсальний регулятор приватних відносин покликаний забезпечити їх регулювання і має бути направлений на встановлення, зміну або припинення приватних прав та обов'язків.
Згідно зі статтями 525, 526 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Судом встановлено, що правовідносини між сторонами виникли на підставі Договору №10.09.2025 комплексного маркетингового обслуговування від 10.09.2025р.
З аналізу положень Договору №10.09.2025 від 10.09.2025р. комплексного маркетингового обслуговування вбачається, що предметом договору є досягнення визначеного сторонами результату, який полягає у здійсненні відповідачем технічної інтеграції АРІ сайтів iaai.com, copart.com, manheim.com із сайтом замовника grandcar.ua з метою автоматичного завантаження нових лотів (автомобілів) до бази даних сайту позивача та регулярного оновлення інформації щодо наявності або відсутності таких лотів. Зазначений результат має використовуватись позивачем у подальшій господарській діяльності.
Таким чином, укладений правочин за своїм змістом та правовою природою є договором підряду, який підпадає під правове регулювання норм глави 61 розділу ІІІ Книги Цивільного кодексу України.
Статтею 837 ЦК України передбачено, що за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.
Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.
Як встановлено ч. 1 ст. 843 Цивільного кодексу України у договорі підряду визначається ціна роботи або способи її визначення.
Згідно ст. 846 Цивільного кодексу України строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду. Якщо у договорі підряду не встановлені строки виконання роботи, підрядник зобов'язаний виконати роботу, а замовник має право вимагати її виконання у розумні строки, відповідно до суті зобов'язання, характеру та обсягів роботи та звичаїв ділового обороту.
Статтею 853 Цивільного кодексу України передбачено, що замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові. Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі.
Разом з тим, ст. 849 Цивільного кодексу України передбачає, що замовник має право у будь-який час перевірити хід і якість роботи, не втручаючись у діяльність підрядника (ч. 1). Якщо підрядник своєчасно не розпочав роботу або виконує її настільки повільно, що закінчення її у строк стає явно неможливим, замовник має право відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків (ч.2). Якщо під час виконання роботи стане очевидним, що вона не буде виконана належним чином, замовник має право призначити підрядникові строк для усунення недоліків, а в разі невиконання підрядником цієї вимоги - відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків або доручити виправлення роботи іншій особі за рахунок підрядника (ч. 3). Замовник має право у будь-який час до закінчення роботи відмовитися від договору підряду, виплативши підрядникові плату за виконану частину роботи та відшкодувавши йому збитки, завдані розірванням договору (ч. 4).
Матеріали справи свідчать, що позивачем було здійснено попередню оплату визначених послуг у розмірі 61500,00 грн., що підтверджується платіжною інструкцією №599 від 11.09.2025р. (а.с. 16).
Разом з тим відповідач свої зобов'язання щодо надання послуг, передбачених Договором №10.09.2025 від 10.09.2025р. комплексного маркетингового обслуговування, у визначений додатком №1 до договору строк не виконав, у зв'язку з чим оплачені позивачем послуги фактично надані не були.
Позивач, скориставшись наданим йому правом, направив відповідачу претензію від 03.12.2025р., у якій повідомив про втрату інтересу до подальшого виконання договору у зв'язку з простроченням відповідачем надання послуг та вимагав повернення сплаченої суми попередньої оплати у розмірі 61500,00 грн.
Таким чином, з боку позивача відбулася відмова від подальшого виконання договору у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань щодо надання послуг у встановлений строк.
Обґрунтовуючи правові підстави звернення до суду з даним позовом, позивач посилається, зокрема, на приписи ст. 509 Цивільного кодексу України та ст. 173 Господарського кодексу України, які визначають загальні засади виникнення та виконання зобов'язань.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 04.12.2019р. у справі №917/1739/17 (провадження №12-161гс19 ), висновки якої є обов'язковими для суду в силу ст.236 ГПК України, викладено позицію, згідно якої саме на суд покладено обов'язок надати правову кваліфікацію відносинам сторін, виходячи із фактів, установлених під час розгляду справи, та визначити, яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору.
Самостійне застосування судом для прийняття рішення саме тих норм матеріального права, предметом регулювання яких є відповідні правовідносини, не призводить до зміни предмета позову та/або обраного позивачем способу захисту.
Велика Палата Верховного Суду в постановах від 25.06.2019 року у справі №924/1473/15 та від 04.12.2019 року у справі № 917/1739/17 висловила правову позицію про те, що суд згідно з принципом jura novit curia ("суд знає закони") під час розгляду справи має самостійно перевірити доводи сторін.
