вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49505
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-58, fax (056) 377-38-63
16.03.2026м. ДніпроСправа № 904/410/26
Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Мілєвої І.В., розглянувши справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Власт-2015", Дніпропетровська область, м. Дніпро
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Дестан Плюс", Дніпропетровська область, м. Павлоград
про стягнення 453 826,40 грн
Без виклику представників сторін
Товариство з обмеженою відповідальністю "Власт-2015" звернулося до господарського суду з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Дестан Плюс" про стягнення 453 826,40 грн.
Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем умов договору на перевезення вантажів автомобільним транспортом № 0111-23/2 від 01.11.2023.
Господарський суд Дніпропетровської області ухвалою від 11.02.2026 прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі. Постановив розглядати справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами.
02.03.2026 відповідач подав до суду відзив, в якому зазначив, що визнає наявність певних складнощів у своєчасному виконанні грошових зобов'язань, що були зумовлені об'єктивними економічними чинниками. ТОВ «Дестан Плюс» наразі має тимчасові фінансові труднощі, що виникли в результати не сплати контрагентами за надані послуги. Відповідач підтверджує свій намір повністю врегулювати спір.
Також відповідач у своєму відзиві просить суд призначити розгляд справи в порядку загального позовного провадження.
10.03.2026 позивач подав до суду заяву про стягнення витрат на правничу допомогу.
Суд ухвалою від 13.03.2026 у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Дестан Плюс" про розгляд справи за правилами загального позовного провадження - відмовив.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, господарський суд
01.11.2023 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Власт-2015" (перевізник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Дестан Плюс" (замовник) було укладено договір на перевезення вантажів автомобільним транспортом № 0111-23/2 (далі - договір).
Перевізник зобов'язується протягом усього строку дії цього договору за завданнями замовника у встановлені строки приймати і доставляти довірений йому замовником вантаж автомобільним транспортом до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу замовника, а замовник зобов'язується оплачувати належним чином надані перевізником послуги (п. 1.1. договору).
Надання послуг по цьому договору фіксується двостороннім актом виконаних робіт (послуг), який складається у двох примірниках, по одному для кожної із сторін, підписується уповноваженими представниками перевізника й замовника та засвідчується печатками сторін (п. 1.2. договору).
Замовник зобов'язаний здійснити своєчасну та повну оплату за послуги по перевезенню перевізнику в порядку та згідно умов, передбачених цим договором та заявок (п. 3.2.7. договору).
Загальна сума цього договору складається із сум вартостей підписаних обома сторонами актів приймання-передачі виконаних робіт (послуг) та сплачених замовником рахунків-фактур (п. 4.1. договору).
Вартість перевезення зазначається та погоджується сторонами безпосередньо у заявці до початку перевезення вантажів (п. 4.2. договору).
Послуги вважаються виконаними належним чином, якщо вантаж доставлено у відповідності до умов узгоджених сторонами у відповідній заявці (п. 4.3. договору).
Факт надання послуг (робіт) з перевезення підтверджуються товарно-транспортною накладною, актом приймання-передачі виконаних робіт (послуг) і у разі необхідності документами, що підтверджують передавання вантажу вантажоодержувачу з відміткою вантажоодержувача про отримання вантажу згідно чинного законодавства України (п. 4.4. договору).
Оплата за цим договором здійснюється замовником у безготівковій формі протягом 3 (трьох) банківських днів на підставі рахунка-фактури, переданого перевізником на електронну адресу замовника, що є належним повідомленням замовника про вартість наданих послуг і підлягає обов'язковій оплаті з наступним наданням замовникові оригіналу рахунка-фактури, товарно-транспортної накладної, акту приймання-передачі виконаних робіт (послуг) та реєстрації податкової накладної. Оплата за надані послуги здійснюється у наступному порядку: у першу чергу сплачуються та зараховуються неустойка та штрафні санкції за договором, у другу чергу - оплата за надані послуги/роботи (п. 4.5. договору).
За невиконання або неналежне виконання зобов'язань за цим договором сторони несуть відповідальність відповідно до договору, а у випадках, неврегульованих умовами договору, згідно чинного законодавства України. Сторони відшкодовують одна одній збитки, заподіяні неналежним виконанням своїх зобов'язань по цьому договору (п. 5.1. договору).
Цей договір набуває чинності з дати його підписання обома сторонами і діє до 01.11.2024, але у будь-якому випадку до повного належного виконання сторонами своїх зобов'язань по ньому (п. 8.1. договору).
Якщо за 30 днів до закінчення терміну цього договору жодна із сторін не надасть іншій письмове повідомлення про припинення договору, він вважається таким, що продовжений на наступний календарний рік на тих самих умовах, що викладені у тексті цього договору без укладання додаткової угоди. Кількість таких продовжень терміну договору є необмеженою (п. 8.2. договору).
Позивач зазначає, що на виконання умов договору надав відповідачу послуги з перевезення вантажу на загальну суму 615 481,20 грн з ПДВ, на підтвердження чого надав підписані сторонами та скріплені їх печатками акти надання послуг:
- № 745 від 24.02.2024 про надання послуг на суму 203 752,80 грн з ПДВ (а.с. 9);
- № 747 від 27.02.2024 про надання послуг на суму 242 859,60 грн з ПДВ (а.с. 17);
- № 749 від 28.02.2024 про надання послуг на суму 168 868,80 грн з ПДВ (а.с. 27) та товарно-транспортні накладні.
