Ухвала від 16.03.2026 по справі 905/169/25

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м. Харків, пр. Науки, 5

УХВАЛА

16.03.2026р. Справа № 905/169/25

Господарський суд Донецької області у складі судді Величко Н.В.

при секретарі судового засідання Кравець А.Є.,

розглянувши у відкритому попередньому засіданні матеріали

заяви ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 )

про грошові вимоги до боржника на суму 111.159,91 (вх.№ 2622/25 від 22.04.2025) та на суму 805.265,81 грн. (вх.№ 2855/25 від 28.04.2025), -

у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю “КРАСНОЛИМАНСЬКЕ» (код ЄДРПОУ 32281519), -

розпорядник майна - арбітражний керуючий Карауш Ю.В., -

представники участі не приймали, -

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Господарського суду Донецької області від 26.03.2025 у справі №905/169/25, залишеною без змін постановою Східного апеляційного господарського суду від 07.05.2025 та постановою Верховного суду від 24.09.2025, відкрито провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Краснолиманське"; введено мораторій на задоволення вимог кредиторів; введено процедуру розпорядження майном; призначено розпорядником майна боржника арбітражного керуючого Карауш Юлію Вікторівну; вирішені інші процедурні питання.

На офіційній сторінці Верховного суду веб-порталу Судова влада України опубліковано оголошення про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність Товариства з обмеженою відповідальністю “КРАСНОЛИМАНСЬКЕ» (№75623 від 26.03.2025).

В межах строку, визначеного частиною 1 статті 45 Кодексу України з процедур банкрутства (далі - КУзПБ), ОСОБА_1 , від імені якого діє адвокат Трун О.В., в системі “Електронний суд» подано заяви про грошові вимоги до боржника, а саме:

22.04.2025 - на суму 111.159,91 грн. (вх.№ 2622/25 від 22.04.2025), що є заборгованістю із заробітної плати за травень 2024 року;

25.04.2025 - на суму 805.265,81 грн. (вх.№ 2855/25 від 28.04.2025), що є розрахованою сумою середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

Після повернення на адресу суду матеріалів справи № 905/169/25, відповідно до ухвал від 23.06.2025 та від 24.06.2025 відповідно господарським судом прийнято заяви ОСОБА_1 та призначено їх до розгляду у попередньому засіданні.

Попереднє засідання відкладалось та оголошувались перерви з постановлянням відповідних ухвал суду. Згідно ухвали від 09.03.2026 оголошено перерву у попередньому засіданні до 16.03.2026, визнано явку представників сторін не обов'язковою, вирішені інші процедурні питання.

Як свідчать матеріали справи, про дату, час та місце розгляду заяв ОСОБА_1 повідомлений шляхом оприлюднення відповідних оголошень на офіційній сторінці Господарського суду Донецької області веб-портала Судова влада України, інші учасники повідомлені шляхом доставки процесуальних рішень суду у їх зареєстровані електронні кабінети в системі «Електронний суд».

З огляду на приписи статей 120, 122, 242 Господарського процесуального кодексу України, заявник кредиторських вимог, боржник та розпорядник майна боржника вважаються повідомленими про розгляд справи належним чином.

Також, всі процесуальні акти суду у цій справі оприлюднені у Єдиному державному реєстрі судових рішень веб-порталу Судова влада України в мережі Інтернет, відомості якого є офіційними та загальнодоступними для безоплатного перегляду згідно Закону України "Про доступ до судових рішень".

Розпорядником майна подано до суду повідомлення про результати розгляду грошових вимог кредитора до боржника (вх.№ 01-41/7247/25 від 28.07.25), в якому зазначено, що грошові вимоги ОСОБА_1 із заробітної плати визнані на суму 111159,91 грн, як вимоги першої черги.

ТОВ «КРАСНОЛИМАНСЬКЕ» у своїх письмових поясненнях від 10.11.2025 (вх. № 01-41/10518/25) зазначає, зокрема в пункті 57, що заявлені вимоги ОСОБА_1 по заборгованості із заробітної плати на суму 111159,91 грн. визнає у повному обсязі.

Щодо вимог про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу боржником та розпорядником майна не подано будь-яких пояснень.

Ухвалою від 16.03.2026 суд об'єднав у одне провадження заяви ОСОБА_1 про кредиторські вимоги до ТОВ «КРАСНОЛИМАНСЬКЕ» на суму 111.159,91 грн. (вх.№ 2622/25 від 22.04.2025) та на суму 805.265,81 грн. (вх.№ 2855/25 від 28.04.2025) на підставі пункту 1 частини 2 статті 173 ГПК України.

У судовому засіданні 16.03.2026 заявник, боржник, розпорядник майна та інші сторони участі не приймали.