Виходячи з встановленого судом факту перерахування коштів позивачем та з огляду на те, що відповідачем роботи не виконані, суд вважає, що сплачені позивачем кошти є збитками, які останній поніс внаслідок невиконання відповідачем свого зобов'язання.
Під збитками розуміються витрати, зроблені управленою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.
Відповідно до ч. 1 ст. 614 ЦК України особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом.
Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання.
Відповідно до ст. 623 ЦК України боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки.
Розмір збитків, завданих порушенням зобов'язання, доказується кредитором.
Збитки визначаються з урахуванням ринкових цін, що існували на день добровільного задоволення боржником вимоги кредитора у місці, де зобов'язання має бути виконане, а якщо вимога не була задоволена добровільно, - у день пред'явлення позову, якщо інше не встановлено договором або законом. Суд може задовольнити вимогу про відшкодування збитків, беручи до уваги ринкові ціни, що існували на день ухвалення рішення.
З огляду на положення статей 22, 611, 614, 623 ЦК України, для застосування такої міри відповідальності як стягнення збитків, потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення, а саме: протиправної поведінки, збитків, причинного зв'язку між протиправною поведінкою боржника та збитками, вини.
За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільно-правова відповідальність не настає.
При цьому, на позивача покладається обов'язок довести наявність збитків, протиправність поведінки заподіювача збитків та причинний зв'язок такої поведінки із заподіяними збитками. В свою чергу, відповідач повинен довести, що в його діях відсутня вина у заподіянні збитків.
Як вже вказувалося, матеріалами справи підтверджено факт перерахування позивачем відповідачу 61500,00 грн. авансового платежу за виконання робіт з технічної інтеграції АРІ сайтів. Докази в підтвердження виконання відповідачем робіт в матеріалах справи відсутні.
З огляду на викладене, має місце прямий причинно-наслідковий зв'язок між невиконанням зобов'язань, покладених на відповідача, та понесеними позивачем витратами на оплату робіт, які фактично є збитками.
Враховуючи, що тягар доказування належного виконання зобов'язань за Договором №10.09.2025р. у частині надання комплексного маркетингового обслуговування покладено на відповідача, який не скористався правом подати відзив на спростування доводів позивача та не надав суду жодних доказів фактичного надання послуг, суд дійшов висновку про законність та обґрунтованість вимог позивача про стягнення з відповідача 61500,00 грн., які є збитками.
За приписами ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Суд вирішує спір на підставі поданих та витребуваних в порядку ст. 81 ГПК України сторонами доказів.
За приписами ч. 1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Враховуючи викладене, позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі, в розмірі 61500,00 грн.
Судові витрати за результатами розгляду справи.
Відповідно до п.2 ч.1 ст.129 ГПК України судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Враховуючи задоволення позовних вимог в повному обсязі, судовий збір в розмірі 3028,00 грн. покладається на відповідача.
Щодо витрат позивача на професійну правничу допомогу, суд виходить з наступного.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 126 ГПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
За ч.ч. 3-5 ст. 126 ГПК України для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
У позовній заяві позивач повідомив суд, що розмір витрат на професійну правничу допомогу становить 15000,00 грн.
На підтвердження заявлених до стягнення 15000,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу позивачем надано:
- договір про надання правової допомоги №02/12-25 від 02.12.2025р., укладений між ФОП Галушка М.С. та адвокатом Цимбалістий В.А. (а.с. 20, 21);
- платіжної інструкції №674 від 25.12.2025р. на суму 15000,00 грн., з призначенням платежу: оплата винагороди згідно договору про надання правової допомоги №02/12-25 від 02.12.2025р. (а.с. 22);
- акту №1 приймання - передачі наданих послуг від 29.12.2025р., підписаного ФОП Галушка М.С. та адвокатом Цимбалістий В.А. (а.с. 23);
- свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю серії КР №000122 на ім'я Цимбалістий В.А. (а.с. 27, 28);
- ордеру серії АХ № 1308010 від 10.12.2025р. виданого на ім'я Цимбалістий В.А. (а.с. 29).
Згідно з положеннями п.4 ст. 1, ч.3 ст. 27 Закону "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору. До договору про надання правової допомоги застосовуються загальні вимоги договірного права.
У відповідності до ст. 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Судом враховується, що розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом і може бути змінений за їх взаємною домовленістю.