Однак, як зазначає позивач, відповідач в порушення умов договору за надані послуги сплатив лише частково, у зв'язку із чим у нього виникла заборгованість перед позивачем у розмірі 453 826,40 грн, що і стало причиною звернення до суду.
Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (ст. 626 Цивільного кодексу України).
За договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату (ч. 1 ст. 909 Цивільного кодексу України).
Договір перевезення вантажу укладається у письмовій формі (ч. 2 ст. 909 Цивільного кодексу України).
Укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням транспортної накладної (коносамента або іншого документа, встановленого транспортними кодексами (статутами) (ч. 3 ст. 909 Цивільного кодексу України).
За перевезення вантажу, пасажирів, багажу, пошти стягується провізна плата у розмірі, що визначається за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено законом або іншими нормативно-правовими актами. Якщо розмір провізної плати не визначений, стягується розумна плата (ч. 1 ст. 916 Цивільного кодексу України).
Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ч. 1 ст. 526 Цивільного кодексу України).
Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.525 Цивільного кодексу України).
Якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України).
Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ч. 1 ст. 599 Цивільного кодексу України).
Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (ст. 610 Цивільного кодексу України).
У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом (ч. 1 ст. 611 Цивільного кодексу України).
Доказів оплати наданих послуг в сумі 453 826,40 грн відповідач не надав, доводи позивача, наведені в обґрунтування позову, не спростував.
Таким чином, позовні вимоги щодо стягнення основного боргу у розмірі 453 826,40 грн є правомірними та підлягають задоволенню.
Також позивач просить суд стягнути з відповідача витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 10 000,00 грн.
Відповідно до п. 4 ч.1 ст.1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Згідно із ч. 3 ст. 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" при встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
За приписами ст. 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.
Статтею 126 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Відповідно до ч. 8 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Так, позивачем подано для долучення до матеріалів справи договір про надання правничої допомоги № 15/01-26 від 15.01.2026, укладений між позивачем та Адвокатським об'єднанням «Правник», додаткову угоду від 05.02.2026 до договору про надання правничої допомоги № 15/01-26 від 15.01.2026, акт приймання-передачі наданих послуг від 03.03.2026 на суму 10 000,00 грн, ордер АЕ № 1466721 від 15.01.2026.
Згідно із ч. 4, 5, 6 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Відповідач у своєму відзиві заперечує щодо стягнення витрат на професійну правничу допомогу.
З урахуванням матеріалів справи, господарський суд вважає розмір витрат на оплату послуг адвоката в сумі 10 000,00 грн несвівмірним із складністю справи та виконаними адвокатом роботами.
Суд вважає за необхідне здійснити розподіл витрат позивача на професійну правничу допомогу у розмірі 3500,00 грн, що буде обґрунтованим та відповідатиме складності справи та часу, витраченому адвокатом на виконання відповідних робіт.
Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача (п. 1 ч. 4 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України).
Враховуючи вищевикладене, відповідно до положень п. 1 ч. 4 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України витрати на професійну правничу допомогу покладаються на відповідача у розмірі 3500,00 грн.
За подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру сплачується судовий збір в розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а за подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру - 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб (ст. 4 Закону України "Про судовий збір").
Відповідно до Закону України "Про Державний бюджет України на 2026 рік" прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2026 року становить 3328,00 грн.
При поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору (ч. 3 ст. 4 Закону України «Про судовий збір»).
Господарський суд зазначає, що позовна заява подана позивачем до суду в електронній формі.
При зверненні з позовом до суду позивач сплатив судовий збір в розмірі 7270,99 грн згідно з платіжною інструкцією № 11039 від 14.01.2026, замість 5445,92 грн. Таким чином, при зверненні з позовом до суду позивач надмірно сплатив судовий збір в розмірі 1825,07 грн.
Відповідно до п.1 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила, за ухвалою суду в разі зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.
Відповідне клопотання позивачем до суду подано не було. Тому суд вважає за необхідне роз'яснити позивачу, що надмірно сплачений судовий збір в розмірі 1825,07 грн підлягає поверненню позивачу з державного бюджету України, для чого позивачу необхідно звернутися до суду з відповідним клопотанням.
Згідно зі ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір підлягає стягненню з відповідача на користь позивача в розмірі 5445,92 грн.
Керуючись ст. 2, 73, 74, 76-79, 86, 91, 129, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
Позов задовольнити в повному обсязі.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Дестан Плюс" (51400, Дніпропетровська область, м. Павлоград, вул. Тернівська, буд. 9, ідентифікаційний код 44343824) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Власт-2015" (49019, Дніпропетровська область, м. Дніпро, вул. Квітки Основ'яненко, буд. 17, ідентифікаційний код 43378641) 462 772,32 грн, а саме: 453 826,40 грн основного боргу, а також витрати по сплаті судового збору у розмірі 5445,92 грн та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 3500,00 грн, про що видати наказ.
Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.
Рішення набирає законної сили після закінчення двадцятиденного строку з дня складання повного судового рішення і може бути оскаржено до Центрального апеляційного господарського суду.
Повне рішення складено 16.03.2026.
Суддя І.В. Мілєва