Враховуючи достатність часу, наданого учасникам справи для підготовки до судового засідання, явку представників сторін у судове засідання суд не визнавав обов'язковою, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивності господарського процесу, закріплені у статті 129 Конституції України та статтях 13, 14, 74 ГПК України, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих йому повноважень, створені належні умови учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених процесуальним законодавством, висловлення своєї правової позиції у справі та надання відповідних доказів, кожна сторона несе ризики настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій, тому суд вважає можливим розглянути подану заяву з кредиторськими вимогами до боржника за наявними матеріалами.

Згідно ч.2 ст. 47 КУзПБ, у попередньому засіданні господарський суд розглядає всі вимоги кредиторів, що надійшли протягом строку, передбаченого частиною першою статті 45 цього Кодексу, у тому числі щодо яких були заперечення боржника або розпорядника майна. За результатами розгляду вимог окремого кредитора господарський суд постановляє ухвалу про їх визнання чи відхилення (повністю або частково), що не може бути оскаржена окремо від ухвали господарського суду, постановленої за результатами попереднього засідання.

Кредитори за вимогами щодо виплати заробітної плати, авторської винагороди, аліментів, а також за вимогами щодо відшкодування шкоди, заподіяної життю та здоров'ю громадян, сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування мають право подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують. (Абзац шостий частини другої статті 45 КУзПБ).

Заяви кредиторів за вимогами щодо виплати заробітної плати, авторської винагороди, аліментів, а також за вимогами щодо відшкодування шкоди, заподіяної життю та здоров'ю громадян, стосовно яких є заперечення боржника, розглядаються згідно з цим Кодексом (частина 7 ст. 45 КУзПБ).

Законодавцем у справах про банкрутство обов'язок доказування обґрунтованості вимог кредитора певними доказами покладено на заявника грошових вимог. Надані кредитором докази мають відповідати засадам належності (стаття 76 ГПК України), допустимості (стаття 77 ГПК України), достовірності (стаття 78 ГПК України) та вірогідності (стаття 79 ГПК України).

Покладення обов'язку доказування обґрунтованості відповідними доказами своїх вимог до боржника саме на кредитора не позбавляє його права на власний розсуд подавати суду ті чи інші докази, що дозволяє суду застосовувати принцип диспозитивності господарського судочинства та приймати рішення про визнання чи відмову у визнанні вимог кредитора, виходячи з тієї сукупності доказів, яка надана кредитором-заявником грошових вимог (постанова від 27.08.2020 у справі № 911/2498/18; від 13.09.2022 у справі № 904/6251/20).

Завданням господарського суду є перевірка заявлених до боржника грошових вимог кредиторів, які можуть підтверджуватися первинними документами (угодами, накладними, рахунками, актами виконаних робіт тощо), що свідчать про цивільно-правові відносини сторін та підтверджують заборгованість боржника перед кредитором, та/або рішенням юрисдикційного органу, до компетенції якого віднесено вирішення такого спору. Господарський суд зобов'язаний перевірити та надати правову оцінку усім вимогам кредиторів до боржника незалежно від факту їх визнання чи відхилення боржником.

Як встановлено судом з поданих документів, ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) перебував у трудових відносинах з ТОВ «КРАСНОЛИМАНСЬКЕ» у період з 23.08.2022 по 01.05.2024, працюючи електрослюсарем підземним з повним підземним робочим днем у шахті. На підставі наказу №142к від 01.05.2024 звільнений за скоєний прогул по п.4 ч.1 ст.40 КЗпП України.

Як зазначає заявник, роботодавцем (боржником) не проведено з ним розрахунку по заробітній платі, у тому числі після звільнення, заборгованість із нарахованої але не виплаченої заробітної плати становить 111.159,91 грн., що підтверджується наданою роботодавцем довідкою № 465 від 08.07.2024.

Як встановлено судом, відповідно до довідки ТОВ «Краснолиманське» №465 від 08.07.2024, ОСОБА_1 працював на підприємстві з 23.08.2022 по 01.05.2024. Сума заборгованості із заробітної плати на дату складання довідки за травень 2024 року становить 111159,91 грн. Сума заборгованості із заробітної плати зазначена після утримання всіх обов'язкових податків та зборів.

Суд також враховує, що згідно додаткових пояснень ТОВ «Краснолиманське» у цій справі (вх. № 01-41/10518/25) та повідомлення розпорядника майна-арбітражного керуючого Карауш Ю.В., боржник визнає грошові вимоги кредитора на заявлену суму 111159,91 грн, як вимоги першої черги.

Згідно з частиною 1 статті 75 ГПК України обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованих підстав вважати їх недостовірними або визнаними у зв'язку з примусом. Обставини, які визнаються учасниками справи, можуть бути зазначені в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їх представників.