Водночас, суд зазначає, що для включення всієї суми гонору у відшкодування за рахунок відповідача відповідно до положень ст. 126 ГПК України має бути встановлено, що за цих обставин справи такі витрати позивача були необхідними, а розмір цих витрат є розумним та виправданим.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критеріїв реальності адвокатських витрат та розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" від 28.11.2002 зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Вирішуючи питання щодо розміру витрат позивача на професійну правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами, суд зазначає наступне.
Як вбачається з матеріалів справи, 02.12.2025р. між позивачем та адвокатом укладено договір про надання правової допомоги №02/12-25.
Відповідно до пункту 1.2 зазначеного договору сторони погодили перелік правової допомоги, що надається адвокатом клієнту. Зокрема, підпунктом 1.2.1 пункту 1.2 договору передбачено надання послуги зі складання претензії про повернення попередньої оплати за Договором №10.09.2025 від 10.09.2025р. про комплексне маркетингове обслуговування, адресованої фізичній особі-підприємцю Білоброву Олександру Миколайовичу, із визначеним обсягом роботи 1,5 години.
Згідно з пунктом 4.1 договору сторони погодили порядок визначення вартості правової допомоги, відповідно до якого вартість послуг, передбачених підпунктом 1.2.1 пункту 1.2 договору, становить 2250,00 грн., виходячи з погодинної ставки 1500,00 грн. за годину роботи адвоката (1500,00 грн. ? 1,5 години).
Разом з тим, суд зазначає, що витрати на складання претензії не підлягають відшкодуванню у складі судових витрат на професійну правничу допомогу. Складання та направлення претензії є способом досудового врегулювання спору та здійснюється до звернення особи до суду, а тому такі дії не пов'язані безпосередньо з розглядом справи судом.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що витрати позивача на правничу допомогу в частині оплати послуг адвоката зі складання претензії у сумі 2250,00 грн. не підлягають включенню до складу судових витрат, що підлягають розподілу між сторонами у цій справі.
Відповідно до підпункту 1.2.2 пункту 1.2 договору про надання правової допомоги №02/12-25 від 02.12.2025р. адвокат зобов'язався надати клієнту правову допомогу, що полягає у складенні позовної заяви про стягнення з фізичної особи-підприємця Білоброва Олександра Миколайовича на користь фізичної особи-підприємця Галушки Марини Сергіївни попередньої оплати у розмірі 61500,00 грн. за Договором №10.09.2025 від 10.09.2025р. про комплексне маркетингове обслуговування, а також у підготовці додатків до позовної заяви. Загальний обсяг зазначених робіт сторонами визначено у 8,5 годин.
Згідно з пунктом 4.1.2 договору вартість правової допомоги (послуг), передбачених підпунктом 1.2.2 пункту 1.2 договору, становить 12750,00 грн., виходячи з погодинної ставки 1500,00 грн. за одну годину роботи адвоката (1500,00 грн. х 8,5 робочих годин).
Оцінюючи заявлений розмір витрат на професійну правничу допомогу у цій частині, суд виходить із положень статей 123, 126, 129 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до яких витрати на правничу допомогу підлягають розподілу між сторонами з урахуванням їх співмірності зі складністю справи, обсягом виконаних робіт, часом, витраченим адвокатом, а також значенням справи для сторін.
Дослідивши характер спірних правовідносин, предмет позову, обсяг підготовлених процесуальних документів та фактичну складність справи, суд дійшов висновку, що заявлений адвокатом час у розмірі 8,5 годин для підготовки позовної заяви та додатків до неї є завищеним.
З огляду на викладене, суд вважає обґрунтованими та співмірними витрати на підготовку позовної заяви у межах 5 годин роботи адвоката. Таким чином, витрати на професійну правничу допомогу, що підлягають покладенню на відповідача, становлять 7500,00 грн. (1500,00 грн. х 5 годин).
Витрати у решті заявленого часу - 3,5 години, що становить 5250,00 грн., суд вважає такими, що не відповідають критерію розумності та співмірності, у зв'язку з чим покладає їх на позивача.
Керуючись статтями 123, 129, 233, 236 - 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,-
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути з фізичної особи-підприємця Білоброва Олександра Миколайовича ( АДРЕСА_1 , код РНОКПП НОМЕР_1 )
на користь фізичної особи-підприємця Галушки Марини Сергіївни ( АДРЕСА_2 , код РНОКПП НОМЕР_2 ):
- 61500,00 грн. збитків;
- 3028,00 грн. витрат по сплаті судового збору;
- 7500,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складено: 16.03.26
Суддя Сікорська Н.А.
1 - до справи
2 - позивачу через Ел. каб. представника
3 - відповідачу (рек. з пов.) АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 + на ел. пошту: ІНФОРМАЦІЯ_1