У цій справі суд не має обґрунтованих підстав вважати надані ТОВ «КРАСНОЛИМАНСЬКЕ» відомості недостовірними або визнаними у зв'язку з примусом.

Відповідно до частини 6 статті 41 КУзПБ під час процедури розпорядження майном боржник має право задовольняти лише ті вимоги кредиторів, на які згідно з частиною п'ятою цієї статті не поширюється дія мораторію.

Абзацом першим частини п'ятої статті 41 КУзПБ унормовано, що дія мораторію на задоволення вимог кредиторів не поширюється зокрема на вимоги про виплату заробітної плати та нарахованих на ці суми страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування, повернення невикористаних та своєчасно неповернутих коштів загальнообов'язкового державного соціального страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності, відшкодування шкоди, заподіяної здоров'ю та життю громадян, виплату авторської винагороди, аліментів.

На дату судового засідання (16.03.2026) до матеріалів справи боржником не надано доказів виплати заявнику заборгованості по заробітній платі повністю чи частково, яка визнана ТОВ “КРАСНОЛИМАНСЬКЕ». Відтак, наявні підстави для визнання заявника кредитором боржника на суму 111.159,91 грн.

Щодо середнього заробітку за час вимушеного прогулу, суд зазначає наступне.

В матеріалах справи відсутні докази визнання в установленому порядку, зокрема судовому порядку, незаконним та/або скасування наказу ТОВ «КРАСНОЛИМАНСЬКЕ» №142к від 01.05.2024 «Про застосування дисциплінарного стягнення» та набрання таким судовим рішенням законної сили на дату розгляду заяви з кредиторськими вимогами до боржника. Не містять таких даних і Єдиний державний реєстр судових рішень офіційного веб-портала Судова влада України, відомості якого є офіційними та загальнодоступними для цілодобового безоплатного перегляду згідно Закону України «Про доступ до судових рішень».

У справі про банкрутство в порядку статті 45 КУзПБ господарський суд не розглядає по суті спори стосовно заявлених до боржника грошових вимог, а лише встановлює наявність або відсутність відповідного грошового зобов'язання боржника шляхом дослідження первинних документів (договорів, накладних, актів тощо) та (або) рішення юрисдикційного органу, до компетенції якого віднесено вирішення відповідного спору (постанови Верховного Суду від 26.02.2019 року у справі № 908/710/18, від 15.10.2019 року у справі № 908/2189/17).

Грошові вимоги ОСОБА_1 на суму 805265,81 грн. середнього заробітку за час вимушеного прогулу не підтверджені, у тому числі рішенням юрисдикційного органу, до компетенції якого віднесено вирішення такого спору, що свідчить про відсутність підстав для визнання таких вимог.

Визнанню судом і включенню до реєстру вимог кредиторів у справі про банкрутство підлягають лише дійсні вимоги кредиторів, що відповідають чинному законодавству.

Положеннями частини 6 статті 45 КУзПБ унормовано, що за результатами розгляду заяв з кредиторськими вимогами до боржника господарський суд постановляє ухвалу про визнання чи відхилення (повністю або частково) вимог таких кредиторів.

Системний аналіз статей 45-47 КУзПБ свідчить про те, що законодавцем у справах про банкрутство обов'язок доказування обґрунтованості вимог кредитора певними доказами покладено на заявника - потенційного кредитора, а предметом розгляду в цьому випадку є вирішення питання про належне документальне підтвердження цих вимог.

Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій. Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом (ч. 4 ст. 13, ч. 1 ст. 14, ч.4 ст. 74 ГПК України).

Таким чином, сукупність доказів, які містяться в матеріалах справи №905/169/25, свідчать про наявність підстав для визнання ОСОБА_1 кредитором боржника - ТОВ «КРАСНОЛИМАНСЬКЕ» відповідно до вимог Кодексу України з процедур банкрутства на суму 111159,91 грн. фактичної заборгованості по заробітній платі. В іншій частині вимог слід відмовити за недоведеністю.

Керуючись ст. ст. 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, ст. 45, 47 Кодексу України з процедур банкрутства, господарський суд

УХВАЛИВ:

Визнати грошові вимоги ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ) до Товариства з обмеженою відповідальністю «КРАСНОЛИМАНСЬКЕ» (код ЄДРПОУ 32281519) в сумі 111.159,91 грн.

В решті вимог - відмовити.

Ухвали, прийняті господарським судом у справі про банкрутство набирають законної сили з моменту їх прийняття та можуть бути оскаржені в порядку, встановленому Господарським процесуальним кодексом України, з урахуванням особливостей, передбачених Кодексом України з процедур банкрутства.

Ухвала підписана 16.03.2026.

Суддя Н.В. Величко